Попри вишуканість страви, як у смаку, так і на вигляд, готувати такі запечені курячі грудки з сумішшю сирів та трав, простіше простого. Ніжне м’ясо, спокусливий сирний кожушок зверху з ароматом часнику, петрушки та запеченої зеленої цибулі. Це смачно і незвичайно. А ще доволі швидко. Активне приготування страви взагалі зводиться до якихось 10-х хвилин. Змішали Фету, вершковий та напівтвердий сир з травами, нафарширували підготовлені, посолені грудки і в духовку. Вона печеться, а Ви майже вільні. Потрібно лиш приготувати легкий салат або простий гарнір і все. Впевнена, ці запечені курячі грудки з сиром смакуватимуть усій родині. А Ви будете задоволені тим, що не напрацювались біля них і чимось цікавим потішили себе та рідних. Загалом, приготування цих курячих грудок дуже просте. Важливо не перепекти страву, аби м’ясо залишалось соковитим. Тож через хвилин 18-20 часто перевіряйте м’ясо на готовність, щоб не пропустити момент. Бо Ви ж пам’ятаєте, що нема чогось такого як точний час приготування. Розмір грудок різний, як і їх початкова температура, та й духовки гріють по різному. Пам’ятайте про це. При бажанні, можна використати один вид трав або скажімо замість петрушки та цибулі лише кріп. А сир Фета можна замінити українською бринзою. Щодо напівтвердого сиру то він може бути абсолютно будь-яким. Якщо не любите надто інтенсивного аромату часнику, тоді замість свіжих зубців можете використати 1 ч.л. гранульованого часнику.
Салат з куркою, ананасом та сиром горгонзола потішить усіх любителів сиру з пліснявою та незвичайних поєднань з ним. Солодкий ананас та кисло-солодка заправка вдало доповнюють пікантний смак сиру горгонзола, горіхи надають приємний хрускіт, а курятина, легку ситність, вдало доповнюючи загальну смакову гаму. Дуже важливо, щоб ананас був солодким. Я використовувала свіжий ананас, мала щастя купити солодким, але можна використати й консервований. Тут краще буде з солодким консервованим, ніж з не зрілим свіжим. А як вибирати ананас читайте далі у тексті. Ананас, після того як його зрізали, на відміну від авокадо, манго, персиків чи бананів, далі не дозріває, лиш з часом починає псуватись. Й основною ознакою стиглості ананасів є їх аромат. Чим він інтенсивніший, тим смачнішим буде вибраний Вами фрукт. На вигляд важко вгадати, він буде мати більш коричнево-жовте забарвлення, аніж зелене, але аромат ананасу є ключовим фактором який говорить про те чи зрілий фрукт чи ні. Тому, не соромтесь й активно нюхайте фрукт який збираєтесь придбати. Загалом, для приготування цього салату можна використати і інші частини курячої туші. Я використовувала рештки печеної курки і традиційно, в моїй сім'ї ми надаємо перевагу крильцям та ніжкам. Грудки, через найменш виразний смак, завжди залишаються для приготування салатів та канапок, де смак надається заправками чи соусами. Не менш смачно і вдало салат вийде з рештками печеної качки чи гуски.
Літо - це не тільки пора відпусток, сонця та довгих вечорів, а й час дозрівання безлічі овочів та фруктів. Шкода не використовувати цей період сповна щоб насолодитись смаком цього різноманіття. Тому варто включати салати в сімейний раціон щодня і навіть кілька раз в день. Це корисно, легко і однозначно смачно! Такі мариновані курячі грудки з салатом у стилі текс-мекс - приклад того, як легко приготувати яскраву, корисну, комплексну страву для усієї сім'ї. А чому така назва? Тому, що кухня текс-мекс, створена в американському штаті Техас, що поруч Мексиканського кордону, являє собою суміш американської та мексиканської кухні. В ній традиційні продукти та приправи мексиканської кухні використовуються у не притаманний мексиканській кухні спосіб. І ця страва саме така. Для цієї страви потрібно використовувати невеликі курячі грудки. Великі не просмажаться рівномірно на сковорідці гриль. А якщо у Вас є тільки великі, тоді їх слід розрізати по товщині навпіл і вже далі слідувати рецепту. Якщо сковорідки гриль немає, можна смажити грудки й на звичайній сковорідці, або на грилі, якщо є бажання, час та можливість. Якщо любите гострі страви, можна додати до салату свіжий чи маринований перчик чілі, дрібно його порізавши, й до курячих грудок, при маринуванні, додати 1/2-1 ч.л. меленого перцю чілі.
Хоч картопля з куркою, беконом та сиром готується швидко й складною цю страву не назвеш, попри все, це дуже смачно. Там є все, що робить майже кожну страву особливою: спеції, бекон та сир. З беконом та сиром я можу навіть підкупити дітей їсти ті овочі, на які вони навіть дивитись не хочуть:-). А якщо там і картопля і ніжне м'ясо... Що й казати. А ще, ця страва комплексна. Не потрібно готувати жодних гарнірів. А якщо не хочеться робити салату до страви, то можна подати її з квашеними овочами чи маринованими. Може дієтичною таку картоплю з куркою, беконом та сиром не можна назвати, як і вареники та холодці, але раз на якийсь час можна дозволити собі таку приємність. При бажанні, м'ясо курки можна замінити на свинину, використавши для цього м'ясо зі стегна чи товстого краю. Й перелік овочів можна урізноманітнити. Можна додати смужки солодкого перцю, бланшовану цвітну капусту чи броколі, тощо... А ще, якщо полюбляєте пікантне, до суміші спецій можна додати 1 ч.л. меленого перцю чілі. Дуже важливо перед запіканням страви, картоплю трішки відварити. Якщо цього не зробити, м'ясо пересушиться швидше, аніж картопля дійде до готовності.
Проста, ароматна та нетривіальна дієтична страва у грецькому стилі. Орегано, часник та лимон дуже добре віддають свій аромат маринаду та роблять м’ясо ніжним та повним смаку.
Надзвичайно яскравий смаком салат в тайському стилі, що можливо десь нагадує відому страву з локшини пад тай, лиш в салатній формі. Дуже вітамінний і на диво навіть дієтичний. А ще, його можна зробити пісним або ж веганським, замінивши курку обсмаженими на пательні кубиками тофу. Буде не менш смачно та поживно. Можна навіть без курки і без тофу, смачно і так буде, бо коли такі яскраві інгредієнти, просто не може бути інакше. І все настільки просто в приготуванні, що знаючи ще й корисність такої страви, часто роблю для нас з чоловіком різні інтерпретації цього салату. І якщо у нас в сім'ї ніхто не визнає майонезних "нямок", що кілька днів киснуть в холодильнику, то якщо такий салат залишається на наступний день, ніхто не проти, буде кому доїдати з радістю:-). Навіть старша донька, яка все більше розширює свою толерантність до пікантних страв, в версії помірно пікантній, без додаткового свіжого перцю чілі, лиш в соусі, сприймає цю страву. Тож якщо любите азійську кухню, пікантні страви та корисні салати, - цей рецепт, з величезною можливістю до інтерпретування, для Вас. Щодо самого салату, то в ньому можна безліч всього міняти, можна додати різних овочів, різні горіхи, тощо. Що б я не змінювала, це лайм та кінза, ну і може гострий соус в заправці. Бо це те, що надає ту яскравість смаку й робить все довершеним. І щодо арахісу. Навіть якщо купите вже "смажений" арахіс, і так підрум'яньте його в духовці чи на пательні, щоб його освіжити та зробити хрусткішим. Такий здавалось би малий крок, а має велике значення для сприйняття страви.
ПРО КУРЯЧІ ГРУДКИ В СОЄВОМУ МАРИНАДІ В АЕРОГРИЛІКурячі грудки в аерогрилі – це чудова швидка, дієтична страва з якою легко експериментувати. І тут соєвий соус, імбир, часник, мед та ароматна суміш спецій створюють насичений маринад, який робить м’ясо не лише ароматним, а й напрочуд соковитим. Але звісно, Ви можете поекспериментувати зі складом, додаючи різні ароматизатори чи замінюючи соуси. Та завдяки приготуванню в аерогрилі курячі грудки швидко набувають апетитної рум’яної поверхні, залишаючись ніжними всередині, без зайвого жиру та зайвих зусиль. Тож це чудова страва як на будні, так і на свята. У поєднанні з корейським рисом, свіжим салатом та пікантним соусом (а можна і без нього) вона перетворюється на повноцінну, гармонійну трапезу, яка дарує відчуття домашнього комфорту з легким екзотичним акцентом.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ТА ПОРАДИ ЩОДО ПРИГОТУВАННЯ КУРЯЧИХ ГРУДОК В СОЄВОМУ МАРИНАДІЩоб курячі грудки в аерогрилі вийшли максимально соковитими, важливо дати їм достатньо часу для маринування. Навіть одна година значно покращує смак, а тривале маринування в холодильнику робить текстуру м’яса ще ніжнішою. Крохмаль у маринаді створює тонку плівку, яка утримує соки всередині та допомагає сформувати апетитну глазур під час запікання. Ця техніка широко використовується в китайській кухні і називається «вельветування», завдяки текстурі приготовленої в такому маринаді страви. Перед приготуванням варто дістати курячі грудки з холодильника заздалегідь, щоб вони набули кімнатної температури, адже тоді вони пропікатимуться рівномірніше. Не потрібно змащувати чашу аерогриля олією: маринад містить достатньо жиру, щоб запобігти прилипанню.Готуючи курячі грудки в аерогрилі, орієнтуйтеся не лише на час, а й на внутрішню температуру м’яса. Температура 70 °C усередині гарантує безпечну готовність і водночас збереже соковитість. Після випікання обов’язково дайте м’ясу «відпочити» кілька хвилин, адже це дозволить сокам рівномірно розподілитися всередині.Якщо Ви готуєте курячі грудки в духовці, використовуйте режим конвекції та таку ж температуру. Результат буде максимально наближений до приготування в аерогрилі.ПРИГОТУВАННЯ КУРЯЧИХ ГРУДОК В СОЄВОМУ МАРИНАДІ:ІНГРЕДІЄНТИ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ КУРЯЧИХ ГРУДОК В СОЄВОМУ МАРИНАДІ:
ПРО КУРЯЧИЙ СУП ЧАУДЕР Суп чаудер – належить до групи наваристих супів з додаванням молока чи вершків. Часто його загущують додатково борошняною засмажкою або ж, що може здатись геть дивним для нашої кухні, крекерами. Поглиблено, про історію походження такого супу, я писала в своїй третій кулінарній книзі «Класика з історією» в передмові до рецепту новоанглійського клем-чаудеру. З якого в принципі все розпочиналось. Тож повторюватись не буду. Кому цікаво дізнатись про суп який згадується навіть у відомому романі «Мобі Дік» Германа Малвілла, шукайте чаудер з Нової Англії у книзі. А тут Вам розповім про дещо іншу вже сучаснішу страву, теж варіант чаудеру, менш канонічного, але теж смачного, супу чаудер з куркою. Це той вид супу котрий зігріває зсередини, дарує ситість та смакове задоволення. Приємний аромат бекону, солодкість кукурудзи, оксамитність сиру… Вам захочеться почастуватись ще і ще!:-) ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ КУРЯЧОГО ЧАУДЕРУ Загалом, якихось вкрай важливих правил приготування супу чаудер з курки нема. Є лиш рекомендації і кілька аспектів для роздумів: • Передусім: будь-який суп буде значно смачнішим якщо його готувати на бульйоні, а не на воді. І суп чаудер не виняток. Навіть варіант на овочевому бульйоні буде більш вдалим, ніж будь-що на воді; • Не переваріть Вашу птицю. Коли кубики курячої грудки занурюєте у киплячий чаудер, їм вистачить дослівно хвилина варіння після того, як відновиться кипіння. Не забувайте, що навіть як виключите суп, процес «варіння» продовжиться через залишкове тепло (Ви звісно одразу ж не будете його охолоджувати). Тож вважайте, бо переварене, сухе м’ясо птиці псує враження від будь-якої страви. • Доповнення: Цей суп дуже легко урізноманітнити. Звісно, це вже буде відходженням від класичніших варіантів чаудерів, але, чудово можна додати до нього суцвіття цвітної капусти, броколі, зелений горошок тощо. І це вже буде мультиовочевий суп. І буде той чаудер дуже поживним. Отже, готуйте, експериментуйте, смакуйте й створюйте свої варіанти супу чаудеру з куркою. Смачного, наваристого, з ніжним, неперевареним м’ясом:-). ПРИГОТУВАННЯ КУРЯЧОГО ЧАУДЕРУ
Проста в приготуванні страва, яка не лише корисна, а й має вишуканий вигляд, а про смак судіть самі (не люблю хвалити свої страви). Грудки виходять дуже ніжними, а завдяки паніровці та невеликій кількості вершкового масла, яке розподіляється по поверхні вже майже наприкінці приготування, з'являється хрустка скоринка і без обсмажування. Що ж стосується панірування, то його можна урізноманітнити: крім гранульованого часнику додати сушену цибулю, паприку або ж суміш мелених перців.
Нарешті знайшовся час до того, щоб написати про один з найулюбленіших моїх кухонних приладів (планетарний міксер Kitchen Aid поза конкуренцією:-)), прилад для приготування їжі за технологією су-від, у водяній бані з контрольованою і постійною температурою. Якщо бути зовсім точною, то для приготування їжі за цією новою технологією треба два прилади, один з них - водяна баня, інший - прилад для вакуумної упаковки продуктів, бо їжа готується вакуумно упакованою при порівняно низьких температурах. Як результат, продукт, по суті будь-який, набагато соковитіший, приготований він рівномірно, до того ж не треба постійно стояти біля плити. Цей метод був вперше описаний сером Бенджаміном Томпсоном ще в далекому 1799 (хоча він використовує повітря в якості теплоносія). Потім такий спосіб приготування їжі вивчався й вдосконалювався американськими та французькими інженерами в середині 1960-х і перетворився на промисловий метод консервування харчових продуктів. Та лише Жорж Пралус в 1974 році переніс су-від в ресторанну кухню, працюючи в ресторані Troisgros (П'єра і Мішеля Труагро) в Руані Франція. Він виявив, що коли фуа-гра було приготовлено таким чином, зберігся первісний вигляд печінки без надмірних втрат кількості жиру з наявністю кращої текстури. В подальшому, метод приготування су-від поширився й по інших ресторанах, а тепер все частіше він просочується і на домашню кухню. На моїй цей агрегат живе вже два роки! Чому не виставляла рецептів досі? З тієї простої причини, що мало хто має можливість готувати їжу подібним чином. Та заради того, щоб поділитись інформацією з тими, хто цікавиться незвичайними способами приготування їжі, зважилась все ж таки написати. Зі свого досвіду сміливо скажу, що м'ясо і риба приготовані подібним чином виходять неймовірно ніжними! А найжорсткіші й тверді продукти перетворюються на неймовірно ніжні, сповнені смаку та аромату страви!
Зізнаюсь, я не люблю класичної версії тушкованого фаршированого перцю в стилі голубців. Моя мама часто готувала цю страву й мабуть, я переїла її у дитинстві. Та й перець до найулюбленіших овочів у мене не належить. Але у сезон і я спокушаюсь приготувати щось з нього і вигадую страви геть протилежні до тих, які знайомі усім. Але на створення цього рецепту мене надихнула дружина брата мого чоловіка, Іза. Вона пригощала нас подібним перцем у себе вдома. Попри те, що перцю солодкого не завжди мені хочеться, в гостях я завжди пробую геть усе, в пошуках нових смаків :-). Винятком напевно будуть лиш страви з гарбуза (нагадую, рецептів з нього на сайті нема і навряд чи колись будуть). Тож як спробувала цей перець, так і зачарувалась ним. Цікава начинка і навіть дещо хрусткий перець, котрий не розлазиться на всі боки. І той сир, що тягнеться! Тож я попитала її і коли з Польщі повернулись додому, приготувала подібну страву вдома. Вийшло дуже смачно, цікаво, а при цьому ще й дуже просто. А якщо є охота , страву можна зробити й вегетаріанською. Читайте як це зробити в продовженні передмови до рецепта,.Передусім, якщо у Вас є залишки печеної чи вареної курки (наприклад з бульйону чи якоїсь печені), тоді зовсім не треба грудки варити. Варто використати те, що маєте. Потрібно приблизно 300 грамів м’яса. А рис вже відварити на воді. Буде теж смачно. Якщо захочете зробити страву вегетаріанською, тоді курку можна замінити печерицями. Але їх варто порізати пластинками й потушкувати з цибулиною на олії, перед змішуванням рисом та сиром. При бажанні, рис та курку або гриби можна приготувати завчасно, коли є час. І увечері, зібрати усе разом і запекти. Так буде ще й дуже швидко, що робить цей фарширований перець ідеальною стравою для робочих буднів. Щодо сиру, то він хоч і може бути іншим, таким як класичний голландський чи швейцарський, то все ж, напівтверда моцарелла найкраще підходить для такого приготування. І щодо перцю. При всій повазі до найпопулярнішого українського сорту перцю Білозірка, це найменш цікавий в гастрономічному плані перець. І тут краще використати товстостінні сорти перцю, аби ті стінки таки тримали начинку і не розлазились. Й дарували візуальне та смакове задоволення.
Після всіх тих зимових «днів духовки», багатства домашньої випічки, важких страв, мені здається всім хочеться, і навіть треба щоб хотілось:-), трохи страв легших, дієтичних, але не без смаку. От саме така ця страва. Забіжу наперед, так, я також іноді буваю на дієті. Хоч це важко назвати дієтою. Я просто майже не їм солодкого. А мій раціон, а відповідно і чоловіка (чому це лише я повинна обмежуватись?!), зміщується зі звичних 70% правильного харчування - 30% кулінарних надлишків, в сторону 90% правильного харчування - 10% неподобств. Це приводить організм в тонус і очищує совість:-) «Правильне» включає в себе більше овочів, страв на пару, страв з духовки, темний хліб, легкі супи. Ось один з моїх прийомів зробити страви на пару смачними: Якщо Вам здаються страви на пару тьмяними і нецікавими, спробуйте приготувати до них цікавий соус, яскраву заправку або доповнення. Впевнена, Вам сподобається!
ПРО САЛАТ ЛІСОРУБАЦей польський салат, котрий вже встиг стати сучасною класикою, недарма має таку промовисту назву. Він ситний, насичений, щедрий на смаки та текстури, він нагадує страву, яка здатна нагодувати після довгого дня на свіжому повітрі. У ньому поєднується соковита підсмажена курка, ароматний хрумкий бекон, свіжість салату айсберг та помідорів, пікантність маринованих огірків і ніжність сиру. Особливу роль відіграють грінки, що вбирають у себе частину соусу, залишаючись водночас приємно хрумкими. І заправка тут не просто доповнення, а елемент, що об’єднує всі складові: легка кислинка маринаду, кремовість сметани та насиченість майонезу з кетчупом створюють знайомий, але водночас дуже гармонійний смак, який вдало поєднує всі інгредієнти у смачному салаті. Сама ж назва «Салат лісоруба» або ж “Sałatka Drwala” є типовим прикладом кулінарного маркетингу: вона одразу натякає на щось поживне, калорійне й «чоловіче», страву, яка добре насичує. Подібні назви в польській кухні часто використовуються для опису страв із великою кількістю м’яса, бекону, сиру та майонезних соусів. Та важливу роль у популяризації цієї назви відіграли також масова культура та фастфуд. У Польщі добре відомий бургер “Drwala”, який сезонно пропонує McDonald's. Саме він закріпив асоціацію слова «drwal» із насиченою, багатокомпонентною їжею. Після цього подібні за складом салати почали отримувати таку ж назву, хоча вони й не мають прямого зв’язку з бургером. Так чи інакше, цей смачний та ситний салат вартий уваги й він однаково добре пасуватиме як до святкового столу, так і до ситного сімейного обіду.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ТА ПОРАДИ ЯК ПРИГОТУВАТИ САЛАТ ЛІСОРУБАДля найкращого результату важливо правильно приготувати кожен компонент окремо. Куряче філе варто обсмажувати на добре розігрітій сковорідці, не перевантажуючи її, щоб м’ясо саме підрум’янилось, а не тушкувалось. Так воно залишиться соковитим всередині й матиме приємну рум’яну скоринку.Бекон слід смажити без додавання жиру, на середньому вогні, даючи йому поступово витопити власний жир і стати хрумким. Обов’язково перекладіть його на паперовий рушник аби позбутись зайвого жиру і зберегти текстуру.Грінки найкраще готувати саме у жирі, що залишився після бекону. Це додасть їм особливого аромату та глибини смаку. Водночас важливо не пересушити їх, щоб вони залишались хрумкими зовні, але не надто твердими.Щодо заправки, то не ігноруйте маринад з огірків. Саме він додає характерної пікантної нотки, яка «оживляє» весь салат, а також робить саму заправку легшою. Перед додаванням обов’язково скуштуйте соус і за потреби відрегулюйте баланс солі та кислинки.І нарешті, збирайте салат безпосередньо перед подачею. Так листя салату залишиться свіжим та хрумким, грінки не розмокнуть, а всі текстури збережуть свою виразність. ЯК ПРИГОТУВАТИ САЛАТ ЛІСОРУБА?ІНГРЕДІЄНТИ ДЛЯ САЛАТУ ЛІСОРУБА:
Соковитий шашлик з курячого м'яса з ароматним і смачним бонусом у вигляді печених овочів, які маринуються і запікаються разом з м'ясом. Це, можна сказати, комплексна страва. Навіть без соусу можна обійтись! Шашлик з курячого м'яса взагалі універсальний сам по собі. Всі його їдять, навіть ті, хто дбає про свою фігуру, крім того, цей вид м'яса дуже добре вбирає в себе аромат маринаду, та й смакові поєднання безмежні. Я дуже люблю цибулю смажену на грилі. Як на мене, часом вона навіть смачніша за саме м'ясо або те, що запікали. Часто в шашлику з цибулею проблемою є обвуглені кільця цибулі, які понуро визирають з під м'яса і вже не тішать ні виглядом, ні консистенцією, ні смаком! Цілі малі цибулинки – це зовсім інша справа! Та щоб вони краще вбирали маринад (адже мариновані вони набагато смачніші за звичайні), а також щоб були добре пропечені, коли м'ясо буде вже готовим, треба їх попередньо злегка відварити в киплячій воді й потім, охолодивши, додати до м'яса з маринадом. Задля безпеки: до сирого м'яса, яке ще деякий час буде маринуватись, або просто чекати термічної обробки, не можна додавати гарячі інгредієнти, які піднімаючи температуру загальної маси та спонукають цим ріст бактерій в страві. Отже готуючи ці курячі шашлики, або будь-який м'ясний фарш чи начинку до чогось, або те, куди додаються попередньо обсмажені або обварені інгредієнти (наприклад цибуля), завжди їх слід попередньо охолоджувати. Стосовно трав для маринаду: крім тим'яну, можна також додати подрібнені голочки розмарину, зелень петрушки, а також зелень орегано. Трави слід використовувати лише свіжі, бо сушені просто не мають того аромату й крім того обгорають.
ПРО КУРКУ ПО-ФЛОРЕНТІЙСЬКИПопри італійські акценти у назві цієї страви, курка по-флорентійськи, як і більшість усього з приставкою «по-флорентійськи» не походить безпосередньо з Італії. Це французько-американська інтерпретація італійських страв:-). Та це не робить їх менш смачними, а хто знайомий з простотою італійської кухні, може як і я, вважає, що навіть навпаки. Саме такі вдосконалені інтерпретації й здобувають світову славу. Спробуйте приготувати цю курочку і зрозумієте чому. А щодо використання приставки «à la Florentine» (що означає «у флорентійському стилі або ж по-флорентійськи») то це явище стало популярним у французькій кухні під впливом Катерини Медічі. Ця італійська дворянка XVI століття з Флоренції, вийшла заміж за короля Франції Генріха II. І як свідчить легенда, що коли Катерина переїхала до Франції, вона привезла з собою власних шеф-кухарів та кулінарні традиції, зокрема свою любов до шпинату. Через це страви зі шпинатом почали називати «флорентійськими» у Франції, а пізніше й на міжнародному рівні, зокрема і в США.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ КУРКИ ПО-ФЛОРЕНТІЙСЬКИПриготування страви починається з соління та приправляння м’яса. Якщо маєте змогу, приправте м’ясо завчасно, а якщо такої змоги немає, то приправляйте вже перед самим обсмажуванням. Дізнавайтесь усе про соління та маринування м’яса, коли це доречно, як правильно і потрібно, на моєму кулінарному курсі «Про м’ясо. Частина І.»Далі йде обсмажування м’яса. Потрібно передусім сформувати гарний рум’янець, бо це не лише робить м’ясо апетитнішим, а й смачнішим та ароматнішим. Усе завдяки реакції Майяра. Про неї я також розповідаю у курсі «Про м’ясо». А до остаточної готовності курка дійде вже під час припускання у вершково-грибному соусі. Після м’яса, Ви обсмажуєте цибулю, бажано шалот, у неї неймовірний аромат та смак, але може бути й звичайна цибуля та гриби. Потрібно все обсмажувати доти, доки гриби випустять сік і він випарує. І потім, те усе Ви деглазуєте вином. Це розкішний ресторанний прийом який робить будь-яку страву казковою. Вином Ви змиваєте усі ті ароматичні часточки, що пристали до дна під час смаження курки, цибулі, грибів й вони стають частиною запаморочливого соусу. І не хвилюйтесь, вино Ви активно вварюєте, тож алкоголю там залишиться не більше ніж в комбучі. І коли вже вино відпарувало наполовину, час додавати шпинат та вершки. Якщо використовуєте заморожений шпинат, його слід відтиснути. Саме завдяки шпинату, рецепт цієї курки має приставку по-флорентійськи. Отож якщо він був свіжим, то як лиш він зменшиться в об’ємі, одразу слід вливати вершки. Якщо був замороженим, вершки можна додавати разом зі шпинатом. І далі, коли вже повернути шматочки підрум’яненої курки у сковорідку, тушкуєте усе разом ще хвилин 10-12, аби курка дійшла до готовності, смаки та аромати змішались і страва набула довершеності. Подавайте курку по-флорентійськи посипавши твердим тертим сиром. І не забудьте про відпочинок м’яса після приготування. Про це та набагато набагато більше теж детально в кулінарному курсі «Про м’ясо. Частина І». Вчіться, готуйте свідомо, насолоджуйтесь!ПРИГОТУВАННЯ КУРКИ ПО-ФЛОРЕНТІЙСЬКИ:
ПРО КУРЯЧІ ГРУДКИ ЗАПЕЧЕНІ В ГРИБНОМУ СОУСІ З ГОРГОНЗОЛОЮ ТА КВАСОЛЕЮТакі курячі грудки запечені з квасолею в грибному соусі з горгонзолою – це саме той випадок коли після їжі вилизується не лише тарілка, а й сковорідка. Страва без перебільшення запаморочливо смачна і не залишити нікого байдужим. Тож ділюсь цим простим та практичним рецептом приготування страви, яка може бути як святковою, так і буденною вечерею. Соковита рум’яна грудка, ніжна та ситна квасоля і це все у кремовому умамічному соусі з томлених грибів з цибулею, сиру горгонзола та невеликої кількості вершків, з нотками пряного тим’яну.Тут усе працює разом. Гриби дають той самий виразний умамічний смак, який робить страву довершеною, вершки згладжують інтенсивність сиру горгонзола, котрий своєю чергою, додає виразності усій страві. У результаті виходить страва, яка не потребує складних гарнірів, хіба що скибки доброго хліба, щоб не втратити жодної краплі соусу.Тож обов’язково готуйте! Вам сподобається! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ТА ПОРАДИ ЯК ПРИГОТУВАТИ КУРЯЧІ ГРУДКИ ЗАПЕЧЕНІ В ГРИБНОМУ СОУСІПередусім, не варто нехтувати попереднім маринуванням грудок. Навіть кілька годин із сіллю, спеціями та олією суттєво покращують текстуру м’яса: воно стає більш соковитим і рівномірно просоленим. Якщо ж часу немає, тоді просто добре приправте м’ясо безпосередньо перед обсмаженням. Більше про те, коли правильно солити м’ясо та як, дізнавайтесь в моєму кулінарному курсі «Про м’ясо»Дуже важливий етап - це рум’янення грудок перед запіканням. Саме під час обсмаження утворюється скоринка, яка додає глибини смаку страві, завдяки реакції Майяра, а ще, це обсмажування створює апетитну шкірочку на дні сковорідки, як основу умамічного смаку для подальшого приготування соусу. Про обсмажування та реакцію Майяра також дізнаєтесь більше у курсі.Гриби слід готувати достатньо довго, щоб вони віддали всю вологу і почали злегка підсмажуватись. Лише тоді їхній смак стане концентрованим, а не водянистим. Не поспішайте додавати рідину, дайте грибам підсушитись у сковорідці.Вино варто добре випарувати аби залишилась лиш приємна кислинка без зайвої різкості. Алкоголь також випарує. А після додавання бульйону, вершків та горгонзоли важливо довести соус до однорідності, щоб сир повністю розтанув і об’єднав усі смаки.Щодо сиру: можна використовувати як більш ніжну горгонзолу дольче, так і пікантнішу. Залежно від того, наскільки виразний смак бажаєте отримати. Можна використати навіть інші сири з подібною шляхетною пліснявою. Але пам’ятайте, що сир уже містить сіль, тому фінально приправляйте страву дуже обережно.Квасолю слід використовувати вже готову: відварену або якісну консервовану. Вона повинна бути м’якою, але тримати форму. Саме вона вбере частину соусу і стане не менш важливою складовою, ніж саме м’ясо.І наостанок не пропускайте етап відпочинку м’яса після духовки. Кілька хвилин «спокою» дозволять сокам у м’ясі рівномірно розподілитися, а соусу ще трохи загуснути. Саме тоді страва досягає своєї найкращої текстури та смаку. ЯК ПРИГОТУВАТИ КУРЯЧІ ГРУДКИ ЗАПЕЧЕНІ В ГРИБНОМУ СОУСІ З ГОРГОНЗОЛОЮ ТА КВАСОЛЕЮ?ІНГРЕДІЄНТИ ДЛЯ КУРЯЧИХ ГРУДОК ЗАПЕЧЕНИХ В ГРИБНОМУ СОУСІ З ГОРГОНЗОЛОЮ ТА КВАСОЛЕЮ:
Читачі не раз надсилали мені прохання поділитись рецептами котлеток. Зізнаюсь: для мене це нелегке завдання, оскільки я просто не люблю котлет в традиційній інтерпретації. Інша справа різні м'ясні кульки, фрикадельки, тощо. Цей рецепт спав мені на думку спонтанно, та вийшло так вдало, що тепер - це улюблена гаряча закуска при прийомі гостей. Єдине "АЛЕ", подавати треба їх гарячими. В холодному вигляді вони також смачні, але менш хрусткі і камамбер, який чудово тягнеться в гарячих кульках, вже не робить такого ефекту.Ці кульки я смажу у великій кількості олії, або ж у фритюрі. У багатьох це асоціюється з простроченою олією та, не дуже апетитними, продуктами. Але при смаженні у великій кількості олії, дуже важлива технологія смаження, і тоді, повірте мені, якщо будете дотримуватись всіх правил, продукт буде дуже хрустким і не вбере в себе багато олії, точно не більше ніж при звичайному смаженні.Правила смаження у великій кількості олії:1) Не шкодуйте олії. Використовуйте дійсно багато, стільки, щоб 2/3 від висоти посуду були покриті олією. Велика кількість краще тримає стабільну температуру при смаженні, що є ключовим фактором для хрусткої скоринки і не всмоктування продуктом жиру.2) Добре прогрійте олію перед зануренням продуктів. Якщо є термометр - температура повинна досягти 160ᵒС. Якщо термометра немає: добре розігріта олія потріскує - це повинно слугувати Вам сигналом про готовність.3) Не накладайте занадто багато одночасно, знову ж таки, температура олії зменшиться - продукт почне вбирати олію.4) Деякий час, після того як додали продукти, не зменшуйте вогонь, щоб температура досягла початкової, а потім трохи зменшіть вогонь і смажте, час від часу перевертаючи продукт, до готовності.5) Після виймання смаженого продукту шумівкою, викладіть його на застелену декількома шарами паперового рушника тарілку.Ось мабуть і все, що можна розповісти "швиденько". Нехай Вам щастить і хрустких виробів!В фарш я навмисно не додавала яєць. Яйця б надали більш тверду ("збиту") консистенцію, а я хотіла щоб було дуже соковито і ніжно, в контрасті з хрусткою паніровкою, якої домоглась шляхом подвійного обкачування в сухарях і правильного смаження.В рецепті використовується гранатова меляса, чи може більш правильно, патока. Я її купую в Туреччині, де не рідко буваю. Її продають у всіх країнах де росте гранат, під різними назвами (машарабі, нар екшісі, наршараб). В цих країнах патока активно використовується для приготування різних страв. Підозрюю, що і у нас на ринку, у торговців гранатами кавказької зовнішності, можна знайти цей приємний на смак продукт. А замінити гранатову патоку можна подібним чином: 2 склянки гранатового соку, 1/4 склянки цукру, 1ч.л. лимонного соку, довести все до кипіння і варити на повільному вогні приблизно 40-50 хвилин (обсяг зменшується на чверть і рідина стає густою). Патока є відмінним доповненням до мантів, а також до шашлику з баранини. Нею смачно і сир поливати, можна занести її до списку доповнень до Вашої сирної тарілки.
Такі курячі грудки з виноградом - це один з найсмачніших рецептів приготування курячих грудок на сайті. Курячі грудки, загорнуті у копчену шинку, обсмажені до апетитного рум'янцю, тушкуються в ароматному вершковому соусі з виноградом та розмарином. Я нейтрально відношусь до винограду, а от у цій страві я глянула на нього по-новому. Цей рецепт я адаптувала зі старенького журналу "Лиза. Приятного аппетита" ще 2005-го року. Якось я переглядала свою колекцію старих кулінарних журналів і рецепт кинувся мені в очі. Я його трішки підшліфувала до своїх вподобань і своєю версією курячих грудок з виноградом ділюсь з Вами. Курячі грудки спочатку обсмажуються на сковорідці, а потім допікаються в духовці. Такий метод приготування м'яса дає найбільше смаку та найсоковитіший результат. Через нерівномірний та досить великий розмір, дуже важко досмажити курячі грудки до кінця, не пересушивши зовнішню поверхню м'яса та тонші її частини. Допікання в духовці дає оптимальний результат, як попереднє обсмажування грудок в сковорідці дає смак та аромат страві. Такий метод приготування можна стосувати до усіх частин туші курки (кінцівки качок, гусей та індиків вимагають дещо довшого та інакшого приготування). А ще, так можна готувати яловичі та свинячі стейки для найкращого результату приготовления. Щодо винограду, то можна використовувати будь-який солодкий виноград. Якщо взяти виноград двох кольорів, страва буде виглядати цікавіше, строкатіше. Щодо розмарину, то його можна й не використовувати, але з ним смак курячих грудок з виноградом більш збалансований. Розмарин немов тамує солодкість ягід та вершків. Тому раджу його, по можливості, використовувати.
Цей повноцінний літній салат з куркою, який послужить обідом або легкою вечерею, ще один приклад вдалого і небанального використання ягід в несолодких стравах. Замість курячої, можна використовувати качині грудки. Дуже важливо, десь за одну годину до приготування салату, дістати сир з холодильника щоб він набув кімнатної температури, тоді проявиться повна гамма смаку цього чудового сиру, а його консистенція особливо потішить своєю кремовий і ніжністю. Замість мигдалю, можна використовувати фундук, фісташки або навіть волоський горіх, хоч він різкіший смаком. Створювати подібного роду салати дуже легко. Найголовніше це дотримуватися смакового балансу, а також не переборщити з кількістю і різноманітністю інгредієнтів. Коли інгредієнтів мало - салат виходить одноманітним і досить нудним, а коли занадто багато різноманітних інгредієнтів, це також відштовхуюче і без смаку, як і жінка, що носить надто багато біжутерії. На жаль, і одним і іншим грішать в пострадянському просторі.
Цей кукурудзяний суп з куркою хоч і має китайське походження, популяризований він став у "Західному світі", а саме в Америці, а далі в китайських забігайлівках по всьому світі. Всі переглянуті мною рецепти в різних джерелах були настільки прості, що навіть попри мою любов до кукурудзи, суп не подавав надію на надзвичайний смак. Але трішки поміркувавши й використавши свій кулінарний досвід, вдалось створити чудовий, ароматний навіть, як виразився мій чоловік, есенціональний смаком суп. Й простенький кукурудзяний суп, який переважно готують з готовим бульйоном та консервованою кукурудзою, перетворився на особливий, сповнений смаку, цікавий суп. Звичайно ж, зі свіжої кукурудзи, з ароматною куркою та пряною засмажкою. Готуючи кукурудзу, воду в якій вона варилась зазвичай зливають. І дарма! В ній залишається чимало смаку кукурудзи. Й у цьому супі ця вода є основним носієм смаку. Завдяки чому, суп насичено кукурудзяний. Крім того, курячі грудки, з домашніх бройлерів, які мають смак домашньої курки, але в них значно більше м'яса ніж в домашньої курки, перед варінням підрум'янюються в каструлі в якій потім вариться суп. Це надає аромат підрум'яненого м'яса не тільки курячим грудкам, а й супу. Адже на дні каструлі залишаються підрум'янені ароматні частинки, які потім переходять в засмажку й в суп. Попереднє обсмажування цибулі, імбиру та часнику допомагає додатково добути з них особливий аромат і солодкість з цибулі. Ці всі додаткові і майже не обов'язкові кроки роблять суп особливим, ароматним та насиченим смаком. Раджу Вам не спрощувати процесу приготування. В кінці приготування до супу додається крохмаль. Це доволі часто вживана техніка загущування супів та соусів в китайській кухні. Те саме стосується яєць, які після часткового збивання, вливаються тонким струменем в гарячий суп. Але вже не для загущування, як часто це робиться в французькій чи навіть грецькій кухні, а для створення додаткової текстури в супі. Така техніка приготування також часто зустрічається в китайській кухні. Якщо любите гостре, при приготуванні засмажки можна додати 1 свіжий чи сушений червоний перчик чілі розрізаний навпіл, а потім дістати його коли суп вже буде готовий.
Так приготовлена і запечена куряча грудка, своєю консистенцією настільки нагадує шинку, що так її й назвала. Вона дуже соковита, рівномірно просолена і пряна. Хоч набір прянощів можна змінювати, надаючи їй смаковий відтінок який Вам найбільше подобається. Головне дотримуватись технології соління та запікання. Печена шинка з курячих грудок ідеально підходить до різноманітних канапок, салатів чи навіть до м'ясної нарізки на святковий стіл. А ще, цей рецепт потішить усіх, що дотримуються фітнес-харчування та слідкують за фігурою. Це дуже дієтичний продукт з високим вмістом білка, що може бути перекусом без почуття провини:-). А моя старша донька дуже любить коли я кладу їй таке м'ясо до ланч-боксу, оскільки його пряність створює особливий делікатесний смак у такого простого продукту як куряча грудка. Відео рецепт приготування шинки з курячої грудки: При бажанні та завзятості, можна зробити з цих курячих грудок справжню копчену шинку, не виходячи з дому. Дивіться як це зробити у рецепті копченої качиної грудки. Курячі грудки можна коптити абсолютно таким же чином. Після того як натерли їх спеціями та олією переходьте до коптіння. Як я і писала, кількість та вміст спецій можна змінювати. Лиш не рекомендую відмовлятись від них повністю. З ними цікавіше. Щодо соління м'яса у соляному розчині, то воно обов'язкове. Це запорука соковитості шинок, за рахунок зворотного осмосу, що відбувається при тривалому солінні м'яса та риби. А ще, таке м'ясо виходить рівномірно просоленим. Важливо щоб кількість солі у солянці була відповідною і щоб соління було тривалим. У переліку інгредієнтів вказаний лід. Можна обійтись й без нього. Він потрібен щоб швидше остудити соляний розчин. Якщо у Вас достатньо часу й лід у Вас в дефіциті, можна взяти одразу 2 л води для приготування солянки й просто повільно її остудити. Але потрібно накрити солянку кришкою, щоб вода не випаровувала, бо соляний розчин може вийти дуже концентрованим. І вкрай важливо дочекатись доки солянка буде абсолютно холодною і лиш тоді занурювати в неї курячі грудки! А саме тривале соління повинно відбуватись в холодильнику! Не треба бактеріям влаштовувати свято, кладучи м'ясо в теплий розчин.
Гранат та волоські горіхи - це настільки вдале поєднання смаків, що можна сміливо братись за кулінарні експерименти, маючи ці два інгредієнти і бути впевненим, що смачно буде! Потрібно трішки доповнити страву менш виразними складовими й насолоджуватись. Дуже часто, саме так я створюю свої рецепти. Спочатку вибираю виграшне смакове поєднання, основні смакові нотки і, відштовхуючись від них, добираю решту інгредієнтів, щоб не перебити, а вдало доповнити смак основних продуктів. Так само було й з цим салатом. В сезон гранату та волоських горіхів, так хотілось чогось особливого з ними. Куряча грудка - це ідеальний носій смаку для безлічі інших інгредієнтів. Смак її дуже універсальний, маловиразний, а консистенція ніжна. Запаніровані в волоських горіхах шматочки курки так чудово хрумкотять та тішать виразним горіховим смаком, а м'ясо просто тане у роті. Гранат У свою чергу, дарує приємну кислинку, солоний сир та кисло-солодка заправка балансують загальну смакову гамму. Салат вийшов легкий і дуже незвичайний. Ідеальна страва для романтичної вечері чи навіть до святкового столу, або просто, щоб потішити себе. Волоські горіхи дуже легко пригоряють, тому потрібно смажити паніровані шматочки курки на помірному вогні, щоб грудка просмажилась до того, як пригорять горіхи. Дуже важливо, щоб була достатня кількість олії, щоб рівномірніше смажились шматочки м'яса і щоб паніровка не вбирала в себе надмірну кількість олії, через те, що після опускання шматочків м'яса в олію, її температура різко впала, бо її було недостатньо. В рецепті використовується гранатова патока, це майже той самий наршараб, без жодних додатків та спецій. Його легко знайти на базарах у тих, хто торгує гранатами. Й на полицях супермаркету неодноразово бачила наршараб. Були такі, що мали в собі спеції, а були і з чистим складом просто ввареного до консистенції сиропу гранатного соку. Саме такий наршараб Вам потрібен. При натисканні на тег "#наршараб" під назвою рецепта, Ви знайдете де ще можна його потім використати.
Про походження курки парміджанаХоч назва курки парміджана й викликає асоціації про італійську кухню, страва насправді американська. Італійські іммігранти в Америці вигадали цю страву й вона стала американською класикою, яку без проблем можна знайти готовою до розігріву в американських супермаркетах та в меню численних італійських ресторанів в США. Основою для курки парміджана, стала відома, насправді італійська страва, баклажани по-пармськи, рецепт якої вже давно є на сайті. Лиш потрапивши в Америку, де м'ясо було набагато більш доступним, ніж в тогочасній Італії, італійські іммігранти створили так звану "парміджану" з курки. Перші записи рецепта курки парміджана датуються 1950-ми роками. Це спірне питання, в якому саме році це було і де саме, є кілька версій. Так чи інакше, страва дуже смачна. Цікавий ф'южн італійської кухні та американських смаків. Пропоную Вам свою інтерпретацію американської страви курки парміджана. Нюанси запікання стравиДуже часто в рецептах курячі грудки запікаються під густим томатним соусом з сиром зверху. Але тоді, повністю втрачається хрустка шкірочка на попередньо підрум'янених панірованих курячих грудках. Я вирішила курячі грудки викласти на соус і покрити їх томатним соусом та сиром лише частково. Щоб мати одне та інше: запечені на курці томатний соус та сир і хрустку шкірочку на частині грудок. Вийшло неймовірно смачно, а мій чоловік не міг надивуватись тому, наскільки може бути смачною така проста страва. Але, як я часто люблю повторювати: "Якщо вкласти в страву стільки хорошого, вона не може вийти поганою". Це саме той випадок. Про гарнір до куркиВ якості традиційного гарніру до курки парміджана, щоб зберегти італійський дух в американській страві, подають спагетті, змащені тим же томатним соусом. Це дуже смачно, хоч насправді, в Італії ніколи не подають макарони в якості гарніру. Там це завжди окрема страва з категорії "перших" страв. Про приготування курячої грудкиЩоб куряча грудка була соковитою й не перепеченою, її потрібно швидко обсмажити на доволі сильному вогні, але не до готовності, а лише рівномірно підрум'янити. Вона дійде до готовності в процесі запікання. Якщо грудку одразу посмажити до готовності, вона просто перепечеться й буде здаватись сухою.Приготування курки парміджана