Тісто філо легко використовувати у випічці, воно набагато дієтичніше за листкове тісто або навіть пісочне тісто. Але якщо хочете, можна замінити тісто філо, листковим. Такий пиріг з тонким шаром хрусткого тіста навіть хочеться назвати запіканкою, але технічно, це все-таки пиріг. Якщо хочете зробити страву більш ситною, додайте дві бульби відвареної, натертої на крупній тертці картоплі. Викладіть шар картоплі на гриби і прикрийте помідорами та сиром. Вийде повноцінна ситна страва. Оригінальна ж версія легша. Такий пиріг я зазвичай подаю з листовим салатом з простою заправкою і келихом білого сухого вина.
Такий пиріг з камамбером та помідорками черрі готувати зовсім легко, а виглядає він вишукано та апетитно. Петрушка та часник в цьому пирозі вносять яскраві смакові акценти, помідорки приємну солодкість та кислинку, а от сир ситність та багатство смаку. Такий пиріг можна готувати також із взаємозамінним сиром брі. Чи поекспериментувати з іншим видом сиру, наприклад з подрібненою бринзою. Її потрібно буде грам 150-180. Буде інакше, але смачно однозначно буде. Коли інгредієнти в пирозі заливаються молочно-яєчною сумішшю, основу з тіста для такого пирога слід обов'язково підпекти. Це потрібно робити накривши тісто у формі пергаментом й наповнюючи форму спеціальними керамічними кульками чи сухою квасолею або горохом, щоб тісто тримало форму. Адже, як відомо, пісочне тісто має тенденцію скорочуватись при випікання. Без підпікання, основа його так і залишиться недопеченою. Тому не легковажте цей крок. Це запорука успіху у випіканні пирогів з вологою начинкою.
Такий тарт, попри вигляд, готувати геть не складно. Тісто для пирогів на сметані робиться швидко, можна робити у блендері. Заливка з яєць, вершків, молока та козиного сиру (можна замінити сиром Фета або ж бринзою) майже миттєво змішується в глибокій мисці. Склали усе, виклали спаржу і відправляєте в духовку. Все запікається одразу разом, а потім прикрашається рум’яними крихтами, кропом та квітами. Просто, але як незвичайно! Це справжня гастрономічна насолода, а спосіб приготування та подачі гідний королеви овочів – шляхетної спаржі. Яка вже, до речі, перестає бути екзотикою в Україні. З року в рік все більше та більше фермерських господарств пропонують цей особливий сезонний продукт, що добре впливає як на ціну цього, ніде і ніколи не дешевого, овочу, так і на його свіжість. А ще роки 2-3 тому можна було ласувати лиш захмарно дорогою підів'ялою спаржею у нас, або ж під час подорожі, у сезон, за кордоном. Спаржа – це овоч яким не наїдаються до сита, це овоч яким смакують, насолоджуються по трохи та їдять виключно у сезон. Цей тарт, це чудовий спосіб посмакувати та насолодитись її величністю спаржею. Якщо у Вас нема форми для тарту (вона має нижчі стінки), то можна пекти у формі для пирога, просто не робити стінки з тіста на всю глибину форми, а трішки коротші. Або ж пекти як є і погодитись, що шар начинки тонкий і стінки будуть суттєво виступати. В цьому теж є своя принада. Але збільшувати кількість заливки я не рекомендую. Спаржа втопиться у ній і овочів не буде видно. Буде смачно, але не ефектно. Щодо спаржі, то для такого приготування підходить лише зелена або фіолетова спаржа. Чистити її не потрібно. Біла не підходить, вона геть інакше готується, смакує і взагалі є іншою за своїми властивостями. При бажанні, замість сухарів панко чи світлих панірувальних сухарів, можна використати крихти житнього хліба. Буде так само смачно й може ефектніше виглядом.
Щавель більшості з нас асоціюється передусім з зеленим борщем. Приходить весна і це така собі обов'язкова сезонна страва більшості українців. Хоч знаю, багато хто готує її цілий рік із замороженим чи квашеним щавлем. А у нас в сім'ї, як зелений борщ, так і щавель є дуже сезонними. Й щовесни та літом ми відкриваємо його для себе по-новому, тішимось ним, смакуємо. А зима та осінь мають свої, не менш цікаві, інші смаки. Тож навіть не бачу сенсу зберігати таку зелень на зиму, а от весною варто навіть влаштувати собі невеличке свято з початку сезону й приготувати пиріг. Повірте, в пирогах, омлетах й навіть в салатах, щавель не менш цікавий, а може навіть більш, ніж у супах. У цьому пирозі щавель поєднується з сиром та яйцями, два інгредієнти що так пасують практично геть до усіх страв. Сам пиріг смачний як і в гарячому вигляді, так і в холодному. Тож рештки можна брати з собою на роботу, на пікнік, в дорогу, тощо. Приготування цього пирога доволі стандартне. Основу з тіста підпікати наперед не потрібно, адже начинка дуже швидко готується і так. Вистачить лиш потушкувати щавель, щоб вийшла з нього зайва рідина і все. Все решта швидко доходить до готовності й не пускає зайвих соків. При бажанні, якщо кислинка щавлю для Вас надто інтенсивна, можна замінити половину кількості щавлю шпинатом. А для більшої ситності, можна додати відварену до готовності, порізану кружечками картоплю.
На відміну від пирога, готування галет до непристойності просте і не треба мати спеціальної форми для пирога й переживати чи не "збіжаться" краї тіста, як це часто трапляється при випіканні пирога. Навіть при розкачуванні не треба особливо старатися щоб все було рівно і правильно. Слід пам'ятати, що галета - це свого роду простий сільський пиріг. Форма повинна бути рустикальною, без проблем і начинкою без особливої вишуканості. Незважаючи на любов до всяких заморочок, а часом просто до багато чого зайвого, і французи здатні створити щось просте і геніальне ... Цей рецепт можна модифікувати за смаком. Замість зеленої спаржі можна використовувати спаржеву квасолю (не відварювати попередньо), цукіні, порізавши напівкружечками, а також солодкий перець, порізавши смужками. А замість козячого сиру можна взяти улюблений пліснявий сир, бринзу або навіть Фету. Головне не викладати всього занадто багато, щоб начинка і тісто рівномірно пропеклися. Така галета зі спаржею та козячим сиром найкраще смакує в гарячому або теплому вигляді, як і все, що має в складі сир, який після охолодження, в силу своєї природи, стає твердим.
Пиріг з м’ясом та шпинатом на тісті філо – це один з найпростіших рецептів пирогів на сайті, а ще один з тих найсмачніших та пам’ятних. Багато шарів тонкого, хрусткого, підрум’яненого тіста, а між ними соковита начинка з м’яса, шпинату та двох видів сиру: Фети – для кремовості та напівтвердого сиру, аби зв’язати все разом й додати ще більшої глибини смаку. Це саме той пиріг, який не можливо перестати їсти. Смачно неймовірно! Цей пиріг з тіста філо буде доречним як на святковому столі, так і для особливої сімейної вечері. А розігрітим наступного дня, він не менш смачний ніж у день приготування. Тепер про приготування. Передусім, зверніть увагу на те, що пиріг печеться спочатку дном догори, а потім, коли вже практично готовий, перевертається обережно, змащується яйцем ще раз, посипається кунжутом і без форми допікається. Завдяки цьому пиріг рівномірніше пропікається, має дуже гарний рівний вигляд й з кожного боку він апетитно хрумкий! Щодо фаршу, то можна готувати з будь-яким м’ясом, але якщо замінювати свинину у даному рецепті пирога, то на мою думку, найкраще підійде курятина чи яловичина. Ну раптом ще індичатина. А якщо мова про сир, то Фету може замінити бринза, проте вона не має такої кремовості. І увага! Вкрай важливо аби начинка дещо вистигла перед змішуванням з тертим сиром і перекладанням у форму. Щоб начинка не збилась в одну грудку від сиру, що плавиться й щоб листи тіста не розм’якали поки ви усе збираєте. Ну здається і все! Тісто філо зможете знайти у всіх великих супермаркетах. У даному рецепті замінити його іншим тістом не можливо. Результат буде геть іншим.
Не одноразово читачі задають мені питання, що я роблю з залишками м'яса з печені чи з бульйону. Загальна відповідь така, що завжди намагаюсь приготувати з них якісь цікаві страви. Я просто ненавиджу викидати їжу, будь-яку, тим більше м'ясні продукти. Я далека від ідей вегетаріанства, людина теж знайшла своє місце в природному ланцюгу живлення, але вважаю, що якщо м'ясо з'явилось на нашому столі, викидати його у смітник просто немислимо. Якщо вже й купуємо та вживаємо в їжу м'ясо тварин, то слід робити це з шаною, приготувати його якнайкраще ми можемо і використати продукт до кінця. Є безліч способів використати залишки м'яса, як приготування канапок, салатів, супів чи запіканок. І такий м'ясний пиріг - це ще один чудовий спосіб красиво та смачно використати залишки м'яса, які вже втратили свою апетитність. Цей рецепт адаптований з польського кулінарного журналу "Kuchnia". Я його суттєво підкоригувала і м'ясний пиріг вийшов настільки вдалий, що навіть хочеться спеціально приготувати побільше печені чи м'яса в бульйоні, щоб знову його спекти. М'ясний пиріг з м'яса, що вже пройшло термічну обробку, ніколи не буде таким соковитим як з сирого. Слід про це пам'ятати. Й консистенція у начинки інша, що має й свої переваги. А щоб додати соковитості начинці з такого м'яса, до неї додаються вершки та сметана. При бажанні, вершки можна повністю замінити сметаною, але вони додають приємну, ненав'язливу солодкість, що доречна у цьому м'ясному пирогу. А ще, важливу роль відіграє обсмажена цибуля, вона, крім приємного смаку, також додає соковитості. При бажанні, її кількість можна збільшити за смаком. Щоб пиріг гарно нарізався, його обов'язково слід залишити на 10 хвилин постояти. Спаде жар, начинка "всядеться" й шматочки будуть красивими та рівними. Та й їсти пиріг такої температури буде приємніше.
Я дуже люблю не солодкі пироги за їх універсальність. Їх можна подавати як на святковому столі, так і на буденному. І в одному, і в другому випадку, своєю появою на столі, вони створюють особливу атмосферу піднесення. Все що до них потрібно, це якийсь простий, але з вигадкою, салат. Пирогам раді і дорослі і діти. А залишки пирогів можуть служити дуже бажаним сніданком. А для мене, пиріг, це ще й символ домашнього затишку, родинного тепла. Цей французький м'ясний пиріг один з них. Його універсальність підкупляє, а класична соковита м'ясна начинка й хрустка запечена скоринка з листового тіста спокушають. І вигляд його такий апетитний! Цей французький м'ясний пиріг можна готувати на домашньому, приготовленому власноруч або на магазинному листковому тісті. Так, як дозволяє Ваш час, вміння та сумління. Як робити домашнє листкове не дріжджове тісто дивіться на сайті. Чи з домашнім, чи з магазинним тістом, процес приготування залишається незмінним. До фаршу додається змелений на м'ясорубці бекон, чим жирнішим він буде, тим соковитішою буде начинка. Але замінити його копченим салом теж не можна, буде вже надто жирним.
Крім того, що ситний і смачний, цей пиріг ще й величезний! Залишки будуть відмінним сніданком, а також обідом в ланч-боксі. Камамбер, гриби, шинка і картопля - це така собі французька начинка, просто безпрограшне поєднання інгредієнтів, які відмінно "грають", як їх не поєднай. А вигляд пирога, високий та величний, як зі стола якогось середньовічного англійського вельможі. Часто британські м'ясні пироги мають чималу висоту. Попри всю помпезність, готувати такі пироги геть не складно. А от тісто для цього велетня вже має як англійський, так і староамериканський характер (саме так, в американській кухні пироги мають ще більше значення ніж в британській та французькій кухні разом взятих!). Часто читаючи передмови до рецептів американських та британських пирогів можна відчути справжню ностальгію за хорошим смальцем та за пісочним тістом на ньому. І нічого дивного, адже воно виходить таким розсипчастим й значно більше "вибачає" аніж тісто з вершкового масла. Якщо не пробували, то дуже раджу спробувати, але смалець має бути якісним, свіжим, в ідеалі домашнім. У своїй першій кулінарній книзі "Знаю, що споживаю" я розписала як готувати відмінний смалець дома, адже є деякі страви які без смальцю, як без душі:-). Якщо смалець хороший, то можна навіть десертні пироги з ним пекти, його аромат геть не нав'язливий. Хоч якщо смальцю не вживаєте, звісно ж можна замінити його вершковим маслом в тих же пропорціях. В приготуванні цього пирога нема нічого складного, а вся особливість приготування полягає у тому, що печете Ви пиріг не у формі для пирога, а у тортівниці з роз'ємними боками, що підтримує його високим. Ну і що тісто на смальці одразу ж доволі крихке і так має бути, просто що після розкачування рветься, спокійно зліплюєте руками. Защипуєте де треба і посміхаєтесь, адже Ви готуєте щось особливе й настрій потрібен для цього відповідний:-). Я не вірю в забобони, що щось не вдасться від якоїсь думки, але вірю, що коли робиш щось з гарним настроєм, не нервуєш, працюєш впевненіше, все помічаєш й робота йде як слід. Щодо начинки, то зверніть увагу як заливається яєчно-вершкова маса, не вся одразу, не вся на початку і не вся в кінці, а поступово. Також не забувайте солити складові, картоплю коли варите, цибулю з грибами при тушкуванні і т.д. Але пам'ятайте, що шинка зазвичай достатньо солена. Я до речі використовую теж свою домашню шинку. Найкращу! За рецептом з книги "Знаю, що споживаю" й вже забула коли я востаннє купувала класичну шинку. Домашня таки краща й здоровіша. Ну здається і все. Гарного Вам настрою й приємної роботи на кухні!
Після шаленої популярності Кішу Лоррен, багато хто, в простодушному невігластві, називає будь-який пиріг з додаванням яєць Кішем Лоррен, на зразок "Кіш Лоррен з куркою та помідорами". Хоч насправді це зовсім не кіш, а просто пиріг або навіть тарт, та і якщо й "Кіш" то він або Лоррен (з беконом, в крайньому, у нас дуже частому випадку, з сиром), або зовсім не Лоррен. Бо всі інші інгредієнти може й роблять його смачним, але позбавляють права називатись Лоррен. Це як Київський торт з апельсинами та ківі, напевно смачно, але якось не по-київськи:-))! Так от, кіш відрізняється від простого пирога передусім висотою бортиків. Є спеціальні високі форми для кішів, як у мене на фото. Або ж, можна їх пекти в тортівниці, це вже не принципово, аби він був високим й містив чималу кількість заливки, характерної для кішів, яка запікаючись утворює щось на зразок не солодкого крем-брюле з вкрапленнями начинки. Якщо пекти подібний витвір у звичайній формі для пирога, її буде мало, пиріг буде мілким і замість ніжної кремової начинки, буде скоріше омлетне щось, смачне, але інакше. Не кажучи вже за тарт. Ще один вид пирогів, протилежний кішу, з максимально низьким бортиком. Тобто, якщо поставити їх в рядок від найвищого то буде так: кіш, пиріг, тарт і ще можна на завершення додати галету, пиріг без бортика, а якому краї дуже часто завертаються всередину, на начинку. І як розібрались з цими апетитними видами випічки, пропоную Вам ознайомитись з черговим кішем на сайті. Саме кішем, високим, з яєчно-вершковою заливкою, що запікається до ніжної, майже кремової консистенції. Цього разу з грибами та беконом. Це ситно, доволі не складно у приготуванні, а ще його виходить багато і в розігрітому вигляді він не менш смачний ніж свіжо спечений. Це той випадок, коли рештки страви дуже бажані. Як і писала, якщо немає спеціальної форми для кішу, а її не так вже й легко знайти у нас, то можна сміливо пекти в тортівниці. У нас, до речі, не важко знайти тортівницю з низькими бортиками, що буде майже професійною формою для кішів:-). Якщо Ваша тортівниця з дуже високими бортиками (у мене є такі), то просто формуєте бортики руками, висотою, трішки вищою ніж вам потрібна (середня висота кішу 3,5-4 см), беручи до уваги, що пісочне тісто трішки осідає під час запікання і це нормально. В інгредієнтах для начинки до цього кішу з грибами вказана петрушка. Це простий, але дуже ароматний інгредієнт яку дуже вагому роль грає і створені загальної смакової композиції. Тому не ігноруйте її, не замінюйте іншими травами. Вона там потрібна. І про гриби. Для кішу я використовувала маленькі печериці які не розрізала. Оскільки кіш високий, це дозволяє запікати їх у ньому цілими, завдяки чому, вони виходять надзвичайно соковитими та концентрованими в смаку. Звичайно, якщо нема дрібних печериць, можна використовувати й великі, розрізаючи їх навпіл чи на 3-4 частини. Але різані гриби випустять більше соку під час обсмажування та будуть менш соковитими після випікання всередині кіша.
Справжня домашня страва, що дарує відчуття комфорту, а дітям ще й якусь шалену радість. Адже які діти не люблять спагетті або страв навпаки? Мої дівчата не могли повірити й натішитись. Рештки з великим задоволенням доїдали зранку. Ідею такого пирога я підгледіла на Pinterest, де не рідко з картинок черпаю натхнення. Ну і хто б як не американці могли вигадати таку гастрономічну розпусту? Суші торт, курка парміджана, усіляка картопля чи начос з горою начинки зверху та ще безліч перекручених й неймовірно смачних страв! Люблю їх за це вільнодумство, бо не кожен європеєць, вихований з певною кухнею, в певних культурних рамках, здатен на створення таких непристойно смачних поєднань та страв. Для них навіть вигадали назву food porn, коли смачно й апетитно до непристойності:-). Пиріг зі спагетті це одна з таких страв. Щось середнє між пирогом та запіканкою, з основою з підрум'янених, попередньо відварених й змішаних з сиром та яйцем спагетті, густою м'ясною начинкою й пластом підрум'яненого сиру зверху! Навіть дорослий буде до такого байдужим, не кажучи про дітей. Щодо приготування цього "пирога", то тут нема нічого складного. Спагетті можна відварити завчасно. Після змішування їх з яйцем та сиром, потрібно викласти усе у сковорідку чи форму для запікання й сформувати з маси основу для пирога. Я викладала усе на добре розігріту сковорідку, щоб яйце та сир почати "схоплюватись" й щоб легше було формувати. М'ясо до начинки по суті може бути будь-яким, лиш, на мою думку, яловичина та свинина підходять найбільше, а з курятиною напевно найбільш прісно вийде. Але це справа смаку. При бажанні, до соусу можна додати улюблені трави. Свіжі додавати в кінці приготування соусу, а сушені на початку.
Великий пиріг для усієї сім'ї, який залишається навіть на сніданок. Просто та смачно, а ще вкрай незвичайно. Ідею приготування я запозичила на Pinterest і як побачила, так і почала фантазувати як його зробити та що покласти всередину. Понад тиждень я ходила з думкою про нього, чекала нагоди, а потім, як після сімейного свята залишилось чимало картопляного пюре (я не викидаю продуктів), нарешті його спекла. І власне такий капустяний "пиріг" можна готувати як зі свіжо відвареної та товченої картоплі, так і з картопляного пюре, що залишилось після вечері чи святкового застілля, що я власне і зробила. Капуста може бути молода, а може бути зріла савойська чи пекінська, вони мають ніжніше листя ніж класична білокачанна й для цієї страви краще підходять. А подавати цей "пиріг" можна як гарячим, так і холодним. Це одна з небагатьох картопляних страв, які відмінно смакує і холодною. Якщо будете робити картопляне пюре свіже для начинки, тоді можна додати до начинки трішки масла або ж рослинної олії, щоб начинка була ніжнішою. Адже класичне картопляне пюре, як готова страва, приправляється маслом, молоком або ж і тим та іншим, тож до нього вже не потрібно додаткових "пом'якшувачів" додавати. Але це все справа смаку. Зверніть увагу, верхнє листя капусти йде на огортання начинки, так десь до половинки голівки, поки листя ще досить велике і не покручене, а решта капустини, уся центральна частина січеться і тушкується. Щоб точно знали скільки цілого листя Вам потрібно, можете в процесі знімання розпареного листя, вже викладати його у форму чи у сковорідку для запікання. Повинно вистачити щоб закрити дно повністю так, як описано в рецепті й накрити 1-2 листками начинку зверху, щоб було на що загортати листя те, що викладете по колу. І увага! Дуже важливо витушкувати всю рідину з капусти, яку кладете у начинку, інакше та рідина зробить пюре надто рідким й тоді навіть яйця у складі не допоможуть. Замість бекону чи інших копчених виробів, до начинки можна використати гриби, лісові чи печериці. Буде теж дуже смачно. Головне потушкувати їх перед тим, щоб всю рідину випарувати. Можна додати м'ясний фарш, так само його обсмаживши. Тоді страва буде ще ситнішою. Головне мати міру в додатках й вчасно зупинитись.
Рецепт м'ясного пирога з яйцями я створила для потреб Великодня. Не знаю як у Вас, а в моїй сім'ї, після цього весняного свята завжди чимало залишається крашанок, попри чергову обіцянку не робити їх забагато, діти хочуть мати де втілити свій творчий потенціал:-). А ще, завжди є залишки святкової м'ясної печені. До речі, для пирога можна використовувати й копченості, яких у всіх теж напевно вдосталь на другий день після свята і з ними буде ще смачніше! І якщо Ви, як і я, страшенно не любите їсти ті самі страви кілька днів, цей м'ясний пиріг для Вас, адже рештки вдало використовуються й у Вас на столі абсолютно нова страва. Такий пиріг доречний як до буденного, так і до святкового столу. А ще, він ідеально підходить для пікніків, оскільки чудово тримає форму. Його можна брати з собою в дорогу, класти до ланчбоксу, на роботу чи до школи. Головне, подбати про соковитий додаток для нього: мариновані чи квашені овочі, соковитий овочевий салат, тощо. Як і писала, для начинки до цього пирога можна використати будь-яке печене м'ясо чи навіть копченості, з якими він набуде нового смакового відтінку. Можна урізноманітнити й овочі. Наприклад, замість однієї морквини, використати 1/4 кореня селери чи корінець петрушки, тощо. Для випікання цього м'ясного пирога, я використала високу форму зі з'ємним дном, яка в оригіналі призначається для кіша. Бортики цієї форми 7 см. Звичайно, не у всіх така форма буде, але це не привід не пекти пирога, адже спекти його можна в роз'ємній тортовій формі, можна у жаротривкій формі для запіканок, тощо. Лиш якщо будете його пекти у формі без з'ємного дна чи не у роз'ємній формі, не раджу його виймати з форми. Краще нарізати прямо в ній. До речі, секрет моїх красивих пирогів вийнятих з форми, це власне ті форми для пирогів та кішів зі з'ємним дном.
Це рецепт баніци який виник методом збору рецептів з різноманітних джерел та випробувань і помилок. Так з'явилась оця баніца з бринзою, зі збалансованим смаком начинки, в якій можна відчути присмак бринзи, але він не домінує, а начинка ніжна та м'яка не зважаючи на характерну жорсткість цього сиру. І співвідношення тіста до начинки також дуже вдале. Щоб баніца була хрусткою, але і не сухою, дуже важливо дотримуватись такого співвідношення. Я пекла баніцу на основі витяжного тіста філо, яке у нас можна купити готовим в супермаркетах. Воно не легке в приготуванні, рветься, швидко сохне і ламається. Але якщо все ж таки, у Вас цього тіста зовсім ніде не можливо знайти, можна використовувати тісто як у яблучного штруделя (Дивіться ТУТ). Воно також дуже вдале і вважається витяжним. Тільки з тією різницею, що тісто потрібно буде порізати на квадрати приблизно 30х30 см. І загортати начинку у ординарний лист тіста, а не у подвійний оскільки у випадку з філо. Адже тісто буде грубшим. Просто не можливо в домашніх умовах так тонко розкатати як філо. Буде також дуже смачно і навіть автентично (болгарські жінки частіше за все самі тісто роблять і воно у них в міру тонке). Просто тісто філо дає неймовірний хрускіт і суттєво полегшує роботу. Щодо начинки, вони бувають як солодкими так і солоними, навіть з м'ясом бувають. Часто, поза межами Болгарії баніцу роблять з домашнього сиру. Але він не має того присмаку, що бринза, та й консистенція у нього інша. Вам може здаватись, що начинка надто рідка. Так має бути! Прошу Вас, нічого не додавайте! Просто робіть так як в рецепті! При бажані, це вже відходження від класики, перед запіканням, баніцу можна посипати зернятами кунжуту або маку. Уявляєте який чудовий буде смак?:-)
ПРО М’ЯСНИЙ ПИРІГ БОРЕКБорек – це пиріг здебільшого з тіста філо який поширений всюди, де сягала Османська імперія. Саме звідти родом цей пиріг. Тож знайдете Ви його в різних інтерпретаціях, вкрай різних, не лише в Туреччині, а взагалі на Близькому Сході, на Балканах і навіть в Греції. Якби не відома битва під Віднем, коли європейці розбили османське військо (і з’явились культові круасани з нагоди перемоги над країною півмісяця), то хто зна, може навіть в Австрії пекли б борек як одну з національних страв. Хоч сучасна глобалізація і не такі страви розносить по всьому світу. Та чи інакше, така випічка смачна, а ще, завдяки тому, що тісто філо можна купити майже в кожному супермаркеті, ще й проста та швидка у приготуванні. Це навіть швидше і однозначно смачніше ніж купувати у різних «Галях», балуваних і не дуже. Хрумке тісто, соковита начинка з м’яса та овочів, ароматні прянощі (а можна без них, якщо не любите) та рум’яний сезам зверху. Смачно в день приготування. Не менш смачно і на наступний. Вдома чи в дорозі.Тож не лінуйтесь, готуйте і насолоджуйтесь! І не забудьте поділитись враженнями! Буду вдячна і за відміточки в соц.мережах:-). ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ПИРОГА БОРЕК З М’ЯСОМЯ робила свій борек більш близькосхідним: пряним та з бараниною. В моїй сім’ї ми полюбляємо баранину та ягнятину. І взагалі різноманітність харчування. Тож при нагоді готую щось з цим видом м’яса. А взагалі можна використати абсолютно будь-який фарш. Тож робіть з тим видом м’яса який Ви любите. Залежно від того як щедро Ви змащуватимете листи тіста філо маслом, може бути так, що масла потрібно буде трішки більше. Тоді коригуйте кількість вже в процесі. Рівномірне змащування листів маслом – це запорука хрумкості після випікання. З іншого боку, коли масла забагато, тоді відчуття жирності випічки псує все задоволення. Тож важлива золота середина. Зверніть увагу, коли масло вистигатиме, воно лягатиме грубшим шаром. Розігрівайте його час від часу або іншим способом підтримуйте теплим, аби з меншою кількістю масла рівномірно змастити листи філо для Вашого м’ясного пирога. ПРИГОТУВАННЯ ПИРОГА БОРЕК З М’ЯСОМ:
ПРО ПЕРЕВЕРНУТИЙ ТАРТ З КАРАМЕЛІЗОВАНОЮ ЦИБУЛЕЮПеревернутий тарт з цибулею, - це ідеальна закуска до вина, до святкового столу або ж навіть головна страва без м’яса до вечері. Це не складно у приготуванні, смачно, цікаво і геть не банально. Цибуля повільно карамелізується у вершковому маслі здобреному часником, медом та бальзамічним оцтом (його саме у цьому рецепті можна замінити яблучним оцтом), присипана напівтвердим сиром й накрита пісочним тістом на сметані. Все це запікається доки тісто стане хрумким та рум’яним, а цибуля м’якою та набере інтенсивного солодкаво-карамельного смаку збалансованого оцтом. А на завершення усе посипається сиром зі шляхетною пліснявою. Мій фаворит Горгонзола Дольче. Вона помірно виразна смаком, а ще така кремова. Це все справжня насолода. Келих холодного білого вина до цього тарта зробить з вечері чи перекусу свято. Спробуйте!!ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ПЕРЕВЕРНУТОГО ЦИБУЛЕВОГО ТАРТУПередусім наголошу на розмірі цибулі для рецепту цибулевого тарта. Найкраще, для найкрасивішого вигляду тарта брати невеличку цибулю, розміром з невелике яйце. Якщо ж у Вас цибуля лише велика, то тоді її слід порізати четвертинами, але вже буде важче тримати їх цілими, аби вони не розвалювались при попередньому обсмажуванні. Але це теж можливо. Обсмажуючи цибулю, пильнуйте аби вона не підгоряла, у неї ще буде достатньо часу аби гарно карамелізуватись. Мета попереднього обсмажування трішки її пом’якшити. Щодо оцту, то бажано аби це дійсно був бальзамічний оцет, не глазур, а саме оцет, не дорогий, простенький. Якщо немає його, можна замінити й яблучним, аромат, щоправда буде трішки іншим. Якщо ж у Вас лише бальзамічна глазур, тоді не використовуйте меду, бо вона вже солодка. Тоді можна просто використати 4 ст.л. глазурі і все.Ну і кілька слів про сир до цибулевого тарта. Щодо напівтвердого, то він може бути абсолютно будь-яким. Я найбільше люблю сир Чедер. А щодо сиру зі шляхетною пліснявою, то він має бути достатньо пікантним та виразним в смаку аби контрастувати з солодкавими нотками цибулі. Мій фаворит, як я вже писала, Горгонзола Дольче, вона ніжніша за Горгонзолу Піканте і теж дещо м’якша. Люблю це поєднання. Але й з простішим сиром, як Дор Блю буде теж дуже смачно. А загалом, сміливо експериментуйте. ПРИГОТУВАННЯ ПЕРЕВЕРНУТОГО ТАРТУ З КАРАМЕЛІЗОВАНОЮ ЦИБУЛЕЮ:
Цей пиріг з налисників можна готувати як на щодень, так і на свята, адже вигляд у нього таки справляє враження і смакує він відмінно. Крім того, можна його урізноманітнити, зробити страву без м’яса, використавши замість фаршу порізані печериці. Або зробити начинку з капусти та шинки або бекону, замість фаршу. Так чи інакше, це смачно. А коріандр та чорний свіжозмелений перець надають деякої вишуканості страві. Млинці, начинку та соус можна приготувати заздалегідь. Можна напекти більше млинців у вихідні до сніданку, а наступного дня з решток спекти такий пиріг на вечерю. Це швидко і смачно, тож ідеально для буднів. В моєму випадку власне так і було, зліпила його з залишків того, що мала в холодильнику, де було трішки фаршу, трішки капусти й налисники зі сніданку попереднього дня. Перед тим як хтось почне виправляти, що таке налисники, а що таке млинці, напишу, що у нас на Хмельниччині, налисниками називають усі тонкі млинці, а млинець по суті, не обов’язково має бути тонким. Тож якось важко мені називати їх інакше. Ви ж звісно, можете називати їх як завгодно. Наша українська мова прекрасна і різноманітна. При бажанні приготувати завчасно якомога більше усього, тоді тушкуйте завчасно капусту з цибулею та фаршем. Змішайте все для соусу окремо (хоч це не займає багато часу) й напечіть налисників. І все це має чекати в холодильнику свого часу. Збирати за заздалегідь цей пиріг не можна, інакше налисники надмірно розкиснуть й буде у Вас якась «кваша». Але збірка і дійсно не триває довго. Для цього пирога можна використати й тонкі налисники на пиві. Їх незвичайний смак сюди дуже підходить.
Після катання на лижах в наших рідних Карпатах привезла звідти чимало чудової, неймовірно смачної домашньої бринзи. Як овечої так і коров'ячої. Одразу повстало питання використання тієї кількості сиру, так як просто споживати, якось не цікаво. Так з'явилось чимало рецептів якими з Вами я буду поступово ділитись. Адже в будь-якому супермаркеті можна знайти кілька видів бринзи, більш солону, менш солону, м'яку та зовсім крихку. І кожен вид по своєму чудовий. Для приготування пирогів, вареників, баніци та інших страв, де сир проходить термічну обробку, я надаю перевагу крихкій, більш твердій бринзі. А до салатів та страв де присутня лиш мінімальна термічна обробка, я використовую ніжну, м'якшу бринзу, яка дуже нагадує грецький сир Фета. При бажанні, щоб надати тарту ще більш карпатські нотки, в сезон, можна додати невелику кількість обсмажених білих грибів. Тарт чудово смакує як в гарячому так і в холодному вигляді. Також добре зберігається в холодильнику і витримує розігрівання, тому ідеально пасує для завчасного приготування, що особливо цінується, коли очікуєте гостей. Розігрівати тарт краще всього в духовці, поставивши в холодну духовку і включивши потрібну температуру.
Як завжди, інтерпретуючи французьку кулінарну класику, перечитала роботи кількох авторитетних класиків французької кухні, яких у Франції шанують не менше ніж літературних. І от таку версію свого кіша Лорен створила.Дивіться відео-рецепт приготування кіша Лорен: Загалом, у класичній версії, в принципі у французькій версії кішу Лорен немає ні обсмаженої цибулі, яку не рідко можна зустріти в цих кішах поза Францією, ні сиру, з яким у багатьох асоціюється власне кіш Лорен. Є вони в інших кішах, їх є безліч видів, але не в цьому! Цей пиріг з Лотарингії родом, має в собі лиш основу з пісочного тіста, молочно-вершкову масу з яйцями, яка служить за ніжну основу, і бекон. І все! Ні Ескофьє, ні Роб'юшон, ні авторитетна енциклопедія Larousse Gastronomique, навіть менш шанована Джулія Чайлд, не кладуть нічого більше в свій кіш Лорен. І якщо від цибулі я безболісно відмовилась, то коли справа дійшла до сиру, я не встояла. Занадто люблю сир, усі його види, що у нас родинне, щоб позбавляти себе та своїх рідних такого задоволення. Тому я його додала. А щоб він рівномірніше розподілився, додавала його в два етапи. Якщо сир додати одразу, він практично весь осяде на дні. Ви ж робіть як вважаєте за потрібне! Я за вдосконалену версію кіша Лорен, нехай й з не великим відходженням від класики. І зверніть увагу, справжній кіш випікається в високій формі. Вона може мати прямі боки, а може мати гофровані, як у мене. Але обов'язково високі! Свою форму для кішу я купила під час подорожі по Франції. За її відсутності, можете випікати кіш у формі для торта. Це буде більш правильно, ніж випікати його в звичайній формі для пирога чи тарту. Вся інша випічка, в низьких формах, не являється традиційною і не має права мати назву кіш. Пиріг, тарт - так, але не кіш! В низьких формах навіть не можна відчути ту чудову консистенцію кремової яєчно-вершкової маси. Яка трохи пружніша зверху й неймовірно ніжна в середині. Пироги і тарти занадто низькі, щоб створити таку начинку.
Про яворівський пирігПопри назву яворівського пирога, походження його є неочевидним. Відомо лиш, що було то у Західному регіоні й вважається, що було це у місті Яворів, яке не лише полігоном відоме. Але, ще чимало сіл та містечок регіону також заявляють, що славетний дріжджовий пиріг вигадали саме у них. На сусідніх землях, в Польщі, теж є кілька страв, що нагадують яворівський пиріг з незначними відмінностями. Так чи інакше, де б не почали його робити першими, в Яворові та в околицях такий діжджовий пиріг з гречкою та картоплею дуже люблять й печуть його, як на свята, так і на щодень, до борщу й просто для перекусу. На весілля, на Різдво чи Великдень, усілякі сімейні застілля, яворівський пиріг обов’язково має бути й годі писати, що у кожної господині є свій рецепт і свої секрети приготування. Незмінною мантрою пирога є його суть, це тонке дріжджове тісто з ненав’язливим смаком (а для цього потрібні якісні дріжджі, в ідеалі ТМ «Духмяна Хата», бо на них завжди можна покластись), картопля, гречка, цибуля й часом шкварки, або ж без них у піст. І все. Все решта - вигадки або регіональні відмінності. Наприклад, можна додати моркву, як часом роблять, але яворівським такий пиріг вже не звуть. Я б додала не моркву, а скажімо бринзу, багато зелені кропу та цибулі, а ще, бекону копченого рум’яного, як мый домашный бекон з книги "Знаю, що споживаю" :-)). Бо цей легендарний пиріг такий, що дозволяє безліч експериментів й нехай вибачать мені традиціоналісти. Найважливіше зробити тонке, еластичне, обов’язково дріжджове тісто, яке буде ідеальною оболонкою для великої кількості начинки з гречки та картоплі, і під нею не просяде. Власне осмотолерантні дріжджі ТМ «Духмяна Хата» справляються навіть з цим завданням й з будь-яким дріжджовим здобним тістом й з тяжким здобним теж. Технічні нюанси приготування тістаТож, на Ваші численні прохання, даю Вам свою інтерпретацію класичної версії яворівського пирога й пояснення до нього. І розпочну я з тіста. Традиційно цей пиріг готують на пісному дріжджовому тісті. Інколи зустрічається версія з молоком замість води, що теж може бути, але загалом у тісто, як правило не дають яєць. Я Вам пропоную своє пісне дріжджове тісто яке чудове в роботі, еластичне і смачне. Це тісто тривалої ферментації, яке треба витримати в холодильнику, але можна й не тримати, а пекти через 1,5 години підходження при кімнатній температурі. Але смак тіста тривалої ферментації кращий й з ним легше працювати, хоч якщо печете з дріжджами ТМ «Духмяна Хата», то навіть без нічної ферментації смаку дріжджів в кінцевому виробі зовсім не відчувається, бо з цими дріжджами Ви можете бути впевненими у відмінному результаті й не перейматись, а просто насолоджуватись процесом, яким складним та новим для Вас він би не був. А щодо пирога, то важливо також розуміти, що дріжджове тісто в пирозі має бути тонким, це така собі невагома обгортка начинки, тож не потрібно аби воно надто росло, але й щоб не просідало під начинкою. Й звісно замінювати його магазинним тістом на зразок листкового недоречно. Розкачувати тісто потрібно тонко, але не занадто, так, щоб воно могло ще розтягнутись у формі аби пиріг мав гарний вигляд (як пошукаєте яворівський пиріг в google, він не завжди виходить гарним, щоб не сказати інакше, навіть у кулінарних шоуменів), формується він на робочій поверхні лиш формально. Спочатку начинка з картоплі та гречки довільно загортається в тісто й потім та конструкція викладається у форму чи деко (все залежить від розміру пирога) й руками, обережно аби не порвати тісто, але впевнено, натисканнями долонь розподіляється до країв тіста. Тоді тісто виходить ідеально тонким й пиріг має правильну форму. Після формування пирога, поверхню тіста потрібно глибоко попроколювати, щоб під час випікання виходила зайва пара і щоб через це верхня частина яворівського пирога не відходила. Про начинкуА тепер про начинку. Традиційно, більшою її частиною є картопля, й десь третину (після приготування) займає гречка. Хтось її відварює, хтось запарює, хтось взагалі додає суху. Я вважаю оптимальним коротке запарювання: залили окропом, трішки почекали, злили й додаєте до гарячої товченої картоплі й вона продовжить процес приготування в пирозі. Якщо дати вже зварену гречку, вона буде розвареною в кінці й консистенція начинки буде ніяка. Й не шкодуйте цибулі. В деяких рецептах зустрічається якась скромна цибулина. Але таким пирогом вдавитись можна. Чим більше цибулі, тим краще, тим соковитіше й смачніше! Тож принаймні 3 великі цибулини. Я б і більше дала, але то вже був би цибуляно-картопляно-гречаний пиріг:-)). А щодо шкварок, якщо дотримуєтесь посту чи вегетаріанського способу життя, тоді візьміть 100 грамів олії замість шкварок і готуйте все решта, як в рецепті. Й змащуйте пиріг перед запіканням не молоком, а міцним чорним чаєм. Так теж можна.Ще кілька нюансівДехто, після діставання яворівського пирога змащує його салом, хтось вершковим маслом, а дехто тонкі шматки сала зверху розкладає. Але найчастіше, пиріг ставлять під прес аби був рівним й нічим його не мастять. Я ж не робила ні одного, ні другого, але просто після діставання я на півгодини перевернула його на дошку низом догори, тоді він стає ідеальним зверху. А перед подаванням до столу, перевернула до початкової позиції. Тож готуйте, експериментуйте, смакуйте!Приготування яворівського пирога
Такий пиріг з мідіями та беконом на пісочному тісті, приклад вдалого поєднання морепродуктів та копченостей. В такому союзі вони доповнюють одне одного, не домінуючи своїм сильним смаком. Як результат - зрівноважена смакова гамма яка сподобається навіть тим, хто не надто полюбляє мідії у стравах. Бекон й зелена цибуля залагоджують інтенсивний смак цих морепродуктів. Сир та яєчно-вершкова основа роблять цей пиріг ще й ситним. До речі, в цьому рецепті вершки можна замінити сметаною, подібної жирності. Вона тут теж буде дуже доречною.Цей пиріг з мідіями та беконом можна спекти завчасно. Потім повністю остудити, загорнути спочатку у фольгу, а потім у харчову плівку й поставити в морозильну камеру. Розморожувати на полиці холодильника. Потім поставити в холодну духовку, ввімкнути температуру 180 ᵒС. Й пекти ще хвилин 15 після того, як встановиться потрібна температура духовки. Такий пиріг буде як свіжий, а може навіть ще кращим.
Такий сирний тарт на сирному тісті оцінять всі любителі домашнього сиру. Хрустке, майже листкове тісто з приємною кисломолочною кислинкою й соковита насичена начинка. Це ідеальна страва для тих, хто не любить солодкої випічки, але любить домашній сир та несолодкі вироби з нього. Готувати його дуже просто, а результат завжди тішить. Не потрібно нічого наперед підпікати, оскільки тарт випікається в два етапи. В моїй новій духовці Pyramida F 120 S я використала режим спочатку з нижнім підігрівом з конвекцією, а потім з верхнім режимом з конвекцією. Завдяки цьому, попри доволі вологу сирну начинку, тісто під нею ідеально пропеклось без потреби в попередньому випіканні основи для тарта. Сам тарт, який від пирога відрізняється тим, що він значно нижчий, можна зробити прямокутної або круглої форми. Вибираючи домашній сир для цього тарту, краще брати такий, що не надто кислий і якнайсвіжіший. Якщо сир буде не першої свіжості, такий, що вже перекис, начинка буде кислою. Як будь-який домашній сир, він повинен мати кислинку, але приємну і дуже помірну. Ані для тіста, ані для начинки, не потрібно молоти сир в м'ясорубці чи перетирати його крізь сито. Зернистість домашнього сиру потрібна для правильної консистенції тіста та приємного сирного смаку начинки. Готуючи тісто, важливо якнайретельніше перетерти сир та масло з борошном. Великий блендер чудово справляється з цим завданням. Якщо блендера нема, то потрібно перетирати все спочатку виделкою чи ножем, вдавлюючи сир з маслом в борошно, а потім вже руками. Але не братись одразу руками за тісто й взагалі звести контакт тіста з теплом рук до мінімуму, оскільки це лиш надто розм'якшить масло й саме тісто, й воно може вийти твердим, а не крихким й злегка листковим. Загалом, все в приготуванні цього сирного тарту просто. Головне дотримуватись двохетапного режиму запікання. Спочатку добре пропекти низ, а вже потім рум'янити верх. Чудовим доповненням до такого сирного тарту буде легкий салат з листової зелені чи овочів під якоюсь кисло-солодкою заправкою.
На здивування дуже цікавий, трішки пікантний, тарт з помідорами у власному соку. Одна з найцікавіших святкових вегетаріанських страв яку я готувала. Цей рецепт Делія Сміт отримала від знайомої з Ніцци й опублікувала його у своїй кулінарній книзі "Щасливе Різдво". Насправді все просто, але попри те, дуже цікаво та смачно! Листкове тісто вкрите сиром й злегка пікантна, виразно томатна начинка. Навіть не віриться, що страва вегетаріанська, стільки в ній смаку. Увага, помідори для цього тарта слід дуже добре відціджувати, щоб тісто пропеклось й не розмокало, хоч сир викладений на дні тарта, поверх тіста, теж рятує його від розмокання. Це чудова ідея яка ще й смаку додає. Я використовувала звичайні помідори у власному соку, які готую щоліта. Рецепти їх Ви знайдете в моїй кулінарній книзі "Знаю, що споживаю". Щодо тіста, то для цього тарта можна приготувати своє листкове тісто, а можна замінити його пісочним тістом для пирога. Буде теж дуже смачно. Можна навіть сирне тісто використати, яке теж вдало підкреслить смак помідорів. Щодо розмарину та перчику чілі, то як на мене, вони й роблять цей тарт з простенького, незвичайний. Тож їх краще не чіпати, як би Ви не любили щось змінювати.
Пухкий дріжджовий пиріг зі шпинатом, картоплею та сиром Фета чи бринзою - це ідеальна страва для вечері, яка ще залишається на потім і добре смакує й в холодному вигляді. Залишки такого пирога зі шпинатом можна брати з собою в дорогу, на роботу чи давати дітям до школи. Цей пиріг оцінять всі, хто як і я, любить багато начинки та мало тіста. А саме тісто, настільки пухке, що створює майже невагому оболонку навколо ніжної начинки в якій вдало поєднується ситна картопля, яскравий шпинат, соковита цибуля та солоний сир. І навіть ті, хто шпинату не любить, будуть їсти пиріг із великим задоволенням. Мій чоловік тому доказ. З дитинства він дуже не любить шпинат. Це пов'язано з неприємними спогадами з дитинства, коли йому після шпинату стало погано. Це довга історія, суть якої в тому, що його було дуже важко переконати спробувати щось зі шпинату. Але мені це вдалось і згодом, з різноманітними рецептами які я готувала, він почав інакше дивитись на цю корисну зелень. І від цього пирога він був просто у захваті! Готувати такий пиріг зі шпинатом та картоплею можна з будь-яким м'яким солоним сиром. Це може бути бринза, Фета чи навіть козячий чи овечий сир. Головне, щоб він був солоним і балансував нейтральний смак картоплі та невиразний смак шпинату. Щодо шпинату, то можна використовувати як свіжий, так і заморожений шпинат. Заморожений потрібно повністю розморозити та відтиснути, що з нього вийшла зайва волога. А ще, пиріг можна зробити не зі шпинатом, а з пекінською капустою в такій самій кількості по вазі, протушкувавши її до м'якості разом з цибулею. Після викладання начинки та защипування, пиріг потрібно перевернути швом донизу, допомагаючи собі пергаментом, на якому розташований пиріг. В цьому нема нічого складного й тісто, якщо добре вимішене, доволі витривале. Головне робити це обережно, але впевнено. Потягуючи пергамент доверху й допомагаючи руками, перевернути пиріг.