Часом, не зважаючи на холод та похмуру погоду, і в холодну пору року, хочеться легких для організму, корисних страв. Після споживання яких, хочеться бігати, скакати, щось творити, а не відлежувати боки, як часто буває після споживання ситних, жирних, м'ясних або надто мучнистих, хоч і дуже смачних страв. Це якраз така запіканка, після якої легко як на душі (після переїдання не зовсім корисних страв, не надто легко і чисто на душі, погодьтесь!:-)), так і фізично. Крім того, приготування не займе багато часу і це чудовий спосіб використати залишки попередньо-звареної гречки. При бажанні, можна додати трішки попередньо-обсмажених печериць. Сирі дали б занадто багато вологи запіканці. А зернята, наприклад, замінити соняшниковими. Завдяки бринзі, я використовувала нашу чудову українську карпатську бринзу, у страві достатньо білків, тому її можна спокійно подавати в якості основної страви, додавши лиш улюблений овочевий салат чи квашенину.
Вівсяні тістечка з полуницями та ревенем - це щось середнє між насипним пирогом та гранолою з печеними фруктами. Просто за складом та у приготуванні, а ще, неабияк смачно. У нашій сім'ї таку випічку ми любимо значно більше ніж торти з кремами й увесь рік чекаємо на початок сезону літніх пирогів. З рештою, це видно й на сайті Picante Cooking, адже вже стільки рецептів різноманітних ягідних та фруктових пирогів назбиралось! І їх ніколи забагато не буває й завжди розпочинаються сезон ревінь та полуниці, вірні союзники, які доповнюють один одного, не перебиваючи. Люблю це поєднання, коли ревінь дає кислинку, а полуниці аромат й виходить неймовірно апетитна гамма смаку, чудова для пирогів, компотів, десертів, тощо. У цих вівсяних тістечках з тіста а-ля штрейзель, полуниці та ревінь теж чудово грають всіма барвами смаку. Щодо приготування, то у ньому нема нічого складного. Головне, масло повинно бути кімнатної температури перед вимішуванням з сухими інгредієнтами. Ну і набратись терпіння й дати пирогу вистигнути перед нарізанням, щоб не розвалювався. Це критично важливо. Загалом, при бажанні, для цих тістечок можна використати тільки ревінь або тільки полуниці. І так і так буде смачно й на технологію приготування це не впливає. Й щодо вівсяних пластівців. Можна використовувати будь-які, але я використовувала дещо корисніші та твердіші, плющені й вийшло чудово. А у чоловіка був претекст щоб одного дня з'їсти два шматки пирога. Адже це корисно:-)), бо пластівці там плющені й ще фрукти є. І це напевно єдина форма вівсянки яку він споживає:-))
Гречка - це мабуть єдина крупа, яку ми, як сім'я, любимо:-). Ось і експериментую з нею часто, щоб все-таки мати її в раціоні частіше. Такий салат я люблю готувати на сніданок. Відносно швидко, вітамінно і не обтяжуюче. Після деяких сніданків часом хочеться відразу "на бік" і далі спати, самі знаєте. Але після такого салату, відразу хочеться бігти і щось робити:-). При бажанні, бекон можна замінити шинкою.
Дуже простий у виконанні десерт з чудовим, яскравий та незвичайним смаком. А цей не звичайний смак додають йому віскі та мед у вершках. А хрусткі вівсяні пластівці просто, але дуже ефектно доповнюють страву! Ну що може бути ще більш шотландським ніж віскі та вівсяні пластівці?! Признаюсь, вівсяні пластівці це останнє, що б мені спало в голову додати до вишуканого десерту. Але після того, як спробувала приготувати цю шотландську класику, я змінила свою думку щодо скромних пластівців. Підрум'янювання на сковорідці надає їм особливу, навіть трохи горіхову, смакову нотку! І скажу Вам, це один з найшвидших в приготуванні десертів! Все робиться просто за лічені хвилини, а враження в гостей не менше ніж від вишуканого торту. Ідеальне рішення на ті дні, коли катастрофічно не вистачає часу. Інколи, пластівці для цього десерту, напередодні замочують в віскі і лише потім обсмажують. Але обсмажити до хрусту ту "п'янку кашу" майже не можливо, тому я цього не роблю. А ще, у давніші часи, замість вершків, у рецепті цього десерту використовували кроуді - сир з підкисшого козячого молока. А сам десерт, по суті, можна готувати з будь яких ягід чи фруктів, з будь-яким улюбленим алкоголем. Хоч традиційно кранахан містить малину та віскі.
Ідея створення такого салату натхнена японською та корейською кухнею. Там широко використовується гречана локшина соба приправлена соєвим соусом та кунжутною олією. І це поєднання настільки вдале, що до відварної гречки в чистому вигляді подібна заправка також буде пасувати. А далі пішло і поїхало: трохи редиски для хрускоту та огірка для свіжості, зелена цибуля для пікантності і обсмажені зернята для приємного аромату кунжуту. Салат вийшов яскравим, поживним та сповненим смаком.Такий салат з гречкою можна подавати в якості гарніру до риби чи м'яса приготовлених в японському чи корейському стилі, маринованих в соєвому соусі чи маринаді теріякі, тощо.Гречку можна змішати з заправкою завчасно. Від цього вона тільки виграє і вбере в себе частину заправки і стане ще смачнішою. Решту інгредієнтів краще додавати до гречки вже перед подачею, щоб вони зберегли свою свіжість і хрусткість.
Булгур - це крупа з твердих сортів пшениці, яку отримують шляхом пропарювання, дроблення і сушіння, традиційно на сонці. Страви з булгуру розповсюджені на Близькому Сході, в деяких арабських країнах, а також в деяких країнах Середземномор'я. Продукт дуже корисний, має цілу гаму вітамінів і мінералів. Так приготовлений булгур сподобається навіть дітям, не кажучи вже про вибагливих дорослих. Хто ж не любить хрусткі підсмажені зернята?! Морква вносить свою потрібну, соковиту і злегка солодку ноту. Таким же чином можна готувати і кус-кус, але він вже по собі має більш вбогий смак, тому буде не так розкішно як з булгуром. А ще, можна використовувати королеву всіх круп (за моїми мірками, виходячи з її смаку) гречку. Тільки приготувати її треба звичайним Вашим чином. А потім вже починати приготування відразу з пункту №2. Багато хто стверджує, що потрібно підсмажувати булгур перед варінням у вершковому маслі. Абсолютна маячня по відношенню до слова "потрібно". Це додасть булгуру додатковий тонкий присмак вершкового масла, але настільки тонкий, що не варто додаткових старань. А завдяки своєму процесу створення, булгур завжди виходить розсипчастим і без обсмажування в маслі.
Якщо нема булгуру можна використати кус-кус. Булгур - крупа з пшениці, що має високу харчову цінність, поширена в країнах Близького Сходу, Балкан і Середземномор'я. Пшеничні зерна піддаються термічній обробці водою, потім сушаться (традиційно - на сонці), і, як правило, очищаються від висівок, після чого зерна дробляться до потрібного розміру. Дуже часто булгур використовується в турецькій, арабській та індійській кухнях. Натхнення на створення цього салату з булгуром прийшло на мене після поїздки в Арабські Емірати і дома відразу захотілося створити щось арабсько-східне, корисне і легке ... От і вийшов такий яскравий і навіть дуже корисний салат. Насолоджуйтесь!
У вигляді теплого салату чи гарніру до м'яса чи риби, цей особливий, багато приправлений кускус з гранатом та огірком, справляє незабутнє смакове враження. Ідею його приготування я виношувала давно, обдумувала складові та чекала нагоди. Й не дарма. Він вийшов настільки смачним, що можна було його їсти без основної страви і не нарікати. Навіть чоловік, який не надто полюбляє кускус і будь-які крупи в принципі, їв його навіть охочіше ніж відмінно приготовлене м'ясо. Я готувала його як гарнір до баранини. Хоч такий особливо вдало підійде й до свинини чи птиці, й навіть до риби, як наприклад до коропа чи лососевих. Такий гарячий салат чи гарнір можна готувати й з булгуру чи з рису. Хоч з рисом смак буде менш яскравим. Крім того, можна використовувати кілька видів горіхів або доповнити, чи взагалі замінити зернятами.
Напрочуд вдалі мафіни з легким посмаком кукурудзяної крупи, сиру та шпинату й приємною консистенцією. Такі вологі, смачні та прості у приготуванні. Ці мафіни можуть бути як сніданком, так і перекусом в дорозі чи бути основною стравою у шкільному чи робочому ланч-боксі. Якщо є охота, можна їх урізноманітнювати: замість шпинату додати солодкий перець (якщо любите), кукурудзу або зелений горошок. Сир взагалі може бути будь-яким, а можна зробити ну дуже екстравагантні мафіни: з блакитним сиром та кубиками груші. Головне зберігати пропорції додатків та тіста й політ фантазії може бути дуже стрімким! Мафіни з кукурудзяною крупою та шпинатом можна заморожувати. Після вистигання, ту частину мафінів, що залишились і хочете заморозити, загорнути у фольгу, я пакую одразу по кілька штук, й покласти у пакетик. Так заморожувати. А розморожувати на полиці холодильника. Перед вживанням підігріти в духовці при 180 ᵒС. Ці мафіни смачні й холодними, але після заморожування краще їх освіжити таким чином. Загалом у приготуванні мафінів нема нічого складного. Все доволі стандартно, але потрібно дотримуватись поетапності приготування. Для полегшення собі життя, такі мафіни можна пекти в спеціальних папільйотках. Тоді не треба змащувати форму. Але я особисто, несолодкі мафіни не сприймаю в них.
Така миска різноманіття з вівсянкою та яйцем пашот - це просто ідеальний корисний сніданок. Такий, що сподобається й тим, хто вівсянку не надто полюбляє, або як і я, не любить солодких каш. В доповненні з розкішним, але дієтичним, яйцем-пашот та авокадо - це страва яка надасть енергії та довго буде тримати відчуття ситості, що дуже важливо коли у Вас великі фізичні навантаження чи Ви хочете схуднути здоровим способом. При бажанні, до такої вівсянки можна додати ще чимало додатків. Чудово впишеться в загальну смакову гамму бринза, хрусткий огірок, зелень кропу, тощо. Зернята можна використати будь-які. Загалом, замість вівсянки, таким чином можна подати будь-яку кашу чи корисні (з цільних зерен) пластівці до сніданку і буде однаково смачно.
Не знаю як у Вас, у мене завжди залишається трохи каші яку потрібно утилізувати. Мова не лише про гречану, а й інші види розсипчастих каш. Оскільки в моїй сім'ї ми не їмо каш в класичному їх розумінні, як каші, з підливою, без чи з молоком (виняток - це лиш гречана каша з молоком, яку люблять лиш діти), з каш я роблю в основному салати, інколи у супи кладу, а ще додаю у тісто для хліба, замість зернят, таким чином збагачуючи харчову цінність домашнього хліба, але все одно, чимало залишається. Адже каші, щоб збільшити їх присутність в раціоні, мова про ті, які варю розсипчастими, готую одразу в більшій кількості й потім потрішки додаю у страви. Такі оладки - це чудовий спосіб використати їх зі смаком. Дуже вдала у цій ролі гречка, ще й в поєднанні з цибулею та сметаною, але звісно ж, можна використати й інші крупи. Якщо тісто здасться Вам дещо рідким (це залежить від густини сметани та розміру яєць), можна додати трішечки більше борошна. Власне притрушуючи ним тісто зверху, а потім вимішуючи, щоб не утворювались грудки в тісті. При бажанні, для більшої ситності, до страви можна додати домашній чи напівтвердий сир, але грамів 100-150, не більше.
Один з найцікавіших способів споживання перловки - це в салатах. Корисні перлові зерна поєднуються з безліччю інгредієнтів і створюють цікаві смакові композиції. Цей доволі простий салат з перловки з печерицями, сиром Фета, волоськими горіхами та петрушкою ідеальний приклад того, що смачного можна зробити з цим злаком. Аж сумно що у більшості з пострадянського простору перловка асоціюється з в'язкою, перевареною розмазнею в тарілці з калюжками масла на ній. Чи взагалі у когось це може викликати апетит? Я навіть впевнена, багатьох здивує багатий смак перловки звареної аль денте. Вона нічим не гірша модної спельти (так званої фарро, підвиду полби), дешевша та не менш корисна й смачна. В поєднанні з соковитими печерицями, солоним сиром, ароматною петрушкою та хрусткими рум'яними волоськими горіхами взагалі виходить дивовижна страва. Щоб салат був таким як має бути, дуже важливо зварити перловку правильно. Щоб вона була аль денте, на зубок, тобто трішки твердою всередині. Такі зерна не лише створюють кращу основу для салатів, а й довше утримують в організмі відчуття ситості. Що суттєво допомагає менше їсти. Також, важливо не смажити печериць доти, доки вони повністю зм'якнуть. Вони забезпечують соковитість салату. Їх потрібно лиш трішки підрум'янити та прогріти, щоб вони змінили колір. Для тих хто не знає, печериці можна їсти навіть сирими. Тому така стадія приготування для них достатня. Під час обсмажування грибів не солити їх! Вони випустять надто багато соку!!!
Хоч від гречаної каші з підливкою не цураюсь, при тому, що дома я таких страв майже не готую, я набагато більше люблю гречку в інших амплуа. Як в гарячих та холодних салатах, так і як складову до не зовсім стандартних страв. Такий салат з гречки з молодими бобами і яйцем - це чудова страва до сніданку. Поживно, яскраво і, якщо не враховувати бекону, корисно. Якщо ароматний та підрум'янений бекон заважає Вашому сумлінню, можете його не використовувати, можна додати просто порізане кубиками запечене м'ясо або його упустити. Можна використати соєвий сир тофу, він урізноманітнить консистенцію і смак цього гарячого салату. По задуму, яйце для цього салату повинне мати рідкий жовток, адже розтікаючись, він змащує страву подібно соусу. При бажанні, у сезон, для більшого різноманіття овочів, можна додати до салату з гречки кубики солодкого перцю, обсмаживши їх з беконом, кубики цукіні та баклажана, тощо.
Ідею для цього рецепта підгледіла в польському кулінарному журналі "Kuchnia", змінивши практично повністю рецепт. Хотілося якоїсь закуски з сьомгою і улюбленою гречкою. Замість сьомги можете взяти шматочок шинки або покласти навіть шматочок огірка. се дуже просто. Приємних і смачних Вам експериментів!
Цей салат просто хочеться назвати рідним, українським, адже містить ті продукти, на яких я виросла. Хіба що за винятком руколи, але тепер коли ця вітамінна рослина щороку сходить на клумбі біля хати, вона перестала бути екзотичною:-). Ці продукти такі звичайні, хоч на традиційному українському столі вони рідко поєднувались разом, але точно не в салаті. А дарма! Адже поєднання дуже вдале. А щоб смакова гамма була саме такою як потрібно, душевною, використовуйте соняшникову олію саме холодного віджиму. Підрум'янені соняшникові зернята допоможуть їй виразитись в повному смаку.
Таке пшоно з зернятами та кропом - це небанальний гарнір і просто цікава корисна страва. Так склалось, що найчастішим гарніром до страв в Україні є картопля в тому чи іншому вигляді. В крайньому випадку макарони чи гречка. А решта каш асоціюється передусім з їдальнями та розвареним варевом. А все може бути набагато цікавіше. Більшість каш - це чудова основа для салатів, комплексних чи гарнірних, а ще, простий спосіб урізноманітнити сімейний раціон корисними продуктами. Головне, вміти правильно варити каші, добрати відповідну кількість та вид рідини на якій варити кашу та трішки пофантазувати. При бажанні, до пшона можна додати сухофрукти, солоний сир, такий як Фета чи бринза, а можна збагатити його дрібними кубиками свіжого огірка чи цибулі. Зелень теж може бути різною. Нехай фантазія Ваша сприяє створенню нових та цікавих поєднань. Щодо рідини приготування, то пшоно можна готувати й на воді, але набагато смачніше буде на бульйоні. А щоб було дієтичніше та менш калорійно, то я обрала ароматний овочевий бульйон. І одразу страва стає багатограннішою, а пшоно смачне й саме по собі.
Такому гарніру напевно будуть найбільше тішитись діти. Я взагалі ще не зустрічала дітей, які б не любили б запеченої до хрускоту картоплі. Ще й з сиром! Дорослих теж не зустрічала:-)). І не дарма! Адже це так смачно і так просто. А ще, це прекрасна альтернатива звичним пюре. А якщо вірити дієтологам, то це ще й корисніше ніж пюре. Але я розумію, що цей аргумент для свята не особливо вагомий, на відміну від того, що готувати її дуже просто, а зі столу її таки змітають. Й вигляд така картопля запечена в золотистій крупі має вкрай апетитний, а її хрумкість таки не залишає байдужим нікого. Вся магія в техніці запікання та власне у дрібній кукурудзяній крупі. Відтоді як я спробувала приготувати рибу в кукурудзяній крупі, її хрустка шкірка для мене все змінила і я почала експериментувати з цією чудо крупою у різний спосіб. Царство Небесне Едні Льюіс, в книзі якої я прочитала про можливість панірування в кукурудзяній крупі, так звичній і у нас, в Україні. І власне завдяки її поглинальним властивостям, ретельному висушуванню поверхні, все, що паніроване у ній, виходить неймовірно хрустким і цікавим смаком. Я не прихильник старих кулінарних книг, зовсім не зачарована ними, я за прогрес й читаю їх більше з пізнавальною метою, адже захоплюсь історією гастрономії та кухні в цілому, але вже ж таки, деякі цікавинки можна там вичитати. Тож раджу і Вам поекспериментувати. Картоплю відварювати обов’язково. Тоді вона буде мати кремову серединку і буде дуже хрусткою зовні. І не викладайте надто багато картоплі у посуд. Все має бути в один шар. А якщо готуєте для великої родини, тоді запікайте одразу на деку.
Такий булгур з мигдалем та родзинками - це просто відмінний гарнір до кисло-солодких страв, м'яса чи риби з кисло-содкими соусами чи маринадами. Ідеальна та корисна заміна звичному картопляному пюре. Булгур виходить настільки смачним і досить самодостатнім, що його можна подавати навіть як самостійну страву. Булгур - це пшенична крупа яка має свій невиразний смак і добре вбирає в себе інгредієнти інших складових. Тому, булгур можна, і навіть треба, ароматизувати придатними для цього інгредієнтами, як наприклад цедрою цитрусових, спеціями чи травами, тощо. І з цієї ж причини, я готую булгур на бульйоні, а не на воді і Вам раджу. Смак такого булгуру багатогранніший і суттєво цікавіший.
Неможливо встояти перед ароматом, що розноситься дома коли ці вівсяні оладки з яблуками смажаться. Гарний спосіб без стресу розбудити домашніх :-). Ці корисні, чудові смаком, вівсяні оладки з яблуками - прекрасний спосіб розпочати день. Вони поживні і додають енергії!
Люблю готувати м'ясо або рибу "на подушці" з чогось. Ця "подушка" вбирає цінні соки, що витікають з риби або м'яса, одночасно додаючи ще один смаковий відтінок страві. Булгур з овочами відмінно здатен впоратись з цим завданням. За бажанням, булгур можна замінити кускусом, попередньо приготувавши його, як зазначено на упаковці, а замість окуня можна використовувати будь-яку рибу й не лише прісноводну, крім червоної риби. Якось не дуже вона виграє від такого союзу. У булгур, замість петрушки, можете додати ще тим'ян або розмарин, та не все разом, буде занадто насичено. Не відчуєте смаку риби. В будь-якому разі, дарую Вам ідею, а Ви вже експериментуйте! :)
По суті, можна додати улюблені Вами сухофрукти. Мої улюблені - це вишні, які сушу в сезон сама. Вони в мене дуже швидко закінчуються, оскільки часто їх використовую. (Дивіться також рецепт шокладного печива з вишнями) Скільки б не насушила (процес досить трудомісткий), завжди розходяться швидко. Тоді заміняю їх в цьому рецепті вівсяного печива сушеною журавлиною. Смак у неї цікавіший ніж у родзинок. А можна також додати дрібно порізану курагу, інжир, чорнослив. Головне дотримуватися вагових пропорцій. Що стосується шоколаду, якщо не можете знайти шоколадних крапельок, тоді візьміть хороший чорний шоколад і порубайте ножем, не надто дрібно, не надто крупно. Це однак заняття не з найлегших. Але це вівсяне печиво того варте.
ПРО СОЧЕВИЦЮ З СОЛОДКИМ ПЕРЦЕМ ТА СИРОМСочевиця є справжньою зіркою здорового харчування. Вона багата на білок, клітковину, вітаміни та мікроелементи, тож легко може стати альтернативою м’ясу чи основою для ситної вегетаріанської вечері. У поєднанні зі смаженою цибулею вона набуває глибокого, майже карамельного смаку, а солодкий перець додає яскравої свіжості й легкого літнього настрою навіть у похмурий день. І, звісно ж, родзинкою цією страви є солоний зрілий сир (на зразок кульок Белпер Кнолле або Пекоріно, чи навіть лютої бринзи). Він створює дивовижний баланс смаків: ніжність сочевиці, солодкість перцю та тушкованої цибулі й пікантна, виразна солоність сиру разом перетворюють буденний набір продуктів на щось вишукане.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ СОЧЕВИЦІ З СОЛОДКИМ ПЕРЦЕМ ТА СИРОМВарто зупинитися на сирі, адже саме він тут створює фінальний акцент. Якщо Ви маєте змогу використати Белпер Кнолле, тоді спробуйте обов’язково. Це твердий швейцарський сир із козиного молока, що витримується у спеціях та чорному перці. Його структура нагадує маленькі тверді кульки, які можна натирати, так само як Пармезан чи Пекоріно. Смак у нього пряний, виразний, навіть трішки «лютий», і саме він ідеально підкреслює ніжність овочів і бобових. Є чимало українських виробників які роблять дуже достойні його аналоги. Навіть в Сільпо його знайдете. Якщо ж Белперу під рукою немає, підійде Пекоріно, витримана бринза чи інший щільний солоний сир, - головне, щоб він додавав страві контрасту.Також можна використати славнозвісну українську люту бринзу. Вона тверда, солона і має виразний смак та аромат. Та на жаль, Бельпер Кнолле знайти у нас легше ніж люту бринзу.Тепер кілька технічних нюансів, які допоможуть Вам отримати найкращий результат:Цибулю варто не просто обсмажити, а тушкувати на невеликому вогні, посоливши одразу після додавання в олію. Сіль витягне зайву вологу, і цибуля стане м’якою та солодкуватою без пересмаження. Часник додається майже наприкінці, разом із перцем. Якщо кинути його раніше, він може підгоріти й дати гірчинку. Й вся страва буде зіпсованою. Аби відварити коричневу сочевицю, її слід добре промити під холодною проточною водою, помістити у каструлю й залити водою у співвідношенні 1:3 (1 склянка сочевиці і 3 води). Довести до кипіння та варити хвилин 22-25, до консистенції аль денте, аби вона тримала форму. Використовуючи варену чи консервовану сочевицю, обов’язково її слід відцідити від рідини та промити, якщо потрібно. Так страва вийде більш «чистою» смаком. Ще один важливий момент, - баланс солі. Пам’ятайте, що зрілий сир доволі солоний, тому страву варто солити обережно ще на етапі цибулі. Краще досолити пізніше, ніж пересолити.Здається усе. Тож сміливо беріться до приготування: процес простий і займе зовсім небагато часу, а результат подарує Вам справжнє задоволення від поєднання простих, але гармонійних смаків.ПРИГОТУВАННЯ СОЧЕВИЦІ З СОЛОДКИМ ПЕРЦЕМ ТА СИРОМ:
Булгур, про який писала вже не раз, є відмінною основою для різних салатів. Також, настоюючи його на різних бульйонах або відварах, можна надати цій диво-крупі, той чи інший бажаний аромат і навіть присмак. До речі, раніше я і сама відварювала булгур в киплячій воді, а тепер лише заливаю киплячою ароматною рідиною і залишаю настоюватись. По суті, як кускус. В результаті булгур виходить дуже розсипчастим, злегка al dente всередині, завдяки чому краще виражається легкий горіховий присмак цієї корисної крупи. За бажанням, у цей салат можна також додати маслини, а також підрум'янені на сухій сковорідці улюблені горіхи чи насіння. якщо хтось не любить бринзу, можна замінити цей сир Фетою.
Такий яскравий теплий салат з гречки можна подавати як самостійну страву або як гарнір до м'яса чи прісноводної риби (з морською рибою якось мені таке поєднання не надто подобається). Це чудовий спосіб використати залишки вареної гречки. В рецепті використовується копчений сир, я використовувала польський сир осципек, але можна використовувати будь-який напівтвердий копчений сир. Можна навіть не копчений, але з ним цікавіший буде смак. При бажанні, до салату можна додати, ще обсмажену цибулю, буде соковитіше та з'явиться характерна солодкуватість. Щодо в'ялених помідор, то я використовувала свої домашні, якими запасаюсь в сезон.