Хачапурі з сиром на бездріжджовому тісті

Якщо до солодкого я взагалі не плекаю ніякої слабкості, так до такого роду випічки, ще як плекаю. В оригіналі тісто для хачапурі - це тільки борошно, щіпка солі і мацоні. Все дуже просто. Дріжджові варіанти вже з'явилися потім, та й досі точаться суперечки наскільки дріжджові хачапурі автентичні і наскільки мають право називатися грузинськими. Я в тісто додала трохи соди, для пухкості і яйце, щоб зробити тісто міцнішим. Потім тісто добу ферментує. Після цього його смак стає кращим і працювати з ним легше. Тісто виходить досить липке, так треба і не думайте підсипати борошно при формуванні пляцків. Тісто буде жорстким. А працювати треба, змастивши дошку і руки рослинним маслом.       Формувати найкраще руками, без качалки яка в даному випадку робить все складнішим. Тісто дуже податливе і легко розтягується і без зайвих предметів.      Що стосується начинки, найчастіше використовується імеретинський сир, а також використовуються деколи інші розсільні сири. Мої хачапурі з сулугуні. Я просто дуже дуже люблю цей сир. Мені подобається його смак і тягучість. Ви ж робіть з тим сиром, який вважаєте за потрібне.       Іноді, в деяких рецептах, хтось додає яйця в начинку, змішуючи їх з сиром. Я вважаю, що це зайве. Це тільки псує чистий смак сиру, даруючи начинці омлетний присмак і по суті, крім щільності нічого не вносить.     І ще одне! Дуже важливо смажити хачапурі на сухій сковороді (ніякої олії!) І сковорідка повинна мати товсте дно, щоб рівномірно розподілялося і віддавалася тепло! Деякі випікають хачапурі в духовці, але це вже занадто сильний відхід від класики.      І не треба щедро змащувати тісто після випікання вершковим маслом. Це не осетинські пироги!