Чай настільки ароматний, що навіть не віриться, що зроблений без смакових добавок та ароматизаторів. Мені завжди здавалось, що не дорогі чаї на вагу роблять з ароматизаторами, смаковими добавками і так далі. Після приготування суміші ароматного чаю будинку, переглянула свою теорію. Хоч більшість з них і дійсно зі штучними ароматизаторами. Захотілося більше дізнатися і більше експериментувати в цьому полі діяльності ... Яблука для цього чаю потрібно вибирати невеликі і соковиті. У них більше аромату.
Смородина має величезний природний вміст пектину й ідеально підходить для приготування різноманітних желе та джемів. Не потрібно ні довгого варіння, ні великої кількості цукру, ні додаткового пектину. Джеми зі смородини й так чудово загусають. Пектину в смородині стільки, що навіть сироп з неї, якщо довше поварити, загусає до консистенції желе. Й природній аромат цих ягід настільки насичений, а приємна натуральна кислинка, повністю балансує солодкість, яка й так помірна. Сік та цедра апельсину додають приємний відтінок смаку цьому джему зі смородини. А для особливої "родзинки", до джему додаю ще й трішки відмінного апельсинового лікеру. Але це вже моя забаганка і лікер можна не додавати. Джем і без нього буде смачним. Якщо з іншими ягодами, я ще можу зрозуміти чим мотивуються господині даючи величезні кількості цукру й варячи годинами, а навіть днями, бідні ягоди, романтично вовтузячись по кухні, бо справжні джеми та повидла так "слід" готувати. То зі смородиною, яка загусає з мінімальною кількістю цукру та мінімальною термічною обробкою, я взагалі не розумію. Я не бачу романтики в варінню джемів в літній спекотній кухні, остаточно виварюючи з ягід весь смак, аромат та вітаміни. Й зберігаються такі джеми чудово. Головне щоб посуд був ідеально чистим, джем розливати киплячим, одразу ж закручуючи кришками і потім загортаючи у ковдру, щоб ще трішки продовжилась ніжна термічна обробка, вже в банці. За всі роки приготування джемів з низьким вмістом цукру (значно нижчим ніж рекомендований бабусями-експертами), ще жодна банка з джемом не здулась і ще жоден джем не сферментував.
Цибуля в бальзамічному маринаді за рецептом з книги "Смачні подарунки", книги від журналу Good Food ("Delicious Gifts" Good Food). Вона настільки смачна, що аж шкодую, що зробила я її лиш одну партію. Як спробувала, одразу ж забула про всі муки чищення тієї дрібноти. Важко чистити, зате як легко їсти. Зникає вона миттєво! Й одразу випереджу питання. У мене не аристократична французька перлова цибуля, навіть не цибуля шалот, яку в книзі рекомендують як альтернативу, а у мене проста, дрібна насіннева цибуля яку продають у нас на кожному ринку. Й вийшло вкрай вдало. Від перлової цибулі смаком не відрізнити! Й вигляд такого додатку вражаючий. Ця кисло-солодка, маринована цибуля буде чудовим доповненням до паштетів, печень, сирних тарілок чи навіть святкових канапе. Вона настільки смачна, що її хочеться їсти просто так, як зернята, потягуючи одну за одною, попри те, що вона таки виразна смаком! Зверніть увагу на те, що у рецепті вказаний час кип'ятіння маринаду спочатку до додавання цибулі, а потім і після розкладання цибулі по банках. Цей час вказаний не так просто, дотримуйтесь його, адже під час кипіння змінюється концентрація маринаду, оцет стає менш різкішим, співвідношення рідини, цукру та солі змінюється. Це все важливі нюанси приготування, тож кип'ятите і дивитесь на час. Зазвичай господині мають іншу проблему, поставити маринад варитись і піти собі, а він вариться і вариться й смак овочів, яких Ви заллєте тим, вже перевареним маринадом, буде геть іншим й не таким як треба. Тут я навпаки прошу, поваріть як слід і не поспішайте. Загалом, я дотримувалась основного рецепта практично без змін. Єдине, що я у ньому змінила, це замінила свіжий базилік, на дуже якісний, свій домашній, сушений. Не люблю я розкислого листя свіжих трав в таких маринадах. І колір неприємний, і консистенція апетиту не викликає. Але в рецепті пишу, як написано у книзі, а від себе додаю, що замінити свіжий базилік сушеним можна. І про зберігання. В книзі написано, що можна цю цибулю зберігати до 3-х місяців. З моєї практики, впевнено Вам пишу, що з такою кількістю оцту, їй навіть за рік нічого не буде. Але звісно ж, не буду Вам писати стільки її тримати, нехай тією золотою серединою буде 6 місяців зберігання, хоч смачна вона настільки, що довго не залежиться.
Відмінне, освіжаюче смакові рецептори, доповнення до м'яса. Такий хрін особливо добре пасує до свинини.
Якось двоюрідна сестра принесла баночку цієї аджики на пробу. Розповіла, що її свекор щороку робить заготівлі такої аджики і в холодильнику вона зберігається до наступного сезону. Я як не любитель аджики і всяких консервованих виробів і закаток, крім домашнього кетчупу, подякувала, але досить скептично поставила в холодильник і налаштовувала себе на те, що треба спробувати .... Спробувала. Полюбила пристрасно і назавжди! Тепер заготівлі роблю і я!:-) Така аджика зі шматочком добре засоленого сала, на чорному хлібі, це те, чого іноді так вимагає моя українська душа і те, чого й за роки сімейного життя, не може зрозуміти мій польський чоловік ... Я про сало ... Аджику він їсть так, ложкою і з банки. За що вічно його лаю! Облизану ложку не можна пхати назад в банку !! Без таких ексцесів, аджика добре зберігається в холодильнику довше ніж півроку.
На численні прохання читачів надаю рецепт домашнього розпушувача для тіста, який має подібну дію як промислові, але не містить фосфатів та інших шкідливих речовин. Хоч все відносно. Для когось і сода з лимонною кислотою будуть неприйнятними. Сода - відомий усім чистий розпушувач. Лимонна кислота - активатор соди. А щоб вони не активувались ще в банці під впливом нормальної вологи приміщення, додається крохмаль або борошно. Але краще крохмаль. Після змішування, важливо збити чи розтерти все разом до отримання однорідної консистенції. Тоді рівномірніше будуть розподілені складові і краще буде відбуватись реакція. Термін придатності домашнього розпушувача залежить від умов зберігання та вологості приміщення. В середньому 3 місяці після змішування. Чим вологість більша, тим швидше непридатною стає суміш. Такий розпушувач активується одразу ж після змішування з вологими інгредієнтами. Тому, після додавання його у тісто, бажано якнайшвидше почати випікати виріб. Промислові розпушувачі мають більш складний вміст і деякі інгредієнти їх мають дію, яка активується лиш при досягненні певних температур, тому з ними час початку випікання не є так важливим. На моїй кухні присутні два види розпушувача. Домашній і промисловий. Хоч все частіший, з турботи про здоров'я рідних та своє, все частіше використовую домашній розпушувач. Навіть якщо результат не такий вражаючий як з промисловим. Це особистий вибір кожного, який з них використовувати у себе дома.
Одразу після вишневого джему з амаретто, усілякі джеми з абрикосами мої улюблені. В них є приємна кислинка і насичений фруктовий аромат. Для мене це як "літо у банці": сонячно, смачно і яскраво. Фруктовий аромат абрикосів дуже вдало доповнюють такі інтенсивні трави як розмарин та тим'ян. І от той перший я й вирішила додати до свого абрикосового джему з кислинкою апельсину. Вийшло дуже смачно і незвичайно водночас. Через те, що до складу цього абрикосового джему входить апельсиновий сік, який сприяє збереженню яскравого кольору джему та доповнює його цитрусовим смаком, варити його слід трішки довше, ніж решту джемів на сайті. Але пам'ятайте про те, що джеми з абрикосів особливо швидко пригоряють, тому обов'язково готуйте джем у посуді з товстим дном і часто мішайте. Хвилин 5 неуваги і джем може пригоріти і вся партія набуде не надто приємної гірчинки та паленого аромату. Будьте пильні! До того як джем дійде до потрібної густини та температури кипіння (104ᵒС для джемів), абрикоси майже повністю розварюються і консистенція стає практично однорідною. Шкірки в цьому джемі ледь відчуваються і являються принадою, а не вадою, адже в них сконцентровано найбільше смаку. Абрикосовий джем - рецептНезвичайний, неймовірно смачний і ароматний абрикосовий джем з розмарином та свіжим апельсиновим соком. Це ідеальний рецепт для тих, хто шукає особливі рецепти заготовок на зиму та цінує насичений смак і яскравий аромат свіжих фруктів.Такий джем з абрикосів чудово підходить як начинка для пирогів, десертів, до млинців, тостів або як додаток до вишуканих сирів. Якщо ви шукали смачний рецепт, як приготувати абрикосовий джем або зварити густий джем, цей варіант обов'язково стане вашим улюбленим рецептом.
Отже, з чого починала тематичний місяць, тим і закінчую! :-) Після публікування мого рецепту вишуканого чаю з яблуками та інструктажу про те як сушити цитрусові, читачі задавали мені стільки питань, що поєднується з цитрусовими, так як хочуть зробити такий чай. Зрештою, вирішила представити мою версію цитрусового чаю. Цей розкіший смаком, більш пряний чай, якраз те, що потрібно щоб зігрітися. Журавлина і цитрусові надають насичений помаранчевий колір чаю і злегка відчутну кислинку.
Таку пасту можна купити в готовому вигляді, але на жаль не бачила її у нас, але тунісець з яким познайомилась на екскурсії яскраво розповів на хлопський розум як готувати таку пасту дома. Все виявилося дуже просто! Ось, передаю Вам! Таку пасту можна додавати в супи, змащувати рибу і курку. У ній маринують баранину і додають до кус-кусу. Паста ДУЖЕ ГОСТРА! Рецепт автентичний, майже не адаптований.
При бажанні, до желе з порічок можна додавати улюблені спеції чи трави. М'ята мій улюблений варіант. Разом з порічкою вона створює яскравий та незабутній смак. З порічкою також добре поєднується лимонний тим'ян, кориця, кардамон, імбир та бадьян. З цитрусових, цікавим доповненням буде лайм чи апельсин. Важливо в приготуванні желе довести його до потрібної температури. Хоч на відміну від малини, в порічок дуже високий природній вміст пектину і желе вийде навіть у недосвідчених господинь, добре проварити ягідний сік з цукром все ж потрібне. І потрібно взяти до уваги, що желе може загусати кілька днів і навіть тижнів, але воно обов'язково загусне. Це залежить від ягід, як довго Ви желе варили і зовнішньої температури. В спекотні дні воно загусає повільніше. Скільки вже готую це желе, настільки по різному загусало воно. Було так, що й на другий день гусло, а було так, що лише через 2 тижні добре загусало. Але загусало завжди. Таке желе з порічок - це чудовий додаток для перемащування коржів для тортів, випікання з ним печива та просто до налисників, млинців, домашніх вафель і просто до скибки хрусткого багету...
Я давно вже обіцяла скомпонувати суміш на основі зеленого чаю. Особисто я, залишаюсь вірна чорному чаю. Люблю його смак і аромат. А якщо зелений, тоді вже японський "Сенча". Ставший традиційним в наших краях, китайський зелений чай, недолюблюю і дуже вибагливо ставлюся до нього. Тому, експериментів було дуже багато, поки знайшла поєднання, яке було б мені до душі. (Пробувала і з сушеним манго і з ананасом, і з ягодами різними, все не те!) А ось таке зухвале поєднання зеленого чаю з лаймом, м'ятою та імбиром мені дуже сподобалось і вирішила нарешті поділитись рецептом. Домашній чай - це завжди особливий продукт, який може стати особливим подарунком близькій людині. Зробіть коханим людям приємне!
Як усі, хто слідкує за рецептами сайту якийсь час, знають, що я не люблю класичних приторно-солодких джемів, варень та усілякого типу старосвітських заготівель. Вже минули часи дефіциту, коли довго варене варення з ягід, з великою кількістю цукру, з якого виварився весь аромат тих ягід й відчувається лише цукор, був дуже бажаним додатком, часом і десертом, до чаю. Магазини переповнені усілякими солодощами та різної якості джемами й домашні баночки з ласощами повинні бути особливими, вартими тієї роботи, що з ними пов'язана і якісно відрізнятись від асортименту в магазині. Принаймні я так вважаю. Тому лише такими рецептами домашніх заготівель я з Вами ділюсь. Щоб завжди було не тільки смачно, а й цікаво ласувати. Не кажучи вже про те, що готуючи дома, Ви точно знаєте, що їсте. А якщо ще й фрукти чи ягоди з власного чи бабусиного саду, тоді у Вас вийде взагалі продукт найвищої якості. Такого типу заготівель є й це яблучне повидло з мелісою. Може, щоб відчути її заспокійливий ефект меліси там замало, але смакове задоволення таке яблучне повидло точно подарує. Щоб яблука добре розварились, потрібно варити їх спочатку без цукру, з невеликою кількістю води. Цукор сповільнює розварювання, тому солодити повидло потрібно вже після подрібнення чи протирання. Будьте обережними, після протирання, повидло дуже булькає й "плюється", а це небезпечно з огляду на можливі опіки. Тому, після протирання, обов'язково накривайте каструлю з яблучним повидлом спеціальною сітчастою кришкою від розбризкувань чи просто ситом відповідного розміру. Звичайна кришка не дасть рідині випаровувати як слід. В крайньому разі, накривати кришкою не щільно і не стояти з того боку, з якого щілина між кришкою та каструлею. А щоб мішати повидло, під час вварювання, потрібно знімати каструлю з вогню. Тоді уникнете розбризкування. В рецепті цього повидла з яблук є сік цілого лимона. Він робить смак яблук більш виразним і балансує солодкість повидла. Взагалі сік лимону - це дуже чудовий інструмент для балансування смаку джемів та інших солодких заготівель. Можна додати сік лимону й не зменшувати кількість цукру у виробі. Якщо її таки зменшити, тоді задля власної безпеки, такий виріб краще пастеризувати після розливання у банки. Я намагаюсь таки балансувати, щоб менше пастеризувати. Це додаткова термічна обробка, яка часто хоч і необхідна, але негативно впливає на корисні властивості виробу й на його аромат та смак. А ще, сік лимону, в помірних кількостях, як і сіль, має властивість підкреслювати смак та аромат інших інгредієнтів. Що завжди на користь. Усі "вічно худнучі" точно знають про те, що соком лимона можна замінити сіль в деяких стравах, щоб вони залишались смачною. Я противник будь-яких кардинальних чи виключаючих щось дієт, але властивостями лимонного соку активно користуюсь і Вам раджу. При бажанні, любителі класичних смаків, замість меліси, можуть додати до яблучного повидла паличку кориці. Але корицю слід додавати ще на початку варіння яблук. Що стосується сорту яблук, то цей рецепт підходить для усіх його сортів. Просто деякі з них потрібно буде трішки довше розварювати, а деякі розваряться й після 5-ти хвилин кипіння. Але сміливо використовуйте яблука власного врожаю, якщо Ви настільки щасливі щоб мати власний врожай яблук, незалежно від того, який їх сорт. Я особисто, усі заготівлі та випічку люблю з яблук з кислих сортів.
Ще одна ідея простого кулінарного подарунка в саше. Зазвичай, в бульйон я ще кладу стебла петрушки, але якщо використовую в бульйоні корінь петрушки (так як це роблять у Польщі, на ряду з цибулею пореєм і кореневою селерою), тоді для бульйону потрібен тільки такий набір спецій і відповідні овочі, морква та цибуля. Якщо Ви любите ще якісь спеції або трави у вашому бульйоні чи супі, сміливо додавайте. Одна умова для трав, вони повинні бути сушеними, як лавровий лист. Не забудьте також про красиву картку з кольорового картону, вирізану і підписану Вами, з інструкцією застосування.
ПРО ГОСТРИЙ СОУС З ХАЛАПЕНЬЙОМексиканський перець халапеньйо вже перестає бути екзотикою в Україні. Його вже активно вирощують крафтові сімейні фермерські домогосподарства і не тільки. В сезон його можна зустріти навіть у великих супермаркетах. І він таки особливий: має свій приємний аромат, товсті стінки й прийнятну гостроту, хоч остання може дуже коливатись. Але товсті стінки та запаморочливий аромат, це те, за що його люблять найбільше. І ми з чоловіком є палкими прихильниками його перчика:-). Маленького, але з яким характером! Люблю його запікати з сиром, консервувати та варити з нього соуси. Цей соус легкий в приготуванні, дуже ароматний та яскравий кольором, який не тьмяніє. Якщо любите гостреньке, гугліть де придбати цей перчик й швиденько робіть соус. Не пошкодуєте! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ГОСТРОГО СОУСУЦей соус, якщо Вам пощастить з перцем, як мені цьогоріч, таки гострючий, проте дуже ароматний. Багато його не з’їси, та й малої кількості вистачить, щоб отримати задоволення. Тому, готувала я його без пастеризації, аби зберегти колір та ніжний аромат кінзи, яка теж входить до складу соусу. Місця в холодильнику на нього вистачає, а взимку можна взагалі на балконі тримати:-). Але якщо все ж хочете на полиці зберігати, потрібна пастеризація. Про те, що це таке і як це правильно робити, читайте в кулінарній книзі «Знаю, що споживаю», розділ консервація. І випереджу питання. Можна готувати соус з іншого перцю. Але він буде менш ароматним і може трішечки більш рідким, але однозначно вдасться. Як будь-які натуральні свіжі соуси без емульгаторів, за час стояння в холодильнику він трішки може розшаруватись. І це нормально. Просто збовтайте перед подаванням до столу.ПРИГОТУВАННЯ ГОСТРОГО СОУСУ З ПЕРЦЮ ХАЛАПЕНЬЙО:
Ви напевно вже помітили мою слабкість до різного роду наливок, лікерів і тому подібному ... Промислових лікерів терпіти не можу, за винятком Cointreau та амаретто які часто зустрічається в моїх рецептах. А ось домашні наливки, з біскотті на додаток... це я люблю ... дуже ... 1 чарочка хорошого домашнього лікеру чи наливки і звичайний вечір стає особливим ... Така ананасова наливка також чудесне доповнення до десерту. Наливку можна зробити і на горілці і на коньяку, тільки від коньяку колір буде вже трохи не такий світлий. Але найшляхетніше, що Ви можете зробити з ананасом в наливці, - це залити його ромом. І боронь Вас Боже, заливати цей чудовий фрукт найдешевшим алкоголем. Ви більше ніколи не захочете робити наливки. І не з моєї вини. Чим заллєте, то і вип'єте! Це, я думаю, і дитині зрозуміло ...
Рецепт вийшов випадково. Давним давно готую таку суміш спецій для себе, але зазвичай це виглядає так: трішки цього, ложечку того, ще щібку того і пів ложечки сього. Але для Вас, мої читачі, спеціально все ретельно відміряла і записала. Раніше готувала цю суміш без сушених лимонів. Але як спробувала приготувати з лимонами, далі буду робити тільки так. Ви можете самі створити свою суміш спецій, щось прибрати, а щось додати. Тільки дам Вам кілька порад: 1) Пам'ятайте про інтенсивність ароматів і смаків тих чи інших спецій, варіюючи пропорції відповідно. 2) Виберіть для себе «основу», кілька домінуючих приправ і від цього відштовхуйтеся. У моєму випадку це паприка, сіль і гранульований часник. 3) Не судіть про приправу на смак в сухому вигляді, вона Вам в будь-якому випадку здасться занадто інтенсивною. Спробуйте на шматочку якогось продукту. Ось мабуть і все!
Це один із найцікавіших джемів на кулінарному сайті Picantecooking. Хоч ті, хто готує з нами вже довше, знають, що усі рецепти джемів на нашому кулінарному сайті незвичайні. Джем із ревеню з імбиром можна схарактеризувати як дуже яскравий, ніжний консистенцією і з приємною кислинкою. Моя старша донька, попри нелюбов до свіжого кореню імбиру і його аромату, одразу ж дуже полюбила цей джем. Щоб в процесі приготування шматочки ревеню не надто розварились, перед приготуванням джему з ревенем, його слід засипати цукром на одну годину. І загалом, є таке правило варіння джемів: якщо потрібно щоб ягоди чи фрукти розварились, для однорідної консистенції чи для приготування желе, тоді потрібно їх спочатку проварити без цукру, з додаванням невеликої кількості води. Якщо ж потрібно щоб вони втримали свою форму, наскільки це можливо, цукор потрібно додавати одразу, а якщо є час і бажання, можна засипати ягоди чи фрукти цукром завчасно, але не залишати більше як на 2-3 години, особливо якщо не ставити в холодильник, оскільки вони почнуть бродити і смак джему буде вже не той.
Я і раніше читала етикетки на баночках, упаковках, пакетиках, але тепер це роблю ще ретельніше. Добралася я і до лікерів. Можна сказати, чим більше зростає моя впевненість у собі як кулінара, тим більше мені хочеться все зробити вдома, самостійно. Принаймні, в рамках розумного. Домашній лікер "Бейліс" приготувати дуже просто. Було б нерозумно цього не зробити. Щодо назви лікеру «Бейліз», або краще його називати «Ірландський крем», так як перша назва - це бренд, а друга саме лікер. Домашній лікер також ніжний і вишуканий на смак, тільки без дози емульгаторів (тому краще перед вживанням збовтати), без дози консервантів (відповідно, краще протягом місяця випити) і без дози штучних ароматизаторів (тому смак може здаватися не таким інтенсивним). Все це Ви робите вдома, самі, тому ціна набагато приємніша. Хоч багато залежить від виду використаного віскі. Ірландський крем готується виключно на віскі. На горілці - це російський молочний лікер, але ні в якому разі не ірландський крем. Найдорожче віскі брати не варто, не відчуєте всю тонкість аромату, і продукт «переведете», але найдешевше також зіпсує задоволення.Рецепт адаптований з книги "Wielka księga nalewek», Jan Rogala.
Справжній лавандовий мед, той, над яким працюють прованські бджоли на лавандових луках французького Провансу, мені вдалося спробувати лише одного разу. У нас його купити неможливо. Але вдома можна зробити мед, який дуже близький смаком до того прованському меду. Потрібно лише трішки терпіння :-) Сушену лаванду можна купити в аптеці.
Такий полуничний джем - це ідеальне доповнення до італійських сирів і не тільки, особливо смачно на цільнозернових крекерах з сиром Пармезан, Грана Падано і овечим сиром Пекоріно. Зі зрілими сирами Гауда або Чеддер також дуже смачно. Взагалі він не буде зайвий при будь-якій сирній тарілці. Цей полуничний джем я також готую зі зниженою кількістю цукру, з додаванням пектину. Більше про пектин і як готувати з ним джеми та варення, читайте ТУТ. Напишу трохи про цукор в вареннях. Загальним правилом вважається, що якщо потрібно, щоб ягоди або фрукти були м'якими, слід спочатку проварити їх без цукру, лише потім, після розм'якшення додати цукор (актуально зі сливами та персиками). А якщо хочете щоб ягоди були більш пружними, додавайте цукор відразу. Цукор уповільнює пом'якшення фруктів в варенні. Смачних Вам заготівель!
Цей гострий томатний азійський соус дуже подібний до тих азійських червоних соусів, що можна купити в магазинах. Мала я колись і китайський кисло-солодкий гострий соус і тайський кисло-солодкий пікантний соус, що мали подібну смакову гамму. А оскільки ми з чоловіком любимо гострі страви і споживаємо чимало пікантних соусів, окрім домашнього кетчупу, то вирішила створити свій гострий азійський соус. Вийшло пречудово і чоловік сказав, що цей соус його фаворит серед усіх соусів, що до цього часу робила на зиму. Тому, з чистою совістю ділюсь рецептом з Вами, бо знаю, що тепер буду його робити щороку. В рецепті цього гострого томатного соусу є рибний соус, який надає особливі смакові нотки, без яких соус буде недовершеним. Якісний рибний соус коштує дешевше ніж якісний соєвий соус й купити без проблем його можна у супермаркетах, де продають все для суші та в інтернет-магазинах з азійськими продуктами. Далі його можна додавати у будь-які азійські супи. У Таїланді та В'єтнамі рибний соус використовують як сіль у стравах. Саме ним приправляють й практично не використовують солі як такої. Він сповнений умамі і збагатить, як рибні, так і м'ясні страви насиченим смаком. На кулінарних курсах в Таїланді не було солі, а от рибного соусу скільки хочеш. Ним ми приправляли і каррі з курки, і локшину з морепродуктами, і салат зі свинини. Тому, якщо купите рибний соус для приготування цієї страви, сміливо можете приправляти ним страви, що готуєте в воку, азійські супи та азійські соуси. Рибний соус - є основою в'єтнамського соусу ніок чам до весняних рулетиків. В залежності від соковитості помідорів, соус потрібно вварювати. Чим помідори соковитіші, тим довше. Обов'язково розливайте гострий азійський томатний соус киплячим, в гарячі стерилізовані банки. Закручуйте стерилізованими кришками й одразу загортайте запаси у ковдру. Тоді він буде зберігатись до весни без додаткової пастеризації. Дивіться відео, як легко почистити помідори:
Такі оливки дуже ароматні і вдало прикрасять святковий стіл. Робити їх надзвичайно просто, а смак і вигляд їх, як у куплених в магазині особливих делікатесів. Таким чином можна маринувати й чорні оливки, але для них я б підібрала іншу смакову композицію, наприклад пікантний сушений перець чілі, часник та в'ялені помідори, які теж наберуть смаку маринаду, паралельно вносячи свій особливий присмак. Після споживання маринованих оливок, нізащо не виливайте маринад на основі оливкової олії та винного оцту. Його можна використовувати як заправку до різноманітних салатів, а також маринувати в невеликій його кількості м'ясо птиці чи свинину, перед запіканням або смаженням. Такий ароматний маринад цінний сам по собі. І ще кілька слів про цедру лимону, хоч вже не одноразово писала, але ще часто надходять скарги від не уважних читачів, що щось приготовлене з цедрою лимону гірчить. Просто потрібно розрізняти цедру та шкірку. Жовтий тонкий шар на поверхні лимону і є цедрою, все решта - це шкірка. Якщо шкірка попадає у страву без попередньої обробки, як наприклад для цукатів, вона гірчить. Акуратно знімайте цедру. Для цього є спеціальний прилад, який називається зестер, він тонкими, вузькими смужками її знімає. А ще, дуже зручно це робити овочечисткою, яка знімає цедру тоненькими широкими смужками, які ідеальні для цього рецепту. В крайньому випадку, можна використовувати терку, але стирати обережно, щоб не стерти надто багато. Загалом, це стосується цедри усіх цитрусових. Для приготування маринованих оливок, Вам може знадобитися трохи більше оливкової олії або оцту, це залежить від посуду в якому будете маринувати. Якщо олія з оцтом не покриють оливки повністю, доливайте олію і оцет, без підігрівання, пропорційно. Якщо комусь будете дарувати такі мариновані оливки, в подарунковий кошик можна покласти також маринований сир Фета, баночку домашньої гірчиці, грісіні з сиром і травами, приготовлені своїми руками, та дещо куплене в делікатесах, як наприклад вакуумно запаковану палку хорошої салямі, чи в'ялену шинку або якийсь зрілий сир. Крім того, не зайвою буде гарна, невелика дерев'яна дошка, для подачі делікатесів на стіл та ніж до сиру, наприклад. Зараз не дорого, на ринках, можна купити дерев'яні дошки для нарізання, різних форм та кольорів. Є дуже гарні, з натурального дерева у формі листка чи різноманітних фруктів. Вони мають декоративний вигляд і чудово підійдуть для того, щоб викладати на них різноманітні смаколики та подавати на стіл. Це стильно і не банально.
Напевно нікого з моїх постійних читачів не здивує, що я люблю кулінарні експерименти. І я залюбки взялась поекспериментувати з джемами з додаванням Желфіксу, про який мене часто запитували мої читачі. І звичайно ж, я обрала Желфікс моєї улюбленої ТМ Dr.Oetker, товари якої завжди найвищої якості. І я приготувала 3 дуже прості у приготуванні, але незвичайні смаком джеми з відмінною консистенцією, при значно меншій кількості цукру ніж у звичайних солодких консерваціях. Хочу запропонувати Вашій увазі оксамитний джем-мус з полуниці з м'ятою, желе з порічок та смородини з ідеальною желеподібною консистенцію та освіжаючим смаком, та розкішний і незвичайний джем з малини з білим шоколадом та апельсиновим лікером. Готувати їх по-дитячому просто, а їх смак здивує Вас та Ваших рідних! Усі, хто бажає протестувати Желфікс безкоштовно, можуть це зробити, зареєструвавшись на порталі незалежного тестування"На-Пробу", де ось-ось почнеться тестування Желфіксу.Усі хто зареєструється на порталі для данного тестування до 4 червня отримають його безкоштовно, а потім зможуть поділитись своїм відгуком на порталі. Джеми з Желфіксом - це просто благословіння для усіх починаючих господинь або для усіх тих, хто не любить зайвої метушні на кухні. Їх дуже легко готувати й завжди можна бути впевненим у відмінному результаті. Джеми завжди гуснуть, навіть капризне желе, з якими в недосвідчених господинь найчастіше виникають проблеми, а смак їх просто відмінний. А ще, використання желфіксу дозволяє використовувати значно менше цукру ніж у старосвітських джемах і варити їх значно швидше. Завдяки цьому, у джемах зберігається більше вітамінів та аромату. Адже відомо, чим довше фрукти та ягоди варити, вварювати, тим більше вітамінів та корисних вітамін втрачається. Те саме стосується аромату та смаку ягід. Тому я дуже рекомендую використання Желфіксу для приготування домашніх джемів. Мій улюблений Желфікс ТМ Dr.Oetker з пропорцією 2:1, тобто на 1 частину цукру, потрібно брати 2 частини фруктів чи ягід, а саме на 1 кг фруктів, потрібно 0,5 кг цукру. Але пектин у Желфіксі ТМ Dr.Oetker настільки якісний, що я використовувала навіть меншу кількість цукру й все гусло відмінно. При приготуванні джемів з Желфіксом, дуже важливо дотримуватись технології приготування: - Оскільки час приготування джемів з Желфіксом доволі короткий, то фрукти потрібно спочатку зварити без цукру, це допоможе їм краще проварились. Звичайно, якщо хочете, щоб вони тримали ідеальну форму, можна відварити одразу з цукром, лиш Желфікс та невеличку кількість цукру змішану з ним, залишити на кінець. - Перед додаванням до джему, Желфікс потрібно змішати з невеликою кількістю цукру. Це потрібно, щоб пектин у ньому не збився в одну кульку, а рівномірно розподілився у джемі. - Після додавання Желфіксу до джему, варити його слід не довше 3-4 хвилин. Чим довше варити, тим більше слабшає сила пектину. Зазвичай, 3-4-х хвилин варіння з Желфіксом достатньо, щоб джем почав гуснути. - Якщо раптом джем не надто гусне, можна додати трохи лимонної кислоти. Вона посилює дію пектину. - Слід пам'ятати, що під час вистигання джем продовжує гуснути. Особливо желе, яке остаточно загущується після вистигання. От напевно і все. Джеми ще ніколи не було готувати так просто! Нехай Ваш сезон консервацій буде плідним, а заготівлі смачними!
Черговий рецепт від дружини брата мого чоловіка. Такі пікулі з великих, насіннєвих огірків, як називала їх моя бабуся, швагрова робить кожного року. Свекор, для якого віддушиною є можливість попрацювати на своїй невеликій грядці, щороку має чимало огірків які потім потрібно переробляти. А у всіх хто має свої огірки, нехай і не багато, завжди має й ті великі, які сховались під листям і переросли. Їх ніхто не хоче їсти й викидати їх також шкода. Навіть у мене з моїх 4-х кущів огірків на клумбі, час від часу назбирується перерісших огірків на кілька банок пікулів. Такі кисло-солодкі, дещо пряні пікулі - це чудовий спосіб цікаво використати ті огірки. Робити такі пікулі дуже просто і практично не можливо зіпсувати:-). При бажанні, в кожну банку можна покласти і по свіжому чи сушеному перчику чілі. Тоді вони будуть ще й пікантними. Кількість огірків, що потрібна для страви, я не вказувала. Скільки буде. Головне, це правильні пропорції маринаду. Зазначеної кількості маринаду вистачає приблизно на дві літрові банки. Огірки можна розкладати в 0,5 л, 0,75 л чи 1 л банки. В залежності від довжини огірків. Кількість решти інгредієнтів не обов'язково зменшувати чи збільшувати відповідно до розміру банок. Якщо у Вас залишиться маринад, його можна злити в банку, закрити кришкою і потім використати при наступому консервуванні, доливаючи його до свіжого і доводячи до кипіння.