Піккаліллі (Piccalilli)

Піккаліллі - це один з найбільш незвичайних видів консервацій, що я коли не будь робила. Його зухвалий, виразно екзотичний смак так суперечить британській стриманості та впорядкованості, звідки власне і походить Піккалілі. Це яскравий слід колоніального минулого Британської Імперії, нагадування про Індію й сама заготівля мала б наслідувати індійські пряні мариновані овочі під назвою "ачар". До речі, це не єдина спроба відтворити азіатські смаки на Британських островах. Подібним чином повстав й вустерський соус, в спробах створити соєвий соус, секрет приготування якого не хотіли відкривати іноземцям азіати. Отже, смак Піккалілі пряний, з гострою кислинкою й попри соління, варіння та пастеризацію, овочі залишаються хрусткими. Але попереджу одразу, цей вид заготівель не для кожного. Традиціоналісти, що виросли на борщі та варениках й цураються всього незнайомого, його не оцінять, а от любителям індійської кухні та азіатської екзотики сподобається. В Британії, його подають до ковбасок, м'ясних пирогів, сиру, яєць, тощо. Слід зазначити, що є й американська версія Піккаліллі, привезена британськими іммігрантами, але вона менш пряна, більш видозмінена. Це моя версія британської консервації Піккаліллі. Щоб її створити, я перечитала безліч британських рецептів та коментарів до них, переклала це все на свій досвід консервування й вийшло так, як я люблю:-). І хоч я дуже люблю азіатські смаки, я не надто люблю величезну кількість оцту, що характерна британським та американським консерваціям. Там панує такий параноїдальний страх ботулізму та різних бактерій, що тим чи іншим чином могли б проникнути у заготівлі, що в переважній кількості овочевих заготівель, кількість оцту та цукру просто абсурдна. Я оцет розвела водою, щоб адаптувати піккаліллі до свого смаку, відповідно підібрала й кількість цукру. Вийшло дуже цікаво, пряно й вкрай виразно! В рецепті вказано 2 кг овочів й по суті, це можуть бути майже будь які овочі. Зазвичай, найстандартнішими овочами є цвітна капуста, морква та спаржева квасоля (яка, як на диво, вийшла найсмачнішою з усіх овочів), але можна брати будь які овочі й навіть фрукти (цукіні, солодкий перець, груші, яблука, часник, гарбуз, тощо). Головне, щоб після чищення та нарізання їх у Вас вийшло 2 кг. Сік, що пустять овочі після соління обов'язково зливати, а самі овочі помити під холодною проточною водою. Вони візьмуть стільки солі, скільки потрібно. Далі вже свою роботу робитиме маринад. Дуже важливо не варити овочі довго. Як під час варіння в маринаді, так і під час подальшої пастеризації. Вони повинні залишатись хрусткими, а довге варіння цьому не сприяє. І ще одне, не бійтесь борошна в маринаді, воно потрібне для того, щоб маринад краще огортав овочі й після вистигання, маринад нагадує соус.