Шеф-кухар Вонгерічтен продає 60 порцій цього надзвичайно соковитого курячого страви в гонконгському стилі щодня. Курка смажиться у вокі, не виглядає жирною, а попередньо натирається п'ятивидільним порошком і сіллю, маринується 4 години, потім заливається оцтово‑цукровим сиропом і маринується всю ніч. Спеції можна приготувати за 2 тижні наперед. До страви підходить червоне вино з південного Рону.
Знайшов цей незвичний рецепт ягняти у нашій місцевій газеті. При бажанні можна збільшити кількість червоних перцевих пластівців. Час маринування не включено.
Такос, - це одна з найдемократичніших страв в Мексиці. Їх дозволити собі може кожен. Мексиканські такос мають мало спільного з розрекламованими такос текс- мекс у твердій чіпсоподібній оболонці (Taco shells). Ці такос, такі, якими їх можна зустріти на звичайному мексиканському столі або в якійсь такерії (Taqueria) за рогом в Мехіко або Монтеррей, тобто в закусочній, яка спеціалізується на такос. Ви можете приготувати такос з будь-яким наповненням, видом м'яса або взагалі без м'яса. Часто в такос кладуть варену товчену чорну квасолю, яку після відварювання ще й обсмажують, щоб прибрати якомога більше вологи й збагатити додатковим ароматом. Гуакамоле, соус з авокадо, також дуже часто додають в такос і не тільки. І звичайно ж гострі перчики халапеньйо (jalapeño), які мають особливий аромат і присмак. Я їх бачила вже і на полицях наших супермаркетів. Якщо не знайдете, можна замінити іншими гострими маринованими перчиками, але їх смак буде трохи іншим. Що стосується сиру, в оригіналі, в такос дуже часто додають сир під назвою "Монтеррей Джек", який дуже схожий на сулугуні. Можете сміливо замінювати його. Іноді, особливо коли такос подають з чорною квасолею, додають сир Queso Fresco або сир Oaxaca які схожі на не надто солону бринзу. Ніколи б не подумала, що бринза може так добре поєднуватися з квасолею. Експериментуйте і насолоджуйтеся! Головне в процесі - це гарний настрій, який переслідував мене всюди, коли я подорожувала по Мексиці, оскільки люди там дуже приємні, усміхнені, які дійсно насолоджуються смачною їжею.
Про креветки і любов до Іспанії Дуже простий та вдалий спосіб приготування креветок, який відмінно підкреслює їх смак та консистенцію. Це одна з наших сімейних найулюбленіших тапас і креветки з часником входять до списку страв, які, приїжджаючи до Іспанії, ми з чоловіком мусимо обов'язково спробувати, щоб втамувати жагу до смаку Іспанії. Адже Іспанія, це країна дуже близька нам емоційно, де живуть люди, які ближчі ніж більшість родини. Адже є такі люди, з якими з'єднує не кров, а спільні цінності, інтереси, спогади... А це значно більше зближує, аніж кровні зв'язки. І коли ми там, вбираємо Іспанію в себе крізь їжу, музику, душевні та жваві розмови з близькими людьми майже до ранку, тривалі прогулянки, пронизані походами по тапас барах, тощо. А коли бере нас нестерпна туга за Іспанією дома, я йду на кухню та готую іспанські страви так, як вчила мене іспанська "мама"... Технічні нюанси приготування креветок Щодо приготування креветок, то все дуже просто. Головне креветки не пересмажити. Тобто зняти з вогню невдовзі, як креветки змінять колір та не зменшувати кількість олії й масла у страві, оскільки вони мають визначальне значення для правильного приготування. В Іспанії такі креветки їдять з хлібом, а потім, хлібом вимочують ароматну олію, яка не менш смачна ніж самі креветки. Тож дотримуйтесь відповідних пропорцій інгредієнтів. Про вершкове масло і пікантність Увага. Не у всіх іспанських рецептах використовують вершкове масло, але це невеликий секрет особливого смаку креветок з часником. А ще, інколи зустрічається пікантна версія таких креветок, тож, якщо любите пікантні страви, разом з часником, можете повільно прогріти свіжий чи сушений перчик чілі, розрізаний навпіл по довжині. Приготування креветок з часником
Молода картопля - це ідеальна основа для салатів. Вона дуже ніжна, але при цьому ідеально тримає форму. А ще, це просто красиво! Маленькі бульбочки з додатками. А цей салат з молодої картоплі, можна навіть сказати, дещо в німецькому стилі, може бути як легким та швидким обідом чи вечерею, так і гарніром до якоїсь основної страви з м'яса чи риби. А можна і на святковий стіл його подати, як закуску. Відварена молода картопля, ароматна шинка та хрусткі корнішони з кисло-солодкою гірчичною заправкою, прикрашені духмяною петрушкою та дещо пряною червоною цибулею. Смакота ще та! При бажанні, до салату можна додати підрум'янені зернята та горіхи, можна зробити його ситнішим, додавши відварені перепелині яйця, розрізавши кожне навпіл, або й додати твердого сирку, дрібно порізавши чи натерши сир на тертці з великими дірочками. Й увага, оскільки пряна зелень, включаючи петрушку, під дією кислоти поступово втрачає свою свіжість, додавати її у салати краще в самому кінці, перед подачею до столу. А от сам салат варто змішати з заправкою трішки раніше, щоб картопля ввібрала в себе аромати заправки та інших додатків.
Давно хотіла приготувати що-небудь з артишоків. Так як на свіжі зараз не сезон, то консервовані, з ледь відчутною кислинкою підійшли у сам раз. Кремовий і дуже сирний діп. Калорійно, але дуже цікаво. Вельми підходить для легкого романтичного перекусу під час домашнього кіносеансу:-)
Готувати їх елементарно, і краще це робити відразу з запасом, якось занадто швидко їх «змітають». Такі ніжки їдять облизуючись, навіть ті, хто не особливо полюбляють курятину. Ще одна страва, на яку хочеться поставити тавро «фірмова». Авторська вже точно, а фірмова тому, що так називаю лише самі вдалі авторські страви. Так як глазур винайшла шляхом експериментів, додавши трохи того, трохи цього, ретельно занотовуючи всі наступні модифікації. Якщо Вам не до смаку гостре, приберіть весь перець чілі і далі дотримуйтесь рецепту. Але прихильники всього гострішого напевно оцінять смак цієї футбольної закуски (асоціації у мене саме такі), за оригінальним рецептом.
Ще один спосіб подати один з кращих французьких сирів, сир камамбер. Цього разу в напівсолодкому, осінньо-зимовому виконанні. При запіканні, смак сиру трохи змінюється, стає ще вишукуваннішим і цікавішим. Замість камамбера можна використовувати сир брі, це сири які відрізняються лише регіоном походження. У Нормандію, батьківщину камамбера, рецепт цього сиру потрапив завдяки монаху з містечка Брі, який навчив варити цей сир нормандську жінку, що надала йому притулок. Тільки сир брі у своїй класичній формі продажу трикутником, менше підходить для такого запікання.
Начос, тобто чіпси з тортільї, вже давно встигли завоювати прихильників по всьому світі, але найбільше їх цінують в Мексиці та на Півдні США, де надзвичайно популярна кухня Текс-Мекс. В промисловому масштабі начос готують не з тортільї, а маси подібної до тіста як для тортільї. Але виникли вони саме з потреби утилізації пляцків тортільї не першої свіжості. В Мексиці, в ресторанах часто після того, як клієнт зробив замовлення, принесуть невелику корзинку з начос, щоб очікування на замовлену страву було приємнішим. Саме приготування домашніх начос займає дуже мало часу. Для приготування можна використовувати магазинні тортільї або грубший вид лавашу, чи приготувати домашні тортільї до якоїсь латино-амриканської страви, а з залишків зробити начос. При бажанні, після розкладання трикутничків на деку, можна посипати їх улюбленим сиром. Також, частину паприки можна замінити перцем чілі. А можна взагалі не використовувати паприки, тоді начос не будуть чорніти.
Тісто філо легко використовувати у випічці, воно набагато дієтичніше за листкове тісто або навіть пісочне тісто. Але якщо хочете, можна замінити тісто філо, листковим. Такий пиріг з тонким шаром хрусткого тіста навіть хочеться назвати запіканкою, але технічно, це все-таки пиріг. Якщо хочете зробити страву більш ситною, додайте дві бульби відвареної, натертої на крупній тертці картоплі. Викладіть шар картоплі на гриби і прикрийте помідорами та сиром. Вийде повноцінна ситна страва. Оригінальна ж версія легша. Такий пиріг я зазвичай подаю з листовим салатом з простою заправкою і келихом білого сухого вина.
Це однозначно один з найцікавіших способів приготування зеленої спаржі. Печена в хрусткій паніровці, вона не залишить нікого байдужим. Навіть діти байдужі до овочів будуть з захопленням її поїдати, адже вона не менш смачна ніж картопля фрі і таку спаржу можна зі спокійною совістю їсти руками, занурюючи її у густий ароматний соус.Така печена спаржа чудово підійде до дружніх посиденьок при пиві. До вина така закуска, при всьому аристократизмі спаржі, як на мене, не підходить.Щодо сухарів панко, японських панірувальних сухарів у формі пластівців, то їх можна замінити звичайними панірувальними сухарями, але так хрустко вже не буде. Знайти сухарі панко можна практично в кожному інтернет-магазині, що спеціалізується на азіатських продуктах та продуктах для суші.
Тапас - це іспанські невеликі закуски до випивки, родом з гарячої Андалусії, які потім розповсюдились по всій Іспанії, а в наш час, можу сміливо сказати, що й по світу. Адже в кожній країні можна знайти ресторан іспанської кухні, в якому подавали б відомі тапас. А за легендою, тапас з'явились з потреби чимось накривати, між попиванням, келихи з хересом, чудовим вином з Андалусії, щоб в нього не падали фруктові мушки, яких завжди багато в теплому кліматі цього регіону Іспанії. Саме слово "tapa" з іспанської означає "кришка" і спочатку, такою кришкою для келиха, слугував шматок хліба з хамоном, сиров'яленою іспанською шинкою, чи з чорізо, іспанською ковбасою з великою кількістю паприки. З часом, асортимент таких "кришок" значно розширився. Оскільки і за таку "кришку" служив уже не тільки шматок хліба з чимось, а й тарілка з невеликими закусками. Загалом, в іспанській культурі спілкування і ходіння при цьому від бару до бару, де завжди дуже багато людей, і зазвичай, найкраще місце де собі можна знайти, це клаптик місця при барних стійках, де можна поставити келих чи склянку з напоєм, а зверху тарілку з закускою:-). Це дуже цікаве та колоритне явище в іспанських барах:-). Я просто обожнюю атмосферу таких місць... Оскільки вечерю в Іспанії їдять дуже пізно, переважно між 9-ю та 11-ю вечора, іспанці дуже часто, перед основною вечерею, споживають такі невеликі закуски й переважно поза домом. В них навіть вираз є особливий для цього "ir de tapas", що означає саме ходити від бару до бару, обов'язково в товаристві, за приємною бесідою, та насолоджуватись склянкою пива чи келихом вина, закусуючи їх різноманітними тапас, якими діляться співбесідники. Часто, якщо таких переходів та замовлених в кожному місці закусок багато, вони замінюють основну трапезу. Але головне в культурі споживання тапас, це звичайно ж спілкування! Тапас грають настільки важливу роль в культурі Іспанії, що існують офіційні переліки страв які відносять до тапас, а також, проводять щорічні конкурси на кращі тапас. Чорізо в сидрі - це одна з класичних іспанських тапас. Зізнаюсь, що й одна з моїх улюблених. Для приготування цієї страви не підходить сушена чорізо, яку найчастіше можна зустріти в наших супермаркетах. Це має бути підв'ялена, підкопчена або сира чорізо. Саме домашня ковбаса чорізо ідеально підходить для цієї страви. Сушена ж так і залишиться надто сухою, навіть після приготування в сидрі. А сидр має бути сухим або, у крайньому випадку, напівсухим.
ПРО ПИРІЖКИ З РИСОВОГО ПАПЕРУ З КУРКОЮ ТА СИРОМПиріжки з рисового паперу – це просто благословення коли потрібно приготувати щось швидко. Рисовий папір лиш варто замочити і він готовий для роботи. Й начинка може бути абсолютно різною: будь-яке печене чи варене м’ясо, сир, гриби, тушковані овочі чи шпинат. Головне аби начинка була придатна для швидкої термічної обробки, аби була майже готова і тоді все лиш разом спекти. А додаткове обкачування пиріжків в кунжуті дарують неймовірний смак оболонці і ще посилюють хрумкіт. А вони хрумкі! Ох хрумкі! А печу я такі різні пиріжечки зазвичай в аерогрилі. Вони виходять рум’яними, хрумкими і все відбувається дійсно швидко. Хоч в духовці їх також можна пекти. ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ПИРІЖКІВ З КУРКОЮ ТА СИРОМФормуючи пиріжки з рисового паперу, вкрай важливо не залишати рисовий папір зануреним у воду на довго. Лиш замочили повністю й виклали на ледь вологий рушник розстелений на робочій поверхні. На ньому лист вже розм’якне остаточно. На тому рушнику і формуєте пиріжки. Якщо ж залишити рисовий папір у воді на довго, він просто розлізеться і Ви вже нічого не сформуєте з нього. Обкачувати пиріжки в кунжуті слід одразу ж після формування, поки рисовий папір буде ще дуже липким. Якщо є бажання, можна частину кунжуту замінити маком, льоном чи іншими дрібними зернятами. Якщо плануєте запікати сформовані вироби не одразу, накривайте їх ледь вологим кухонним рушником, щоб вони не обсихали. ПРИГОТУВАННЯ ПИРІЖКІВ З РИСОВОГО ПАПЕРУ З КУРКОЮ ТА СИРОМ
Коли я вперше приготувала такі кукурудзяні оладки, то уся родина була приємно здивована. Мені аж стало шкода, що то був кінець сезону кукурудзи і з публікацією рецепту потрібно довгенько почекати. Бо як колись вже писала, усе планування рецептів на кулінарному сайті Picante Cooking здійснюється із суттєвим випередженням аби не було перебоїв з появою нових, актуальних, сезонних рецептів. Але дійшла черга й до цього рецепту смачних оладок, котрі готуються з великої кількості вареної кукурудзи. Можна спеціально відварити кукурудзу для них, а можна коли варите качани кукурудзи для інших страв чи просто поласувати, приготувати більше і наступного дня зробити такі несолодкі оладки з кукурудзою та зеленою цибулею. Вони можуть бути як основною стравою, до сніданку, легкого обіду тощо, так і закускою на святі або ж своєрідним гарніром до основних страв. Смачні вони у будь-якій ролі. Спробуйте! При бажанні, оладки можна приготувати з консервованої кукурудзи. Для цього потрібно буде 300-350 грамів кукурудзи. Але тут, в цих оладках, точна її кількість не суттєва аби її було багатенько стосовно тіста, але не надто багато, щоб маса трималась. Тому розміром качанів також не надто переймайтесь. У мене качани середнього розміру. Якщо є охота, для таких оладок можна використати інший сир, такий як дроблена бринза чи просто напівтвердий сир, який любите. Замість цибулі можна додати дрібно різаний гострий перчик чілі, тощо. Або ж дрібно різану шинку чи дрібні кубики підрум’яненого бекону. Буде теж дуже смачно.
Це одне з найкращих використань тіста філо. Хоч, чесно кажучи, я не знаю жодної страви чи випічки в якій би воно мені не сподобалось! З ним працювати легко та швидко, чого не скажеш про його приготування. Але на щастя його можна купити й навіть варто, оскільки на відміну від листкового тіста, де можна знайти в складі "мох і болото", а справжнім маслом зазвичай навіть і не пахне, то з тістом філо все просто, - лише борошно, вода та крохмаль і море роботи! Цей рецепт спав мені на думку спонтанно. Були залишки тіста філо, а також чудовий камамбер українського виробництва. От і вийшла така собі ф'южн пахлава:-), від якої просто не можливо відірватись! В рецепті я використовувала свій абрикосовий сироп, який роблю влітку, для приготування з ним різноманітних десертів та просочування випічки. Його можна замінити, просто відцідивши рідину з Вашого улюбленого джему, або взяти готовий улюблений сироп. Мед використовувати не рекомендую. Буде надто солодко!
Цей діп - це гастрономічна мрія всіх любителів сиру. Так як цей діп або густий соус, як хочете так і називайте, дуже дуже сирний. Відкрию Вам невеликий кулінарний секрет: крохмаль і вино безпосередньо впливають на консистенцію цього сирного діпа. Той же секрет криється за рецептом сирного фондю. Якщо у Вашій компанії немає дітей, можна додати дрібно порізаний, маринований, гострий перець чілі. Особливо добре смакує у цій ролі маринований перець халапеньйо.
Такий пиріг з камамбером та помідорками черрі готувати зовсім легко, а виглядає він вишукано та апетитно. Петрушка та часник в цьому пирозі вносять яскраві смакові акценти, помідорки приємну солодкість та кислинку, а от сир ситність та багатство смаку. Такий пиріг можна готувати також із взаємозамінним сиром брі. Чи поекспериментувати з іншим видом сиру, наприклад з подрібненою бринзою. Її потрібно буде грам 150-180. Буде інакше, але смачно однозначно буде. Коли інгредієнти в пирозі заливаються молочно-яєчною сумішшю, основу з тіста для такого пирога слід обов'язково підпекти. Це потрібно робити накривши тісто у формі пергаментом й наповнюючи форму спеціальними керамічними кульками чи сухою квасолею або горохом, щоб тісто тримало форму. Адже, як відомо, пісочне тісто має тенденцію скорочуватись при випікання. Без підпікання, основа його так і залишиться недопеченою. Тому не легковажте цей крок. Це запорука успіху у випіканні пирогів з вологою начинкою.
Більшість іспанських страв в так званих тапас барах, або барах-ресторанах з закусками, яких величезна кількість і Іспанії, практично в кожному місті, дуже прості, але смак їх такий, що хочеться їсти ще й ще. Весь секрет в якості інгредієнтів та деяких нюансах приготування. Так само з цією яєчнею, ніби-то простою, але і в неї є свої нюанси приготування. Коли в черговий раз була в Іспанії у іспанських друзів, й ми, як завжди, вечором, ходили по таких барах. Іспанці довго не засиджуються в таких тапас-барах, а ходять від одного до іншого і за вечір можуть 3-4 таких змінити, замовляючи щось в одному, щось в іншому. Це частина культури й навіть має своє визначення "ir de tapas" що дослівно означає "йти на закуски". Особливо це виразно практикується в Мадриді. І наші іспанські друзі, вихідці з Мадрида, не порушують традиції. Саме з ними мала щастя пізнати іспанську культуру з середини та зануритись у вир іспанського життя. Й щоразу як туди повертаюсь, з величезним задоволенням поринаю в цю атмосферу, свідомо насолоджуючись усім, що відбувається навколо. В одному з таких барів, серед інших закусок ми замовили й ці "розбиті яйця". Їх дуже часто можна зустріти в меню таких закладів під назвою "huevos rotos" або ж "huevos estrellados", але перша назва більш поширена. І страву подають як зранку в якості сніданку, так і ввечері у якості закуски. Замовлена страва видалась мені навіть смачною, але Іван, іспанський друг близький мені і моєму чоловіку як брат (родовитий іспанець з популярним в Іспанії ім'ям після режиму генерала Франко:-)), розкритикував страву: яйця пересмажені, картопля не хрустка і хамон старий! І здавалось проста страва! Коли приїхала до дому, захотілось приготувати ідеальні "розбиті яйця", такі, які б смакували Івану та його дружині Кароль:-). Так от: 1) Страва готується на оливковій олії. В Іспанії це закономірність від якої рідко відступають. Й картопля має бути обсмаженою до хрусткої шкірочки; 2) Яйця мають розбиватись не на сковорідці, а вже на картоплі, саме туди має витікати жовток, який слугує своєрідним соусом; 3) Хамон має бути не старим, а просто хорошим. Не найкращої якості, яким потрібно насолоджуватись самостійно, щоб належно оцінити його смакові відтінки, а просто хорошим. А замість хамону можна використовувати й чорізо, так само тонко порізавши. В наших географічних широтах, хамон можна замінити просто сиров'яленою шинкою вітчизняного виробництва. Кілька українських виробників роблять дуже смачні сиров'ялені шинки якими й можна замінити більш рідкий і дорогий у нас хамон. А ще, інколи в Іспанії можуть подати "розбиті яйця" на картопляних чіпсах чи картоплі фрі, але це точно не найкраща їх версія.
Сир, що просто тане в роті і який залишає приємний грибний післясмак. Швейцарська страва, яку так легко зробити вдома. Прекрасна закуска і спосіб зайняти гостей. Можна основу підготувати заздалегідь і підігріти напередодні. Якщо у Вас немає спеціального посуду, фондю можна приготувати в жаротривкій керамічній або звичайній каструлі з товстим дном. Замість шпаг, можна скористатися вилками. Єдине, без чого не обійтись, це настільна підставка-підігрівач (на свічках чи сухому спирті). Його можна купити в будь-якому хорошому магазині з посудома. А підставка Вам ще пригодиться для підігріву святкових страв на столі.
Вишукана закуска у середземноморському стилі у вигляді підрум'яненого восьминога з ароматними додатками створить святкову атмосферу і потішить всіх любителів морепродуктів. Це просто ідеальна закуска до білого ігристого вина. Якісні морепродукти краще за все готувати просто, щоб не заглушити їх особливий смак. Так і восьминогу не потрібно багато. Хоч звичайно ж, якщо це не малі бебі-восьминоги, попередньо його потрібно відварити до м'якості. Як це правильно робити, читайте у рецепті підготовки восьминога для подальших приготувань. Такий метод приготування підійде й для сирих кальмарів та креветок. А лимон, часник та петрушка підходять загалом до всіх морепродуктів й риби.
Цей класичний рецепт допоможе вам швидко приготувати оладки з кабачків, які на зразок дерунів можна навіть назвати корисними, якщо забути, що вони смажені. З цукіні звичайно можна приготувати такі кабачкові оладки також!Приготувати кабачкові оладкиПриготувати такі літні оладки надзвичайно швидко, що робить їх приготування можливим навіть у будні дні. Якщо немає блендера, щоб зробити ніжний соус, можна просто добре розтерти бринзу зі сметаною за допомогою виделки або вінчика, а потім додати решту інгредієнтів.Ці оладки з кабачка виходять дуже ніжні та соковиті, з приємним сирним присмаком. Любителі сиру можуть навіть збільшити його кількість в оладках вдвічі. А сметанний соус з бринзою та зеленню чудово балансує природну солодкуватість свіжих овочів. В соус, при бажанні, можна додати 1-2 зубці часнику. А майонез до соусу можна не додавати, якщо зовсім його не використовуєте, але він додає приємний присмак страви.
Дуже часто у людей роками закорінюються певні стереотипи. Як наприклад, що устриці - це для мільйонерів. А насправді, щоб ними поласувати, не потрібно видавати весь сімейний бюджет. Та й ніхто не їсть устриць кілограмами (ну може є певні індивіди, але я про них не знаю:-)). А купити кілька устриць коштує не більше ніж дві кави лате в модному кафе, тощо, особливо наші чорноморські, які не поступаються смаком французьким. Й задоволення від них не менше. Я б сказала навіть більше. І якщо у Вас свято, чому б не дозволити собі таку невелику розкіш? Я геть не розумію тих, хто з нагоди свята готує відрами, аби бюджетно та багато, в той час, як можна приготувати 2-3 страви, в геть помірній кількості, але особливі. Спробувати новий продукт, дозволити собі щось не щоденне, створити свої яскраві гастрономічні спогади... Замість обтяжливого почуття вини, що треба доїдати те, що наглумили. Ці ж устриці, з пікантним маслом, по-дитячому прості у приготуванні, казково смачні й підійдуть усім тим, хто не наважується спробувати їх сирими. Тут вони повністю безпечні, термічно оброблені, не слизькі й такі, що хочеться ще і ще, навіть мушлю вилизувати будете:-), так смачно!:-) Й приготуйте до них чимало свіжого багета. Можна домашнього багета, за рецептом моєї кулінарної книги "Знаю, що споживаю", буде ще смачніше:-). Адже там є що вимочувати! Розкриваючи устриці дома, за допомогою ножа (є спеціальні інструменти для цього, але я справляюсь звичайним кухонним ножем), намагайтесь тримати їх глибокою мушлею донизу, щоб зберегти цінні соки всередині, у них багато смаку. Якщо не любите пікантних страв, то можна взагалі готувати їх без гострого соусу та без перцю. І так теж буде смачно!
Цього разу, я використовувала український сир камамбер. Перед усім, як ніколи важливо підтримати українського виробника, крім того, ціна на закордонний аналог як мінімум вдвічі дорожча, в залежності від виробника. І скажу Вам, з гордістю за українських сироварів, камамбер чудовий!! Ніжний смак та кремова м'якоть! Навіть упаковка тішить, що в пострадянському просторі, на жаль, не є очевидним. Зараз в Україні є декілька виробників м'яких та пліснявих сирів. Усі сири, що я пробувала, мені дуже сподобались! Ще якби шинку сиров'ялену навчились достойну робити, тоді б я ще більше тішилась. Але все з часом. Таку закуску швидко готувати. Вона ідеально підійде для романтичної вечері чи просто посиденьок при келиху хорошого вина, чи навіть й якісного пива. При бажанні, частину цибулі можна замінити дрібно-порізаними, обсмаженими печерицями. Головне міру знати. Начинки має бути не надто багато.
Про печериці і тапас бариВ оригіналі, такі печериці називаються "печериці на планчі", а планча це пласка, прямокутна сковорідка, підвид гриля, яку легко замінити просто широкою пласкою сковорідкою. Що я і зробила вдома. Це моя найулюбленіша страва з печериць. В Іспанії - це класика тапас барів, куди приходять потеревенити з друзями чи родиною, при склянці пива (а в Іспанії найчастіше п'ють пиво з маленьких склянок, що називаються канья, адже при іспанській спеці, в великих келихах пиво гріється швидше, ніж Ви його при розмові вип'єте), келиху вина, перекушуючи невеликими, простими закусками "тапас". Існує ціла культура оповита традиціями такого тапування, що має свою назву "Піти на тапас" (Ir de tapas), що по суті означає відвідати 3-4 бари за вечір, в кожному замовляючи щось невеличке. І так можна обійтись і без повноцінної вечері чи обіду, в залежності коли ви "пішли". І такі шампіньйони є майже у кожному тапас барі. А виразний смак цих шампіньйонів з часником та петрушкою закарбовується в пам'яті на завжди. Важливі нюанси приготування печерицьКлючовим аспектом приготування цих шампіньйонів є їх швидке обсмажування, на доволі сильному вогні, без соління аж до кінця приготування. Якщо печериці посолити на початку, вони пустять надто багато соку і вже не рум'янитимуться. І не перетримайте гриби на вогні, підрум'янились, прогрівайте разом з часником та лимоном, й знімайте з вогню. Тоді вони вразять вас соковитістю. Про підготовку печериць Ніжки печериць зрізати обов'язково, адже вони заважатимуть рівномірно смажити гриби усіх боків. А те, що зрізали, можна додати до супу, салату чи викласти на піцу, тощо. Й вибирайте найдрібніші печериці, які лиш зможете знайти. Вони готуються рівномірніше та швидше. Різані шампіньйони вже будуть мати геть іншу консистенцію та менш інтенсивний грибний смак.Приготування печериць з часником та петрушкою