Завдяки безлічі експериментів, я все більше починаю любити кільку. Багато хто знає мою слабкість до всяких неформальних і нестандартних канапок, брускетт, кростіні, бургерів та просто сендвічів. Кілька відмінний матеріал для будування цілої канапкової композиції, як би бутерброд не називався. Кілька дуже поживна, в цьому вона мало чим поступається оселедцю, багата смаком вже сама по собі, та й ціна на неї дуже приємна!:-) Я все ж, перед додавання її в страви, люблю трохи помаринувати по-своєму. Шкода, що у нас немає свіжої або свіжомороженої кільки у продажі, так спробувала б її засолити у пряному маринаді. А так доводиться купувати кільку в олії, зливати масло та додавати нові шари ароматів та смаку. Для цих кростіні я використовувала в`ялені помідори власного приготування. Залишилося ще з літа небагато. Вони ніжніші магазинних. Як в'ялити помідори описано в рецепті супу з в'ялених помідорів. Дивіться ТУТ.
Такий соус з оселедцем до варених яєць - це чудова альтернатива татарському соусу. Або просто ще один соус, щоб зробити крашанки та писанки бажаними, а не давитись ними в силу традиції за Великоднім столом. Не знаю як в інших регіонах України, а у нас на Хмельниччині, на Великдень, сніданок обов'язково починається зі свячених крашанок. І святять їх у нас не так як на Галичині, для зручності ще з вечора, коли до Великодня ще чекати і чекати, а під ранок. І сніданок починається тоді, коли люди повертаються з церкви з кошиком свяченого добра. Й обов'язково кожному дається крашанка чи писанка, в кого на що терпіння вистачає, і її потрібно з'їсти, щоб можна було поласувати чимось смачнішим. Так от, з таким соусом, Ваша крашанка чи писанка, буде дуже смачною, такою, що захочеться взяти ще одну. Свячену звичайно ж:-). А рецепт цього соусу я адаптувала з книги Дарії Цвєк "У будні та свята". У неї він називається "Яйця під гострим соусом". Я його переробила суттєво й зробила більш під свій смак. Й цей соус не менш смачний ніж славетний татарський соус. При бажанні та якщо є час, оселедця можна засолити самостійно, за рецептом що є на сайті. Й майонез можна також зробити домашній. Якщо любите, можна додати й трішки дрібно різаної зеленої цибулі. Буде дуже по весняному. Соус добре зберігається й його можна зробити заздалегідь, але краще не раніше ніж за добу до подачі, беручи до уваги, що можуть залишитись залишки й соус з оселедцем буде зберігатись в холодильнику 1-2 дні після Великодня. Лиш натирання жовтку зверху слід зробити перед подачею, щоб жовтки не обсихали.
По проханнях читачів, на сайті буде з'являтись все більше рецептів приготування горбуші. Перший рецепт яким я хочу з Вами поділитись, - це рецепт малосольної горбуші, яка цілком може замінити дорогу та не зовсім здорову сьомгу. Про умови вирощування та корм норвезької сьомги та форелі напевно вже всі знають. І риба здобула настільки погану славу у дієтологів та лікарів, що ті навіть беруться нормувати, скільки доросла особа, без шкоди для здоров'я може з'їсти сьомги на тиждень і кількості, скажу Вам мізерні. А вагітним жінкам і дітям взагалі не рекомендується споживати цю рибу через понаднормову кількість токсинів у цій рибі. Ну зовсім як курятина з птахоферми. Сама сьомга та форель корисні, але дикі. Але де ж їх таких знайти? І яка тоді ціна буде за цю рибу? Інша справа горбуша, риба з родини лососевих. Вона, поки що, дика й виловлюється в холодних водах й у природі її достатньо, що не потребує створювати ферми. А оскільки її м'якоть менш ніжна та менш жирна, ціна на неї теж менша, адже й цінується вона менше. Але користі в собі вона несе набагато більше ніж фермерські лососеві. Оскільки м'якоть горбуші сухіша та менш ніжна, при засолюванні вона твердіє. Сьомга теж дещо твердіє, але вона жирніша і це не так відчувається як у випадку з горбушею. Вихід з цієї ситуації є. Це відмочування, після засолювання риби, у холодній, кип'яченій воді. Завдяки зворотньому осмосису, м'якоть почне вбирати і затримувати в собі воду, зайва сіль вийде і у Вас буде чудова пружна, ароматна та в міру солона, малосольна горбуша. Під час відмочування, воду слід міняти, щоб виполоскати зайву сіль. Така малосольна горбуша чудово смакує на житніх хлібцях з вершковим сиром та цибулею різанцем. До смаку можна скропити рибу соком лимона. Вона також чудово проявляє себе в салатах та чудово замінить у рецептах малосольну сьомгу.
Цей салат з малосольним лососем це така суміш скандинавської, французької та італійської кухні. По трішки хорошого з кожної з них і в цьому симбіозі повстав так поживний, яскравий салат. Пряна рукола, так різноманітний і незвичайний смаком та консистенцією мікрогрін, ніжний лосось, хрусткі огірки, пружні та ситні перепелині яйця й все під кисло-солодкою заправкою з яблучним оцтом та зернистою гірчицею. Це вітамінно, незвичайно, дещо ресторанно і беззаперечно смачно. А при бажанні, можна його зробити ще багатшим, додавши свіжих житніх грінок чи улюблених зернят. Або ж окрім огірків покласти у салат ще яскраву редиску. Часом мене питають: як смакує мікрогрін? Геть по різному, залежно з якого насіння. Мікрогрін смакує подібно як майбутній овоч з якого насіння він, але трішки яскравіше. Для цього салату не має великого значення який саме Ви оберете. У мене мікрозелень соняшника, редиски і цибулі. Цибуля власне зверху, такими маленькими зернятками. Якщо не можете знайти мікрогрін, просто візьміть більше руколи чи замініть його молодим шпинатом. При бажанні максимум приготувати всього завчасно, можна відварити заздалегідь яйця, все порізати й змішати заправку. Але салат краще збирати перед подачею. Щоб він залишався свіжим та яскравим.
Воістину святкова страва. Вишукана, і що саме приємно, абсолютно не клопітка закуска. Готувати її дуже легко, а справляє враження на кожного, хто любить рибку сім'ї лососевих.Цієї кількості вистачає для середнього сімейного застілля, якщо у Вас гостей буде чимало, краще подвоїти кількість інгредієнтів і далі дотримуватись рецепту. І не нарізати порціонно, а подати як паштет, одним гарним шматком. Якщо будете подвоювати кількість інгредієнтів, тоді можете викласти масу в святкову форму, скажімо ялинку чи серце, можна силіконову, так легше виймати буде, але застеляти харчовою плівкою все одно буде потрібно.
Апетитна хрустка цибуля, робить консистенцію оладок більш вологою. А сьомга зі сметанним соусом відмінно підкреслює солодкість цибулі. Я просто обожнюю ці цибуляні оладки. А хто б міг подумати, що цибуля так позитивно змінить смак. Зі сметаною і копченої сьомгою це просто неймовірно смачно ... Поки це все пишу для Вас, захотілося їх знову, зголодніла, а в холодильнику ще є все, що треба :-) ... Вибачайте за короткий текст. Біжу готувати!
Хрін крім свого п'янкого пряного аромату, має ще й бактерицидні властивості, що сприяє довшому терміну зберігання домашньої соленої риби. Та й безумовно, його аромат дуже добре підходить до майже до будь-якої риби. Випереджу питання, солити можна практично будь-яку рибу, але жирна риба краще всього себе проявляє. Засолені таким чином оселедець чи скумбрія будуть не менш смачні та цікаві ніж розкішна, хоч не завжди хорошого походження, риба з родини лососевих. Головне зберігати співвідношення кількості солі та цукру до ваги риби.А щодо соленої сьомги, то така сьомга просто неймовірно смакує на скибці свіжого хлібу змащеного вершковим сиром, в товаристві зі свіжим меленим перцем, каперсами та кропом, скроплена кількома краплинками лимонного соку... Просто насолода! Смачних Вам експериментів!
Я знову граю в гру «кулінарний фьюжн». Скандинавські традиції засолення сьомги і японські інгредієнти. З соусом з французького майонезу (я про походження) і японським васабі. До чого ж захоплююча еклектика на кухні ... Смак сьомги настільки добре поєднується з васабі, що не втрималась і засолила в ньому сьомгу, додавши імбир і трохи саке (японська алкогольна рисовая настоянка). Рибка вийшла ніжною і ароматною. А подавати її найкраще з майонезом змішаним з васабі. Такий напівгострий соус відмінно доповнить і без того ароматну рибу.
"Спокуса Янсона" - це одна з самих відомих страв шведської кухні. По популярності вона поступається напевно лише малосольному лососю (Gravad lax). Що цікаве, страва ця не надто давня, хоч вже встигла іменуватись класикою. Існує кілька версій виникнення страви та назви. По одній версії, назва запіканки з кількою походить від прізвища шведського оперного співака - Пеле Янсона, що жив 1844-1889 роках і який вважався ще тим гурманом. По другій версії, назва походить від однойменного шведського фільму з 1928 року. Подібна запіканка популярна також у Фінляндії. Поза Швецією, запіканку часто готують з анчоусами, що не зовсім правильно. Адже те, що шведи називають маринованими шпротами, власне і є малосольною кількою, яку наприклад в інших країнах Європи не так то легко знайти, саме в малосольному вигляді. Тому нам з Вами повезло, з кількою дефіциту нема і ми можемо приготувати автентичну версію класичної запіканки "Спокуса Янсона". Цибуля та вешки в запіканці чудово залагоджують виразний смак кільки, тому запіканка підійде навіть для тих, кому цей виразний смак заважає. А підрум'янені панірувальні сухарі створюють чудову кірочку на поверхні запіканки.
Цей салат чудово смакує, не тільки в якості самостійної закуски, а й на шматку світлого підсушеного хліба, до сніданку або в якості легкого перекусу. При бажанні, в салат можна також додати дрібно порізану цибулю та прикрасити червоною ікрою, яка додасть не тільки яскравий вигляд але й смак.
Цей малосольний оселедець в кисло-солодкому маринаді з маринованими огірками та цибулею настільки смачний, що в нашій сімейній ієрархії маринованих оселедців, він навіть посунув місцем недавнього фаворита - польського оселедця в сметані. Це щось середнє між просто маринованим оселедцем в дуже смачному соусі та салатом з оселедця. Хрусткі невеликі мариновані огірки, трішки більші ніж корнішони, та велика кількість цибулі, яка маринується разом з оселедцем, додають особливої принади страві. І при цьому, все так по-дитячому просто в приготуванні! Цей оселедець можна подати як до святкового столу, так і до буденного як додаток до простої печеної в лушпинні картоплі. А до картоплі печеної в солі чи картоплі печеної в житньому борошні - це буде взагалі надзвичайно вдало та смачно. Найкращим оселедець стає на 2-3-тю добу. Він тоді добре промариновується, цибуля набирає потрібної кислинки й усе гармонійно поєднується. Тому завчасно плануйте приготування, щоб риба встигла промаринуватись. А загалом, оселедець в кисло-солодкому соусі може стояти в холодильнику до 2-х тижнів. Після першого тижня він стає дещо жорсткішим, під впливом кислоти в маринаді, але він не менш смачний. Для цього кисло-солодкого маринаду краще використовувати магазинний кетчуп. З ним консистенція маринаду буде одноріднішою. При бажанні, якщо любите аромат нерафінованої соняшникової олії, можете використати її, вона додасть цікавий аромат як оселедцям, так і цибулі.
Набір прянощів, як і в інших рецептах соління та маринування будь-чого, можете змінювати на свій смак. І ще, таким чином, можна солити практично будь-яку рибу! Якщо не любите оселедець з кислинкою, не використовуйте оцет, але у цьому рецепті його і так мало. Все дуже дуже просто, а результат просто не порівняти з магазинним! Набагато краще і Ви точно знаєте, що натуральніше! Крім того, оселедець - це дуже корисний продукт.
Рецепт адаптований з чудової книги Тріни Ханеманн "Scandinavian Cookbook". Я трохи змінила пропорції води, цукру та оцту, оскільки маринаду не вистачало на подану кількість інгредієнтів і мені маринад, у версії з книги, здався надто солодким. Тому я підкоригувала його до смаку, хоч залишила маринад кисло-солодким, якими й повинні бути оселедці. Крім того, як правило, в Європі оселедці набагато більш солоні ніж ті, що продають у нас. Там просто нема поняття "малосольні оселедці", тому рідко коли є необхідність вимочувати оселедці цілу дому, вистачить кілька годин, щоб видалити те так сіль, як нечистоти після чищення. Якщо будете використовувати домашнього малосольного оселедця, засоленого цілим, після філетування і так потрібно 1-2 години відмочити, щоб видалити нечистоти і кров. Якщо солите одразу філе, можна вже не відмочувати. Щодо самого оселедця по-шведськи, мені він дуже сподобався, він дійсно нагадував ті оселедці які пробувала в Швеції, хоч там їх стільки видів, що не можна стверджувати, що ті оселедці зроблені по-шведськи, а ті ні! До оселедця в гірчичному маринаді також можна додати приставку "по-шведськи", адже їх там не рідше можна зустріти. Щодо приготування, то все дуже просто. Дуже важливо добре остудити маринад перед заливанням оселедця, щоб не ініціювати процес термічної обробки та не створювати зайвих комфортних умов для розмноження бактерій (хоч кисло-солодке середовище для них загалом не сприятливе, тому термін зберігання цих оселедців в холодильнику досить довгий).
Ідею для цього рецепта підгледіла в польському кулінарному журналі "Kuchnia", змінивши практично повністю рецепт. Хотілося якоїсь закуски з сьомгою і улюбленою гречкою. Замість сьомги можете взяти шматочок шинки або покласти навіть шматочок огірка. се дуже просто. Приємних і смачних Вам експериментів!
В основному, оселедець я солю сама. Але бувають такі дні, дуже рідко, так як все планую, що оселедець був потрібен ще "на вчора", або ж захід настільки об'ємний, і стільки роботи, що деякі речі просто спрощую для загального блага, і тоді я оселедець купую. У мене таки щастя, що за кожним разом з ікрою в середині. І тоді я роблю це масло. Яке всі наминають ще активніше ніж самого оселедця. Все до неподобства просто і швидко, і без сумніву, смачно. Спробуйте і Ви, може й Вам сподобається. А ще можна: 1) Покришити трохи червоної цибулі і підмішати до масла; 2) Додати 1-2 ч.л. не гострої гірчиці; 3) Заправити таким маслом відварну картоплю і щедро посипати кропом. Як бачите, оселедцеве масло універсальне. Думаю у Вас в процесі знайдеться безліч ідей як його урізноманітнити і як використовувати.
Рецепт виник абсолютно випадково. Намагаючись догодити чоловікові поляку, який дуже скучив за оселедцем маринованим у польському стилі (він там кисліший за наш, і більш пряний), «нахімічила» ось таке. Тепер дуже часто так «хімичу», та тепер вже навмисно:-) Спочатку були експерименти з оцтом і спеціями, а коли здалося що сухувато, в хід пішли сметана і майонез. Вийшла трохи інша страва ніж очікувала, але краща! :)
Засолюванню сьомги, як і приготуванню струганини, навчилась у Фінляндії. Дуже просто, набагато смачніше ніж з супермаркету і досить швидко. Всього 24 години і у Вас на столі свіжа малосольная рибка, яка буде незамінним доповненням дієтичних страв. У рецепті я подала приблизну кількість солі, так як її потрібно точно стільки, щоб повністю покрити поверхню філе. Відповідно кількість може змінюватись від розміру поверхні риби і розміру кристалів солі. Якщо любите менш солону сьомгу, візьміть 100 грам солі і 50 грам цукру і дотримуйтесь рецепту.
Це один з моїх улюблених способів маринування малосольного оселедця. При тому, що я навіть не знаю, що мені смакує більше, ніжна та хрустка цибуля чи сам оселедець в густому соусі з кислинкою. Оселедець в сметані - один з класичних польських способів маринування оселедців. Саме там я вперше спробувала його в такому вигляді й одразу ж полюбила. Оселедець в сметані також буде в меню практично кожної традиційної польської корчми (аналог української колиби). Цей маринад чудовий ще й тим, що можна додати улюблені приправи, трави чи такі ароматизатори, як цедра цитрусових. Тоді, оселедці взагалі набудуть особливого, виняткового смаку. Чудово підійде мелена паприка, чи свіжий тим'ян, або зернята гірчиці або, наприклад, цедра лимону. Варіантів є безліч! Якщо сметана свіжа, тоді такий оселедець можна тримати в холодильнику навіть до 2-х тижнів і з кожним днем він ставатиме лиш смачнішим. А попередньо засолити оселедець для цього рецепта можна самостійно. Як це зробити, читайте в рецепті оселедця пряного посолу дома. Звичайно ж, якщо часу брак, можна купити готового малосольного оселедця.
Така особлива яєчня, урізноманітнить початок Вашого дня і зробіть зі звичайної яєчні святкову страву! Кремові яйця з цибулькою, хрустка ковбаска, теплий багет ... Просто неможливо встояти!
До таких багатоповерхових бутербродів у мене дійсно слабкість. Люблю одночасне поєднання безлічі смакових відтінків. А ще з рибою і морепродуктами! Казка! І готувати такі ласощі швидко, і довго вони не затримуються! Можна також використовувати сьомгу холодного копчення.
Я не можу себе назвати пристрасним прихильником кільки, але іноді вабить ... І вже тоді хочеться спробувати її в якійсь новій інтерпретації, з новим акомпанементом. У нашій родині, ми дуже любимо різні цікаві бутерброди, сендвічі, брускети, кростіні, канапе тощо. Відповідно, я люблю експериментувати на цю тему. Класична італійська брускета з помідорами, приправлена часником, стала полем для маневрів. Цей експеримент був настільки вдалим, що в захваті був навіть мій чоловік, який кільку терпіти не може:-)). Наминав з величезним задоволенням за обидві щоки:-).
Про нідерландьку кухню і канапку з оселедцем Нідерланди, — це країна, місцеві жителі якої настільки мало цінують свою кухню (хоч самі так не вважають, але дії важливіші за слова), що там можна знайти ресторани майже усіх кухонь світу, ціле попурі, а важко знайти хороший заклад з місцевою кухнею. А якщо вже й знайшли, переважно заповнений він іноземцями. Але є національний фаст-фуд, який обожнюють усі голландці, це канапка з оселедцем. Це дуже корисний і такий смачний фаст-фуд. Таку канапку, або ж просто оселедця з цибулею та маринованим огірком, часом й без хліба, щоб з'їсти на ходу, можна знайти практично в кожному місті й це так смачно! Там навіть фестиваль молодого оселедця є, Hollandse Nieuwe, коли в червні продають свіжозасоленого оселедця. Це жирні й дуже мало солені оселедці, які неймовірно ніжні та такі соковиті. Їм і дійсно багато не треба, щоб вражати своїм смаком. Я ж Вам пропоную свою версію канапки з оселедцем на голландський манір, дещо більш допрацьованої, такої, яку можна їсти і як закуску, і як обід чи вечерю:-). До речі, на цей манір, для святкового столу чи просто фуршетного, можна зробити невеличкі канапе з філе оселеця і буде вкрай смачно! Про любов до оселедця Про те, наскільки в Нідерландах люблять оселедець, я знала давно. Але вперше почула про таку канапку майже 4 роки тому, коли мої батьки повернулись з подорожі містами Європи, яка включала такі країни як Німеччина, Франція та Голландія й захопливо розповідали про те, що бачили, що пробували. І однією з настанов, яку вони дали, коли ми згодом вибирались в подорож Нідерландами, тоді ще з 5-ти місячною донею Стеллою, було: "Обов'язково заїдьте у Волендам, мальовниче містечко і спробуйте канапку з оселедцем біля моря". Так і зробили! І та проста канапка з оселедцем живе в моїх яскравих спогадах і досі. Тож дома захотілось відтворити те геніально просте гастрономічне диво. Щоправда, я дещо його відшліфувала:-). В оригіналі все настільки просто, що може бути біла булка, оселедець, різана цибуля і все. Часом огірок маринований додадуть, але не завжди. І все. Про малосольні оселедці А дома реальність виглядала так, що оселедці, які повсюдно продають у нас, геть не такі як продають в Нідерландах. Більш сухі, солоніші та менш ніжні. Адже ніде у світі не цінують так мало соленого, молодого, жирного оселедця, як у Голландії. Ну хіба що в Норвегії:-). Бо одного разу побачила у відомій мережі супермаркетів молоді норвезькі оселедці, які й виглядали, як ті голландські. І яке ж було моє здивування, коли я відкрила, що смак та консистенція у них такі самі. Тож зверніть увагу на відділ з оселедцями на вагу в супермаркетах і якщо знайдете молоді норвезькі оселедці, беріть їх. А якщо ні, тоді соліть оселедця самі, за рецептом малосольного оселедця на сайті. Це буде кращим варіантом, аніж купляти звичайного вже засоленого абиякого оселедця. А щодо решти, то все просто!:-) Приготування канапки з оселедцем
Цю пасту з копченої скумбрії добре мати в холодильнику для легкого перекусу. Вона поживна, пікантна і легко втамовує голод. Консистенція цієї пасти дозволяє відразу, без доведення до кімнатної температури, намазувати її на хліб.
Кухня ф'южн - це моя слабкість. Мене завжди вабили незвичні смакові поєднання, народжені в тандемі західної та східної кухонь. Або майстерно оновленої до невпізнанності класики світової кухні, де лише дрібні деталі натякають на джерело натхнення. (Я не про невдалу інтерпретацію класичних страв в пострадянському просторі, це не ф'южн, - це невігластво і несмак). Фаршировані яйця з пастою васабі, рисовим оцтом, сьомгою, огірком і майонезом, це якраз те, що так добре поєднується разом. Та якби не глобалізація, не мало б права на існування. У цьому вся кухня ф'южн і мої улюблені фаршировані яйця. Якщо у Вас залишилися яйця з великодніх свят, сміливо експериментуйте!