Шоколадний мус - це розкішний десерт, не лише для шокоголіків, що ще й до непристойності простий у приготуванні. Коли будете ним пригощати рідних та друзів, не розповідайте, що готувати його так легко. Це просто зведе нанівець всю ілюзію вишуканості цього десерту:-). Шоколадний мус виходить дуже смачним, таким пухким, але водночас інтенсивним смаком, з приємним посмаком апельсину та п'янкого лікеру. Можна, звичайно ж, і без лікеру, теж буде смачно, але для дорослих раджу не обмежувати це задоволення, бо воно того варте:-). Приготувати шоколадний мус можна як за годину до подачі, так і за день до свята. А ще, скажу Вам, не застиглий мус теж дуже смачний. Ті, хто облизували миски з вимішування мусу, були дуже задоволенні:-). Тому, якщо дуже хочеться, то можна готувати його собі так, щоб насолодитись одразу:-). Отже, хоч усе дуже просто, все ж таки є декілька нюансів, щоб шоколадний мус вийшов досконалим: 1) Обов'язково пильнуйте правил прогрівання маси на водяній бані. А саме, щоб дно посуду з інгредієнтами, не торкалось води. Пишу це не дарма, адже якщо буде торкатись, то дуже легко перегріти спочатку жовтки, а потім і шоколад. 2) Не відходьте від жовтків на водяній бані. Спочатку довго здається що вони не гуснуть, що ніщо не відбувається, але вже як почнуть гуснути, то перетворення від дещо загустілого крему до солодкого омлету, триває менше ніж пів хвилини. І як тільки почала маса густіти, додавайте шоколад. Готування на водяній бані потрібне для того, щоб пастеризувати жовтки та зробити мус дещо густішим. Не потрібно чекати аж маса сильно загустіє. 3) Не перегрівайте шоколад. Як тільки розтанув й маса стала доволі м'яка й однорідна, знімайте з вогню й збивайте вершки. 4) Правильно змішуйте шоколадну масу з вершками. Спочатку потрібно додати трішки збитих вершків до шоколаду, добре вимішати, щоб зробити масу більш легкою та ще більш охолодити, а далі, вже ту полегшену масу додавати до вершків. І не навпаки. Це все потрібно, щоб не перегріти вершки (вони просто осядуть) й зробити масу легшою, щоб з меншими втратами вимішати шоколад з вершками. 5) На останньому етапі змішування шоколаду з вершками, мішати слід лопаткою, а не вінчиком, щоб зберегти якомога більше повітря в вершках. Ну от і все. Як почитала правила, то здається все складнішим, ніж є насправді. Але все просто, головне почати, а пишу, усі нюанси, щоб Ви робити все обізнано та свідомо й щоб не залишити місця на промах. Адже Ваша радість з приготовленої страви чи десерту, це й моя радість, тому, як мама-квочка, нав'язую Вам оці усі настанови:-). При бажанні урізноманітнити шоколадний мус, його можна зробити з цедрою будь-яких цитрусових (головне, щоб це була цедра, а не шкірка), з будь-яким алкоголем, не лише апельсиновим лікером, а можна, наприклад, використати Амаретто, ром, особливо темний, чи навіть м'ятний лікер. На етапі прогрівання жовтків, можна додати улюблені спеції й зробити цей мус винятковим. А ще, можна змінювати й сам шоколад. Любителі солодших десертів оцінять мус з молочним шоколадом або навіть білим, а ті, що надають перевагу гіркому шоколаду, оцінять мус з шоколаду з 80-90% какао маси. А я вже зовсім скоро поекспериментую з четвертим видом шоколаду, рубіновим. Він неймовірно смачний, дещо фруктовий й дає красивий, натуральний, рожевий колір. Отже, поле для експерименту безмежне. Успіху Вам у цьому!
Дуже простий у виконанні десерт з чудовим, яскравий та незвичайним смаком. А цей не звичайний смак додають йому віскі та мед у вершках. А хрусткі вівсяні пластівці просто, але дуже ефектно доповнюють страву! Ну що може бути ще більш шотландським ніж віскі та вівсяні пластівці?! Признаюсь, вівсяні пластівці це останнє, що б мені спало в голову додати до вишуканого десерту. Але після того, як спробувала приготувати цю шотландську класику, я змінила свою думку щодо скромних пластівців. Підрум'янювання на сковорідці надає їм особливу, навіть трохи горіхову, смакову нотку! І скажу Вам, це один з найшвидших в приготуванні десертів! Все робиться просто за лічені хвилини, а враження в гостей не менше ніж від вишуканого торту. Ідеальне рішення на ті дні, коли катастрофічно не вистачає часу. Інколи, пластівці для цього десерту, напередодні замочують в віскі і лише потім обсмажують. Але обсмажити до хрусту ту "п'янку кашу" майже не можливо, тому я цього не роблю. А ще, у давніші часи, замість вершків, у рецепті цього десерту використовували кроуді - сир з підкисшого козячого молока. А сам десерт, по суті, можна готувати з будь яких ягід чи фруктів, з будь-яким улюбленим алкоголем. Хоч традиційно кранахан містить малину та віскі.
Ідея приготування брауні "ялинок" не моя. Як велика кількість геніальних гастрономічних ідей, вона американська. Як з рештою і самі брауні. Якось переглядаючи картинки на Pinterest, мені на очі попались от такі яскраві брауні "Ялинки". Як виявилось, в інтернеті є дуже багато рецептів та ідей їх прикрашання й варіантів чим покривати і як. Для мене, як мами двох діток, дуже цінні ідеї простих та цікавих ласощів, що можна робити з дітьми. Я звичайно ж спокусилась й одразу побігла переглядати свої нотатки по брауні. У мене дуже багато усіляких записів, нариси рецептів, нотатки щодо технік, записи ідей приготування та усілякі плани приготувань. Я дуже люблю брауні, тому у мене вже було кілька нарисів й підвернувся випадок випробувати брауні без додавання шоколаду. Адже для формування ялинок, краще підходять брауні без шоколаду. Вийшло настільки смачно, що важко опанувати себе й не з'їсти усіх ялинок одразу після прикрашання. От тепер і я додам свій варіант дуже смачних брауні "ялинок". Дивіться відео-рецепт приготування пряних брауні "ялинок":Щодо нюансів приготування, то їх дуже мало. Загалом, брауні дуже легко пекти й завжди результат тішить. Але потрібно пам'ятати, що брауні "ялинки" не повинні бути надто грубими, як класичні брауні. Тому тіста не так багато, а форма доволі велика й потрібно досить густе тісто, старанно розподіляти по дну форми, що здається надто великою для такої кількості тіста. Але так треба. Тим більше, що брауні трішки підростають в процесі випікання. Не забагато, це ж брауні, вони повинні бути збито-вологими, але все ж таки. Звичайно ж, нарізати та прикрашати брауні потрібно після повного їх вистигання. В покроковому приготуванні я додала фото як легко порізати їх красивими трикутничками. Я покривала брауні "ялинки" простим масляним кремом. Можна покривати цукровою глазур'ю, але як на мене, буде вже надто солодко, навіть якщо тої глазурі не так вже й багато на поверхні. Тим більше, що брауні доволі солодкі самі по собі й кількість цукру в тісті зменшувати не можна, оскільки це запорука вологості та стійкої структури тіста. Хоч при бажанні, можна навіть використати готові тюбики з кольоровою глазур'ю. Це хороший варіант, коли діти беруться "до роботи":-). В моєму випадку, менша донька ще замала для такого, вона лиш би крем злизувала та малювала пальчиками по брауні кремом, а старша вже активно прикрашає й в основному вона займалась декораторською роботою:-).
Це мій найперший мусовий торт, який, чесно кажучи, вже трішки залежався в архівах, тож час дати йому дальше життя й ділитись рецептом. Саме з цього, доволі не складного торту, я розпочинала своє знайомство з цього типу десертами й одразу почала з авторського приготування, щоб було цікавіше. Вийшло досконало, яскраво, ніжно і якось дуже святково. Мусовий торт з маракуєю та манго завжди буде для мене особливим. Його ніжний ароматний бісквіт з маком, яскраве, повне смаку мангове желе, оксамитне кремю з білого шоколаду, немов найніжніший у світі трюфель та зухвалий, легкий як хмаринка, мус з маракуєю. Він однозначно вартий праці в нього вкладеної. Хоч час і промайнув, а на сайті немає багато мусових тортів, і не буде, оскільки я розумію наскільки це не практично, готувати такий десерт дома. Попри те, що пекти, готувати та складати їх легше ніж класичні торти, а особливе благословіння з ними тим, хто як і я, не любить прикрашати торти, тут одразу все рівно й гарно навіть просто так, то потрібно мати спеціальні форми, кільця і т.д. Кількість усього розраховується відповідно до розміру форм. І на відміну від класичних тортів, якщо десь промахнулись з кількістю змінюючи форму, то скажімо, коли крему замало, то торт буде трішки сухим, якщо забагато, то будете мати що доїдати. А з мусовим тортом і тими спеціальними формами, може все піти не так при збірці, якщо якісь прошарки завеликі, буде не гарно, не буде балансу, а якщо замалі, то потрібно доробляти мус, щоб все закрити, а це не так просто, бо все на желатині, застигає й потрібно діяти швидко. І якщо Ви не печете на замовлення, й таки купили якісь форми для мусових тортів, то швидше за все, будете пекти торти лише такі, що підходять для того одного розміру і будете обмежені в виборі рецептів, розміром форм. Хіба що, Ви любите експериментувати, не боїтесь перераховувати кількості, щоб конвертувати їх у щось іншого розміру. А 9 років ведучи кулінарний сайт, знаю, що таких не багато і зрозуміло чому, адже у всіх робота, сім'я і справи, не всі готові бавитись з цим всім. Тому, всупереч тому, що я таки полюбляю мусові торти та тістечка, але лише добре зроблені й в ідеалі домашні:-), то не роблю їх багато, адже моє життя вже давно впорядковане потребами кулінарного сайту. Я готую та печу те, що потрібне для сайту. Щодо технічних нюансів, то все тут просто, головне дотримуватись точних вказівок, робити все крок по кроку, й дотримуватись часу застигання кожного з шарів в морозильній камері. До речі, навіть желе, яке теоретично може застигати і в холодильнику, має тверднути саме в морозильній камері, щоб Ви могли вільно оперувати елементами торту. Єдиний етап на якому можуть виникнути якісь проблеми, це поливання торту дзеркальною глазур'ю, оскільки температура глазурі має величезне значення і робити це потрібно швидко, поки на поверхні торту не зібрався конденсат. Але, у передмові до рецепта дзеркальної глазурі та в самому її рецепті я все детально розписала.
Лимонний сирник - це один з найсмачніших сирників на мій смак. Усі, хто любить лимонний торт за рецептом сайту, оцінять й лимонний сирник. Такий ароматний, з вкрапленнями запеченого лимонного курда. Зізнаюсь, що я настільки люблю лимонний курд, що здається, з ними подужала б навіть приторні та скрипучі тістечка макаронс. Хоч не факт:-). А якщо серйозно, то кислинка та аромат лимонного курда дуже вдало поєднуються з домашнім сиром. Саме з ним. (Якщо зробити з цього сирника чізкейк, використовуючи вершковий сир, замість відмінного домашнього сиру, ефект буде геть іншим і менш вдалим). Цей мій рецепт лимонного сирника вперше був опублікований рік тому, в моїй рубриці в кулінарному журналі "Сучасна кухня". Тепер, на авторських правах, рецептом ділюсь вже з ширшим загалом, адже він і справді чудовий. А ще, я б сказала такий весняний, яскравий і смаком і виглядом. Крім того, його доволі просто пекти. Тож він обов'язково стане окрасою Вашого столу. Звісно, чим жирніший сир тим сирник кращий, але й з магазинного домашнього сиру він вийде вдалим. При бажанні експериментувати, якщо маєте свіжу чи заморожену обліпиху, можна курд зробити з неї і з ним спекти. Буде теж неймовірно смачно! А загалом все просто, головне слідувати рецепту, нічого не упускати й не метушитись. Все, що потрібно робити, вся технологія, описані в рецепті, якщо чогось не написано, то того робити не треба, як наприклад відділяти білки від жовтків, тощо. І кількість цукру не думайте зменшувати. Він у сирнику відповідає не лише за солодкість, а й за стабільність консистенції та вологість. І як спечете, не забувайте насолоджуватись! Адже сирник - це щось особливе, це власне насолода, така собі маленька нагорода...
Цікавий та легкий в приготуванні шоколадний торт на білках, який, попри відсутність масла та цілих яєць в тісті, смакує як розкішне тістечко брауні, яке славиться своєю калорійністю. Просто ідеальний десерт для тих, хто переймається кількістю спожитих жирів. Щоправда, вершковий крем зверху важко назвати дієтичним, але можна пекти торт без покривання кремом і подавати його як кекс. Він і так багатий та яскравий смаком. Хоч майже не солодкі вершки та кислі фрукти чудово балансують смак та консистенцію торту. При тому, що кількістю спожитих жирів я не переймаюсь, лиш кількістю спожитої їжі вцілому, білкові рецепти ціную та люблю, не менше ніж морозиво, соуси та бабки на жовтках після яких завжди залишаються білки до використання. Щоб торт мав гарний об'єм, потрібно правильно збити білки і вчасно ввести цукрову пудру. Потрібно спочатку збити білки з сіллю (сіль сприяє більшому об'єму, оскільки розріджує білки), а потім, продовжуючи збивати, партіями, а не всю зразу, ввести цукрову пудру. При чому, в білковій випічці краще використовувати магазинну цукрову пудру, а не домашню, оскільки в магазинній цукровій пудрі у складі є крохмаль, що додатково стабілізує білки. Що не зайве й при взбиванні вершків, вони тоді краще утримують форму. Якщо ж хочете все ж таки використати домашню цукрову пудру, тоді додайте невелику кількість крохмалю, приблизно 1 плоску ст.л. на 4 білки. Дивіться відео як порізати апельсин на сегменти (на рос. мові):
Сир, що просто тане в роті і який залишає приємний грибний післясмак. Швейцарська страва, яку так легко зробити вдома. Прекрасна закуска і спосіб зайняти гостей. Можна основу підготувати заздалегідь і підігріти напередодні. Якщо у Вас немає спеціального посуду, фондю можна приготувати в жаротривкій керамічній або звичайній каструлі з товстим дном. Замість шпаг, можна скористатися вилками. Єдине, без чого не обійтись, це настільна підставка-підігрівач (на свічках чи сухому спирті). Його можна купити в будь-якому хорошому магазині з посудома. А підставка Вам ще пригодиться для підігріву святкових страв на столі.
Як кожна невістка, я вирішила трохи його змінити або трохи поліпшити. І я, у своїй версії, подаю салат з обсмаженою до хрускоту кокосовою стружкою. Для салату краще брати кислий, темно червоний гранат, для контрасту смаку і кольору. Що стосується лікеру, то з яєчним лікером такий салат смакує найкраще, але звичайно можете взяти якийсь інший, тільки не вершковий Baileys (згорнеться від кислоти фруктів). Я для цього салату використовую свій домашній яєчний лікер. Якщо салат готуєте з розрахунку, що його будуть їсти і діти, тоді просто заправте весь салат, або його частину, йогуртом.
ПРО МАРМУРОВИЙ СИРНИК З ЖУРАВЛИНОЮЦей мармуровий сирник з журавлиною надзвичайно ніжний. Й вкраплення журавлинового соусу надають цьому десерту якоїсь святковості й балансують солодкість сирної маси. Окрім того, він безсовісно простий у приготуванні, адже нічого не потрібно окремо збивати. Й виходить цей барвистий мармуровий сирник завжди гарним, тож не потрібно буде хвилюватись, навіть якщо Ви не маєте вправи з сирниками. І хоч у мене на сайті є чимало вишуканих страв та складних десертів, саме такі прості і дуже робочі рецепти, для нормальних людей з активним життям поза кухнею, якби дивно це тут не звучало, і є моїми улюбленими. Бо саме такі рецепти, страви і десерти, дозволяють насолоджуватись смачною, а часом навіть вишуканою, домашньою кухнею, без стояння увесь час на кухні, маючи ще життя. І цей мармуровий сирник з журавлиною саме такий. Він красивий, святковий і навіть трішки вишуканий, але, геть простий у приготуванні. Тож обов’язково печіть, впевнена Ви не пошкодуєте, бо це ще й дуже смачно.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ МАРМУРОВОГО СИРНИКАПо суті, тут геть просто усе й найважливішими нюансами приготування є не мішати сирну масу надто інтенсивно, аби не допустити розростання та підіймання сирної маси під час випікання. А ще, вчасно дістати сирник і не перепекти. Сирник повинен схопитись, але залишатись ще ледь рухомим всередині при потрушуванні.Якщо є бажання, тут можна використати готову сиркову масу з відерця якщо є бажання або ж навіть вершковий сир. Від цього формула сирника не зміниться. Щодо печива, то воно може бути будь-яким. У мене печиво спекулос, можна використати галетне печиво, або ж ароматне цільнозернове печиво Грахама, що з кулінарної книги «Класика з історією».Так само горіхи можуть бути абсолютно будь-якими, як мигдаль, так і волоські чи лісові, тощо. Лиш не радила б використовувати тут арахіс, його смакова палітра тут буде зайвою. ПРИГОТУВАННЯ МАРМУРОВОГО СИРНИКА З ЖУРАВЛИНОЮ:
Про торт "Медівник" і про ностальгію Торт "Медівник" напевно знайомий усім ще з дитинства. В моїй сім'ї таких тортів не пекли ніколи, тож пробувала я їх зазвичай поза домом. Й скажу вам, Медівник - це напевно єдиний торт з пострадянських часів який я люблю. Так, ви все вірно зрозуміли, не буде ніякої "Праги", "Наполеону" та приторних "Лимонних тістечок" на сайті. Цей же ж медовий торт, особливо з чорносливом та волоськими горіхами, такий мені український смаком! Мед, сметана, чорнослив, горіхи... Це те на чому я росла, на чому росло більшість з вас і такий торт, це втілення цих всіх смаків дитинства. А ще, медівник такий осінньо-зимовий торт, від нього одразу лине якесь тепло. "Медівник" - це ситний торт й він ідеально підходить для святкових чаювань. Й одразу скажу, це напевно один з найпростіших у збірці тортів й геть не складний у приготуванні, попри випікання 10 коржів окремо. Про тісто для коржів А тепер про приготування торту, а зокрема коржів, для початку. Тісто для медівника має бути липким. І борони Боже вам підсипати борошно в тісто. Зате, можна посипати борошном поверхні на яких розкатуєте, та трішки корж зверху, при розкатуванні, але посипати лиш тим необхідним мінімумом. І усім хто якось там боїться липкого тіста й одразу параноїдально пише: "поганий рецепт, тісто зарідке, не могла розкатати". Рецепт хороший, тісто липке і так має бути, зате коржі смачні й не "забиті" борошном. А щодо розкатування, може на перший корж у вас піде дещо більше борошна щоб розкатати, зате з кожним наступним у вас буде все більше вправи. Про розкатування тіста для коржів Для любителів розкатування між двома листами пергаменту, скажу, що це не той випадок. Одна морока. Це тісто склеїть ваші листи пергаменту мов клей. Тож по трішки підсипаємо борошно, глибоко дихаємо й розкатуємо. І ще один лайфхак. Краще робити тісто заздалегідь. Після 12-24 годин в холодильнику, воно вже не таке липке й розкатувати стає трішки легше. Про смачні обрізки Не переймайтесь формою коржів, після випікання, вони гарячими обрізаються по формі й залишаються ідеально рівними для медівника. Тільки прошу вас, не з'їдайте всіх обрізків, як би не хотілось (так, вони дуже смачні, дуже медові (на відміну від усіх тих "медівників" де на все тісто 2 ст.л. абиякого меду). Обрізки будуть потрібні для обкладання торту. Кілька порад для новачків І для тих, хто пектиме медівник вперше. Ще м'які поки теплі, при вистиганні, медові коржі твердіють. Ніякої паніки, так має бути. Вони зм'якнуть після перемащування торту кремом й саме тому, усі торти "Медівники" слід перемащувати, в ідеалі, за 24 години до подачі, щоб коржі були ніжними й торт просочився. На жаль, оскільки медовик пекла для більшої компанії й він настільки був смачним, що рештки старша донька швиденько спакувала до шкільного ланчбоксу, для себе та для бабусі (яка викладає фізику у тій самій школі:-)), фото у розрізі я просто не маю. Тож вибачайте. Наступним разом зроблю й дороблю:-). Про крем для Медівника І про крем. Не шкодуйте його, щедро перемащуйте коржі! Його багато не буває, головне візуально розподіліть його, так, щоб вистачило крему до самого кінця. І так, сметана мусить бути 30% жирності, тоді вона зіб'ється. Не чекайте дива від менш жирної сметани. Цього не станеться. Приготування "Медівника"
Флорентинки - це одне з найсмачніших видів печива яке доводилось мені куштувати. Від нього можна потрапити в залежність :-) Це настільки до непристойності смачно :-) Таке печиво хочеться дарувати !! І не подумайте, це не помилка, в печиві флорентинки всього лише 10 грамів борошна! Якщо у Вас немає можливості купити чищений мигдаль, мелений і січений, дивіться відео як чистити мигдаль: А коли вже почистите, подрібніть, як будь-які інші горіхи, для меленого мигдалю. Також можете самі і подробити. А далі все просто!
Цей не складний у приготуванні маковий торт з грушами та білим шоколадом є ідеальним доповненням до чаю чи кави, а може й глінтвейну у прохолодний день:-). У нього по справжньому осінній і дуже незвичайний смак. Я вигадала його спонтанно, коли зрозуміла, що дуже хочу щось із маком та грушами, щось незвичайне (мус з білого шоколаду з корицею вже став випадковим, але дуже вдалим доповненням). І от з такої забаганки вийшов зграбний, смачний тортик. А ще, його легко робити й прикрашання, попри ефектність, дуже простенькі й не займають багато часу. Те, що я люблю. Якщо Ви не любите прикрашати випічку так само як я, - це Ваш варіант:-). Поверхня торту ідеально рівна, нічого не потрібно вирівнювати. Боки рівні та сховані й виглядає все мінімалістично-стильно. А як він смакує!? І пам'ятайте, в ідеалі подавати цей маково-грушевий торт кімнатної температури, тоді все особливо ніжно. Приготування цього торту дуже просте, настільки просте, що навіть нема якихось значних нюансів приготування. Для тих хто любить аптечну точність в рецептах скажу, що груш для мармеладу я не важила. Просто не встигла, поспішала доки не проснулась менша донька з обіднього сну й не хотіла щоб груші надмірно потемніли. Тому 4 середні груші вказані без ваги після чищення, але у цьому рецепті визначального значення їх розмір немає. Якщо вони будуть трішки більші, то мармелад буде ніжніший, а трішки менші, то буде він дещо тугіший. Але і так і так буде вдало. Лиш для заспокоєння нервів напишу, що вага середньої груші приблизно 150 грамів. В приготуванні мусу з білого шоколаду все стандартно і доволі просто. Якщо любите незвичайні смаки, можете корицю замінити меленим кардамоном. Буде не менш цікаво. До речі, інколи мені пишуть, що не можуть збити хороші вершки. Хоч я писала вже й в статті як правильно збивати вершки, з часом дійшла ще до того, що вершки, особливо 30-33%, а не 40-45%, потрібно збивати на найбільших обертах вашого міксера. Вони найменш жирні серед тих вершків, що можна збивати, тому гірше стабілізуються. Пам'ятайте про це. Ну і дотримуйтесь температурного режиму. Вершки і посуд для збивання повинні бути добре охолодженими. Щодо грушевих чіпсів, то їх можна приготувати завчасно і після вистигання тримати у ємності, що герметично замикається. А сам час їх приготування, точніше сушіння, може кардинально відрізнятись в залежності від сорту груш та самої духовки. Тому не панікуйте, якщо вже кілька годин минуло, а виглядає все так, що потрібно ще кілька. Все нормально і наберіться терпіння.
Такий, дуже смачний та ніжний мус з маракуї дуже легко готувати. Як загалом, будьмо щирими, будь-який мус. Все відбувається дуже швидко, мало на шляху приготування несподіванок і як результат, у Вас ще й вишуканий десерт, якому всі здивовані й щиро тішаться. І взагалі, ореол складності та неймовірної вишуканості мусів тягнеться зі старих часів, коли не було міксерів, щоб швидко збити вершки як слід, до того, як вони перегріються від того недолугого збивання і осядуть. Лиш майстри з мускулистими руками та яструбиною спритністю могли це подужати. А зараз і дитина може. Купіть лиш їй якісні вершки, добре охолодіть та дайте міксер:-). Спробуйте! Цей мус з маракуї можна готувати з дітьми і його екзотичний смак та ніжна консистенція, в поєднанні з зухвалим яскравим кулі з ківі, не залишить Вас байдужим! Найскладніше у приготуванні цього мусу - це знайти маракую. Але й це вже не так складно, як було раніше. Вистачить в пошукових системах вписати назву цього екзотичного фрукта, як одразу Вам висвітиться кілька інтернет-магазинів які з радістю Вам продадуть або сам фрукт або пюре з нього. Навіть в нашому місті, в одному з супермаркетів, я бачила у продажі пюре з маракуї й ціна не була захмарною. Лиш консервованого не беріть. Я колись спокусилась і викинула. Це була рідкісна гидота. Не забувайте, що вершки перед збиванням слід дуже добре охолодити. Це основа того, щоб вони стабілізувались! І це найчастіша помилка початківців, чому вони не збиваються. Якщо в приміщенні дуже тепло, то охолоджуйте навіть посуд для збивання вершків.
ПРО СВЯТКОВИЙ ВИШНЕВО-МАКОВИЙ ТОРТЦей святковий вишнево-маковий торт «Вишня-мак» створений спеціально до 15-ї річниці Вашого улюбленого кулінарного сайту Picante Cooking. Це мій вираз вдячності всім, хто пече, готує, варить, смажить, консервує і створює свою смачну домашню магію разом з Picante Cooking. А також і для тих, хто просто час від часу заходить почитати смачні передмови та помріяти. Люблю, палко люблю вас усіх, мої читачі, кулінарочки та кулінари! Без вас не було б цього сайту. Усі 15 років точно б не було. А він є, існує, розвивається, зростає, попри усі шалені виклики нашого часу. І для традиційного святкового торта, я обрала не просто торт, а дещо помпезний, розкішний десерт зі знайомими кожному смаками. Це торт, у якому поєднуються спогади, аромат кави, солодко-кисла глибина вишень і ніжність макового бісквіта. Він високий, святковий, але водночас по-домашньому щирий та український, з українською душею. Саме такий торт, який хочеться поставити на стіл у важливий день.Торт «Вишня-мак» поєднує в собі класичні смаки, що так люблять в Україні: мак та вишню, але у сучасному виконанні, у стилі Picante Cooking. Він легкий, насичений, із кількома текстурними шарами: від ароматного макового бісквіта до соковитих прошарків вишневого мармеладу й ніжного крему з вершків та маскарпоне з вишнями. У ньому хоч кожен елемент вимагає уваги, проте результат винагороджує сповна.Такий торт підходить не лише для ювілеїв, а й для будь-якого свята, де хочеться, щоб десерт був не просто смачним, а й трішки вражаючим. І хоча приготування вишнево-макового торта потребує кілька етапів, кожен із них цілком здійсненний навіть у домашніх умовах, якщо працювати послідовно й без поспіху та уважно читати рецепт.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ВИШНЕВО-МАКОВОГО ТОРТАОсновою десерту є маковий бісквіт, який водночас легкий і насичений. Щоб він вдався ідеально, важливо добре збити білки до стійких піків, адже саме вони дають структуру і висоту. Мак слід використовувати сухий, не мелений. Нічого з ним попередньо робити не треба. Додавання краплі мигдалевої есенції підкреслює аромат маку та надає глибинного смаку, роблячи бісквіт особливо гармонійним із вишнями.Далі вишнева мармеладка. Це ключовий елемент, який додає торту структури, висоти та вишневої виразності. Для її приготування я використала агар-агар, адже він дає геть інакшу структуру масі, аніж желатин. Власне ту мармеладну, не гумову, а дещо крихку структуру. І тут його не можна замінити желатином без зміни якості мармеладу. Якщо бажаєте ніжнішої текстури можна трішки зменшити кількість агару, але пам’ятайте, що мармелад має добре тримати форму при розрізі.Вишневий конфітюр, який також додає торту вишневої виразності, готується з додаванням пектину. Натурального пектину у вишнях мало і якщо Ви ще й бажаєте аби цукру у виробі було не багато, тоді саме пектин Вам і потрібен. Він загущує конфітюр, забезпечуючи ніжну, але стабільну консистенцію, тоді як додавання невеликої кількості вишневої наливки або лікеру надає десерту дорослого шарму.Щодо вишневого крему, то він готується із вишневої заварної основи, яка є по суті концентрованим вишневим заварним кремом, та з вершків й маскарпоне збитих до стійких піків. Це не складний у приготуванні крем, який водночас ніжний, стійкий і ароматний. Головне приготувати заварну основу завчасно і добре охолодити перед збиванням вершків з маскарпоне. Просочення — окремий штрих. Кава у поєднанні з вишневою наливкою чи соком робить бісквіт не просто вологим, а шляхетно насиченим. Така комбінація ароматів створює ефект глибини смаку, коли кожен шматочок тане в роті, залишаючи після себе вишневий післясмак.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ЗБІРКИ ТОРТА З ВИШНЯМИ ТА МАКОМЗбірка цього вишнево-макового торта, - це процес, що вимагає зосередженості, але приносить справжнє задоволення, адже все дуже логічно та цікаво. Найзручніше працювати у високому кондитерському кільці або формі з роз’ємними бортиками, щоправда, вона має бути дуже високою.УВАГА, ЯКЩО У ВАС НЕМАЄ ВИСОКОГО КОНДИТЕРСЬКОГО КІЛЬЦЯ І НЕ БУДЕ, РОБІТЬ ТОРТ НИЖЧИМ: бісквіт пекти 24 см діаметром, мармелад робити в формі 20 см діаметром. Тоді коржі та шар мармеладу будуть тоншими й Ви увесь торт зберете у тій же ж роз’ємній формі 24 см діаметром.Першим шаром варто викладати менш рівний корж, той верхній, зрізом донизу. Під вагою шарів торта, ледь випукла верхівка вирівняється. А на сам кінець залишити нижній корж й викласти його зрізом доверху, аби пласка та гладка сторона низу бісквіта була доверху. Вам так легше буде вирівняти кремом верхівку торта. Не поспішайте при збірці: щедро просочуйте кожен корж, дайте рідині час увібратися. А також важливо дотримуватись послідовності шарів: конфітюр, крем, мармелад і знову трішки крему. Між шарами крему не має бути порожнеч, - ретельно заповнюйте простір між мармеладом і боками форми. Це не лише забезпечує естетику, а й запобігає зсувам при розрізі.Після складання дайте торту час стабілізуватися щонайменше 8–12 годин у холодильнику. Саме цей етап перетворює окремі складові на єдину гармонійну композицію, торт стає рівномірно просоченим та стабільнішим. А вже після цього можна покривати торт класичним масляно-білковим кремом із мигдалевою есенцією, який легкий у роботі, смачний та стає ідеальною «обгорткою» торту.Для оздоблення підійде мак, сублімована вишня, або навіть пелюстки їстівних квітів, якщо такі маєте. Підійде усе, що підкреслить його природну елегантність. І тоді, такий вишнево-маковий торт стане окрасою будь-якого столу. І хоч він і не найлегший у виконанні, Ви точно знатимете, що в кожному його шарі є частинка вашої праці, терпіння та натхнення.ПРИГОТУВАННЯ МАКОВОГО ТОРТУ З ВИШНЯМИ:
Як вже стало доброю традицією, до дня народження кулінарного сайту Picantecooking, я печу якусь особливу випічку. Цього року, до 7-ї річниці, це святковий шоколадно-вишневий тортик з лісовими горіхами, двома видами бісквіту та двома видами крему. Він не найлегший в приготуванні і його приготування слід запланувати заздалегідь, але старання того варті. Смак вишневого торта з лісовим горіхом виразний та цікавий. Це ідеальний тортик для холодних днів. Мене часто запитують, чи можна приготувати торт день раніше перед святом. І моя відповідь звучить завжди ствердно. Торти можна і навіть треба готувати днем раніше. Він тоді краще просочиться й у нього буде кращою не лише смак, а й консистенція. А ще, бісквіти взагалі слід пекти за добу до складання торту. Тоді вони мають кращу консистенцію, вони точно вистигнуть і будуть краще різатись. Й креми-ганаші (на основі вершків та шоколаду) потрібно також почати готувати за 2 дні до складання торту. Тобто, приготування вишневого торта з лісовим горіхом потрібно почати за 2 дні до бажаної дати. А от з'їсти складений торт краще швидко, не тримати його довше 3-х днів. По-перше, після 2-х днів, смак його гіршає, особливо масляних інгредієнтів, а по-друге, так краще з огляду на безпеку споживання. Тепер напишу трішки про кожен елемент торту. Шоколадний бісквіт печеться стандартна і все описано в основному рецепті приготування бісквіта. Тому не буду повторюватись. А от горіховий бісквіт дакуаз на сайті вперше. Дакуаз можна пекти до консистенції ніжного бісквіта, який тане у роті, а можна допекти до хрускоту. І один і другий має свої принади, але для цього рецепту потрібен бісквіт ніжний, тому його не слід допікати до виразної золотистості. А ще, бісквіт дакуаз не розрізають на коржі, а печуть одразу тонкими коржами. Все доволі просто, головне, вчасно ввести решту інгредієнтів до збитих білків. На стадії напівстабільних піків. Про те як збивати білки та про стадії їх збивання, читайте у статті про білки. Шоколадний крем для цього торту - це практично ганаш, який дає трюфельну консистенцію. Готувати його простіше простого, але найважливіше, що потрібно його почати робити заздалегідь. Краще за все, за добу до складання торту. Адже він мусить вистоятись, щоб потім, при збиванні мати потрібну консистенцію. Частина цього крему йде на прошарування торту, а частина на покриття поверхні. Щодо масляного крему, то для цього торту використовується не стандартний масляний крем. Він дещо рідший ніж стандартний, значно цікавіший смаком, ягідний і попри те, що він таки з масла, не залишається нав'язливого відчуття жирності у роті, що часто товаришує стандартним масляним кремам. Може важко з нього класичні троянди вичавлювати, але він по справжньому смачний. В роботі з цим масляним кремом є один нюанс. Він повинен бути трішки холодним для прошаровування торту. Якщо крем буде надто теплим, він буде трохи розпливатись, якщо дуже холодним, то крем важко буде розпровадити рівномірно. Тобто, потрібно шукати золоту температурну середину. Для свіжості смаку, у торті в наповнені присутні вишні. Це можуть бути свіжі чи розморожені вишні без кісточок. Їх не потрібно варити чи будь-що з ними робити. Важливо, щоб зберігся їх свіжий смак та кислинка, які чудово балансують всі інші складові цього доволі калорійного тортика. Можна сказати, що вишні додають легкості цьому вишневому торту з лісовим горіхом.
Французький класичний десерт крокембуш, що дослівно перекладається з французького як "той, що хрустить у вустах", у Франції як правило подають на весіллях, хрестинах та на Різдво. Назва його дуже вдало підкреслює характер цього десерту, оскільки карамель й дійсно приємно хрустить у вустах, а сам профітроль, для контрасту, ніжний, наповнений заварним кремом. Я наповнювала профітролі шоколадним заварним кремом. Адже робила його моїй коханій мамі, яка дуже любить заварні тістечка й шоколад, на день народження. Можна наповнювати звичайним класичним заварним кремом. Чи використовувати будь-який інший смаковий заварний крем. Крокембуш - це десерт який краще готувати не раніше ніж за день до подачі, оскільки профітролі надто розм'якнуть до того, як попадуть на стіл, якщо залишити їх на довше. Але, щоб заощадити час у день приготування, крем можна, й навіть бажано, приготувати завчасно, як і профітролі. А наповнювати їх та склеювати вже в день подачі або у вечір перед ним. Загалом, все дуже просто й, як на мене, приготувати крокембуш простіше ніж будь-який торт. Потрібно лиш організовано підійти до процесу. Перед приготуванням, уважно перечитайте вступ до рецепта заварного тіста. Там детально описані нюанси роботи з ним. Далі все просто. Але, перед тим як братись до роботи, перечитайте рецепт та уявіть, як будете все крок за кроком робити. Успіху Вам!
ПРО МУСОВИЙ ШВАРЦВАЛЬДСЬКИЙ ТОРТ ТА КУЛІНАРНИЙ САЙТ PICANTE COOKINGДні довгі, а роки летять мов швидкісний потяг! От кулінарний сайт Picante Cooking відзначає свою 13-ту! річницю від заснування сайту та реєстрації на домені www.picantecooking.com За цей час тут назбиралось вже понад 2000 рецептів та кулінарних статей. А сам сайт пережив чимало трансформацій, DOS-атак, перебудов, змін тощо… Незмінним залишається те, що вже 13 років, тисячі людей щодня заходять на кулінарний сайт Picante Cooking із запитом що такого приготувати для себе, рідних чи близьких, на сніданок, обід, вечерю чи просто на десерт. А може скласти меню до сімейного свята чи особливої романтичної вечері під час якої хтось скаже про найважливіше. В пошуках чогось такого, що обов’язково вдасться та потішить як того хто готує, так і тих, для кого.А я, Вікторія Попін, авторка усіх тих рецептів, фотограф, адміністратор і ще море всього за сумісництвом, вже всі ці 13 років радію з Вами за кожним разом як радієте Ви: що Вам вдалося, що рідні тішились, що десь там у Вас прорізаються крила! Тож безмежно дякую за всі ці роки разом!!! І бажаю нам ще десятки наступних у розвитку, і сподіваюсь у мирі… Й з такої нагоди дарую Вам сучасну інтерпретацію відомого торту «Шварцвальдський». Класична версія шварцвальдського тортатеж є на сайті, переходьте кому цікаво. А тут усучаснена версія цієї славетної класики, для усіх, хто хоче посвяткувати з ними! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ МУСОВОГО ШВАРЦВАЛЬДСЬКОГО ТОРТАЦей торт однозначно не належить до найлегших в приготуванні. Передусім, потрібно кілька разів перечитати рецепт і уявити весь процес. Потім, усе собі запланувати й розписати та поетапно виконувати вказівки з приготування. Але впевнена, він виправдає Ваші очікування. Усі, кого ним пригощала буде у захваті. Тож якщо любите мусові, невагомі тортики з нотками шоколаду, вершків і кисленьких вишень – це точно Ваше!! Але з усієї любові до таких тортиків, не поспішайте й уважно читайте рецепт, перед тим як братись до роботи!Також обов’язково перечитайте як готується дзеркальна глазур, як технологію, такі і передмову до неї. Насправді її без проблем можна готувати на будь-якому шоколаді. До речі, те що готується за день до збірки, можна зробити навіть за тиждень. Лиш бісквіт в такому разі краще морозити. Але, перед використанням, оскільки він просочується, треба його буде розморожувати. Інакше його не можливо буде просочити. Глазур може бути в холодильнику добрий тиждень, як і вишневий шар в морозильній камері. А от мус, один та другий вже треба робити в день збірки й використовувати одразу. Щодо збірки, я збирала торт в роз’ємному кондитерському кільці, що призначене для збірки тортів. Воно дуже зручне, якщо час від часу печете різні складні тортики, рекомендую. А якщо часто таким займаєтесь, скоріш за все у Вас вже є цей інвентар. Але, якщо у когось нема, можна збирати у високій роз’ємній формі для торта. Але якщо вона висотою до 12 см її буде замало. Тож попереджаю одразу, торт високий і потрібно мати інвентар, щоб його зібрати. Або робити скажімо 2/3 порції усього, не змінюючи розмір форми, тоді всі шари будуть, але торт буде нижчим, й Ви зможете зібрати його без високого кільця. Щодо решти нюансів, то я намагалась якомога детальніше розписати увесь інструктаж, щоб усе було зрозумілим. І наостанок, завжди десь проскочить питання: «А можна без алкоголю?». Так! Звісно можна! Робіть вишні у власному соку, за рецептом з кулінарної книги «Знаю, що споживаю». Використовуйте їх у торті й той сік з них для просочення замість наливки. І буде Вам щастя! Не п’янке, але щастя:-). Тож нехай все вдається й смачного Вам тортику! ПРИГОТУВАННЯ МУСОВОГО ШВАРЦВАЛЬДСЬКОГО ТОРТА
Рецепт звичайно ж не по ГОСТу. Там де починається ГОСТ, закінчується творчість і кулінарна фантазія. Взагалі не признаю ніяких норм щодо кулінарії, а ще радянських, які забили автентичність національних кухонь країн які входили до комуністичного блоку, спрощуючи страви, забираючи в них душу і пристосовуючи до загальнорадянських умов тотального дефіциту (за винятком Москви звичайно ж, де було все). Так з'явився й грузинський суп харчо з картоплею, узбецький плов зі свининою і море ще всіляких маразмів. Розробляючи цей рецепт торта "Пташине молоко", керувалась перед усім бажанням видобути максимум смаку та досягнути консистенції яка б приємно дивувала. Але торт класичний і зберігаючи його назву "Пташине молоко", без сенсу "вигадувати велосипед" і міняти все. Тому я просто його підтягнула до власних смаків. У класичній версії торту є лиш тонкий шар бісквіту і суфле без особливого смаку, просто білки, масло і згущене молоко. Як на мене, надто монотонно та прісно. Я додала в середину ще один невеликий прошарок бісквіту, який як і нижній, добре просочила чаєм, щоб не видавався торт сухим (це мені завжди заважало в тортах в кондитерських). А ще, до суфле додала натуральний мигдалевий екстракт і у нього з'явився такий приємний аромат мигдалю!! Можна додати будь-який екстракт чи кілька крапель есенції, або наприклад цедру цитрусових чи 2 ложки улюбленого ароматного лікеру, як наприклад Амаретто чи апельсиновий Cointreau і торт так заграє смаком! А ще, верх не залишала просто чистим, як часто роблять і не поливала простою поливкою шоколадною, що не рідко зустрічається, а додала шар шоколадного ганаша, який не кришиться при нарізанні й своєю трюфельною кремовістю додає ще один смаковий акцент, вдало доповнюючи суфле. Хоч сам торт "Пташине молоко" здається досить легким в приготуванні, є кілька нюансів через які все може піти не так. Я б навіть сказала, що це торт не для новачків, оскільки приготування суфле технічно складне і трохи зволікання або поспіху, можуть безнадійно зіпсувати все і потрібно буде починати все спочатку. Якщо Ви раніше не готували меренги чи білково-масляних кремів, раджу спочатку потренуватись на приготуванні саме масляного крему на білках. Приготування дуже подібне, але без желатина і згущеного молока. Якщо потренуєтесь, для приготування інших десертів з цим кремом, краще ознайомитесь з консистенцією меренги та тим, як реагують білки на додавання сиропу, а згодом масла. А якщо Ви вже готові й навіть маєте невеликий досвід роботи з білками та масляними кремами, готуючи суфле до торта "Пташине молоко", просто пам'ятайте: 1) Температура сиропу дуже важлива, не легковажте цим фактом, від неї залежить наскільки стабільні будуть білки. 2) Желатин потрібно вводити в гарячі білки, через хвилини дві після додавання до них сиропу. Тепла білків вистачить щоб розчинити замочений желатин. Окремо розігрівати його не потрібно. І пам'ятайте, після 60 °С, желатин починає втрачати свої властивості загущування. Якщо додасте його надто швидко, можете желатин перегріти й маса не застигне. 3) Після желатину потрібно буде додавати масло зі згущеним молоком. Їх потрібно додавати тоді, коли білки ще теплі, але вже не гарячі. Якщо додасте масло в надто теплі білки, воно буде топитись і розшаровуватись, якщо почекаєте надто довго, желатин почне застигати, і при додаванні масла з молоком, температура ще опуститься й маса, при подальшому збиванні, почне втрачати свій об'єм. Це ключові моменти приготування суфле до торту "Пташине молоко", де щось може піти не так. Тому добре перечитайте рецепт, обдумайте кожен крок і лиш тоді беріться до роботи! Вдалих та смачних Вам кулінарних експериментів!
Попри мою нелюбов до безе та макаронс, я дуже полюбила класичний торт "Павлова" з ківі та полуницями. Настільки полюбила, що почала думати як ще можна приготувати його і та дійшла до шоколадної версії торту "Павлова". В Інтернеті є вже чимало рецептів шоколадної "Павлової", я ж пропоную Вам свою версію цього торту. На відміну від класичної, шоколадна "Павлова" здається більш зимово-осінньою, попри вишні в ній. Хоч до багатьох зимових десертів використовуються заморожені вишні і ними зимою вже нікого не здивуєш. Вишні, які не підсолоджуються та несолодкі збиті вершки, чудово доповнюють солодку основу, роблячи загальну солодкість торту прийнятною. Готувати шоколадну "Павлову" практично так само як і звичайну, але є кілька технічних нюансів про які слід пам'ятати і про них я напишу нижче. Крім загальних правил збивання білків, про які можете прочитати в статті "Як збивати білки", слід ще пам'ятати про те, що в какао є жирні частинки і його можна додавати до білків в самому кінці, не надто довго збиваючи після додавання. Якщо додати його надто швидко білки не зіб'ються як слід, вірніше, не наберуть потрібного об'єму, а якщо збивати після додавання какао надто довго, маса осяде. Якщо у випадку класичного торта "Павлова" усі намагаються щоб в основі не було тріщин і якщо навіть є якісь, то намагаються всіляко їх маскувати, оскільки це вважається вадою, то при випіканні шоколадної "Павлової" все простіше. Маса сама виходить "сухішою" через додавання какао, тріщини будуть і у цьому нема нічого страшного. Вишні для шоколадного торта "Павлова" не підсолоджуються. Вони повинні бути кислими, адже основа торта дуже солодка і не може бути менш солодкою, без втрати форми. Тому додатки повинні бути несолодкими й навіть кислими, щоб балансувати смак. Я ще додатково полила "Павлову" шоколадним соусом з чорного шоколаду. З тієї ж самої причини, варто використовувати саме чорний шоколад, а не молочний і з хорошим вмістом какао. В ідеалі понад 70%, це мій фаворит серед шоколаду. (Можна й 80-90% для любителів суттєвої шоколадної гіркоти). Як на мене, шоколадна "Павлова", на відміну від класичної, найсмачніша в день збірки. Тобто, можна спекти її днем раніше, приготувати вишні, змішати вершки з желатином, але збивати їх, готувати шоколадний соус та збирати торт краще вже в день подачі. Тим більше, що збирати його дуже швидко. Не потрібно довго вичавлювати буклі з крему. Лиш накласти один шар на інший.
Ці шоколадні капкейки з вишнями настільки смачні, що зникають невдовзі після їх приготування. Пухкі та вологі тістечка, з ароматом шоколаду та кави, з соковитим вишневим наповненням та кремом з шоколадного ганашу. Чим не мрія шокоголіка і просто ласуна? Вони на довго залишаються в пам'яті і однозначно варто спробувати їх приготувати. При тому, що будь які капкейки готувати значно легше ніж найлегший торт. І швидше. В якості наповнення до шоколадних капкейків я приготувала вишневу масу в якій максимально збережений вишневий смак. Це щось середнє між желе та киселем. Така маса прекрасна для всіляких наповнень холодної випічки. Вона не підтікає й при тому зберігає соковитість. Щодо вирізання середини капкейків, то у мене є спеціальний інструмент який вирізає ідеальні заглиблення. Я розумію, що в мало кого знайдеться щось подібне, оскільки мало в кого така любов до всіляких кухонних гаджетів і чоловік, який такі цікавинки вишуковує:-). Заглиблення можна вирізати просто за допомогою ножа чи інструменту, більш поширеного, для вирізання серцевин яблук. Може такі заглиблення не будуть ідеальними, але вони і так будуть з начинкою і покриються кремом. Цього не буде видно. Щодо крему, то я використовувала ганаш на основі вершків та чорного шоколаду. Це надзвичайно смачний, можна сказати, трюфельний крем. Тільки його потрібно приготувати завчасно, оскільки, крім вистигання та застигання, ганашу потрібно час щоб набрати потрібної консистенції.
Про королеву пудингів Все так просто і водночас смачно. Це таки королева пудингів, як завдяки своїй білковій "короні", так і смаку. Святково, швидко і геть не банально! Зазвичай, ця класика британської кухні готується з малиновим чи смородиновим джемом, а така "різдвяна" королева пудингів, за рецептом пані Делії Сміт з кулінарної книги "Щасливе Різдво" готується з журавлиною. Хоч зізнаюсь, класичну версію пудингу я ще не пробувала, така королева пудингів з журавлиною нас просто вразила. Смакував цей пудинг усім, як нам з чоловіком, так і дітям. Він смачний як теплим, так і гарячим. А ще, його дуже просто готувати й не зважаючи на це, цей по-справжньому королівський пудинг дивує вишуканістю. Дуже ніжна, молочно-яєчна основа, пряна кисло-солодка журавлина, що так добре балансує солодкість пудингу загалом, і невагомі, ніжні немов хмари, збиті, підрум'янені білки. Незвичайно і дуже смачно! Про основу для пудингу Для приготування основи цього пудингу можна взяти панірувальні сухарі, найважливіше, щоб вони не були залежані, а можна взяти залишки здоби, буде ще смачніше. Просто не використовуйте сухарі чи булки які надто довго лежали. Їх не свіжий аромат зіпсує увесь пудинг. Про ягоди для пудингу Щодо ягід, то звісно ж, такий пудинг можна готувати з будь-якими ягодами, але саме журавлина дає неймовірний аромат та смак, що нівелює солодкість. Хоч цей десерт не можна назвати якимсь солодким. Цукру там і так не багато. Приготування королеви пудингів з журавлиною
Мій перший двоярусний торт. Наймасштабніший кондитерський проект, рецептом якого, на численні прохання читачів, ділюсь з Вами. Торт без гидкої мастики, канцерогенного маргарину, приторно-солодких білкових кремів чи їдючих барвників. Все натуральне, якісне, збалансоване й навіть не складне в приготуванні. Цей незвичайний, великий, але дуже смачний торт, я пекла до ювілею маминої найкращої подруги. Я не роблю торти на замовлення й виконання цього торту ще раз показало мені, що робити цього не буду, але близьким людям, на прохання та під настрій, можу зробити. Я творча особистість, й не люблю часто готувати одні і ті самі страви чи робити одні й ті самі торти. Я постійно люблю пробувати та створювати нове. Кожен мій торт унікальний, й попри те, що добрими вдаються, я не маю наміру робити його знову та знову. Та й що приховувати, найбільше за все в кулінарії я не люблю прикрашати торти. Поки вирівнювала боки цього торту, мені вже кілька раз хотілось себе не стримати й добряче потовкти його кондитерським шпателем:-). Терпіння в мене нема на таку забаву:-). Тим не менш, все вдалось і так успішно, що гості ювілярки були в захваті й шматочок торту, що мені перепав зі свята, був неймовірно смачним та ніжним. Все як я та мої рідні любимо:-). І от, коли після публікації фото на Facebook (я не витримала і похвалилась:-)), виявилось стільки бажаючих дізнатись рецепт, то я просто не могла відмовити й ділюсь ним з Вами. І скажу Вам, все набагато простіше ніж здається! І так, хоч особливо складного в приготуванні такого торту нема, планування процесу наперед має ключове значення. Перед тим, як поділитись рекомендованим планом приготування, хочу написати кілька слів про специфіку двоярусних тортів. Передусім, є особливі вимоги до нижнього ярусу та кремів якими змащується торт. Потрібно розуміти, що на нижній ярус накладається цілий повноцінний торт, нехай й менший. Отже, простий безмасляний бісквіт не підійде чи іншого виду ніжні коржі. Повинно бути щось пружне та витривале. Шоколадний Шварцвальдський бісквіт ідеально підходить. Зверху можуть бути будь-які коржі. Те саме стосується крему. Потрібно щоб він був достатньо густий й витривалий щоб після викладання верхнього ярусу він не вичавлювався з під коржів. Масляні та сирні креми ідеально для цього підходять. Тому вибір і коржів і кремів має велике значення. А ще, якщо збираєтесь торт транспортувати, його потрібно хоч трішки укріпити. Найпростіше це зробити дерев'яними шпажками, такими як для шашликів. Як це правильно робити, описано в техніці приготування в пункті №25. Важливо, щоб торт стояв на рівній поверхні. Це може бути плоска тарілка, таця або спеціальна підложка для торта. Їх можна без проблем замовити в інтернет-магазинах. Багато хто викладає верхній ярус на підложці одразу на торт. Я не бачу в цьому проблеми і я за те, щоб на торті було як можна менше всіляких допоміжних матеріалів. Вистачить шпажок! До речі, якщо не буде торт далеко везти й подавати будете там, де його збирали, можна й без шпажок обійтись. Мова йде про саме цей торт. І так, як надумали робити такий двоярусний торт, пропоную такий план дій: За 2 дні до подачі: - Спекти бісквіти; - Приготувати основу для вершкового крему; За 1 день до подачі: - Приготувати чай для просочення; - Перед самою збіркою, приготувати горіховий крем; - Паралельно, або одразу після нього, приготувати масляно-вершковий крем; - Зібрати торт й змастити вершково-масляним кремом, охолодити; - Приготувати вершковий крем й змастити ним торт. Охолодити; - Приготувати горіхи в карамелі; - Приготувати ганаш, полити торт ганашем; - Прикрасити торт й поставити на ніч в холодильник просочуватись. Хоч про цей торт можна писати довго й багато, але рецепт вже вийшов настільки довгим, що не хочу його ще далі ускладнювати. Найголовніші аспекти приготування торту я виклала у вступі та у техніці приготування. А якщо у когось є питання, пишіть, буду відповідати. Успіху Вам та смачних й красивих Вам тортів!
ПРО ЙОГУРТОВИЙ ТОРТ З ЖУРАВЛИНОЮВ час коли у всій Україні ми навчились берегти електроенергію, не сприймати її як безмежний ресурс, такі швидкі рецепти без випікання стають особливо доречними. Проте, ці часи минуть, а звички залишаться. Звички заощаджувати ресурси, що добре на всі часи. Тож добре мати в запасі трішки рецептів які не вимагають великих зусиль та затрат ресурсів. І цей йогуртовий торт саме такий. І попри простоту, він настільки смачний, що зізнаюсь, чоловік навіть спитав мене: «Ти напевно мусиш ділитись з ним на сайті? Може зберегти його для однієї з наступних книг??»:-)). Так, у книгах я люблю давати рецепти страв та десертів від яких серце пульсує швидше:-). Адже сайт – це як журнал, тут всього багато, тут потік, хоч геть усе перевірене, відпрацьоване і робоче. А книги, це щось, куди потрапляє лиш вибране. Адже навіть обмежена кількість сторінок диктує таке правило:-). Наразі їх три, а далі буде набагато більше, тих естетичних збірок вибраних рецептів. А цей йогуртовий торт, за свій смак, скоріш за все колись потрапить до чергової ювілейної книги Picante Cooking:-) до 20-тиріччя сайту, скажімо:-). Так, попри все, я будую плани, працюю, готую та ділюсь з Вами! А тепер величезною радістю і хвилюючим очікуванням (все ж чекаю що готуватимете і звітуватимете:-)), ділюсь з Вами рецептом ніжного, легкого мов хмаринка, казково смачного йогуртового торта з нотками апельсина, на основі з печива з какао та прянощами, вкритого мов ковдрою, яскравим та ароматним густим журавлиновим соусом. Таке собі свято смаку! Попри простоту, вигляд та смак у торту дуже святковий! Тож закінчуйте з тією радянською «наполеонівською» традицією й приготуйте собі та родині щось нове, цікаве та яскраве! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ЙОГУРТОВОГО ТОРТУ З ЖУРАВЛИНОЮЗа основу торта я використала галетне печиво. Можна спекти самостійно, якщо є можливість або ж пошукати якісне магазинне печиво. Рецепт галетного печива знайдете в книзі «Знаю, що споживаю». Й оскільки смак цього печива м’який, маловиразний, то перед змішуванням з маслом я його підрум’янила на сухій сковорідці. Воно тоді набуває якогось карамельного смаку, не кажучи про апетитніший колір. А прянощі та какао теж роблять свої й виходить така смачна крихта, що хочеться їсти її ложкою прямо зі сковорідки. Щодо йогуртової маси, то основою її є натуральний йогурт 10% жирності. Можна використати домашній, густий йогурт (приготований за рецептом з книги «Знаю, що споживаю» він виходить дійсно густим, але не таким жирним), але його обов’язково спочатку відцідити на двох шарах марлевої тканини. Відціджувати принаймні 8-12 годин в холодильнику. І лиш тоді важити та використовувати в рецепті. Зверніть увагу, для торта без випікання звісно ж використовується желатин. І тут набряклий у апельсиновому соусі желатин прогрівається безпосередньо у сотейнику. Будьте дуже уважні! НЕ ПЕРЕГРІЙТЕ ЖЕЛАТИН. Прогрівати потрібно лише стільки часу, щоб желатин розчинився. І в жодному разі не кип’ятити. Якщо його перегріти, торт не застигне. В ідеалі прогрівати масу з кулінарним термометром і пильнувати аби температура маси не сягнула вище 60 ᵒС. І увага! Цього разу, при збиванні вершків, до них я додала сухе молоко. Воно робить збиті вершки стабільнішими, тугішими, притягуючи воду з них, допомагаючи гідрофобним жирам у вершках побудувати стабільнішу структуру. Я сама про це дізналась лиш недавно. Я теж не стою на місці, довчаюсь, розвиваюсь і ділюсь знаннями з Вами:-). Тож тепер Ви знаєте яка функція у сухого молока при збиванні вершків. Проте можна збивати і без них. Теж зіб’ється, лиш вершки будуть ніжнішими й загортати їх у йогуртову масу потрібно буде обережніше. Тут ніби все. І кілька слів про густий соус. УВАГА! Журавлиновий соус потрібно виливати на добре охолоджений застиглий торт вже тоді, коли сам соус вистигне й почне добряче застигати. Якщо є бажання зробити желейний журавлиновий шар до торта, а не соус, тоді у цьому рецепті потрібно збільшити кількість желатину до 15 грамів, для ще доволі ніжного желе з журавлини. І виливати у форму до діставання з неї йогуртового торта. Але форма має бути доволі високою для цього. ПРИГОТУВАННЯ ЙОГУРТОВОГО ТОРТУ З ЖУРАВЛИНОЮ
Мене так часто просили про публікацію рецепту торту з налисників, що в мене вже сумління було не чисте і нарешті "руки дійшли" до нього. Насправді у мене ще багато замовлень на рецепти солодкого, просто не встигаю все виконувати, адже часу приготування десертів займає чимало, а ще дома ми їмо тільки одну невелику порцію солодкого в день, у кращому випадку. Оскільки дуже свідомо з чоловіком підходимо до споживання солодкого, цьому навчаємо і нашу доньку. Добре, що є хоч з ким ділитись цим солодким і є ті, хто з задоволенням приймає солодкі плоди моїх кулінарних єкспериментів. Але й того, що залишаємо собі, нам на довго вистачає. Тому на замовлений рецепт солодкого потрібно чекати досить довго. З не солодкими стравами простіше та швидше. Але люди найбільше люблять солодке і його найчастіше замовляють!:-) Навіть не має значення чи це піст чи весна йде і всі переймаються здобутими за зиму кілограмами:-)) Така вже людська натура собі догоджати:-)). Повертаючись до торта з налисників, скажу, що це найпростіший у виконанні торт який доводилось мені робити. Ніяких коржів, розрізання, крихт і мороки зі складним прикрашанням (я просто ненавиджу декорувати торти). Мені здається, що складне прикрашання простих тортів з налисників навіть якесь не доречне! Все максимально просто і дуже швидко. Головне це втримувати баланс за кількістю крему між налисниками. Якщо дасте його замало, торт буде надто сухий, беручи до уваги що з моменту змащування налисники по трішечки вбирають в себе крем і якщо крему замало, через кілька годин, не кажучи за добу, торт з налисників буде сухим і ніяким. А якщо дасте забагато крему, він буде надто вилазити з під налисників. Коли крем трішки виглядає, це навіть гарно. Багато налисників і крем по вигляду нагадують низ пишних спідниць дам з минулих віків. Щось ніжне та гарне є у цьому. Але коли крем буде надмірно вилазити та сповзати в низ, в такому торті з налисників вже мало естетичного! І ще одне, для шоколадного заварного крему я використовувала шоколад, а не какао, як це часто роблять. І Вам так раджу. Адже більшість аромату в маслах, а саме в маслі какао, якими багатий шоколад, чого не скажеш про какао. Заварний крем з додатком шоколаду набагато ароматніший. Що стосується споживання торту з налисників, як на мене, він найкращий на наступний день. Налисники вже вбирають трохи крему і стають товщими, але торт ще соковитий та ніжний. В перший день він надто ніжний, хоч дуже смачний. Його важко нарізати і крем ще зовсім не зінтегрувався з налисниками. А на третій і четвертий день, налисники все більше і більше вбирають крем, і торт дещо втрачає свою ніжність. Але моєму чоловікові торт найбільше смакував саме на третій та четвертий день. Отже це справа смаку!:-)