Як писала і раніше, я просто обожнюю десерти з гранолою. Такі яскраві, легкі, до того й корисні! Та й робити швидко! Лише складати такі десерти краще за все перед самою подачею, щоб гранола довше залишалась хрусткою. І цей простий десерт, як результат моїх фантазувань на кухні, вийшов таким чудовим! Чоловік навіть хотів назвати його "Полунична фантазія", але я за те, щоб назва страви максимально відображала склад. Тому так і не назвала, але в нашій сім'ї цей десерт має таку кодову назву:-)). Цей десерт з домашнього сиру я робила з рештками запасів замороженої полуниці. В сезон звичайно ж робіть зі свіжої. Хоч морожена в сезон полуниця, нічим не поступається у якості свіжій. Замість полуниці можна використовувати малину чи інші Ваші улюблені ягоди. Щодо сиру, бажано його, так як і вказано в рецепті, змолоти тричі на м'ясорубці, як на сирник. Консистенція тоді буде просто казкова! Ну хоч би двічі змолоти не полінуйтесь, оскільки це того варте!! Сирна маса виходить такою ніжною та пухкою, що просто мимоволі хочеться назвати її нічим іншим, як кремом! Збиті вершки додають цьому крему додаткової ніжності. Якщо у Вас й домашній сир буде якісним, а не обезжирена магазинна гидота, то ніхто не здогадається що в основі маси лежить домашній сир! Навіть ті, що домашній сир на дух не переносять і навіть вередливі та перебірливі діти не зрозуміють!
Цей полунично-кокосовий десерт немов хмаринка у роті. А ще, його по-дитячому просто готувати. Спочатку на деку випікається ароматний та хрумкий штрейзель з кокосовою стружкою та мигдалем. Потім швидко змішується сирно-вершкова маса зі згущеним молоком та кокосом, домішуються шматочки свіжої, соковитої полуниці й перекладається усе разом у формі. Далі трішки чекаєте, поки все охолоне та застигне і насолоджуєтесь цією смаковою розпустою. Це однозначно легше ніж спекти сирник чи зібрати торт й варте кожної хвилини присвяченої на його приготування. Косово-полуничний смак Вас захопить своєю вишуканістю та легкістю. Чудовий спосіб насолодитись сезоном полуниць цікаво! При бажанні, для штрейзеля можна використати будь-які горіхи, окрім арахісу. Його смак пасує не до усіх десертів й тут він буде перебивати кокос та полуниці своєю інтенсивністю. Але які горіхи Ви б не обрали, найважливіше дочекатись доки штрейзель повністю вистигне. Також, замість домашнього сиру можна використати рікоту або псевдорікотту або вершковий сир. З останнім у Вас буде майже чізкейк без випікання. Для цього ідеально підійде домашній вершковий сир з кулінарної книги «Знаю, що споживаю» ст. 170. Він виходить дуже кремовим, попри те, що менш жирний ніж магазинні аналоги й ціною він теж вигідніший. В сезон такі десерти можна готувати абсолютно з усіма ягодами та літніми фруктами. Дрібні ягоди для нього нарізати не потрібно. Й увага! Оскільки десерт дуже ніжний, краще за все нарізати його тонким, гострим ножем. Й щоб процес був легшим, можна перед нарізанням нагріти ніж, поливши його окропом.
Такий десерт просто створений для лінивих господинь або ж просто тих, хто не любить вовтузитись на кухні, але любить смачно їсти:-). Нічого не потрібно випікати, головне мати хороші персики в сиропі. В ідеалі, домашні персики в сиропі з коньяком, але можна використати будь-які магазинні в сиропі, а їх сироп, для подальших приготувань, зміцнити невеликою кількістю коньяку. Основою для цього йогуртового десерту з персиками є просочене сиропом печиво савоярді або ж дамські пальчики, такі як для десерту "Тірамісу". Найбільший шар десерту - це, так звана, йогуртова "пінка" з густого натурального йогурту та невеликої кількості збитих вершків з додаванням порізаних консервованих персиків, а зверху просте желе з того ж сиропу і хрустке дроблене печиво зверху. Все по-дитячому просто та швидко, а ще дуже смачно! Для приготування цього десерту я використовувала свої консервовані персики у сиропі з коньяком. Але я розумію, що не у всіх є бажання займатись консервацією, тому подала кількості персика та сиропу у грамах та мілілітрах, щоб можна було використовувати й магазинні персики. Якщо будете використовувати магазинні персики, то сироп з них можна трішки розвести водою, щоб не був надто солодким й додати трішки коньяку, для шляхетності та аромату. Щодо основної частини десерту, йогуртової "пінки", то її потрібно робити з густого натурального йогурту типу "грецького". З жодного іншого! В крайньому випадку, можна використати сметану 10% магазину, обов'язково густу, щоправда, буде у десерта дещо інший смак. Але в жодному разі не використовуйте рідкі питні йогурти чи йогурти до салатних заправок, тощо. І про вершки, хоч вже не раз писала, але це постійний проблемний пункт в господинь, що з ними мало працювали, перед збиванням їх потрібно добряче охолодити. Можна охолодити навіть посуд в якому будете збивати та інструмент збивання, тобто вінчики від міксера. В вершках об'єм дають жири і об'єм створюється лише тоді, коли ті жири дуже холодні і їх достатньо. Тобто, чим жирніші вершки, тим краще вони збиваються. 30% жирності це найнижча межа жирності для збивання вершків. З меншою жирністю вершки просто не зіб'ються. Пам'ятайте про це все перед збиванням. І ще трішки кулінарної "хімії" чи секретів, або ж лайфхаків, як тепер модно казати: цукрова пудра (точніше невелика кількістю крохмалю у ній) та кислота (наприклад лимонний сік, тощо), загущують вершки і вони тоді краще збиваються. Якщо не лад з вершками, можна додати трішечки лимонного соку й далі збивати. Але потрібно знати міру. Також, замість цукру, для підсолоджування вершків краще використовувати цукрову пудру. Вона краще розчиняється у вершках і трішки загущує їх. Напишу ще кілька слів про печиво зверху. Можна просто завершити десерт чистим желе, можна зверху повикладати ще пластинки персиків чи інших фруктів і залити їх желе. А можна зробити хрустке завершення з дробленого печива. Отже, вдалих та смачних Вам приготувань!
Панакота - це напевно найкращий десерт для пікніка. У цьому я переконалася на останньому сімейному виїзді на природу. Вершково-молочну масу відразу можна вже розлити по банках, а не по склянках. Закрити кришкою і вести хоч на край світу в термосумці. Пів дня дороги точно витримає!Також, панакота - це відмінна основа для експериментів. Вершково-молочна основа (в оригіналі лише вершкова, але я віддаю перевагу версії менш жирній) так легко ароматизується за допомогою спецій або трав. Та й щоб було смачно і не банально, можна придумати яскравий ягідний або фруктовий соус до десерту.Ревінь - трав'яниста рослина з товстими стеблами яка активно зростає навесні. У їжу вживаються тільки стебла, оскільки листя і корінь з великих кількостях вважаються отруйними. А стебло має приємний кислий присмак і безліч вітамінів та мінералів.Ревінь відмінно поєднується з апельсином, імбиром, кардамоном, ваніллю, полуницею, вершками, яблуками, а також з горіхами і ще багато з чим.
Дуже простий у виконанні десерт з чудовим, яскравий та незвичайним смаком. А цей не звичайний смак додають йому віскі та мед у вершках. А хрусткі вівсяні пластівці просто, але дуже ефектно доповнюють страву! Ну що може бути ще більш шотландським ніж віскі та вівсяні пластівці?! Признаюсь, вівсяні пластівці це останнє, що б мені спало в голову додати до вишуканого десерту. Але після того, як спробувала приготувати цю шотландську класику, я змінила свою думку щодо скромних пластівців. Підрум'янювання на сковорідці надає їм особливу, навіть трохи горіхову, смакову нотку! І скажу Вам, це один з найшвидших в приготуванні десертів! Все робиться просто за лічені хвилини, а враження в гостей не менше ніж від вишуканого торту. Ідеальне рішення на ті дні, коли катастрофічно не вистачає часу. Інколи, пластівці для цього десерту, напередодні замочують в віскі і лише потім обсмажують. Але обсмажити до хрусту ту "п'янку кашу" майже не можливо, тому я цього не роблю. А ще, у давніші часи, замість вершків, у рецепті цього десерту використовували кроуді - сир з підкисшого козячого молока. А сам десерт, по суті, можна готувати з будь яких ягід чи фруктів, з будь-яким улюбленим алкоголем. Хоч традиційно кранахан містить малину та віскі.
ПРО ЙОГУРТОВИЙ ДЕСЕРТ З ЯГОДАМИЦей йогуртовий десерт я створила нашвидкуруч одразу ж після повернення з Польщі. Завдяки дистанційним сервісам доставки продуктів, можна робити замовлення прямо з дороги й потім швидше повертатись до щоденної рутини. Так і було. Печиво у мене вже було, йогурт та ще чого бракувало, довезли, ягоди заморожені також були, маракую привезла з Польщі. Але можна і без неї й просто взяти більше ягід. Вийшло як завжди дуже смачно й легко. Зізнаюсь, що я обожнюю такі десерти і люблю їх значно більше ніж будь-які торти. Проста основа з печива, легкий та ніжний йогуртовий шар, лиш трішки розпушений вершками і багато ягід. Важко втриматись після першого шматочка. Неодмінно хочеться докладки. А ще, як верх посипати підрум’яненою кокосовою стружкою, взагалі виходить якась неземна невагома насолода. Хто не знає, підрум’янення робить смак кокосової стружки суттєво інтенсивнішим.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ДЕСЕРТУЩодо технічних нюансів приготування такого простого десерту з йогурту, то їх геть мало. Вершки повинні бути добряче охолоджені, щоб добре збитись. А щоб вони були щільнішими й краще тримали форму, додається сухе молоко. Будьте уважними при додаванні желатину розчиненого в молоці до холодного йогурту. Потрібно дуже інтенсивно мішати масу і не ловити гав, інакше желатин не рівномірно розподілиться.А додаючи вершки, то слід спочатку додати невелику кількість і швидко та інтенсивно вимішати, а далі решту вже вимішувати ніжно, мов загортаючи їх в йогурт.Ну і про експерименти. Оскільки йогуртовий шар доволі простий, то все ж радила б Вам брати дещо цікавіше печиво ніж просто галетне. Звісно, можна і його, але тоді я б радила крихти печива, перед змішуванням з маслом, підрум’янити на сухій сковорідці. Крихти не будуть такими блідими і вони будуть значно ароматніші. Хоч найкраще використовувати печиво типу Грехема, з цільнозерновим борошном та корицею, про яке я писала у своїй третій кулінарній книзі «Класика з історією». В крайньому разі замінити якимись медовими пряниками, тощо.Ну і щодо ароматизаторів, то можуть вони бути будь-якими, не лише цедра цитрусових, а й кориця, кардамон, ваніль, тощо. Як і ягоди. У мене смородина, бо інших ягід заморожених в цю пору не мала, але можуть бути абсолютно будь-які ягоди. І чим різноманітніші вони, тим яскравішим буде десерт.Тож вдалих Вам, яскравих кулінарних експериментів й смачного!ПРИГОТУВАННЯ ЙОГУРТОВОГО ДЕСЕРТУ З ЯГОДАМИ:
Десерт можна було б назвати "полуничним тірамісу", але все набагато простіше, швидше і ягідніше. Ідеальний десерт для насолоди свіжим смаком полуниці. Якщо немає маскарпоне, збивайте просто вершки, в більшій кількості. Буде інакше, але смачно буде. Десерт буде просто більш пухкішим. До речі, щоб було зовсім швидко (а я готувала цей десерт паралельно готуючи вечерю, все було експромтом і треба було швидко) можна збивати маскарпоне з вершками і цукром разом, в одному посуді. Але якщо не поспішите і не полінуйтеся, і вершки зіб'єте окремо, а маскарпоне окремо, тоді крем буде об'ємнішим, так як окремо вони збиваються об'ємніше. Що стосується алкоголю в десерті, його можна упустити, але кілька ложок ароматного лікеру, робить десерт вишуканим, хоч і дорослим. (Для порції доньки я відібрала трохи полуниці після змішування з медом і м'ятою, лише потім в загальну порцію додала алкоголь). І ще одне, замість м'яти можна використовувати базилік. Тоді десерт взагалі буде, можна сказати, новаторським. Одним словом, смачних Вам експериментів і солодкого полуничного сезону!
Хтось колись дивився на калорійність маскарпоне? Ні? Тоді подивіться! Хоч класична версія тірамісу на маскарпоне теж дуже смачна, але ласувати таким десертом краще не часто і в міру. Смак ж цього дієтичного десерту не поступається класичному варіанту, а калорійність набагато менше. Адже особам, що стежить за фігурою, іноді теж хочеться солодкого і смачного! Як горда мама, похвалюся: цей десерт допомагала мені робити старша донька. У повному розумінні цього слова: просочувала печиво, викладала сирну масу і навіть розкладала ягідки. Проблема виникла потім, коли я намагалася їй пояснити, чому я забираю кавово-алкогольні печеньки з її порції :-)
ПРО ТРИШАРОВИЙ ЧІА-ПУДИНГТришаровий чіа-пудинг — це корисний та поживний десерт котрий і смачний і привабливий та цікавий у подачі. Ніжні, кремові шари з різними смаками створюють гармонійний контраст: фруктова свіжість, насиченість шоколаду та легка ягідна кислинка. І усе це без складних технік і зайвих зусиль. Такий десерт ідеально підходить для тих, хто шукає баланс між здоровим харчуванням і задоволенням. Насіння чіа багате на клітковину та корисні жири, а у поєднанні з рослинним молоком та натуральними підсолоджувачами створює легкий, але ситний десерт. Його зручно приготувати наперед і це ще одна перевага: чіа-пудинг чудово зберігається в холодильнику, зберігаючи свою текстуру та смак. Окрім того, цей рецепт легко адаптувати під власний смак. Змінюйте фрукти, експериментуйте з різними видами молока, додавайте спеції або горіхи — і щоразу отримуватимете нову варіацію знайомого десерту.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ТА ПОРАДИ. ЯК ПРИГОТУВАТИ ЧІА-ПУДИНГ?Основою вдалого чіа-пудингу є правильне співвідношення рідини та насіння. Важливо добре вимішати суміш одразу після додавання насіння чіа, а потім ще раз через кілька хвилин і це допоможе уникнути утворення грудочок і забезпечить рівномірне загущення.Не менш важливий час настоювання. Чіа потребує щонайменше 6–8 годин, щоб повністю набрякнути й надати пудингу характерної ніжної, злегка желейної текстури. Найкраще залишити його в холодильнику на ніч. Якщо ж Ви готуєте наперед, десерт без проблем зберігатиметься до двох діб.Щодо шарів, важливо готувати їх окремо, щоб зберегти чистоту смаку кожного. Перед викладанням у склянки переконайтесь, що всі шари добре загусли. Тоді десерт триматиме форму і виглядатиме акуратно. А для подачі не нехтуйте текстурними акцентами: кокосова стружка, підсмажені горіхи чи свіже фруктове пюре додають завершеності та роблять десерт ще цікавішим.ЯК УРІЗНОМАНІТНИТИ ШАРИ ЧІА-ПУДИНГУ:Загалом, за основну рідину можна використати абсолютно будь-що: сік, звичайне молоко, будь-яке рослинне молоко. Я обрала не кулінарне, кокосове молоко, таке, які використовують до кави. Воно менш жирне, але має приємний десертний кокосовий посмак. Від смаку рідини суттєво залежить смак цілого десерту. Аби десерт не ферментував, не псувався надто швидко, фруктові пюре мають бути пастеризованими, я подрібнені ягоди сублімовані. До речі, для фруктового шару ідеально підходять дитячі фруктові та ягідні пюре: яблучне, персикове, абрикосове чи екзотичне манго. Що душа забажає. Ягоди також можуть бути абсолютно різні: вишня, малина, полуниця, смородина, тощо. Щодо какао, то можна залишити цей шар кокосовим, підсолодивши кокосове молоко, додавши ще кілька ложок кокосової стружки. ЯК ПРИГОТУВАТИ ЧІА ПУДИНГ?ІНГРЕДІЄНТИ ДЛЯ ЧІА-ПУДИНГУ:
Люблю змінювати класичні страви та десерти. Звичайною вершковою панакотою мало кого здивуєш, а от кокосова - це вже зовсім інша справа. Ще й під особливим фруктовим соусом, що так вдало доповнює смак кокосової панакоти. Отже, насолоджуємося!
Такий, дуже смачний та ніжний мус з маракуї дуже легко готувати. Як загалом, будьмо щирими, будь-який мус. Все відбувається дуже швидко, мало на шляху приготування несподіванок і як результат, у Вас ще й вишуканий десерт, якому всі здивовані й щиро тішаться. І взагалі, ореол складності та неймовірної вишуканості мусів тягнеться зі старих часів, коли не було міксерів, щоб швидко збити вершки як слід, до того, як вони перегріються від того недолугого збивання і осядуть. Лиш майстри з мускулистими руками та яструбиною спритністю могли це подужати. А зараз і дитина може. Купіть лиш їй якісні вершки, добре охолодіть та дайте міксер:-). Спробуйте! Цей мус з маракуї можна готувати з дітьми і його екзотичний смак та ніжна консистенція, в поєднанні з зухвалим яскравим кулі з ківі, не залишить Вас байдужим! Найскладніше у приготуванні цього мусу - це знайти маракую. Але й це вже не так складно, як було раніше. Вистачить в пошукових системах вписати назву цього екзотичного фрукта, як одразу Вам висвітиться кілька інтернет-магазинів які з радістю Вам продадуть або сам фрукт або пюре з нього. Навіть в нашому місті, в одному з супермаркетів, я бачила у продажі пюре з маракуї й ціна не була захмарною. Лиш консервованого не беріть. Я колись спокусилась і викинула. Це була рідкісна гидота. Не забувайте, що вершки перед збиванням слід дуже добре охолодити. Це основа того, щоб вони стабілізувались! І це найчастіша помилка початківців, чому вони не збиваються. Якщо в приміщенні дуже тепло, то охолоджуйте навіть посуд для збивання вершків.
Такий десерт попри корисність, дуже смачний! Чому попри? Тому, що таке рідко зустрічається. Щоб було і корисно і смачно. Можна в ньому багато чого спростити й готувати буде ще швидше. Цей десерт лиш приклад як можна цікаво використати домашню гранолу.Зазвичай, дома я роблю все простіше. Настільки просто, що чоловік чи старша донька вже й самі роблять такі десерти для себе і для мене:-). На щодень використовую простий домашній йогурт (типу грецького), домашні фруктові чи ягідні сиропи приготовлені літом в сезон або мед, гранолу і свіжі сезонні фрукти чи ягоди. Все перекладаю шарами і виходить швидкий і неймовірно смачний десерт.Цей же десерт більш вишуканий. Збагачений ароматом та солодкістю банану й збитими вершками, щоб йогурт здавався більш ніжним та пухким. Смородина ароматизована апельсином, збита до однорідності. І гранола, бажано шоколадна. Щоб все спростити, можна ніщо не збивати, використати йогурт натуральний, порізати банан, полити медом, посипати свіжою чи замороженою смородиною та будь-якою гранолою. І теж буде смачно, але менш вишукано. Вибір за Вами!
ПРО ЙОГУРТОВИЙ ТОРТ З ЖУРАВЛИНОЮВ час коли у всій Україні ми навчились берегти електроенергію, не сприймати її як безмежний ресурс, такі швидкі рецепти без випікання стають особливо доречними. Проте, ці часи минуть, а звички залишаться. Звички заощаджувати ресурси, що добре на всі часи. Тож добре мати в запасі трішки рецептів які не вимагають великих зусиль та затрат ресурсів. І цей йогуртовий торт саме такий. І попри простоту, він настільки смачний, що зізнаюсь, чоловік навіть спитав мене: «Ти напевно мусиш ділитись з ним на сайті? Може зберегти його для однієї з наступних книг??»:-)). Так, у книгах я люблю давати рецепти страв та десертів від яких серце пульсує швидше:-). Адже сайт – це як журнал, тут всього багато, тут потік, хоч геть усе перевірене, відпрацьоване і робоче. А книги, це щось, куди потрапляє лиш вибране. Адже навіть обмежена кількість сторінок диктує таке правило:-). Наразі їх три, а далі буде набагато більше, тих естетичних збірок вибраних рецептів. А цей йогуртовий торт, за свій смак, скоріш за все колись потрапить до чергової ювілейної книги Picante Cooking:-) до 20-тиріччя сайту, скажімо:-). Так, попри все, я будую плани, працюю, готую та ділюсь з Вами! А тепер величезною радістю і хвилюючим очікуванням (все ж чекаю що готуватимете і звітуватимете:-)), ділюсь з Вами рецептом ніжного, легкого мов хмаринка, казково смачного йогуртового торта з нотками апельсина, на основі з печива з какао та прянощами, вкритого мов ковдрою, яскравим та ароматним густим журавлиновим соусом. Таке собі свято смаку! Попри простоту, вигляд та смак у торту дуже святковий! Тож закінчуйте з тією радянською «наполеонівською» традицією й приготуйте собі та родині щось нове, цікаве та яскраве! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ЙОГУРТОВОГО ТОРТУ З ЖУРАВЛИНОЮЗа основу торта я використала галетне печиво. Можна спекти самостійно, якщо є можливість або ж пошукати якісне магазинне печиво. Рецепт галетного печива знайдете в книзі «Знаю, що споживаю». Й оскільки смак цього печива м’який, маловиразний, то перед змішуванням з маслом я його підрум’янила на сухій сковорідці. Воно тоді набуває якогось карамельного смаку, не кажучи про апетитніший колір. А прянощі та какао теж роблять свої й виходить така смачна крихта, що хочеться їсти її ложкою прямо зі сковорідки. Щодо йогуртової маси, то основою її є натуральний йогурт 10% жирності. Можна використати домашній, густий йогурт (приготований за рецептом з книги «Знаю, що споживаю» він виходить дійсно густим, але не таким жирним), але його обов’язково спочатку відцідити на двох шарах марлевої тканини. Відціджувати принаймні 8-12 годин в холодильнику. І лиш тоді важити та використовувати в рецепті. Зверніть увагу, для торта без випікання звісно ж використовується желатин. І тут набряклий у апельсиновому соусі желатин прогрівається безпосередньо у сотейнику. Будьте дуже уважні! НЕ ПЕРЕГРІЙТЕ ЖЕЛАТИН. Прогрівати потрібно лише стільки часу, щоб желатин розчинився. І в жодному разі не кип’ятити. Якщо його перегріти, торт не застигне. В ідеалі прогрівати масу з кулінарним термометром і пильнувати аби температура маси не сягнула вище 60 ᵒС. І увага! Цього разу, при збиванні вершків, до них я додала сухе молоко. Воно робить збиті вершки стабільнішими, тугішими, притягуючи воду з них, допомагаючи гідрофобним жирам у вершках побудувати стабільнішу структуру. Я сама про це дізналась лиш недавно. Я теж не стою на місці, довчаюсь, розвиваюсь і ділюсь знаннями з Вами:-). Тож тепер Ви знаєте яка функція у сухого молока при збиванні вершків. Проте можна збивати і без них. Теж зіб’ється, лиш вершки будуть ніжнішими й загортати їх у йогуртову масу потрібно буде обережніше. Тут ніби все. І кілька слів про густий соус. УВАГА! Журавлиновий соус потрібно виливати на добре охолоджений застиглий торт вже тоді, коли сам соус вистигне й почне добряче застигати. Якщо є бажання зробити желейний журавлиновий шар до торта, а не соус, тоді у цьому рецепті потрібно збільшити кількість желатину до 15 грамів, для ще доволі ніжного желе з журавлини. І виливати у форму до діставання з неї йогуртового торта. Але форма має бути доволі високою для цього. ПРИГОТУВАННЯ ЙОГУРТОВОГО ТОРТУ З ЖУРАВЛИНОЮ
Ця панакота така ніжна й особлива, з приємним ароматом м'яти, який так добре поєднується з полуницею. У сезон можна також взяти малину. Лайм і ром в полуничному кулі, надають особливого шарму цьому десерту. Можна сказати, що це якась ф'южн версія класичної панакоти. Якщо є бажання, ром можна упустити, а якщо хочете замінити, тоді можна використовувати якийсь ягідний або цитрусовий лікер.До речі, щодо класичного десерту, панакоту, як правило, готують з вершків. Я розводжу вершки молоком, один до одного. Від цього панакота не тільки містить менше калорій, але і смак її легший, ніжніший і не залишається жирний посмак. Але це мої особисті смакові вподобання.Відео-рецепт приготування панакоти з полуничним кулі:
У цьому сирнику підпікається лише основа з горіхів та печива, щоб вона трималась. Можна й не підпікати, але тоді основа для сирника буде менш хрусткою й менш виразною в смаку та більш крихкою. Я використовувала домашній жирний сир чудової якості. Молоти в м'ясорубці або пропускати через сито обов'язково! Інакше будуть грудочки які попсують все задоволення. Блендер так сир не змеле. Тому його не використовувати. Щодо ягід, то замість полуниці, можна використовувати й вишні чи малину. Також буде дуже смачно. Сирник з полуницями такий легкий і ніжний, що буде до смаку тим, хто не любить класичних сирників, адже в смаку він нагадує таку собі сирну панна котту. Велика кількість ягід робить його особливо принадним. Можна спокійно давати такий полуничний сирник дітям. Їм він буде лише на користь!
Такий йогуртовий десерт з літніми ягодами - це ідеальний десерт для теплих днів. Готувати дуже просто, не надто калорійно, а смак його легкий та освіжаючий. Він смакує геть усім, як дітям, так і дорослим. Ніжний вологий бісквіт просочений зеленим чаєм, пухка, немов хмаринка, лимонна пінка з натурального йогурту з додаванням збитих вершків та ароматні літні ягоди залиті желе приготовленим зі свіжих ягід. Охочих скуштувати такий десерт знайдеться чимало. На щастя, виходить його багато! Йогуртового десерту з ягодами вистачить усім! Я готувала десерт з магазинного йогурту, адже була можливість купити дуже хороший грецький йогурт. Останнім часом, у нас можна купити теж дуже якісний український натуральний йогурт, який чомусь називають турецьким. Він теж густий та дуже ніжний. Можна готувати й з домашнього йогурту. Я його теж не рідко використовую в домашніх десертах, якщо вмієте готувати густий йогурт, адже є певні нюанси. Але й навіть густий домашній йогурт потрібно перед використанням відцідити крізь 2-3 шари марлі чи через газову хустку. Відціджувати повільно, краще за все залишити відціджуватись в холодильнику на ніч. А вже після відціджування ту густу масу важити. Магазинний густий натуральний йогурт не потрібно відціджувати. А ще можна використати 15% сметану. Щоправда, буде дещо інший посмак. При бажанні, желе можна приготувати не лише з полуниць. Можна використати малину чи порічки. Й не обов'язково ягоди мають бути свіжими. Можна використати морожені ягоди, навіть їх не розморожувати. Але краще зупинитись на червоних ягодах, з ними желе світліше. Дуже важливо, не виливати гарячу желейну масу на йогуртовий шар, оскільки гаряча маса підтопить йогуртовий шар і не буде чіткої лінії між ними. Найкраще остудити желейну масу майже до кімнатної температури, до консистенції, коли желе лиш починає гуснути й швиденько вилити. Але не перетримати охолоджуючи, бо якщо почне гуснути надто швидко, желе не розподілиться поміж ягодами рівномірно. І ще одне, якщо любите по-справжньому солодкі десерти, тоді додайте більше цукрової пудри до йогуртової маси та більше цукру до желе. В моїй сім'ї, ми любимо не надто солодкі десерти й комусь, може здатись десерт не достатньо солодким. Тому орієнтуйтесь по собі. І навпаки. Якщо в бісквіті кількість цукру зменшувати не можна, він там відіграє технічну роль і просто не вийде бісквіт, то в йогуртовій "пінці" можна звести солодкість до мінімуму, а желе взагалі не солодити. Якщо, звичайно ж, є у цьому потреба. Головне аби Вам було смачно...
ПРО ЙОГУРТОВИЙ ДЕСЕРТ «ЯЄЧНЯ»Цей йогуртовий десерт особливо доречний навесні та на Великдень. Він виглядає святково, одразу викликає усмішку :-), готується заздалегідь і не потребує складної роботи на кухні. На тарілці він виглядає мов справжня яєчня: ніжна біла основа нагадує білок, а половинки консервованих персиків – це яскраві «жовтки». Та за жартівливим виглядом ховається дуже ніжний, легкий і освіжаючий йогуртовий десерт, який особливо добре смакує після ситного святкового столу. Цей десерт поєднує у собі прості інгредієнти, швидкість приготування без випікання та дуже ефектний результат. Основа з печива створює приємний контраст текстур, а кремова йогуртова маса з додаванням збитих вершків виходить легкою, повітряною й делікатною. Персиковий сироп у поєднанні з ваніллю додає десерту тонкої фруктової солодкості, що чудово балансує кислинку йогурту. До того ж його можна легко адаптувати для інших подій. Якщо Вам не принципово, аби десерт мав вигляд яєчні, можна змінити фрукти, додати інші ягоди чи використати інший сироп. ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ТА ПОРАДИ ЩОДО ПРИГОТУВАННЯ ДЕСЕРТУ «ЯЄЧНЯ»Хоч цей йогуртовий десерт готується досить просто, кілька технічних нюансів допоможуть отримати ідеальну текстуру та гарний вигляд готового частування. Передусім важливо використовувати густий натуральний йогурт. Надто рідкий йогурт може зробити десерт менш стабільним, навіть попри використання желатину. Якщо йогурт здається рідким, його можна попередньо відцідити через марлю в холодильнику протягом кількох годин. Я використовувала свій домашній, корисний та густий натуральний йогурт. Тож десерт вийшов ще й пробіотичний:-). Як робити саме густий йогурт вдома, читайте в моїй кулінарній книзі «Знаю, що споживаю». До речі, у цій же ж книзі Ви знайдете рецепт домашнього галетного печива. За бажанням зробити десерт дієтичнішим, можна одразу пекти тісто для печива як основу десерту, не подрібнюючи. Тоді Вам не потрібне буде масло. Рецепт печива Грахама, те, яке я використовувала в десерті, Ви знайдете у моїй третій кулінарній книзі «Класика з історією». Воно більш виразне смаком, а цільнозернове борошно створює цікаву текстуру цього хрумкого печива. Для десерту, тісто для печива можна теж одразу пекти у формі для десерту. Желатин потрібно обов’язково добре намочити у холодній рідині перед нагріванням, аби він добре набряк. Після цього його слід прогрівати дуже обережно, лише до повного розчинення, не доводячи до кипіння. Перегрітий желатин може втратити свої желюючі властивості, і йогуртовий десерт не застигне належним чином.Ще один важливий момент - це так зване «загартування» желатину. Додавши кілька ложок йогуртової маси до теплого желатину перед введенням у всю масу, Ви вирівнюєте температуру і запобігаєте утворенню грудочок.Вершки для десерту слід збивати добре охолодженими. Саме вони роблять текстуру десерту легкою та мусовою. Вводити їх до йогуртової маси потрібно обережно, партіями, вимішуючи лопаткою, щоб зберегти повітряність.І нарешті, для красивого ефекту «яєчні» половинки персиків варто викладати одразу після заливання йогуртової маси у форму, поки вона ще рідка. Тоді фрукти трохи зануряться в поверхню і виглядатимуть природно, наче жовтки на білку. ПРИГОТУВАННЯ ЙОГУРТОВОГО ДЕСЕРТУ «ЯЄЧНЯ»:
Цей сирник з ревенем ідеальний десерт для весни та літа. Його легкість зачаровує, а яскравий смак бадьорить. Все в ньому грає і пухкий та дуже ароматний бісквіт з кардамоном і ніжний та легкий сирник з нотками апельсину, а на доповнення феєрично яскраве ревеневе желе зі шматочками соковитого ревеню й хрусткий мигдаль, як кульмінація смакової ейфорії. Ви ще не на кухні?:-)) Коли чоловік його спробував вперше, каже, що в голові одразу виникло чітке «вау!» і зізнаюсь, у мене були подібні відчуття. Тут важко залишатись розсудливим, себе стримувати й опам’ятатись не на якомусь 3-му шматку, а після першого ж зупинитись:-). Навіть як згадую то млію, а я доволі байдужа до солодкого, це ж не картопля:-)), але і я отримала від нього неймовірне задоволення. Обов’язково спробуйте в сезон цього так простого, але розкішного смаком ревеню. З мороженим ревенем буде геть не так, та й на те воно літо, або насолоджуватись легкими стравами та ніжними мов хмаринки десертами. А тепер по приготуванню. Якщо стосовно бісквіта та сирної маси якихось застережень не маю. Головне добре та уважно все перечитати й виконувати відповідно до рекомендацій. Ну окрім одного наголошення, що сирна маса повинна добре охолонути перед викладанням на неї шматочків ревеню та заливанням желе. А якщо мова про саме желе та ревінь який ним заливається, то є кілька нюансів. Отож, спочатку про сам ревінь. Його слід приготувати 1-2 години перед викладанням на сирник, а можна навіть і за 8-12 годин. Дуже важливо шматочки ревеню не переварити. Термічна обробка має бути дуже короткою аби він був ще хрумким і не розварився. 1-2 хвилини Вашої неуваги, у Вас будуть вже не брусочки ревеню, а ревенева каша, тож вважайте. Ну і про саме желе. Я дуже люблю желе та залиті ним десерти, але страшенно не люблю готові желейні суміші, ті галярети як кажуть на них в Західній Україні та в Польщі. Мені аж від однієї думки гидко від усіх тих кислотних кольорів, які забарвлюють навіть язик при їх споживанні, та хімічного присмаку у роті, що вони залишають. Дома, на своїй кухні, я ними не користуюсь, уникаю їх в принципі. Взагалі, приготувати желе простіше простого, навіть якогось особливого рецепта не треба, будь-який насичений компот буде чудовою основою для натурального желе. Тут я пішла трішки складнішим шляхом й зробила желе дуже концентрованим. Адже його мало й воно має бути яскравим своїм смаком. Тому такі пропорції в рецепті, коли ревеню здається дуже багато, а рідини мало. Так треба. Ревінь розвариться й віддасть свою вологу, тож після проціджування Ви побачите, що рідини достатньо. Найзручніше приготування такого поетапного десерту розкласти у часі. Завчасно спекти бісквіт, далі приготувати сирник й підготувати ревінь та основу для желе. Ще пізніше все зібрати, охолодити. Не потрібно все робити того ж самого дня. Кожен з етапів можна розтягнути у часі аж до 8-12 годин. До речі, особливо ніжним десерти вийде з домашнього сиру приготованого власноруч за технологією з кулінарної книги «Знаю, що споживаю» ст. 162., він значно багатший смаком та кращий консистенцією ніж магазинні сири й безпечніший за домашній сир куплений на стихійному ринку. Адже для цього сирника сир не проходить термічну обробку.
Сирник без випікання - це чудовий варіант для тих, хто не почуває себе певним в випіканні сирників. Адже він завжди виходить рівним та ніколи не тріскає:-). Крім того, він має інший смак. А цей сирник з лохиною та білим шоколадом має кращий смак, ніж будь-який сирник без випікання, який я до цієї пори пробувала. А ще, він такий ніжний та кремовий, що аж важко повірити, що він сирний. Але, попри те, що сам сирник без випікання, просту основу для сирника я таки спекла. Хоч при бажанні, можна зробити її з печива й нічого зовсім не пекти, я вирішила таки зробити трохи більше роботи. Просто останнім часом, я не зустрічала ні шоколадного, ні простого галетного печива без пальмової олії, попри заборони та ніби більшу людську свідомість, далі, навіть в печиві "Марія", яке найчастіше дають малим діткам, у складі є пальмова олія. А хтось ще регулярно накуповує собі всілякого печива "до чаю", травлячи себе та своїх рідних. А щоб пекти дома печиво і його потім дробити на основу для сирника, то вже простіше спекти не складну основу. Так і зробила. Шоколадна основа вийшла чимось середнім між брауні та печивом. Не думала, що я таке колись напишу, але для цього сирника краще використовувати магазинний сир. Він не має того специфічного запаху сільських молочних продуктів, та й, оскільки він термічно не обробляється у цьому сирнику, так безпечніше. Якщо Ви домашній сир не робите самі, а купуєте, то домашній сир сільський чи то фермерський, краще використовувати у стравах, які проходять термічну обробку, а для такого сирника чи усіляких салатів, використовувати магазинний. Особливо, якщо їсти будуть діти. Домашній сир куплений на ринку не безпечніший ніж молоко у огидних пластикових пляшках з яких невідомо хто пив. Молоко принаймні можна закип'ятити, а брудних рук, можливого побутового бруду та усіляких патологічних бактерій, що множаться при неправильному зберіганні, з домашнього сиру не вимиєш. Хтось напише, що все життя виріс на бабусиному сирі. В тому й суть, що сир бабусин, а якщо вже не бабусин, а якоїсь "тітки Галі", що приїжджає на ринок щосуботи, то краще щоб він був термічно-обробленим перед вживанням. Я намагаюсь купувати якомога натуральніші продукти й сама найчастіше купую домашній сир у таких тіток чи бабусь, але я теж свідома загроз, що такі продукти несуть і вживаю їх у відповідний спосіб. І оскільки сир магазинний, то молоти його 3 рази обов'язково! Бо будуть відчутні грудочки в сирнику. Якщо цього не робити, можна забути про ніжність та кремовість. Тому не лінуйтесь, його не так вже й багато! Дуже важливо, щоб перед викладанням сирної маси на основу, основа була вже холодною. Якщо вона хоч трішки буде теплою, маса почне підтікати, сам сир пускати сироватку. Тому розраховуйте свій час і печіть основу завчасно. При бажанні, замість лохини можна використати будь-які ягоди: малину, смородину, чорниці, тощо.
Тірамісу відносно "молодий" десерт, оскільки перші письмові згадки про нього датуються 1971 роком, вказуючи, що десерт був винайдений в 1969 році недалеко від Венеції одним італійським кулінаром. Є й інші теорії походження цього славного десерту. А сама назва тірамісу, з італійської дослівно означає " піднеси мене вверх", чи то від неймовірної легкості та ніжності десерту, чи то від романтичної аури, яка завжди товаришує тірамісу, чи то від інгредієнтів, з яких складається цей чудо десерт, що надають бадьорості. Якби це не було, десерт вже встиг набути звання класики італійської кухні й здобути популярність у всьому світі. І не дарма! Є безліч рецептів тірамісу. Я ділюсь своїм, який вважаю найкращим, оскільки дійшла до нього, у плані інгредієнтів та пропорцій, поступово. Мені вдалось досягти такої якості десерту, який чудовий своєю консистенцією, дуже ніжний, але добре тримає форму, а смак його збалансований та насичений. Ті хто вже пробував приготувати тірамісу, знає про те, що хороша консистеція, - це аспект десерту дуже важливий, але не так легкий в реалізації. Надто часто мені доводилось смакувати тірамісу, яке було навіть не погане не смак, але консистенція розмазні просто все псувала! Тірамісу я готувала на домашньому сирі маскарпоне. Як його зробити дома, дивіться ТУТ. Якщо маєте можливість купити якісні вершки, варто зробити маскарпоне самостійно. Він має чудову консистенцію та смак. В тірамісу багатьох лякає використання сирих жовтків. Мене теж, коли не маю змоги купити домашні яйця у довірених осіб (не сезон, розкупили або треба було ще на вчора). З ситуації я вийшла так, що з жовтків і вина приготувала, на водяній бані, десертний соус сабайон і його вже вводила до сиру. Це не зробило консистенцію маси рідшою, а смак суттєво збагатило. Частіше за все, до солодкої маси з маскарпоне та жовтків для тірамісу, не додають вершки. Я ж додала збиті вершки. Дякуючи ним консистенція дуже ніжна та десерт краще тримає форму після охолодження. І ще кілька слів щодо просочування печива, що не є таким простим кроком. Якщо просочите надто щедро, рідина з печива буде відділятись, а само печиво буде просто огидним. Якщо просочите надто мало, десерт буде здаватись сухим. Я просочую таким чином: спочатку занурюю печиво до половини в рідину й одразу ж швидко викладаю в форму, потім просочую друге печиво і в шаховому порядку викладаю поруч (так, щоб просочена і не просочена половинки лежали поруч), а потім, поверхню не просочених половинок, трішки зволожую за допомогою кулінарного пензлика. Під час настоювання та охолодження складеного десерту, все печиво рівномірно набирає вологи. Щодо алкоголю, можна робити й безалкогольну версію десерту. Замість вина використовувати воду, або ж каву, а замість лікеру Амарето, також просто більшу кількість кави чи просто розвести каву водою. Але смак буде вже не настільки збалансованим та насиченим. А загалом, кількість алкоголю в десерті настільки мала, що навіть той хто його категорично не вживає, в одній порції десерту його не відчує. Хоч донці своїй я все ж не давала його.
ПРО СИРНИК З КАРАМЕЛЛЮ БЕЗ ВИПІКАННЯ Рецепт цього сирника з карамеллю створено за сприяння ТМ Dr. Oetker. Такий сирник без випікання – це настільки розкішний десерт, що навіть не віриться, що від початку до кінця приготовлений він без використання духовки. Це теж приклад того, як можна дарувати радість навіть в складних умовах відключень світла, в яких живе Україна сьогодні. Хрустка та ароматна основа з печива та вершкового масла, з додаванням кориці, ніжний, кремовий сирник зі з домашнього сиру, зі згущеним молоком та ароматом апельсина і на завершення, шар захопливою, всеосяжною своїм казковим смаком, апельсинової карамелі. Зроблено все без духовки й стабілізовано найкращим желатином який знаю, від ТМ Dr.Oetker. Це так смачно, що важко зупинитись на одному шматочку й залишити все на потім. Готуйте, створюйте рідним свято й насолоджуйтесь! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ СИРНИКА З КАРАМЕЛЛЮ БЕЗ ВИПІКАННЯ Приготування цього сирнику не складне. Важливо лиш, аби все вдалось, щоб желатин був хорошим. Найчастіша скарга щодо десертів з желатином, що щось не схопилось і усе через неякісний желатин, котрий повинен мати принаймні 200-220 Блюм. Желатин ТМ Dr.Oetker має міць усі 220 Блюм і немає сторонніх ароматів, тож я завжди використовую лиш його. Якщо не має змоги знайти желатин ТМ Dr.Oetker, шукайте такий який матиме відповідну міць. Якщо на упаковці немає інформації про силу желатину, скоріш за все він слабенький, нижче 200 блюм. Майте це на увазі. Особливо якщо працюєте з кислими рідинами чи з рідиною з додаванням алкоголю. Вони дещо послаблюють силу згущення будь-якого желатину. У цьому ж рецепті я всі пропорції ретельно розрахувала, як і технологію приготування. Модифікуючи рецепт, експериментуючи, пам’ятайте про силу желатину та чинники які на нього впливають. Щодо чинників, то зверніть увагу, що желатин замочується в апельсиновому соці і з ним потім розігрівається. Вкрай важливо не дати соку закипіти і прогріваючи, постійно помішувати цю масу, аби прогрівання було рівномірним. Не можна рідину з желатином кип’ятити і бажано не доводити до температури вищої аніж 60ᵒС. І кілька слів про карамель. В рецептах де карамелізується цукор, а потім вливається якась рідина, у багатьох чомусь виникає розгубленість, що карамель твердне. Це нормальний фізичний процес. Щоб вона знову зм’якла, розчинилась, потрібно її прогрівати, постійно помішуючи. Що завжди розписано в рецептах. Тож все йде по плану:-). Щодо інших кроків приготування, то все доволі просто. Але оскільки приготування поетапне, комплексне, раджу усе ретельно перечитати, далі уявити поетапно увесь процес і лиш тоді братись за роботу. Якщо маєте можливість, можна використати домашнє галетне печиво. Рецепт найкращого галетного печива Ви знайдете у кулінарній книзі «Знаю, що споживаю». ПРИГОТУВАННЯ СИРНИКА БЕЗ ВИПІКАННЯ:
Простий у приготуванні салат який я вигадала спонтанно, готуючись до романтичної вечері з чоловіком. Соковиті цитрусові, освіжаюча м'ята, кремовий соус та хрусткі горішки. Салат вийшов дуже вдалим! Оскільки соус винний та цитрусові маринуються з алкоголем, салат звичайно ж не можна давати дітям. Дітям цитрусові можна просто подати з медом, м'ятою та горішками. Можна використовувати будь-які цитрусові, які Вам до смаку: помело, світі, апельсини, мандарини, грейпфрути. Я використала у салаті сицилійський червоний апельсин та невеличкий апельсин схрещений з гранатом. При бажанні, у цьому салаті з цитрусових, кедрові горішки можна замінити порізаним мигдалем, але тоді краще використати для маринування не джин, а амаретто. Тоді весь десерт набуде приємного мигдалевого посмаку. Якщо готуєте десерт для більшої кількості гостей, пропорції усього збільшуйте відповідно до кількості гостей. Для зручності, можна мариновані цитрусові розкласти у сервірувальний посуд, соус приготувати завчасно і те і інше тримати в холодильнику, а лиш перед подачею полити цитрусові соусом сабайон та посипати завчасно підрум'яненими горішками.
Цей десерт точно Вам запам'ятається. Розкішний та вишуканий полуничний сирник без випікання: ніжна сирна маса з додаванням полуничного пюре, соковите желе з ягодами всередині, й все це на хрусткій основі з додаванням фісташків, які, до речі, можна замінити практично будь-якими горіхами. Й хоч сама хрустка основа таки підпікається, основна частина десерту виконується без випікання. Такий сирник легкий смаком, а вигляд має такий, що не соромно й на святковий стіл замість торта подати. Й виконання його просте, а нюансів приготування менше ніж у печених сирниках чи, наприклад, у мусових тортах, звідки і виникла ідея приготувати цей сирник таким як він є. Це як поєднання сирника та мусового торта, з тією різницею, що простіше та корисніше. Якщо не знайдете чищених фісташок, можна купити несолоні нечищені й самому почистити. Це навіть простіше ніж чистити волоські горіхи. А несолоні фісташки в лушпинні не рідко бачила на ринку, в пунктах продажу сухофруктів та горіхів. В крайньому разі, фісташки можна замінити абсолютно будь-якими горіхами. Для приготування полуничного желе я використовувала заморожені полуниці, яких у мене чимало й смак їх набагато кращий та яскравіший ніж у ранніх свіжих. Для полуничного пюре теж можна використати заморожені полуниці, попередньо їх розморозивши, щоб краще збились. А прикрашати, звісно ж, краще свіжими. Якщо у Вас дуже низька роз'ємна форма, а у відділі з посудом бачила всякі, й викладаючи сирну масу бачите, що не влазить все, зробіть у формі бортик з пергаменту, по всьому діаметру. Сирна маса не надто розтікається, пергамент її втримає на місці. Але, в такому разі, полуницями зверху краще прикрашати через 1-2 години застигання, щоб під їх вагою маса не розлізлась, навіть якщо й стримується пергаментом. До речі, щоб викласти рівно полуницю, потрібно її зрізати, не лише зелену частину, а ще трішки ягоди, щоб поверхня була плоскою. Тоді полунички стоять як солдати. А після застигання, цей полуничний сирник дуже стабільний.
Коли один знайомий кулінар-професіонал запитав: «чи не хочеш рецепт морозива з базиліком?» Рецепти я, звичайно ж, завжди хочу і всі :-) Тільки от подумала: «базилік і десерт ... хммм .... невже це може бути смачно? ». І добре що тільки подумала, а не висловила своїх думок! Було б мені за себе соромно! Адже морозиво вийшло неймовірне! Такий легкий, свіжий і незвичайний смак !!! Рецепт я, звичайно ж, змінила (як завжди), зробила морозиво з базиліком менш солодким і менш жирним, вигадала свій простий соус для більш цікавої подачі...