Попри вишуканість страви, як у смаку, так і на вигляд, готувати такі запечені курячі грудки з сумішшю сирів та трав, простіше простого. Ніжне м’ясо, спокусливий сирний кожушок зверху з ароматом часнику, петрушки та запеченої зеленої цибулі. Це смачно і незвичайно. А ще доволі швидко. Активне приготування страви взагалі зводиться до якихось 10-х хвилин. Змішали Фету, вершковий та напівтвердий сир з травами, нафарширували підготовлені, посолені грудки і в духовку. Вона печеться, а Ви майже вільні. Потрібно лиш приготувати легкий салат або простий гарнір і все. Впевнена, ці запечені курячі грудки з сиром смакуватимуть усій родині. А Ви будете задоволені тим, що не напрацювались біля них і чимось цікавим потішили себе та рідних. Загалом, приготування цих курячих грудок дуже просте. Важливо не перепекти страву, аби м’ясо залишалось соковитим. Тож через хвилин 18-20 часто перевіряйте м’ясо на готовність, щоб не пропустити момент. Бо Ви ж пам’ятаєте, що нема чогось такого як точний час приготування. Розмір грудок різний, як і їх початкова температура, та й духовки гріють по різному. Пам’ятайте про це. При бажанні, можна використати один вид трав або скажімо замість петрушки та цибулі лише кріп. А сир Фета можна замінити українською бринзою. Щодо напівтвердого сиру то він може бути абсолютно будь-яким. Якщо не любите надто інтенсивного аромату часнику, тоді замість свіжих зубців можете використати 1 ч.л. гранульованого часнику.
Концентрат для приготування лимонаду можна приготувати наперед і тримати в холодильнику до подачі, максимум 3-4 дні. Такий лимодан добре втамовує спрагу і бажання сьорбнути чогось не зовсім здорового, як колу або спрайт наприклад:-)) Якщо Вам заважає гірчинка лимонної шкірки, тоді, перед вичавлюванням соку, зніміть з лимонів цедру (лише тонку жовту частину) та використовуйте лише її.
Хоча в рецепті і вказано 1 ст.л. солі, маринована цибуля буде зовсім не солоною. Так як після соління, Ви майже всю сіль змиваєте. Вона тут пом'якшує цибулю, завдяки чому вона виходить ніжним, а вся пекучість відійде.
Рецепти фаршированих яєць набирають особливої актуальності у великодній та після великодній період. У більшості домогосподарств крашанок та писанок більше ніж їх хочеться з'їсти і фаршировані яйця - це чудовий спосіб їх утилізації у вишуканій манері. Хоч цей рецепт яєць з шинкою та зеленою цибулею настільки вдалий, що впевнена, спробувавши, захочеться приготувати їх не раз і в поза великодній період.Якщо будете варити яйця спеціально для цього рецепту чи для будь-якого іншого рецепту в якому яйця потрібно чистити, пам'ятайте, щоб занурювати яйця у киплячу воду. Тоді їх буде легше чистити. Те, що старі яйця чистити легше, ніж свіжі - це міф. Повітряна кишеня у старих яєць з одного боку, а не по всій поверхні. А от занурювання холодних яєць у киплячу воду, завдяки різниці температур, сприяє відходженню шкаралупи та яєчної плівки від яйця. Безліч разів перевірено і цей метод працює завжди. Яйця легко чистити й шкаралупа легко відходить, на відміну від тримання яєць в холодильнику тиждень чи два, перед відварюванням для фарширування.
На відміну від масла з травами, сир має більше "тіла" і менше калорій. Ним можна щедро змащувати улюблений хліб. А я найбільше люблю додавати його до яєчні, під кінець приготування. Вона стає кремовою, з ароматом трав і лимонним посмаком. А до того хрусткий тост з темного хліба і мій ідеальний сніданок готовий. А ще, таким сиром можна змащувати тонкі кружальця підсушеного французького багета, а зверху викласти шматочок огірочка, малосольної або копченої сьомги, а можна просто посипати тертим звареним в круту яйцем. Нехай фантазія не підводить Вас з вигадуванням своїх улюблених комбінацій з цим сиром.
Це напевно найсмачніший корисний смузі який я пила. Смузі найчастіше смачні, але чим більше всього мега-корисного ми в них пакуємо, тим менш смачними вони стають:-). Не вірите, додайте до смузі порошок спіруліни чи пророщеного ячменю, а може порошок ламінарії чи ще всіляких корисних чудо-порошочків для смузі, якими багаті, навіть у нас, стаціонарні та інтернет-магазини зі здоровими продуктами, що з'являються як гриби після дощу. Цей смузі і корисний і дуже смачний! Без порошочків, зате зі шпинатом та зернятами льону, не кажучи про користь свіжого апельсинового соку, банана та домашнього йогурту з живими бактеріями. При бажанні, шпинат можна замінити руколою. Це не менш корисна зелень аніж шпинат, буде лиш трішки пікантніше. А загалом, можна робити таке смузі з будь-якою улюбленою зеленню. Завдяки солодкості банана, можна не додавати цукру, особливо, якщо Ваші апельсини теж солодкуваті.
Черемша або "дикий часник", "ведмежий часник" одна з перших рослин, яка тішить нас своєю свіжістю з приходом весни. Після зимової сплячки, ведмідь поповнює свої спустошені запаси поживних речовин і мікроелементів поїдаючи черемшу. Чому б і нам не спробувати зробити так само? :-) Такий крем-суп з черемші відмінний спосіб насолодитися цією вітамінною сезонною зеленню. При бажанні, при подачі, в суп з черемші можна додати порізане, зварене вкруту яйце.
ПРО СУП З КАПУСТОЮ КАЛЕ ТА В’ЯЛЕНИМИ ПОМІДОРАМИКапуста кале або ж кейл, яку успішно вирощують і в Україні, є одним з найкорисніших продуктів у світі. Якщо для салатів у нашій родині вона не прижилась, супи з неї ми любимо і та її поживність, таки тішить душу. Цей суп, з в’яленими помідорами, картоплею, капустою кале та вершками, має казковий смак та аромат. Це та страва яка і зігріває, і дарує відчуття комфорту. Вершки з в’яленими помідорами та часником взагалі здатні будь-яку страву зробити особливою. Роблять таким вони й цей суп. А якщо раптом не можете знайти капусту кале, беріть савойську капусту, мангольд (листовий буряк) чи навіть звичайнісіньку білокачанну капусту і готуйте! Не пожалкуєте! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ СУПУ З КАПУСТОЮ КАЛЕ ТА В’ЯЛЕНИМИ ПОМІДОРАМИЗа бажанням, для більшої ситності, якщо бажаєте додати щось з тваринних білків, можна покласти в суп трішки консервованого у власному соку тунця або ж порізані ковбаски, тощо. Шматочки курки теж не будуть зайвими. Якщо використовуватимете іншу капусту у цьому рецепті, як савойську та білокачанну, то можете одразу додавати її разом з картоплею. Ну і звісно ж, якщо маєте бульйон, овочевий чи м’ясний, варто готувати на ньому. Суп буде в рази виразнішим і смачнішим, ніж просто на воді. ПРИГОТУВАННЯ СУПУ З КАПУСТОЮ КАЛЕ ТА В’ЯЛЕНИМИ ПОМІДОРАМИ
ПРО МАКАРОНИ З ФАРШЕМ ТА РУКОЛОЮ Ці макарони з фаршем, у мене він зі свинини, а у Вас може бути й з курки чи іншого м’яса, одна з робочих страв яку швидко готувати й вся сім’я буде задоволена. Це чудовий варіант для заклопотаних робочих буднів. Не банально, смачно, при чому, не складно у приготуванні. Соковитий фарш з цибулею та часником, ніжні помідорки з кислинкою та яскрава рукола, котра під час термічної обробки дещо втрачає різкість, але не яскравий смак. Проте, в сезон можна готувати макарони з фаршем і шпинатом замість руколи. Теж буде дуже смачно. При бажанні, зробити страву більш ситною, можна додати трішки вершків в кінці приготування, але тут я їх не використовувала. А консистенцію соус здобув завдяки підливанню води з відварювання макаронів. Чудовий італійський метод розріджувати соуси або ж їх створювати майже з нічого. Тому готуйте, насолоджуйтесь й частуйте Ваших рідних! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ МАКАРОНІВ З ФАРШЕМ В рецепті, в переліку інгредієнтів, вид жиру для смаження вказаний на вибір: оливкова олія чи вершкове масло. Одне і друге добре, але обидва дають дещо інший смаковий відтінок. При бажанні, аби зрозуміти цю різницю, якщо страва Вам смакуватиме першого разу, наступного разу можете використати інший вид жиру. З маслом макарони стають дещо північно-європейськими за своїм характером. Ніжний, вершковий. А з оливковою олією смак більш середземноморський, легший. І щоб видобути максимум з простих інгредієнтів соусу, цибулю тушкуйте не поспішаючи, поки не почне зарум’янюватись. М’ясо додавайте лиш тоді, коли цибуля добряче зм’якне. Токою, вона надасть ніжний, дещо «грибно-горіховий» смаковий відтінок всьому соусу. І руколу звісно ж, в кінці, ну майже перед подаванням до столу. ПРИГОТУВАННЯ МАКАРОНІВ З ФАРШЕМ ТА РУКОЛОЮ:
Розпочався сезон на домашню птицю. Гуси, качки, індички запечені, фаршировані або натерті спеціями прикрасять будь-який захід. У невеликій родині не завжди вся птиця з'їдається, особливо якщо подається з гарніром. Що робити з рештою м'яса? Ось Вам відповідь ... (У мене було м'ясо гуски, Ви ж можете з успіхом використовувати м'ясо качки або навіть менш цікавої смаком індички)
Можна посмажити цю масу як один млинець, а можна зробити оладки. І та, і інша версія однаково поширені. Використовуючи основу для корейських млинців, замість зеленої цибулі можна додавати трохи тертого гарбуза або цукіні, картоплю, або навіть паростки сої чи квасолі мунг.
ПРО САЛАТ «ЛА СКАЛА»Салат «Ла Скала» – це сучасний відомий американо-італійський салат, створений шеф-кухарем Жаном Леоном, власником італійського ресторану «Ла Скала» (за назвою легендарного міланського оперного) в Беверлі-Гіллз, ЛА, Каліфорнія. Цей відомий салат подають голлівудським зіркам з 1950-х років. Та він став популярним лиш нещодавно й усе завдяки відомій тим, що вона відома, Кім Кардаш'ян та TikTok, де часто він позиціювався салатом Кім Кардашян. Все тому, що вона його полюбляє, як начебто і решта відомих відомістю сестер Кардашян. Я не належу до фанатів цієї родини та я люблю цікаві салати. І салат «Ла Скала» точно один з них. І якщо дякуючи цим сестрам люди почнуть більше їсти салати, - це вже буде чимось хорошим, що вони роблять на цій планеті:-). А салат доволі простий та дуже ситний! Багато хрумкої салатної зелені, нут, салямі та тертий сир й усе заправлено дуже виразною сирно-гірчичною заправкою. Цікаво, незвично та смачно! НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ «ЛА СКАЛА»Щодо салату, то єдина рекомендація – це готувати салат «Ла Склала» перед самим подаванням до столу. І сміливо його збагачуйте тим, що у сезоні. Чого мені у ньому бракує, так це свіжих овочів: помідорів, огірків, цибулі. До речі, у цьому салаті вдало смакуватимуть будь-які мариновані огірки чи маринований гострий перчик. І щодо салатної зелені. Оскільки у салаті «Ла Скала» та салатна зелень є основою, бажано аби вона була хрумкою. В ідеалі використовувати салат айсберг, він найсоковитіший, в поєднанні з більш виразним римським салатом. Тим самим, що є в основі салату «Цезар». Або ж один з цих найхрумкіших видів салату. Більше про види салатної зелені та її обирати для того чи іншого салату дізнавайтесь у моєму кулінарному курсі «Основи та салати».ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ «ЛА СКАЛА»:
Сир халумі - це популярний сир для смаження кіпріотсько-грецького походження, який під іншою назвою можна знайти і в Туреччині, і в Балканських країнах і навіть в Фінляндії. На Кіпрі він робиться з козячого молока змішаного з овечим і, досить рідко, але буває, з коров'ячим. Він має високу температуру плавлення, тому ідеально підходить для смаження на сковорідці чи грилі. У нас же, вітчизняного виробництва, звичайно ж з коров'ячого молока, він просто і скромно називається "сир для смаження". Цей сир має прекрасні властивості: при смажені на ньому утворюється рум'яна та хрустка шкірочка, а всередині він стає м'яким та ніжним. При цьому, він має приємний молочний смак, який чудово поєднується з усіма продуктами з кислинкою і не тільки. Мій чоловік полюбляє такий смажений сир з джемом і це теж прекрасне поєднання. Так подібний халумі сир їдять у Фінляндії. При бажанні, за відсутності можливості купити подібний сир, можна використати в салаті адигейський сир. Він трохи подібний до халумі. Або, трохи видозмінити салат і просто на просто посипати його подрібненою вітчизняною бринзою.
Португальський суп калду верде дуже простий у приготуванні і його цілком можна було б кваліфікувати як селянський: картопля, ковбаски та капуста... Що може бути простішим? Але щоб було смачно, по-справжньому та по-домашньому смачно, потрібно приділити деяким деталям увагу. Наприклад, варити суп не на воді, як часто можна зустріти в рецептах, а на наваристому бульйоні й суп буде настільки смачним, наскільки якісний Ваш бульйон. Це можна сказати про будь-який суп з простими інгредієнтами де мало смакової бази. Той же суп на воді буде здаватись простацьким варивом, а зварений з тими ж інгредієнтами, але на хорошому бульйоні, здасться Вам бальзамом на душу. Особливо в холодні дні. А ще слід гарно підрум'янити ковбаски, саме реакція рум'янення надасть живильній рідині приємний аромат та присмак смажених ковбасок. А потім, не поспішаючи, потушкувати цибулю, до ніжної м'якості, що вивільнить її природну солодкість, яку вона обов'язково передасть супу. Суп слід посолити одразу ж після додавання картоплі, щоб картопля була добре приправленою й проявився її смак. Коли вона буде готовою, солити буде запізно, картопля потім не вбирає так добре рідину і буде відчуватись її недосоленість. Цією передмовою, веду до того, що щоб Ви не робити готуючи, робіть це обдумано, з любов'ю та свідомістю, як та чи інша дія вплине на кінцеву страву і тоді навіть найпростіший суп буде виходити у Вас живильним і надзвичайно смачним! І ще кілька слів про капусту. Традиційно, для португальського супу калду верде використовується листова капуста кале, яку ще у нас називають декоративною або кучерявою. Надзвичайно корисний продукт, багатий не лише вітамінами, а й великою кількістю мікроелементів. Така капуста часто використовується в португальській, ірландській, а також регіональній іспанській кухні. А оскільки продукт дуже корисний, останнім часом все більшої популярності капуста кале набуває й в інших країнах світу. Мені пощастило і для мене її виростила моя мама, купити її важко, хоч один раз бачила на ринку. А от замінити її можна савойською капустою. Вона менш виразна смаком, але має подібну консистенцію. Щодо ковбасок, я використовувала домашні іспанські ковбаски чорізо. В Португалії є свої ковбаски чорізо, які мало чим відрізняються від іспанських, тому їх можна сміливо використовувати. В деяких рецептах супу калду верде вказується, що картоплю потрібно розім'яти після відварювання. Але це не обов'язково. Ви робіть так, як Вам більше подобається. Я особисто люблю шматочки картоплі в супі.
Як усі, хто слідкує за рецептами сайту якийсь час, знають, що я не люблю класичних приторно-солодких джемів, варень та усілякого типу старосвітських заготівель. Вже минули часи дефіциту, коли довго варене варення з ягід, з великою кількістю цукру, з якого виварився весь аромат тих ягід й відчувається лише цукор, був дуже бажаним додатком, часом і десертом, до чаю. Магазини переповнені усілякими солодощами та різної якості джемами й домашні баночки з ласощами повинні бути особливими, вартими тієї роботи, що з ними пов'язана і якісно відрізнятись від асортименту в магазині. Принаймні я так вважаю. Тому лише такими рецептами домашніх заготівель я з Вами ділюсь. Щоб завжди було не тільки смачно, а й цікаво ласувати. Не кажучи вже про те, що готуючи дома, Ви точно знаєте, що їсте. А якщо ще й фрукти чи ягоди з власного чи бабусиного саду, тоді у Вас вийде взагалі продукт найвищої якості. Такого типу заготівель є й це яблучне повидло з мелісою. Може, щоб відчути її заспокійливий ефект меліси там замало, але смакове задоволення таке яблучне повидло точно подарує. Щоб яблука добре розварились, потрібно варити їх спочатку без цукру, з невеликою кількістю води. Цукор сповільнює розварювання, тому солодити повидло потрібно вже після подрібнення чи протирання. Будьте обережними, після протирання, повидло дуже булькає й "плюється", а це небезпечно з огляду на можливі опіки. Тому, після протирання, обов'язково накривайте каструлю з яблучним повидлом спеціальною сітчастою кришкою від розбризкувань чи просто ситом відповідного розміру. Звичайна кришка не дасть рідині випаровувати як слід. В крайньому разі, накривати кришкою не щільно і не стояти з того боку, з якого щілина між кришкою та каструлею. А щоб мішати повидло, під час вварювання, потрібно знімати каструлю з вогню. Тоді уникнете розбризкування. В рецепті цього повидла з яблук є сік цілого лимона. Він робить смак яблук більш виразним і балансує солодкість повидла. Взагалі сік лимону - це дуже чудовий інструмент для балансування смаку джемів та інших солодких заготівель. Можна додати сік лимону й не зменшувати кількість цукру у виробі. Якщо її таки зменшити, тоді задля власної безпеки, такий виріб краще пастеризувати після розливання у банки. Я намагаюсь таки балансувати, щоб менше пастеризувати. Це додаткова термічна обробка, яка часто хоч і необхідна, але негативно впливає на корисні властивості виробу й на його аромат та смак. А ще, сік лимону, в помірних кількостях, як і сіль, має властивість підкреслювати смак та аромат інших інгредієнтів. Що завжди на користь. Усі "вічно худнучі" точно знають про те, що соком лимона можна замінити сіль в деяких стравах, щоб вони залишались смачною. Я противник будь-яких кардинальних чи виключаючих щось дієт, але властивостями лимонного соку активно користуюсь і Вам раджу. При бажанні, любителі класичних смаків, замість меліси, можуть додати до яблучного повидла паличку кориці. Але корицю слід додавати ще на початку варіння яблук. Що стосується сорту яблук, то цей рецепт підходить для усіх його сортів. Просто деякі з них потрібно буде трішки довше розварювати, а деякі розваряться й після 5-ти хвилин кипіння. Але сміливо використовуйте яблука власного врожаю, якщо Ви настільки щасливі щоб мати власний врожай яблук, незалежно від того, який їх сорт. Я особисто, усі заготівлі та випічку люблю з яблук з кислих сортів.
ПРО ЗЕЛЕНИЙ САЛАТ З МОЛОДОЇ КАПУСТИКоли весна дарує нам першу зелень, першу молоду капусту та перші овочі, неможливо втриматися, щоб не приготувати з них щось легке, свіже й ароматне. Зелений салат із молодої капусти — це саме така страва: він ніжний, соковитий і повний вітамінів. Хрумка капуста, соковиті огірки та духмяна зелень у заправці та салаті створюють ідеальну гармонію смаків. І на моє здивування, діти були в особливому захваті. Старша донька Емма зажадала більше різних салатів з цієї ароматною зеленою заправкою, а менша, Стелла, попросила нас їсти так, щоб їй до сніданку щось залишилось. Цей салат стане чудовим доповненням до будь-якої страви або легким обідом у теплий день. Готувати його просто, а результат завжди тішить. І я впевнена, заправка для цього салату стане Вашою улюбленою і до інших страв. А більше цікавих універсальних заправок, салатів та того, як готувати із зеленню, добирати спеції, та як компонувати це усе, шукайте в моєму кулінарному курсі «Основи та салати» на навчальній платформі «Простір Picante Cooking».ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ З МОЛОДОЇ КАПУСТИ Попри те, що молода капуста дуже ніжна все ж готуючи цей салат, перед тим як змішувати її з рештою інгредієнтів, варто її окремо посолити та пом’яти руками. Вона буде ще ніжнішою. Якщо у Вас немає якихось овочів чи трав, не вагайтесь, замінюйте їх тими, що є. Буде однозначно смачно! За бажанням, можна до салату додати шматочки печеної чи вареної курки і тоді цей салат стане комплексним і буде вже повноцінним обідом чи вечерею. Тож готуйте! Якщо є бажання, можна приготувати більше заправки за цим рецептом. Вона може зберігатись в холодильнику до 3-х діб. ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ З МОЛОДОЇ КАПУСТИ:
Цей вершковий суп легкий й по справжньому літній. Готувати його просто, й навіть засмажки не потрібно. Лиш відварити в курячому чи овочевому бульйоні овочі й додати вершки та трави. От і все приготування. І трави дають той неймовірний пряний аромат, що так вдало доповнює ніжні, дещо солодкі від природи, молоді овочі. При бажанні, суп можна варити й на воді, але як не одноразово писала, на бульйоні буде смачніше та ароматніше. Й однозначно ситніше. Щодо трав, то набір їх може бути різним. Я додавала ті, які найбільше подобаються мені. В крайньому випадку, можна взяти навіть петрушку з кропом які є найбільш доступні і вирощують та продають їх повсюди. Хоч з базиліком, тим'яном та естрагоном, суп буде більш вишуканим та цікавим. Після додавання трав, суп бажано далі не варити, лиш довести до кипіння і зняти з вогню. Цього буде достатньо, щоб під час 5-ти хвилинного настоювання трави віддали супу свій прекрасний аромат! Зелений горошок, свіжий чи морожений, також довго варити не слід. Йому й 2-х хвилин варіння вистачить. Він також дійде до потрібної стадії готовності при настоюванні.
ПРО РИБУ З ПОМІДОРКАМИ ЧЕРІ ТА БАЗИЛІКОМЗазвичай, влітку хочеться простих страв. Нічого складного, але й щоб було смачно. І цей рецепт риби в соусі з помідорками чері та базиліком, - якраз саме такий. Море смаку та барв, мінімум зусиль. І готувати цю страву можна з абсолютно будь-якою рибою. Морською чи прісноводною. Краще за все, використовувати філе, свіже чи заморожене, але якщо у Вас дрібна риба, можна її залишити цілою, лиш випатрати. Й немає такої риби, котрій не підійшов би цей яскравий соус з помідорок томлених з часником та лимоном й базиліку. Тож готуйте, експериментуйте, смакуйте і чекаю на ваші відгуки!ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ РИБИ З ПОМІДОРКАМИ ТА БАЗИЛІКОМУ цьому рецепті рибу не потрібно ні в чому обкачувати. При швидкому обсмажуванні вона залишиться соковитою і без панірування, краще вбере соус і набуде того багатого смаку. Головне, щоб риба була соковитою – це не перетримати її у сковорідці. Рибу потрібно готувати інтенсивно і швидко. От і вся мудрість. І якщо Ваша риба була замороженою, обов’язково розморозити її. Зверніть увагу, в цьому рецепті використовується біла частина зеленої цибулі. Вона дуже ніжна й має цікавий посмак. Але якщо важко здобути цей сезонний продукт, можете використати четвертинку білої цибулі. Просто порізавши її.Замість базиліку, у цьому рецепті риби можна використати петрушку або кінзу. І з кожною з цих трав, страва матиме іншу тональність смаку. А більше про трави та як готувати з ними, дізнавайтесь у моєму кулінарному курсі «Основи та салати». Долучайтесь! ПРИГОТУВАННЯ РИБИ З ПОМІДОРКАМИ ТА БАЗИЛІКОМ:
Ідея рецепту риби в зеленому чатні з'явилась у мене випадково. З любові до всього східного та пікантного, хоч зізнаюсь, індійська кухня належить до тих східних кухонь, яку найменше люблю (може частково тому, що й культуру ту мені важко прийняти). Все ж і в індійській кухні є деякі страви та поєднання які я страшенно люблю. Одне з них - це зелене чатні, яке я вперше спробувала на о. Пінанг, в Малайзії, де проживає численна індійська діаспора. Так от, той смак мене дослівно полонив, їхній свіжий хліб наан і те чатні хотілось їсти не перестаючи. Й звісно ж, усе що туди б Ви не занурили буде смачним:-)). То чому не риба? Самих рецептів зеленого чатні є дуже багато, як і варіантів співвідношення кінзи та м'яти, наявності додаткових інгредієнтів, приготування з йогуртом чи кокосовим молоком, тощо. До речі, я найбільше люблю його з тим останнім, але звісно ж, можна приготувати зелене чатні і з густим йогуртом типу грецького. Так чи інакше, це один з найпростіших екзотичних рецептів на сайті з яким навіть не найкращу рибу можна зробити відмінною, пам'ятною... Якщо будете використовувати філе мороженої риби, тоді дуже важливо його повністю розморозити й навіть відтиснути за допомогою кухонного рушника. Якщо цього не зробити, то під час приготування риба інтенсивно пускатиме воду й соус буде як суп рідкий. Тож вважайте на це. А ще краще, по можливості брати не морожену рибу. До речі, таким чином приготувати можна і креветки, буде не менш смачно. Як я і писала вище, замість кокосового молока можна використати густий йогурт типу грецького, 10% жирності. Буде теж смачно й трішки кисліше. В якості додатку, можете приготувати розсипчастий рис, простий салат з овочів, а якщо не полінуєтесь, як я цим разом, можна спекти свіжий хліб наан, перевірений рецепт є на сайті. Його доволі просто робити (але складніше ніж рис варити:-)), тоді вечеря Ваша чи обід будуть взагалі казковими.
Цей салат навіяний останньою поїздкою до Італії, звідки я і привезла цей чудовий сир бурата (Burrata). Його смак і консистенція просто казкові! Щоб приготувати такий делікатесний сир, з гарячою сирної маси (такої ж як і для моцарели), формують мішечок, куди складають шматочки маси, що залишилася після формування моцарели і заливають все густими вершками, що надає йому дуже ніжну консистенцію і божественний вершковий смак. Мішечок потім загортають у листя банана або очерету і з'їсти цей сир треба не пізніше, ніж це листя почне в'янути. Хоч і створений був сир лише в 1920 році в м. Андріа, Італія, що для сиру досить пізно, він вже здобув прихильників у всьому світі. Бурату, як і моцарелу, формують виключно руками, що справа не проста, адже треба щоб температура сироватки в якій знаходиться сирна маса, не опускалася нижче 60ᵒС. Що стосується цього салату, він складається з продуктів, які, по-моєму, найкраще підкреслюють особливий смак цього розкішного сиру. Салат варто спробувати навіть якщо сир Бурата і не знайдете (в пострадянських країнах це не легко), замінивши цей сир моцарелою. Моцарела, сир по своєму споріднений з сиром Бурата, дуже добре вписується в цей салат. Не знаю як Вам, а мені класичний салат капрезе з моцаллою вже проївся.
Дуже прості та швидкі у приготуванні дієтичні фрикадельки які, до того, ще й дуже смачні. На створення цього рецепту мене надихнула моя фітнес-тренер Анна Мельник. Вона готує подібні, щоправда, не знаю які пропорції інгредієнтів у неї, але виглядають вони дуже подібно. Це ідеальний варіант фітнес-вечері для робочих буднів. Все закинули у блендер, змололи, скрутили фрикадельки і варите без нагляду на пару, доки готуєте якийсь поживний салат чи простий гарнір до них. Такі курячі фрикадельки зі шпинатом смачні і в холодному вигляді. Їх можна брати з собою в дорогу чи на роботу. По суті, м'ясо для фрикадельок може бути будь-яке. Однаково буде смачно з телятиною, кроликом чи індичатиною й звичайно ж зі свининою. З останньою напевно було б найсмачніше, лиш вона жирніша. Єдине, не раджу використовувати баранину та яловичину. Вони надто інтенсивні смаком для решти складових у фрикадельках. При бажанні, такі фрикадельки можна робити й без шпинату. Просто його упустивши. Чи додати якусь ароматну зелень. Підозрюю, що дуже смачно буде з базиліком чи з кінзою (я її обожнюю і робила б з нею усе:-)). Якщо нема пароварки, курячі фрикадельки зі шпинатом можна і спекти при 180 ᵒС. Страва й далі буде дієтичною, лиш може трішечки сухішою.
Сезонна страва з баклажанів так легка в приготуванні. А якщо посипати сиром зверху, або покласти по шматочку сиру моцарелла між баклажанами, вийде ще одна дуже цікава страва. Але так як запечені баклажани готувала на гарнір, я не хотіла надмірно насичувати страву калоріями та додатковими і інгредієнтами.
ПРО ЗЕЛЕНІ НАЛИСНИКИ ЗІ ШПИНАТОМ ТА ЗЕЛЕННЮЗелені налисники – це одна з тих страв, яка одразу ж привертає увагу своїм яскравим виглядом і викликає щире здивування: як у звичайних тонких налисниках можна досягнути такого насиченого зеленого кольору? Та все просто! Саме завдяки шпинату та зелені, які додаються до тіста. І хоч про їхнє існування я знаю давно, та все не доходили руки розробити робочий рецепт для кулінарного сайту Picante Cooking. А так стало, що над перебудовою мого кулінарного сайту я співпрацюю з пані Оленою зі Львова, котра займається SEO оптимізацією Вашого улюбленого кулінарного ресурсу. І якось пані Олена мене запитала чи у мене справді немає рецепта зелених налисників на сайті? Адже це популярний рецепт на який в пошуковій системі гугл приходить чимало запитів. І навіть вона шукала їх у мене, щоб приготувати своїй дитині. Ну що ж, завдяки пані Олені ці зелені млинці, вони ж шпинатні налисники, тепер і на кулінарному сайті PicanteCooking. Ловіть мою інтерпретацію.Вони дуже смачні та особливо ніжні, а завдяки зелені у тісті ці налисники зі шпинатом виходять не лише красивими, а й корисними. Це чудовий варіант для тих, хто хоче урізноманітнити щоденне меню, приготувати дітям щось яскраве та вітамінне або просто додати у свій раціон легку страву з ніжним смаком. Такі зелені налисники, - це справжня окраса столу, адже їх можна подавати як окремо, так і з різними начинками: від вершкового сиру чи грибів до курки або овочів. Відмінно вони смакують і в солодкому вигляді. Нашій сім’ї найбільше подобається поєднання їх з вершковим сиром та домашніми джемами. Зокрема абрикосовим з коньяком чи вишневим конфітюром. Рецепти цих джемів Ви знайдете у кулінарній книзі «Знаю, що споживаю».Спробуйте приготувати такі налисники хоча б раз. Якщо у Вашому домі є діти, будьте певні: вони будуть у захваті й навіть не здогадаються, що там є шпинат й обов’язково проситимуть додаткову порцію:-). Адже навряд чи хтось відмовиться від яскравих зелених млинців, які нагадують казку на тарілці. Це ще й гарна ідея для приготування різних святкових закусок.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАЛИСНИКІВ ЗІ ШПИНАТОМ ТА ЗЕЛЕННЮНалисники зі шпинатом готуються майже так само, як і класичні, але є кілька нюансів, які важливо врахувати. По-перше, шпинат та зелень найзручніше подрібнювати у блендері разом із яйцями, молоком та олією. Тоді тісто стає абсолютно однорідним і має гарний смарагдовий відтінок. Якщо Ви бажаєте отримати ще більш насичений колір, використовуйте молодий шпинат, адже він має інтенсивніший зелений пігмент і ніжніший смак. По-друге, після замішування тісту потрібно дати відпочити хоча б пів години. Це дозволить глютену в борошні розслабитись і налисники будуть більш еластичними, ніжними, проте не рватимуться під час смаження.Важливим моментом є й використання газованої води. Саме вона додає тісту легкості й робить готові налисники більш пористими, ніжними та повітряними. Тому не пропускайте цей крок і не замінюйте воду молоком, результат дійсно вартий уваги. Перед тим як випікати, тісто краще процідити крізь сито, - це допоможе уникнути грудочок і зробить налисники рівними й гладкими.Щодо техніки смаження: обов’язково використовуйте добре розігріту сковорідку для млинців, чавунну чи антипригарну, змастивши її тонким шаром олії за допомогою кулінарного пензлика. Тоді налисники легко відходитимуть від поверхні й перевертатимуться без проблем, але й не будуть вони жирними. І ще одне: періодично перемішуйте тісто під час приготування аби тісто залишалось однорідним і борошно із зеленню не осідали на дно.Цей рецепт зелених налисників зі шпинатом стане справжнім порятунком, якщо Ви шукаєте ідеї для святкового столу чи просто бажаєте внести різноманіття у звичайні будні або здивувати Ваших рідних. Вони готуються легко, виглядають апетитно й одразу ж створюють відчуття чогось особливого. Моя менша доня, Стелла, як побачила що я смажу зелені налисники, то не могла дочекатись коли вона зможе їх спробувати! ПРИГОТУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАЛИСНИКІВ ЗІ ШПИНАТОМ ТА ЗЕЛЕННЮ:
Просто, але правильно посмажена риба може бути смачніша модерних запіканок і вишуканих рибних страв. Що ж головне в приготуванні смаженої риби: 1) Свіжість і якість риби. При тому, це може бути й морожена риба, попередньо розморожена, за умови, що заморожували її правильно й одразу після вилову; 2) Якщо риба була морожена, вона повинна бути абсолютно розмороженою перед смаженням. Яка б не була риба, для кращого результату й рум'яної шкірочки потрібно, щоб температура риби була, по можливості, наближена до кімнатної температури перед смаженням. Хоч залишати рибу при кімнатній температурі на пів дня також не варто. Свіжою вона вже не буде. А от на хвилин 30 (до 1-ї години) цілком можна! 3) Перед тим, як викладати рибу на сковорідку, треба промокнути поверхню риби паперовим рушником, щоб видалити зайву вологу (рибні соки, маринад і т.д.). Сухість поверхні риби - ключовий фактор для рум'яної шкірочки. 4) Сковорідка перед викладанням риби повинна бути добре розігріта, не дуже гарячою і не злегка теплою. На занадто гарячій сковорідці риба відразу ж почне пригорати, а на дуже холодній - пускати соки, а не смажитися, що в результаті призведе до тушкованої риби без надії на будь-яку шкірочку. 5) Для смаження риби, для того щоб постійно був відмінний результат, потрібна сковорідка з антипригарним покриттям. Це набагато спростить життя. Я, для риби, надаю перевагу сковорідці з тефлоновим покриттям, хоч і намагаюся від них відійти ... Ось мабуть і все з того самого головного ... Панірувати або не панірувати - це вже справа смаку; з власного досвіду: збереження соковитості при паніровці в борошні або в чомусь іншому - це спірне питання. Правильно підготовлена до смаження риба й правильно посмажена - не менш соковита ніж в паніровці й ніщо не заважає насолоджуватися хрусткою рибною шкірочкою!