Ця осіння страва надзвичайно проста у приготуванні — спробуйте подавати її з хрустким хлібом та салатом.
Запечена до рум'яної шкірочки картопля, солодкувата печена цибуля та соковиті печериці приготовлені разом з мінімумом потраченого часу на приготування. Аромат цедри лимона та часнику збагачують смак овочів та грибів. Страва повноцінна і смачна й можна подавати її самостійно з легким салатом чи домашніми соленостями, а для не пісної трапези, можна подати картоплю запечену з цибулею та грибами в якості гарніру до м'яса чи риби. На прохання читачів, на сайті буде з'являтись більше пісних, вегетаріанських та веганських страв. Хоч я далека від ідеї вегетаріанства, а веганства й поготів, і потреби в пості не маю, так як намагаюсь дотримуватись чистоти душі, думок та вчинків весь час, а не в якийсь період і спокутування вини чи вдавання з себе праведника шляхом харчування по правилах написаних людьми, що вважають себе святішими за інших, мені незрозуміле (не кажучи про потребу з'їсти щось дуже смачне і пісне). Тим не менш, я поважаю тих людей які з якихось чистих міркувань та особистих переконань, не нав'язуючи свої ідеї іншим, дотримуються певних обмежень в харчуванні. Мені та моєму чоловіку теж не рідко хочеться мати день чи два без м'яса, просто так, бо того вимагає організм та потреба в різноманітності харчування. І для таких випадків і створюю рецепти, з якими можна було б смачно поїсти й без використання інгредієнтів тваринного походження. При бажанні і якщо для Вас не принципово щоб страва була виключно рослинного походження, можна посипати картоплю з цибулею та грибами після запікання м'якою бриндзою. Буде ще смачніше!
Як я вже писала у вступних частинах до попередніх пісних різдвяних рецептів, на різдвяному столі, капуста - це символ поєднання навколо однієї основи, тобто Бога, а гриби символізують плодовитість та продовження роду. Тому така пісна квашена капуста з грибами, приготовлена тим чи іншим способом, знайде своє місце на столі у багатьох домівках на Святий Вечір. Я пропоную Вам приготувати тушковану квашену капусту з грибами моїм способом. Завдяки деяким нюансам приготування, ця проста страва стає вийнятковою. В більшості рецептів тушкованої квашеної капусти, капуста спочатку відварюється у воді, а потім тушкується. Це потрібно щоб вона як слід зм'якла і це вірно. Але аромат такої капусти посередній й такий розкішний інгредієнт як сушені білі гриби, просто губиться. Я Вам рекомендую спочатку відварити до готовності сушені гриби, а потім відварювати квашену капусту у воді з концентрованим грибним ароматом, що залишилась від відварювання грибів. Так капуста вбирає в себе повністю неймовірний, святковий аромат сушених грибів. Крім того, до страви я додаю обсмажену цибулю. Вона надає страві додаткової соковитості та солодкості. А ще трішки цукру. Не лякайтесь додавати його в невеликих кількостях до не солодких страв. Цукор дуже добре балансує смак і не менше ніж сіль робить смак більшості інгредієнтів більш виразним. Зізнаюсь, не хотіла б я сидіти за столом зі стравами без солі та цукру (як зараз дуже модно). Страви набагато більш виразні з ними, а кількість цих інгредієнтів настільки мала, що нехай не повертається язик у прихильників всіляких псевдокорисних дієт, говорити про шкоду солі та цукру.
Тісто філо легко використовувати у випічці, воно набагато дієтичніше за листкове тісто або навіть пісочне тісто. Але якщо хочете, можна замінити тісто філо, листковим. Такий пиріг з тонким шаром хрусткого тіста навіть хочеться назвати запіканкою, але технічно, це все-таки пиріг. Якщо хочете зробити страву більш ситною, додайте дві бульби відвареної, натертої на крупній тертці картоплі. Викладіть шар картоплі на гриби і прикрийте помідорами та сиром. Вийде повноцінна ситна страва. Оригінальна ж версія легша. Такий пиріг я зазвичай подаю з листовим салатом з простою заправкою і келихом білого сухого вина.
Кремовий грибний соус з беконом чудово поєднується з зеленим горошком. Поза сезоном можна використовувати морожений горошок та й морожені гриби. Я купую білі гриби в сезон, чищу, мию та бланшую в підсоленій воді. Після вистигання, розфасовую в невеликі пакетики та заморожую. Якщо ж використовуєте свіжі білі гриби, їх не потрібно попередньо відварювати. Лише почистити та помити. (Певні грибники стверджують що не можна мити гриби, оскільки вони вбирають воду й таким чином буде гірша консистенція після приготування й менш виразний смак. Але мені той бруд який збирається на поверхні, набагато більше заважає ніж наслідки миття грибів)Замість білих грибів можна використовувати печериці. Готувати їх так само. А якщо хочете зробити смак соусу більш інтенсивно грибним, додайте кілька щіпок дрібно змелених сушених білих грибів після додавання вершків. Страва набуде біль виразного смаку.Замість базиліка, з успіхом можна використовувати й петрушку.
Таку юшку, як маєте бажання, можна приготувати за 10 хвилин. Потрібно лише паралельно виконувати декілька процесів: відварювання локшини, приготування швидкого бульйону, приготування яєць і бланшування креветок. А потім просто швиденько зібрати все разом. Гранульований бульйон хондаші, як і японську гречану локшину соба, які я використовую для приготування цієї юшки, можна купити в місцях, де продають все для суші. Це гранули для швидкого приготування місо супу. Я дуже люблю ці гранули, які дозволяють миттєво приготувати азіатську основу для супу. Гречана локшина соба дуже часто використовується в японській кухні. Вона, на відміну від пшеничної локшини, має яскравий смак і аромат, за що я її й люблю. Локшина соба дуже добре поєднується з морепродуктами, рибою та яловичиною. В Японії та Кореї (там вона має іншу назву) таку локшину часто подають холодною. Щоб отримати назву "Соба", ця локшина повинна містити мінімум 30% гречаного борошна.
Мій найулюбленіший соус із журавлини. Не надто солодкий, навіть можна сказати, кислуватий. З неймовірним ароматом і яскравим святковим кольором. У холодильнику, у скляному лотку він по суті може зберігатися дуже довго. Але у мене не зберігається. Я його швиденько з'їдаю. Хоч роблю його завжди до м'яса, більшу частину і так з'їдаємо з сиром. Сім'я у нас така, сироманів. Від самого маленького, до самого великого ...:-) Таким же чином можна готувати соус з брусниці. А ще, дуже смачно з чорною смородиною. Заморожена смородина пускає більше соку. Її краще не розморожуючи, відразу в сотейник класти і готувати.
Для тих, хто не уявляє святкової трапези без особливого супу, пропоную приготувати на Святий Вечір такий ароматний пісний капусняк з сушеними грибами та квасолею, що додає ситості. Капуста символізує єдність навколо однієї основи, а саме Бога, міць, сукупність, гриби - продовження роду, а квасоля - здоров'я та довголіття. Тому пісний капусняк гармонійно займе роль першої страви серед 12 сакральних різдвяних страв. Якщо не любите капусняків, тоді в якості першої страви можна приготувати й грибну юшку в пісному варіанті, рецепт якої я публікувала кілька років тому, навіть з відео. Хоч я дуже люблю капусняк з копченостями, цей капусняк з сушеними грибами, в якості основної скрипки, одразу після квашеної капусти, не поступається йому інтенсивністю смаку. А що ще дуже зручно і важливо у святкові дні, такий капусняк можна і навіть варто зварити 2-3 дні наперед і тримати в холодильнику. На наступний день його смак стає інтенсивнішим, а ще через один, він стає шляхетнішим, глибоким. В переліку інгредієнтів є цукор. Не дивуйтесь, він дуже важливий, навіть в такій невеликій кількості, оскільки балансує смак кислої капусти. Цей капусняк доволі кислий, інтенсивний смаком. Я і мій чоловік дуже любимо, щоб було виразно відчутно, що приготовлений він з квашеної капусти. Якщо не любите кислих капусняків, тоді, перед додаванням до супу, квашену капусту слід відварити хвилин 10 у великій кількості води, відцідити і тоді вже додавати до супу.
У нашій родині не надто шанують різні супи з крупою, але іноді все ж хочеться. Особливо тоді, коли за вікном холодно, похмуро і зовсім не весело. Перлова крупа просто ідеально поєднується з сушеними грибами, їх аромати якби перегукуються. Кореневі овочі, морква та селера, додають потрібну солодкість супу. А духмяний перець, коріандр і лавр переносять цей перловий суп з ряду звичайних, в ряд особливих!
Такий салат з печінкою та картоплею у мене повстав випадково. У мене було 150 грамів печінки, які потрібно було використати. Для окремої страви з печінки замало, а для яскравого салату в сам раз. І мені та моїм домашнім він так сподобався, що я вирішила віднести його до святкових, хоч всі інгредієнти в ньому дуже прості. Хрустка картопля, яку, якщо не хочете смажити, можна запекти, соковита печінка та підрум'янені печериці, солодкава цибуля й яскравий кріп так вдало поєднуються з кисло-солодкою, виразно гірчичною заправкою. При бажанні, салат можна перемішувати вже за столом, або накладати кожному по трішки усього і вже кожен на свої тарілці перемішає. Не раджу все змішувати одразу перед подачею, адже такий спосіб викладання інгредієнтів у салаті дуже ефектний та святковий. Як я і написала, картоплю для салату можна не смажити, а запекти. Для цього після відварювання її слід щедро змастити олією, розкласти в один шар у жаротривкому посуді й запекти у духовці розігрітій до 220ᵒС. Картоплю можна відварити до напівготовності завчасно. Й завчасно можна посмажити печериці, цибулю й навіть печінку. Потім просто все, на сухій сковорідці, на сильному вогні, швидко підігріти. При бажанні, замість маринованих огірків можна використати квашені або свіжі. І ті й інші туди підходять. А якщо хочеться ще більш урізноманітнити салат, можна використати зернисту гірчицю, замість звичайної. І дуже важливо! Не пересмажте печінки. Вона має бути рожева всередині! Не сіра! Смажити швидко й не довго.
Гриби ерінги, або королівські гливи як їх ще називають, неймовірно смачні гриби зі щільною консистенцією, навіть можна сказати "м'ясною" і виразним смаком. Попри те, що ерінги вважаються азіатськими грибами, вони родом з Середземномор'я і в дикому вигляді вони зустрічаються і у лісах країн Близького Сходу та навіть у Північній Африці. В Японії просто першими почали їх культивувати на промисловому рівні і гриби ерінги добре прижились в японській кухні через смак багатий "умамі",що так цінують японці. А гриби і справді дуже смачні! Якось, роблячи покупки в одному з супермаркетів свого міста, я побачила ці дивакуваті на вигляд гриби і спокусилась! І не дарма!В принципі, замість ерінгів можна використати звичайні гливи. Та й з великими печерицями теж буде смачно. Така страва - це чудова закуска перед ситною трапезою. Готувати такі гриби дуже швидко і поки печеться на грилі основна страва, можна злегка втамувати голод грибами ерінги теріяки. Адже метод приготування описаний нижче, класичний японський метод приготування під назвою теріякі.
На прохання багатьох читачів, подаю свій рецепт грибного крем-супу. Просто ненавиджу борошно або картоплі в грибному крем-супі. Він стає занадто крохмалистим і важким. Віддаю перевагу надавати кремову консистенцію за допомогою, більшої ніж зазвичай, кількості грибів. І від цього смак стає ще більш грибним і насиченим. Обожнюю легкий аромат мого улюбленого тим'яну. Я використовувала свою траву-фаворит, лимонний тим'ян. Дістати його важко (у мене росте на кухонному підвіконні), можна замінити звичайним тим'яном або взагалі не використовувати.
Сир, що просто тане в роті і який залишає приємний грибний післясмак. Швейцарська страва, яку так легко зробити вдома. Прекрасна закуска і спосіб зайняти гостей. Можна основу підготувати заздалегідь і підігріти напередодні. Якщо у Вас немає спеціального посуду, фондю можна приготувати в жаротривкій керамічній або звичайній каструлі з товстим дном. Замість шпаг, можна скористатися вилками. Єдине, без чого не обійтись, це настільна підставка-підігрівач (на свічках чи сухому спирті). Його можна купити в будь-якому хорошому магазині з посудома. А підставка Вам ще пригодиться для підігріву святкових страв на столі.
Мій особливий рецепт печені з курки в пиві вперше з'явився на сторінках українського листопадового випуску журналу "Лиза. Приятного аппетита". А тепер ділюся рецептом і з Вами. Така печеня з курки в пиві - це те що потрібно, щоб зігрітися холодним днем і насолодитися почуттям домашнього комфорту, яке дарують страви приготовлені з душею, на повну. Крім того, приготування печені не вимагає багато сил і часу, так як після того, як все вже у каструлі, можна забути про печеню на деякий час і зайнятися улюбленою справою, поки страва ніжно побулькує на плиті. Навіть гарнір не потрібно готувати окремо. А мені, як любителю картоплі, навіть важко відповісти, що смачніше: м'ясо курки в пиві чи ніжна картопля, просочена ароматом м'яса, грибів і спецій ... Пиво є відмінною рідиною для приготування страв, воно додасть особливий присмак і глибину смаку як м'ясним, так і рибним стравам. Вибираючи пиво для печені, використовуйте те, що м'яке на смак, в якому не відчувається гірчинка, інакше вона обов'язково потрапить в страву і не всім це може сподобається. Не ігноруйте стадію "відпочинку" м'яса. Навіть якщо воно тушкується, а не запікається чи смажиться, - це не менш важливо для соковитості м'яса і повноти смаку страви. При бажанні, печериці можна замінити будь-якими лісовими грибами (враховуючи, що деякі з них слід відварювати перед додаванням в страви). Тоді аромат печені з курки в пиві буде ще цікавішим і інтенсивнішим. Таку печеню з курки в пиві можна спокійно подавати і дітям. Весь алкоголь, в процесі тривалого приготування страви, випаровується.
Просто обожнюю страти за те, що їх можна і бажано зробити з вечора і залишити на ніч в холодильнику, а рано лише вставити до холодної духовки й включити розігрів, далі займаючись своїми ранковими справами. А тих справ зранку завжди дуже багато, навіть при найкращій організації часу, свого чи оточуючих. Навіть духовку попередньо розігрівати не потрібно, лише дістати холодну форму з запіканкою з холодильника, вставити в духовку, включити й залишити поступово розігріватись разом з духовкою, щоб потім добре підрум'янитись і змінитись в ніжну, але ситну страву до сніданку! А ще, страту можна приготувати практично з будь-яких додатків! І це чудовий спосіб використати рештки різноманітних продуктів, особливо ще не черствий, але вже не свіжий хліб, гарно та зі смаком. А яйця, сир та молоко - це продукти, які у мене завжди є в холодильнику. З часом, я відкрила для себе, що якщо відійти від класики і викладати хліб не шарами, а порізати великими кубиками й змішати з рештою інгредієнтів, тоді консистенція краща і більш однорідна, а хліб краще просочується молочно-яєчною масою. Сміливо експериментуйте й створюйте свої смакові поєднання.
ПРО СУП З ПЕЧЕРИЦЯМИ ТА СИРОМ Після свят, хороший суп – це майже як ліки:-). А суп з печерицями та й взагалі з будь-якими грибами, це ще й те що дарує особливе відчуття затишку. Додайте туди ще сиру, буде ситно і ще смачніше. Це ідеальний суп для холодної пори доби. Наваристий, ароматний, з нотками грибів, бекону та часнику, з оксамитністю топленого в супі сиру, він подарує задоволення усім любителям супів і не тільки. Ті хто супами не захоплюються, теж насолоджуватимуться ним із задоволенням. Перевірено на собі:-). А якщо є бажання, його можна зробити ще інтенсивнішим смаком, додавши 1-2 мелених (розтертих у ступці чи змелених в млинку для кави) сушених білих гриба. Це начебто не багато, але той суперінгредієнт і може стати Вашим особистим секретом незвичайного смаку у стравах. Спробуйте, експериментуйте, зігрівайтесь! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ СУПУ З ПЕЧЕРИЦЯМИ ТА СИРОМ Цей суп звісно ж не складний у приготуванні, але все ж кілька нюансів таки є. Передусім це те, що бекон обсмажується без жодного додаткового жиру. Власне з нього потрібно витопити якомога більше жиру, щоб ще могти на ньому потушкувати цибулю, а потім і гриби. Якщо ж Ваш бекон зовсім не жирний, тоді слід додати трішки смальцю чи вершкового масла. До речі, замість бекону можна використати шинку або ж копчену курку, якщо не їсте свинину й обсмажити їх на вершковому маслі й далі вже дотримуватись рецепта. Також велике значення має змішування сиру та крохмалю. Це не лише загущує суп, роблячи його ситнішим, а й запобігає склеюванню сиру в одну грудку. Проте, не все так просто. Коли картопля звариться, слід додавати той сир вимішаний з крохмалем, постійно помішуючи. Щоб він рівномірно розподілився. А після додавання вершків та доведення супу до повторного кипіння, одразу ж зняти його з вогню й більше не кип’ятити. Щоб консистенція юшки була однорідною. А вже при повторному підігріву супу, потрібно часто помішувати й не доводити його до активного кипіння. Якщо є бажання, суп можна подавати не лише із зеленою цибулею, а й з петрушкою та кропом або ж з одним та другим. ПРИГОТУВАННЯ СУПУ З ПЕЧЕРИЦЯМИ ТА СИРОМ
Один з найцікавіших способів споживання перловки - це в салатах. Корисні перлові зерна поєднуються з безліччю інгредієнтів і створюють цікаві смакові композиції. Цей доволі простий салат з перловки з печерицями, сиром Фета, волоськими горіхами та петрушкою ідеальний приклад того, що смачного можна зробити з цим злаком. Аж сумно що у більшості з пострадянського простору перловка асоціюється з в'язкою, перевареною розмазнею в тарілці з калюжками масла на ній. Чи взагалі у когось це може викликати апетит? Я навіть впевнена, багатьох здивує багатий смак перловки звареної аль денте. Вона нічим не гірша модної спельти (так званої фарро, підвиду полби), дешевша та не менш корисна й смачна. В поєднанні з соковитими печерицями, солоним сиром, ароматною петрушкою та хрусткими рум'яними волоськими горіхами взагалі виходить дивовижна страва. Щоб салат був таким як має бути, дуже важливо зварити перловку правильно. Щоб вона була аль денте, на зубок, тобто трішки твердою всередині. Такі зерна не лише створюють кращу основу для салатів, а й довше утримують в організмі відчуття ситості. Що суттєво допомагає менше їсти. Також, важливо не смажити печериць доти, доки вони повністю зм'якнуть. Вони забезпечують соковитість салату. Їх потрібно лиш трішки підрум'янити та прогріти, щоб вони змінили колір. Для тих хто не знає, печериці можна їсти навіть сирими. Тому така стадія приготування для них достатня. Під час обсмажування грибів не солити їх! Вони випустять надто багато соку!!!
Приємна кислинка, ніжна текстура і пряний аромат. Так можна охарактеризувати цей соус. Добре підходить до запеченої птиці та свинини. Соус з журавлини настільки хороший, що хочеться його їсти просто так, ложкою, як варення:-) Дивіться відео-рецепт приготування вишуканого соусу з журавлини:
Про печериці і тапас бариВ оригіналі, такі печериці називаються "печериці на планчі", а планча це пласка, прямокутна сковорідка, підвид гриля, яку легко замінити просто широкою пласкою сковорідкою. Що я і зробила вдома. Це моя найулюбленіша страва з печериць. В Іспанії - це класика тапас барів, куди приходять потеревенити з друзями чи родиною, при склянці пива (а в Іспанії найчастіше п'ють пиво з маленьких склянок, що називаються канья, адже при іспанській спеці, в великих келихах пиво гріється швидше, ніж Ви його при розмові вип'єте), келиху вина, перекушуючи невеликими, простими закусками "тапас". Існує ціла культура оповита традиціями такого тапування, що має свою назву "Піти на тапас" (Ir de tapas), що по суті означає відвідати 3-4 бари за вечір, в кожному замовляючи щось невеличке. І так можна обійтись і без повноцінної вечері чи обіду, в залежності коли ви "пішли". І такі шампіньйони є майже у кожному тапас барі. А виразний смак цих шампіньйонів з часником та петрушкою закарбовується в пам'яті на завжди. Важливі нюанси приготування печерицьКлючовим аспектом приготування цих шампіньйонів є їх швидке обсмажування, на доволі сильному вогні, без соління аж до кінця приготування. Якщо печериці посолити на початку, вони пустять надто багато соку і вже не рум'янитимуться. І не перетримайте гриби на вогні, підрум'янились, прогрівайте разом з часником та лимоном, й знімайте з вогню. Тоді вони вразять вас соковитістю. Про підготовку печериць Ніжки печериць зрізати обов'язково, адже вони заважатимуть рівномірно смажити гриби усіх боків. А те, що зрізали, можна додати до супу, салату чи викласти на піцу, тощо. Й вибирайте найдрібніші печериці, які лиш зможете знайти. Вони готуються рівномірніше та швидше. Різані шампіньйони вже будуть мати геть іншу консистенцію та менш інтенсивний грибний смак.Приготування печериць з часником та петрушкою
Просто та швидко. Сніданки нашвидкуруч спеціально для зайнятих робочих днів.
Не буду приховувати, я просто обожнюю печений чи смажений камамбер з усілякими додатками. І на сайті Ви також знайдете чимало рецептів запеченого камамбера як в солодкому так і несолодкому виконанні. І це далеко не останній рецепт з цим прекрасним сиром. Цього разу з грибами, розмарином та часником. Все що потрібно для такої закуски, яка доволі ситна, це велика кількість хрусткого багета, щоб ним вимочувати кремовий сир.Мене не одноразово питають, чи сир камамбер можна замінити сиром брі. Так, можна! Адже технічно, це абсолютно такий самий сир і відрізняються вони, по суті, якщо говорити про справжні французькі сири, лиш регіоном походження. Лиш брі, переважно, продають у формі трикутників. Кружальця для запікання якось естетичніше виглядають, принаймні на мій смак.
В ідеалі було б готувати цей омлет з грибами шиїтаке, які, на щастя, вже і у нас дуже часто можна знайти свіжими, але в потрібний день їх чомусь не було, тому довелося взяти печериці, які значно менш ароматні. При бажанні, на омлет можна викласти подрібнені шматочки соєвого сиру тофу.
Це та страва - яку можна купити в невеликому кіоску або кафе чи барі на кожній центральній пішохідній вулиці в Польщі і не тільки. "Запіканка" - це відомий польський фаст-фуд, гаряча канапка, слава якої вже давно поширилась за межі Польщі. Польська відповідь хот-догам та гамбургерам. Пропоную Вашій увазі класичну версію запіканки, лиш трішки вдосконалену. Хоч в Польщі можна зустріти її з різними додатками, й з кукурудзою, куркою, ковбасками, але як стверджує мій чоловік, який виріс на запіканках, це все одно що салат "Цезар" з вареними яйцями, помідорами та майонезом. Класична версія запіканки складається з кількох простих інгредієнтів і на багеті, крім подрібнених грибів, обсмажених з цибулею, сиру та кетчупу не повинно бути більше нічого! Важливо, щоб не викладати грибної пасти надто багато, а лише добре нею змастити багет. Якщо викладете надто багато, запіканки не будуть хрусткими, такими якими вони повинні бути. Зручно також готувати подвійну порцію грибної пасти, вона зберігається в холодильнику до 4-х днів і майже вічно в морозильній камері. Тоді приготування цих гарячих канапок займе зовсім мало часу. І щодо кетчупу, хоч мене можна віднести до снобів в цьому питанні, я завжди, у всьому де тільки можна, використовую домашній кетчуп, у цій страві обов'язково має бути магазинний кетчуп. Якщо звичайно Ви хочете відчути оригінальний смак цих польських гарячих канапок. І його має бути не мало. Саме він надає соковитості та створює контраст мега-хрусткій основі.
Ці налисники з кропивою та печерицею - результат моїх експериментів з цим чудовим корисним бур'яном:-). Молода кропива ніжна і містить велику кількість вітамінів та мікроелементів, самим значним серед яких напевно залізо, яким дуже багата ця рослина. Що особливо цінується після зими, коли іншої зелені вирощеної натуральним шляхом ще немає, а усі салати та зелень в супермаркетах не тільки без смаку, а й через кількість добрив при штучному вирощуванні, приносять організму більше шкоди ніж користі. Після термічної обробки кропива зовсім не пече. Але, щоб втратити якнайменше корисних вітамінів, бажано зробити таку термічну обробку якомога коротшою. Ще минулого року дуже захотілось розпочати експерименти й так з'явився на сайті крем-суп з кропиви. Цього року рецептів буде вже більше!:-) Один з них ці налисники які з задоволенням їла навіть моя, з деякого часу вже дуже перебірлива (напевно вік такий), донька. Звичайно ж, про те, що в налисниках кропива я їй сказала лиш після того, як вона з задоволенням ними поласувала!:-) Реакція була дуже хорошою, хоч мені часом здається, що мало чим можна здивувати, в кулінарному плані, мою доньку, яка з наймолодшого віку обожнює мідії, обов'язково в мушлях, та найбільшим гастрономічним задоволенням для неї є хороший Пармезан з добрим оцтом бальзамічним. Напевно це результат того, що возимо її повсюди з собою з 5-ти місяців. А я радію тому, що попри все, вона вміє цінувати й прості речі та смаки! Налисники виходять дуже соковитими, тому, мені здається, будь-який соус, чи навіть сметана, до них були б зайвими. Вони смачні самі по собі. Коли закінчиться сезон на кропиву, такі налисники можна готувати й зі шпинатом.