Традиційний польський великодній сніданок, підготовлений у великій сковороді, з копченою та свіжою кілбасою, шинаком, вареними яйцями та хріном, подається з житнім хлібом і маслом.
Приготуйте та поділіться цим рецептом великодньої шинки з Food.com.
Для журка або, іншого його різновиду, білого борщу, роблять спеціальну закваску. Зараз, у Польщі, майже ніхто її вдома не робить, а купують в магазині. Однак так просто приготувати її самостійно, що просто «гріх» цього не робити. Увага: якщо в заквасці, до проціджування, з'явиться цвіль, закваска буде не придатна. Її потрібно викинути й почати все спочатку, у чистому, найкраще стерильному, скляному або глиняному посуді.
Рецепти фаршированих яєць набирають особливої актуальності у великодній та після великодній період. У більшості домогосподарств крашанок та писанок більше ніж їх хочеться з'їсти і фаршировані яйця - це чудовий спосіб їх утилізації у вишуканій манері. Хоч цей рецепт яєць з шинкою та зеленою цибулею настільки вдалий, що впевнена, спробувавши, захочеться приготувати їх не раз і в поза великодній період.Якщо будете варити яйця спеціально для цього рецепту чи для будь-якого іншого рецепту в якому яйця потрібно чистити, пам'ятайте, щоб занурювати яйця у киплячу воду. Тоді їх буде легше чистити. Те, що старі яйця чистити легше, ніж свіжі - це міф. Повітряна кишеня у старих яєць з одного боку, а не по всій поверхні. А от занурювання холодних яєць у киплячу воду, завдяки різниці температур, сприяє відходженню шкаралупи та яєчної плівки від яйця. Безліч разів перевірено і цей метод працює завжди. Яйця легко чистити й шкаралупа легко відходить, на відміну від тримання яєць в холодильнику тиждень чи два, перед відварюванням для фарширування.
Такий соус з оселедцем до варених яєць - це чудова альтернатива татарському соусу. Або просто ще один соус, щоб зробити крашанки та писанки бажаними, а не давитись ними в силу традиції за Великоднім столом. Не знаю як в інших регіонах України, а у нас на Хмельниччині, на Великдень, сніданок обов'язково починається зі свячених крашанок. І святять їх у нас не так як на Галичині, для зручності ще з вечора, коли до Великодня ще чекати і чекати, а під ранок. І сніданок починається тоді, коли люди повертаються з церкви з кошиком свяченого добра. Й обов'язково кожному дається крашанка чи писанка, в кого на що терпіння вистачає, і її потрібно з'їсти, щоб можна було поласувати чимось смачнішим. Так от, з таким соусом, Ваша крашанка чи писанка, буде дуже смачною, такою, що захочеться взяти ще одну. Свячену звичайно ж:-). А рецепт цього соусу я адаптувала з книги Дарії Цвєк "У будні та свята". У неї він називається "Яйця під гострим соусом". Я його переробила суттєво й зробила більш під свій смак. Й цей соус не менш смачний ніж славетний татарський соус. При бажанні та якщо є час, оселедця можна засолити самостійно, за рецептом що є на сайті. Й майонез можна також зробити домашній. Якщо любите, можна додати й трішки дрібно різаної зеленої цибулі. Буде дуже по весняному. Соус добре зберігається й його можна зробити заздалегідь, але краще не раніше ніж за добу до подачі, беручи до уваги, що можуть залишитись залишки й соус з оселедцем буде зберігатись в холодильнику 1-2 дні після Великодня. Лиш натирання жовтку зверху слід зробити перед подачею, щоб жовтки не обсихали.
Відмінне, освіжаюче смакові рецептори, доповнення до м'яса. Такий хрін особливо добре пасує до свинини.
Популярна закуска на Близькому Сході. Проста в приготуванні. Це не що інше як відціджений густий йогурт (грецьго типу). Він має досить щільну консистенцію сиру. Приготовлений в домашніх умовах йогурт не підійде, бо він зазвичай занадто рідкий. Найкраще підійде йогурт грецького типу, густий і дуже смачний. Подають таку закуску з хлібом піта або будь-яким іншим свіжим світлим хлібом. Іноді таку масу використовують для начинки різних попередньо замаринованих або термічно оброблених овочів. Також, такий сир відмінно підходить до баранини, печеної картоплі, печених буряків, майже як соус. В Арабських країнах кульки лабне подадуть у складі Meze (mezze), набір з невеликих страв, які подають до сніданку, обіду або вечері. Обкатки для кульок можна робити будь-яку. Я дуже люблю лабне також з цедрою лимону і кропом, копченою паприкою і гранульованою цибулею або обкачані в арабської приправі Za'atar. Варіантів безліч!
Я давно оцінила принадність китайських порцелянових або керамічних ложок. Їх можна використовувати не лише як інструмент споживання азіатських супів, але і як оригінальний стійкий посуд для сервірування індивідуальних закусок. Це просто чудова ідея для фуршетного столу! Та й не за фуршетним столом Ваші гості теж будуть приємно здивовані. Придбала я ці ложки в місцевому гіпермаркеті з великим посудним відділом. Та якщо не знайдете таких ложок, можна основу викласти в блюдо для сервірування, а зверху розкласти половинки яєць. Так теж можна. Буде презентація простіша і стандартніша, але смачно буде все одно. Що ж стосується паростків, які я використовую в якості оздоблення - їх вирощую сама. Так само як і водяний крес. Читайте ТУТ як це робити. АЛЕ: насіння соняшника, редиски або ж квасолі мунг треба попередньо на ніч залити холодною водою, а відцідивши і промивши, дотримуватись процедури як при вирощуванні креса. Все це не лише корисно але й смачно. У випадку з цією стравою, паростки соняшнику є не лише оздобленням, але й яскравим смаковим акцентом, бо мають приємний, сильно виражений смак.
Неймовірно смачна, дещо зефірна глазур на желатині для паски, яка протягом 12 годин застигає, стає гладкою, не кришиться й має приємний смак. Порятунок для усіх, хто хоче білосніжну глазур, але без сирих білків. Вона стане справжнім відкриттям для багатьох господинь: виглядає розкішно, має ніжну, злегка зефірну текстуру та приємний солодко-лимонний смак. На відміну від традиційної білкової, така глазур не потребує сирих яєць, легко готується та дарує бездоганно гладке покриття.Желатинова глазур рівномірно вкриває паску, красиво стікає м’якими хвилями й після застигання залишається еластичною та охайною. Вона не кришиться під ножем, не осипається під час нарізання й довго зберігає привабливий вигляд випічки. Це ідеальний варіант для тих, хто прагне святкової естетики без зайвих клопотів і хоче отримати стабільний результат щоразу.ПОРАДИ ЩОДО ПРИГОТУВАННЯ ГЛАЗУРІ З ЖЕЛАТИНОМ НА ПАСКУЩоб зробити глазур ідеальною, важливо дотримуватись кількох технічних нюансів. Желатин має повністю набрякнути у воді і це забезпечить правильну текстуру та рівномірне застигання. Гарячий цукровий сироп слід вливати тонкою цівкою під час збивання: так маса стане пишною, блискучою та набуде характерний білий колір.Наносити глазур потрібно на повністю вистиглі пасочки, коли маса ще не загусла, а є текуча й слухняна. Саме в цей момент вона красиво розподіляється по поверхні. Якщо зволікати із прикрашанням, глазур почне тягнутися цукровими нитками і працювати з нею стане значно складніше.Після нанесення прикрашайте паски одразу, адже глазур починає схоплюватися досить швидко. Для повного застигання залиште випічку при кімнатній температурі приблизно на 12 годин. За цей час поверхня стане гладкою, сухою на дотик і збереже ніжну, еластичну структуру.ІНГРЕДІЄНТИ ДЛЯ ЖЕЛАТИНОВОЇ ГЛАЗУРІ:
Таким чином можна замаринувати навіть бринзу. Вона також чудово піддається маринуванню і ця смакова гамма також їй підходить. Як і у випадку з маринованими оливками, олію, що залишиться після сиру можна використовувати для приготування заправок та маринадів. Вона дуже ароматна та дещо пікантна. Щоб краще передати пікантність та аромат гострого перцю чілі в пластівцях, його краще додавати не весь одразу, а частину в гарячу олію, а частину в холодну, як і пишу в рецепті. Це зберігає і приємну пекучість і духмяний аромат перцю чілі в пластівцях. Заливати сир слід холодною олією і настоювати в холодильнику, це все ж таки молочний продукт, нехай і більш тривалого зберігання. І купуючи сир, дивіться на дату кінцевого споживання й майте на увазі, що настоюватись він має принаймні тиждень і що, якщо будете дарувати його, той кому подаруєте баночку такого козячого сиру в маринаді, теж може його не одразу з'їсти. Якщо готуєте для себе, у якості закуски до святкового столу чи просто так, подавайте такий козячий сир разом з часником, він дуже смачний. Не забудьте про чудової якості хлібні вироби, як свіжий пухкий хліб, краще всього світлий. Не зайвими на столі будуть оливки та різноманітні горіхи. Крім сиру, до столу можете також подати нарізку з в'ялених ковбас та шинки. А якщо готуєте такий сир на подарунок, в подарунковий кошик, крім маринованого козячого сиру, можна покласти також домашні мариновані оливки, баночку класичного тапенаду, також домашньої роботи, коробочку домашніх солоних крекерів, а також зв'язку домашніх хлібних паличок грісіні. А ще, не буде зайвою, пляшка хорошого вина та набір аксесуарів для вина, або дещо з них (цікавий штопор, може навіть електричний, термометр для вина або набір для відкорковування разом з насадкою, що вберігає від розливання). Кожен гурман оцінить такий подарунок!
Якщо Вам подобається малосольна сьомга - сподобається і ця страва. Мій чоловік не любить червоної риби, але тартар наминав за обидві щоки. Справжню соковиту м'якоть червоної риби можна відчути тільки без термічної обробки. Запеченого або звареного у вині, на маленькому вогні, лосося я також “поважаю”, але в сирому вигляді для мене він завжди краще.
Цей салат з тунцем можна подавати як індивідуально, так і на великому блюді в центрі стола. Поєднання у ньому настільки смачні та вдалі, що не хочеться аби він закінчувався. А готувала я його по мотивах напевно мого першого в житті комплексного салату, який приготувала під час студентського літнього побуту в Іспанії. Тоді, це був наш з чоловіком перший спільний досвід жити разом й після занять іспанської потрібно було щось готувати, на двох. Раз чоловік щось робив, раз я, а ще частіше приходив до нас наш іспанський товариш Іван і ми разом чимось швидко обідали та йшли пізнавати Мадрид. І тоді я якось інтуїтивно зробила салат з огірків, цибулі, яєць та консервованого тунця з майонезно-оцтовою заправкою. (Зараз я зовсім так не готую «намішала всього», тяп ляп і готово:-)) Але смакове поєднання було дуже вдалим. Тож тут я його «відшліфувала», зробила салат вишуканішим і яскравішим смаком. Але суть його залишилась такою ж і для мене він завжди бути «тим іспанським салатом» який навіюватиме спогади про один з найпрекрасніших періодів мого життя. Отож, з любов’ю ділюсь рецептом з Вами. При бажанні, курячі яйця, для більшої святковості можна замінити перепелиними. Майонез може бути домашнім, як у мене, безяєчний на молоці за рецептом з кулінарної книги «Знаю, що споживаю», а можна зробити класичний, на яйцях. Винний оцет можна замінити яблучним, а мигдаль будь-якими подрібненими горіхами чи навіть зернятами. Тож сміливо адаптовуйте його під свої смаки й готуйте!
Хоч в давні часи, на польському великодньому столі були виключно дріжджові бабки, сучасні великодні традиції допускають бабки бездріжджові, на радість господинь, які бояться працювати з дріжджовим тістом. Хоч я однозначно віддаю перевагу дріжджовим великоднім бабкам, нічого не маю проти урізноманітнення меню і доповнення його бездріжджовою випічкою. Така бабка на майонезі, з суміші пшеничного борошна з крохмалем, надзвичайно ніжна й потішить усіх любителів кексової випічки. Готувати таку бабку дуже легко. Звичайно ж, легше ніж дріжджову й легше ніж бісквітну випічку. Як на мене, така випічка повинна бути обов'язково збагачена додатковим ароматом, чи то цедри цитрусових, чи трояндової води, мигдалю чи то старої доброї ванілі. Оскільки сама по собі, вона має лиш спокусливо ніжну консистенцію й самий звичайний смак, якому бракує виразних акцентів. Я випікала бабку на майонезі з цедрою лимону й до глазурі додала лимонний екстракт. Результат мені дуже сподобався. Нехай Вас не лякає наявність майонезу в бабці, оскільки, якісний майонез - це ніщо інше ніж олія, яйця, оцет або лимонний сік й часом, гірчиця. В цьому рецепті можна використовувати майонез домашнього приготування.
Цей салат з малосольним лососем це така суміш скандинавської, французької та італійської кухні. По трішки хорошого з кожної з них і в цьому симбіозі повстав так поживний, яскравий салат. Пряна рукола, так різноманітний і незвичайний смаком та консистенцією мікрогрін, ніжний лосось, хрусткі огірки, пружні та ситні перепелині яйця й все під кисло-солодкою заправкою з яблучним оцтом та зернистою гірчицею. Це вітамінно, незвичайно, дещо ресторанно і беззаперечно смачно. А при бажанні, можна його зробити ще багатшим, додавши свіжих житніх грінок чи улюблених зернят. Або ж окрім огірків покласти у салат ще яскраву редиску. Часом мене питають: як смакує мікрогрін? Геть по різному, залежно з якого насіння. Мікрогрін смакує подібно як майбутній овоч з якого насіння він, але трішки яскравіше. Для цього салату не має великого значення який саме Ви оберете. У мене мікрозелень соняшника, редиски і цибулі. Цибуля власне зверху, такими маленькими зернятками. Якщо не можете знайти мікрогрін, просто візьміть більше руколи чи замініть його молодим шпинатом. При бажанні максимум приготувати всього завчасно, можна відварити заздалегідь яйця, все порізати й змішати заправку. Але салат краще збирати перед подачею. Щоб він залишався свіжим та яскравим.
На кулінарному сайті Picantecooking не надто багато салатів з заправкою з майонезу. Все тому, що я не надто їх люблю. А мій чоловік, можна сказати, взагалі їх не любить. Усілякі олів'є та компанія не в нашому смаку, тому й не роблю їх. Але, в силу звички та страв з якими я виросла, мені інколи хочеться чогось такого. (Благо, батьки як собі готують олів'є, пригощають і мені як мінімум півроку нічого такого не хочеться) І от захотілось мені якогось салату з заправкою з майонезом і не тільки, але чогось у моєму кулінарному стилі й у великодньому дусі. Не знаю у Вас, але у мене Великдень асоціюється з яйцями, майонезом та свіжими овочами, нехай ще й трішки не сезонними. Але це ж не щоденні страви. Так повстав цей салат з овочів, шинки, зернят соняшника та перепелиних яєць, що викладаються шарами. А назву "Яєчна галявина" ми вигадали зі старшою донькою разом. І чоловік був у захваті, їв і докладав собі ще і діти були раді, навіть перебірлива менша донька активно "працювала" ложкою. У заправці до салату використовується сушена цибуля. Інгредієнт який не рідко з'являється в моїх рецептах. Сушена цибуля, подрібнена до порошкової консистенції надає відмінний смак соусам, заправкам, діпам, супам, а ще домашнім м'ясним та ковбасним виробам. Смак її солодкавий, особливий й зовсім інший ніж у свіжої цибулі. Тому, коли вона є в рецептах, а у Вас її нема, краще її упустити. А придбати таку сушену цибулю можна у великих супермаркетах у відділі спецій, там й де гранульований часник (ще один мій улюблений інгредієнт), а ще в інтернет-магазинах спецій (де власне я й найчастіше купую її). Крім того, можна її зустріти в інтернет-магазинах де продають все для домашніх ковбас та шинок, адже її часто додають до ковбас. Загалом, все дуже просто з приготуванням цього салату. Перші три інгредієнти викладаються шарами без перемащування заправкою між ними, оскільки вони і так соковиті, а вже далі, змащується салат частіше. Комусь може здатись що заправки не багато, але повірте, її абсолютно достатньо. В салаті "Яєчна галявина" немає вареної картоплі чи моркви, які треба особливо інтенсивно зволожувати, більшість інгредієнтів дуже соковиті, тому поданої кількості заправки цілком достатньо. Салату виходить чимало і це ідеальний салат для подачі на великому сімейному святковому столі. Вистачить усім!
У кого як, а у мене марципан асоціюється перед усім зі святами, а найбільше з Великоднем. Хоч на різдвяні свята марципан теж не рідко використовується, але при згадці марципану, у мене виникають думки саме про світле весняне свято. Тому й це печиво, для мене носить великодній характер, навіть форму яєць йому надала, хоч поза Великоднем воно теж буде доречним. Особливо до кави. Для приготування цього печива я використовувала домашній марципан. Можна використовувати й магазинний. Марципан - це чудовий додаток до випічки, оскільки він одразу надає їй цікаву консистенцію й вносить приємний аромат мигдалю. Сам же марципан - це ніщо інше як мигдаль, цукор і трішки мигдалевого екстракту чи есенцій, часом ще яєчний білок. Тому, не дивно, що випічка з марципаном така смачна. Консистенція цього тіста, через наявність марципану і відсутність яєць, досить крихка. Тому, потрібно набратись терпіння при розкачуванні і вибирати форми для вирізання печива з невеликою кількістю вигинів. Ідеально підійдуть прості геометричні форми: яйця, прості квіти, будиночки, тощо. При виборі форм для вирізання печива більш складної будови, тісто буде рватись.
Білкова глазур якою зручно малювати і яка добре застигає. Що особливо важливо, при розмальовуванні печива з дітьми, які найбільше отримують від цього задоволення (моя Емма навіть розтанцювалась з притупуванням від радості, коли побачила пляшечки з глазур'ю:-)) Кількість інгредієнтів в рецепті досить відносна, так як вона не може бути точною: різні розміри яєць і білків відповідно, різна якість цукрової пудри, різні барвники бувають. Головний критерій - це гладкість і густа консистенція глазурі. Грудочок бути не повинно, маса повинна бути однорідною, а консистенція як у густого соусу.
Воістину святкова страва. Вишукана, і що саме приємно, абсолютно не клопітка закуска. Готувати її дуже легко, а справляє враження на кожного, хто любить рибку сім'ї лососевих.Цієї кількості вистачає для середнього сімейного застілля, якщо у Вас гостей буде чимало, краще подвоїти кількість інгредієнтів і далі дотримуватись рецепту. І не нарізати порціонно, а подати як паштет, одним гарним шматком. Якщо будете подвоювати кількість інгредієнтів, тоді можете викласти масу в святкову форму, скажімо ялинку чи серце, можна силіконову, так легше виймати буде, але застеляти харчовою плівкою все одно буде потрібно.
Я не знаю чи більше люблю здобу одразу після випікання, на наступний день чи вже через кілька днів у вигляді французьких тостів, солодких страт чи от таких маффінів з ягодами. В цих виробах здоба знову як свіжоспечена і дарує смакове задоволення усім без винятку. Такі маффіни - це просто ідеальне рішення для сніданку вихідного дня. І вони особливо в нагоді після Великодня. У мене завжди є чимало залишків пасок. Паски печу я, моя мама, ще й часом родичі передадуть. Печемо, щоправда, не за добрим українським звичаєм, як бабусі, по 12 пасок (стільки, скільки апостолів у Христа), щоб потім з сусідами та родичами мінятись, але навіть випікаючи по кілька пасок, всеодно залишаються залишки. Я робила маффіни із замороженими чорницями, можна використати смородину чи інші дрібні ягоди. Щоб використати вишні, їх потрібно попередньо розморозити і не надто дрібно порізати. Вишні пускають багато соку при розморожуванні і це створить проблему якщо їх, як чорниці, не розморожувати. Загалом, замість ягід, можна використати таку ж кількість, по вазі, порізаного шоколаду або шоколадних крапель. Буде більш солодко і не менш смачно.
Лимонний сирник - це один з найсмачніших сирників на мій смак. Усі, хто любить лимонний торт за рецептом сайту, оцінять й лимонний сирник. Такий ароматний, з вкрапленнями запеченого лимонного курда. Зізнаюсь, що я настільки люблю лимонний курд, що здається, з ними подужала б навіть приторні та скрипучі тістечка макаронс. Хоч не факт:-). А якщо серйозно, то кислинка та аромат лимонного курда дуже вдало поєднуються з домашнім сиром. Саме з ним. (Якщо зробити з цього сирника чізкейк, використовуючи вершковий сир, замість відмінного домашнього сиру, ефект буде геть іншим і менш вдалим). Цей мій рецепт лимонного сирника вперше був опублікований рік тому, в моїй рубриці в кулінарному журналі "Сучасна кухня". Тепер, на авторських правах, рецептом ділюсь вже з ширшим загалом, адже він і справді чудовий. А ще, я б сказала такий весняний, яскравий і смаком і виглядом. Крім того, його доволі просто пекти. Тож він обов'язково стане окрасою Вашого столу. Звісно, чим жирніший сир тим сирник кращий, але й з магазинного домашнього сиру він вийде вдалим. При бажанні експериментувати, якщо маєте свіжу чи заморожену обліпиху, можна курд зробити з неї і з ним спекти. Буде теж неймовірно смачно! А загалом все просто, головне слідувати рецепту, нічого не упускати й не метушитись. Все, що потрібно робити, вся технологія, описані в рецепті, якщо чогось не написано, то того робити не треба, як наприклад відділяти білки від жовтків, тощо. І кількість цукру не думайте зменшувати. Він у сирнику відповідає не лише за солодкість, а й за стабільність консистенції та вологість. І як спечете, не забувайте насолоджуватись! Адже сирник - це щось особливе, це власне насолода, така собі маленька нагорода...
Насичений, ароматний носій вікових традицій Польщі. Журек - це самий польський суп з всіх супів. Навіть більше польський і народний ніж самі флячки (flaczki). Він подається зі щедрою порцією копченої ковбаси та вареним яйцем. А в ресторані, польському звичайно ж, Вам, іноді, подадуть його ще й у хлібі. В деяких регіонах Вам подадуть журек навіть з картоплею, чого я не зустрічала на Заході Польщі, ані у свекрів. Часом з майораном, теж не використовують всюди, на відміну від флячків. Відповідно, готуючи його, мій чоловік не використовує ні картоплі, ні майорану. І це єдина страва, яку у нас дома готує виключно мій чоловік Лукаш. Журек дуже схожий на білий борщ, який може бути знайомий мешканцям Західної України. Коли запитала свого польського чоловік, а в чому ж відмінність, то він засміявся й відповів: «В будь-який звичайний день цей суп має назву журек, а от на Великдень його завжди називають білим борщем (Barszcz biały). Традиція така!» А відмінностей, насправді, дуже мало. Тільки ті, що в борщ не додають самі копченості, а варять його на відварі з копченостей, а додають, вже в майже готовий, білу ковбасу (не печену, не копчену, а просто сиру, яку й варять у борщі). Іноді, дуже рідко, додають в білий борщ свіжий тертий хрін. Пам'ятаючи про ці відмінності можете приготувати як і журек, використовуючи даний рецепт, так і білий борщ, взявши за основу той самий рецепт, вносячи деякі корективи. На порозі польський Великдень, і на моєму столі обов'язково буде білий борщ, з білою ковбасою, звичайно ж :) Якщо є закваска, цей суп дуже просто готувати. Про те, як зробити закваску вдома, читайте в рецепті: «Закваска для журка ». Нічого складного в жодному з них немає. Якщо закваску зробити для мене це справа звична, то, зізнаюся Вам, журек я ніколи сама не готувала. Вдома у нас завжди готує його винятково мій чоловік. І, без зайвої скромності скажу Вам, він готує найсмачнішого журка, який доводилося мені куштувати. Навіть його мама не готує цю страву краще. І чоловік дозволив мені розповісти його рецепт :) І суп, який Ви бачите на фото, - його рук справа :)
Клубний салат – це така собі інтерпретація на тему славетного американського клубного сендвіча, рецепт якого був опублікований на сайті раніше. Сендвіч сам по собі смачний та повноцінний, а салат вийшов навіть святковим. Таким салатом можна добряче наїстись, він ситний, але не має нічого спільного з пострадянськими майонезними геть тяжкими, невиразними салатами, хоч і має у своїй комплексній заправці майонез. Відколи почала робити свій майонез на молоці (рецепт в книзі «Знаю, що споживаю»), то дещо частіше почала використовувати його у стравах, хоч і так, у мене це доволі рідкий гість на кухні. Але тут він доречний, в суміші з маринадом та гірчицею утворюється навіть легша заправка ніж так, що просто на олії й вона так добре доповнює овочі, м’ясо та яйця. Хоч в класичному варіанті клубного сендвіча яєць нема, я їх таки додала, адже вони так сюди пасують. А при бажанні цей салат можна ще добряче розбудувати. Тож готуйте, чи то до особливого столу, чи до буденного, в якості вечері чи обіду, однаково доречний він і смачний! Замість смаженої курячої грудки можна використати рештки практично будь-якого печеного м’яса, просто їх підігрівши чи навіть підрум’янивши. При бажанні, можна до салату додати ще свіжий огірок чи авокадо, а бекон замінити шинкою й навіть не обов’язково її обсмажувати. Геть усі інгредієнти для салату можна приготувати завчасно, все порізати, заправку змішати. Але тримати все окремо, а зібрати перед подаванням до столу. Тоді й овочі будуть свіжішими, грінки хрустітимуть й салатна зелень тішитиме яскравими барвами.
Я знову граю в гру «кулінарний фьюжн». Скандинавські традиції засолення сьомги і японські інгредієнти. З соусом з французького майонезу (я про походження) і японським васабі. До чого ж захоплююча еклектика на кухні ... Смак сьомги настільки добре поєднується з васабі, що не втрималась і засолила в ньому сьомгу, додавши імбир і трохи саке (японська алкогольна рисовая настоянка). Рибка вийшла ніжною і ароматною. А подавати її найкраще з майонезом змішаним з васабі. Такий напівгострий соус відмінно доповнить і без того ароматну рибу.
Ідея дуже стара і вже досить "пошарпана", навіть не пам'ятаю де вперше побачила ці ласощі. Та через те, що моє дитя було занадто маленьким, щоб пробувати ліпити такі гнізда, руки все не доходили. Робила спочатку на око, вимірюючи скільки чого додаю, так й отримала рецепт. Готуючись до Великодня з дітьми можна не лише яйця фарбувати і паски прикрашати, а й гнізда такі ліпити! Яйця в цих ласощах з цукерок (горіхи в шоколаді та глазурі). Такі часто продають перед великодніми святами. Що ж стосується мюслі, я купувала готові, бо щоб робити їх самостійно треба хоч трохи любити таке. А я не визнаю жодні молочні сніданки, як от молочні каші й мюслі з молоком. Тому мені простіше було купити готові. Не знаю куди використати решту півпачки ... Напевно, приготую батончики з мюслі! Це у нас в сім'ї всі полюбляють! Коли будете робити гнізда, спочатку може здатись, що вони розпадуться, яйця треба викладати обережно, щоб не зруйнувати "гніздечко". Коли шоколад застигне, все буде як треба! Не піддавайтеся спокусі додати більше шоколаду, гнізда будуть менш рельєфними і більш твердими після застигання.