Рецепт цих рулетиків я привезла з собою з тогорічної різдвяної поїздки до Фінляндії. Ними пригощав нас наш товариш сім'ї з Фінляндії, Йонас, з яким мій чоловік потоваришував ще у студентські часи, під час року навчання в цій північній країні за студентською програмою Erasmus. І як я не одноразово писала, Фінляндія тісно увійшла в наше сімейне життя, в якій сауна відіграє значну роль, інтер'єр у нас дома має скандинавські акценти, плоскі фінські житні хлібці у нас завжди є в хлібниці й холодну пору року ми завжди зустрічаємо з особливим ентузіазмом. Ну і звісно, час від часу я готую фінській страви. Ця страва - це такий собі ф'южн, авторська страва нашого товариша, який дуже любить готувати. Й в оригіналі, вона з копченим, сиров'яленим м'ясом оленя і на фото ця закуска теж з ним, бо приїхала до дому, привезла м'ясо оленя й одразу почала відтворювати пригощання. А насправді так само буде смачно з будь-якою копченою, сиров'яленою шинкою, з будь-якого виду м'яса. Це швидко в приготуванні, вишукано, незвичайно й дуже смачно! З фінського столу на український! Смачного! Дрібно порізана, ледь відчутна цибуля додає страві якоїсь зухвалості та приємної пікантності. Якщо Вам свіжа цибуля у стравах надто різка (хоч там її геть небагато), то можна її посолити. Вона дещо зм'якне й гіркота не буде виразною. Щодо розмарину, то можна його не використовувати, але з ним точно яскравіше. І ще одне. Мені найбільше смакують ці рулетики свіжо приготовленими. Хоч можна їх і наперед накрутити й тримати загорнутими у фользі, як наш товариш і робив, накрутив їх на всі свята:-).
ПРО МОЛОДУ КАРТОПЛЮ ПО-СКАНДИНАВСЬКИПодібні рецепти приготування молодої картоплі, з невеликими відмінностями, зустрічаються в книгах про шведську кухню, фінську кухню і навіть норвезьку. Подібну картоплю я пробувала і в Данії, під час сімейної подорожі. Тому і назвала я її скандинавською, бо неможливо приписати її лиш до однієї з цих країн спокою та мінімалізму. Ледь солодкава, ніжна молода картопля з ароматним рум’яним маслом, з його запаморочливим горіховим ароматом, з хрумкими додатками та свіжим кропом. Це так просто і так смачно! А якщо до такої картоплі ще додати шматочки соленого чи копченого лосося, чи скумбрії гарячого копчення або ж навіть підрум’яненого бекону чи шинки, - така картопля одразу стає комплексним салатом. Тож готуйте, експериментуйте поки сезон!ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ МОЛОДОЇ КАРТОПЛІ ПО-СКАНДИНАВСЬКИДля приготування цієї картоплі потрібно використовувати якісне, цільне масло. Ніякого топленого гхі, котре позбавлене молочних білків (так мов би вони були шкідливими, окрім тих, у кого дійсно медично підтверджена не толеранція лактози) та аромату. Адже тут масло рум’яниться доти, доки ті молочні білки осядуть на дно і почнуть красиво рум’янитись і набувати глибокого аромату. І ці ароматні частинки тут у головній ролі. Лиш не відходьте від масла, воно дійсно швидко горить і аромат буде вже не горіховим, а паленим й смак стане гірким. Щодо картоплі, то бажано обирати дрібну чи середню картоплю і не різати та не чистити її, лиш добре помити. Навіть не надто терти. Тоді така молода картопля має найбільше смаку. ПРИГОТУВАННЯ МОЛОДОЇ КАРТОПЛІ ПО-СКАНДИНАВСЬКИ:
Хрусткий хліб, ніжні яйця,приголомшливий соус з креветками зверху – все це гарний початок дня. Яскраві сендвічі зроблять Ваш день яскравим, навіть якщо на вулиці холодно, як осіню в прекрасній Скандинавії…
Хрін крім свого п'янкого пряного аромату, має ще й бактерицидні властивості, що сприяє довшому терміну зберігання домашньої соленої риби. Та й безумовно, його аромат дуже добре підходить до майже до будь-якої риби. Випереджу питання, солити можна практично будь-яку рибу, але жирна риба краще всього себе проявляє. Засолені таким чином оселедець чи скумбрія будуть не менш смачні та цікаві ніж розкішна, хоч не завжди хорошого походження, риба з родини лососевих. Головне зберігати співвідношення кількості солі та цукру до ваги риби.А щодо соленої сьомги, то така сьомга просто неймовірно смакує на скибці свіжого хлібу змащеного вершковим сиром, в товаристві зі свіжим меленим перцем, каперсами та кропом, скроплена кількома краплинками лимонного соку... Просто насолода! Смачних Вам експериментів!
ПРО БІЛИЙ ГЛЬОГ9 років тому на кулінарному сайті Picante Cooking я опублікувала рецепт неймовірно смачного гльогу. Класичного скандинавського пряного гарячого вина, на основі червоного вина з родзинками та спеціями. Це дуже смачний, я б сказала незабутній напій. Тепер же ж хочу ознайомити Вас з дещо іншим, але не менш смачним білим гльогом, з білим вином та ромом. Він теж поширений в багатьох країнах Скандинавії, але однозначно є більш сучасним. І скажу Вам, такий гльог – це чи не найчудовіший спосіб швидко і смачно зігрітись. А ці набряклі у вині родзинки і мигдаль є чи не більшою принадою цього напою, окрім розкішного смаку, звісно. Випробуйте й цей рецепт і я впевнена, Вас здивує білий гльог. Напій не щоденний, напій святковий, дуже зігріваючий, особливий.ПРО ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ БІЛОГО ГЛЬОГУЗагалом, як з будь-якими глінтвейнами і подібними напоями, і з цим рецептом білого гльогу все просто. Головне не кип’ятити алкоголь, а лиш доводити до кипіння. Бо у цьому є різниця. Потрібно усе добре прогріти. Але, щоб видобути зі спецій максимум смаку, вони варяться у яблучному соці, невеликій його кількості. І сік кип’ятити можна та треба. І в самому кінці приготування, вино з родзинками та мигдалем, відціджений, ароматизований прянощами сік та зміцнювач (ром, шнапс чи горілка), для кращого ефекту зігрівання, поєднуються, вимішуються і вже тоді розливаються по горнятках чи келихах. Це дуже смачно!Якщо є охота, можна одразу брати напівсухе чи напівсолодке вино і не використовувати цукор. Можна змінювати кількість спецій до смаку, як і вид сухофруктів. Буде менш традиційно, але смачно звісно буде. ПРИГОТУВАННЯ БІЛОГО ГЛЬОГУ
Рецепт адаптований з чудової книги Тріни Ханеманн "Scandinavian Cookbook". Я трохи змінила пропорції води, цукру та оцту, оскільки маринаду не вистачало на подану кількість інгредієнтів і мені маринад, у версії з книги, здався надто солодким. Тому я підкоригувала його до смаку, хоч залишила маринад кисло-солодким, якими й повинні бути оселедці. Крім того, як правило, в Європі оселедці набагато більш солоні ніж ті, що продають у нас. Там просто нема поняття "малосольні оселедці", тому рідко коли є необхідність вимочувати оселедці цілу дому, вистачить кілька годин, щоб видалити те так сіль, як нечистоти після чищення. Якщо будете використовувати домашнього малосольного оселедця, засоленого цілим, після філетування і так потрібно 1-2 години відмочити, щоб видалити нечистоти і кров. Якщо солите одразу філе, можна вже не відмочувати. Щодо самого оселедця по-шведськи, мені він дуже сподобався, він дійсно нагадував ті оселедці які пробувала в Швеції, хоч там їх стільки видів, що не можна стверджувати, що ті оселедці зроблені по-шведськи, а ті ні! До оселедця в гірчичному маринаді також можна додати приставку "по-шведськи", адже їх там не рідше можна зустріти. Щодо приготування, то все дуже просто. Дуже важливо добре остудити маринад перед заливанням оселедця, щоб не ініціювати процес термічної обробки та не створювати зайвих комфортних умов для розмноження бактерій (хоч кисло-солодке середовище для них загалом не сприятливе, тому термін зберігання цих оселедців в холодильнику досить довгий).
До таких багатоповерхових бутербродів у мене дійсно слабкість. Люблю одночасне поєднання безлічі смакових відтінків. А ще з рибою і морепродуктами! Казка! І готувати такі ласощі швидко, і довго вони не затримуються! Можна також використовувати сьомгу холодного копчення.
Ця канапка навіяна тією їжею, якою насолоджувалась під час моєї поїздки до Данії. Ця країна Андерсена, Лего та вікінгів славиться також новаторською кухнею та нестандартним підходом до простих страв. В Данії дуже цінують місцеві продукти та вміють їх вдало використати, часто в традиційний спосіб з елементами модерну. Саме там я вперше спробувала такий простий інгредієнт страв як житні хлібні крихти. Все настільки просто, а враження майже як від страв молекулярної кухні. В Данії навіть може трохи й зловживали цими крихтами, адже сипали їх в кожну третю страву. Приїхавши до дому, мені якось не вистачало цього елементу у стравах. Зробити такі крихти простіше простого і звичайну канапку чи рибну страву, вони здатні перетворити в щось особливе. Важливо щоб це були саме житні крихти, вони так виразні смаком! Як і в решті скандинавських країн, так і в данській кухні, важливе значення займають різноманітні канапки. В Данії навіть є велика кількість ресторанів, де з їжі подають лише канапки. І в них настільки різноманітні складові, що ніхто навіть не думає нарікати! З цією канапкою та склянкою хорошого пива, можна на якусь хвилю перенести себе в Данію, уявити собі мальовничу скандинавську природу, старовинні палаци поряд з чудовими зразками сучасної архітектури, та приємних усміхнених людей, які, попри капризний клімат та непередбачувану погоду, вміють насолоджуватись життям...
Пікантно й цікаво. Цю страву я їла на Різдво у фінських знайомих. І вона так мені сподобалась, що випросила рецепт. А тепер ділюся з Вами! Не лякайтесь, але м'ясо сире. При правильній обробці, виходить неймовірно ніжна закуска. Дуже контроверсійна страва для тих, хто ніколи не їв сирого м'яса. Але є ж такі як я, любителі карпаччо, струганин і татарських біфштексів!
Такі м'ясні фрикадельки - це напевно найбільш відома шведська страва, одразу ж після малосольного лосося гравлакс. Відома шведська мережа товарів для дому IKEA однозначно зробила свій великий вклад в світову популяризацію цієї страви. Шведські фрикадельки, як правило готують з двох видів м'яса, свинини та яловичини, іноді телятини, й часом з додаванням прянощів, особливо в різдвяний період. І як кожної класичної страви, є безліч рецептів приготування шведських фрикадельок, які поєднують загальні спільні риси. Шведські фрикадельки спочатку обсмажують, лиш щоб надати їм гарний колір та смак, а потім, до готовності запікають. Інколи в соусі, інколи окремо. І якщо запікають не в соусі, тоді його готують окремо, на основі яловичого або телячого бульйону, з додатком вершків. Хоч щодо того скільки, чого і як додавати до соусу, кожен швед має свої поняття і вподобання. Хтось любить більш кремовий, більш вершковий соус до фрикадельок, хтось просто надає перевагу ледь загущеним м'ясним сокам чи бульйону, а хтось просто топленим вершковим маслом поливає. Я пропоную Вашій увазі рецепт, де фрикадельки запікаються в кремовому соусі з вершками. Вони тоді соковитіші і ніжніші, а соус додатково збагачується смачними м'ясними соками. Хоч запечені окремо, викладені в один шар на деко, також мають цікавий смак і більше підходять в такому вигляді для подачі на вечірках, з подачею в стилі шведського столу. Фрикадельки окремо, а соуси окремо. Шведські фрикадельки запечені в соусі більше підходять для затишних сімейних трапез. В самій Швеції немає такої події, де б ці фрикадельки були б недоречні. Навіть на святковому різдвяному столі можна їх зустріти, щоправда в більш пряній версії. Додайте до згаданих в рецепті спецій ще щедру щіпку меленої гвоздики і кориці і у Вас буде практично святкова версія шведських фрикадельок. Якщо бажаєте зробити соус більш інтенсивним і не полінуєтесь, можна замінити частину бульйону в рецепті, соусом демігляс. Тоді соус буде по справжньому насиченим, інтенсивним. І ще одне, формуючи фрикадельки, не поспішайте, спочатку добре вимішайте фарш, аж він зробиться клейким, а потім гарно скачайте кульки в долонях. Тоді вони будуть більш пружніми і будуть краще тримати форму. Щодо ягідного додатку, то його, як правило готують з брусниці. В наших краях практично не можливо її знайти, тому я замінила її журавлиною. Смак майже ідентичний. Якщо маєте доступ до брусниці, готуйте з нею.