Філіппінська кухня – це доволі цікаве явище, адже по суті це суміш азійської, іспанської та американської культури готування. Філіппіни дуже довгий час були під пануванням Іспанії (навіть назва країни походить від імені іспанського короля Філіпа ІІ) і це не могло не вплинути на культуру та кухню. Тож якщо мова про страви – то вони, можна сказати, найрідніші усім європейцям, у порівнянні з кухнями інших країн Азії, отже понад 300 років там насаджалась іспанська культура, а потім, ще майже 5 десятків років американська. Так і сталось, що капуста та морква часто зустрічаються в стравах, сама технологія приготувань ближча Європі, а до національних страв Філіппін відносять теж косідо і паелью. Але залишки азійської кухні таки є, як у цій страві, стір-фрай з овочів, паростків квасолі та креветок. При чому, паростки та овочі відіграють ключову роль, а от креветки можна замінити або доповнити соєвим сиром тофу. Такі варіанти страви теж існують. Можна використати й шматочки курячої грудки, впевнена теж буде дуже смачно, хоч і не традиційно. І це дуже смачно. Багато соковитих овочів, дуже швидко припущених на сильному вогні і креветки. Справжній фітнес-рецепт сповнений смаку. Для приготування цієї страви дуже важливо мати вок або ж просто велику, широку сковорідку чи казан. І поставити посуд потрібно на найсильніший вогонь. Й все приготування полягає в дуже швидкому обсмажуванні, з помішуванням. Овочі мають бути ще дещо хрусткими всередині. А таке інтенсивне короткотривале обсмажування, крім казкової консистенції, надає овочам ще й надзвичайний аромат. Тож не нехтуйте технікою приготування й обов’язково ще перечитайте статтю про приготування страв у сковорідці вок. Якщо заміните креветки на сир тофу, його слід так само обсмажити й перекласти на чисту тарілку й вже в кінці приготування страви змішати з овочами. В переліку інгредієнтів не вказано солі, адже у складі є вже солоні соуси. Я взагалі практично ніколи не солю азійські страви сіллю, але перед подачею спробуйте страву на смак і якщо Вам ще потрібна сіль, то звісно ж приправте до смаку. Щодо паростків, то про те як вирощувати паростки квасолі мунг читайте на моє профілі на Інстаграмі.
Смажений рис, в тій чи іншій версії, присутній практично в кожній азіатській кухні. В основному, використовуються залишки рису того, що є в холодильнику або коморі, як би страва із залишків. Це основна, досить скромна версія, китайського смаженого рису. По суті, до такого рису, на початку приготування, можна додати шматочки будь-якого м'яса, роблячи страву ситнішою, розширити асортимент овочів, також додати подрібнену зелену цибулю та / або кінзу. Головне пам'ятати, що м'ясо повинно бути з тих частин туші, які вимагають лише швидкої теплової обробки (вирізка, куряча грудка і т.д.) і те ж саме стосується овочів. Адже рис готується в воці і всі процеси відбуваються швидко. Відмінно, в такій страві, також проявляють себе морепродукти, які також дуже добре вписуються в загальну концепцію страви. Я готувала смажений рис як гарнір до свинини чар сіу і моєю метою було не ускладнювати страву, щоб все-таки, свинина була головною на столі. Ви ж не бійтеся експериментувати з доповненнями використовуючи як основу цей рецепт! І ще одне, рис для такої страви треба зварити напередодні або принаймні 8 годин раніше і поставити в холодильник. Тоді він буде розсипатися й не збиватися в грудку при смаженні.
Страва, можна сказати, вкрай швидкого приготування. Ну як майже все у сковорідці вок, хоч насправді таку печінку можна готувати і без неї, у великій сковорідці, на сильному вогні. І печінка може бути будь-якою. У мене ніжна теляча, а можна використати свинячу, курячу, індичу, тощо. Головне тут правильна техніка смаження. Тому перед приготуванням, прошу в обов’язковому порядку прочитати статтю про те, як готувати у сковорідці вок, навіть якщо страву будете готувати без неї, у іншій зручній Вам сковорідці. Адже техніка буде такою ж, яку називають технікою швидкого смаження з помішуванням, що відбувається на сильному вогні, короткий період. Як результат, Ви отримуєте дуже соковитий продукт з неймовірним ароматом. Така печінка, в поєднанні з імбиром, соєвим та устричними соусами, тим паче не залишить Вас байдужими. Це така собі страва ф’южн, або ж, якщо китаєць хотів би собі приготувати печінку і мав під руками вок, то зробив би він це якось так:-). І Вас закликаю так собі зробити, адже це так смачно! Ну і по нюансах, з надією, що вже всі до цього моменту прочитали статтю про смаження у сковорідці вок, то у мене лиш залишається тут усіх заспокоїти, що за так короткий час Ваша страва не згорить (якщо звісно ж, з переляку не перестанете мішати:-)) й не буде пожежі й страва навіть буде корисною. Адже олії мінімум, Ви не досмажуєте до грубої олійної шкірочки, ніщо не димить та й китайці – це одна з найздоровіших націй, як більшість азійців в принципі й практично усі з них, регулярно мають справу з воком. Навіть супи в них готують:-), в них же ж тушкують і навіть бамбукові пароварки на вок зверху ставлять і так варять на пару. Й люблять та шанують свій вок неабиякою любов’ю і як їх розумію. Моєму великому воку напевно років 8, з кожним роком, смажити у ньому все легше та краще (з кожним роком він все чорніший та після року він вже практично антипригарний, навіть без олії). І якщо смак азійської кухні Вам сподобається, то раджу собі придбати такий інструмент. У воку все ще смачніше. Але купувати його слід не в популярних магазинах з посудом, а в спеціалізованих магазинах азійських продуктів, як AsiaFoods, де продають справжні китайські сковорідки вок, адже європейські чи просто західного зразка, ті що в мережевих магазинах, мають лиш спільну назву, а технічно, - це геть інший посуд, особливо ті з фабричним антипригарним покриттям. Просто майте це на увазі. І ще кілька слів про інгредієнти. Цибуля шалот, це по суті аналог нашої кущівки чи «сімейної» цибулі, цибулини якої мають специфічний, дуже приємний, дещо інший аромат. У нас продають її в супермаркетах, не дешево. А от осінню і весною можна придбати таку цибулю дешевше на ринку у бабусь, що продають її для садіння. Вони ще й з радістю повибирають Вам найбільшу (бо як пояснила мені одна з них, що для садіння краще мала:-)). Ця цибуля дуже широко застосовується в азійській кухні, значно більше ніж проста жовта ріпчаста цибуля. Але як не маєте її, звісно можна використати і звичайну цибулю. Щодо імбиру та часнику то все просто, як і з зеленою цибулею. Щодо соусів, якщо не зрозуміло що це таке, прошу читати статтю про базові інгредієнти азійської кухні. Але їх тут замінити не можна. Але якщо будете готувати інші страви азійської кухні, то вони Вам стануть у пригоді.
ПРО СВИНИНУ З М’ЯТОЮ ТА КІНЗОЮЦей рецепт свинини – це такий собі результат фантазування на азійську тему, де зібрала те, що дуже люблю в азійській кухні: швидкість виконання й запаморочливий смак та аромат. Імбир, часник, лайм, м’ята, кінза та зелена цибуля утворюють просто шалене поєднання, яке так і «горлає»: СМАЧНО! Спробуйте і Ви, адже це ідеальна страва для заклопотаних днів, коли не хочеться готувати довго (азійська кухня майже вся така:-)), але хочеться чогось дуже смачного та поживного. Якщо є бажання, готувати так можна і курку, замінивши свинину курячими грудками. Теж буде смачно. До цього ще відварний розсипчастий рис, простий салат і поживна вечеря готова! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ СВИНИНИ З М’ЯТОЮ ТА КІНЗОЮПриготування даної страви не складне. Що має значення, так це аби частини туші були правильними. Це мають бути відбивні з товстого краю або ж з шиї, в крайньому разі. З інших частин туші, при такому приготуванні, м’ясо буде твердим, тож не раджу. Те саме, якщо заміните свинину курятиною. Слід використовувати грудки, а не скажімо гомілки чи м’ясо зі стегон. І так, як і написано в рецепті, вогонь увесь час має бути сильним. Усе має смажитись, не тушкуватись. Тоді за хвилин 5-7 поживна страва готова. Більше читайте у статті як готувати у сковорідці вок.Що стосується рибного соусу у складі, то його саме у цьому рецепті можна замінити соєвим. Хоч з рибним соусом та соєвим у поєднанні смачніше, ніж просто з соєвим.Щодо трав, то якщо не можете назбирати усі 3, можна використати лише 2 чи одну, у крайньому разі. Але спробуйте поєднання м’яти, кінзи та цибулі, впевнена, воно Вас зачарує. ПРИГОТУВАННЯ СВИНИНИ З М’ЯТОЮ ТА КІНЗОЮ:
Приготування у сковорідці вок - це один з найбільш вдалих методів приготування свіжої зеленої спаржі. Щоб насолодитись її ніжним смаком та чудовою хрусткою консистенцією, яка дуже швидко змінюється на м'яку, при неправильному готуванні, овоч потрібно готувати методами швидкої теплової обробки. А приготування у воку, так зване стір фрай, одне з найшвидших. При чому, цей метод ще й надає приємний смак продуктам. Таким самим чином можна готувати не лише спаржу, а й цукіні порізане шматочками, спаржеву квасолю, зелений горошок і навіть баклажан. А якщо не любите курки, свинина також ідеально підійде для стір-фрай. Краще за все використовувати вирізку або товстий край. А про те, як правильно готувати страви стір-фрай і готувати в сковорідці вок, читайте в статті ТУТ.
Стір-фрай з огірків зі свининою - це дуже просто і дуже смачно! А смажені огірки смакують відмінно й це цікавий досвід пізнання їх в незвичному амплуа. Й таку цікаву страву можна зустріти як в китайській, так і в корейській кухні з невеликими відмінностями. Але загалом, важко знайти дві ідентичні страви, адже кожен, хто готує, має своє уявлення як нарізати огірки: пластинками, кружечками чи товстими брусками. А ще, які додатки класти до огірків. Зустрічається стір-фрай з огірків й з креветками, або взагалі вегетаріанський варіант з пікантним соусом й інколи з арахісом або горіхами кеш'ю. Тут Вам пропоную свою інтерпретацію все ж таки китайської страви (копаючи глибше в корейську кухню, можна в ній знайти чимало страв адаптованих з країн які свого часу панували в Кореї, як Японія та Китай), адже основні риси страви скоріше китайські. Але чия б ця страва не була, - це однозначно смачно! Ключовим аспектом приготування цих огірків є сильний вогонь, з рештою, як у випадку з будь-яким стір-фрай й приготуванні у воці. Інакше це вже не буде стір-фрай, а просто тушковані огірки. Аромат буде іншим, як і смакові нотки. Тож не бійтесь сильного вогню, а опановуйте його!:-) Щодо огірків, то вони можуть бути не лише ґрунтовими, а я довгих сортів. Які маєте. Головне їх правильно підготувати: вишкребти середину, посолити й почекати, щоб стік зайвий сік, сполоснути й відцідити. А вже крохмаль у соусі не дасть решті огіркових соків надто розрідити страву. При бажанні, якщо не любите пікантних страв, перчик чілі можна не додавати, або зменшити його кількість відповідно до своїх вподобань.
Китайські салатні кошички з м'ясом - це популярна у світі класика китайської кухні. Пропоную Вашій увазі свою версію кошичків, по рецепту адаптованому з чудової книги китайської кухні Yan-Kit So "Yan-Kit's Chinese Cooking". Така порційна закуска в їстівному "посуді" ідеальна для святкувань та просто дружніх посиденьок. Її можна споживати руками, що робить закуску придатною й до шведського столу. Використовуючи цей рецепт, можна приготувати пікантні кошички з будь-яким видом м'яса. Свинина та курка не менш вдало ніж яловичина впишуться в загальну смакову гаму. Хоч список інгредієнтів, як для більшості класичних китайських страв, досить широкий, але якщо Ви полюбляєте страви китайської кухні, часто використовувані інгредієнти, такі як устричний соус, густий соєвий соус й рисове вино, Вам знадобляться. Деякі інгредієнти можна замінити більш поширеними і я це вказувала в переліку інгредієнтів. Сушені гриби шиїтаке можна купити у відділах супермаркетів з азіатськими продуктами, які в наш час не є рідкістю, або ж купити у спеціалізованих інтернет-магазинах. Наповнення кошичків, тобто пікантну м'ясну начинку, хоч і бажано готувати у сковорідці вок, але не обов'язково. Головне смажити на сильному вогні і організувати роботу так, якби Ви готували у сковорідці вок. Не зайвим буде перечитати правила приготування у сковорідці вок, якщо не часто практикуєте цю техніку приготування їжі.
Попри те, що ця риба приготовлена на пару, позбавленою смаку її назвати «язик не повернеться ». Попередньо замаринована в соєвому соусі з імбиром і дуже ароматною кунжутною олією, зварена на пару риба залишається дуже ніжною та набирає додаткових ароматів з маринаду. А щоб овочі з воку завжди виходили такі як треба, потрібно дотримуватися декількох правил: 1) Перед початком приготування всі інгредієнти повинні бути вже підготовлені й в досяжності; 2) Овочі потрібно різати не грубими смужками, невеликими шматочками, зберігаючи рівномірність в нарізуванні всіх овочів; 3) Перед тим як щось викладати в сковорідку вок, її потрібно як слід розігріти. А потім не ловити гав, а робити все швидко і на сильному вогні. Лише тоді Ви зможете домогтись максимум смаку та аромату і будете задоволені приготовленою стравою. І ще, кунжутну олію можна замінити арахісовою або спеціальною олією для вока. Ніякої соняшникової або оливкової олії. В них температура димлення значно нижча. Більше про приготування страв у сковорідці вок читайте в статті: "Як готувати в сковорідці вок". Кінцеву заправку можна не додавати, однак вона «об'єднує» страву і додає ще один смаковий відтінок. Якщо вирішите її не додавати, тоді наприкінці посоліть страву.
Як метод, так і інгредієнти широко використовуються в китайській кухні. Це одна з тих страв, яку швидко зготують прямо у Вас же на очах у китайській закусочній. Будь то в Китаї чи в Європі, в китайському кварталі. Готуючи в воці немає часу ловити гав. Врахуйте це і приготуйте всі інгредієнти заздалегідь. Поріжте, подрібніть, помийте все що потрібно і розкладіть по мисочках, щоб не метушитись істерично по кухні, шукаючи те чи інше, поки сковорода чадить на всю! Щоб дізнатись більше як правильно готувати у сковорідці вок, читайте статтю ТУТ.
Локшина Пад Тай напевно найпопулярніша в Таїланді страва відразу ж після супу Том Ям. Той хто бував в Таїланді, напевно куштував цю страву. Навіть у тайських забігайлівках в Європі і в світі цю страву завжди можна знайти в меню. Як будь-яка тайська страва ця також має в складі багато екзотичних інгредієнтів. Тайська кухня власне відрізняється тим, що перелік інгредієнтів до будь-якої страви досить значний, але це безсумнівно одна з найсмачніших кухонь світу. Ті хто бували в Таїланді, впевнена, зі мною погодяться. Особливістю локшини Пад Тай, крім найширшої рисової локшини, яка завжди є основою страви, є також особливий соус, який так і називають Пад Тай. Часто його можна купити готовим, але можна приготувати в домашніх умовах дуже схожий. Для його складу потрібна паста тамаринду, мелені плоди тамаринду, які надають приємну кислинку, солодкість і консистенцію. У хороших продуктових магазинах, де продають все для суші, часто можна побачити цю пасту. Це ж стосується кисло-солодко-гострого соусу Sambal Oelek, соусу який в Таїланді подають майже до кожної страви. Вже точно в інтернет-магазинах з азіатськими продуктами без проблем їх можна знайти. Тамаринд у крайньому випадку можна замінити рисовим оцтом, буде вже інакше, але підійде. Що стосується інших складових страви, додатків, вони часто залежать від того хто готує. У самому Таїланді важко знайти дві однакових страви Пад Тай. Відповідно, як з кожною класичною стравою, немає єдиної "формули", що, і в якій кількості повинно бути. Яйця та арахіс є практично завжди. У всякому разі, всі Пад Тай, які доводилося мені зустрічати за мої три рази в Таїланді, їх мали. Основний інгредієнт від якого змінюється назва, може відповідно змінюватися. Я готувала з креветками, нашими дрібними чорноморськими, так як у них смаку більше ніж у тих, що привезли невідомо звідки. Можна готувати Пад Тай з куркою (якщо готувати з куркою, її треба попередньо обсмажити, перед часником з імбиром). Найчастіше і паростки до страви кладуть. Вони надають приємний смак. Часто можна також зустріти і зелену цибулю в страві. Соус вже сам по собі досить гострий, тому перцю чилі я не додавала. Якщо хочете, щоб все було по-справжньому, по-тайськи, додайте дрібно порізаний перчик чилі разом з імбиром і часником. Як правильно готувати у сковорідці вок, щоб не зіпсувати страву, читайте в статті: Як готувати у сковорідці вок.
Напевно нема такого овоча якому б не пасував азійський спосіб обробки. Майже все буде неймовірно смачним, приготованим у сковорідці вок, на сильному вогні, заправлене ароматним соусом. Ця спаржева або ж стручкова квасоля з креветками не є жодною класикою. Цю страву я вигадала маючи бажання поласувати чимось азійським (це бажання здається ніколи не покидає нас з чоловіком:-)) й коли хотілось приготувати зелену спаржеву квасолю якось по-новому. Спочатку бланшована, потім припущена у воку, з соковитими креветками та часником, огорнута соєвим соусом з міріном… Це було так смачно, що обов’язково зроблю її і не раз. Можливо вже не з креветками, а грибами або ж шматочками курки, тощо. Хоч з креветками теж неймовірно вдало, з цим способом приготування вони виходять особливо соковитими. Якщо Ви раніше не готували у сковорідці вок, тоді обов’язково слід прочитати статтю про приготування ній. Тут все відбувається саме за основними правилами приготування у воці: все має бути підготовленим ще до початку приготування, смажити на дуже великому вогні й не довго. І хоч тут практично нема тих дивних азійських інгредієнтів, які бувають в інших рецептах, все ж, якщо цікавитесь східною екзотикою, таки раджу Вам прочитати ще детальну статтю про інгредієнти азійської кухні. Однозначно колись знадобиться. Зверніть увагу на спосіб обсмажування креветок. Вони спочатку обкачуються в крохмалі, а потім дуже швидко рум’яняться у воці. Завдяки крохмалю вони залишаються дуже соковитими, а дякуючи сильному вогню – стають ароматними. Як і згадувала вище, дану страву можна приготувати не лише з креветками, а й з грибами, куркою, тощо. Гриби не дрібно порізати і не обкачувати в крохмалі, а курку порізати кубиками і обкачати таки варто. Щодо квасолі, то для цієї страви підходить виключно зелена або фіолетова спаржева квасоля. Жовта надто жорстка для цього і взагалі готувати її слід інакше.
Смажена локшина в сковорідці вок напевно одна з найпоширеніших страв у світі, на рівні з піцою та лазаньєю. Так як і китайське населення розповзається по світу, так і їх кухня набуває нових поціновувачів у всьому світі. Також у різних країнах світу не мало забігайлівок зі швидкою китайською їжею на виніс. Смажена локшина з овочами - це одна з основних страв таких закладів. Та й у самому Китаї видів таких страв є дуже дуже багато. Відрізняються вони набором овочів, видом локшини і соусом. Без особливих зусиль можна приготувати і вдома смажену локшину, яка буде в рази краща і поживніша аналогів з пунктів продажу їжі на виніс. Це швидко, та й що приховувати, втягуючи смачно! Літо і осінь - це напевно найкращі пори року щоб готувати такі страви. Так як достаток овочів настільки тішить, що кольорова і смакова гамма обмежується лише фантазією. Пам'ятайте тільки, щоб закладати овочі в такій черговості: чим довше готується, тим раніше відправляється в сковорідку. Ну і постійно мішати! Крім перерахованих в рецепті овочів можна використовувати також стручкову квасолю, цукіні або кабачок, нарізаючи смужкою, а також баклажан, кукурудзу, солодкий перець і так далі. Читайте більше про цю техніку готування в статті: "Як готувати у сковорідці вок"
Про походження курки кунг-пао Курка кунг-пао чи гунбао (дивлячись хто до якої вимови схиляється) - або ж курка вихователя спадкоємця імператорського престолу (ця приставка кунг-пао у перекладі означає титул "придворного охоронця", а саме титул "вихователя"), класика китайської кухні з провінції Сичуань. Якщо вірити легендам, вигадав цю страву славетний китайський придворний гурман, що жив при династії Цин і займав вище загадану посаду. І хоч звучить все пафосно та складно, по суті, це справжній фаст-фуд, дуже легкий та простий у приготуванні. Головне пам'ятати про те, щоб вчасно замаринувати курячі грудки. І за океаном, курка кунг-пао позиціюється не як східний придворний смаколик, а як звичайнісінький, хоч і дуже смачний, фаст-фуд. Шматочки злегка пікантної, дуже соковитої та ніжної курки, швидко обсмажені й припущені в густому, кисло-солодкому соусі з арахісом та ароматною зеленою цибулею. Повірте, це дуже смачно! При бажанні, можна зробити як роблять поза Китаєм й таким самим чином приготувати не лише курку, а й свинину чи навіть телятину. Про сичуанський перець В переліку інгредієнтів до курки кунг-пао вказаний сичуанський перець. І він є дуже характерним для цієї страви, як і ще величезної кількості страв з провінції Сичуань. Його можна без проблем придбати в українських інтернет-магазинах спецій, а можна просто не використовувати. Його смак зовсім інший аніж у більш відомих видів перцю, більш пряний, з характерним пощипуванням, що викликає тимчасове оніміння на язиці, тому якщо його нема, не замінюйте, лиш упускайте. Буде смачно навіть без нього. Про обсмажування курки Дуже важливо при приготуванні курки гунбао, не пересмажити курку. Її потрібно смажити на дуже сильному вогні та дуже коротко, як майже всі страви у воці. Тут потрібно забути про бабусині настанови, довго та повільно, "дивись, бо згорить", "чому такий вогонь великий". Щоб не спалити, потрібно постійно помішувати й смажити лічені хвилини. Більше про те, як правильно готувати у сковорідці вок, читайте в однойменній статті на сайті. Щодо решти, то все дуже просто. Особисті рекомендації щодо подачі цієї страви під технікою приготування курки кунг-пао. Приготування курки кунг-пао
Сир тофу - це соєвий сир, розповсюджений в азіатських країнах. Його можна придбати у великих супермаркетах, у відділах з сирами. Цей сир можна смажити, запікати, хоч він і не плавиться, а також його додають в супи-місо. Sambal Oelek - це кисло-солодкий соус тайської кухні. Той самий який подають до креветок, спрінг-роллів. Він продається в супермаркетах, у відділах з азіатськими продуктами, там же де і все для суші. Також, можна купити цей соус в численних Інтернет-магазинах. Його можна додавати в салатні заправки, надаючи при цьому Вашим салатам азіатську нотку, використовувати як діп для морепродуктів і курки і просто додавати в різні страви, відповідно до рецептів. УВАГА: перед тим як готувати щось в воці, потрібно мати всі інгредієнти під рукою, приготовані до подальшого використання (порізані, натерті, помиті і т.д.), інакше щось обов'язково пригорить, так як все відбувається дуже швидко. Читайте про правила приготування в сковорідці вок.
Про локшину данданЛокшина дандан, або ж даньдань, як її часом називають, - це стародавня страва вуличного походження, родом з провінції Сичуань . А назву локшина запозичила від способу продавання страви. Адже ще до того як ця ситна страва з’явилась в ресторанах, її продавали на вулиці. Продавці локшини носили усе на коромислі (воно ж дандан), з одного боку якого була в кошиках локшина, а з другого соуси. Спочатку страва була вегетаріанською, а вже коли почали подавати її в ресторанах, додали обсмажений фарш, для більшої ситності. Хоч раніше, в тому ж Китаї, локшина сама по собі була стравою не для бідних. З м’ясом тим паче. Локшина дандан – це одна з найвідоміших страв Сичуаню, яка перекочувала навіть в Японію, де вона існує у підвиді супу рамен: тантан-мен, й заливається не соусом, а супом. Проте в Китаї також існує супна версія страви. Часом, окрім соусу, локшину заливають ще й гарячим бульйоном. Та й як у класичної страви, набір інгредієнтів може бути різним. Про пікантну оліюЗагалом, сичуанська кухня – це найпікантніша кухня Китаю й там більшість страв доволі таки гострі, а найчастіше ще й пряні, від сичуанського перцю. Й більшість страв, як і ця локшина, готуються на пікантній олії. А робити її простіше простого. Просто в олії прогріваєте сушений, гострий перчик чілі кілька хвилин. Можна ще сичуанського перцю додати. Потім, після вистигання відцідити й використовувати до страв китайської кухні. Олія може бути кунжутовою або кунжутовою з арахісовою 1:1, тощо, на 100 мл олії використати 1 сушений перчик чілі й ½ ч.л. сичуанського перцю. Про локшинуЩодо локшини, то це, власне, може бути будь-яка азійська пшенична локшина. Відварювати її слід до консистенції аль денте, аби локшина остаточно не розм’якла до подачі.Про соусЩодо соусу, то там все доволі просто. Щоб було більше зрозуміло що до чого й що це за інгредієнти, прошу прочитати мою статтю про базові інгредієнти азійської кухні.Й зверніть увагу, перед тим, як обсмажується свинина, додатково ароматизується олія перцем чілі та сичуанським перцем й це при тому, що використовується вже дещо пікантна олія. Річ у тому, що локшина дандан і дійсно має бути доволі пікантною й аромат сичуанського перцю має відчуватись. Приготування локшини дандан
Качиний суп у китайському стилі з незвичайним смаком. Приємний аромат качки збагачений ароматом та кислинкою апельсина, доповнений прянощами, які ментально переносять в країну піднебесну. Разом з локшиною, качиний суп з апельсином становить досить ситний обід. При бажанні, такий суп можна приготувати і з курки, навіть домашньої.Я не рідко окремо використовую качині ніжки і окремо грудки. Качині ніжки ідеально підходять для різноманітного тушкування та приготування конфі. А грудки відмінно проявляють себе лиш швидко обсмаженими, у салатах, чи у якості головної м'ясної страви, приготовленої методом швидкого запікання, або ж, як у цій страві, де їх термічна обробка дуже коротка. І після відділення ніжок та грудок, залишається ще й каркас з крильцями, який ідеально підходить для приготування наваристого бульйону. Для приготування цього супу, використовується качиний каркас та дві курячі грудки. Ніжки качки можна приготувати іншим способом. Або ж, відварити у бульйоні з каркасом, потім відділяючи м'ясо від кісток, додати його до готового супу.При бажанні, можна приготувати суп і на курячому чи овочевому бульйоні, якщо такий є в наявності. Потрібно його просто довести до кипіння зі спеціями з переліку для бульйону. Далі використовувати за призначенням.Техніка приготування супу дуже китайська, де приготування починається з обсмажування інгредієнтів у сковорідці вок і далі заливається ароматним бульйоном чи водою, додаючи решту, більш ніжних інгредієнтів.Замість шпинату у супі можна використати тонко порізану пекінську капусту. Вона гармонічно вписується в смакову гаму цього качиного супу.Локшину можна приготувати заздалегідь і заправлену як у рецепті, можна тримати в холодильнику до 3-х днів.
Яловичина зі спаржею та грибами з воку - це страва настільки багата смаком та ароматом, що навіть не віриться, що вона дієтична. У нашій сім'ї ми всі фанати страв приготовлених у воці. Настільки, що коли я нарешті наважилась поміняти плиту, щоб мати більше газових конфорок, ключовим аспектом вибору плити, була наявність спеціальної конфорки для вока, де був би по справжньому великий вогонь, а випукла сковорідка вок, не падала б на всі боки, а утримувалась на пальнику. До цього, я користувалась спеціальними підставками та всіляко мудрувала. З новою плитою, хоч вже минуло стільки часу, що вона вже й не нова, я готую страви з вока значно частіше ніж раніше. А ще, просто не можу їсти їх не дома і не в азіатських країнах. Надто велике значення має техніка приготування страв та правильна сковорідка, для максимуму смаку у них. Це навіть важливіше ніж спеціальний пальник для вока. Й без нього можна обійтись. На жаль, у нас надто часто називають стравами з вока страви, які тушковані не знати як, навіть у ресторанах, що називають себе китайськими. Хоч би у нашому місті є "китайський" ресторан з огидними не китайськими стравами, де не мають поняття про те, як слід готувати у воці, хоч в меню у них чимало позицій таких страв. Ця страва, з яловичини, спаржі, горошку та грибів суттєво виграє, якщо її добре приготувати у воці, але вона терпить приготування і в звичайній сковорідці. Може буде менш ароматно (великий вогонь та поверхня справжньої сковорідки вок надають інгредієнтам приємний, специфічний аромат диму), але однозначно буде дуже смачно. Головне не боятись великого вогню та готувати так, як би це робили у воці. А як правильно у цій сковорідці готувати, читайте у статті на сайті. При бажанні, спаржу можна замінити зеленою чи фіолетовою спаржевою квасолею, або навіть використати цукіні порізане брусочками. Те саме можна зробити й з цукровим горошком в стручках, який у нас доволі важко знайти. Взагалі набір овочів може бути різним, головне, щоб усі вони доволі швидко готувались та були порізані до однакового розміру. Якщо раптом будете мати можливість купити гриби шиїтаке, то готуйте з ними. Буде ще ароматніше та смачніше. І пам'ятайте, приготування у воці, - це техніка яка освоюється з часом, якщо спочатку щось не вийшло, то обов'язково вийде наступного разу.