ПРО СОНЯЧНЕ ВАНІЛЬНЕ ПЕЧИВОРецепт цього ніжного ванільного печива створено у співпраці з ТМ Dr.Oetker. Й чим менше того сонця навколо, тим більше хочеться десь його компенсувати. Ми палимо свічки, створюємо затишну атмосферу вдома, гріємось як можемо, а ще, печемо печиво. Таке печиво, що так нагадує сонце, тому й така назва, однозначно Вас зігріє. Зігріє Вашу душу. Це смачно, цікаво і дуже ванільно! А ваніль та абрикос – це одне з моїх найулюбленіших поєднань. І для цього печива я використала два види ванільного цукру. Звісно ж від моєї улюбленої ТМ Dr.Oetker: звичайний ванільний цукор у тісто і розкішний, натуральний ванільний цукор Бурбон із запаморочливим ароматом, для обкачування. Вийшло печиво дуже ванільним і дуже смачним, настільки, що одразу попало в розряд улюбленого у мого чоловіка. Спробуйте, я впевнена, Вам теж сподобається!ПРО ВАНІЛЬ, ВАНІЛІН ТА ВАНІЛЬНИЙ ЦУКОРА тепер трішки про ванільний цукор, ванілін та ванільний цукор бурбон. Більшість Вас вже знає, що справжня ваніль це по суті плоди рослини, а саме орхідеї роду Vanilla. Вона доволі вибаглива, а ще, аби отримати ті цінні ароматні стручки, їх потрібно у відповідний час зібрати й правильно зав’ялити і це все відбувається вручну. Усі ці фактори суттєво впливають на ціну цієї ароматної спеції й ваніль належить до найдорощих спецій світу. І якщо мова про натуральну ваніль, то це завжди мова про саме ці стручки. Але, наука не стоїть на місці й науковці вивели синтетичний замінник, що імітує аромат ванілі, він же ванілін. І Ви його зустрічаєте в чистому вигляді в пакетиках під назвою «ванілін» і це дуже концентрований виріб, з ним потрібно обережно. А також, існує більш лагідна і простіша у використанні версія, - ванільний цукор. І з ним все просто, пакетик ванільного цукру зазвичай розрахований на одну середню партію випічки чи десерту. І попри те, що це менш шляхетний спосіб ароматизувати свої десерти, й менш затратний, ванільний цукор – це хороша альтернатива для випічки та десертів з тривалою термічною обробкою. Остання дещо шкодить натуральній ванілі, аромат з часом стає менш виразнішим, але термічна обробка увиразнює комерційний ванільний цукор. А повертаючись до натуральної ванілі, то є ще натуральний ванільний цукор, котрий виготовляють із зернятами та м’якоттю стручків натуральної ванілі. Він дорожчий та має коричневе забарвлення, але він не на стільки дорогий у використанні, як самі стручки чи ванільний екстракт. І ідеальний до різних десертів з ненадто тривалою термічною обробкою: желе, морозива, кремів, тощо. А ще, цей цукор слід трактувати як «вишеньку на торті», він додає той «ВАУ аромат». Тому саме у ньому я обкачувала кульки тіста, а в саме тісто додавала простіший ванільний цукор. Але, як і простий ванільний цукор із синтетичним ароматизатором, так і натуральний ванільний цукор, бувають різної якості. Тому, рекомендую вироби ТМ Dr.Oetker бо їхні вироби найякісніші і ще жодного разу мене не підводили. Аромат у їхніх цукрів шляхетний і смак їхній приємний чи то звичайний ванільний цукор чи той аристократичний, шляхетний, натуральний ванільний цукор Бурбон. А слово Бурбон у назві немає нічого спільного з алкоголем. Воно вказує на географічну приналежність вирощеної ванілі, тобто вона вирощена на Мадагаскарі або у іншій ближній місцевості в Індійському океані о.Реюніон, о.Маврикій, Коморські острови, тощо. Вона вважається більш шляхетною ніж та, що вирощена у Латинській Америці. ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ВАНІЛЬНОГО ПЕЧИВАА щодо приготування печива, то все геть просто. Лиш майте на увазі, що печиво виходить великим. Так і задумано, у нас в сім’ї ми любимо таке. Якщо ж Ви волієте менше печиво, просто крутіть менші кульки, розміром з каштан. І джем може бути іншим, але в ідеалі він має бути кислим аби балансувати смак печива. А якщо так сподобається й буде бажання урізноманітнити випічку, тоді можете обкачати печиво у ще якихось спеціях чи у кокосовій стружці, горіхах, тощо.ПРИГОТУВАННЯ ВАНІЛЬНОГО ПЕЧИВА З АБРИКОСОВИМ ДЖЕМОМ:
Про цукрове печивоТаке просте, хрустке, цукрове печиво ідеально підходить для сімейного випікання і потішить усіх тих, хто не надто полюбляє медові пряники та пряну випічку. Таке пісочне печиво зустрічається в рецептах багатьох країн, хтось назве його американським, хтось польським, а хтось навіть французьким сабле. Так чи інакше, це цукрове печиво дуже вдале та смачне, особливо, якщо смак тіста урізноманітнити якимсь екстрактом чи есенцією. Я використала натуральний мигдалевий екстракт. Навіть, на моє здивування, коли їх пекла, мій чоловік тішився як дитина:-), навіть сказав, що він так любить цукрове печиво! Що стало для мене відкриттям, після стількох років разом. А ще, пекла я його зі своїми дівчатами та подружкою старшої доньки й діти теж були у захваті й поки печиво до кінця розмалювали, суттєво скоротили об'єм робіт виїдаючи чималу його частину:-). Отже, це пісочне цукрове печиво однозначно смачне і варте уваги. А попри назву, воно ще й в міру солодке. Про тісто для печиваДуже важливо, після замішування тіста його добре охолодити. Чим холодніше тісто, тим менше борошна Вам потрібно буде підсипати. Але якщо пісочне тісто буде надто холодним, то й розкатувати його буде дуже важко, тому потрібно шукати золоту середину. Цукрове печиво можна пекти доки воно лиш схопиться, а можна пекти до легкої золотистості. Спочатку я діставала печиво ще геть бліденьким, але спеченим, воно тверділо вже при вистигання, а потім, поки я відволіклась на капризи меншої донечки, в другому деко печиво почало рум'янитись. Потім, зі здивуванням, я та усі хто був на кухні, виявили, що для нас те підрум'янене цукрове печиво смачніше. Тому пробуйте та визначайте в процесі, що смакує Вам! Про розмальовування печиваЩодо розмальовування, то я використала свою перевірену часом білкову глазур для печива. В рецепті тіста використовується 1 яйце й 1 жовток і білок від цього жовтка йде саме на глазур. Не хочете використовувати білкову глазур з огляду на малих дітей (у мене були яйця з надійного джерела), я це добре розумію. Можна розмальовувати печиво топленим шоколадом.Приготування цукрового печива
Цей рецепт лимонного печива з маком результат тривалого обмірковування та виношування в голові ідеї зробити якесь макове печиво з лимоном. Адже мак і лимон – це взагалі класичне вдале поєднання і несмачно бути не може. Тільки довго не доходили руки реалізувати ідею і взагалі вирішити чи робити його пісочним та розчипчастим чи ніжним всередині, м’яким. І врешті, зупинилась я на другому варіанті. Результат перевершив очікування. Печиво з маком вийшло ніжним, дуже ароматним і з такою приємною кислинкою лимону, котра повністю балансує солодкість випічки. Тож якщо шукаєте рецепт небанального, цікавого печива – ось воно! Макове печиво з ароматом лимону Вас здивує і впевнена, що й потішить! А ще, його по-дитячому просто та швидко робити. Оскільки печиво готується дуже просто, особливих нюансів приготування тут мінімум. Найважливішим є лиш поетапність введення інгредієнтів. Спочатку збити вологі інгредієнти, а потім додати змішані сухі. А ще, дуже важливо, аби перед змішуванням, мак був повністю вистиглий. Спочатку його потрібно підрум’янити, а потім залишити вистигати. Якщо він буде теплим, тісто «попливе», бо масло почне підтоплюватись. Тож вважайте на це. Якщо маєте час та бажання, дуже цікавий смак був би у цього печива з маком, якщо його не просто притрусити цукровою пудрою, а вкрити топленим чорним шоколадом. Окрім того, при бажанні експериментувати, замість лимону можна використати лайм або апельсин, але з останнім не буде виразної кислинки.
Це саме шокоголічестичне печиво з усіх мені відомих. Мало того, що саме з какао, то ще й краплі шоколадні в ньому є. Немає шоколадних крапель, так роздробіть шоколад. А сухофрукти також можуть бути будь-які. Цього разу використовувала вже залишки запасу сушених вишень. Так що наступного разу буду пекти шоколадне печиво з чорносливом. Можна і з родзинками, але кислинка чорносливу мене більше спокушає. А ще, додайте дрібно терту цедру апельсина ... І це вже печиво на клас вище. А замочіть сухофрукти в коньяку перед випіканням, - і це вже божественне доросле печиво :-) Успіху Вам і плідних експериментів! Головне дотримуйтесь загальних пропорцій.
У кого як, а у мене марципан асоціюється перед усім зі святами, а найбільше з Великоднем. Хоч на різдвяні свята марципан теж не рідко використовується, але при згадці марципану, у мене виникають думки саме про світле весняне свято. Тому й це печиво, для мене носить великодній характер, навіть форму яєць йому надала, хоч поза Великоднем воно теж буде доречним. Особливо до кави. Для приготування цього печива я використовувала домашній марципан. Можна використовувати й магазинний. Марципан - це чудовий додаток до випічки, оскільки він одразу надає їй цікаву консистенцію й вносить приємний аромат мигдалю. Сам же марципан - це ніщо інше як мигдаль, цукор і трішки мигдалевого екстракту чи есенцій, часом ще яєчний білок. Тому, не дивно, що випічка з марципаном така смачна. Консистенція цього тіста, через наявність марципану і відсутність яєць, досить крихка. Тому, потрібно набратись терпіння при розкачуванні і вибирати форми для вирізання печива з невеликою кількістю вигинів. Ідеально підійдуть прості геометричні форми: яйця, прості квіти, будиночки, тощо. При виборі форм для вирізання печива більш складної будови, тісто буде рватись.
Білкова глазур якою зручно малювати і яка добре застигає. Що особливо важливо, при розмальовуванні печива з дітьми, які найбільше отримують від цього задоволення (моя Емма навіть розтанцювалась з притупуванням від радості, коли побачила пляшечки з глазур'ю:-)) Кількість інгредієнтів в рецепті досить відносна, так як вона не може бути точною: різні розміри яєць і білків відповідно, різна якість цукрової пудри, різні барвники бувають. Головний критерій - це гладкість і густа консистенція глазурі. Грудочок бути не повинно, маса повинна бути однорідною, а консистенція як у густого соусу.
Таке печиво легко готувати з дітьми, адже все дуже просто й усі діти люблять скатувати кульки. Потім, з не меншим задоволенням, вони будуть занурювати їх у цукрову пудру. Далі будуть радіти, що печиво дійсно виглядає як сніжки, весело їх наминаючи. Замість лісових горіхів можна використовувати будь-які інші горіхи. Мигдаль та волоський горіх чистити не потрібно. Мигдаль можна лиш трішки підпекти для інтенсивності смаку. Через те, що у складі немає яєць, печиво надзвичайно хрустке і розсипчасте та має досить довгий термін зберігання, як на домашнє печиво. Печиво сніжки можна спокійно зберігати до 4-х тижнів в герметичній ємності. Воно добре транспортується, тому ідеально підходить для дарування.
ПРО ПІСНІ ПРЯНИКИ Рецепт цих пісних пряників виник геть випадково, коли хотіла приготувати щось швидко, а ще в незвичайному стилі. Так поперебиравши в голові кілька класичних печив та пряників, зліпила ось такі м’якесенькі, ніжненькі і дуже пам’ятні апельсинові пряники, які ще й пісні. Хоч було це не навмисно:-). Вони просто ідеальні! В міру солодкі, насичено-пряні, з виразним ароматом апельсинів та свята. І покриття їх молочним шоколадом робить смак та консистенцію випічки довершеними. Обов’язково вкривайте пряники шоколадом. Якщо вже зовсім треба, щоб шоколад був без молока (є молочний шоколад на рослинному молоці), то візьміть чорний шоколад, хоч молочний, на мою суб’єктивну думку, пасує там краще. Врешті решт, навіть просто цукровою пудрою чи какао їх можна притрусити. Так чи інакше, робіть ці пряники й насолоджуйтесь ними!!! Це дуже швидко й вкрай смачно! (В нашій сім’ї вони зникли за 2,5 дні!:-)) ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ПРЯНИКІВ Загалом все дуже просто. Тісто змішується без особливої якоїсь метушні. Спочатку вимішуєте сухі інгредієнти для пряників, а потім додаєте вологі. Мішаєте не надто довго, лиш доти, доки всі інгредієнти змішаються. Аби пряники все ж не були гумовими. Далі, викладаючи тісто на деко, зберігайте інтервали. Пряники гарно підростають й склеються, якщо інтервали будуть недостатніми. Дуже зручно викладати тісто для пряників та печива спеціальними ложками які можна знайти в інтернет-магазинах з посудом. Часом вони мають назви «ложки для макарунс» тощо. Ложки для накладання морозива теж непогано справляються. В крайньому разі, 2 столові ложки теж допоможуть викласти тісто більш менш гарно. А от що справді дуже важливо, так це час випікання пряників. І він не точний та може відрізнятись в залежності від роботи духовки. Це може бути як 8, так і всі 12 хвилин. Тут важливіше пильнувати консистенцію. Пряники повинні добре схопитись і навіть трішечки потріскати зверху, але залишатись ще м’якими. Як будь-яка випічка з великою часткою меду, після вистигання вони твердішають і якщо ці пісні пряники перепекти, будуть вони не м’якенькими, а відверто твердими і відчутно це були лиш після вистигання. Отож, будьте уважні! Пильнуйте Вашу випічку. І щодо глазурі. Я додаю до шоколаду трішки масла какао. Це не обов’язково й можна без нього. Просто з таким маслом, текучість шоколаду значно краща й шоколад тонше лягає на пряники. Знайти його можна в онлайн-магазинах для кондитерів, як і якісний шоколад та ще багато чого. ПРИГОТУВАННЯ АПЕЛЬСИНОВИХ ПРЯНИКІВ:
Флорентинки - це одне з найсмачніших видів печива яке доводилось мені куштувати. Від нього можна потрапити в залежність :-) Це настільки до непристойності смачно :-) Таке печиво хочеться дарувати !! І не подумайте, це не помилка, в печиві флорентинки всього лише 10 грамів борошна! Якщо у Вас немає можливості купити чищений мигдаль, мелений і січений, дивіться відео як чистити мигдаль: А коли вже почистите, подрібніть, як будь-які інші горіхи, для меленого мигдалю. Також можете самі і подробити. А далі все просто!
ПРО КОКОСОВЕ ПЕЧИВО З ШОКОЛАДОМНапевно з першим же ж похолоданням більшості з нас хочеться затишку, тепла та чаю з чимось смачненьким! І чай з печивом – це якраз та квінтесенція домашнього затишку. А таке хрумке кокосове печиво з шоколадом, крім даруванням цього затишку навіюватиме екзотичні теплі землі, де вічне літо й тепле море, ростуть кокоси та какаобоби. Спробуйте! Це один з тих пам’ятних рецептів, котрий хочеться записати, щоб обов’язково повторити. А саме печиво просто досконале для подарунків, ланчбоксів та передач. І пекти не складно. Справляться навіть діти!ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ КОКОСОВОГО ПЕЧИВА З ШОКОЛАДОМГоловне у випіканні цього печива найменше місити тісто після змішування вологих складових з борошном. Аби печиво не було тугим, а ніжним та хрумким. От і все. За бажанням, у рецепті цього кокосового печива шоколад можна замінити горіхами чи сухофруктами. Потрібна така сама кількість по вазі й так само цю заміну слід вводити в самому кінці у вже готове тісто для печива. Зверніть увагу, що кокосове печиво стає все хрумкішим в процесі вистигання. Це його особливість. Аби воно таким залишалось, зберігайте кокосове печиво у ємності, що щільно закривається. Але вже лиш після повного вистигання, аби у ємності не збирався конденсат і не розмочив Вам печиво. ГОТУВАННЯ КОКОСОВОГО ПЕЧИВА З ШОКОЛАДОМ:
Дуже смачне, австрійсько-німецьке своїм духом печиво зі смаком свят. Адже марципан – це вже маленьке свято. Попри свою простоту, воно вишукане смаком і має прямо якийсь аристократичний смак. А може це марципан створює таке враження. Знаєте ж ту улюблену фразу бабусь: «Може Тобі ще марципанів?». Ох так! Особливо домашніх:-), адже вони значно смачніші ніж ті куплені, а ще, їх так просто робити. Слід додати, що у наш час так просто, коли блендер є майже в кожному домі. А колись, всі ці пасти та маси могли собі дозволити лише аристократи з великим ресурсом робочої сили. Все те подрібнювати та розтирати… А тепер можна одразу купити бланшований мигдаль чи мигдальне борошно й наробити того марципану, скільки душа забажає, і все в якихось 5 хвилин. А потім пекти з ним печиво, штолени чи пироги. А таке печиво ще й просто пекти. Воно таке хрустке зовні й трішки тягуче всередині. І це просто ідеальний додаток до кави. Саме не до чаю, а до кави, якщо діти не з’їдять його раніше:-). Тож якщо марципан у Вас викликає такі самі бурхливі емоції як у мене, обов’язково печіть. Для себе чи для подарунків. До речі, це одне з тих видів печива, що добре переносять дорогу, тож марципанове печиво буде ідеальною частинкою подарункових пакуночків з печивом. Знаю, що багато з моїх читачів такі готують. Тож ще один рецепт у Вашу скарбничку. Щодо приготування, то можна тісто зробити й в блендері. Для цього просто спочатку розтерти борошно з маслом, а потім додати цукрову пудру та жовток. Але у цьому випадку, при замішуванні руками, тісто трішки більш еластичне виходить. І це не помилка, масло має бути кімнатної температури. Якщо воно було б холодним, то надто кришилось би при розкачуванні, а тут з тіста потрібно рулет скрутити. Тож просто слідуйте рецепту пункт за пунктом, обов’язково дещо охолоджуючи його та марципанову масу перед скручуванням. Марципан можна використати куплений, а можна зробити його дома. Це дуже просто і той домашній завжди смачніший і однозначно дешевший. Я використовувала свій домашній. До речі, після збивання з білком, маса виходить доволі рідка, під час охолоджування вона стає твердішою, але нічого більше з тим не потрібно робити. Саме через таку консистенцію при збиранні, серединка печива виходить не твердою і забитою, а такою трішки тягучою. Сміливо загортайте масу у тісто. Якщо при нарізанні вона буде трішки витікати, все гаразд, при випіканні вона далі не потече.
Такі ванільні рогалики популярні не лише в Австрії, а й в Німеччині, Чехії, Словакії, Угорщині та навіть у Польщі. Але родом вони таки з Австрії, швидше за все з Відня. За легендою, як і круасани, вони з'явились після перемоги австрійців над турками й символізують місяць на турецькому прапорі. Але це контроверсійна легенда, адже є джерела, значно давніші за австрійсько-турецьку боротьбу, в яких згадується подібне печиво й ванільні рогалики давно вже стали символом Різдва, а не битви. Австрійські ванільні рогалики - це ідеальний рецепт печива для випікання з дітьми. Дітям сподобається їх формувати, а сам процес дуже легкий і не забирає багато часу. Роблять їх як з волоських та лісових горіхів, так і з мигдалю. Це справа смаку. Горіхи перед приготуванням обов'язково чистять, наскільки це можливо. І от з цих класичних європейських горіхів, чищений мигдаль найменш цікавий смаком. Печиво доволі просте, тому смак горіхів повинен бути виразним. Мигдаль, найчастіший вибір в польських та німецьких рецептах, після очищення, практично не відчувається в печиві. Тому я свідомо вибрала волоські горіхи. І вийшло дуже смачно, на відміну від попередньої спроби з мигдалем. Відео-рецепт приготування рогаликів: Хоч процес приготування ванільних рогаликів дуже простий, все таки є кілька нюансів. Тісто для австрійських рогаликів доволі крихке і так має бути. Тим не менш, рогалики дуже легко формувати. При випіканні рогаликів у духовці, не чекайте аж вони повністю затверднуть. Вони просто згорять до того часу. Їх потрібно виймати тоді, коли рогалики почали рум'янитись. Вони остаточно затвердіють вже в процесі вистигання. Для приготування австрійських ванільних рогаликів я використовувала домашній ванільний цукор. З ним смак рогаликів натуральніший. Ванільний екстракт, замість ванільного цукру, у цьому рецепті застосовувати не можна. Потрібно було б додати його приблизно столову ложку, а то й більше, а це вже вплине на консистенцію тіста.
ПРО ГОРІХОВЕ ПЕЧИВО З КАРАМЕЛЛЮЦей вид печива, коли пісочно-горіхове тісто скручується у кульки й втискається пальцем, - один з моїх найулюбленіших. Розсипчасте та ароматне тісто, солодка карамель та хрумкий горішок. ЦЕ ЗАПАМОРОЧЛИВО СМАЧНО! Діти, до речі, теж його обожнюють, бо його легко та весело робити. Лиш карамель робити та наповнювати нею заглиблення має хтось дорослий. Нею надто просто обпектись. А горішки можуть прикріплювати й діти. І незалежно від того, чи любите ви насичений, липкий центр печива з карамеллю чи хрумкіт цільних горішків або ж аромат горіхового борошна в тісті, саме карамель додає глибини смаку, яка виводить будь-яке печиво на новий рівень. Незалежно від того чи Ви досвідчені у випіканні печива чи початківець - спробуйте! Увесь рецепт печива легкий в роботі, Ви не витратите надто багато часу, а отримаєте дуже смачну випічку, котра подарує затишок та насолоду. ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ПЕЧИВА З КАРАМЕЛЛЮГотуючи тісто для печива, після змішування вологих складових з сухими, перемішуйте тісто лише до тих пір, поки не з’єднаються усі інгредієнти. Надмірне вимішування може призвести до жорсткого печива, яке позбавить його ніжної розсипчастої текстури, яка ідеально поєднується з карамеллю.Роблячи карамель для печива - запасіться терпінням! Повільно розтопіть цукор на повільному вогні та слідкуйте аби він не підгорів. Коли карамель набуде бажаного бурштинового відтінку, слід не зволікаючи ввести масло й зняти усе з вогню. Й масло вже вимішувати з карамеллю не на вогні, аби карамель не згоріла від залишкового тепла. Далі, ще теплої слід її дуже швидко розлити по заглибленнях печива і так само швидко прикріпити горішки зверху. Якщо є бажання, у цьому рецепті печива, можна замінити волоські горіхи горіхами пекан чи мигдалем. ПРИГОТУВАННЯ ГОРІХОВОГО ПЕЧИВА З КАРАМЕЛЛЮ:
Пряники Катаржинки, напевно, найпростіші і самі смачні пряники, які я знаю. Їх можна віднести до категорії різдвяних пряних пряників (pierniki), так як мають характерний присмак і печуть їх виключно до Різдва. Це одні з найбільш ходових ласощів на Різдвяних ярмарках. А в приготуванні пряники Катаржинки настільки прості, що навіть і настанов не буде. Ну тільки одне! :-) Не перепекти! Якщо упустите момент, вони стануть твердими. Виймати з духовки їх потрібно коли вони ще м'які, але вже добре "схопилися". Це специфіка випічки з медом. Краще пекти трохи менше, ніж довше, потім на листі, вже остигаючи, вони «дійдуть» :-)
ПРО ПЕЧИВО СНІКЕРДУДЛСЛовіть рецепт дуже простого у приготуванні та смачного класичного американського печива снікердудлс (snickerdoodles), розробленого у співпраці з ТМ Dr.Oetker до нашої спільної естафети з випікання печива, під назвою «Печемо затишок», котра розпочнеться на сторінці PicanteCooking в Instagram (долучайтесь) вже 10-го листопада. Тож чекайте і знайомтесь зі смачним та кумедним печивом снікердудлс. Достеменно не відомо звідки взялась така назва. Однією з версій є те, що в американському регіоні Нова Англія просто заведено надавати кумедні назви випічці, які нічого не означають. І скоріш за все так і є, то й нехай. А печиво це дуже смачне, просте у приготуванні, настільки що легко робити його навіть з дітьми. Та й обкачувати його можна у чому завгодно. А ще, у нього простий склад, лиш борошно, цукор, масло, трішки спецій, розпушувач та кукурудзяний крохмаль ТМ Dr.Oetker. І саме той останній відіграє значну роль у тому, що печиво виходить дуже ніжним та дещо хрумким зовні. Про роль крохмалю у випічці читайте у продовженні передмови на сайті. ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ПЕЧИВА СНІКЕРДУДЛСПечиво снікердудлс до непристойності просте у приготуванні. Головне аби пропорції були правильні, а вони тут ідеальні. І не останню роль у цій формулі відіграє кукурудзяний крохмаль Dr.Oetker. Крохмаль відмінної якості, що відповідає за те, аби випічка з борошна була ніжною, а у випадку пісочного тіста та смаженого (як пампухи, вергуни, тощо) ще й хрумкою. Крохмаль дуже гігроскопічний і забирає на себе частину вологи, що дає більший хрумкіт, адже суха поверхня краще рум’яниться й дещо сухішу випічку, що ідеально для виробів з пісочного тіста і навіть витяжному його трішки не завадить. А ще, крохмаль у тісті дещо ослаблює глютен й робить такі вироби як об’ємне печиво, бісквіти та кекси значно більш ніжними. Але, вважайте аби кількість крохмалю не перебільшувала 10% від загальної кількості борошна, бо тоді ніжність перейде у нестепну сухість та збитість. Для випічки краще використовувати кукурудзяний крохмаль, оскільки він загущує по желейному типу, тобто маса не розтікається, попри те, що є м’якою і геть не збитою, на відміну від загущування картопляним крохмалем. Останній кращий для соусів, а для печива, пісочного тіста, бісквітів і особливо сирників, однозначно краще використовувати кукурудзяний крохмаль. Тож печіть свідомо, експериментуйте і насолоджуйтесь! Це просто і дуже смачно. Змішали усе, скрутили кульки, обкачали у цукрі чи в інших інгредієнтах (кольорова посипка, кокосова стружка, тощо), притиснули ложкою і печете:-). А потім не поспішаючи насолоджуєтесь тими веселими снікердудлс, зі склянкою молока чи горнятком чаю або кави. ПРИГОТУВАННЯ ПЕЧИВА СНІКЕРДУДЛС
Дітям воно вже точно принесе радість! Спочатку скачувати кульки, обкатувати в горіхах, потім пальчиком робити ямку і накладати повидло, джем або варення. У нас в сім'ї дуже люблять сливове повидло, тому його і брала для приготування цього різдвяного печива. Можна взяти вишневе варення або джем, або малинове. Щодо меленого мигдалю або мигдального борошна, це практично те ж саме, тільки ступінь помолу буває різний. У мене не дуже дрібний. Якщо у Вас немає у продажу, готового борошна з мигдалю, тоді потрібно як в рецепті марципану, спочатку бланшувати і почистити мигдаль. Потім підсушити добре в духовці при 100-120 ᵒС. І врешті-решт змолоти в блендері, тільки використовуючи режим пульсації. Якщо не просушити мигдаль, у Вас вийде мигдальне масло. Білий шоколад своєю солодкістю і приємним ароматом добре доповнює це не надто солодке різдвяне печиво. Можна замінити його молочним або чорним шоколадом, але білий виглядає цікавіше! Ось мабуть і все. Далі все дуже просто!
Просте у приготуванні та за складом печиво з контрастною консистенцією. Це ніжне смаком сирне печиво з виразними апельсиновими нотками, яке ви приготуєте в заледве 30 хвилин, враховуючи випікання. Такі собі сирні «подушечки», бо ніжні. Ідеальний варіант для тих, хто печива смачного хоче, а бавитись з випіканням нема бажання чи часу. Я ж люблю такі види печива, бо це просто, в міру солодко і можна сказати, що навіть совість дещо чиста, адже там замість великої кількості вершкового масла (воно там є, але не багато), домашній сир, довільної жирності. Хоч чим жирніший сир візьмете, ніжніше буде печиво. Це як завжди, щось за щось. Тож не вагайтесь й обов’язково печіть. Одразу випереджу питання, яке часто задають мені в подібних рецептах читачі з-за кордону. Замість домашнього сиру можна використати рікотту, але потрібно її добре відцідити на ситі, може навіть поставити під прес і лиш тоді важити та додавати до тіста. В рікотті більше вологи ніж в нашому класичному домашньому сирі. А загалом, все просто. Це печиво яке завжди вдається. До речі, якщо часто печете печиво чи макарунс, існує спеціальна ложка для фігурного печива, здається ТМ Zenker. Нею дуже зручно накладати порційне тісто й все печиво виходить однаковим. Мені у свій час подарувала її моя люба колега, пані Галина Зінько, про кулінарну книгу якої я раніше писала. Ну дуже зручна річ.
ПРО ПЕЧИВО МИГДАЛЕВІ КІЛЬЦЯ Пропоную Вам спекти дуже хрумкі, ніжні, пісочні мигдалеві кільця, які не лише смачні, а й гарні! Настільки, що можна таке цікаве печиво на ялинку вішати. Обв’язувати червоними стрічками й спокушати усіх ласунів на святковому дереві. Хоч насправді, якщо Ви, як і я, дуже любите пісочне печиво, доволі швидко й не буде що вішати. Адже воно неймовірно смачне: розсипчасте, таке, що тане в устах, з приємним присмаком мигдалю та ванілі. Частину з них притрушено ванільною цукровою пудрою, мов чарівним пилом, а частина частково занурені у шоколад. Це справжня святкова насолода. І рецепт цих особливих мигдалевих кілець опрацьовано у співпраці ТМ Dr.Oetker, брендом амбасадоркою якого я є. І цю співпрацю я страшенно люблю, бо як щось печу, навіть як і не згадую, але завжди використовую щось з їхніх продуктів, один, два, а часом навіть три одразу. Так і цього разу було. Я використала і есенцію, і натуральний ванільний цукор (моя одвічна слабість) і навіть ванільну цукрову пудру для частини печива. Печиво вийшло неймовірним! І формувати його, витискаючи з кондитерського мішка, цікаво і доволі швидко. Тож однозначно пекти, якщо Ви ще вагаєтесь! ПРО ПРИГОТУВАННЯ МИГДАЛЕВОГО ПЕЧИВА Оскільки печиво мигдалеве, з додаванням мигдалевого борошна, хочеться, щоб і смак там був дійсно мигдалевий, а без есенції був би він ледь помітним. Тож я використала мигдальну есенцію. Кілька її крапель достатньо для кулінарної магії. До речі, вперше я відкрила її для себе у маковому кексі моєї свекрухи. Коли я ще була лиш нареченою мого чоловіка і поїхала знайомитись з його батьками. Моя свекруха Дануся пригостила мене своїм чарівним кексом. Готувала я тоді мало та й гадки не мала про існування есенцій і взагалі не розумілась на техніках готування. Але смак випічки так мене вразив, що я почала розпитувати, що його дає. І то не були горіхи чи мак у кексі, а саме мигдалева есенція Dr.Oetker. Я й не уявляла, що мине понад десяток років і я буду амбасадоркою того, тоді загадкового для мене, бренду ТМ Dr.Oetker. Але любов до продукції зароджувалась вже тоді! Окрім мигдальної есенції, до печива я також додала натуральний ванільний цукор ТМ Dr.Oetker. Адже ваніль доречна ну майже в кожному десерті. До речі, в більшість якісних шоколадних плиток додають ваніль, адже вона має властивість маскувати гіркоту та посилювати смак, як шоколаду, так і інших інгредієнтів. Коли Ви їсте якийсь десерт, що має навіть просто приємний аромат, який здається таким природним і хорошим, скоріш за все – ваніль і є тим, що Ви відчуваєте. А натуральний ванільний цукор здатен будь-який десерт зробити смачнішим. Тож не нехтуйте ним. І кілька слів про формування печива. Найшвидше та найзручніше це мигдальне печиво формувати витискаючи тісто з кондитерського мішка з кінцівкою "відкрита зірка". Хоч можна витискати його з пресу для печива або ж через спеціальні кінцівки для печива до м’ясорубок (колись у багатьох такі були). З кондитерського мішка це робити швидше, але потрібно добре розім’яти руки, адже це тісто, а не крем. Щоб сформувати гарні мигдальні кільця, потрібно прикласти трішки сили. Якщо раптом було б надто важко витискати печиво (тісто може бути більш або менш тугим, в залежності від якостей пшеничного та мигдального борошна), можна додати до тіста 2-3 ст.л. молока і ще раз вимісити усе. Щодо решти нюансів приготування, то все просто. При бажанні експериментувати, можна використати інші мелені горіхи замість мигдалевого борошна або ж додати трішки спецій, таких як різдвяна суміш спецій, тощо. Печіть, експериментуйте та насолоджуйтесь!!!
Моя донька Емма дуже любить щось робити на кухні. На вихідних, коли в садочок не йде, або після якогось чергового дитячого ГРВІ залишається вдома, вона завжди мене просить "Мама давай пекти печиво" і дивиться такими очима, яким важко відмовити :-) І ось, в черговий раз перебираю в голові або в книгах рецепти печива, які можна спекти з тратою мінімум нервів, і моїх і доньки :-)) Це якраз те печиво! Смак його знайомий мені з дитинства, хоч мама не пекла так часто. Все дуже просто і продукти також прості. Важливо швидко замісити тісто, щоб надто не розм'якшити масло (основа хрусткого, розсипчастого, пісочного тіста). Скачувати рогалики можете дозволити дітям. Радість і море посмішок гарантована! Навіть якщо рогалики будуть кривими, не такими акуратними, як би це робили Ви, але хіба це важливо ??! :-)
Хоч пряникові будиночки в готовому вигляді можна вже купити і в деяких кондитерських, приготовлений своїми руками, набагато дорожчий серцю і цікавіший. Мені здається навіть якось безглуздо продавати те, що повинно створюватися з душею, з душею домочадців, дім яких і буде прикрашати пряниковий будиночок, в ідеалі, коли і маленькі рученята допомагають у справі. Це не перший раз коли печу я пряниковий будиночок. Але напевно треба було, щоб донька доросла до 5-ти років щоб все було як слід. Щоб їй цікавим був сам процес, і вона розуміла що при склеюванні будь-чого буде ще час очікування, що в усьому добре почуття міри, і що терпіння багато чого коштує. Цього разу я використовувала силіконову форму для пряникового будиночка. Побачила на розпродажі в Німеччині, не змогла встояти. Тісто готувала, за рецептом з інструкції з форми. Хоча внесла деякі зміни. Тісто вийшло відмінним. Для тих хто форми не має, докладно все розписала в рецепті як і що робити. Адже раніше пекла без неї. І я не сказала б, що випікання з формою менш клопітке. Темний колір тіста здобувається за рахунок патоки. Якщо її немає, можна просто напросто замінити її медом. Смаковий відтінок буде трохи іншим і пряниковий будиночок буде світлішим. А якщо хочете потемніше, із зазначеної кількості борошна відберіть 2 ст.л. і натомість додайте 2 ст.л. какао. Головне у приготуванні будиночка це терпіння. Раджу розкласти весь процес на кілька днів. Тоді все буде як треба висихати, ви не виснажите себе процесом і все буде в радість. Справа звичайно Ваша, але хоча б, на 2 дня розкладіть, щоб в один день склеїти боки і фасади, лише на другий день дах і інші деталі. Велике значення має глазур. Я готувала 2 різні: одну для склеювання, іншу для прикрашання. Готуючи глазур для склеювання, раджу забути все що Ви досі знали про глазур, збити білки і додавати стільки цукрової пудри, скільки "візьме". Повинна вийти консистенція густої каші, а глазур не повинна спадати з лопатки без потрушування. Тільки така буде тримати стіни і дах на місці. А інша глазур, гладка, консистенцією, трохи густішою жирних вершків, ідеально підходить щоб прикрашати пряниковий будиночок, але стін, не кажучи вже про дах, вона не втримає. Глазур дуже швидко засихає, тому склеювати і прикрашати треба негайно після її приготування, і заготовити рівно стільки, скільки потрібно на найближчий час. Успіху Вам і красивих пряникових будиночків!Удачи Вам и красивых пряничных домиков!
Продовжуючи далі вивчати що можна зробити з майже листкового тіста на домашньому сирі, я вигадала ось таке просте, але незвичайне смаком печиво. В міру солодке, хрустке, з вкрапленнями ароматних горіхів. Смак його може змінюватись в залежності від смаку джему. Й горіхи можна використовувати будь-які. Поєднань для такого печива на сирному тісті безліч. Оскільки тісто для печива змащується й складається вчетверо, потрібно розкатувати доволі тонко, щоб печиво добре пропеклось. Воно дуже просте в приготуванні, але потрібно пам'ятати про цей нюанс. Саме для того, щоб печиво добре пропеклось, випікається воно доволі довго, як для печива й при помірній температурі. При бажанні, для посипання, цукрову пудру можна змішати зі спеціями, скажімо з меленим кардамоном, й додати цьому сирному печиву ще одну смакову нотку.
Це горіхово-шоколадне печиво або ж макарунс, так було б правильніше (не плутати з макаронс), сподобається усім любителям горіхової випічки. Воно солодке, може навіть більше ніж мені хотілось би, але випічка на білках, без борошна, вимагає певної кількості цукру для стабільності. Хочете щось менш солодке, печіть інше печиво, тільки пе потрібно легковажних експериментів зі зменшенням цукру. Інгредієнти переведете. Тим більше, що посипка з какао та кориці відмінно балансує солодкість випічки. При бажанні, можна використати чорний шоколад замість молочного, хоч з 90% маси какао можна! Буде ще менш солодко, попри те, що цей шоколад не буде так приємно танути у роті як молочний, при насолоджуванні цим печивом. Люблю ці горіхово-шоколадні макарунс до кави без цукру. Це теж ідеальний союз і хороший спосіб балансувати солодкість. При бажанні, горіхи можна використати практично будь-які і можна їх чистити зі шкірок, а можна залишити як є. Я свої волоські горіхи почистила, підпікаючи їх, та добряче обтираючи кухонним рушником. Як з будь-якими макарунс, є два види їх поціновувачів: ті, які люблять їх максимально хрусткими, як безе і ті, які люблять їх дещо тягучими, трішки м'якими в середині. Я належу до тих других, тому виймаю свої горіхово-шоколадні макарунс, одразу як вони схопляться, але не раніше ніж через 20 хвилин. Переважно через 22-25 хвилин. Але пам'ятайте, що надто рано їх діставати не можна, бо геть втратять форму, такий є ризик для любителів макарунс з м'якою серединкою. А якщо Ви поціновувач тих хрустких, то печіть їх хвилин 30, аж доки ті почнуть трохи рум'янитись й буде так, як Ви любите. Зберігати горіхово-шоколадне печиво або макарунс, в ємності, що щільно замикається, навіть до 2-х тижнів.
Мене просто заворожує польська передріздвяна метушня і традиції навколо цього свята. При тому, що Святий Вечір в Польщі також пісний, а ось на перший, другий і третій день Різдва, всі гуляють, веселяться, ходять один до одного в гості. Їжі готують багато, а випічки печуть ще більше. Дім завжди пахне чудесною святковою, особливою випічкою, рецепти якої передаються з рук в руки, вдосконалюються. Жінки планують меню за місяць наперед, закуповують продукти і вже тижні до Різдва починають пекти. Деяка випічка з часом стає смачнішою. І я дуже рада, що навіть будучи українкою, можу продовжити цю традицію, для чоловіка, для доньки, і нести далі ці рецепти і передавати їх. Цей маковий торт настільки багатий смаком, що ніякого крему до нього не потрібно. Його рецепт, свекруха диктувала мені з дуже старенького, пошарпаного блокнота, куди вона записує святкові або просто особливі рецепти. Я ретельно записала, і трохи вдосконалила оригінальну версію макового торта, за бажанням чоловіка, який вважав класичну версію торта занадто солодкою і важкою, хоча також дуже смачною. Я зменшила кількість олії в рецепті (її було 750 мл), і трохи вершкового масла (його ж було 125 грам). Цукру також менше в моєму торті (було 400 грам), а ще, зробила текстуру макового торта більш пухкою за рахунок того, що збила окремо білки і ввела їх в тісто. Спочатку, яйця підмішувалися цілими. В результаті, менш солодкий маковий торт, з меншою кількістю калорій і з більш пухкою структурою.
Хоч в мережі та різних кулінарних книгах є чимало рецептів подібного спірального печива, у більшості випадків це просто цукрове печиво, до частини якого додається какао. Хоч цукрове печиво смачне й самодостатнє, мені хотілось чогось менш звичайного і я його таким зробила. В результаті печиво вийшло дуже смачним, обидві його частини, як світла з чищеним мигдалем, так і насичено-шоколадна темна з какао, чорним шоколадом та цедрою апельсину. Воно цікаво та ефектно виглядає і не менш вдало смакує. Працювати з таким тістом не складно, головне охолоджувати його потрібний час, але теж не надто довго, щоб ще не було кам'яним, бо просто дуже важко буде розкатати. А після не надто тривалого охолоджування, потрібно мінімум борошна, щоб його розкатати. Це все я пишу для того, щоб після того як поставите його в холодильник, Ви про нього не забули. Не бійтесь нарізати рулет з тіста ножем, він не розлізеться й не деформується. Головне, не метушитись з тістом надто довго, оскільки воно розм'якне і важко буде його скручувати та різати. Якщо відчуваєте, що тісто надто м'яке і скоріш прогинається під ножем, аніж ріжеться, поставте його на 30 хвилин в холодильник й після того нарізайте.