Сицилійські пиріжки з рікоттою

Сицилійські пиріжки за рецептом італійського кулінара Джорджіо Локателлі з книги "Зроблено на Сицилії". Це ті пиріжки, які традиційно випікають на Сицилії до Карнавалу перед початком передвеликоднього посту. Як радить автор рецепта, якщо начинка здасться занадто рідкою, можна додати в неї трохи крихт печива Савоярді або простого галетного печива. Зізнаюся, це найважче і найжорсткіше тісто, з яким доводилося мені працювати. Його важко розгортати і воно кришиться в роботі. Треба "призвичаїться" щоб защипувати акуратні пиріжечки, а поверхню на якій розкочуєте кружечки тіста, підсипати невеликою кількістю семоліни. Але завдяки тому, що тісто спочатку таке жорстке, воно дуже хрустить в готовому виробі. Мені ці пиріжки більше подобаються в теплому вигляді, але це вже справа смаку. У всякому разі, це самі незвичайні пиріжки які я пробувала.У рецепті є борошно семоліна, іншими словами - це манка з твердих сортів пшениці, кремово-жовтого кольору, на дотик як дрібний пісок. Манка, та що продають на пострадянському просторі, з м'яких сортів, і вона веде себе по-іншому. Якщо ще при випіканні хліба одне іншим якось можна замінити, то в цьому рецепті, де семоліна є ключовим інгредієнтом в тісті, я не раджу. У нас семоліну можна купити в звичайному супермаркеті на полиці з борошном. В останній раз житнього борошна не було, а семоліни скільки хочеш. А ще в магазинах з італійськими продуктами, що поширюються зі швидкістю звуку, також можна купити семоліну, тільки як правило, чомусь там дорожче. Я люблю додавати семоліну і в тісто для піци і для чіабатти, також для приготування домашніх макаронів. А для посипання робочої поверхні при роботі практично з будь-яким тістом, це взагалі "казка". Звичайне борошно відразу клеїться, а семоліна ні. Особливо це допомагає, при випіканні виробів на камені, коли вироби після "підходження" треба переміщувати з дерев'яної лопатки на камінь. При посипанні борошном, хліб або піцу, часом зубами віддирати потрібно з цієї лопатки, а семоліна дуже виручає.