Рецепт цих рулетиків я привезла з собою з тогорічної різдвяної поїздки до Фінляндії. Ними пригощав нас наш товариш сім'ї з Фінляндії, Йонас, з яким мій чоловік потоваришував ще у студентські часи, під час року навчання в цій північній країні за студентською програмою Erasmus. І як я не одноразово писала, Фінляндія тісно увійшла в наше сімейне життя, в якій сауна відіграє значну роль, інтер'єр у нас дома має скандинавські акценти, плоскі фінські житні хлібці у нас завжди є в хлібниці й холодну пору року ми завжди зустрічаємо з особливим ентузіазмом. Ну і звісно, час від часу я готую фінській страви. Ця страва - це такий собі ф'южн, авторська страва нашого товариша, який дуже любить готувати. Й в оригіналі, вона з копченим, сиров'яленим м'ясом оленя і на фото ця закуска теж з ним, бо приїхала до дому, привезла м'ясо оленя й одразу почала відтворювати пригощання. А насправді так само буде смачно з будь-якою копченою, сиров'яленою шинкою, з будь-якого виду м'яса. Це швидко в приготуванні, вишукано, незвичайно й дуже смачно! З фінського столу на український! Смачного! Дрібно порізана, ледь відчутна цибуля додає страві якоїсь зухвалості та приємної пікантності. Якщо Вам свіжа цибуля у стравах надто різка (хоч там її геть небагато), то можна її посолити. Вона дещо зм'якне й гіркота не буде виразною. Щодо розмарину, то можна його не використовувати, але з ним точно яскравіше. І ще одне. Мені найбільше смакують ці рулетики свіжо приготовленими. Хоч можна їх і наперед накрутити й тримати загорнутими у фользі, як наш товариш і робив, накрутив їх на всі свята:-).
Просто чудовий, святковий, зігріваючий напій гльог, який в тій чи іншій варіації можна знайти в кожній скандинавській країні. Цей рецепт адаптований з книги "The Scandinavian Cookbook" by Trina Hahnemann. Автор книги родом зі Швеції. У процесі експериментів я змінила трохи пропорції спецій, цукру і алкоголю за смаком. Відмінною рисою гльогу є велика кількість кардамону в загальному букеті спецій і не зовсім звичайне доповнення у вигляді родзинок та чищеного мигдалю. Зрештою, не відомо що приносить быльше задоволення, саме вино або ж мигдаль та родзинки просочені вином. Щоб почистити мигдаль його потрібно опустити в киплячу воду на пару хвилин, відцідити і просто стягнути вже легко зісковзуючу шкірку. Це важливо, тому що шкірка буде трохи гірчити, а крім того, і так вона буде відділятися після варіння у вині, що буде вже не дуже естетично. Як легко почистити мигдаль, дивіться на відео нижче: У всякому разі, скажу я Вам, це один з моїх улюблених глінтвейнів, на ряду з гарячим портвейном з чорносливом, моєю авторською вигадкою.
ПРО МОЛОДУ КАРТОПЛЮ ПО-СКАНДИНАВСЬКИПодібні рецепти приготування молодої картоплі, з невеликими відмінностями, зустрічаються в книгах про шведську кухню, фінську кухню і навіть норвезьку. Подібну картоплю я пробувала і в Данії, під час сімейної подорожі. Тому і назвала я її скандинавською, бо неможливо приписати її лиш до однієї з цих країн спокою та мінімалізму. Ледь солодкава, ніжна молода картопля з ароматним рум’яним маслом, з його запаморочливим горіховим ароматом, з хрумкими додатками та свіжим кропом. Це так просто і так смачно! А якщо до такої картоплі ще додати шматочки соленого чи копченого лосося, чи скумбрії гарячого копчення або ж навіть підрум’яненого бекону чи шинки, - така картопля одразу стає комплексним салатом. Тож готуйте, експериментуйте поки сезон!ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ МОЛОДОЇ КАРТОПЛІ ПО-СКАНДИНАВСЬКИДля приготування цієї картоплі потрібно використовувати якісне, цільне масло. Ніякого топленого гхі, котре позбавлене молочних білків (так мов би вони були шкідливими, окрім тих, у кого дійсно медично підтверджена не толеранція лактози) та аромату. Адже тут масло рум’яниться доти, доки ті молочні білки осядуть на дно і почнуть красиво рум’янитись і набувати глибокого аромату. І ці ароматні частинки тут у головній ролі. Лиш не відходьте від масла, воно дійсно швидко горить і аромат буде вже не горіховим, а паленим й смак стане гірким. Щодо картоплі, то бажано обирати дрібну чи середню картоплю і не різати та не чистити її, лиш добре помити. Навіть не надто терти. Тоді така молода картопля має найбільше смаку. ПРИГОТУВАННЯ МОЛОДОЇ КАРТОПЛІ ПО-СКАНДИНАВСЬКИ:
Хрусткий хліб, ніжні яйця,приголомшливий соус з креветками зверху – все це гарний початок дня. Яскраві сендвічі зроблять Ваш день яскравим, навіть якщо на вулиці холодно, як осіню в прекрасній Скандинавії…
Хрін крім свого п'янкого пряного аромату, має ще й бактерицидні властивості, що сприяє довшому терміну зберігання домашньої соленої риби. Та й безумовно, його аромат дуже добре підходить до майже до будь-якої риби. Випереджу питання, солити можна практично будь-яку рибу, але жирна риба краще всього себе проявляє. Засолені таким чином оселедець чи скумбрія будуть не менш смачні та цікаві ніж розкішна, хоч не завжди хорошого походження, риба з родини лососевих. Головне зберігати співвідношення кількості солі та цукру до ваги риби.А щодо соленої сьомги, то така сьомга просто неймовірно смакує на скибці свіжого хлібу змащеного вершковим сиром, в товаристві зі свіжим меленим перцем, каперсами та кропом, скроплена кількома краплинками лимонного соку... Просто насолода! Смачних Вам експериментів!
Про данську канапку Ця данська канапка, чи величезний сендвіч, саме той випадок, коли не знаєш, що смачніше, головна страва, чи її рештки:-). Вперше таку канапкуіз запеченою свининою я спробувала в Копенгагені в делі відомого данського кулінара Клауса Мейєра "Meyers Deli", тоді я навіть не знала, що ця данська канапка така культова. Смак її пам'ятаю і досі, й не дарма! Хрусткий хліб, соковита свинина, яскравий соус, кисло-солодка капуста та солодкаві, зухвалі смаком огірки. Чи можна такому встояти? До речі, хто готував за моїм рецептом шведські огірки цьогоріч і ще має баночку в запасі, плескайте в долоні:-)), ця данська канапка одне з найкращих їх застосувань. Хоч огірки по суті й шведські, подібні готують у всіх скандинавських країнах. Про додатки до канапки При бажанні, звичайно ж, такий данський бутерброд зі свининою можна приготувати з будь-якої печеної свинини, але капуста там обов'язкова. Щодо огірків, можна взяти й інші, просто мариновані, менш різкі смаком, але буде теж смачно. Про хліб для канапки Щодо хліба, то зазвичай в Данії це хлібні булочки, але я відкрила для себе, для таких великих канапок чіабатти. Вони дуже зручні й в них легко вибрати м'якуш й багато чого туди напхати. А щодо вибирання м'якушу, то я це роблю практично з усіма канапками, адже тоді в них менше хліба та більше начинки. І це правильна канапка для мене:-). Приготування данської канапки
"Спокуса Янсона" - це одна з самих відомих страв шведської кухні. По популярності вона поступається напевно лише малосольному лососю (Gravad lax). Що цікаве, страва ця не надто давня, хоч вже встигла іменуватись класикою. Існує кілька версій виникнення страви та назви. По одній версії, назва запіканки з кількою походить від прізвища шведського оперного співака - Пеле Янсона, що жив 1844-1889 роках і який вважався ще тим гурманом. По другій версії, назва походить від однойменного шведського фільму з 1928 року. Подібна запіканка популярна також у Фінляндії. Поза Швецією, запіканку часто готують з анчоусами, що не зовсім правильно. Адже те, що шведи називають маринованими шпротами, власне і є малосольною кількою, яку наприклад в інших країнах Європи не так то легко знайти, саме в малосольному вигляді. Тому нам з Вами повезло, з кількою дефіциту нема і ми можемо приготувати автентичну версію класичної запіканки "Спокуса Янсона". Цибуля та вешки в запіканці чудово залагоджують виразний смак кільки, тому запіканка підійде навіть для тих, кому цей виразний смак заважає. А підрум'янені панірувальні сухарі створюють чудову кірочку на поверхні запіканки.
ПРО БІЛИЙ ГЛЬОГ9 років тому на кулінарному сайті Picante Cooking я опублікувала рецепт неймовірно смачного гльогу. Класичного скандинавського пряного гарячого вина, на основі червоного вина з родзинками та спеціями. Це дуже смачний, я б сказала незабутній напій. Тепер же ж хочу ознайомити Вас з дещо іншим, але не менш смачним білим гльогом, з білим вином та ромом. Він теж поширений в багатьох країнах Скандинавії, але однозначно є більш сучасним. І скажу Вам, такий гльог – це чи не найчудовіший спосіб швидко і смачно зігрітись. А ці набряклі у вині родзинки і мигдаль є чи не більшою принадою цього напою, окрім розкішного смаку, звісно. Випробуйте й цей рецепт і я впевнена, Вас здивує білий гльог. Напій не щоденний, напій святковий, дуже зігріваючий, особливий.ПРО ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ БІЛОГО ГЛЬОГУЗагалом, як з будь-якими глінтвейнами і подібними напоями, і з цим рецептом білого гльогу все просто. Головне не кип’ятити алкоголь, а лиш доводити до кипіння. Бо у цьому є різниця. Потрібно усе добре прогріти. Але, щоб видобути зі спецій максимум смаку, вони варяться у яблучному соці, невеликій його кількості. І сік кип’ятити можна та треба. І в самому кінці приготування, вино з родзинками та мигдалем, відціджений, ароматизований прянощами сік та зміцнювач (ром, шнапс чи горілка), для кращого ефекту зігрівання, поєднуються, вимішуються і вже тоді розливаються по горнятках чи келихах. Це дуже смачно!Якщо є охота, можна одразу брати напівсухе чи напівсолодке вино і не використовувати цукор. Можна змінювати кількість спецій до смаку, як і вид сухофруктів. Буде менш традиційно, але смачно звісно буде. ПРИГОТУВАННЯ БІЛОГО ГЛЬОГУ
Рецепт адаптований з чудової книги Тріни Ханеманн "Scandinavian Cookbook". Я трохи змінила пропорції води, цукру та оцту, оскільки маринаду не вистачало на подану кількість інгредієнтів і мені маринад, у версії з книги, здався надто солодким. Тому я підкоригувала його до смаку, хоч залишила маринад кисло-солодким, якими й повинні бути оселедці. Крім того, як правило, в Європі оселедці набагато більш солоні ніж ті, що продають у нас. Там просто нема поняття "малосольні оселедці", тому рідко коли є необхідність вимочувати оселедці цілу дому, вистачить кілька годин, щоб видалити те так сіль, як нечистоти після чищення. Якщо будете використовувати домашнього малосольного оселедця, засоленого цілим, після філетування і так потрібно 1-2 години відмочити, щоб видалити нечистоти і кров. Якщо солите одразу філе, можна вже не відмочувати. Щодо самого оселедця по-шведськи, мені він дуже сподобався, він дійсно нагадував ті оселедці які пробувала в Швеції, хоч там їх стільки видів, що не можна стверджувати, що ті оселедці зроблені по-шведськи, а ті ні! До оселедця в гірчичному маринаді також можна додати приставку "по-шведськи", адже їх там не рідше можна зустріти. Щодо приготування, то все дуже просто. Дуже важливо добре остудити маринад перед заливанням оселедця, щоб не ініціювати процес термічної обробки та не створювати зайвих комфортних умов для розмноження бактерій (хоч кисло-солодке середовище для них загалом не сприятливе, тому термін зберігання цих оселедців в холодильнику досить довгий).
Засолюванню сьомги, як і приготуванню струганини, навчилась у Фінляндії. Дуже просто, набагато смачніше ніж з супермаркету і досить швидко. Всього 24 години і у Вас на столі свіжа малосольная рибка, яка буде незамінним доповненням дієтичних страв. У рецепті я подала приблизну кількість солі, так як її потрібно точно стільки, щоб повністю покрити поверхню філе. Відповідно кількість може змінюватись від розміру поверхні риби і розміру кристалів солі. Якщо любите менш солону сьомгу, візьміть 100 грам солі і 50 грам цукру і дотримуйтесь рецепту.
Про ревінь Зізнаюсь, у мене знайомство з ревенем розпочалось доволі пізно, вже у подружній період, як перебувала в сезон ревеню у Польщі. А потім вже, привезла звідти розсаду шляхетного ревеню й посадила у дворі й сама почала готувати з ним аж коли він трішки розрісся. В той час, для мого чоловіка - це був смак дитинства, особливо компот з ревеню, згадуючи про який, він аж очі примружує:-). Хоч, чесно кажучи, не один ревінь чи як його ще називають рубарбар, рамбамбар, барбар, румбамбар) через нищівну радянську владу в Україні став екзотикою: цибуля порей, цвітна капуста, корінь селери, тощо, які були поширені на нашій території до комуністичної влади, геть виелімінувались в злиденні та вбогі, як практично так і морально, роки комунізму. Лиш Західна Україна, завдяки своєму непохитному патріотизму та глибокому шануванню своєї культури, в тому числі й гастрономічної, якось не була так спустошена, там ці продукти й не зникали, а далі культивувались на теренах особистих малих господарств. На щастя, це все вже позаду, а українська гастрономія поволі, але відроджується всюди. Тепер не рідко можна зустріти навіть у Центральній Україні бабусь із ревенем на ринку та й помічаю, як з року в рік, рецепти з румбамбаром все популярніші на сайті. Тож як маєте свій ревінь, або маєте де його купити, рекомендую його спробувати, особливо у випічці! А цей солодкий шведський пиріг, може правильніше було б називати його скандинавським пирогом, чудово підходить для першого знайомства і не тільки для першого:-). Це так просто і так смачно! Приємна кислинка ревеню повністю балансує солодкість практично бісквітного тіста, а кардамон робить смак пирога вишуканим і таким особливим! Про тісто для шведського пирога Тісто для цього пирога є практично бісквітним, тільки значно простішим. Не потрібно окремо збивати білки та жовтки, оскільки основа для пирога має бути дещо "забитіша" ніж класичний бісквіт. Нюанси приготування пирога І ще одне, будьте уважні, вершкове масло додається не до тіста, а зверху розкладається по поверхні пирога, перед тим, як ставити його в духовку. Це робить верхівку з печеного ревеню з мигдалем особливо принадною та смачною. До речі, при бажанні, половину ревеню в шведському бісквітному пирозі можна замінити яблуками. І кардамон можна не додавати, але саме він робить смак цього солодкого пирога таким скандинавським! Приготування шведського пирога з ревенем
До таких багатоповерхових бутербродів у мене дійсно слабкість. Люблю одночасне поєднання безлічі смакових відтінків. А ще з рибою і морепродуктами! Казка! І готувати такі ласощі швидко, і довго вони не затримуються! Можна також використовувати сьомгу холодного копчення.
Ця канапка навіяна тією їжею, якою насолоджувалась під час моєї поїздки до Данії. Ця країна Андерсена, Лего та вікінгів славиться також новаторською кухнею та нестандартним підходом до простих страв. В Данії дуже цінують місцеві продукти та вміють їх вдало використати, часто в традиційний спосіб з елементами модерну. Саме там я вперше спробувала такий простий інгредієнт страв як житні хлібні крихти. Все настільки просто, а враження майже як від страв молекулярної кухні. В Данії навіть може трохи й зловживали цими крихтами, адже сипали їх в кожну третю страву. Приїхавши до дому, мені якось не вистачало цього елементу у стравах. Зробити такі крихти простіше простого і звичайну канапку чи рибну страву, вони здатні перетворити в щось особливе. Важливо щоб це були саме житні крихти, вони так виразні смаком! Як і в решті скандинавських країн, так і в данській кухні, важливе значення займають різноманітні канапки. В Данії навіть є велика кількість ресторанів, де з їжі подають лише канапки. І в них настільки різноманітні складові, що ніхто навіть не думає нарікати! З цією канапкою та склянкою хорошого пива, можна на якусь хвилю перенести себе в Данію, уявити собі мальовничу скандинавську природу, старовинні палаци поряд з чудовими зразками сучасної архітектури, та приємних усміхнених людей, які, попри капризний клімат та непередбачувану погоду, вміють насолоджуватись життям...
Такі яйця з салатом з креветок - це чудова закуска як до святкового так і до буденного столу. До сніданку вони також будуть доречні. Й на Великодньому столі зроблять враження. Загалом, на Великдень, коли у всіх є велика кількість крашанок та писанок, робити додатково фаршировані яйця або яйця з додатками, не кожному хочеться. Тому можна приготувати салат окремо і подати до столу. Й кожен може, після церемонії змагання в кого крашанка міцніша (у нас в сім'ї ми завжди так робимо), самостійно собі яйце почистити і насолодиться ним з таким салатом. Як згадую Великдень за часів коли мої бабусі були живі і ми їздили до них, додатків до крашанок ніхто не готував. І я пам'ятаю, що змагатись у кого крашанка міцніша, як кожна дитина, я любила, а от коли доводилось їсти яйце, холодне, давке, зварене напередодні, яке вже трохи полежало, й навіть якщо правильно зварене, вже мало неапетитну сіру смужку навколо жовтка, було просто за кару. Одразу згадується садочок де давали на сніданки по половині яйця, які смерділи й мали ту саму смужку, тільки не від того що полежали, а від того що їх просто на просто переварили. І суворий погляд виховательки змушував кожного давитися ними та залишати тарілку чистою. Так і погляд батьків за Великоднім столом був не менш суворий, адже це ж посвячена крашанка! Її обов'язково потрібно з'їсти!:-) Інакше не буде здоров'я, благодаті і ще багато чого, пов'язаного з церковними забобонами:-). Тепер, як данина традиції, крашанки й далі їмо першими на Великдень, але за моїм великоднім столом, завжди є додаток до яєць, з яким їх їсти навіть дуже смачно. Принаймні завжди є татарський соус. І у батьків за Великоднім столом він є. Щоб у кого які переконання не були, хто б з якою метою б їх їв, було у всякому разі смачно. Такий салат також може бути цікавим додатком до крашанок й внести різноманітність на Великодній стіл! Яйця приготовлені по рецепту з кулінарної книги про сучасний шведський стіл у Швеції "The Swedish Smörgåsbord". Рецепт розрахований на 10 яєць, тобто виходить 20 порцій. Я робила в два рази менше, для моєї сім'ї і наших скромних апетитів й цього було забагато. Але пропорції подаю оригінальні, не змінені.
Ще один рецепт зі шведської книги рецептів про шведський стіл у Швеції "The Swedish Smörgåsbord". Хоч само печиво у книзі називається французьким імбирним печивом. В різних джерелах це печиво порівнюють до імбирних пряників, таких, які традиційно печуть на Різдво, але консистенція у цих зовсім інша, хоч смак дійсно нагадує різдвяний. Й консистенцію воно має дуже хрусткого печива, не пряника. Це імбирне печиво у вигляді паличок, така його форма вказана у рецепті, ідеально підходить до кави. Його смак чудово доповнює цей шляхетний напій. З чаєм смакова гамма печива якось "губиться", краще тоді зі склянкою теплого чи холодного молока подавати його тим, хто кави не п'є. В рецепті імбирного печива використовується золотий сироп (golden syrup), який ще називають світлою мелясою, побічний продукт, що отримують в процесі виготовлення цукру й який має характерний приємний аромат і насичений золотистий колір. В інтернет просторах є чимало рецептів "домашнього золотого сиропу" з цукру, води та лимонного соку, але це один з тих продуктів, який не варто робити дома, адже він навіть близько немає якостей оригіналу. Краще замінити його медом і тоді результат буде відмінний й мед має всі якості які потрібні для цього печива. А якщо ще й візьмете гречаний мед, то й аромат буде особливим.
Скандинавська кухня - одна з моїх улюблених, будь то фінська або шведська, навіть норвезька чи датська ... Всі вони мають спільні риси: величезна повага до їжі і продуктів, дотримання сезонності і гармонійності в харчуванні. Цей гірчичний соус з нотками кави, мабуть, один з найпоширеніших в країнах Скандинавії, традиційно подається до морепродуктів і салатів з ними. Дуже рекомендую! Що ж стосується оселедця, я попередньо солю його сама по старому, доброму, перевіреному часом рецепту.
Про любов данців до тушкованої капусти Доволі незвичайна, ніжно кисло-солодка капуста з протертими порічками або ж соком порічок. Саме порічки - є характерною рисою цієї страви. Їдучи за кордон, там, де ці ягоди важче зустріти, багато хто замінює її соком журавлини, але, як часто пишуть самі данці, це не те саме. Ця тушкована червона капуста дуже важлива та поширена страва в данській кухні, саме тому, навіть виїжджаючи за кордон, вони шукають спосіб, як приготувати її по-домашньому. Як стверджують самі данці, таку тушковану капусту вони споживають протягом всього року, але на різдвяному столі у неї почесне місце. А запікаючи свинину з хрусткою шкірочкою, одразу, звичайно ж, готують і таку тушковану черврнокачанну капусту. Вона також ідеально підійде до печеної птиці, особливо качки чи гуски. Про зберігання тушкованої капусти Данську тушковану капусту дуже легко готувати, а ще її можна зберігати, гарячою розклавши у чисті банки, закривши кришкою. Добрий місяць в холодильнику вона витримає. Кілька нюансів приготування капусти Після завершення приготування, коли капуста вже зм'якла повністю, спробуйте її ще раз на смак й, в разі потреби, додатково досоліть. А готуючи, слідкуйте за тим, щоб капуста не підгоряла. Якщо капуста ще не зм'якла, а абсолютно вся рідина випарувала, підлийте трішки води й тушкуйте далі. Приготування данської тушкованої капусти
Цей маринований в пиві ростбіф я готувала по рецепту з книги "The Swedish Smörgåsbord" про яку нещодавно писала. Це один з самих незвичайних ростбіфів, як за технологією приготування, так і за смаком. Нехай Вас не лякає яскравий червоний колір м'яса. Воно аж ніяк не сире, оскільки печеться аж до 60-62 Сᵒ. Багато хто знає, що це досить висока температура як на яловичину. Але колір зберігається завдяки тому, що ростбіф запікається дуже повільно в духовці при 70 ᵒС. Й завдяки низькій температурі запікання м'ясний білок міоглобін, який відповідає за червоний колір в м'ясі, не руйнується і нарізка тішить око яскравим кольором, а сам ростбіф надзвичайною ніжністю. Це ростбіф який я однозначно буду готувати ще й ще. Жодна шинка чи ковбаса в нарізці навіть не прирівняються в смаку та елегантності страви. На жаль, без кулінарного термометра добре приготувати цей ростбіф майже не можливо. Через те, що печеться він при низькій температурі, м'ясний м'яз не скорочується настільки, щоб активно випускати соки при запіканні. Для цього потрібна вища температура. Тобто при проколюванні соків майже не витікає. Без термометра готовність м'яса можна визначити лише на дотик, по консистенції, але для цього потрібен значний досвід в готуванні ростбіфів та стейків. Але рецепт однозначно дуже цікавий. А спосіб його приготування навіть здатен замаскувати не надто хорошу якість звичайної, не расової й не витриманої яловичини з супермаркету. При виборі правильного шматка м'яса й притримуванні технології, м'ясо буде надзвичайно ніжним та смачним. І ще кілька слів про пиво. Для маринування, так як і для приготування інших не десертних страв з пивом, вибирайте напій без гіркоти. Пиво з м'яким смаком, краще за все світле. Тоді й м'ясо буде без гірчинки. В книзі написано, що маринувати ростбіф після запікання (саме так, після запікання, а не перед), потрібно 2 години. Але з власного досвіду скажу, що з кожною додатковою годиною м'ясо стає ще кращим.
Рецепт шафранових булочок св. Люсії запозичений з книги шведської авторки "The Scandinavian Cookbook" by Trina Hahnemann. Сама свята Люсія, за шведською версією розгортання подій, була дружиною шведського рибака, який вийшов в море, коли там розпочався страшенний буревій й на Землі у цей час гуляла нечисть та погасила маяк. Тоді Люсія взяла ліхтар та вийшла на високу скелю, щоб освітлювати дорогу до дому для свого чоловіка. Нечисть розсердилась на св. Люсію й відрізали їй голову. Потім, за легендою, 13 грудня 1764 року у Швеції одного чоловіка серед ночі розбудив чарівний голос. І він побачив чарівну молоду жінку в білому одязі, з крилами та свічкою, вона пересувалась по кімнаті й співала. З того дня у Швеції, а потім і в Норвегії й шведськомовній частині Фінляндії, щороку святкують день св. Люсії яка за шведським віруванням, приносить світло та хліб. Це одна з легенд. Яких є дуже багато й тих, хто цікавиться історією церкви та історією загалом, не здивує це, адже у церковній догматиці постійно відбуваються зміни, церковні мужі змінюють версії подій, й те, що здається зараз святим і правильним, раніше не існувало або існувала зовсім інша історія до чогось. У всякому разі, в цей день у Швеції та Норвегії відбувається костюмована свята хода, печуться булочки з шафраном та родзинками у формі закручених вісімок, які запивають кавою чи гльогом. У нас на св. Андрія 13 грудня печуть Калиту, а в Скандинавських країнах булочки св. Люсії. Рецепт цих булочок я майже не міняла, лиш суттєво зменшила кількість шафрану. Й добре зробила. У авторки його аж 5 грамів. Я не знаю чи це друкарська помилка чи так має бути, але це дуже дуже багато. Я дала 1 грам і булочки були насичено жовтими й з дуже виразним смаком та ароматом шафрану. Скажу навіть більше, тим хто не звик до його інтенсивного аромату, краще взагалі брати 0,5 грама, тобто 1/2 ч.л. й цього вистачить. Крім того, це найдорожча приправа світу й з непотрібними 5 грамами ціна булочок зросте захмарно. А 0,5 грама повністю достатньо щоб забарвити та приємно ароматизувати булочки. Якщо ж дуже любите аромат шафрану у випічці, додавайте цілий 1 грам. Щоб шафран рівномірно віддав свій колір та аромат його потрібно замочити в теплому молоці, а молоко перед додаванням в тісто остудити. Щодо самого приготування, то все доволі просто стандартно. Тісто м'яке та приємне в роботі. Формуючи булочки, слідкуйте щоб валики були якомога рівнішими без щілин чи тріщин, тоді булочки після випікання будуть мати зграбнішу форму. Ті родзинки, які вкладаються в завитки, потрібно втискати майже до самого низу. Сформовані булочки ще будуть підростати й тісто випхає їх на верх, якщо не надто глибоко втиснути одразу, вони будуть стирчати й підгорять.
Морозиво по рецепту -зі шведської книги рецептів про шведський стіл у Швеції "The Swedish Smörgåsbord". Мушу визнати, що це одне з самих незвичайних морозив які доводилось готувати, й може навіть куштувати, за винятком морозива з козячого сиру, яке пробувала в Севільї, в Іспанії. Це морозиво з обліпихи вражає яскравим ягідним смаком. Усім любителям морсу з обліпихи таке морозиво точно сподобається. Це просто як концентрат морсу в замороженому вигляді з оксамитною консистенцією. Смак його як у сорбету, хоч через наявність йогурту сорбетом це морозиво з обліпихи не можна назвати. Також, формула приготування цього морозива дуже незвичайна, як на домашнє морозиво. Спочатку готується цукровий сироп, потім додається желатин, який виконує роль стабілізатора і робить консистенцію морозива більш гладкою, й на кінець вводиться пюре з обліпихи та незначна кількість, як на загальну кількість інгредієнтів, натурального йогурту. В морозиві досить велика кількість цукру, але оскільки обліпиха дуже кисла, це не відчувається. А на консистенцію ця кількість цукру дуже добре впливає. Оскільки чим більше цукру в морозиві, тим ніжніше морозиво. Однозначно рекомендую спробувати його приготувати. Для нього навіть варто запасатись обліпихою в сезон і заморожувати. Я наморозила чимало обліпихи оскільки люблю морси та компоти з неї. Щоб отримати обліпихове пюре, я збила розморожені ягоди обліпихи в блендері і протерла через сито. Для потрібної кількості пюре в мене пішло приблизно 400-450 грам ягід. В рецепті вказана кількість води в грамах. Не лякайтесь, це не помилка, це міра яка вказана в оригіналі рецепту. В професійній кулінарній літературі всі міри вказуються в грамах. Це найбільш точний спосіб вимірювання будь-чого, навіть рідин. Що стосується води, то кількість в мілілітрах збігається з кількістю в грамах. Це, мабуть усе щодо особливостей приготування цього незвичайного морозива з обліпихи.
ПРО ФІНСЬКИЙ ЖИТНІЙ ХЛІБФінський хліб з діркою (Ruisreikäleipä), назва котрого дослівно перекладається як житній хліб з діркою – це традиційний плаский хліб, котрий випікали у великих кількостях, а потім підвішувати на палиці, над стелею сушити. Найбільше такі хліби були популярні на Заході Фінляндії, де печі для хліба були поза домом і таку піч розпалювали не щодня. І це був цілий обряд випікання такого хліба. Пекли одразу і багато, а потім підвішували. Житній хліб довго залишається свіжим, та навіть підсушеним, розрізаний навпіл він смакує чудово. І попри те, що часи вже змінились, фіни люблять свій традиційний хліб, навіть не підвішуючи, печуть його з діркою. Такий хліб можна придбати в супермаркетах по всій Фінляндії і він не лише смачний, а й дуже поживний, адже випікається у 100% на житньому цільнозерновому борошні. На заквасці. Хоч зустрічаються рецепти і з додаванням дріжджів. А його пекти можна навіть на молодій заквасці. Якщо раптом Ви учасник мого курсу, про випікання на заквасці, то пекти такий хліб можна на молодій заквасці, замінивши нею опару повністю. Фінський житній хліб з діркою найкраще смакує розрізаним навпіл. Завдяки пласкій формі, скоринки, яку зазвичай люблять усі, точно вистачить всім бажаючим. ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ВИПІКАННЯ ФІНСЬКОГО ЖИТНЬОГО ХЛІБАОскільки тісто для хліба складається виключно із житнього цільнозернового борошна, то хліб цей, як і всі повністю житні, не надто виростає, лиш стає дуже дірявим. Це особливість житнього борошна, глютен якого є більш водорозчинним аніж у пшеничного і газів таке тісто не витримує. Вони виходять з нього при ферментації. Майте це на увазі. І коли хліб підростатиме перед випіканням, Ви повинні визначати готовність не стільки по об’єму, ріст буде не надто великий, а по новоутворених дірочках на поверхні тіста. Мов хто голкою поколов. Це власне сліди газів, що виходять і такий хліб готовий до випікання. Для приготування основного тіста для цього хліба, спочатку потрібно приготувати опару. Але якщо у Вас є молода житня закваска (зокрема це стосується учасників мого курсу «Випікання на заквасці без танців з бубном»), котра має днів 5-6, можна використовувати її замість опари в тій самій кількості по вазі. Якщо ж маєте сильну активну закваску, навіть пшеничну, то використовуєте її у цьому рецепті. Закваски там настільки мало по стосунку до всього борошна для приготування хліба, що ті 20-25 грамів пшеничного борошна з пшеничної закваски, не змінять характеру хліба. До речі, дірочки які вирізались при формуванні хліба, зберігались як закваска для наступного випікання. Можете зберегти і Ви собі такий кружечок. Я зберігаю його в пакетику, в холодильнику, до 2-х тижнів.Важливо тут дати опарі добре вистояти, для усіх житніх хлібів, на відміну від пшеничної випічки, навіть потрібно аби закваска вкисла. І щоб сформоване тісто добре вистояло, аж до появи дірочок. НЕ ОРІЄНТУЙТЕСЬ НА ЧАС, ОРІЄНТУЙТЕСЬ НА ВИГЛЯД. Активність опари може бути різною, як і температура на кухні та вміст ферментів у Вашому борошні. Все це впливає на швидкість дозрівання тіста. Більше про роботу із житнім борошном дізнавайтесь в рецептах випікання житніх хлібів на моєму кулінарному курсі «Випікання на заквасці без танців з бубном».І остання вказівка. Формуючи коло, не розплющуйте тісто надто тонко. Це житнє тісто і воно не підіймається настільки високо як пшеничне. Ідеальна товщина тіста, не більше сантиметра і не менше 7 мм. ДЛЯ ЦИБУЛЕВО-ГІРЧИЧНОГО СОУСУ ДО РИБИ:Змішайте разом 1 дрібно порізану червону цибулю, 40 мл оливкової олії, 20 мл яблучного оцту, 1 ст.л. зернистої гірчиці, 1 ст.л. не гострої кремової гірчиці, 2 ч.л. меду, сіль до смаку. Все збовтати й насолоджуватись. Зберігати в холодильнику до 1 місяця. ВИПІКАННЯ ФІНСЬКОГО ЖИТНЬОГО ХЛІБА З ДІРКОЮ:
Хоч я дуже люблю домашню кухню, але часом мені так хочеться пустити в хід фантазію і придумати щось таке ресторанне, особливе, з елементами стилю модерн в кулінарії. Це карпаччо з сьомги яскравий приклад польоту моєї фантазії. Ніжна підморожена сьомга на пряній олії з кропу, з вершковим кремом з хроном, с хрусткою цибулею та коріандром. По суті, все дуже просто, але є багато маленьких деталей, які роблять загальне враження. Взагалі, я вважаю, що гарна кухня від поганої відрізняється саме такою увагою до деталей. Щоб не тільки було смачно, але й гарно, щоб не тільки поживно, але й гармонійно. Залишки вершкового крему з хроном, який я використовую в цьому карпаччо можна додавати до супів з сьомгою або навіть до м’ясних супів. А олією з кропом можна приправляти і салати, а також будь-яку рибу в будь-якому вигляді.Тарілку на якій будете подавати карпаччо також охолодіть в холодильнику, буде ефектніше і карпаччо довше буде тримати потрібну температуру, що важливо по суті у випадку з будь-яким карпаччо. До речі, «приправляти» тарілку перед викладанням на неї нарізки раджу не тільки у випадку цього карпаччо, а з будь-якою нарізкою, яку взагалі будете приправляти чимось. Так продукт буде присмачен більш рівномірно та подарує кращі смакові відчуття.Прихильникам сирої сьомги напевно також сподобається і тартар з сьомги на тостах Мельби.
Такий шведський салат з огірків - просто знахідка до канапок чи так, як додаток до основної страви. Огірки виходять хрусткими, дуже інтенсивними в смаку, кисло-солодкими й по-справжньому шведськими. Мій чоловік, який рік навчався по обміну в Фінляндії, що прищепило йому сильну любов до всього скандинавського, одразу посміхнувся "від вуха до вуха" й сказав: "Вони справді шведські". Ця дитяча радість на обличчі коханого чоловіка вже окупила всю працю вкладену в них:-). Хоч з ними й потрібно погратись, спочатку солити, а потім нарізати, а не просто поскладати в банку цілими, потім зручно їх використовувати до різних приготувань, бо вони вже нарізані. І хоч сезон огірків вже по трішки минає, я планую ще принаймні на 2 партії назбирати огірків. Огірки у мене ростуть на клумбі та на невеликому городі мами і в сезон ми їх не купуємо. Це наш новий сімейний фаворит! Ну за винятком квашених огірків по рецепту бабусі мого чоловіка, якому мене навчила моя свекруха, рецепт яких я бережу для книги... Зізнаюсь, я не люблю усіляких пострадянських консервованих салатів, а ля ніжинські, чи ще якісь. Мені у них замало виразності та смаку. Щоб просто їсти, я віддаю перевагу квашеним овочам, а за роки присвячення більшості вільного кулінарного часу, я суттєво розширила асортимент домашньої квашенини, у мене взимку завжди є кімчі, з пекінської капусти та з дайкона, також не уявляю зими без квашеної капусти, кілька її видів, квашених огірків та помідорів, навіть редиску квашу... Більшість рецептів домашньої квашенини будуть в моїй першій книзі, адже там я опублікую свої "най най" рецепти, якими пишаюсь й продуктів які люблю. А повертаючись до маринування, коли я вже щось мариную, то це повинно бути яскраво, незвичайно й так, щоб смак запам'ятовувався. Мариновані овочі я використовую в якості додатку до різних страв і вони повинні бути виразними. Цей шведський салат з огірків саме такий. Він буде найкращим додатком до славетних, смачнючих шведських фрикадельок! Процес приготування цього шведського салату з огірків дещо незвичайний. Спочатку огірки соляться у доволі сильному соляному розчинні. Вони за цей час м'якшають та, так би мовити, дезинфікуються. А потім, вже нарізаються, розкладаються по банках й заливаються гарячим маринадом. І різати огірки потрібно лише після соління, якщо їх солити різаними, вони втягнуть надто багато солі! Усе слід робити дуже чистими руками. Банки потрібно повимивати та простерилізувати. Зручно це робити в духовці. Накривати заготівлю теж стерилізованими кришками. У маринаді велика кількість цукру та оцту і завдяки цьому, шведський салат не потрібно пастеризувати, але потрібно дуже дбати за гігієну приготування. І ще один момент, важливий у всіх маринуваннях овочів. Не можна варити довго маринад! В процесі кипіння оцет вивітрюється і він не буде мати необхідної кислоти. Тобто, беретесь за приготування маринаду коли залишилось лиш огірки розкласти в банки й киплячим маринадом заливаєте огірки. А не так, що маринад собі кипить, поки ви повільно нарізаєте огірки чи розмовляєте з кумою по телефону...
Пікантно й цікаво. Цю страву я їла на Різдво у фінських знайомих. І вона так мені сподобалась, що випросила рецепт. А тепер ділюся з Вами! Не лякайтесь, але м'ясо сире. При правильній обробці, виходить неймовірно ніжна закуска. Дуже контроверсійна страва для тих, хто ніколи не їв сирого м'яса. Але є ж такі як я, любителі карпаччо, струганин і татарських біфштексів!