Така картопляна запіканка з бринзою дуже проста, але з незвичайним смаком. Її приготування займає мало часу, тому вона чудово підійде як для робочих буднів у якості основної страви, так і в якості гарніру до печені, при більших застіллях. Бринза та сметана у цій запіканці переносять думками на карпатські пагорби, а зелена цибуля додає свіжості та яскравості страві. Картопляна запіканка виходить соковитою, з приємною кислинкою сметани та солонуватістю бринзи.Перед складанням та запіканням будь-якої запіканки з картоплею, я практично завжди, за винятком гратену з картоплі, спочатку готую картоплю до напівготовності і лиш тоді викладаю шарами. Тоді картопля виходить ніжнішою в кінцевій страві й готується рівномірніше, разом з рештою інгредієнтів. Тому не раджу все спрощувати, це не займе багато часу, а результат того вартий.При бажанні, крім зеленої цибулі, можна додати ще зелень петрушки та кропу. А ще, дуже цікавою запіканка буде з карпатськими копченими сирами. Спробуйте, якщо будете мати таку можливість.
Про любов угорців до лангошівВ Угорщині без лангошів не обходиться жоден фестиваль чи народне гуляння. А пункти смаження лангошів можна знайти, як в парках, так і серед міста, поміж міськими ресторанами та кав'ярнями. На вихідних часто можна побачити черги угорців, що вишикувались по народний улюблений смаколик. Не кожна нація може похвалитись такою вдалою вуличною стравою, яка б стримувала популярність хот-догів та гамбургерів. Лангоші дійсно дуже смачні, а ще, їх так просто готувати вдома! Раніше лангоші готували із залишків хлібного тіста, що залишалось після формування буханців. За традицією, щотижня випікався свіжий хліб, й залишки, що залишались, чи які намірено залишали, використовували для випікання цього смаколику, який ще називають угорським пласким хлібом. Лангоші готують, як зі звичайного прісного дріжджового тіста, так і з дріжджового тіста з додаванням картоплі, який ще інколи називають крумпліш лангош. Вашій увазі я пропоную мою інтерпретацію останнього. Я дуже люблю хліб та булочки з додаванням картоплі. Вони виходять такими хрусткими з надзвичайно ніжним м'якушем. Лангоші з тіста з додаванням картоплі також виходять неймовірно смачними й, як на мене, смачнішими ніж зі звичайного тіста, без картоплі. Про картоплю для лангошівДуже важливо подрібнити картоплю одразу після відварювання. Якщо залишити її вистигати, в тісті будуть відчутні грудочки, оскільки вона не подрібниться як слід. Але додавати до тіста слід вже вистиглу картоплю, щоб не перегріти дріжджі. Про розмір лангошівУ рецепті я подала невелику кількість дріжджового тіста, з якої виходить 4 лангоші, дещо менші ніж традиційні лангоші в Угорщині, або ж 2 традиційні. Для більшої сім'ї чи компанії, можна сміливо подвоювати чи потроювати кількість картопляного тіста. Це настільки смачно, що я просто одразу не роблю багато тіста, оскільки просто неможливо втриматись, щоб вчасно зупинитись:-). Про подачу лангошівБувають лангоші, як прості, так і фаршировані. Про останні, я обов'язково ще зроблю пост та напишу про нюанси приготування їх та різноманіття начинок. Щодо простих пласких картопляних лангошів, то їх можна подавати зі сметаною та сиром, можна подати з дрібно порізаною шинкою чи з кружальцями сирої цибулі. До речі, угорці, так само, як і українці, полюбляють сиру цибулю, й можуть їсти її навіть просто з хлібом. Якщо ще до хліба та цибулі є хороше сало, тоді це взагалі свято!:-) Про часникЧасто лангоші або натирають часником, або поливають часниковим соусом, який подібний до того, що готується до українських пампушок з часником. Інколи сметана змішується з вичавленим часником. Я надаю перевагу натиранню хрусткого картопляного лангоша розрізаним зубцем часнику. Тоді аромат часнику не нав'язливий, дуже приємний і лангош залишається хрустким. Дивіться відео-рецепт приготування лангошу:Важливі правила смаження в оліїВкотре напишу про смаження у великій кількості олії, адже це дуже важливо. Олії має бути по-справжньому багато, щоб смаження почалось належним чином. Якщо олію добре розігріти та підтримувати стабільну температуру під час смаження (для цього потрібна велика кількість олії, щоб вона не надто охолоджувалась після опускання лангошів), то лангоші не будуть вбирати зайвої олії. Тому не шкодуйте олії і добре її розігрівайте, аж до потріскування, перед тим як опускати в неї лангош.Приготування картопляного лангошу
ПРО ПЕЧЕНУ КАРТОПЛЮ З СИРОМ ТА БЕКОНОМ Двічі печена картопля, - це одна за найбільш затишних осінньо-зимових страв. Це дуже смачно, а ще ситно та зігріваюче. Уявіть собі рум’яну, ароматну картопельку із запеченою шкірочкою, що не менш смачна ніж те, що під нею. Та й начинка картоплі просто тане у роті та тішить багатим смаковим ансамблем усіх складових начинки. Котра, до речі, може бути абсолютно різною. Якщо є бажання, бекон можна замінити тушкованими грибами. Сир може бути різним. Навіть бринза заграє інакше тут. Замість зеленої цибулі звісно може бути кріп або петрушка чи навіть кінза. Хто що любить. Але як би Ви не змінювали наповнення, смачно буде неабияк. А ще бюджетно. Хоч задоволення від такої вечері буде не менше ніж від м’ясної печені, це я Вам гарантую! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ПЕЧЕНОЇ КАРТОПЛІ З СИРОМ Попри простоту страви, тут все ж є свої нюанси. Перед запіканням, кожна картоплина проколюється виделкою. Це потрібно аби виходив пар і шкірка картоплі довільно не тріскала при запіканні. Оскільки в картоплині чимало вологи, особливо в осінній картоплі й шкірка діє як ізолятор. Якщо не буде виходу пари, картопля може тріскатись при випіканні її при такій високій температурі як 220ᵒС. А така температура, своєю чергою, потрібна аби шкірка була ароматнішою та смачнішою. Для цього ж вона змащується олією та солиться зверху. Я знаю, що більшість в Україні пече картоплю просто вставивши її у духовку. Часто не переймаючись температурою. Але повірте, завдяки цим додатковим крокам, Ви приготуєте найсмачнішу печену в шкірці картоплю у своєму житті. Вона може й до начиняння не дожити:-)). НАЧИНЯННЯ ПЕЧЕНОЇ КАРТОПЛІ Ну і щодо начиняння. Після випікання у кожній картоплині потрібно зробити досить великий надріз. Але не надто. Такий, щоб було зручно вибирати м’якуш. І далі вже справа сенсорного відчуття та особистої вправи. У кожного буде по-різному. Потрібно вибрати максимальну кількість м'якуша, але так, щоб картопля ще тримала форму. Виберете забагато, вона розвалиться, тож вважайте:-). І все гаряче, сім’я голодна, всі ходять і питають коли вечеря, бо пахне вже смачно. А тут Ви з тою картоплиною, що обпікає руки, намагаєтесь створити якнайбільше простору для смачної начинки. Але зате яка буде нагорода!:-) Й говорячи про начинку, її можна зробити абсолютно різною. Хоч звісно, хороший бекон чи шинка ще жодну справу не зіпсували. А найкращі бекон та шинка – це ті, що зроблені вдома. Як вдома приготувати копчений бекон чи шинку, навіть не маючи коптилки, читайте в моїй першій кулінарній книзі «Знаю, що споживаю». Якщо бажаєте зробити страву вегетаріанською, тоді бекон можна замінити: тушкованими грибами, припущеними кубиками солодкого перцю, тушкованою капустою, обсмаженою цибулею, посіченими чорними оливками тощо. Сир в принципі можна упустити або ж урізноманітнити його й цим видозмінювати смак начинки. А от чого не можна позбуватись, то це відповідної кількості жирів. Того що додається у начинку окремо: масло (олія у пісному варіанті), сметана (можна замінити олією) і тож жир в якому тушкуєте те, що додасте до начинки або ж жир що стік при підрум’янюванні бекону чи шкварок. Котрі, теж тут будуть доречними (картопля зі шкварками, кропом на бринзою, це Вам ідея на ще одну неймовірну варіацію цього рецепту). Адже як і з начинкою для вареників, так і тут, буде вона сухою, якщо не дати трохи жирів. І це однозначно зіпсує страву. ПРИГОТУВАННЯ ПЕЧЕНОЇ КАРТОПЛІ З СИРОМ ТА БЕКОНОМ:
Смачний та простий у приготуванні суп для робочих буднів. Прості складові й не складне приготування, створюють ситний суп з багатою консистенцією. Зернята сухої гірчиці, надають супу приємний легкий гірчичний посмак та цікавий хрускіт. Такий суп можна варити й з кольрабі, взявши 2-3 голівки цього виду капусти й порізати соломкою. Загалом, смак та аромат копченостей з капустою, збагачених сметаною, вже сам по собі досить інтенсивний, той я варю його на воді. А якщо хочете зробити смак такого супу з капусти ще інтенсивнішим, варіть його на м'ясному чи овочевому бульйоні. Пам'ятайте, що меленим чорним чи білим перцем слід приправляти страви в кінці приготування, адже їх тонкий аромат швидко вивітрюється під час термічної обробки і чим вона довша, тим менше відчувається аромат перцю, лиш його пікантність.
Чудовий весняно-літній польський суп ботвінка приготовлений по мотивах дитячих спогадів мого чоловіка поляка. Цей суп був як символ початку сезону свіжої зелені та овочів, коли батько чоловіка, мій свекор, приносив з дачної ділянки свіже бурячиння, яке вже з нетерпінням чекала мати, моя свекруха, щоб приготувати цей яскравий, смаком і виглядом, суп та потішити дітлахів. Ніколи не готувала версії ботвінки з російської кухні, але з того, що пише Вікіпедія, вони суттєво відрізняються. А спільне в них лиш те, що можуть подаватись як в теплому, так і в холодному вигляді. В Україні, або принаймні в тому регіоні де я приживаю, таких супів не готують, тому для мене це був перший досвід з бурячинням в супі. Оскільки молоде листя буряка в салатах для мене більш звична справа. Ботвінка - суп сезонний і ним слід насолоджуватись в сезон, з тією легкістю і особливим смаком який дарує молода зелень буряка, й не шукати сумнівної заміни бурячинню в не сезон.800 грам молодого бурячиння разом з дрібними бурячками.
Рецепт такого незвичайного терріна я адаптувала з книги сестер Эйзенман "Party Food Bible" By Lisa Eisenman Frisk, By Monica Eisenman. У цій книзі є чимало цікавих рецептів закусок та святкових страв у форматі міні. Далі можливо буде більше рецептів з книги цих креативних сестер, коли напишу детальніше саму книгу. А поки що, пропоную Вашій увазі террін з цвітної капусти з копченою шинкою. Він привернув мою увагу своєю відносною легкістю, як на террін, й корисністю, адже сметана використовується з невеликою жирністю, цвітна капуста залишається сирою, а ще там є хрін та зелена цибуля трибулька, вона ж цибуля різанець. Террін виходить яскравим та дуже ароматним. Якщо Ви не пробували споживати цвітну капусту сирою, сам час почати. Вона не лише дуже смачна сирою, а й корисніша. А ще, вона приємно хрумтить, що створює в терріні різноманіття консистенції. Від кремової сметани, пружної шинки, до хрусткої цвітної капусти. Террін з цвітної капусти робити надзвичайно просто. Головне не перегріти желатин й остуджувати достатньо часу. А ще, з мого власного досвіду, скажу, що навіть якщо на упакуванні Вашого желатину пишуть, що його можна не замочувати попередньо і так краще його замочити. Тоді він розчиняється набагато швидше та рівномірніше. При потребі, террін можна приготувати за добу до планованої подачі, але з'їсти його потрібно протягом 2-х днів з моменту складання, адже там сира цвітна капуста, нехай і добре охолоджена.
Білокачанна капуста просто в неймовірному амплуа, запечена до золотистого рум'янцю, з густим сметанним соусом. Не пробували печеної капусти? Це ідеальний рецепт щоб почати своє знайомство з капустою печеною. Вона набуває незвичайного смаку, який набагато цікавіший ніж у тушкованої чи вареної капусти. Такий незвичайний гарнір сподобається навіть дітям. Таким самим чином можна запекти і савойську капусту, але час запікання потрібно скоротити приблизно вдвічі, адже вона ніжніша ніж білокачанна. Загалом час запікання поданий у рецепті лиш відносний орієнтир, адже розуміння середньої голівки капусти у кожного своє, а від розміру качана, залежить й розмір сегментів, що запікаються. При бажанні, можна спекти капусту не посипаючи сиром. Без нього буде теж смачно. У нас сирна родина, усі, від найстаршого до наймолодшої, палко люблять сир. Тому, я дуже часто використовую сир у стравах. А от соус раджу готувати обов'язково. Без нього страва не буде повною, отже не лінуйтесь!
Цей рецепт адаптовано з рецепта однієї чудової людини, моєї знайомої Вікторії Потічко. Я побачила цей рецепт в Instagram стрічці Вікторії й одразу знала, що хочу його спробувати. Попри мій скептицизм до дієтичних десертів, цей мене та мою сім'ю підкорив. Готувати легко, смак відмінний, зникає миттєво, ще й абсолютно не залишає після себе почуття провини:-)). У Вікторії десерт називався "Нагодувати дітей домашнім сиром", що має глибокий сенс, адже в основі самого рулету та крему саме домашній сир, його тут найбільше, а діти такий рулет просто "змітають". І цукру у ньому стільки, скільки захочете покласти (сама не вірю, що таке пишу, сама всіх виховую, щоб не чіпали цукор в моїх рецептах десертів, бо це теж технічна складова!!, бо так і є!), тут лише в рулеті та невеличка кількість цукру потрібна для того, щоб все вдалось, а в крем взагалі можна не додавати його. Якщо Ваші фрукти чи ягоди солодкі, можна дійсно без нього. Тобто, якщо розмірковуєте чи пекти чи ні, обов'язково пекти! Загалом, від рецепта Вікторії я відступила зовсім мало. Адаптувала до нього свою звичну техніку приготування бісквітного тіста, що позбавляє потреби окремо збивати білки (це таки полегшує життя!) й додала 1 ч.л. крохмалю, для більшої стабільності маси. Зовсім трішечки також збільшила кількість сиру в рулеті та кремі, просто хотіла використати все пакування, що у мене було. Вийшло відмінно! Щодо цукру в кремі, можна його не додавати, але не варто усе збивати з бананом. Зізнаюсь, я взагалі не розумію загального захоплення бананом при намаганні не вживати цукру. Збитий банан перетворює, все разом з собою, на клейку, слизьку масу, яка швидко темніє і просто блискавично втрачає свіжість й вже за годину смакує як зіпсутий продукт. Тож краще додати ту ложку цукру й не морочити собі та рідним смакові рецептори:-).
В нашій сім'ї одразу видно коли починається сезон ягід. В сімейному раціоні з'являються різноманітні страви з ягодами: пироги, десерти з гранолою та різними ягодами, не солодкі салати з додатком ягід і обов'язково оладки. Насправді, оладки це найпростіший спосіб введення в сімейний раціон ягід. При нагоді й сімейні сніданки стають яскравішими. А готуючи їх із заморожених ягід, можна відчути на якийсь час теплий подих літа. Оладки з чорницями дуже легко готувати і як діти, так і дорослі, завжди їм дуже раді. Суміш сметани та кефіру у цьому тісті надають йому ніжну консистенцію і приємний посмак. Але слід пам'ятати про те, щоб не надто довго мішати тісто, лише стільки, скільки потрібно для повного змішування інгредієнтів. Якщо мішати надто довго, оладки з чорницями будуть тугими. Більше про те, як готувати пухкі та ніжні оладки читайте в статті про оладки. При бажанні, такі ж оладки можна приготувати зі смородиною чи лохиною. А саме тісто смачне навіть для чистих оладок без додавання ягід.
Цей рецепт приготування печеної картоплі просто надзвичайно простий, але й один з найбільш улюблених. Можна, звичайно ж, запікати картоплю обкачану й у пшеничному борошні, але у запеченої в житньому борошні, обдирному чи грубого помелу, шкірочка набагато смачніша й рельєфніша.Така запечена картопля у житньому борошні буде відмінним гарніром до м'ясних та рибних страв, хоч таким пристрасним поціновувачам картоплі як я, крім хорошого соусу до неї може бути більше й нічого не потрібно.Важливим, у приготуванні такої картоплі, являється попереднє відмочування, завдяки йому, шкірочка виходить більш хрусткою й саме борошно краще прилягає до поверхні картоплі. І, звичайно ж, температурний режим. Картоплю потрібно запікати при високих температурах.
Воістину святкова страва. Вишукана, і що саме приємно, абсолютно не клопітка закуска. Готувати її дуже легко, а справляє враження на кожного, хто любить рибку сім'ї лососевих.Цієї кількості вистачає для середнього сімейного застілля, якщо у Вас гостей буде чимало, краще подвоїти кількість інгредієнтів і далі дотримуватись рецепту. І не нарізати порціонно, а подати як паштет, одним гарним шматком. Якщо будете подвоювати кількість інгредієнтів, тоді можете викласти масу в святкову форму, скажімо ялинку чи серце, можна силіконову, так легше виймати буде, але застеляти харчовою плівкою все одно буде потрібно.
Чудові налисники на пиві з незвичайним смаком. Пиво надає налисникам незвичайний, я б сказала навіть виразно хлібний посмак, а не алкогольний, й цікаву консистенцію. В тісті є також житнє борошно, що надає налисникам приємний аромат та смак. По консистенції, вони дещо грубші за звичні нам молочні налисники і вони чудово поєднуються з різноманітними начинками. Як приклад: з шинкою, сиром та зеленою цибулею. Дуже смачно буде з обсмаженими грибами чи томленим шпинатом з часником, й навіть з тушкованою капустою! Або ж можна подати їх просто зі сметаною та зеленню, якщо нема часу чи бажання готувати начинку.Процес смаження налисників короткотривалий і весь алкоголь з пива не випаровується, тому не раджу давати їх дітям. Це дорослі налисники. Дітям, з незвичайних налисників, можна запропонувати налисники на маслянці чи з додаванням домашнього сиру.Якщо в процесі смаження зауважите що тісто стає густішим, а це нормально, додайте трішки води і перемішайте. Зазвичай, тісто для налисників залишається на 30-60 хв відпочити, щоб воно набуло потрібної консистенції, але у випадку з пивним тістом, де бульбашки мають значення для консистенції налисників, цей крок зайвий. Але між смаженням першого та останнього налисника тісто може трохи зробитись густішим.
Ці картопляні оладки з беконом, особливо смачні зі сметаною з зеленою цибулею, але це вже відхід від класики, моя імпровізація. Якось давним давно, одна дівчина попросила в мене щось з ірландської кухні.Щиро признаюся, що я з цим затягнула. Виправляю помилку! Не хотілося публікувати рецепт печені з баранини, содового хліба або навіть ірландського шоколадного торта на пиві. Захотілося чогось іншого ... І ось, посиділа, подумала, погортала книги. Почала, звичайно ж, з книги чудесної ірландської жінки-кулінара (просто не сприймаю слово «кулінарка»), Дарини Аллен про забутих навики приготування їжі (Forgotten Skills of Cooking). І ось вони прекрасні картопляні боксті. Ті, хто довше вже стежить за моїми рецептами і читає передмови, знає яка слабкість у мене до картоплі:-) Можу солодкого не їсти, і не скаржитися. А ось без картоплі ні тижні ... (Я все ж намагаюся обмежувати своє основне джерело зайвих кілограмів:-)) Були вже галушки польські, два види, і цепелінай, і деруни, тепер вже і ці красені потрапили в колекцію рецептів на сайті. Повернемося до страви. Традиційно боксті не подаються зі сметанним соусом, як в рецепті. Це вже моя вигадка і вплив польської кухні. У Польщі майже все з соусом, і це чудово!:-) Ви вирішуйте самі як Вам більше до душі.
Продовжуючи публікацію рецептів з книги "У будні та свята" Дарії Цвєк, для кращого ознайомлення з книгою, пропоную Вашій увазі черговий рецепт: риба запечена з помідорами. Дуже цікава, доволі проста, але смачна страва з рибного філе, для якої підійде філе як морської так і прісноводної риби, запеченого з часником, цибулею, помідорами, сметаною та петрушкою, під сирною шкірочкою. Хоч публікуючи рецепти з книг я подаю їх практично у незміненому вигляді, цей рецепт, з огляду на деякі технічні проблеми приготування оригінального рецепта, я дещо підкоригувала, про що пишу далі у передмові до рецепта. В оригінальному рецепті, Дарія Цвєк вказує порядок перекладання інгредієнтів так, що зелень петрушки повинна бути зверху. При температурі запікання 240 ᵒС, яку швидше за все вказала особа, що займалась редакцією тексту для видавництва Старого Лева, зелень петрушки просто на просто обвуглиться, а як не обвуглиться, то смак і вигляд і так втратить, тому я нею посипала цибулю і накривала кружечками помідорів. А ще, у рецепті Дарії Цвєк вказано, щоб сметану, окрім борошна, петрушки та солі, змішати ще й з половиною склянки води. Я імпульсивно так і зробила, але Вам не раджу. Було стільки рідини, що довелось зливати, й борошно у сметані не допомогло. Вода там зайва. Овочі пускають сік, риба в процесі запікання пускає сік, навіть при таких високих температурах, він весь не випаровується. Тому самої сметани вистачить! Я використовувала домашню сметану, для магазинної, раджу збільшити кількість борошна до 1,5-2 ч.л., бо вона може згорнутись. Але якщо є можливість, звичайно ж, краще готувати з домашньою сметаною.
Ідею такого простого салату я спочатку підгледіла у одного зі своїх кулінарних кумирів, Томаса Келлера, а коли почала цікавитись салатом в інтернеті, то відкрила для себе, що існує стільки його інтерпретацій, що це мало не американська класика вже. От, начитавшись, поекспериментувавши, пропоную Вам свою версію цього простого, швидкого у приготуванні й надзвичайно смачного салату на основі салату сорту айсберг. У сезон, салат сорту айсберг можна замінити молодою капустою, буде теж дуже смачно, адже всі інгредієнти у салаті ідеально підходять і для капусти. Іншим листовим салатом замінювати не можна, адже будь-який інший сорт листового салату, більш ніжний ніж айсберг, просто на просто розкисне під густою заправкою. Такий салат буде цікаво виглядами навіть на святковому столі, а при буденній трапезі, можна його подавати як додаток до страви чи навіть гарнір. При бажанні, зверху, поміж сегментами салату можна викласти й половинки варених перепелиних яєць, тоді буде більш ситно. А ще, бекон можна замінити улюбленою шинкою, але смажити тоді потрібно її принаймні на додаткових 2 ст.л. рослинної олії чи смальцю. Не менш цікавим салат буде й з крутонами із житнього хліба. Отже, можете сміливо експериментувати з приготуванням салату айсберг.
Така проста і дуже смачна страва. Хоч створена вона як гарнір, який підійде як до м'яса так і до риби, хочеться не переставати їсти таку картоплю. Сметана надає таку приємну кислинку, бекон аромат та хрускіт, а цибуля легку пікантність та яскравість смаку. Взагалі таку універсальну страву як картопляне пюре можна урізноманітнювати без меж, це лиш один приклад такого урізноманітнення. Сметану обов'язково слід доводити майже до кипіння перед додаванням до картоплі. По-перше, тоді сметана не охолодить картоплю, по-друге, якщо сметану додати холодною, картопляне пюре буде тьм'яним і "збитим". Замість бекону можна використовувати будь-яку шинку чи ковбасу, але тоді вже рум'янити на невеликій кількості рослинної олії чи вершкового масла. А замість цибулі, звичайно ж, можна додати будь-яку улюблену зелень.
Оселедець - це напевно, разом зі скумбрією, найкорисніша риба з усіх можливих. Вона мешкає в натуральних умовах в морських та океанічних водах, а не годована на фермах на гормонах, антибіотиках та комбікормах. Це також жирна риба з багатим вмістом корисних жирних кислот Омега-3 та ще багато чого хорошого, як наприклад чималого запасу вітаміну D. Крім того, це риба доступна й усім нам знайома. Щоправда, далеко не всі пробували її в іншому вигляді ніж солену чи мариновану. Пропоную Вам приготувати смаженого оселедця, натертого сіллю та меленим коріандром, який так ушляхетнює смак цієї корисної риби. А до нього подати сметанний соус з хроном та хрусткою цибулею. Буде дуже смачно! Передусім, параноїкам напишу, що з Вашим кишківником буде все добре після споживання риби зі сметанним соусом. Міф та переляк який існує в Україні (я ніде більше не зустрічала такого страху), про споживання риби разом з молочними продуктами, для вразливих кишківників, може стати реальністю лише з молочними продуктами, а не кисломолочними, до яких відноситься сметана. Сама ж я не раз пила молоко після риби і ще жодного разу не мала наслідків. А в Польщі, взагалі солених оселедців в молоці відмочують, щоб більше солі витягнути з риби перед тим як полити олією та оцтом й подати до столу, бо там вони справді солені. Я ще жодного разу не чула щоб хтось скаржився на проблеми з травленням. (А може в Польщі просто не знають про можливу перспективу просидіти в інтимному місці пів вечора після споживання риби з молоком:-)). У всякому разі, чим менше усіляких забобонів та страхів в житті, тим легше жити. А оселедець зі сметанним соусом дійсно дуже смачний. І ще хочу написати про смаження. Я практично ніколи не обкачую риби в борошні перед смаженням. Я люблю смак якісної риби, чистий смак, а не спотворений борошном. А якщо добре розігріти сковорідку, з достатньою кількістю олії, то не потрібно ніякого борошна. І так буде хрустко та смачно!! Важливо, щоб перед тим як викладати рибу на сковорідку, потрібно, щоб сковорідка і олія у ній були добряче розігріті. А вже коли виклали її, то смажити на середньому вогні, з обох сторін до готовності. Це потрібно щоб шкірочка не приклеїлась до сковорідки і щоб риба не вбирала багато олії та гарно рум'янилась. Якщо смажите рибу шматками, то краще смажити її швидко, на доволі сильному вогні (вкотре повторюю, що риба не любить повільного томління). А якщо цілою, то смажити слід на помірному вогні, щоб вона досмажилась до готовності, тоді коли шкірочка буде рівномірно рум'яної. Але викладати рибу все одно потрібно на добре розігріту сковорідку й після того регулювати вогонь. Для приготування соусу, я спочатку поливаю цибулю окропом. Це потрібно, щоб цибуля втратила свою пікантність, але зберегла хрускіт. Навіть попри свою любов до гостроти та аромату цибулі, я вважаю, що у цьому соусі вона не доречна. Тут хрін грає головну смакову роль, а цибуля створює приємну консистенцію.
ПРО БАРВИСТИЙ САЛАТ ЗІ СПАРЖІ З ЯЙЦЯМИ ТА БЕКОНОМЦей салат по-дитячому простий у приготуванні, але ж такий смачний, вишуканий та красивий. Хрумка, соковита спаржа, просто бланшована у підсоленій і трішки підсолодженій воді. Заправка на основі сметани з гранульованим часником. Соковиті овочі, ситне та барвисте яйце й ароматний, підрум’янений бекон. Це ще та спокуса. Спокуса, яка залишає шлунок задоволеним, а совість чистою, адже на користь! Стільки кольорів та овочів в одній тарілці! А ще квіти. Обов’язково їстівні. Красиві, ніжні і навіть смачні! Спробуйте! Смакуйте і дивуйте! Ловіть той сезон спаржі! Вбирайте його в себе! Набирайтесь сил та вітамінів зі смаком. ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ ЗІ СПАРЖІ З ЯЙЦЯМИ ТА БЕКОНОМЯк вже писала, зелену спаржу чистити не обов’язково (не вірте тим, хто у цьому переконує, в більшості найкращих ресторанів Європи цього не роблять), хоч дехто на цьому має пунктик і чистить. Якщо маєте пунктик і Ви, чистіть, аби задоволення було повним! А загалом, вистачить відламати жорсткі кінці і все. Ну і якщо дуже заважає, то ту невелику кількість «луски» на поверхні теж обірвати.Тут, для цього рецепту, спаржа бланшується і робити це потрібно коротко, аби не переварити ніжні стебла. Якщо це зробити, спаржа раптом стає волокнистою і набуває не зовсім приємного смаку. Тож не відходьте далеко і вчасно відціджуйте.Ну і щодо приготування салату. Варто це робити безпосередньо перед подаванням до столу. Соус має кислинку, яка в’їдатиметься в овочі й з часом вони втрачатимуть пружність та соковитість. Найкраще салат смакує в перші 30 хвилин після приготування. Майте це на увазі.Якщо є бажання, зверху можна посипати салат бринзою чи кремовим сиром Фета. Буде теж доречно та смачно!ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ ЗІ СПАРЖІ:
Не складний, але ефектний сметанний террін з шинкою, маринованими огірками та хроном, буде справжньою прикрасою святкового столу. Це чудова закуска, а ще, відмінний додаток до варених яєць, що стає особливо актуальним на Великодньому столі. Й попри дещо пафосну назву, такий, самий справжній террін, зможе приготувати на своїй кухні навіть новачок. А якісний та універсальний желатин Dr. Oetker Вам у цьому допоможе й дозволить з легкістю обійти всі гострі кути у приготуванні цієї вишуканої, великодньої закуски. Загалом у приготуванні цього терріну все доволі просто. Головне тут якість інгредієнтів та правильна робота з желатином та сметаною. Щодо желатину, то можна використати як порошковий, так і листовий желатин. Щоб використати листовий желатин, замість 9 грамів порошкового, потрібно взяти 5 листів желатину листового й замочити їх у великій кількості холодної води. Відтиснути й помістити у злегка підігрітий маринад з огірків. Далі слідувати рецепту. Отже, щоб усе вдалось як слід, сметану потрібно використовувати дуже жирну. В ідеалі 30% або більше. При бажанні, можна використати вершки з такою ж жирністю, з ними теж буде смачно, але тоді, до вершків слід додати ще 2 ст.л. лимонного соку (не лякайтесь, це зробить їх густішими). Зі сметаною з меншою жирністю або гіршою якістю маса може бути надто рідка. Якщо, після введення рідини з желатином, маса стала дещо рідкою (багато залежить від якості сметани), не переживайте, все нормально. Просто викладаючи сметанно-сирну масу в форму, між шарами, кладіть форму у морозильну камеру на 10-15 хвилин. А потім продовжуйте роботу. З якісною сметаною такого статись не повинно, але попереджую на всяк випадок. Щодо шинки, то можна використати абсолютно будь-яку, аби вона була тонко нарізаною. А замість цибулі-різанець чи зеленої цибулі, до смаку, можна використати кріп.
Мені давно хотілося знайти для себе хороший рецепт тіста для пирога на сметані, так як я дуже люблю особливу нотку кисло-молочних продуктів по суті в будь-якому виробі з тіста, Чи-то млинці чи пироги. І як завжди в моєму випадку, вдалий рецепт виходить методом проб і помилок. Це тісто виходить еластичним (завдяки кислоті лимонного соку і сметані), з вираженим кисло-молочним смаковим акцентом. Після випікання тісто стає дуже хрустким, розсипчастим і злегка масляним, завдяки чому і з'являються асоціації з листковим тістом. Це тісто не вимагає дуже холодного масла і є менш капризним при замішуванні, ніж класичне пісочне тісто для пирогів. Навіть "відпочинок" тіста після замісу може відбуватися при кімнатній температурі. NB: "Відпочинок" після замішування, по суті, є обов'язковим для всіх видів тіста які збираєтеся розкачувати. Глютен в пшеничному борошні "розслабляється" і тісто набагато легше розкатати, воно стає більш еластичним і не збігається назад при розкачуванні. Просто ідеальне тісто для рустикальних галет з несолодкими начинками та й для різних пирогів. Може і з солодкою начинкою комусь би сподобалося, але що стосується сметанної нотки в тісті, при десертних начинках, мені вона здається зайвою. Якщо ж хочете приготувати Галетт з фруктовою начинкою, використовуйте рецепт тіста з пікантної яблучної галети, як основу для Ваших експериментів.
Страва з мого дитинства. У зв'язку з ти, що мій батько ще й досі завзятий рибалка, риба прісноводна у нас була майже завжди, якщо не свіжа, то заморожена. І, напевно, єдина страва, яку я любила з прісноводних риб, була саме риба в сметані. Цього разу я використала білого амура, якого впіймав мій чоловік (на щастя для мене, рибалка він не завзятий :)), а мама зазвичай робила цю страву з карасем або коропом. Страва найпростіша, справді українська. Я, навіть, уявляю собі, яким би був аромат і смак цієї риби приготовленої в печі.
ПРО ВЕСНЯНИЙ САЛАТ З БЕКОНОМ:Зізнаюсь, що у мене слабкість до таких салатів. Ними я могла б снідати, обідати чи вечеряти. Вони барвисті та дуже смачні. А ще, після них завжди совість чиста. Стільки овочів та вітамінів. Звісно, на бекон можна прикрити око:-), аби збалансувати ту всю корисність неймовірним смаком:-). Адже бекон один з тих продуктів, що більшість страв робить смачнішими. Цей салат, викладений смугами, замість змішувати усе разом, не лише відмінно смакує, а й виглядає святково, по-особливому. Ідеально до весняного святкового столу. І не треба ніяких «мімоз» з «олів’є». Соковита зелень, хрумкі огірки та редиска, солодкавий горошок, пряна цибуля та ароматний бекон, й усе це під сметано-часниковою заправкою. Ви ще не біжите по овочі?:-)ПРО НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ВЕСНЯНОГО САЛАТУ:Звісно ж, при приготуванні салату можна використати консервований горошок. І до салату ще можна додати сир Фета, буде ще поживніше і ситніше. Замість зернят кунжуту можуть бути будь-які зернята, горішки чи навіть грінки.Якщо є бажання, до заправки можна додати 1-2 гілочки січеного кропу. Часник у заправці може бути свіжим, але від нього потім не зовсім приємний аромат для оточуючих. Гранульований часник таких проблем не створює, він лагідніший смаком і не такий агресивний для шлунку.Заправку для салату можна приготувати завчасно, як і зварити яйця та підрум’янити бекон. Навіть овочі можна порізати завчасно, лиш не поливати їх заправкою і не солити, а скласти у ємності, що герметично закриваються, аби не обсихали. А коли вже треба буде подавати до столу, тоді все викласти, полити заправкою і подавати одразу ж. Це один з тих салатів який робиться свіжим і таким споживається. ПРИГОТУВАННЯ ВЕСНЯНОГО САЛАТУ:
Ніжна консистенція цього плавленого сиру для намазування за рецептом з книги "Знаю, що споживаю" просто узалежнює. Це сир для канапок чи приготування супів, а можна його їсти просто ложкою, адже так смачно й натурально! І Ви точно впевнені у його складі, без поліпшувачів смаку, емульгаторів, пальмової олії, тощо. А якщо до ще теплого сиру додати свіжі, дрібно порізати трави чи трішки улюблених спецій, подрібнених горіхів або ж сухофруктів, Ви у себе на кухні створите ексклюзивний, вишуканий плавлений сир. В своїй книзі для плавленого сиру для нарізання, іншого його виду, я додавала навіть бекон, на канапках чи для фарширування м'яса або ж картоплі дуже смачно. І повірте, це геть не складно! Щоб консистенція плавленого сиру була дійсно кремовою та однорідною, дуже важливо добре подрібнити сир. Тому, перемелювання чи перетирання, обов'язкові! Як і збивання блендером усього разом, що йде слідом. Чим жирніший Ваш домашній сир, тим ніжнішим буде плавлений сир. При бажанні, до ще теплого сиру можна додати улюблену зелень, чи улюблені спеції, підігріті на сухій сковорідці та дещо потовчені. Це надасть Вашому витвору унікального смаку. Можна додавати також горіхи, сухофрукти, подрібнену та обсмажену шинку чи бекон. Готуючи плавлений сир на водяній бані, довго буде здаватись, що нічого не відбувається, а десь аж за 7-8 хвилин, маса почне ставати все одноріднішою та одноріднішою. Й в жодному разі не можна відходити від сиру, коли Ви поставили його на водяну баню, адже якщо його перегріти, маса просто розшарується. З тієї ж причини, як тільки сирна маса стала однорідною, не потрібно її гріти далі, одразу слід знімати та розливати у підготовлений посуд. І ще одне, потрібно помішувати не надто інтенсивно. Чим інтенсивніше Ви мішаєте, тим тугішим буде сир.
Не знаю як у Вас, у мене завжди залишається трохи каші яку потрібно утилізувати. Мова не лише про гречану, а й інші види розсипчастих каш. Оскільки в моїй сім'ї ми не їмо каш в класичному їх розумінні, як каші, з підливою, без чи з молоком (виняток - це лиш гречана каша з молоком, яку люблять лиш діти), з каш я роблю в основному салати, інколи у супи кладу, а ще додаю у тісто для хліба, замість зернят, таким чином збагачуючи харчову цінність домашнього хліба, але все одно, чимало залишається. Адже каші, щоб збільшити їх присутність в раціоні, мова про ті, які варю розсипчастими, готую одразу в більшій кількості й потім потрішки додаю у страви. Такі оладки - це чудовий спосіб використати їх зі смаком. Дуже вдала у цій ролі гречка, ще й в поєднанні з цибулею та сметаною, але звісно ж, можна використати й інші крупи. Якщо тісто здасться Вам дещо рідким (це залежить від густини сметани та розміру яєць), можна додати трішечки більше борошна. Власне притрушуючи ним тісто зверху, а потім вимішуючи, щоб не утворювались грудки в тісті. При бажанні, для більшої ситності, до страви можна додати домашній чи напівтвердий сир, але грамів 100-150, не більше.