Цей яблучний сирник напевно один з найкорисніших десертів, якщо можна так сказати взагалі про будь-який з десертів, а також відмінний спосіб використовувати підів'ялі яблука, які вже не дуже хочеться їсти. Готувати його просто, практично все як в звичайному сирнику. Дуже важливо добре змолоти сир бо чим краще змолоти, тим ніжнішою і делікатнішою буде випічка. Яблука раджу чистити і натирати вже безпосередньо перед додаванням в сирну масу, щоб не треба було викладати в підкислене середовище, щоб не темніли. Природньої кислоти домашнього сиру та й самих яблук у сирнику вже і так достатньо. Цей сирник практично не зростає, навіть навпаки трохи осідає під час запікання. Я збиваю білки окремо, це додає якусь додаткову пористість виробу, але ніяк не об'єм. Яблука дуже обтяжують сирну масу щоб її могли втримати білки, так що можете, при бажанні, білки додавати разом з жовтками відразу.
Нескладний у виконанні тарт з італійським м'яким сиром рікотта, який по суті можна замінити жирним домашнім сиром (Тільки не треба брати знежирену суху гидоту, краще вже щось інше спекти). В оригінальному рецепті використовуються цукати з цитрона, більш ароматного родича лимона. Сам автор згадував про те, що іноді, в ресторані "локанда", вони печуть цей тарт з рікотти з цукатами з вишень. У мене було трохи сушених вишень і цукатів з ананаса і я використовувала їх. При випіканні начинка з рікотти підросте і під час охолодження трохи спаде, так і повинно бути.
Цей рецепт адаптовано з рецепта однієї чудової людини, моєї знайомої Вікторії Потічко. Я побачила цей рецепт в Instagram стрічці Вікторії й одразу знала, що хочу його спробувати. Попри мій скептицизм до дієтичних десертів, цей мене та мою сім'ю підкорив. Готувати легко, смак відмінний, зникає миттєво, ще й абсолютно не залишає після себе почуття провини:-)). У Вікторії десерт називався "Нагодувати дітей домашнім сиром", що має глибокий сенс, адже в основі самого рулету та крему саме домашній сир, його тут найбільше, а діти такий рулет просто "змітають". І цукру у ньому стільки, скільки захочете покласти (сама не вірю, що таке пишу, сама всіх виховую, щоб не чіпали цукор в моїх рецептах десертів, бо це теж технічна складова!!, бо так і є!), тут лише в рулеті та невеличка кількість цукру потрібна для того, щоб все вдалось, а в крем взагалі можна не додавати його. Якщо Ваші фрукти чи ягоди солодкі, можна дійсно без нього. Тобто, якщо розмірковуєте чи пекти чи ні, обов'язково пекти! Загалом, від рецепта Вікторії я відступила зовсім мало. Адаптувала до нього свою звичну техніку приготування бісквітного тіста, що позбавляє потреби окремо збивати білки (це таки полегшує життя!) й додала 1 ч.л. крохмалю, для більшої стабільності маси. Зовсім трішечки також збільшила кількість сиру в рулеті та кремі, просто хотіла використати все пакування, що у мене було. Вийшло відмінно! Щодо цукру в кремі, можна його не додавати, але не варто усе збивати з бананом. Зізнаюсь, я взагалі не розумію загального захоплення бананом при намаганні не вживати цукру. Збитий банан перетворює, все разом з собою, на клейку, слизьку масу, яка швидко темніє і просто блискавично втрачає свіжість й вже за годину смакує як зіпсутий продукт. Тож краще додати ту ложку цукру й не морочити собі та рідним смакові рецептори:-).
Лимонний сирник - це один з найсмачніших сирників на мій смак. Усі, хто любить лимонний торт за рецептом сайту, оцінять й лимонний сирник. Такий ароматний, з вкрапленнями запеченого лимонного курда. Зізнаюсь, що я настільки люблю лимонний курд, що здається, з ними подужала б навіть приторні та скрипучі тістечка макаронс. Хоч не факт:-). А якщо серйозно, то кислинка та аромат лимонного курда дуже вдало поєднуються з домашнім сиром. Саме з ним. (Якщо зробити з цього сирника чізкейк, використовуючи вершковий сир, замість відмінного домашнього сиру, ефект буде геть іншим і менш вдалим). Цей мій рецепт лимонного сирника вперше був опублікований рік тому, в моїй рубриці в кулінарному журналі "Сучасна кухня". Тепер, на авторських правах, рецептом ділюсь вже з ширшим загалом, адже він і справді чудовий. А ще, я б сказала такий весняний, яскравий і смаком і виглядом. Крім того, його доволі просто пекти. Тож він обов'язково стане окрасою Вашого столу. Звісно, чим жирніший сир тим сирник кращий, але й з магазинного домашнього сиру він вийде вдалим. При бажанні експериментувати, якщо маєте свіжу чи заморожену обліпиху, можна курд зробити з неї і з ним спекти. Буде теж неймовірно смачно! А загалом все просто, головне слідувати рецепту, нічого не упускати й не метушитись. Все, що потрібно робити, вся технологія, описані в рецепті, якщо чогось не написано, то того робити не треба, як наприклад відділяти білки від жовтків, тощо. І кількість цукру не думайте зменшувати. Він у сирнику відповідає не лише за солодкість, а й за стабільність консистенції та вологість. І як спечете, не забувайте насолоджуватись! Адже сирник - це щось особливе, це власне насолода, така собі маленька нагорода...
Такий сирник - це просто знахідка для тих, хто не любить довго вовтузитись на кухні, все дуже просто, хоч для приготування сирника потрібен блендер. Рецепт я адаптувала з австралійського кулінарного порталу taste.com.au. У складі сирника прості інгредієнти, готувати його легко і виходить він дуже смачним. Крім того, це чудовий спосіб використати заморожені ягоди, яких, зізнаюсь, у мене завжди чимало, після літа. Зі свіжими, впевнена, буде не менш смачно. Такий рустикальний сирник з ягодами - чудовий десерт та перекус і для дітей і для дорослих. Сир для сирника не потрібно перемелювати, вистачить збити його до однорідності разом зі згущеним молоком та яйцями у стаціонарному блендері (такому як для смузі та коктейлів) або за допомогою занурювального блендера (того, що з ніжкою), блендер стандартного кухонного комбайна з широкими ножами, не достатньо потужний щоб справитись з завданням. У крайньому випадку, можна вже три рази змолоти сир у м'ясорубці, а потім вже збити з рештою інгредієнтів вінчиком, але тоді роботи набагато більше. Сирна маса після збивання виходить досить рідкою, але нічого страшного, так має бути. Після випікання сирник дуже ніжний та смачний. Щодо ягід, то краще вибирати дрібні ягоди, вони краще пропікаються. Розморожувати їх перед додаванням до сирної маси немає потреби.
ПРО МАРМУРОВИЙ СИРНИК З ЖУРАВЛИНОЮЦей мармуровий сирник з журавлиною надзвичайно ніжний. Й вкраплення журавлинового соусу надають цьому десерту якоїсь святковості й балансують солодкість сирної маси. Окрім того, він безсовісно простий у приготуванні, адже нічого не потрібно окремо збивати. Й виходить цей барвистий мармуровий сирник завжди гарним, тож не потрібно буде хвилюватись, навіть якщо Ви не маєте вправи з сирниками. І хоч у мене на сайті є чимало вишуканих страв та складних десертів, саме такі прості і дуже робочі рецепти, для нормальних людей з активним життям поза кухнею, якби дивно це тут не звучало, і є моїми улюбленими. Бо саме такі рецепти, страви і десерти, дозволяють насолоджуватись смачною, а часом навіть вишуканою, домашньою кухнею, без стояння увесь час на кухні, маючи ще життя. І цей мармуровий сирник з журавлиною саме такий. Він красивий, святковий і навіть трішки вишуканий, але, геть простий у приготуванні. Тож обов’язково печіть, впевнена Ви не пошкодуєте, бо це ще й дуже смачно.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ МАРМУРОВОГО СИРНИКАПо суті, тут геть просто усе й найважливішими нюансами приготування є не мішати сирну масу надто інтенсивно, аби не допустити розростання та підіймання сирної маси під час випікання. А ще, вчасно дістати сирник і не перепекти. Сирник повинен схопитись, але залишатись ще ледь рухомим всередині при потрушуванні.Якщо є бажання, тут можна використати готову сиркову масу з відерця якщо є бажання або ж навіть вершковий сир. Від цього формула сирника не зміниться. Щодо печива, то воно може бути будь-яким. У мене печиво спекулос, можна використати галетне печиво, або ж ароматне цільнозернове печиво Грахама, що з кулінарної книги «Класика з історією».Так само горіхи можуть бути абсолютно будь-якими, як мигдаль, так і волоські чи лісові, тощо. Лиш не радила б використовувати тут арахіс, його смакова палітра тут буде зайвою. ПРИГОТУВАННЯ МАРМУРОВОГО СИРНИКА З ЖУРАВЛИНОЮ:
Цей сирник з журавлиною одразу увійшов в розряд улюблених сирників. Смачна шоколадна основа з пряного тіста, ніжний, майже кремовий сирник та густий, ароматний журавлиновий соус з кислинкою. Хіба можна встояти від такого? Якщо і можна якось смак свята вкласти у якісь рамки - то вони у цьому сирнику:-). Готувати його не складно й можна не переживати, якщо він трішки впаде, ба навіть потрібно, щоб трішки впав, оскільки буде більше місця для журавлини:-). З ним справляться й початкуючі господині, оскільки, все просто. Навіть тісто не потрібно розкатувати, а лише вм'яти руками. Тому, рекомендую сирник з журавлиною усім. Ви знаєте, це черговий десерт, заради якого я порушила своє правило, солодку випічку їсти лише раз, щоб її спробувати. А далі уникати солодкого. (Потрібно ж вживати якихось заходів, щоб не розростись безмірно, при такій кількості смачної їжі щодня:-)). Зазвичай мені це не важко, я заспокоюю свою цікавість і все, а тяжіння до солодкого просто так, у мене нема. Якщо нема домашньої випічки, я ніколи не під'їдаю шоколаду, цукерок чи, борони Боже від такої біди, як магазинної випічки (у нас її вдома і не буває). Але коли щось мені особливо до смаку з моєї випічки, а сирники я в принципі дуже люблю, то не можу встояти від того, щоб не поласувати тим чимось і наступного дня. Не тому, що потребую солодкого, а тому, що знову хочу відчути неповторний смак якогось смаколика. Повірте, цей сирник саме такий. Смак його запам'ятовується надовго, лиш сам сирник нетривалий гість у домі, оскільки швидко зникає:-) Пам'ятайте, для хорошої консистенції сирника, критично важливо, щоб усі інгредієнти для сирної маси були кімнатної температури. А після додавання до сирної маси яєць, важливо не мішати її більше ніж потрібно для змішування інгредієнтів. Надто збиті яйця, дають високий об'єм при випіканні, але чим вище сирник піднімається, тим нижче падає. Хоч тут невелике заглиблення необхідне й більшість промахів в приготуванні сирника можна замаскувати журавлиною, великі коливання, піднімання та опускання, негативно впливають на його консистенцію. Сирник - це не суфле і не бісквіт, він не повинен бути об'ємним, його цінують за кремовість та багатий смак. Тому не потрібно зайвої метушні та заходів, що ускладнюють життя та випічку. Щодо тіста, то це не друкарська помилка, його не потрібно попередньо підпікати. Цей сирник і так доволі довго печеться і пропікається він від країв до центру, отже, до готовності сирної маси, основа теж пропечеться. Саме тісто - це щось середнє між пісочним та пряничним тісто. Не потрібно додавати собі додаткової роботи. Воно розсипчасте й дещо липке і простіше викласти його одразу у форму без розкатування й вталувати руками. І ще кілька слів про журавлиновий соус. Деякі любителі вишуканих кондитерських термінів, назвали б його компоте. Але цей термін слабо передає розуміння того, яким він має бути. А має бути ця смачна верхівка сирника, саме як густий соус. Візьміть до уваги, що він продовжить гуснути при вистиганні, завдяки великому вмісту пектину у журавлині та дії крохмалю. Викладати соус на сирник краще за все теплим, а от чи чекати доки він вистигне перед подачею, чи подавати з теплим соусом, вирішувати Вам. Я не могла дочекатись вистигання, тому подавала вже з теплим соусом і скажу Вам, хоч і з холодним дуже смачно, то у теплого соусу з холодним сирником теж є свої принади:-).
Проста, дуже ніжна запіканка з домашнього сиру, яка в холодному вигляді смакує навіть краще ніж будь-який сирник. Це ідеальний варіант для тих, хто любить смачно їсти, але не любить вовтузитись на кухні. Нічого не потрібно окремо збивати, перетирати, тощо. Все змішати і вилити в змащену форму й випікати.Саму запіканку я вигадала з потреби використання домашньої рікотти, ніжнішої версії домашнього сиру. Подібний сир в мене дома регулярно від часу як моїй меншій донечці виповнилось 6 місяців і в раціон малечі я почала поступово вводити домашній сир який я готую ну майже по принципу рікотти. Якось виробникам магазинних домашніх сирів я не довіряю на стільки, щоб давати його малечі. А купляти справжній домашній сир, у людей навіть довірених, теж не вихід, бо традиційний метод приготування домашнього сиру далекий від стерильного. От і роблю сир сама, так як мене у свій час навчила двоюрідна сестра для потреб старшої донечки Емми. А готую я його змішуючи пастеризоване молоко з кефіром й доводячи майже до кипіння. Тоді відділяється дуже ніжний сир, яким охоче ласує Стелла, моя менша донечка. Але його завжди виходить більше ніж їй потрібно. На третій день я вже готую наступну партію сиру, а з залишків печу таку запіканку, яку також з 10 місяців даю малечі.При бажанні, до запіканки можна додавати родзинки чи інші сухофрукти, попередньо заливши їх на кілька хвилин окропом, потім відцідивши. Можна й цедру цитрусових додати, добре попаривши їх перед тим і помивши. А можна й цукати додати.Дивіться відео як готувати запіканку з домашнього сиру:
Така запіканка з домашнього сиру та яблук без цукру допоможе справитись з бажанням з'їсти чогось солоденького тим, хто обмежує цукор. Хоч сама я не ласунка до солодкого, але виключивши цукор в чистому вигляді повністю зі свого раціону, через якийсь час відчула потребу з'їсти щось таке солодкувате. Й ця запіканка з домашнього сиру рятує. Вона, попри те, що у ній немає цукру, доволі солодка. Солодкість походить від фініків, солодких яблук та частково від кокосової стружки. Задоволені були усі. Як діти, так і чоловік й звичайно ж, я, отримавши поживну страву, яка була майже десертом при низькій калорійності. Для тих, хто може собі дозволити додаткову солодкість, можна посипати готову запіканку цукровою пудрою чи полити медом або кленовим сиропом. Мій чоловік любить запіканки з домашнього сиру поливати вишневим джемом з амаретто або сливовим повидлом з віскі, рецепти яких також є на кулінарному сайті Picantecooking. Запіканка з домашнього сиру без цукру дуже проста в приготуванні, тому особливих нюансів навіть нема. Все дуже просто й виходить смачно. Фініки, перед додаванням до запіканки можна й не замочувати, якщо вони свіжі і не підсохлі. Але замочені, при нарізанні, робляться майже пастоподібні й рівномірніше змішуються з сиром. При бажанні, якщо хочеться ще більше відчуття солодкості без цукру, можна додати до запіканки з домашнього сиру без цукру мелену корицю за смаком. Вона також створює ілюзію, що страва солодка:-).
Такі прості, але водночас дуже смачні, в міру солодкі, яскраві міні-сирники з джемом сподобаються як дітям, так і дорослим. І якби не потреба мелення домашнього сиру в м'ясорубці, то я б назвала їх міні-сирники нашвидкуруч. Але молоти треба, адже це суттєво впливає на консистенцію сирників. А коли сир змелений, то потрібно лиш збити все разом та розлити по формах. Далі, улюбленим джемом намалювати артистичний орнамент і в духовку. Й пекти їх не довго. Довше чекати доки міні-сирники вистигнуть й відганяти рідних від них тим часом:-). В них є лише одна вада. Зникають вони миттєво!! Зізнаюсь, ці міні-сирники я вигадала спонтанно. Оскільки сирники печу доволі часто, формулу для них можу виробити за лічені хвилини. І зліпила їх, як то кажуть, з чого було. У мене залишилось пів кілограма домашнього сиру, який потрібно було використати, трохи згущеного молока після приготування дзеркальної глазурі до мусового тортика, трішки вершків, а решта інгредієнтів у мене дома є завжди. А щоб урізноманітнити ці міні-сирники, то я додала трішки джему й зробила мармуровий орнамент на поверхні, який надає додаткову смакову принаду цим сирничкам і ним можна урізноманітнювати їх смак. Я зробила половину з абрикосовим джемом з розмарином, а половину з повидлом з дерену, рецепт якого я приберегла для майбутньої книги. По суті, можна пекти з будь-яким джемом чи повидлом, аби він був в міру однорідний, не надто густий та не надто солодкий. Хоч останнє, це справа смаку. Щоб сирники рівномірно запікались та мали однорідну консистенцію як зсередини, так і зовні, дуже важливо, щоб усі інгредієнти були кімнатної температури. Маючи кімнатну температуру, вони й легко змішаються до однорідності. При бажанні, замість цедри апельсина, можна додати цедру лимона, або не використовувати цедру, а додати ванільний екстракт чи ванільний цукор. Оскільки це міні-сирники, випікаються вони в формі для маффінів, то наявність папільйоток обов'язкова. Інакше міні-сирники буде дуже важко діставати. А маса настільки волога, що ніяке змащування маслом та посипання борошном не допоможе. При бажанні, можна запекти дану сирну масу у невеликій жаротривкій формі, як запіканку. Буде теж дуже смачно, лиш пекти потрібно буде довше.
Цей сирник на маковій основі я придумала для коханого чоловіка, який не міг визначитися, чого йому хочеться більше, чогось з маком чи сирника з вишнями. Так з'явився сирник, ніжний і кремовий, просто ванільний, на кексовой основі з маку, а щоб було ще краще, ніж вже є, зверху соковиті вишні, які доповнюють смак як і маку, так і домашнього сиру в сирнику. Кокосова стружка, в свою чергу, вносить особливий смаковий нюанс, що творить просто незабутній десерт ... Сирник на маковій основі - це десерт, який буде не найлегшим в приготуванні, так як пекти такий сирник потрібно в 2 етапи, сам сирник треба пекти з усією увагою і турботою, не поспішаючи, стежачи за температурним режимом, правильно його остудити, перед тим, як приступити до наступного кроку. Все це дуже важливо тому, що якщо на якомусь етапі знехтувати тонкощами процесу, можна далі не продовжувати. Але не лякайтесь, якщо слідувати пункту за пунктом, все вийде, без особливих складнощів ... Просто дуже часто до мене пишуть "Я все робила як написано в рецепті, у мене нічого не вийшло", але як починаємо з цією людиною розбирати це "все як в рецепті", то хтось духовку попередньо не розігрів, хтось яйця "перезбив", хтось поспішив, хтось не остудив, а хтось взагалі розпушувач упустив, або змішав все відразу в одній мисці ... Комусь здалося багато того, мало цього, і починають додавати, збавляти ... Випічка - це не поле для експериментів, це чистий хіміко-фізичний процес, і невинне (але грубо безглузде) зменшення цукру в виробі, може бути причиною колапсу, бо нерозумно сподіватися, що цукор у випічці служить лише підсолоджувачем. Це не шматок м'яса, який можна посолити більше або менше. У випічці все має значення. Щоб маневрувати в цьому полі, треба мати хоч найменші знання про наукову сторону кулінарії. Повірте, всі ці "розгляди" дуже стомлюють, тому, з будь випічкою (в ідеалі з будь-якою стравою), уважно читайте рецепт, а також передмову до нього, де можна знайти інформацію про тонкощі приготування, потім в голові уявіть весь процес, що і як Ви будете робити, крок за кроком. Потім зберіть потрібні інгредієнти (стежте за їх температурою) і ще раз прочитайте рецепт безпосередньо перед приготуванням. Далі просто дотримуйтесь рецепту крок за кроком ... Тоді все вийде!
Цей чізкейк з цедрою лимону, кокосовою стружкою і полуницею не з легких у приготуванні. Потрібні витримка і терпіння. Досвід також згодився б, але іноді він навіть заважає. «Як?», Запитаєте Ви! А ось так, що за моєю статистикою, досвідчені кулінари часто не вчитуватуються в рецепт, замінюють інгредієнти, і далеко не завжди вдало, а потім скарги: «У мене бісквіт не вийшов, крем потік, і взагалі вийшло невідомо що». Після розпитувань, а як робили той крок, або той, виникає те, що кулінар так змінив рецепт (по техніці та інгредієнтах), що назвати моїм його вже можна лише з натяжкою. Скоріше це вже взяли мою ідею. Ось за польоти фантазії у випічці, я не відповідаю. Кулінари з малим досвідом, в основному, уважно вчитуються, перепитують по десять разів (це добре :-)), і на своє здивування, отримують десерт що треба! Ось і висновок: читайте рецепт уважно, звертаючи уваги на температурний режим, час, техніку і використовуйте ваги! Якщо в інших рецептах я часто пишу: не бійтеся експериментувати, використовуйте Вашу фантазію. Так тут, це заохочення стосується тільки прикрашання.
У цьому сирнику підпікається лише основа з горіхів та печива, щоб вона трималась. Можна й не підпікати, але тоді основа для сирника буде менш хрусткою й менш виразною в смаку та більш крихкою. Я використовувала домашній жирний сир чудової якості. Молоти в м'ясорубці або пропускати через сито обов'язково! Інакше будуть грудочки які попсують все задоволення. Блендер так сир не змеле. Тому його не використовувати. Щодо ягід, то замість полуниці, можна використовувати й вишні чи малину. Також буде дуже смачно. Сирник з полуницями такий легкий і ніжний, що буде до смаку тим, хто не любить класичних сирників, адже в смаку він нагадує таку собі сирну панна котту. Велика кількість ягід робить його особливо принадним. Можна спокійно давати такий полуничний сирник дітям. Їм він буде лише на користь!
Цей сирник з персиками - це класична польська випічка. Основа з хрусткого пісочного тіста, основна частина кремовий сирний шар, а зверху ароматні персики та білково-пісочна верхівка. Просто чудове поєднання. Особливо добре сирник смакує в холодну пору року, коли вже з'явилась туга за літніми фруктами. Хоч в сезон персиків, такий сирник можна готувати й зі свіжими персиками, попередньо їх бланшувавши та почистивши. А щоб не пускали сік, обварити їх в простому цукровому сиропі (вода з цукром 1:1). Але, чесно кажучи, сирник, через свою ситність, випічка не зовсім літня. При випіканні сирника з персиками дотримуйтесь загальних правил випікання сирників, про які я писала в рецепті ідеального сирника. Зверніть увагу, білки які залишаються після використання жовтка в тісті і додаткових жовтків в сирній масі, потім збиваються і викладаються на верх персиків. Піна з білків надає приємний контраст по консистенції, і важливо, щоб її не перезбити, але і не недозбити. І в першому, і другому випадку білки не втримають пісочної посипки зверху. Більше про те як правильно збивати білки читайте в статті "Як збивати білки". Для бажаючих поекспериментувати, замість персиків, в сирнику можна використовувати шматочки консервованих ананасів або консервованого манго, для більш екзотичної версії сирника.
Цей сирник з ревенем ідеальний десерт для весни та літа. Його легкість зачаровує, а яскравий смак бадьорить. Все в ньому грає і пухкий та дуже ароматний бісквіт з кардамоном і ніжний та легкий сирник з нотками апельсину, а на доповнення феєрично яскраве ревеневе желе зі шматочками соковитого ревеню й хрусткий мигдаль, як кульмінація смакової ейфорії. Ви ще не на кухні?:-)) Коли чоловік його спробував вперше, каже, що в голові одразу виникло чітке «вау!» і зізнаюсь, у мене були подібні відчуття. Тут важко залишатись розсудливим, себе стримувати й опам’ятатись не на якомусь 3-му шматку, а після першого ж зупинитись:-). Навіть як згадую то млію, а я доволі байдужа до солодкого, це ж не картопля:-)), але і я отримала від нього неймовірне задоволення. Обов’язково спробуйте в сезон цього так простого, але розкішного смаком ревеню. З мороженим ревенем буде геть не так, та й на те воно літо, або насолоджуватись легкими стравами та ніжними мов хмаринки десертами. А тепер по приготуванню. Якщо стосовно бісквіта та сирної маси якихось застережень не маю. Головне добре та уважно все перечитати й виконувати відповідно до рекомендацій. Ну окрім одного наголошення, що сирна маса повинна добре охолонути перед викладанням на неї шматочків ревеню та заливанням желе. А якщо мова про саме желе та ревінь який ним заливається, то є кілька нюансів. Отож, спочатку про сам ревінь. Його слід приготувати 1-2 години перед викладанням на сирник, а можна навіть і за 8-12 годин. Дуже важливо шматочки ревеню не переварити. Термічна обробка має бути дуже короткою аби він був ще хрумким і не розварився. 1-2 хвилини Вашої неуваги, у Вас будуть вже не брусочки ревеню, а ревенева каша, тож вважайте. Ну і про саме желе. Я дуже люблю желе та залиті ним десерти, але страшенно не люблю готові желейні суміші, ті галярети як кажуть на них в Західній Україні та в Польщі. Мені аж від однієї думки гидко від усіх тих кислотних кольорів, які забарвлюють навіть язик при їх споживанні, та хімічного присмаку у роті, що вони залишають. Дома, на своїй кухні, я ними не користуюсь, уникаю їх в принципі. Взагалі, приготувати желе простіше простого, навіть якогось особливого рецепта не треба, будь-який насичений компот буде чудовою основою для натурального желе. Тут я пішла трішки складнішим шляхом й зробила желе дуже концентрованим. Адже його мало й воно має бути яскравим своїм смаком. Тому такі пропорції в рецепті, коли ревеню здається дуже багато, а рідини мало. Так треба. Ревінь розвариться й віддасть свою вологу, тож після проціджування Ви побачите, що рідини достатньо. Найзручніше приготування такого поетапного десерту розкласти у часі. Завчасно спекти бісквіт, далі приготувати сирник й підготувати ревінь та основу для желе. Ще пізніше все зібрати, охолодити. Не потрібно все робити того ж самого дня. Кожен з етапів можна розтягнути у часі аж до 8-12 годин. До речі, особливо ніжним десерти вийде з домашнього сиру приготованого власноруч за технологією з кулінарної книги «Знаю, що споживаю» ст. 162., він значно багатший смаком та кращий консистенцією ніж магазинні сири й безпечніший за домашній сир куплений на стихійному ринку. Адже для цього сирника сир не проходить термічну обробку.
Сирник без випікання - це чудовий варіант для тих, хто не почуває себе певним в випіканні сирників. Адже він завжди виходить рівним та ніколи не тріскає:-). Крім того, він має інший смак. А цей сирник з лохиною та білим шоколадом має кращий смак, ніж будь-який сирник без випікання, який я до цієї пори пробувала. А ще, він такий ніжний та кремовий, що аж важко повірити, що він сирний. Але, попри те, що сам сирник без випікання, просту основу для сирника я таки спекла. Хоч при бажанні, можна зробити її з печива й нічого зовсім не пекти, я вирішила таки зробити трохи більше роботи. Просто останнім часом, я не зустрічала ні шоколадного, ні простого галетного печива без пальмової олії, попри заборони та ніби більшу людську свідомість, далі, навіть в печиві "Марія", яке найчастіше дають малим діткам, у складі є пальмова олія. А хтось ще регулярно накуповує собі всілякого печива "до чаю", травлячи себе та своїх рідних. А щоб пекти дома печиво і його потім дробити на основу для сирника, то вже простіше спекти не складну основу. Так і зробила. Шоколадна основа вийшла чимось середнім між брауні та печивом. Не думала, що я таке колись напишу, але для цього сирника краще використовувати магазинний сир. Він не має того специфічного запаху сільських молочних продуктів, та й, оскільки він термічно не обробляється у цьому сирнику, так безпечніше. Якщо Ви домашній сир не робите самі, а купуєте, то домашній сир сільський чи то фермерський, краще використовувати у стравах, які проходять термічну обробку, а для такого сирника чи усіляких салатів, використовувати магазинний. Особливо, якщо їсти будуть діти. Домашній сир куплений на ринку не безпечніший ніж молоко у огидних пластикових пляшках з яких невідомо хто пив. Молоко принаймні можна закип'ятити, а брудних рук, можливого побутового бруду та усіляких патологічних бактерій, що множаться при неправильному зберіганні, з домашнього сиру не вимиєш. Хтось напише, що все життя виріс на бабусиному сирі. В тому й суть, що сир бабусин, а якщо вже не бабусин, а якоїсь "тітки Галі", що приїжджає на ринок щосуботи, то краще щоб він був термічно-обробленим перед вживанням. Я намагаюсь купувати якомога натуральніші продукти й сама найчастіше купую домашній сир у таких тіток чи бабусь, але я теж свідома загроз, що такі продукти несуть і вживаю їх у відповідний спосіб. І оскільки сир магазинний, то молоти його 3 рази обов'язково! Бо будуть відчутні грудочки в сирнику. Якщо цього не робити, можна забути про ніжність та кремовість. Тому не лінуйтесь, його не так вже й багато! Дуже важливо, щоб перед викладанням сирної маси на основу, основа була вже холодною. Якщо вона хоч трішки буде теплою, маса почне підтікати, сам сир пускати сироватку. Тому розраховуйте свій час і печіть основу завчасно. При бажанні, замість лохини можна використати будь-які ягоди: малину, смородину, чорниці, тощо.
Дізнавайтесь про технологічні процеси випікання сирників та чізкейків на моєму кулінарному курсі “Сирники та чізкейки” аби розуміти що, навіщо і чому та випікати усвідомлено. А тут пропоную Вашій увазі черговий сирник в стилі Picante Cooking: розкішний, такий щедро-шоколадний, пам’ятний, попри те геть не складний у приготуванні. Ніжна сирна маса в кращих традиціях багатих українських сирників, збагачена по половині білим та чорним шоколадом, що переплітаються між собою. Це святково і дуже смачно. Проте, дозрівала я до цього рецепту дуже довго, хоч якісь нариси носила в голові й навіть у робочому записнику. А все тому, що тривалий час я була переконаною, що не люблю поєднання сиру та шоколаду: я абсолютно не сприймаю сирних цукерок, навіть з тими шляхетними сирами, не шаленію від шоколадно-сирних помазанок та паст, а щоб того було мало, одного разу спекла повністю шоколадний сирник з вишнями. І хоч технічно він був досконалим, те смакове поєднання було так мені не добрим, що я його на сайт так і не виставила, потім кривлячись на згадку про той смак, видалила й з архівів. Адже ніколи не даю на сайт рецепт чогось, що не вважаю вдалим. До речі, чоловіку він так само не смакував, тож більшу частину сирника ми з жалем викинули. І от міркуючи про шоколадні сирники, хоч ідея мармуровості мене спокушала, це теж така собі класика сирників, я боялась знову спекти щось, що дійде до смітника. Але цікавість взяла гору і вийшло розкішно! Чи то шоколад інший, чи те, що з чорним шоколадом лише половина маси і його не так багато, а може в тому не вдалому сирнику вишні були зайвими:-)), але факт залишається фактом, - мармуровий сирник вийшов неймовірно смачним, ніжним і багатим смаком. А сирних цукерок я далі не люблю:-)), але хоч трішки позбулась остраху поєднувати шоколад та сир. Щодо приготування, то все як зазвичай для сирників, але нагадаю найважливіше: 1) Усі інгредієнти мають бути кімнатної температури; 2) Після додавання яєць масу збивати лиш доти, доки яйця змішаються за масою, не довше; 3) Діставати сирник з форми лиш після повного вистигання. А ще, дуже кортить написати, але це стосується не лише сирника, а й усієї випічки: використовуйте ваги! Ніякого «на око», бо більша кількість розбирання випадків кому і що чому не вийшло, завершується тим, що таки потрібно ту вагу з шафи дістати, бо хтось необґрунтовано повірив у суперсилу своїх очей міряти в грамах. Не нехтуйте цим корисним агрегатом. Й трішки про основу. Цього разу вона на основі печива та масла. Я використовувала цілозерновий крекер Грехема, за рецептом, що увійде до моєї третьої кулінарної книги. При бажанні, можна використати галетне печиво з рецептом з кулінарної книги «Знаю, що споживаю» чи магазинне печиво. З книгою Ви можете навіть сир для сирник приготувати самостійно. Або ж як варіант, взяти основу з сирника з журавлиною, але без спецій чи сирника праліне.
ПРО СИРНИК З КАРАМЕЛЛЮ БЕЗ ВИПІКАННЯ Рецепт цього сирника з карамеллю створено за сприяння ТМ Dr. Oetker. Такий сирник без випікання – це настільки розкішний десерт, що навіть не віриться, що від початку до кінця приготовлений він без використання духовки. Це теж приклад того, як можна дарувати радість навіть в складних умовах відключень світла, в яких живе Україна сьогодні. Хрустка та ароматна основа з печива та вершкового масла, з додаванням кориці, ніжний, кремовий сирник зі з домашнього сиру, зі згущеним молоком та ароматом апельсина і на завершення, шар захопливою, всеосяжною своїм казковим смаком, апельсинової карамелі. Зроблено все без духовки й стабілізовано найкращим желатином який знаю, від ТМ Dr.Oetker. Це так смачно, що важко зупинитись на одному шматочку й залишити все на потім. Готуйте, створюйте рідним свято й насолоджуйтесь! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ СИРНИКА З КАРАМЕЛЛЮ БЕЗ ВИПІКАННЯ Приготування цього сирнику не складне. Важливо лиш, аби все вдалось, щоб желатин був хорошим. Найчастіша скарга щодо десертів з желатином, що щось не схопилось і усе через неякісний желатин, котрий повинен мати принаймні 200-220 Блюм. Желатин ТМ Dr.Oetker має міць усі 220 Блюм і немає сторонніх ароматів, тож я завжди використовую лиш його. Якщо не має змоги знайти желатин ТМ Dr.Oetker, шукайте такий який матиме відповідну міць. Якщо на упаковці немає інформації про силу желатину, скоріш за все він слабенький, нижче 200 блюм. Майте це на увазі. Особливо якщо працюєте з кислими рідинами чи з рідиною з додаванням алкоголю. Вони дещо послаблюють силу згущення будь-якого желатину. У цьому ж рецепті я всі пропорції ретельно розрахувала, як і технологію приготування. Модифікуючи рецепт, експериментуючи, пам’ятайте про силу желатину та чинники які на нього впливають. Щодо чинників, то зверніть увагу, що желатин замочується в апельсиновому соці і з ним потім розігрівається. Вкрай важливо не дати соку закипіти і прогріваючи, постійно помішувати цю масу, аби прогрівання було рівномірним. Не можна рідину з желатином кип’ятити і бажано не доводити до температури вищої аніж 60ᵒС. І кілька слів про карамель. В рецептах де карамелізується цукор, а потім вливається якась рідина, у багатьох чомусь виникає розгубленість, що карамель твердне. Це нормальний фізичний процес. Щоб вона знову зм’якла, розчинилась, потрібно її прогрівати, постійно помішуючи. Що завжди розписано в рецептах. Тож все йде по плану:-). Щодо інших кроків приготування, то все доволі просто. Але оскільки приготування поетапне, комплексне, раджу усе ретельно перечитати, далі уявити поетапно увесь процес і лиш тоді братись за роботу. Якщо маєте можливість, можна використати домашнє галетне печиво. Рецепт найкращого галетного печива Ви знайдете у кулінарній книзі «Знаю, що споживаю». ПРИГОТУВАННЯ СИРНИКА БЕЗ ВИПІКАННЯ:
Сирник з мусом однозначно запам'ятовується надовго та справляє враження. Хоч я довго налаштовувалась щоб приступити до такого виду випічки, не через складність, а через незвичайність. Такий вид сирників вже багато років тому був популярним на американських кулінарних сайтах, згодом в безлічі варіацій з'явився й на польському сайті "Moje wypieki". І надихнувшись і одним і іншим, я взялась за свою версію сирника з мусом. Й мусила його переробити. Ті стандартні рецепти мені не підходили, а саме пропорції мусу до сирника та сама, надто ніжна консистенція мусу. Може звучить дивно, але коли мусу забагато та він надто ніжний, та вершковий, складається враження, що це просто два незалежні десерти зліплені разом, нехай і дуже смачні. І мені це не подобалось. От і зробила все на свій смак, як я люблю, коли ніжний сирник, доповнюється помірною кількістю дуже полуничного мусу. Загалом він неймовірно смачний, й робити його можна як зі свіжими, так і з замороженими ягодами і це абсолютно ніяк не впливає на смак. Отже, рекомендую! Для романтичних чаювань чи сімейних! Щодо приготувань, то такий сирник займає дещо більше часу, хоч технічно все доволі просто. Спочатку робиться основа, підпікається й на неї викладається сирна маса. Яка готується як звичайний сирник. Тобто усе для нього має бути кімнатної температури, після додавання яєць, довго не вимішувати, щоб не було зайвих коливань "піднявся-впав" й пекти до рухомої серединки. Коли серединка вже нерухома при потрушуванні, сирник перепекли. А далі, коли вже сирник спечений та добре вистиг, готується простий мус, який викладається на сирник й залишається ще на 2 години застигати в холодильнику. Все просто, але займає час очікування. Хоч якщо собі сплануєте план робіт, то піде все гладко. Зверніть увагу! У мене форма 20 см, але вона доволі висока, американська, вища за стандартні форми, що дозволяє створювати ефектні високі тортики. Якщо у Вас форма стандартної висоти, то краще використати форму 22-24 см в діаметрі. Тоді вміститься все. І дуже важливо, після охолодження сирника, коли знімете боки форми, потрібно їх помити перед заливанням мусу. Оскільки на стінках форми будуть частинки сирника, тощо, й вони будуть на мусові, а це не дуже естетично. До речі, такий сирник можна приготувати практично з будь-якими ягодами. Дуже смачно буде з малиною, смородиною, а для тих, хто любить покисліше, буде чудовий варіант з журавлиною чи обліпихою.
Цей перевернутий сирник з родзинками та цукатами однозначно один з найсмачніших сирників які доводилось куштувати. А спробувала я його вперше власне у пані Галини Зінько дома, коли ми з чоловіком приїхали забрати солодощі для презентації моєї кулінарної книги. На моє здивування, пані Галина приготувала частування! То був саме цей сирник! А ще, надзвичайний трояндовий лікер. Найсмачніший який пробувала. І як же ж я стішилась, коли побачила рецепти сирника пані Галини в її кулінарній книзі "Солодке печиво львівських господинь. Кулінарна мандрівка Знесінням". Цей рецепт належить самій пані Галини, тож коли я взялась за написання огляду книги, я одразу знала, що той сирник має бути обов'язково серед 3-х рецептів з книги. Тож пропоную Вашій увазі дуже ніжний та смачний перевернутий сирник за рецептом Галини Зінько. Загалом, я все робила за рецептом пані Галини, єдине, не втрималась і завчасно замочила сухофрукти та домашні цукати в ромі:-)). І ще одне, сирник виходить дуже великим і я пекла половину порції і ця половина порції повністю вмістилась у велику хлібну форму 30х11. Якщо захочете пекти всю порцію, тоді потрібна буде велика прямокутна форма або ж висока 26-28 см кругла роз'ємна тортівниця. Не лякайтесь, шар тіста дуже тонкий і так має бути! А щоб сирник легше виймати з нероз'ємної форми, на дно я поклала вирізаний по розміру форми пергамент. І щодо шоколадної поливки. Щоб полити увесь сирник її мало, потрібно взяти принаймні вдвічі більше, а щоб артистично скропити його, якраз достатньо та й шоколад не перебиває смаку без того ароматного сирника.
Цей десерт точно Вам запам'ятається. Розкішний та вишуканий полуничний сирник без випікання: ніжна сирна маса з додаванням полуничного пюре, соковите желе з ягодами всередині, й все це на хрусткій основі з додаванням фісташків, які, до речі, можна замінити практично будь-якими горіхами. Й хоч сама хрустка основа таки підпікається, основна частина десерту виконується без випікання. Такий сирник легкий смаком, а вигляд має такий, що не соромно й на святковий стіл замість торта подати. Й виконання його просте, а нюансів приготування менше ніж у печених сирниках чи, наприклад, у мусових тортах, звідки і виникла ідея приготувати цей сирник таким як він є. Це як поєднання сирника та мусового торта, з тією різницею, що простіше та корисніше. Якщо не знайдете чищених фісташок, можна купити несолоні нечищені й самому почистити. Це навіть простіше ніж чистити волоські горіхи. А несолоні фісташки в лушпинні не рідко бачила на ринку, в пунктах продажу сухофруктів та горіхів. В крайньому разі, фісташки можна замінити абсолютно будь-якими горіхами. Для приготування полуничного желе я використовувала заморожені полуниці, яких у мене чимало й смак їх набагато кращий та яскравіший ніж у ранніх свіжих. Для полуничного пюре теж можна використати заморожені полуниці, попередньо їх розморозивши, щоб краще збились. А прикрашати, звісно ж, краще свіжими. Якщо у Вас дуже низька роз'ємна форма, а у відділі з посудом бачила всякі, й викладаючи сирну масу бачите, що не влазить все, зробіть у формі бортик з пергаменту, по всьому діаметру. Сирна маса не надто розтікається, пергамент її втримає на місці. Але, в такому разі, полуницями зверху краще прикрашати через 1-2 години застигання, щоб під їх вагою маса не розлізлась, навіть якщо й стримується пергаментом. До речі, щоб викласти рівно полуницю, потрібно її зрізати, не лише зелену частину, а ще трішки ягоди, щоб поверхня була плоскою. Тоді полунички стоять як солдати. А після застигання, цей полуничний сирник дуже стабільний.
Рецепт цього сирника вийшов у результаті експериментів з цього роду випічкою. Оскільки хороший сирник, як і дріжджовий маковий рулет або штрудель, рідко виходить добре з першого разу. Величезне значення має формула для приготування, а саме пропорції інгредієнтів. Також якість сиру має ключове значення. Чим жирніше, тим краще. Це аксіома. Калорійно, ну і що ?? Краще з'їсти маленький шматочок хорошого, ніжного і навіть соковитого сирника, ніж давитися великим шматком сухого.Чимало й технологічних нюансів є у приготуванні. Основні правила такі: 1) Сир найкраще змолоти на м'ясорубці, 3 рази. Блендер не розбиває усіх грудочок. Якщо сир домашній, якісний і жирний (кремовий на дотик), тоді і 2-х раз вистачить. Магазинний треба молоти мінімум 3 рази. (Знежиреному й 10 раз не допоможуть). 2) Усі інгредієнти в момент приготування сирної маси для сирника обов'язково повинні бути кімнатної температури. 3) Після додавання яєць, мішати рівно стільки, щоб усі інгредієнти змішались, але не довше. Інакше маса швидко і високо підніметься, потім також стрімко впаде. Хоч особливістю сирників є те, що вони усі трохи опускаються при охолодженні, але треба зробити все, щоб опустилися вони якомога менше. 4) Печіть при помірній температурі, тоді консистенція буде рівномірною, хоч саме випікання буде тривати довше. 5) Остуджуємо сирник у виключеній духовці з відкритими дверцятами, щоб не було різких коливань температур, що також впливає на те, наскільки опуститься сирник. Взагалі-то, про сирники можна писати і писати, стільки, що це може бути темою окремої статті. А як для цього рецепта - вже вистачить. Я випікала сирник у формі 26 см діаметном. Можна пекти у формі 24 см. Тоді він буде вищим.
Коли мене попросили протестувати готові пудинги, я з радістю погодилась, адже жага до гастрономічних знань спонукає дізнаватись все більше та більше. А ще, якщо мова йде про мою улюблену торгову марку Dr Oetker, продукти якої мене ще не підводили жодного разу, а їх склад тішить око та смакові рецептори. Тому, я радо взялась за експеримент в результаті якого я отримала два чудові сирники. Тільки зізнаюсь, один з них потішив мене більше. За основу експерименту я взяла віденський сирник, який відрізняється від решти подібної випічки тим, що печеться без сухофруктів, без різних смакових додатків та без основи. Цей сирник славиться, передусім своєю багатою та дуже ніжною консистенцією, а ще - віденський сирник це класика, яку люблять усі. Отже, це просто ідеальна основа для такого експерименту. Немає відволікаючих інгредієнтів та інгредієнтів, що так чи інакше, змінюють консистенцію класичного сирника. Один віденський сирник я пекла з додаванням двох ванільних пудингів, а інший з додаванням аналогічної кількості крохмалю по вазі. Технологія приготування, порядок та час змішування інгредієнтів, тривалість та температура випікання й охолодження були ідентичними для двох сирників як і пропорції інгредієнтів та їх вихідна температура. Але результат був неоднаковим. Але перед тим як дійти до порівняння результатів, нагадаю про основні правила випікання сирників: 1) Щоб сирник був ніжним, м'яким та кремовим, домашній сир потрібно брати якнайжирніший. З дієтичного сиру не вийде смачний сирник. Краще вже приготувати інший десерт й не марнувати решти інгредієнтів, аніж пекти казна що з знежиреного домашнього сиру; 2) Всі інгредієнти для сирника повинні бути кімнатної температури, тоді результат буде передбачуваним; 3) Практично кожен сирник в процесі випікання росте, а потім падає й з моєї кулінарної практики виникає, що сирники для яких білки збиваються, більше ростуть, й більше опускаються. А щоб сирник був рівнішим, потрібно пекти його якомога рівномірніше, ніжніше й не перевзбивати інгредієнтів, що впливають на підростання. В даному випадку яйця. Тому після додавання яєць, збивати все разом потрібно лише стільки, скільки потрібно для повного поєднання інгредієнтів; 4) Виключати духовку з сирником потрібно тоді, коли він підрум'янився, боки схопились, а середина здається ще зовсім рідкою. Середина дещо затвердне в процесі вистигання; 5) Сирник потрібно повільно остуджувати, не виймати його одразу, а залишити вистигати у вимкненій духовій шафці з привідкритими дверцятами. 6) Можна пекти сирники на водяній бані, але якщо пекти у роз'ємній формі, дуже проблематично забезпечити форму так, щоб вода в неї не підтікала, особливо якщо форма велика. Вода виллята на нижнє деко, що розігрівається разом з духовкою, дає дуже подібний ефект, тому можна не перейматись водяною банею. І так, обидва сирники пеклись з дотримуванням усіх правил, з таких же інгредієнтів і за тією самою технологією, лиш в одному використовувались два ванільні пудинги Dr Oetker, а в другому така ж сама кількість крохмалю по вазі. Сирники оцінювались за такими критеріями: зовнішній вигляд, консистенція, смак. Зовнішній вигляд. Віденський сирник, що випікався з ванільним пудингом має виразно рівнішу поверхню, більш рівномірний рум'янець і він менше опустився. Віденський сирник з крохмалем трішки більше виріс на початку, а потім так само більше опустився, тому поверхня його більш вигнута. Хоч висотою країв обидва сирники ідентичні. Консистенція: Консистенція сирника з готовим ванільним пудингом надзвичайно ніжна, навіть можна сказати пінна. Такий віденський сирник просто тане у роті. Можна навіть забутись, що зроблений сирник з домашнього сиру, настільки він пухкий, при тому, що в масі нема жодних розпушувачів та білки, для приготування сирника, окремо не збивались. А ще, структура сирника дуже рівномірна з маленькими пухирцями повітря по всьому сирнику. Консистенція віденського сирника з крохмалем більш збита, хоч теж дуже приємна, як у доброго старосвітського сирника які печуть бабусі. В ньому добре відчувається, що зроблений він з домашнього сиру. Нема невагомої легкості, але зате, він здається більш ситним. Структура сирника дещо менш однорідна, з вкрапленнями більших пухирців повітря. Смак. Смак віденського сирника з ванільним пудингом Dr Oetker дуже приємний, ненав'язливо ванільний, помірно солодкий з ледь вловимою кислинкою домашнього сиру. Щодо сирника на крохмалі, смак його теж дуже хороший, виразно відчувається кислинка та смак домашнього сиру, ніщо не відволікає від багатої консистенції класичного віденського сирника. Я дуже часто наштовхувалась на рецепти різноманітних сирників з пудингами і якось не наважувалась їх робити. Тепер я знаю, що недарма рецептів сирників з готовими пудингами так багато, я рада, що нарешті спробувала пекти з ними. Обидва вироби вийшли дуже смачними. Як сказав мій чоловік, що активно долучився до дегустування:-), : "Це вибір між хорошим і дуже хорошим сирником". Я свій вибір зробила, а Ви вибирайте, що Вам більше до вподоби. Нижче, як завжди, рецепт. Їх два, так як і сирників.
Цей японський сирник один з найбільш незвичайних сирників які доводилось мені пекти чи навіть куштувати. Сирник консистенції ніжного суфле, на що він більше схожий, ніж на сирник. І складається він всього на всього з 3-х інгредієнтів: яйця, домашній сир та білий шоколад. Й більше нічого не потрібно. Й саме консистенція, а не смак, робить його особливим. Хоч мого чоловіка, палкого поціновувача сирників, він не надто вразив, може тому, що сиру в ньому мало й смак його більш ніжно-яєчний. Я давно придивлялась до різних рецептів подібного японського сирника в Інтернеті, де їх чимало і є кілька варіантів пропорцій трьох основних інгредієнтів. І в більшості рецептів використовується вершковий сир, а не домашній. Але з вершковим сиром не було б того приємного кисло-молочного присмаку, тої кислинки, яка робить смак сирника з простих інгредієнтів цікавим. Але домашній сир тут більш ніж обов'язково добре змолоти, оскільки при такій ніжній консистенції, кожна грудка як кісточка у вишневому пирозі. При бажанні, до сирника можна додати подрібнену цедру цитрусових, чи трішки улюбленого екстракту чи есенції. Я посипала сирник зеленим чаєм матча, який, як на мене, чудово балансує солодкість сирника. При тому, що чистого цукру в сирнику нема, лиш білий шоколад, він виходить досить солодким. Щоб такий суфлейний сирник мав рівну поверхню, потрібно: 1) Не перевзбити білки. Як збивати білки читайте в статті як правильно збивати білки. Якщо їх перезбити, до етапу коли з'явиться зернистість, вони не будуть в стані тримати конструкцію сирника; 2) Яйця та сир повинні бути кімнатної температури, щоб не було різкого перепаду температури; 3) Сирник слід випікати на водяній бані, яка створює вологе середовище і пом'якшує вплив тепла на поверхню сирника, а також, вода рівномірніше проводить тепло до середини сирника. 4) Випікати слід при відносно не високих температурах. Тоді, сирник не буде надто швидко рости, а потім опускатись. 5) Дозволити сирнику повністю охолонути в привідкритій духовці, знову ж таки, щоб уникнути різких перепадів температури і щоб шляхом залишкового тепла продовжився термічний процес в більш лагідній його формі, закріплюючи конструкцію сирника. Ну от ніби все... Вдалих Вам кулінарних експериментів!