Напевно вже нікого не здивувати часниковим маслом для печеної картоплі, але застосування такого масла може бути значно ширшим. Для риби такий додаток дуже підходить, а найсмачніше виходить, коли таким маслом дещо начинити рибу й запекти. Аромат топленого масла, печеного часнику з освіжаючим лимоном (не можу себе стримати, що не ароматизувати ним рибу, але й навіщо, адже це так смачно!?), нікого не залишить байдужим. Й звісно ж, можна використати будь-яку іншу цілу рибу, навіть не обов’язково морську. Однаково смачно буде й з судаком, коропом, як і з сібасом чи морським окунем. Головне щоб сама риба була не надто жирною, тож сьомга чи скумбрія однозначно не підійдуть. Але експериментувати можна безмежно, а результат однозначно потішить. Тут, з огляду на масло, температура запікання, як на мій рецепт:-), не висока і вона мусить бути такою. При вищій температурі горітиме як масло, так і часник, а при 210 ᵒС риба ще доволі швидко і гарно печеться, а більшість аромату їй надає масло з лимоном та часником. При бажанні, можна до масла додати улюблену зелень (хоч майте на увазі, що при запіканні, вона вже не буде мати такий апетитний вигляд), так само можна додати улюблені спеції, як білий перець, коріандр чи кумин. Усі вони підходять до риби. А можна просто притрусити страву зеленню перед подачею до столу.
Fish&chips (Фіш енд чіпс) - це класика британської кухні і одна з найпопулярніших страв у світі. А це просто напросто риба смажена в клярі зі смаженою картоплею, в основному картоплею фрі. Про картоплю я писала в попередньому пості, а от цей пост про основну частину славного дуету, рибу в клярі. При чому, пивний кляр для цієї страви найбільш вдалий. Оболонка риби виходить дуже хрусткою з приємним присмаком, що теж має значення. Дуже важливо, щоб на момент змішування, пиво було холодним та й змішувати потрібно перед самим смаженням, інакше кляр не буде гарно роздуватись на створювати таку легку і хрустку оболонку. Пиво по суті, брати можна будь-яке. А перед тим як занурювати в кляр рибу, потрібно обкатати шматочки в борошні, щоб кляр краще прилягав. Якщо готуєте на 2-3 особи, можете спокійно готувати кляр з половини інгредієнтів для пивного кляру, оскільки його виходить досить багато. Щодо риби, в Британії це звичайно буде морська риба. А по суті, можна брати будь-яку рибу. Що стосується соусу, - це майже класичний соус тартар. Тільки як кожна класична страва і цей соус має безліч варіантів. Навіть я сама урізноманітнюю його в залежності від того, до якої страви буду його подавати. Ця версія соусу тартар краще всього підходить до риби!
Соковиті рибні філе швидко запечені з яскравими овочами на одному деку з кисло-солодким соусом, кропом та лляними зернятами. Комплексна та корисна страва, яка урізноманітнить робочі будні. Страви на одному деку не лише просто готувати й вимагають вони мінімум активної роботи, то вони ще й корисні та смачні. Я використовувала філе хека, але можна використати філе чи шматочки абсолютно будь-якої риби. Для цієї страви не лише риба може бути будь-якою, а й овочі можна брати довільні. Головне, це брати до уваги час їх приготування. Якщо це кореневі овочі, то їх варто спочатку бланшувати перед запіканням, що суттєво скоротить час їх приготування. А якщо це ніжні овочі як спаржа, спаржева квасоля чи наприклад гриби, то їх краще додавати в другій половині приготування страви. Й товщина філе чи шматків риби має значення. Чим вони більші, тим пекти довше. Й не забувайте про соус, хрусткі зернята та кріп! Вони роблять страву яскраву з доволі простенької, ідеально доповнюють смак риби, надаючи цікавий контраст консистенцій та й овочі з ними смакують по-новому!
ПРО СЬОМГУ З МАКАРОНАМИ ОРЗО ТА ОЛИВКАМИЦе страва яка здатна рятувати від хандри. Ніжні дрібні макарони орзо з інтенсивним смаком риби, оливок та помідорок, ситна та поживна сьомга, кислинка лимона та солоність Фети. Усе це разом поєднується у розкішну яскраву страву, котру так просто готувати. А ще, це так смачно, що навіть старша донька яка не надто любить рибу і чоловік який не в захоплені від червоної риби, їли із задоволенням й нахвалювали. Тож впевнена і Вам буде смачно, особливо якщо любите сьомгу та макарони. А ще, страву дуже зручно готувати на плиті, що доречно з усіма відключеннями світла, які наша країна зараз має. Усе вкрай просто, смачно й посуду брудного мінімум. Ідеально для заклопотаних днів. ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ СЬОМГИ З МАКАРОНАМИЯкщо Ви маєте таку можливість і бажання, страву можна почати на плиті, а закінчити в духовці. Тоді риба матиме рум’янішу шкірочку, а сама страва смакуватиме ще інтенсивніше. В такому разі, коли орзо вбере половину рідини, викладаєте рибу й ставите в духовку розігріту до 200 ᵒС. Й печете усе, доки макарони вберуть всю рідину і поверхня страви гарно підрум’яниться. Загалом, деякі інгредієнти в страві можна змінювати. Так наприклад орегано можна замінити на сушений базилік або взагалі його не використовувати. Замість сиру Фета може бути бринза. А чорні оливки, якщо є бажання, замінити зеленими. Буде так само смачно і поживно. Зверніть увагу, що під час підрум’янювання в сковорідці, сьомга не готується до готовності, а лише рум’яниться. Вона дійде до готовності вже на кінцевому етапі, коли Ви додасте її до макаронів. ПРИГОТУВАННЯ СЬОМГИ З МАКАРОНАМИ ОРЗО ТА ОЛИВКАМИ
Дивовижний аромат цієї риби не залишить вас байдужим. Імбир, куркума, лимонна цедра - це основні ароматизатори. Спеції та лимонна цедра, завдяки маринуванню в оливковій олії, добре проникають в м'якоть цієї не великою, але дуже «м'ясистої» риби!
Головне в приготуванні такої риби - це швидко запекти її при високій температурі. М'якоть буде соковитою, а шкірочка хрусткою. Хіба не це ми любимо в рибі? Якщо купуєте заморожену рибу - ретельно розморозьте її перед початком приготування. Якщо риба хоч трішки не розморозитися - під час запікання потече, буде сухуватою м'якоть і прощавай хрустка шкірочка...
Якщо Вам подобається малосольна сьомга - сподобається і ця страва. Мій чоловік не любить червоної риби, але тартар наминав за обидві щоки. Справжню соковиту м'якоть червоної риби можна відчути тільки без термічної обробки. Запеченого або звареного у вині, на маленькому вогні, лосося я також “поважаю”, але в сирому вигляді для мене він завжди краще.
Я дуже люблю прості рецепти приготування риби, адже риба це продукт швидкого приготування. Ані довга термічна обробка, ані попереднє тривале маринування не покращують смакових якостей риби й навіть суттєво погіршують (мова йде лише про рибу що підлягає термічній обробці). А якщо у Вас ще й якісна риба, то тим більше, їй мало що потрібно щоб сповна насолодитись стравою. Хоч не буду сходити до простого панірування та обсмажування, як їдять рибу у більшості домогосподарств. Ну принаймні тому, що це просто на просто нудно і не цікаво їсти одну й ту ж страву постійно. З рештою, якби я та моя сім'я не любили б різноманітність в їжі, то не було б цього сайту. Пропоную Вашій увазі незвичайний рецепт скумбрії, хоч не менш вдало можна використати й оселедця, та будь яку іншу жирну рибу, по якому готувати просто й швидко. Хоч в моєму рецепті використовується рибний соус, пальмовий цукор та лайм, який менш доступний ніж лимони, усі ці інгредієнти можна замінити простішими продуктами і результат буде не менш вдалим, просто трішки іншим. Я готую багато азіатських страв дома, тому у мене завжди під рукою є рибний соус й пальмовий цукор для страв тайської та в'єтнамської кухні. Й лайм як для азіатської, так і для латиноамериканської кухні. Я розумію, що не у кожному домогосподарстві так є, тому й пропоную в переліку інгредієнтів доступні замінні продукти. Якщо любите і можете дозволити собі готувати пікантні страви (не будете подавати страву дітям), то можна до маринаду, при подрібненні, додати 1 перчик чілі.
По проханнях читачів, на сайті буде з'являтись все більше рецептів приготування горбуші. Перший рецепт яким я хочу з Вами поділитись, - це рецепт малосольної горбуші, яка цілком може замінити дорогу та не зовсім здорову сьомгу. Про умови вирощування та корм норвезької сьомги та форелі напевно вже всі знають. І риба здобула настільки погану славу у дієтологів та лікарів, що ті навіть беруться нормувати, скільки доросла особа, без шкоди для здоров'я може з'їсти сьомги на тиждень і кількості, скажу Вам мізерні. А вагітним жінкам і дітям взагалі не рекомендується споживати цю рибу через понаднормову кількість токсинів у цій рибі. Ну зовсім як курятина з птахоферми. Сама сьомга та форель корисні, але дикі. Але де ж їх таких знайти? І яка тоді ціна буде за цю рибу? Інша справа горбуша, риба з родини лососевих. Вона, поки що, дика й виловлюється в холодних водах й у природі її достатньо, що не потребує створювати ферми. А оскільки її м'якоть менш ніжна та менш жирна, ціна на неї теж менша, адже й цінується вона менше. Але користі в собі вона несе набагато більше ніж фермерські лососеві. Оскільки м'якоть горбуші сухіша та менш ніжна, при засолюванні вона твердіє. Сьомга теж дещо твердіє, але вона жирніша і це не так відчувається як у випадку з горбушею. Вихід з цієї ситуації є. Це відмочування, після засолювання риби, у холодній, кип'яченій воді. Завдяки зворотньому осмосису, м'якоть почне вбирати і затримувати в собі воду, зайва сіль вийде і у Вас буде чудова пружна, ароматна та в міру солона, малосольна горбуша. Під час відмочування, воду слід міняти, щоб виполоскати зайву сіль. Така малосольна горбуша чудово смакує на житніх хлібцях з вершковим сиром та цибулею різанцем. До смаку можна скропити рибу соком лимона. Вона також чудово проявляє себе в салатах та чудово замінить у рецептах малосольну сьомгу.
Боттарга - це в'ялена ікра, один з найцінніших гастрономічних продуктів Італії. В Італії існує два види боттарги - з кефалі і з тунця. Ботарга з тунця інтенсивніша смаком і менш цінується ніж боттарга з кефалі. Страви з ботаргою приготовлені дуже просто, так щоб не перебити і не зіпсувати смаку цього цінного продукту. Мінімум інгредієнтів і мінімум термічної обробки, або зовсім без неї. У страви ботаргу дрібно натирають або стругають тонкими пластівцями. Макарони - це продукт з яким найчастіше поєднують боттаргу, при чому в більшості випадків все аскетично просто, її натирають на макаронні вироби просто заправлені оливковою олією. Купити боттаргу можна звичайно ж в Італії, в інтернет магазинах з італійськими продуктами, чи стаціонарних магазинчиках з італійськими делікатесами. В наших же супермаркетах інколи продають в'ялену ікру різноманітних риб у відділі з копченими та в'яленими рибами, до речі теж не дешево, але з зовнішнього вигляду цього "делікатесу" я так і не наважилась спробувати і порівняти з італійською ботаргою. Сама ж насолоджуюсь тією, яку привезла з Італії. Цього делікатесу вистачає на довго адже, через інтенсивний присмак та аромат, потрібно її зовсім трішки.
Дуже проста у приготуванні риба запечена в конверті з пікантним та ароматним томатним соусом. Це і смачно і дієтично. Мова йде не про лікувальні дієти, а про мало-калорійне, збалансоване харчування. Камбала, спочатку маринована в суміші часнику та імбиру, а потім запечена без зайвого жиру в конверті. Таким чином можна приготувати будь-яку середнього розміру рибу. Але краще за все морську. Тоді й дієтичний, пікантний, томатний соус буде так само доречним. Я дуже люблю камбалу, адже її легко патрошити й у неї смачне, не жирне м'ясо. Вона відмінно смакує як печеною, так і смаженою на грилі чи на звичайній сковорідці. У нашій сім'ї вона смакує усім. Хоч таку страву можна готувати практично з будь-якою рибою. Запікання в конверті робить рибу особливо соковитою й вона залишається дієтичною. А щоб риба рівномірно запікалась, я її виклала на кружальця цибулі. Можна під рибу покласти інші овочі. Якщо рибу покласти безпосередньо на пергамент на деку, знизу вона спечеться значно швидше ніж зверху. Хоч це і не суттєва вада приготування. При бажанні, якщо не любите гострого, соус можна зробити не пікантним, просто упустивши перчик чілі. Буде теж дуже смачно. На гарнір до такої риби можна подати запечені овочі чи розсипчастий нечищений рис. А можна просто овочевий салат, як у мене.
Скажу чесно, цю страву приготувала з залишків різних продуктів, що були в холодильнику. Шматок рибного філе від вчорашньої вечері, залишки помідорів у власному соку, що залишились після приготування супу з сочевиці ... Трохи того і ще дрібка цього ... І результат перевершив очікування. От і вирішила поділитись з Вами.
ПРО РИБУ З ПОМІДОРКАМИ ЧЕРІ ТА БАЗИЛІКОМЗазвичай, влітку хочеться простих страв. Нічого складного, але й щоб було смачно. І цей рецепт риби в соусі з помідорками чері та базиліком, - якраз саме такий. Море смаку та барв, мінімум зусиль. І готувати цю страву можна з абсолютно будь-якою рибою. Морською чи прісноводною. Краще за все, використовувати філе, свіже чи заморожене, але якщо у Вас дрібна риба, можна її залишити цілою, лиш випатрати. Й немає такої риби, котрій не підійшов би цей яскравий соус з помідорок томлених з часником та лимоном й базиліку. Тож готуйте, експериментуйте, смакуйте і чекаю на ваші відгуки!ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ РИБИ З ПОМІДОРКАМИ ТА БАЗИЛІКОМУ цьому рецепті рибу не потрібно ні в чому обкачувати. При швидкому обсмажуванні вона залишиться соковитою і без панірування, краще вбере соус і набуде того багатого смаку. Головне, щоб риба була соковитою – це не перетримати її у сковорідці. Рибу потрібно готувати інтенсивно і швидко. От і вся мудрість. І якщо Ваша риба була замороженою, обов’язково розморозити її. Зверніть увагу, в цьому рецепті використовується біла частина зеленої цибулі. Вона дуже ніжна й має цікавий посмак. Але якщо важко здобути цей сезонний продукт, можете використати четвертинку білої цибулі. Просто порізавши її.Замість базиліку, у цьому рецепті риби можна використати петрушку або кінзу. І з кожною з цих трав, страва матиме іншу тональність смаку. А більше про трави та як готувати з ними, дізнавайтесь у моєму кулінарному курсі «Основи та салати». Долучайтесь! ПРИГОТУВАННЯ РИБИ З ПОМІДОРКАМИ ТА БАЗИЛІКОМ:
Ідея рецепту риби в зеленому чатні з'явилась у мене випадково. З любові до всього східного та пікантного, хоч зізнаюсь, індійська кухня належить до тих східних кухонь, яку найменше люблю (може частково тому, що й культуру ту мені важко прийняти). Все ж і в індійській кухні є деякі страви та поєднання які я страшенно люблю. Одне з них - це зелене чатні, яке я вперше спробувала на о. Пінанг, в Малайзії, де проживає численна індійська діаспора. Так от, той смак мене дослівно полонив, їхній свіжий хліб наан і те чатні хотілось їсти не перестаючи. Й звісно ж, усе що туди б Ви не занурили буде смачним:-)). То чому не риба? Самих рецептів зеленого чатні є дуже багато, як і варіантів співвідношення кінзи та м'яти, наявності додаткових інгредієнтів, приготування з йогуртом чи кокосовим молоком, тощо. До речі, я найбільше люблю його з тим останнім, але звісно ж, можна приготувати зелене чатні і з густим йогуртом типу грецького. Так чи інакше, це один з найпростіших екзотичних рецептів на сайті з яким навіть не найкращу рибу можна зробити відмінною, пам'ятною... Якщо будете використовувати філе мороженої риби, тоді дуже важливо його повністю розморозити й навіть відтиснути за допомогою кухонного рушника. Якщо цього не зробити, то під час приготування риба інтенсивно пускатиме воду й соус буде як суп рідкий. Тож вважайте на це. А ще краще, по можливості брати не морожену рибу. До речі, таким чином приготувати можна і креветки, буде не менш смачно. Як я і писала вище, замість кокосового молока можна використати густий йогурт типу грецького, 10% жирності. Буде теж смачно й трішки кисліше. В якості додатку, можете приготувати розсипчастий рис, простий салат з овочів, а якщо не полінуєтесь, як я цим разом, можна спекти свіжий хліб наан, перевірений рецепт є на сайті. Його доволі просто робити (але складніше ніж рис варити:-)), тоді вечеря Ваша чи обід будуть взагалі казковими.
ПРО САЛАТ З КОПЧЕНОЮ СКУМБРІЄЮ, БУРЯКОМ ТА ВЕРШКОВИМ СИРОМЯкщо Ви шукаєте вишуканий і не складний салат, який легко впишеться у святкову подачу і по складу не буде аж надто екзотичним, тоді цей салат зі скумбрією гарячого копчення, буряком та вершковим сиром стане дуже приємним відкриттям. У ньому поєднуються зрозумілі, поширені продукти, але їхня взаємодія створює смак, що виходить далеко за межі буденності. Копчена скумбрія додає глибини та впізнаваної виразності салату, буряк надає м’яку солодкавість та приємну текстуру, а кремовий вершковий сир делікатно згладжує інтенсивність риби, створюючи гармонійний баланс, а горішки дарують хрумкість, довершуючи консистенцію цілого салату. Цей салат виглядає барвисто та композиційно завершеним навіть без складного декору, а вже кілька гілочок мікрозелені роблять салат майже ресторанним на вигляд. І це робить його доречним і для святкового меню, і для тих днів, коли хочеться чогось небанального, але швидкого у приготуванні.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ТА ПОРАДИ ЩОДО ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ З КОПЧЕНОЮ СКУМБРІЄЮ ТА БУРЯКОМСмак цього салату залежить від якості й підготовки кожного інгредієнта. Важливо обрати добру скумбрію гарячого копчення. Аби вона була ароматною, не надто солоною й соковитою, не пересушеною. Рибу варто ретельно очистити від шкірки та кісток, щоб її ніжна структура гармонійно поєднувалася з іншими компонентами і не було неприємних несподіванок під час споживання салату. Щодо буряка, то можна використовувати як варений, так і запечений. Запечений буряк дає глибший смак і щільнішу текстуру, що особливо вдало контрастує з вершковим сиром. Але в наших реаліях, з дикими сусідами, що нищать нашу енергосистему, варіння є практичнішим варіантом. Щодо сиру, то його краще викладати невеликими порціями між зеленню та шматочками буряка. Так він не домінуватиме, а лише м’яко доповнюватиме загальну композицію. Горішки бажано трохи підрум’янити на сухій сковорідці, чи навіть в аерогрилі, як роблю це я, щоб підсилити їхній аромат і додати салату приємного хрумкоту.Заправка тут проста, але дуже збалансована: лимонний сік додає свіжості, мед злагоджує кислотність, а м’яка гірчиця надає ледь вловимої пікантності та зв’язує усе разом, утворюючи емульсію. Більше про створення салатних заправок та салати загалом, дізнавайтесь у моєму кулінарному курсі «Основи та салати». Остаточну кількість солі й перцю краще визначати вже після того, як салат зібраний, адже скумбрія сама по собі доволі виразна та солонувата. У такому вигляді страва виходить збалансованою, свіжою й водночас насиченою, і стане достойним елементом будь-якого святкового меню або приємною варіацією для повсякденного обіду.ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ З КОПЧЕНОЮ, БУРЯКОМ ТА ВЕРШКОВИМ СИРОМ:
ПРО МЕКСИКАНСЬКУ СТРАВУ АГУАЧІЛЕАгуачіле – це традиційна мексиканська страва з регіону Сіналоа, котра сподобається усім любителям севіче, тартарів та карпачо з сирої риби та морепродуктів. Це вид страви з риби та морепродуктів, подібний до севіче, але з деякими ключовими відмінностями в інгредієнтах та інтенсивності смаку. І суть полягає з маринування цих продуктів у кисло-гострому соусі, під час якого риба та морепродукти по суті «варяться» або ж білки цих продуктів проходять денатурацію під впливом кислоти. Агуачіле часто подають майже одразу після маринування – тому воно свіжіше, яскравіше та гостріше, ніж багато традиційних севіче, які зазвичай маринуються довше. Зазвичай до страви додають ще такі додатки як огірок, цибуля, а іноді й авокадо. Це сучасний різновид страви агуачіле, а колись воно було набагато простішою стравою. У ранніх версіях, як повідомляється, використовувалася вода, настояна на перці чилі (звідси «agua» (вода) + «chile» (чилі)), якою поливали сушене чи варене м’ясо, а не морепродуктами. Оскільки з часом морепродукти стали більш важливими в раціоні прибережних жителів, креветки замінили м’ясо, а в соусі з’явився сік лайма і це дуже дуже смачно! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ АГУАЧІЛЕ З ТУНЦЯВкрай важливо аби для таких страв як агуачіле, севіче, тартар тощо використовувались якісні продукти. І якщо мова про рибу, то задля безпеки сирого споживання цього продукту, краще аби вона була замороженою. Заморожування вбиває рибних гельмінтів та їх яйця. Для цього краще морозити біля 7-х діб при мінусових температурах -12 і менше. Для красивого подавання для столу, краще не змішувати усе разом мов салат, а гарно викласти. Контраст кольорів зробить страву ще апетитнішою. Та перед тим як споживати страву, усе слід змішати й хвилину чи дві почекати, аж кислота зробить свою роботу. ПРИГОТУВАННЯ АГУАЧІЛЕ З ТУНЦЯ:
Купити скумбрію з ікрою - це майже як виграти в лотерею. То чому б не використати якісно цей субпродукт? Цю пасту я придумала спонтанно, коли збиралась смажити скумбрію на грилі. А вона виявилася з ікрою. З ікрою свіжого або мороженого оселедця можна вчинити так само. В результаті маємо закуску на багато вишуканішу за звичайне масло з оселедцем.
Просто, але правильно посмажена риба може бути смачніша модерних запіканок і вишуканих рибних страв. Що ж головне в приготуванні смаженої риби: 1) Свіжість і якість риби. При тому, це може бути й морожена риба, попередньо розморожена, за умови, що заморожували її правильно й одразу після вилову; 2) Якщо риба була морожена, вона повинна бути абсолютно розмороженою перед смаженням. Яка б не була риба, для кращого результату й рум'яної шкірочки потрібно, щоб температура риби була, по можливості, наближена до кімнатної температури перед смаженням. Хоч залишати рибу при кімнатній температурі на пів дня також не варто. Свіжою вона вже не буде. А от на хвилин 30 (до 1-ї години) цілком можна! 3) Перед тим, як викладати рибу на сковорідку, треба промокнути поверхню риби паперовим рушником, щоб видалити зайву вологу (рибні соки, маринад і т.д.). Сухість поверхні риби - ключовий фактор для рум'яної шкірочки. 4) Сковорідка перед викладанням риби повинна бути добре розігріта, не дуже гарячою і не злегка теплою. На занадто гарячій сковорідці риба відразу ж почне пригорати, а на дуже холодній - пускати соки, а не смажитися, що в результаті призведе до тушкованої риби без надії на будь-яку шкірочку. 5) Для смаження риби, для того щоб постійно був відмінний результат, потрібна сковорідка з антипригарним покриттям. Це набагато спростить життя. Я, для риби, надаю перевагу сковорідці з тефлоновим покриттям, хоч і намагаюся від них відійти ... Ось мабуть і все з того самого головного ... Панірувати або не панірувати - це вже справа смаку; з власного досвіду: збереження соковитості при паніровці в борошні або в чомусь іншому - це спірне питання. Правильно підготовлена до смаження риба й правильно посмажена - не менш соковита ніж в паніровці й ніщо не заважає насолоджуватися хрусткою рибною шкірочкою!
Воістину святкова страва. Вишукана, і що саме приємно, абсолютно не клопітка закуска. Готувати її дуже легко, а справляє враження на кожного, хто любить рибку сім'ї лососевих.Цієї кількості вистачає для середнього сімейного застілля, якщо у Вас гостей буде чимало, краще подвоїти кількість інгредієнтів і далі дотримуватись рецепту. І не нарізати порціонно, а подати як паштет, одним гарним шматком. Якщо будете подвоювати кількість інгредієнтів, тоді можете викласти масу в святкову форму, скажімо ялинку чи серце, можна силіконову, так легше виймати буде, але застеляти харчовою плівкою все одно буде потрібно.
Особлива подяка Мар'яні Грицай за натхення. Мар'яна прислала мені рецепт свого супу, а я надихнулась і створила свій рецепт. І я навіть не підозрювала, що суп з консервованим тунцем може бути таким смачним! Тепер він у мене один з найулюбленіших! Картопля, морква, два види цибулі та вершки надають ситність, а цедра лимону, каперси та зелень петрушки вносять яскравість смаку. Каперси можна й не використовувати, але з ними набагато смачніше. Тунець та каперси - це одне з найбільш вдалих смакових поєднань! Такий овочевий суп з тунцем готувати дуже просто. Спочатку варяться до готовності овочі, а потім, вже в кінці приготування, додаються вершки, тунець, каперси та цедра. Їх не потрібно надто довго варити. Потрібно лиш довести до кипіння і максимум хвилину поварити. Інакше смак буде тьмяним, й без того м'який, консервований тунець остаточно розвариться. Чорним меленим перцем взагалі краще за все вже в тарілці приправляти. Він тут дуже доречний і потрібно щоб його аромат та присмак були добре виражені.
Такими рибними паличками у хрусткій паніровці з радістю будуть ласувати дітлахи, навіть ті перебірливі у їжі, які не надто полюбляють рибу. Робити такі рибні палички дуже швидко, набагато швидше ніж ті смажені у клярі й до того ж, вони суттєво дієтичніші й можна собі дозволити зробити кремовий соус до них. Можна подавати такі палички й з класичним соусом тартар і соус ренч до них ідеально підійде, а комусь вистачить і трішки свіжого лимонного соку для скроплювання рибних паличок. У всякому разі - це корисно, легко та просто, а хлібно-сирна паніровка не залишить нікого байдужим. Основний секрет приготування, це особливі панірувальні сухарі панко, які являють собою ніщо інший як натертий пластівцями хліб. Вигадали такі панірувальні сухарі японці. Хоч все звучить дуже просто, виготовити їх в домашніх умовах досить складно. Хліб повинен бути надзвичайно пухкий, щоб сухарі потім були майже невагомими, а натирати такий хліб надзвичайно складно, адже він збивається. Потім все це ретельно просушити. А можна просто замовити собі велику пачку якої вистачить дуже на довго у будь-якому інтернет магазині з продуктами для суші або ж купити у великих супермаркетах. Дуже важливий нюанс приготування: риба повинна бути кімнатної температури перед початком приготування. Тоді шкірочка максимально швидко підрум'яниться, а м'якоть буде соковитою. І ще одне, в хорошій кулінарії немає такого поняття як точний час приготування, як і однакових духовок чи плит. Вказаний час ЗАВЖДИ лише орієнтовний, а скільки часу буде насправді потрібно, залежить від великої кількості факторів і роботи духовки в тому числі, тому я завжди вказую об'єктивні ознаки готовності страви, навіть декілька (напр. рум'яна шкірочка, витікаючий прозорий сік, тощо).
Подібним чином можна приготувати будь-яку червону рибу, а також будь-яку велику морську рибу. Це один з моїх найулюбленіших способів приготування таких риб. Риба виходить соковитою, ніжною, а як додаток ще й є додатковий бонус у вигляді хрусткої та ароматної шуби з хліба, сиру та зелені петрушки. Ще й посуду брудниться мінімум, адже фольга одразу йде у смітник. А ще, такий спосіб приготування горбуші можна зарахувати до корисних. Найважливіше у приготуванні риби таким способом, це не перепекти її. Навіть як би Вам не хотілось потримати рибу подовше, як тільки шкірочка добре підрум'яниться, а рибу легко проколоти виделкою, одразу слід виймати рибу з духовки. Якщо рибу перетримати, вона буде жорсткою та сухою, тому пильнуйте часу випікання. При бажанні, можна урізноманітнити страву, замість житнього хліба, використати французький багет і використати іншу зелень, наприклад базилік чи естрагон. Або замість лимона використати лайм, а замість петрушки кінзу.
Хрін крім свого п'янкого пряного аромату, має ще й бактерицидні властивості, що сприяє довшому терміну зберігання домашньої соленої риби. Та й безумовно, його аромат дуже добре підходить до майже до будь-якої риби. Випереджу питання, солити можна практично будь-яку рибу, але жирна риба краще всього себе проявляє. Засолені таким чином оселедець чи скумбрія будуть не менш смачні та цікаві ніж розкішна, хоч не завжди хорошого походження, риба з родини лососевих. Головне зберігати співвідношення кількості солі та цукру до ваги риби.А щодо соленої сьомги, то така сьомга просто неймовірно смакує на скибці свіжого хлібу змащеного вершковим сиром, в товаристві зі свіжим меленим перцем, каперсами та кропом, скроплена кількома краплинками лимонного соку... Просто насолода! Смачних Вам експериментів!
Продовжуючи публікацію рецептів з книги "У будні та свята" Дарії Цвєк, для кращого ознайомлення з книгою, пропоную Вашій увазі черговий рецепт: риба запечена з помідорами. Дуже цікава, доволі проста, але смачна страва з рибного філе, для якої підійде філе як морської так і прісноводної риби, запеченого з часником, цибулею, помідорами, сметаною та петрушкою, під сирною шкірочкою. Хоч публікуючи рецепти з книг я подаю їх практично у незміненому вигляді, цей рецепт, з огляду на деякі технічні проблеми приготування оригінального рецепта, я дещо підкоригувала, про що пишу далі у передмові до рецепта. В оригінальному рецепті, Дарія Цвєк вказує порядок перекладання інгредієнтів так, що зелень петрушки повинна бути зверху. При температурі запікання 240 ᵒС, яку швидше за все вказала особа, що займалась редакцією тексту для видавництва Старого Лева, зелень петрушки просто на просто обвуглиться, а як не обвуглиться, то смак і вигляд і так втратить, тому я нею посипала цибулю і накривала кружечками помідорів. А ще, у рецепті Дарії Цвєк вказано, щоб сметану, окрім борошна, петрушки та солі, змішати ще й з половиною склянки води. Я імпульсивно так і зробила, але Вам не раджу. Було стільки рідини, що довелось зливати, й борошно у сметані не допомогло. Вода там зайва. Овочі пускають сік, риба в процесі запікання пускає сік, навіть при таких високих температурах, він весь не випаровується. Тому самої сметани вистачить! Я використовувала домашню сметану, для магазинної, раджу збільшити кількість борошна до 1,5-2 ч.л., бо вона може згорнутись. Але якщо є можливість, звичайно ж, краще готувати з домашньою сметаною.