М’який скраб, який зволожує шкіру, має приємний аромат і навіть можна з’їсти.
Чай настільки ароматний, що навіть не віриться, що зроблений без смакових добавок та ароматизаторів. Мені завжди здавалось, що не дорогі чаї на вагу роблять з ароматизаторами, смаковими добавками і так далі. Після приготування суміші ароматного чаю будинку, переглянула свою теорію. Хоч більшість з них і дійсно зі штучними ароматизаторами. Захотілося більше дізнатися і більше експериментувати в цьому полі діяльності ... Яблука для цього чаю потрібно вибирати невеликі і соковиті. У них більше аромату.
Для журка або, іншого його різновиду, білого борщу, роблять спеціальну закваску. Зараз, у Польщі, майже ніхто її вдома не робить, а купують в магазині. Однак так просто приготувати її самостійно, що просто «гріх» цього не робити. Увага: якщо в заквасці, до проціджування, з'явиться цвіль, закваска буде не придатна. Її потрібно викинути й почати все спочатку, у чистому, найкраще стерильному, скляному або глиняному посуді.
Зізнаюсь, після приїзду з Мексики я довго намагалася знайти відповідний рецепт тортілляс, який можна було використовувати вдома. Так як хороші тортіляс у нас знайти майже не можливо, і в найгіршому випаду й тонкий лаваш підійде, але хотілося навчитися їх готувати дома. Відразу скажу, не плутайте з іспанською тортильєю, це зовсім різні речі. В Іспанії це грубо кажучи омлет з картоплею, в Мексиці це хлібці. За іронією долі з Мексики привезла два рецепти приготування тортильяс. Я приїхала додому сповнена впевненості себе, взяла наше борошно і почала готувати тортілльяс. І нічого у мене вдома не вийшло! Продукти інші! У Мексиці для тортильяс існує спеціальна борошно Masa Harina називається. Є пшеничне, є кукурудзяне. Воно має спеціальну обробку і особливий помол ... Сумно, але я не впадала у відчай ... Почала експерименти! І ось, два роки потому, мені до рук потрапив прекрасний рецепт, з книги одного британського пекаря. Я про нього вже писала. Книга "River Cottage Handbook # 3 Bread" by Daniel Stevens. Ці тортільї на смак і по консистенції такі як в Мексиці! Виходять завжди відмінно! Сміливо готуйте, робіть такос, загортаючи в тортільяс улюблені начинки. Відкрию Вам, далеко не секрет, такос це ні що інше, як страва з тортільї з будь-якою начинкою. Такос бувають настільки різними, як суші. Що загорнете, такі і будуть такос. Мене страшенно дратує коли хтось розумними словами пише рецепт «автентичних такос», це як би сказати, що бутерброд - це виключно хліб з маслом і ковбасою. Ось такий великий вступ вийшов! Розписалась я сьогодні! Це завжди так, коли в хід йдуть емоції. Один дуже важливий момент: Тортільяс, відразу після випікання на сковорідці, потрібно відразу накрити кухонним рушником. І складати одну на іншу, як млинці. Інакше засохнуть і затвердіють. У Мексиці для цього, жінки вишивають спеціальні рушники та мішечки з грубого полотна.
Виникнення піци Маргарити пов'язують з пекарем Раффаеле Еспозіто, який працював в "Піцерія ді П'єтро". Піца Маргарита була створена 1889-му році, 28 років після об'єднання Італії, коли Еспозіто спік три різних піци до відвідування короля Умберто I й королеви Маргарити Савойської. Королеві найбільш припала до душі піца з зухвалими кольорами італійського прапора: зеленого (листя базиліка), білого (моцарелла) і червоного (помідори). За легендою, після цього, піца Маргарита була названа на честь королеви. Ця піца являється однією з найпростіших піц, а також, однією з найсмачніших. Простий томатний соус, помідори (дехто пече й без них, оскільки вважає, що й соусу достатньо), сир моцарелла та ароматний базилік. Щоб більше насолодитись барвами смаку базиліку в піці Маргарита, рекомендую частину листя викласти перед випіканням, а частину потім. Про тонкощі випікання вдалої піци загалом я вже писала у вступі до рецепта піци Чотири сири. Рекомендую перечитати, якщо з піцою Ви маєте мало досвіду.
До тих пір поки сама не почала готувати гранолу дома, а пробувала лиш магазинну або готельну, я абсолютно не розуміла як можна її любити. А коли я вперше зробила її сама, в пропорціях які подобаються мені, хрустку та в міру солодку, я шалено її полюбила. Не з молоком де вона швидко розкисає й виходить як каша, а з домашнім натуральним йогуртом та сезонними фруктами. Це як десерт. Дуже корисний десерт з гранолою. І від тієї пори я думала над тим, як зробити солону гранолу, щоб була вона смачною та хрусткою й без підсолоджувачів. І от нарешті розробила рецепт який мені до вподоби. Ця хрустка, поживна та дуже смачна гранола, неймовірно смачна в салатах, чи з тим же йогуртом й свіжим огірком та кропом. А ще, нею можна посипати крем-супи та усе де використовуються грінки. Солона гранола прекрасна їм альтернатива. Якщо хочете, щоб у Вашій гранолі було більше грудочок, тоді додайте на 1 білок більше. Набір зернят та горіхів може бути довільним. Лиш якщо горіхи великі, то варто їх трішки посікти. Точна кількість солі залежить від Ваших смаків, солоності Вашого соєвого соусу (вона суттєво відрізняється в залежності від виробника) й Вашої солі. Варто спочатку посолити трішки, а коли дістанете гранолу з духовки, швидко спробувати її на смак і якщо треба досолити ще теплою, тоді сіль добре вчепиться до зернят. Слід пам'ятати, що навіть підрум'янена гранола не буде одразу дуже хрусткою. Такою вона стане в процесі вистигання на деку. Тому важливо її не перепекти (якщо щось підгорить, з'явиться гіркота) й дати гранолі повністю вистигнути на деку.
Відмінне, освіжаюче смакові рецептори, доповнення до м'яса. Такий хрін особливо добре пасує до свинини.
Начос, тобто чіпси з тортільї, вже давно встигли завоювати прихильників по всьому світі, але найбільше їх цінують в Мексиці та на Півдні США, де надзвичайно популярна кухня Текс-Мекс. В промисловому масштабі начос готують не з тортільї, а маси подібної до тіста як для тортільї. Але виникли вони саме з потреби утилізації пляцків тортільї не першої свіжості. В Мексиці, в ресторанах часто після того, як клієнт зробив замовлення, принесуть невелику корзинку з начос, щоб очікування на замовлену страву було приємнішим. Саме приготування домашніх начос займає дуже мало часу. Для приготування можна використовувати магазинні тортільї або грубший вид лавашу, чи приготувати домашні тортільї до якоїсь латино-амриканської страви, а з залишків зробити начос. При бажанні, після розкладання трикутничків на деку, можна посипати їх улюбленим сиром. Також, частину паприки можна замінити перцем чілі. А можна взагалі не використовувати паприки, тоді начос не будуть чорніти.
Якось двоюрідна сестра принесла баночку цієї аджики на пробу. Розповіла, що її свекор щороку робить заготівлі такої аджики і в холодильнику вона зберігається до наступного сезону. Я як не любитель аджики і всяких консервованих виробів і закаток, крім домашнього кетчупу, подякувала, але досить скептично поставила в холодильник і налаштовувала себе на те, що треба спробувати .... Спробувала. Полюбила пристрасно і назавжди! Тепер заготівлі роблю і я!:-) Така аджика зі шматочком добре засоленого сала, на чорному хлібі, це те, чого іноді так вимагає моя українська душа і те, чого й за роки сімейного життя, не може зрозуміти мій польський чоловік ... Я про сало ... Аджику він їсть так, ложкою і з банки. За що вічно його лаю! Облизану ложку не можна пхати назад в банку !! Без таких ексцесів, аджика добре зберігається в холодильнику довше ніж півроку.
На численні прохання читачів надаю рецепт домашнього розпушувача для тіста, який має подібну дію як промислові, але не містить фосфатів та інших шкідливих речовин. Хоч все відносно. Для когось і сода з лимонною кислотою будуть неприйнятними. Сода - відомий усім чистий розпушувач. Лимонна кислота - активатор соди. А щоб вони не активувались ще в банці під впливом нормальної вологи приміщення, додається крохмаль або борошно. Але краще крохмаль. Після змішування, важливо збити чи розтерти все разом до отримання однорідної консистенції. Тоді рівномірніше будуть розподілені складові і краще буде відбуватись реакція. Термін придатності домашнього розпушувача залежить від умов зберігання та вологості приміщення. В середньому 3 місяці після змішування. Чим вологість більша, тим швидше непридатною стає суміш. Такий розпушувач активується одразу ж після змішування з вологими інгредієнтами. Тому, після додавання його у тісто, бажано якнайшвидше почати випікати виріб. Промислові розпушувачі мають більш складний вміст і деякі інгредієнти їх мають дію, яка активується лиш при досягненні певних температур, тому з ними час початку випікання не є так важливим. На моїй кухні присутні два види розпушувача. Домашній і промисловий. Хоч все частіший, з турботи про здоров'я рідних та своє, все частіше використовую домашній розпушувач. Навіть якщо результат не такий вражаючий як з промисловим. Це особистий вибір кожного, який з них використовувати у себе дома.
По-дитячому прості в приготуванні додатки до оладок. Таке смакове вершкове масло зробить особливим навіть самі звичайні і ніякі смаком оладки і внесе різноманітність в домашні сніданки. Вперше, таке вершкове масло з додатками, я побачила в гарних баночках, в німецькому магазині делікатесів. А потім й у Данії, в авторському магазині одного відомого місцевого кулінара, були подібні масла. Коштували вони і там і там суттєво дорожче ніж масло, мед та кориця разом і навіть в подвійному об'ємі, а от по суті, їх зробити простіше простого. Ідея мені дуже сподобалась, тому ділюсь нею з Вами. Таке масло можна подавати до оладок, сирників, налисників, млинців чи просто до свіжих булочок. Якщо захочете подарувати комусь таке ароматне масло, до подарункового кошика також можна покласти цікаву сковорідку для оладок (як наприклад з заглибленнями для ідеально круглих оладок, а часом з випуклими посмішками в них) та набір дерев'яних лопаток, ще й дерев'яні ножі для намащування масла додати можна. А до самих баночок, можете прикріпити, написаний на гарному папері, рецепт улюблених оладок. Крім того, не зайвою буде пляшечка домашнього ванільного екстракту та шоколадного сиропу.
Вирішила спонтанно швиденько поділитися рецептом улюбленого морсу з обліпихи поки не пройшов сезон на ці дивовижні ягоди. Не знаєте де купити? Відправляйтесь на місцевий ринок, шукайте бабусь з жовтими ягідками. З однієї склядки обліпихи виходить приблизно один літр смачного морсу. Відео-рецепт приготування домашнього морсу: Зізнаюся, що за морсом я не припадала раніше. Просто не так давно дуже сподобався мені морс з обліпихи в одному місцевому ресторані. А його так просто готувати вдома! До того ж це дуже корисно. Можна підсолодити морс до смаку не цукром, а медом. Але мені особисто присмак меду в цьому напої заважає. Але це вже моя примха :-)). Таким же чином морс можна приготувати й з журавлити й з брусниці.
Отже, з чого починала тематичний місяць, тим і закінчую! :-) Після публікування мого рецепту вишуканого чаю з яблуками та інструктажу про те як сушити цитрусові, читачі задавали мені стільки питань, що поєднується з цитрусовими, так як хочуть зробити такий чай. Зрештою, вирішила представити мою версію цитрусового чаю. Цей розкіший смаком, більш пряний чай, якраз те, що потрібно щоб зігрітися. Журавлина і цитрусові надають насичений помаранчевий колір чаю і злегка відчутну кислинку.
По проханнях читачів, на сайті буде з'являтись все більше рецептів приготування горбуші. Перший рецепт яким я хочу з Вами поділитись, - це рецепт малосольної горбуші, яка цілком може замінити дорогу та не зовсім здорову сьомгу. Про умови вирощування та корм норвезької сьомги та форелі напевно вже всі знають. І риба здобула настільки погану славу у дієтологів та лікарів, що ті навіть беруться нормувати, скільки доросла особа, без шкоди для здоров'я може з'їсти сьомги на тиждень і кількості, скажу Вам мізерні. А вагітним жінкам і дітям взагалі не рекомендується споживати цю рибу через понаднормову кількість токсинів у цій рибі. Ну зовсім як курятина з птахоферми. Сама сьомга та форель корисні, але дикі. Але де ж їх таких знайти? І яка тоді ціна буде за цю рибу? Інша справа горбуша, риба з родини лососевих. Вона, поки що, дика й виловлюється в холодних водах й у природі її достатньо, що не потребує створювати ферми. А оскільки її м'якоть менш ніжна та менш жирна, ціна на неї теж менша, адже й цінується вона менше. Але користі в собі вона несе набагато більше ніж фермерські лососеві. Оскільки м'якоть горбуші сухіша та менш ніжна, при засолюванні вона твердіє. Сьомга теж дещо твердіє, але вона жирніша і це не так відчувається як у випадку з горбушею. Вихід з цієї ситуації є. Це відмочування, після засолювання риби, у холодній, кип'яченій воді. Завдяки зворотньому осмосису, м'якоть почне вбирати і затримувати в собі воду, зайва сіль вийде і у Вас буде чудова пружна, ароматна та в міру солона, малосольна горбуша. Під час відмочування, воду слід міняти, щоб виполоскати зайву сіль. Така малосольна горбуша чудово смакує на житніх хлібцях з вершковим сиром та цибулею різанцем. До смаку можна скропити рибу соком лимона. Вона також чудово проявляє себе в салатах та чудово замінить у рецептах малосольну сьомгу.
Таку пасту можна купити в готовому вигляді, але на жаль не бачила її у нас, але тунісець з яким познайомилась на екскурсії яскраво розповів на хлопський розум як готувати таку пасту дома. Все виявилося дуже просто! Ось, передаю Вам! Таку пасту можна додавати в супи, змащувати рибу і курку. У ній маринують баранину і додають до кус-кусу. Паста ДУЖЕ ГОСТРА! Рецепт автентичний, майже не адаптований.
Я давно вже обіцяла скомпонувати суміш на основі зеленого чаю. Особисто я, залишаюсь вірна чорному чаю. Люблю його смак і аромат. А якщо зелений, тоді вже японський "Сенча". Ставший традиційним в наших краях, китайський зелений чай, недолюблюю і дуже вибагливо ставлюся до нього. Тому, експериментів було дуже багато, поки знайшла поєднання, яке було б мені до душі. (Пробувала і з сушеним манго і з ананасом, і з ягодами різними, все не те!) А ось таке зухвале поєднання зеленого чаю з лаймом, м'ятою та імбиром мені дуже сподобалось і вирішила нарешті поділитись рецептом. Домашній чай - це завжди особливий продукт, який може стати особливим подарунком близькій людині. Зробіть коханим людям приємне!
Чудовий домашній попкорн, правильно зроблений, не поступається смаком магазинному та тому, що купуємо в кінотеатрах. Це просто чудовий додаток до домашнього кіносеансу і так для перекусу, навіть в дорогу. А завдяки тонкому шару карамелі, що вкриває зерна, попкорн залишається свіжим та дуже хрустким тривалий час! Смак його неймовірний, а готувати такий домашній фастфуд просто та швидко. Напишу навіть більше, я не люблю купований карамельний попкорн, через власне надмірну солодкість, недостатню хрусткість, а домашній, за рецептом з кулінарної книги "Знаю, що споживаю" - це зовсім інша справа. У нього один недолік - не можливо зупинитись його їсти:-), так можна й до перегляду фільму нічого й не донести:-). Щоб попкорн був надзвичайно хрустким, що являється основною проблемою домашнього попкорну, його слід підсушити в духовці. Тоді Ви позбудетесь зайвої вологи. Хоч для карамельного попкорну це не критично, оскільки карамельна хрусткість все компенсує. Це більш важливо для інших видів попкорну у моїй кулінарній книзі. До речі, коли ми з сім'єю відвідували Cirque du Soleil, що гастролював в Домініканській Республіці під час нашої відпустки там, діти попросили попкорн й ми купили солоний (який був самий звичайний) й карамельний. І той карамельний попкорн був з корицею й поєднання кориці та карамелі настільки вдале, що рука сама тягнулась до того дитячого попкорну:-). Дома теж можна так зробити, посипавши корицею попкорн, після того як він в більшості розкрився, перед додаванням карамелі з содою.
Ще одна ідея простого кулінарного подарунка в саше. Зазвичай, в бульйон я ще кладу стебла петрушки, але якщо використовую в бульйоні корінь петрушки (так як це роблять у Польщі, на ряду з цибулею пореєм і кореневою селерою), тоді для бульйону потрібен тільки такий набір спецій і відповідні овочі, морква та цибуля. Якщо Ви любите ще якісь спеції або трави у вашому бульйоні чи супі, сміливо додавайте. Одна умова для трав, вони повинні бути сушеними, як лавровий лист. Не забудьте також про красиву картку з кольорового картону, вирізану і підписану Вами, з інструкцією застосування.
Ви напевно вже помітили мою слабкість до різного роду наливок, лікерів і тому подібному ... Промислових лікерів терпіти не можу, за винятком Cointreau та амаретто які часто зустрічається в моїх рецептах. А ось домашні наливки, з біскотті на додаток... це я люблю ... дуже ... 1 чарочка хорошого домашнього лікеру чи наливки і звичайний вечір стає особливим ... Така ананасова наливка також чудесне доповнення до десерту. Наливку можна зробити і на горілці і на коньяку, тільки від коньяку колір буде вже трохи не такий світлий. Але найшляхетніше, що Ви можете зробити з ананасом в наливці, - це залити його ромом. І боронь Вас Боже, заливати цей чудовий фрукт найдешевшим алкоголем. Ви більше ніколи не захочете робити наливки. І не з моєї вини. Чим заллєте, то і вип'єте! Це, я думаю, і дитині зрозуміло ...
Такі кокосові трюфелі приготувати простіше простого і інгредієнти для їх приготування, також знайомі кожному. Кокосова стружка і згущене молоко є основою трюфелів, хрусткий мигдальний горіх - приємною несподіванкою, а чорний шоколад - красивою оболонкою, яка доповнює і балансує смак цукерок. Як на мене, вони навіть набагато смачніші за всім відомі батончики з кокосовою начинкою. Важко зупинитися і не з'їсти цукерки одну за одною. Такий подарунок оцінять усі ласуни і не тільки. Подарунки приготовані своїми руками завжди приємно отримувати, адже знаєш, що в них вкладена частинка душі того хто дарує. А якщо подарунок ще й смачний, тоді подвійно приємно. Цей рецепт кокосових трюфелів також з'явився в українському виданні лютневого номера журналу "Лиза. Приятного аппетита" 02/2016. Готуючи з кокосовою стружкою, підрум'яньте частину її на сухій сковороді. Це додасть кокосовим трюфелям більш інтенсивний аромат. А охолодження маси перед формуванням, а потім і після формування, полегшує весь процес роботи. Тому не нехтуйте ним.
У порівнянні з приготуванням борщу (якщо йдеться про справжній український борщ), ці пампушки з часником спекти дуже легко. З тістом легко працювати, а результат завжди радує. І решток не залишається. Дуже часто, пампушки з часником подають без зелені, але я дуже люблю поєднання цих дріжджових булочок, часнику та кропу. І боронь Вам Боже використовувати рафіновану олія !!!! ((ГРІХ !!:-)) Тільки нерафіновану, ароматну соняшникову олію! Вибачте, що немає фото в розрізі, надкущеної, або просто з борщем:-) Їх так швидко "змітають", що просто не встигаю зробити фото. Фотографую тільки тоді, коли вони ще дуже гарячі, поки домочадці НЕ налетіли:-), які вже давно прибігли на аромат, що виходить з моєї підвальної кухні:-) А рецепт українського борщу, мого сімейного, ТУТ.
Рецепт вийшов випадково. Давним давно готую таку суміш спецій для себе, але зазвичай це виглядає так: трішки цього, ложечку того, ще щібку того і пів ложечки сього. Але для Вас, мої читачі, спеціально все ретельно відміряла і записала. Раніше готувала цю суміш без сушених лимонів. Але як спробувала приготувати з лимонами, далі буду робити тільки так. Ви можете самі створити свою суміш спецій, щось прибрати, а щось додати. Тільки дам Вам кілька порад: 1) Пам'ятайте про інтенсивність ароматів і смаків тих чи інших спецій, варіюючи пропорції відповідно. 2) Виберіть для себе «основу», кілька домінуючих приправ і від цього відштовхуйтеся. У моєму випадку це паприка, сіль і гранульований часник. 3) Не судіть про приправу на смак в сухому вигляді, вона Вам в будь-якому випадку здасться занадто інтенсивною. Спробуйте на шматочку якогось продукту. Ось мабуть і все!
Білкова глазур якою зручно малювати і яка добре застигає. Що особливо важливо, при розмальовуванні печива з дітьми, які найбільше отримують від цього задоволення (моя Емма навіть розтанцювалась з притупуванням від радості, коли побачила пляшечки з глазур'ю:-)) Кількість інгредієнтів в рецепті досить відносна, так як вона не може бути точною: різні розміри яєць і білків відповідно, різна якість цукрової пудри, різні барвники бувають. Головний критерій - це гладкість і густа консистенція глазурі. Грудочок бути не повинно, маса повинна бути однорідною, а консистенція як у густого соусу.
Я і раніше читала етикетки на баночках, упаковках, пакетиках, але тепер це роблю ще ретельніше. Добралася я і до лікерів. Можна сказати, чим більше зростає моя впевненість у собі як кулінара, тим більше мені хочеться все зробити вдома, самостійно. Принаймні, в рамках розумного. Домашній лікер "Бейліс" приготувати дуже просто. Було б нерозумно цього не зробити. Щодо назви лікеру «Бейліз», або краще його називати «Ірландський крем», так як перша назва - це бренд, а друга саме лікер. Домашній лікер також ніжний і вишуканий на смак, тільки без дози емульгаторів (тому краще перед вживанням збовтати), без дози консервантів (відповідно, краще протягом місяця випити) і без дози штучних ароматизаторів (тому смак може здаватися не таким інтенсивним). Все це Ви робите вдома, самі, тому ціна набагато приємніша. Хоч багато залежить від виду використаного віскі. Ірландський крем готується виключно на віскі. На горілці - це російський молочний лікер, але ні в якому разі не ірландський крем. Найдорожче віскі брати не варто, не відчуєте всю тонкість аромату, і продукт «переведете», але найдешевше також зіпсує задоволення.Рецепт адаптований з книги "Wielka księga nalewek», Jan Rogala.