Можна посмажити цю масу як один млинець, а можна зробити оладки. І та, і інша версія однаково поширені. Використовуючи основу для корейських млинців, замість зеленої цибулі можна додавати трохи тертого гарбуза або цукіні, картоплю, або навіть паростки сої чи квасолі мунг.
Сокка або ж фаріната належить до тієї ж групи виробів з нутового борошна що й хрусткі палички паніс, лиш тут це тонкі, хоч часом бувають трішки товстіші, млинці, підрум’янені на сковорідці на плиті або в печі. Батьківщиною їх вважається місто Ніцца, проте вони поширені і в сусідній Італії, зокрема в Генуї. За легендою, рецепт соки був винайдений, коли турки напали на місто Ніццу в 1543 році. У міста закінчилися боєприпаси для оборони й міщани змішали гарячу олію з нутовим супом і вилили з верхньої частини стін на голови загарбників. Очевидно, це зупинило вторгнення турків на їхньому шляху й найвірогідніше, хтось вирішив спробувати ту масу на смак й вона виявилась смачною. Проте, пік популярності сокки перепав на початок XX ст., коли її почали продавати на Провансі як швидку закуску, й продавали її просто з переносних плит. Такий собі корисний фастфуд. А тепер, в часи коли глютен попав в немилість (навіть якщо далеко не всі хто його боїться в принципі розуміють що це і де він є), коли здорове харчування черговий раз в історії почало набирати популярність, повертається й слава до дієтичної сокки. І це чудово, бо це значно цікавіше й навіть поживніше ніж усілякі вівсянко-млинці чи ніяка кіноа. Тут і смак є і консистенція чудова й можна збагатити млинці додатками. А ще, ці нутові млинці прекрасні для наповнення різноманітними печеними овочами і не тільки. Отож, по приготуванню. Дуже дуже важливо, щоб після змішування тіста нутове борошно настоялось і набрякло. Враховуйте цей час вистоювання. Одразу буде здаватись, що маса надто рідка, що там ще щось треба додати, але повірне, не треба. Просто залиште як є. Далі, коли будете смажити млинці, є три можливості: смажити поки вони підсохнуть, але будуть ще доволі м’якими, смажити поки вони підрум’яняться й зробляться хрусткими, вилити масу на сковорідку, посипати пряною зеленню та улюбленим сиром і так смажити з обох боків. Усі три варіанти чудові. Просто 2 остатні самодостатні, а в першому варіанті можна в них щось завернути. Хоч звісно, можна поливати сокку медом чи іншим улюбленим підсолоджувачем, як на мене, вони найцікавіші в несолодкому варіанті.
Мандарин - це назва яку португальці нав'язали китайським високопоставленим чиновникам. Також називають офіційний китайську мову (Північнокитайську, якщо бути точною). Відповідно, - це млинці для чиновників:-). В Азії такі млинці можна купити в магазині, вже готовими, та й у Європі вони є в магазинах з азіатськими продуктами. Можна їх робити і вдома. Кунжутна олія надає їм особливу м'якість та аромат. Вкрай важливо тонко розкачати млинці і не підсипати занадто багато борошна під час розкатування. Часто, млинці подають менш засмаженими ніж у мене, знімають їх зі сковорідки як тільки ущільнились, але мені такі підпечені більше до смаку. Ви робіть так, як подобається більше Вам.
Про китайські млинці Китайські млинці з зеленою цибулею, це найпростіша страва справжньої китайської кухні на сайті. Вони годяться, як для сніданку, як найчастіше їх і споживають, так і для закуски чи легкого обіду. Й у Китаї вони бувають кількох видів, від дуже тонких, й смажених майже на сухій сковорідці, у північних регіонах, до грубших, але дуже хрустких, смажених у великій кількості рослинної олії, на Півдні. Китайські млинці з зеленою цибулею не складно приготувати дома, й щоб їх приготувати, Вам не потрібно скуповувати пів полиці азіатських продуктів в супермаркеті. І якщо у Вас чимало зеленої цибулі, все одно якої, чи пророслої з великих цибулин, сіяної чи спеціально висадженої, ці китайські млинці - це дуже смачний спосіб її використати. Тісто для цих млинців легке в роботі й насправді, окрім зеленої цибулі, можна використати будь яку зелень. А ще, можна їх зробити млинці геть європейськими, використавши замість цибулі тертий сир. Ну, гадаю, Ви зрозуміли, що поле для експериментів дуже велике! Про тісто для млинців Зверніть увагу на приготування тіста для китайських млинців. Взагалі, можна приготувати його повністю з окропом, що є традиційною рисою приготування тіста для китайських страв. Але запарюючи частину борошна окропом й доливаючи теплої води, щоб замісити однорідне тісто, Ви отримаєте дуже-дуже еластичне тісто, що чудово розкатується й розтягується. Й для такого часткового запарювання, не потрібно розділяти борошно. Оскільки окропу не так вже й багато, наливаючи його до миски з усім борошном, запариться лиш незначна його частина. А доливаючи решту, вже не окропу, а теплої води, Ви додасте необхідну кількість вологи, щоб з тієї кількості борошна замісити еластичне тісто. Про розкатування млинців Й про розкатування. Після відпочинку тісто для млинців чудово розкатується. Й розкатати його потрібно доволі тонко, так щоб навіть вже можна було побачити руки під ним, але теж потрібно знати міру й брати до уваги, що потрібно буде ще скатати тісто у рулет й знову доволі тонко розкачати. Тобто, залишити простір для розкатування. Якщо розкачати першим разом надто тонко, вже при розкатуванні млинця, тісто буде безжалісно рватись. Тому, якщо сумніваєтесь, краще менш тонко розкатати, тоді будуть трішки грубшими шари тіста у млинці, ніж перестаратись й все зіпсувати. Крім того, після скручування тіста у рулет, а потім у, так званий, "равлик", важливо теж дати йому відпочити перед розкатуванням самого млинця. Тоді розкатуватись він буде значно легше. Й роблячи це, не шкодуйте борошна для посипання, не переймайтес, якщо місцями десь буде якась тріщинка, нічого страшного, посипте борошном й продовжуйте. А щодо самого млинця, то у китайських рецептах є цікавий спосіб виміру різноманітних млинців та пляцків. Млинець повинен бути таким, щоб на нього можна було покласти 2 жіночі долоні. З огляду на те, що дві долоні середньостатистичної української жінки, дещо більші ніж у китайської, то ваш млинець повинен бути дещо меншим ніж 2 ваші долоні, чи долоні вашої жінки. Про заморожування млинців Якщо бажаєте заморозити китайські млинці, то можна це зробити перед смаженням, після останнього розкатування, перекладаючи ї тонким листом пергаменту. А як вони затверднуть в морозильній камері, загорнути їх у харчову плівку. Перед смаженням, млинці повністю розморозити на полиці холодильника. Приготування китайських млинців
Ці млинці на основі кефіру та молока з припіком, на відміну від налисників, зовсім не тонкі і так має бути. Вони ситні та ніжні смаком, з характерною кислинкою яку дає кефір. Двох таких налисників, щедро змащених сметаною, повністю вистачає для одного дорослого для ситного сніданку. Їх смажити дещо важче ніж звичайні налисники, оскільки вони мають свою товщину, а шинка додатково обтяжує. Тому не спішіть з перевертанням, щоб вони не порвались. Замість шинки можна використовувати гриби, так само їх попередньо обсмажуючи, або карамелізовану цибулю, чи сир бринзу, який слід дробити вже на вилите тісто. Не раджу використовувати напівтвердий сир (Чеддер, Гауда і т.д.) який добре топиться. Після перевертання, важко буде відірвати їх цілими навіть від сковорідки з самим солідним антипригарним покриттям. Якщо дуже хочеться, то вже після перевертання можна трішки притрусити поверхню, дрібно тертим, напівтвердим сиром, але вже більше не перевертати в різні боки, а коли млинець дійде до готовності, одразу перекласти на тарілку. І як на мене, такі млинці найкраще смакують одразу ж після смаження і просто зі сметаною.
Кабачкові млинціТакі ніжні млинці з кабачків дуже смачні як гарячими, так і холодними. Це ідеальний спосіб в сезон їсти більше цього сезонного овочів, а ще вони дієтичніші, ніж класичні млинці. Багато хто шукає, як приготувати на сніданок щось легке та корисне, і цей рецепт кабачкових млинців підходить ідеально. Якщо ви любите експериментувати, цей рецепт можна також адаптувати під цукіні. Вони відмінно смакують зі сметаною. Вони відмінно смакують, якщо подати їх як кабачкові млинці зі сметанним додатком. А при бажанні, з них можна зробити навіть оригінальний закусочний торт на зразок печінкового. Деякі кулінари, переглядаючи популярні рецепти, які пропонує євген клопотенко або інші відомі шефи, часто шукають альтернативу звичній випічці. Хоча класичні кабачкові оладки теж дуже популярні, ці овочеві млинці виходять набагато ніжнішими. Я ж згодом для себе відкрила їх в подачі як японські капустяні "окономіякі" з різними додатками. Поливаючи простим соусом зі сметанним смаком або сумішшю майонезу та соєвого соусу, з підрум'яненими зернятами кунжуту та мікрозеленню. Смачно і не банально.Зверніть увагу, що цілі кабачки для цієї страви подрібнюються, не соляться і не відціджуються. Сіль додається вже в тісто, а після вимішування з кабачками, воно має ще хвилин 5 постояти. Це важливий нюанс приготування, адже пропорції розраховані на те, що кабачок пустить сік. Саме тісто, коли ви виливатимете його на пательню, потрібно трішки розпровадити лопаткою, щоб воно рівномірніше розподілилось. На один млинець приблизно потрібно 2/3 стандартного ополоника. Й дуже обережно їх потрібно перевертати, лиш тоді, коли сира поверхня "схопиться" зверху. Наші кабакові компоненти мають настоятися. За цим самим рецептом можна готувати не лише на молоці, а й використовувати кефір (у деяких варіаціях господині люблять смажити саме на кефірі, щоб отримати пухкіший варіант, ніж звичайні оладки).Пропонуємо детальний покроковий рецепт, за яким ви зможете приготувати млинці з кабачків без жодних зусиль.
Одразу попереджу, мої вівсяні млинці це не дієтичний вівсянко-млинець, це смачніше. Вони готуються на молоці (страшилка усіх фітнес-тренерів та деяких дієтологів) і о Господи, там ще й ціла чайна ложечка цукру є, аби млинці гарно рум’янились та мали приємний аромат і навіть м’якість. Тож вони геть не дієтичні, зате дуже смачні. Вівсяні млинці виходять не надто тонкими, не такими як класичні налисники, але й не грубі, з приємним вівсяним посмаком. Й саме тісто готувати край просто. Вони так добре смакують з медом та кленовим сиропом, а в несолодкій версії з вершковим сиром та малосольною рибою чи в’яленою шинкою. Це просто ідеальна страва для сніданку. Оскільки вівсяне борошно немає глютену, можна не переживати за те, що млинці будуть жорсткими від надмірного вимішування. Тому, усі інгредієнти для млинців можна сміливо класти у блендер та збивати до однорідності. Не треба переживати за грудочки, все ідеально збивається. Єдине, для більшої однорідності тіста та правильної густини, тісто слід залишити на 30 хвилин «відпочити» і ще раз збити. Спочатку, після смаження млинці можуть здатись не надто м’якими, але як складатимете їх один на один, вони стануть ідеально ніжними.
Це як раз те, чого хочеться ранком вихідного дня, коли за вікном холод, і так необхідно чогось душевного, гарячого, ситного (Смачного хочеться завжди, незалежно від часу і погоди J). Їх багато не з’їсти, але зате вони швидко дають відчуття комфорту. А як ці дріжджові млинці смачні зі сметаною. Головне лише все завчасно спланувати, щоб тісто підійшло. Смажити дріжджові млинці як зазвичайні налисники, тільки врахувати те, що потрібно їх трохи довше просмажувати, оскільки вони товстіші звичайних налисників. Млинці виходять такими пухирчатими і дуже ніжними.
Кілька історій виникнення кайзершмаррн Кайзершмаррн, що по суті є австрійсько-баварським колоквіалізмом, означає "цісарські рештки або ж дрібнички". Часто назву цього десерту російськомовні "знавці" перекладають як царський омлет. А насправді, оте шмаррн, хоч саме слово пишеться скоріше як "шмаррен" (schmarren), в колоквіальному значенні означає сміття, рештки або ж дрібниці, про які не варто турбуватись. Слово Кайзер, або ж Цісар, здається моїй аудиторії пояснювати не потрібно. І, як у випадку з кожною класичною стравою, тут теж є кілька теорій "народження" страви. Особливо, беручи до уваги, що вона не виглядає надто цісарською. За однією з легенд, імператор Австро-Угорщини, Франц Йосиф, чи то згубився на полюванні, чи то подорожував до палацу з Альп, зупинився у небагатого фермера на обід. А той вирішив приготувати для імператора млинці. Тільки, от лихо, не вдалось їх гарно перевернути й довелось лиш гарно їх викласти. Але імператору сподобалось й страва віднайшла себе на імператорській кухні. Ще одна історія стверджує, що імператор взагалі не їв кайзершмаррн, а що це була страва імператорської прислуги, до якої потрапляло все, що негоже для цісарського столу, як млинці, що порозпадались. А третя історія стверджує, що вигадав цю страву імператорський кухар навмисно, для тендітної дружини Франца Йосифа, Єлизавети Баварської, славетної імператриці "Сісі", яка, в нав'язливій гонитві за тонкою талією, наказала кухареві готувати лише легкі десерти для неї. Так чи інакше, ці омлетно-бісквітні рвані "подушечки" настільки смачні, що можна подавати їх як до буденного столу, так і до святкового цісарського. Враження від рваного млинця Кайзершмаррн настільки смачний десерт чи сніданок, що мене аж совість мучила, що робила я його вперше тоді, коли дітей не було поруч. Аж якесь почуття провини розвинулось, що ми з чоловіком самі насолоджуємось таким смачним сніданком, без дітей. Хоч знаю, що в бабусі їм було не гірше:-). Тим не менш, я обов'язково буду робити рвані млинці кайзершмаррн дуже часто, адже, як для такого смаку, це дуже просто в приготуванні. Про родзинки В більшості австрійських рецептів вимагаються родзинки. Я робила один млинець з родзинками, а другий без них. По тій простій причині, що я про родзинки просто забула, коли смажила перший млинець:-). І скажу Вам, спробувавши обидва, не знаю який був смачніший. Тобто, додавайте родзинки якщо ви їх дуже любите, а якщо ні, то не переймайтесь ними. Про ром у страві Не можу того самого написати про ром. Він додає вишуканості та шляхетності оцим шматочкам рваного млинця. Саме він з цукровою пудрою переносить страву з рядів селянських в цісарські страви. Нема рому, нехай це буде коньяк або якась домашня наливка. Але різниця суттєво відчувається! Якщо ви готуєте кайзершмаррн для себе, а не для дітей, обов'язково його використовуйте! Нюанси приготування млинця Щоб кайзершмаррн вийшли по-справжньому імператорські, не пересмажите млинці. Як тільки тісто млинця почало схоплюватись зверху, одразу перевертайте його й розбивайте на частинки. Інакше, якщо надто довго будете смажити млинець, то він буде тугим, наче гумовим, а не пухким, легким яєчним бісквітиком. Про подачу кайзершмаррн А подавати рвані млинці можна, як з яблучним повидлом (найчастіше так роблять в Австрії), так і з абрикосовим повидлом чи джемом. Другим по популярності. А насправді, з чим завгодно. Аби вам смакувало! Приготування кайзершмаррн
Натхнення зачерпнула з книги Алена Дюкасса "Narture: Simple, healthy and good" .Тільки в його версії все було набагато простіше, млинці з цибулею-пореєм та гострими ковбасками. Я приготувала млинці з томленою цибулею, яка додає не тільки дещо солодкуватого, а й грибного присмаку млинцям. До речі, грибів теж можна трохи додати. Краще зробити це перед обсмажуванням цибулі, а потім підсмажити все разом так, як про це написано в рецепті. Млинці посипані сиром (краще це зробити поки вони ще гарячі) і свіжою зеленню кропу. Такі млинці відразу потрапили до категорії моїх улюблених сніданків:-) Тісто повинно постояти годинку, перед тим як Ви почнете смажити млинці. Але тісто можна приготувати напередодні ввечері, так само як і томлену цибульку. А зранку приступити до смаження. Тоді все вийде взагалі дуже швидко!
Про млинці окономіякіОсобливі капустяні млинці для поціновувачів вуличної їжі та азіатської кухні. Не найпростіші в приготуванні, але дуже смачні. Окономіякі, капустяні млинці, — це страва, назва якої розшифровується як ("okono") "що ви любите" та ("yaki") "смажене" і є класичною стравою ресторанів швидкої їжі та вуличних пунктів продажу їжі. Хоч окономіякі асоціюють з регіонами Кансай та Хірошіма, розповсюджені вони по всій Японії. І самі окономіякі з цих двох регіонів дещо відрізняються стилем, але мають загальні спільні риси. Те, що в їх основі капуста, на готові млинці викладають чимало додатків і що в Японії смажать їх на сталевій плиті званій теппан, яку дома можна замінити сковорідкою. Це може й не те саме, але теж дуже дуже смачно. Пропоную Вашій увазі мою інтерпретацію японських млинців з капусти окономіякі, в домашніх умовах, далеко від Японії. Вони прекрасні як для сніданку вихідного дня, так і для легкого обіду чи вечері. Про інгредієнти для млинцівА тепер напишу трішки про інгредієнти для окономіякі. В оригіналі, в японських рецептах, до складу тіста, яке огортає капусту, для більшої ніжності, кладуть в тісто корінь нагаімо, або ж гірський ямс, який у нас, звичайно ж, недоступний. Але його з хорошим результатом можна замінити сирою тертою картоплею, як в принципі будь-який ямс. Тому це взагалі не проблема. Далі, у складі навіть мого млинця, є бульйон даші, той самий, що є основою місо-супів. Його можна приготувати з нуля на водоростях комбу та пластівцях сушеного тунця, а можна купити концентрований готовий бульйон в гранулах. Його без проблем можна знайти навіть в супермаркетах, не кажучи про інтернет-магазини, де продають все для суші, тощо. А загалом, з технічної точки зору, можна замінити його просто водою або овочевим бульйоном. Буде інакше, не так по-японськи, але смачно буде. Про додатки для окономіякіКрім того, на готовий окономіякі викладаються різні додатки. Як зелена цибуля, дрібні, хрусткі сушені водорості, під назвою аонорі, які без проблем можна знайти в інтернет-магазинах і я бачила їх навіть у нашому рядовому супермаркеті. Ними інколи посипають відварений рис. А ще, дуже частим додатком до окономіякі є пластівці сушеного тунця, катсуобуші, яких я у нас так і не знайшла. Оскільки не на всіх млинцях вони є, я просто упустила той інгредієнт. Якщо у Вас він є, то можете посипати окономіякі пластівцями зверху, перед подачею до столу. Загалом, окрім капусти та бекону, який підсмажується разом з млинцем, можуть додаватись різні інгредієнти, такі як креветки, тофу, обварена картопля, тощо. Тому, чітких обмежень та правил нема. Про соуси для окономіякіВ Японії окономіякі настільки популярні, що існують спеціальні соуси до них, від загущеного крохмалем соєвого соусу, до більш складних, багатокомпонентних соусів. Я пропоную варіант соусу, натхнений кількома різними японськими рецептами соусів для окономіякі. Хоч при бажанні, його можна просто полити звичайним соєвим соусом, якщо душа забажає. А щодо майонезу, то його взагалі можна упустити. Можна використати звичайний майонез або готовий японський, який продають практично у всіх інтернет-магазинах з азіатськими товарами. А можна домашній майонез трансформувати в майонез подібний до японського, як у рецепті, який дещо легший й трішки кисло-солодкий. Про смаження млинців з капустоюІ про смаження млинців з капустою. Перед викладанням капусти з тістом на сковорідку, її та олію в ній, потрібно добре розігріти, а після викладання маси у неї, зменшити вогонь до мінімуму й повільно смажити, доки низ млинця добре підрум'яниться. Й перевертати окономіякі, млинець, який легко рветься, можна двома способами: або дуже широкою лопаткою, або, як роблять з іспанською тортільєю з картоплі та яєць, перевернути млинець зі сковорідки на чисту тарілку, а потім, обережно зсунути його, несмаженим боком назад на сковорідку. Вибирайте той метод, з яким ви почуваєте себе найбільш впевнено.Приготування окономіякі
Про корейькі овочеві млинці Корейські овочеві млинці дещо подібні до японських окономіякі, лиш дещо простіші, як за складом так і в приготуванні. Якщо придивитись ближче у корейській та японській кухні можна знайти чимало спільних рис. Непросте спільне історичне минуле цих країн дається в знаки навіть в кухні. Ці корейські овочеві млинці, на відміну від японських окономіякі, є не лише вуличною та ресторанною стравою, а й домашньою. Й хоч найчастішою основою цих овочевих млинців є морква та зелена цибуля, можна замінювати та доповнювати їх іншими овочами. Такими, як солодкий перець, цукіні, баклажани, пекінська капуста, тощо. Навіть гриби можна додавати, або ж замінити ними креветки. А любителям пікантного будуть смакувати млинці з подрібненим свіжим перчиком чілі в тісті. В доповненні з трішки пікантним соусом, ці овочеві млинці будуть чудовим ситним сніданком чи навіть обідом. А з легким салатом в доповнення, вони можуть слугувати навіть вечерею. Про овочі для млинців Моркву чи інші овочі для цих млинців можна нарізати, як соломкою, так і натирати на тертці. Особисто я надаю перевагу натиранню на тертці з великими дірочками. Тоді овочі краще пропікаються. Хоч комусь може більше сподобатись консистенція аль денте для овочів. Тому нехай спосіб подрібнення буде предметом особистих преференцій. Про креветки Зверніть увагу, що якщо використовуєте креветки й вони були замороженими, то потрібно їх повністю розморозити, відцідити рідину, що стекла при розморожуванні, перед тим, як викладати на млинець. Й власне їх потрібно викладати зверху на один з боків млинця, а не змішувати з тістом. Так вони не пересмажуються й не губляться в тісті. Технічні нюанси приготування млинців Оскільки корейські овочеві млинці досить грубі, й хоч вони дещо більш стабільні ніж японські окономіякі, все одно можуть рватись. Отже їх потрібно обережно перевертати й робити це можна двома способами: або дуже широкою лопаткою, або, як роблять з іспанською тортільєю з картоплі та яєць, перевернути млинець зі сковорідки на чисту тарілку, а потім, обережно зсунути його, несмаженим боком назад на сковорідку. Вибирайте той метод, з яким Ви почуваєте себе найбільш впевнено. Про соус до млинців Щодо соусу, то з ним звичайно ж смачніше та автентичніше, але можна обійтись і без нього. Просто з соєвим соусом млинці теж смакують.
Млинці - це символ Сонця, символ нового початку, яким для християн став Ісус Христос. Тому, млинці на Святий Вечір обов'язково слід готувати. Скільки пам'ятаю, бабуся постійно готувала млинці, який в той особливий вечір року заміняли хліб. Все їлось з млинцями. Млинці, 12 страв, кутя, узвар, вареники - без цього не було Різдва! Тільки бабуся готувала звичайні пісні дріжджові млинці, не з картоплею, які, зізнаюсь Вам, я не надто полюбляла. Це ж рецепт чи не найкращих дріжджових млинців, які мені доводилось куштувати. Для всіх любителів картоплі та млинців, рецепт дещо перероблених мною, дріжджових картопляних млинців від родини подруги моєї мами. Хоч, зізнаюсь Вам, мені потрібно було чимало з ними напрацюватись, щоб вивести точну кількість інгредієнтів та технологію їх приготування. Адже, як з кожним народним рецептом, і тут було "скільки візьме" та "на око". А я просто ненавиджу такі вказівки, бо настільки легше працювати, коли принаймні знаєш від чого відштовхуватись. А якщо у когось досвіду кулінарного мало, звідки йому знати, що тісто вже взяло стільки скільки треба борошна, рідини і т.д.?! В оригіналі, до складу тіста цих картопляних млинців на дріжджах входило яйце. Я переробила рецепт так, щоб його не додавати, адже вони вже не будуть пісними. Дуже важливо відварювати картоплю в точній вказаній кількості рідини. Потім в тій же невеликій кількості рідини, що залишиться, розвести дріжджі. А борошна, потрібно лише стільки, щоб тісто перестало клеїтись до рук змащених олією. Воно має бути дуже м'яким. І ще одне! Таке картопляне тісто не може стояти. Після замішування тіста, потрібно одразу смажити млинці!! Якщо тісто постоїть, потрібно буде більше борошна сипати і млинці вже не будуть такими ніжними. Чим довше стоїть картопляне тісто, тим липкішим воно буде. Тому правильно організовуйте свій час. Можна, після смаження, викласти картопляні млинці на деко й вставити до розігрітої, виключеної духовки, щоб вони залишались теплими, поки Ви закінчуєте приготування до Святої Вечері. P.S. На фото показані інгредієнти і тісто в подвійній кількості.
Латвійські яблучні млинці - це одні з найсмачніших млинців до сніданку. Хоч і подібні вони до налисників, товщиною вони все ж таки млинці. Вони дуже ніжні, попри товщину і тішать рівномірними яблучними вкрапленнями. При тому, що печуться вони на вершках, завдяки тертим яблукам в тісті, млинці здаються майже невагомими. Й щедро посипаючи їх цукровою пудрою з корицею та поливаючи медом, як це роблять латвійці, можна не огледітись і з легкістю та апетитом з'їсти половину партії. Подібні млинці є і в німецькій і в голландській кухнях, але там вони дещо цупкіші і яблука не натираються, а ріжуться пластинками. В тісті присутня сода і оцет, які додаються окремо. Соду не потрібно "гасити", додаючи до тіста, потрібно забезпечити для неї трохи кислоти, щоб відбулась необхідна хімічна реакція. І краще, щоб вона відбувалась в тісті. Гасячи її прямо в ложці, ця реакція відбувається в ложці. Це теж пояснює, чому в радянських рецептах, де активно культивується міф "гасіння" соди в ложці, перед додаванням до тіста, завжди вказана чимала кількість соди, більша ніж вистачало б. Оскільки, коли її більша кількість, не вся встигає "загаситись" і реакція триває довше. В інших кухнях світу, де в рецептах теж використовується сода, я не зустрічала такого "гасіння", яке просто немає сенсу. При бажанні, можна замінити соду з оцтом 1 ч.л. розпушувача до тіста. Можна використати домашній розпушувач.