Цей суп, на відміну від попереднього квасолевого супу з ковбасками, носить смакові нотки так званої кухні текс-мекс. Кумин, кислинка помідор та пікантність перцю чілі доповнюються та згладжуються тертим або дробленим сиром. Чому тертим або дробленим, тому, що цей суп чудовий як і з виразним чеддером та іншими напівтвердими сирами, які натирають, так і з хорошою бринзою, яку дроблять руками. За допомогою сиру можна змінювати смак і характер супу. А ще, чудово підходить сир, який відносно недавно для себе відкрила, український сир Тенеро (не на правах реклами, а власні спостереження, про чудовий продукт). Він має чудові смакові якості й чудово плавиться. Він, щоправда менш виразний ніж чеддер і менш зрілий, але має свої характерні смакові нотки й чудово плавиться, що робить його достойною заміною чеддеру. Якщо будете подавати квасолевий суп з чеддером або іншим напівтвердим сиром, при подачі можна посипати суп подрібненою зеленню петрушки, а якщо будете подавати з бринзою, чудово доповнить страву кінза. Якщо не любите гострого, всеодно можете приготувати цей квасолевий суп, просто не додаючи перцю чілі. Він і без нього буде багатим смаком!
ПРО СУП З КАПУСТОЮ КАЛЕ ТА В’ЯЛЕНИМИ ПОМІДОРАМИКапуста кале або ж кейл, яку успішно вирощують і в Україні, є одним з найкорисніших продуктів у світі. Якщо для салатів у нашій родині вона не прижилась, супи з неї ми любимо і та її поживність, таки тішить душу. Цей суп, з в’яленими помідорами, картоплею, капустою кале та вершками, має казковий смак та аромат. Це та страва яка і зігріває, і дарує відчуття комфорту. Вершки з в’яленими помідорами та часником взагалі здатні будь-яку страву зробити особливою. Роблять таким вони й цей суп. А якщо раптом не можете знайти капусту кале, беріть савойську капусту, мангольд (листовий буряк) чи навіть звичайнісіньку білокачанну капусту і готуйте! Не пожалкуєте! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ СУПУ З КАПУСТОЮ КАЛЕ ТА В’ЯЛЕНИМИ ПОМІДОРАМИЗа бажанням, для більшої ситності, якщо бажаєте додати щось з тваринних білків, можна покласти в суп трішки консервованого у власному соку тунця або ж порізані ковбаски, тощо. Шматочки курки теж не будуть зайвими. Якщо використовуватимете іншу капусту у цьому рецепті, як савойську та білокачанну, то можете одразу додавати її разом з картоплею. Ну і звісно ж, якщо маєте бульйон, овочевий чи м’ясний, варто готувати на ньому. Суп буде в рази виразнішим і смачнішим, ніж просто на воді. ПРИГОТУВАННЯ СУПУ З КАПУСТОЮ КАЛЕ ТА В’ЯЛЕНИМИ ПОМІДОРАМИ
Чудовий весняно-літній польський суп ботвінка приготовлений по мотивах дитячих спогадів мого чоловіка поляка. Цей суп був як символ початку сезону свіжої зелені та овочів, коли батько чоловіка, мій свекор, приносив з дачної ділянки свіже бурячиння, яке вже з нетерпінням чекала мати, моя свекруха, щоб приготувати цей яскравий, смаком і виглядом, суп та потішити дітлахів. Ніколи не готувала версії ботвінки з російської кухні, але з того, що пише Вікіпедія, вони суттєво відрізняються. А спільне в них лиш те, що можуть подаватись як в теплому, так і в холодному вигляді. В Україні, або принаймні в тому регіоні де я приживаю, таких супів не готують, тому для мене це був перший досвід з бурячинням в супі. Оскільки молоде листя буряка в салатах для мене більш звична справа. Ботвінка - суп сезонний і ним слід насолоджуватись в сезон, з тією легкістю і особливим смаком який дарує молода зелень буряка, й не шукати сумнівної заміни бурячинню в не сезон.800 грам молодого бурячиння разом з дрібними бурячками.
Португальський суп калду верде дуже простий у приготуванні і його цілком можна було б кваліфікувати як селянський: картопля, ковбаски та капуста... Що може бути простішим? Але щоб було смачно, по-справжньому та по-домашньому смачно, потрібно приділити деяким деталям увагу. Наприклад, варити суп не на воді, як часто можна зустріти в рецептах, а на наваристому бульйоні й суп буде настільки смачним, наскільки якісний Ваш бульйон. Це можна сказати про будь-який суп з простими інгредієнтами де мало смакової бази. Той же суп на воді буде здаватись простацьким варивом, а зварений з тими ж інгредієнтами, але на хорошому бульйоні, здасться Вам бальзамом на душу. Особливо в холодні дні. А ще слід гарно підрум'янити ковбаски, саме реакція рум'янення надасть живильній рідині приємний аромат та присмак смажених ковбасок. А потім, не поспішаючи, потушкувати цибулю, до ніжної м'якості, що вивільнить її природну солодкість, яку вона обов'язково передасть супу. Суп слід посолити одразу ж після додавання картоплі, щоб картопля була добре приправленою й проявився її смак. Коли вона буде готовою, солити буде запізно, картопля потім не вбирає так добре рідину і буде відчуватись її недосоленість. Цією передмовою, веду до того, що щоб Ви не робити готуючи, робіть це обдумано, з любов'ю та свідомістю, як та чи інша дія вплине на кінцеву страву і тоді навіть найпростіший суп буде виходити у Вас живильним і надзвичайно смачним! І ще кілька слів про капусту. Традиційно, для португальського супу калду верде використовується листова капуста кале, яку ще у нас називають декоративною або кучерявою. Надзвичайно корисний продукт, багатий не лише вітамінами, а й великою кількістю мікроелементів. Така капуста часто використовується в португальській, ірландській, а також регіональній іспанській кухні. А оскільки продукт дуже корисний, останнім часом все більшої популярності капуста кале набуває й в інших країнах світу. Мені пощастило і для мене її виростила моя мама, купити її важко, хоч один раз бачила на ринку. А от замінити її можна савойською капустою. Вона менш виразна смаком, але має подібну консистенцію. Щодо ковбасок, я використовувала домашні іспанські ковбаски чорізо. В Португалії є свої ковбаски чорізо, які мало чим відрізняються від іспанських, тому їх можна сміливо використовувати. В деяких рецептах супу калду верде вказується, що картоплю потрібно розім'яти після відварювання. Але це не обов'язково. Ви робіть так, як Вам більше подобається. Я особисто люблю шматочки картоплі в супі.
Цей вершковий суп легкий й по справжньому літній. Готувати його просто, й навіть засмажки не потрібно. Лиш відварити в курячому чи овочевому бульйоні овочі й додати вершки та трави. От і все приготування. І трави дають той неймовірний пряний аромат, що так вдало доповнює ніжні, дещо солодкі від природи, молоді овочі. При бажанні, суп можна варити й на воді, але як не одноразово писала, на бульйоні буде смачніше та ароматніше. Й однозначно ситніше. Щодо трав, то набір їх може бути різним. Я додавала ті, які найбільше подобаються мені. В крайньому випадку, можна взяти навіть петрушку з кропом які є найбільш доступні і вирощують та продають їх повсюди. Хоч з базиліком, тим'яном та естрагоном, суп буде більш вишуканим та цікавим. Після додавання трав, суп бажано далі не варити, лиш довести до кипіння і зняти з вогню. Цього буде достатньо, щоб під час 5-ти хвилинного настоювання трави віддали супу свій прекрасний аромат! Зелений горошок, свіжий чи морожений, також довго варити не слід. Йому й 2-х хвилин варіння вистачить. Він також дійде до потрібної стадії готовності при настоюванні.
ПРО КАПУСНЯК З МОЛОДОЇ КАПУСТИ Свіжозварений суп – це напевно одна з тих цінних асоціацій з домівкою, затишком. Капусняк з молодої капусти, той суп, перед яким важко встояти навіть тим, хто не надто полюбляє супи. Навариста юшка з легким, ненав’язливим ароматом копченостей та кропу, ніжні овочі та соковита молода капуста. І скажу Вам, цей рецепт капусняку з молодої капусти напевно найуніверсальніший в моєму щоденному приготуванні. Подібним чином я готую не лише такий капусняк, а й суп з цвітною капустою чи броколі. А якщо є охота, може це бути також шпинат, багато його чи навіть кропива. Весною вона соковита та ніжна. Тож можна насолоджуватись молодою капустою з цим капусняком, а можна зануритись в захопливі експерименти. Й раптом, для когось приготування супу для усієї родини стане не нудним обов’язком, а цікавим досвідом. ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ КАПУСНЯКУ Капусняк готувати дуже просто, але більшість з Вас знають, що у кожної страви певні нюанси що впливають на смак. Він може бути такий собі, а може бути запаморочливим на смак, при використанні тих самих інгредієнтів. Отож передусім варто не нехтувати тушкуванням овочів перед заливанням супу водою. І робити це повільно, не поспішаючи, час від часу помішуючи. Томлена на маслі з беконом цибуля, має казковий аромат та присмак. Головне не поспішати додавати моркву й робити усе не на сильному вогні. В свою чергу, тушкування моркви надає супу апетитніший колір в кінці приготування. Оскільки морква тушкована з додаванням невеликої кількості жиру гарно віддає колір іншим інгредієнтам й капусняку зокрема. ПРО ІНГРЕДІЄНТИ ДЛЯ КАПУСНЯКУ З МОЛОДОЇ КАПУСТИ При бажанні дещо проекспериментувати й замість молодої капусти використати звичайну зрілу, цвітну капусту чи броколі, варто, після викладання їх у суп, варити усе ще з хвилину після закипання. А якщо замість капусти покладете таку ніжну зелень як шпинат чи кропива, то можна це робити одразу з вершками чи сметаною в самому кінці, доводячи суп до кипіння лиш раз. А ще, разом з картоплею можна додати до супу такий продукт як копчені шкірки з бекону чи інших копчених продуктів. Шкірки – це цінне джерело колагену. Часто їх викидають, а вони додають супам не лише аромату, а й наваристості, власне завдяки тому колагену. Як писала у своїй першій книзі «Знаю, що споживаю», зазвичай з чоловіком ми коптимо вироби 2 рази в рік, великим об’ємом. Потім усе фасуємо й морозимо та насолоджуємось домашніми копченими виробами добрих пів року, а часом і більше (технологія, що і як, детально розписана у книзі). І після такого коптіння у мене є чимало бекону зі шкірками, які я усі збираю для приготування супів. Тож якщо у Вас є якісь копчені шкірки з того ж бекону який використовували до супу чи навіть маєте можливість придбати копчене свиняче вухо, можуть вони стати секретним інгредієнтом неймовірного, загадково багатого смаком, капусняку. ПРИГОТУВАННЯ КАПУСНЯКУ З МОЛОДОЇ КАПУСТИ:
Для тих, хто не уявляє святкової трапези без особливого супу, пропоную приготувати на Святий Вечір такий ароматний пісний капусняк з сушеними грибами та квасолею, що додає ситості. Капуста символізує єдність навколо однієї основи, а саме Бога, міць, сукупність, гриби - продовження роду, а квасоля - здоров'я та довголіття. Тому пісний капусняк гармонійно займе роль першої страви серед 12 сакральних різдвяних страв. Якщо не любите капусняків, тоді в якості першої страви можна приготувати й грибну юшку в пісному варіанті, рецепт якої я публікувала кілька років тому, навіть з відео. Хоч я дуже люблю капусняк з копченостями, цей капусняк з сушеними грибами, в якості основної скрипки, одразу після квашеної капусти, не поступається йому інтенсивністю смаку. А що ще дуже зручно і важливо у святкові дні, такий капусняк можна і навіть варто зварити 2-3 дні наперед і тримати в холодильнику. На наступний день його смак стає інтенсивнішим, а ще через один, він стає шляхетнішим, глибоким. В переліку інгредієнтів є цукор. Не дивуйтесь, він дуже важливий, навіть в такій невеликій кількості, оскільки балансує смак кислої капусти. Цей капусняк доволі кислий, інтенсивний смаком. Я і мій чоловік дуже любимо, щоб було виразно відчутно, що приготовлений він з квашеної капусти. Якщо не любите кислих капусняків, тоді, перед додаванням до супу, квашену капусту слід відварити хвилин 10 у великій кількості води, відцідити і тоді вже додавати до супу.
У моїй родині, обов'язково на обід повинен бути суп. Створивши сім'ю, чоловік вніс такий звичай, або правило, в наш побут. І я вже не уявляю як може бути інакше. В основному, суп варю раз в два дні. І майже завжди новий. Чому так мало рецептів супів на сайті? Думаю, питання виникне. :-) А тому, що в основному супи варю ввечері, коли освітлення вже не те, і роблю це швидко. Коли вже втомилася, спати дітей потрібно вкладати, казку для солодких снів почитати ... А з роботи на обід приїдемо, на наступний день, - потрібно щоб все було готово. А вранці ставати ще раніше ніж зазвичай, мені ніяк не хочеться. Загалом, ніколи з камерою возитися! Але той суп який я варю в неділю, я можу зняти. Це один з них. Хоч досить швидкий.Нехай пробачив би мене пан Похльобкін, який з надмірною церемонністю відноситься до супів, але якби я з такою помпою ставилася б до них як він, у мене ніколи не було б супу до обіду. Я все роблю спрощено і швидко. Інша справа урочисті супи. Такі також бувають. Але про них іншим разом ...
У нашій родині не надто шанують різні супи з крупою, але іноді все ж хочеться. Особливо тоді, коли за вікном холодно, похмуро і зовсім не весело. Перлова крупа просто ідеально поєднується з сушеними грибами, їх аромати якби перегукуються. Кореневі овочі, морква та селера, додають потрібну солодкість супу. А духмяний перець, коріандр і лавр переносять цей перловий суп з ряду звичайних, в ряд особливих!
Насичений, ароматний носій вікових традицій Польщі. Журек - це самий польський суп з всіх супів. Навіть більше польський і народний ніж самі флячки (flaczki). Він подається зі щедрою порцією копченої ковбаси та вареним яйцем. А в ресторані, польському звичайно ж, Вам, іноді, подадуть його ще й у хлібі. В деяких регіонах Вам подадуть журек навіть з картоплею, чого я не зустрічала на Заході Польщі, ані у свекрів. Часом з майораном, теж не використовують всюди, на відміну від флячків. Відповідно, готуючи його, мій чоловік не використовує ні картоплі, ні майорану. І це єдина страва, яку у нас дома готує виключно мій чоловік Лукаш. Журек дуже схожий на білий борщ, який може бути знайомий мешканцям Західної України. Коли запитала свого польського чоловік, а в чому ж відмінність, то він засміявся й відповів: «В будь-який звичайний день цей суп має назву журек, а от на Великдень його завжди називають білим борщем (Barszcz biały). Традиція така!» А відмінностей, насправді, дуже мало. Тільки ті, що в борщ не додають самі копченості, а варять його на відварі з копченостей, а додають, вже в майже готовий, білу ковбасу (не печену, не копчену, а просто сиру, яку й варять у борщі). Іноді, дуже рідко, додають в білий борщ свіжий тертий хрін. Пам'ятаючи про ці відмінності можете приготувати як і журек, використовуючи даний рецепт, так і білий борщ, взявши за основу той самий рецепт, вносячи деякі корективи. На порозі польський Великдень, і на моєму столі обов'язково буде білий борщ, з білою ковбасою, звичайно ж :) Якщо є закваска, цей суп дуже просто готувати. Про те, як зробити закваску вдома, читайте в рецепті: «Закваска для журка ». Нічого складного в жодному з них немає. Якщо закваску зробити для мене це справа звична, то, зізнаюся Вам, журек я ніколи сама не готувала. Вдома у нас завжди готує його винятково мій чоловік. І, без зайвої скромності скажу Вам, він готує найсмачнішого журка, який доводилося мені куштувати. Навіть його мама не готує цю страву краще. І чоловік дозволив мені розповісти його рецепт :) І суп, який Ви бачите на фото, - його рук справа :)
Суп-місо - це напевно найшвидший суп у приготуванні, який доводилось готувати. Він поживний, насичений смаком й одночасно легкий. Просто ідеальний суп після свят або між ними. Після ситних трапез та гучних святкувань, такий суп як бальзам на душу. А для тих, хто не знає міри у випивці, цей суп може суттєво покращити настрій наступного дня. В Японії та у світі суп-місо має славу хорошого засобу на похмілля. На собі не тестувала, так як не знаю, що таке похмілля, але якщо така слава ходить, значить щось в цьому є. Готувати місо-суп краще всього на один раз, оскільки паста-місо погано переносить термічну обробку і доводити її до кипіння та повторно нагрівати не бажано. Тому, в рецепті вказана кількість інгредієнтів на 2 щедрі порції місо-супу. Готуючи для більшої кількості осіб, збільшуйте кількість інгредієнтів пропорційно. Усі інгредієнти для місо-супу можна купити у великих супермаркетах, у відділі з азіатськими продуктами або ж у інтернет-магазинах. Зараз можна купити усе в невеликих кількостях, на кілька порцій супу. Місо-суп готується на основі бульйону даші з риби та водоростей комбу. Можна готувати бульйон з нуля, а можна купити готовий гранульований концентрат, тоді суп місо можна приготувати в лічені хвилини. Хоч і я прихильник готування всього з нуля, але не у цьому випадку, коли якісні сушені пластівці тунця боніто важко дістати в наших краях. З комбу трохи легше, але саме якість риби має найбільше значення для смаку бульйону даші - основи великої кількості японських страв. Й за ціною виходить практично те саме. Гранули зручні у використанні, вони мають натуральний склад і смак бульйону приготовленого з них приємний і насичений. Наступний ключовий інгредієнт японського місо-супу - це власне ферментована паста-місо, яка буває кількох видів, але два з них являються основними: світла (шіро-місо) та темна або червона (ака-місо). Світла більш ніжна смаком, а темна більш насичена й довше ферментована. І найкращий смак супу виходить з поєднання двох видів цих паст. Хоч, звичайно ж, можна готувати місо-суп з однією з них.
ПРО СУП З ПЕЧЕРИЦЯМИ ТА СИРОМ Після свят, хороший суп – це майже як ліки:-). А суп з печерицями та й взагалі з будь-якими грибами, це ще й те що дарує особливе відчуття затишку. Додайте туди ще сиру, буде ситно і ще смачніше. Це ідеальний суп для холодної пори доби. Наваристий, ароматний, з нотками грибів, бекону та часнику, з оксамитністю топленого в супі сиру, він подарує задоволення усім любителям супів і не тільки. Ті хто супами не захоплюються, теж насолоджуватимуться ним із задоволенням. Перевірено на собі:-). А якщо є бажання, його можна зробити ще інтенсивнішим смаком, додавши 1-2 мелених (розтертих у ступці чи змелених в млинку для кави) сушених білих гриба. Це начебто не багато, але той суперінгредієнт і може стати Вашим особистим секретом незвичайного смаку у стравах. Спробуйте, експериментуйте, зігрівайтесь! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ СУПУ З ПЕЧЕРИЦЯМИ ТА СИРОМ Цей суп звісно ж не складний у приготуванні, але все ж кілька нюансів таки є. Передусім це те, що бекон обсмажується без жодного додаткового жиру. Власне з нього потрібно витопити якомога більше жиру, щоб ще могти на ньому потушкувати цибулю, а потім і гриби. Якщо ж Ваш бекон зовсім не жирний, тоді слід додати трішки смальцю чи вершкового масла. До речі, замість бекону можна використати шинку або ж копчену курку, якщо не їсте свинину й обсмажити їх на вершковому маслі й далі вже дотримуватись рецепта. Також велике значення має змішування сиру та крохмалю. Це не лише загущує суп, роблячи його ситнішим, а й запобігає склеюванню сиру в одну грудку. Проте, не все так просто. Коли картопля звариться, слід додавати той сир вимішаний з крохмалем, постійно помішуючи. Щоб він рівномірно розподілився. А після додавання вершків та доведення супу до повторного кипіння, одразу ж зняти його з вогню й більше не кип’ятити. Щоб консистенція юшки була однорідною. А вже при повторному підігріву супу, потрібно часто помішувати й не доводити його до активного кипіння. Якщо є бажання, суп можна подавати не лише із зеленою цибулею, а й з петрушкою та кропом або ж з одним та другим. ПРИГОТУВАННЯ СУПУ З ПЕЧЕРИЦЯМИ ТА СИРОМ
Такий легкий овочевий суп ідеально підійде не лише охочим скинути кілька зайвих кілограмів, а й дітям. Мої дівчата з величезним задоволенням його їли, як і чоловік, щодо якого я не надто була впевнена, чи засмакує йому дієтичний суп. Але вийшло дійсно смачно! Ідея супу запозичена з польського класичного супу з кропу (Zupa koperkowa), але в оригіналі набір овочів там трішки простіший і заправляється він сметаною або вершками. Хоч молоко рекомендується обмежувати при схудненні, через солодку лактозу в ньому, але його тут не багато на одну порцію. А ще, молоко значно менш жирне ніж вершки чи сметана. Тому, його переваги очевидні. В супі є картопля, якої часто уникають під час схуднення, чи ті, що на вічній дієті:-). І це не зовсім вірно. Як не раз читала, що мені підтвердила й моя фітнес-тренер, картопля це дуже цінний продукт і не така страшна, якщо нею не зловживати. І на столі вона повинна з'являтись в найпростішій формі. Найгірше з усього це смажена картопля фрі (особливо не домашня, смажена на трансжирах, таких, що машинне мастило здається кращим) та картопляне пюре, де картопля заправлена багато чим калорійним та надто подрібнена до пошкодження молекул крохмалю. А в супі невелику кількість можна. Але, якщо вона Вам заважає, можете картоплю замінити ріпою, будь-якою, кольрабі, пастернаком, топінамбуром чи навіть кореневою селерою. Велика кількість кропу в цьому супі обов'язкова. Він надає супу виразного смаку, який без нього був би просто сумним дієтичним супчиком. З рештою, цей суп натхненний польським супом з кропу.
Надзвичайно корисний, пікантний і пробуджуючий суп із чечевиці з індійським акцентом. Ось як можна описати цей суп. Багато моїх знайомих сочевицю не люблять, хоча вона неймовірно корисна! А ось в такому варіанті сочевиця йде на ура! Зацікавилися? Спробуйте!
Можна варити суп на самому бульйоні і в кінці додати трохи сметани або вершків. Я вважаю за краще варити цей суп з молоком. Так смак легший і кращий, на мій смак ...
Смак і аромат сушених зморшків набагато цікавіший свіжих. Хоч мені здається, це властиво всім грибам. Смак їх дуже інтенсивний, тому додавати зморшки потрібно обережно. Невелика їх кількість, зроблять винятковим будь-яку страву, чи то суп, чи печеня чи навіть соус.У компанії з томленою цибулею-порей й вершками, зморшки чудово проявляють свої якості, не втрачаючи свого аромату серед безлічі інших. Такий суп можна також приготувати і з сушеними білими грибами.
Огірковий суп- один з основних супів в польській кухні. Його сміливо можна назвати побратимом розсольнику, тільки тут овочевий набір багатший, що в результаті робить смак самого супу цікавішим. Що мені і подобається в польській кухні, що активно використовується така різноманітність овочів. Це відразу відчувається коли заходиш в просту, скромну овочеву лавку розміром з кіоск, а там очі розбігаються. У нас за таким вибором треба йти принаймні в супермаркет. Квашені огірки завжди треба додавати в суп коли картопля вже готова, так як під впливом кислоти вона залишиться не до кінця м'якою, якщо покласти все відразу. А щоб суп був смачним, огірки повинні бути якісними, досить кислими, добре проквашеними і ні в якому разі не маринованими. Моя свекруха ще тушкує огірки на вершковому маслі перед додаванням в суп і лише потім додає. Це робить огірки м'якшими, пом'якшує їх кислоту і сам суп здається солодшим. Але я більше люблю чистий смак не тушкованих огірків. Скільки господинь, стільки варіантів...
Як не одноразово вже писала, в нашій родині, суп має бути щодня дома. Чоловік обов'язково має мати на обід тарілку супу, й донька в нього пішла, хоч я за супами не припадаю і її не силувала. Але гени проявляють себе у всьому, навіть в смакових вподобаннях. Така любов до супів моїх рідних, змушує шукати все нових рецептів, все більше експериментувати, щоб мати стимул й самій при них поживитись цією корисною стравою. Цим разом, вийшов ось такий не банальний, хоч доволі простий, суп з печериць. Гірчиця надає приємний характерний присмак і, разом зі сметаною, легку кислинку, яка дуже доречна до печериць. Цей суп з печериць я варила на бульйоні, але можна й на воді варити. Я прихильник супів на бульйонах, вони більш інтенсивніші смаком і поживніші. Але жодних бульйонних кубиків! Такої хімії я на своїй кухні не використовую, так як готових приправ до супів, тощо. Я навіть як відчую поза домом у якійсь страві цю гидоту, їсти не можу. Лише домашній, натуральний бульйон й натуральні спеції та трави...
Такий суп засмакує навіть тим, хто не особливо полюбляє супи. Поєднання кукурудзи, вершків та сиру з ніжним ароматом часнику та копченої грудинки, нікого не залишить байдужим. Для рецепту використовується свіжа відварена кукурудза. В не сезон можна готувати кукурудзяний чаудер з мороженою і навіть консервованою кукурудзою. Хоч зі свіжою кукурудзою смак виходить найкращим. Вершки обов'язково мають бути як мінімум 30 %. Вершки нижчої жирності просто напросто згорнуться. А щоб сир рівномірно розподілився у супі й не збивався в одну грудку, перед додаванням його в чаудер, слід змішати з крохмалем. Перемішуючи, пильнуйте щоб крохмаль добре та рівномірно перемішався з сиром. Після додавання сиру, кукурудзяний чаудер бажано не кип'ятити. І повторно розігрівати слід лиш на маленькому вогні.
Як вже стало традицією, коли я публікую рецензію на якусь кулінарну книгу, одразу ж публікую і по три рецепти з тієї книги, щоб ознайомити читачів зі стравами з неї. Книги я читаю від першої до останньої сторінки, занотовуючи цікаву інформацію і вибираючи найцікавіші, на мою думку, рецепти. Потім кілька з них виконую і публікую їх на сайті, вказуючи авторство. Так само і з книгою Дарії Цвєк "У будні та свята". Пропоную Вашій увазі рецепт супу на сироватці. Це чудовий спосіб використати одразу велику кількість сироватки після приготування домашнього сиру. Для тих хто домашніх сирів не готує, пані Дарія Цвєк наводить рецепт як її зробити. Про це далі у тексті. Отже, якщо у Вас немає сироватки, можна приготувати будь-який простий домашній сир. Найпростіше рікотту чи навіть індійський панір. З сиру маскарпоне теж дуже якісна сироватка виходить, але її самої мало. Я готувала на сироватці, що залишилась після простого домашнього ніжного сиру, який готую для своєї меншої доньки, змішуючи в рівних пропорціях кефір та молоко і доводячи їх майже до кипіння. Можна приготувати за рецептом Дарії Цвєк. Для цього слід до 2 л молока додати 2 ст.л. сметани і поставити молоко в тепле місце щоб скисло. Потім поставити скисле молоко на найменший вогонь і прогрівати (не кип'ятити!!) поки почне відділятись сироватка і утворюватись сир. Сир відцідити, сироватку зберегти, сир використовувати як звичайний домашній сир, для оладок, налисників чи як начинку для вареників. А з сироватки приготувати суп. А тепер про мої поправки які я внесла у рецепт супу на сироватці: 1) Як на мене, сироватки в оригінальному рецепті вказано забагато (1,5 л). Я трохи зменшила кількість, оскільки суп був би надто водянистим. Можна зменшити її кількість навіть до 1 л, краще потім долити чи сироватки чи сметани; 2) До супу я ще додала цибулину порей. В оригіналі рецепта її не було. Я люблю смак тушкованої цибулі у супах, він додає ситності та відчуття наваристості, тому я використовувала. Ви ж робіть як вважаєте за потрібне. 3) Оскільки овочів для попереднього тушкування вийшло і так чимало, для такої кількості вершкового масла, я додала капусту разом з картоплею, а не тушкувала її разом з іншими овочами, як в оригінальному рецепті. Тим більше, що час приготування картоплі та капусти приблизно однаковий. Загалом суп виходить дуже смачним та поживним, залишаючись водночас легким. І він зайняв почесне місце в моєму кулінарному репертуарі, адже сироватка у мене буває дуже часто. Раніше я лиш додавала її до випічки, та у тісто для млинців та оладок.
Колись, бувши ще дитиною, було мені тоді не більше 10 років, я потрапила з мамою на екскурсію в Карпати. Привезли нас на підйомник, а там було так холодно, що ми швидко промерзли. І вже всі думки були тільки про зігріваючу їжу. І там, на вершині гори, продавали грибну юшку, яку розливали в одноразові чашки. І той неймовірний, насичений грибний смак ходив за мною роками. Ось ця юшка, з великою кількістю сушених грибів, на смак така ж, як та, насичена і зігріваюча, яку продавали на вершині гори, розливаючи в одноразові чашки. Традиційно таку юшкою подають з домашньою локшиною. Але її роблять з яйцем, що вже не є пісною стравою. А оскільки в планах у мене пригощання такою юшкою на Святий Вечір, промислові, без яєчні макарони, більш підходять в моєму випадку. Хоч можна зробити локшину і на воді. Якщо хочете мати юшку, з ще кращим смаком, але вже не пісну, при пасеруванні, замініть половину рослинної олії вершковим маслом. І замість овочевого бульйону, як у рецепті, використовувати курячий або телячий. Тоді грибна юшка буде більш наваристою.
Коли на вулиці сіро і холодно, розслабтесь на кілька хвилин, закрийте очі і уявіть себе в екзотичній країні, з романтичним пляжами, гострою їжею і яскравим сонцем і Ваша осіння хандра в кінцевому рахунку поступитися. Цей екзотичний суп, безумовно, допоможе вашій телепортації :-) Цей суп складно приготувати через деякі екзотичні інгредієнти, які я привожу в основному з азійських подорожей або ж з європейських супермаркетов:-). Хоча багато інгредієнтів можна вже купити і у нас, особливо, якщо Ви живете у великому місті. Мене так часто запитують знайомі, які куштували цей суп, як же я його готую, що вирішила поділитися і розкрити все, як на долоні.
Це один з найсмачніших дієтичних супів, які мені доводилось куштувати чи готувати. Мінімум жирів, максимум смаку й аромату та чимало рослинних білків. Квасоля, до речі, в десятці лідерів рослинних продуктів з високим вмістом білка й суттєво випереджає дуже модну та не дешеву кіноа. Квасолевий суп в мексиканському стилі дуже сподобається всім любителям екзотичних смаків, а особливо мексиканської кухні. А ще, порція такого супу з додатками, дарує відчуття ситості на дуже довго. При бажанні, можна використати консервовану квасолю, обох видів чи навіть одного виду. Потрібно буде, щоб її вага вареною була 600-700 грамів. А якщо, як і я, розпочинаєте приготування з сухої квасолі, кожен вид слід замочувати та відварювати окремо. По-перше, червона чи чорна квасоля може забарвлювати білу. А по-друге, час приготування у кожного виду інший. Для страв, для яких відварена квасоля потім подрібнюється, я не рідко вказую, щоб замочувати її з невеликою кількістю соди. Тоді стінки квасолі м'якшають, вона не лише швидше вариться, а й трішки розварюється, що й потрібно, скажімо, для діпу чи пюре. Для супів та салатів, краще щоб квасоля залишалась цілою. Тому, соди не потрібно, а варити квасолю слід повільно та довго, на маленькому вогні. Дехто навіть додає сіль при замочуванні чи варінні. Я різниці в готовності не помітила, а стінки соленої квасолі жорсткіші. Тому й рекомендую не солити. Хоч це більше справа смаку.
Як у кожної класичної страви, у супу мінестроне також немає єдиного вірного рецепта, мало того, він змінюється в залежності від сезону і доступності в даном сезоні інгредієнтів. Єдине що є загальним для мінестроне всіх господинь та всіх сезонів, це приготування на початку соффріто (або ж засмажки), велика кількість овочів, якийсь вид квасолі, влітку це цілком може бути стручкова квасоля, наявність тих чи інших макаронів при подачі, а також подача з сиром Пармезан і з соусом песто. Крім перерахованих в рецепті овочів, можна додавати в сезон і молоду білу квасолю і навіть свіжу, зрізану з качана кукурудзу, яка додасть солодкість. Хто дуже любить, можна й солодкий перець додати. А тепер про макарони. Коли готуєте суп в якому мають бути макарони, заради Бога, не варіть ці макарони в супі, як роблять це деякі господині! Суп перетворюється в каламутне вариво і після першої з'їденої порції, далі їсти його не можливо, так як макарони розварюються і набрякають, все має дуже сумний, неапетитний вигляд, не кажучи вже про смак! Відваріть макарони окремо, приправте їх маслом після відварювання, щоб не злипалися, тримайте в окремому посуді або лотку з кришкою, накладайте безпосередньо в тарілку і заливайте киплячим супом. Різниця буде ох як помітна! І ще один секрет приготування італійських супів, про який вперше прочитала у книзі Джорджіо Локателлі, кірки від сиру Пармезан або Грана Падано, що залишилися, з яких стертий вже практично весь сир, можна класти в суп, на ранній стадії приготування. Він додасть особливий сирний, наваристий присмак супу. Після чого, кірку вийняти або просто залишити на дні поки не закінчиться суп. На відміну від сирів з пострадянського простору, ці стародавні італійські тверді сири мають натуральну кірочку, яку цілком можна класти у суп.