ПРО ПРОСТИЙ ЯБЛУЧНИЙ ТАРТТарти та пироги – це ті десерти, які мають зазвичай виглядають значно складнішими, ніж вони є насправді. І цей простий яблучний тарт (невисокий пиріг) дозволить Вам створити справжню кулінарну красу без зайвої мороки. У цьому десерті поєднується ніжна крихкість простого, класичного пісочного тіста, тонкі скибочки ароматних яблук і легка пряність кориці, яка робить смак ще глибшим і теплішим. А якщо подати його з кулькою домашнього морозива, то навіть найзвичайніший день перетворюється на маленьке свято. А ще, цей простий яблучний тарт на пісочному тісті можна готувати хоч щотижня. Настільки він невибагливий у виконанні, але водночас завжди дарує відчуття домашнього затишку й свята. Й завдяки способу викладання яблук, він ще й вишукано красивий. До нього пасує чашка чаю чи кави, а ще краще кулька домашнього пломбіру. І повірте, навіть найдосвідченіші гурмани будуть у захваті від такої простої, але досконалої комбінації. Це один з найкращих десертів у світі!ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ЯБЛУЧНОГО ТАРТУОсновна вимога у випіканні тартів та пирогів - це правильне поводження з тістом. Пісочне тісто любить холод. Чим холодніше масло й вода, тим краща структура вийде на виході. Тому раджу заздалегідь підготувати всі інгредієнти й навіть охолодити миску для замісу та качалку, якщо на кухні надто тепло. Ще один нюанс не потрібно довго місити тісто руками. Взагалі краще торкатись його теплими руками якомога менше. Важливо зберегти крупинки масла всередині маси: саме вони дадуть ту характерну шаруватість і хрумкість, притаманну пісочному тісту, після випікання.Не менш важливим є й підготовчий етап із яблуками. Для пирогів обирайте соковиті, але щільні плоди з тонкою шкіркою, які добре тримають форму. Тонке нарізання – це запорука елегантного вигляду Вашого тарту. Й аби яблука не потемніли, варто одразу складати їх у воду з лимонним соком. Ця проста техніка рятує світлий колір скибочок яблук.Ще одна маленька хитрість: посипати дно тіста цукром із корицею. Це не лише підсилює аромат, а й створює ароматну підкладку, яка чудово поєднується з яблуками. А вже перед відправленням у духовку яблука варто щедро змастити сумішшю вершкового масла та меду: так вони отримають блискучу золотаву скоринку й апетитний карамельний присмак.Випікаючи тарт, орієнтуйтеся не лише на час, а й на вигляд. Кожна духовка має свій характер, тож дивіться, щоб яблука дещо підрум’янилися, а тісто пропеклось і стало хрумким. Після випікання обов’язково дайте тарту кілька хвилин «перепочити», аби він трішки стабілізувався, і вже тоді подавайте до столу.Тож нічого складного! Беріть та й печіть! І насолоджуйтесь! Адже сезон найсмачніших яблук теж не вічний! ПОКРОКОВЕ ПРИГОТУВАННЯ ПРОСТОГО ЯБЛУЧНОГО ТАРТУ:
Нескладний у виконанні тарт з італійським м'яким сиром рікотта, який по суті можна замінити жирним домашнім сиром (Тільки не треба брати знежирену суху гидоту, краще вже щось інше спекти). В оригінальному рецепті використовуються цукати з цитрона, більш ароматного родича лимона. Сам автор згадував про те, що іноді, в ресторані "локанда", вони печуть цей тарт з рікотти з цукатами з вишень. У мене було трохи сушених вишень і цукатів з ананаса і я використовувала їх. При випіканні начинка з рікотти підросте і під час охолодження трохи спаде, так і повинно бути.
Вівсяні тістечка з полуницями та ревенем - це щось середнє між насипним пирогом та гранолою з печеними фруктами. Просто за складом та у приготуванні, а ще, неабияк смачно. У нашій сім'ї таку випічку ми любимо значно більше ніж торти з кремами й увесь рік чекаємо на початок сезону літніх пирогів. З рештою, це видно й на сайті Picante Cooking, адже вже стільки рецептів різноманітних ягідних та фруктових пирогів назбиралось! І їх ніколи забагато не буває й завжди розпочинаються сезон ревінь та полуниці, вірні союзники, які доповнюють один одного, не перебиваючи. Люблю це поєднання, коли ревінь дає кислинку, а полуниці аромат й виходить неймовірно апетитна гамма смаку, чудова для пирогів, компотів, десертів, тощо. У цих вівсяних тістечках з тіста а-ля штрейзель, полуниці та ревінь теж чудово грають всіма барвами смаку. Щодо приготування, то у ньому нема нічого складного. Головне, масло повинно бути кімнатної температури перед вимішуванням з сухими інгредієнтами. Ну і набратись терпіння й дати пирогу вистигнути перед нарізанням, щоб не розвалювався. Це критично важливо. Загалом, при бажанні, для цих тістечок можна використати тільки ревінь або тільки полуниці. І так і так буде смачно й на технологію приготування це не впливає. Й щодо вівсяних пластівців. Можна використовувати будь-які, але я використовувала дещо корисніші та твердіші, плющені й вийшло чудово. А у чоловіка був претекст щоб одного дня з'їсти два шматки пирога. Адже це корисно:-)), бо пластівці там плющені й ще фрукти є. І це напевно єдина форма вівсянки яку він споживає:-))
Пиріг із полуницею - це той вид випічки, який можна віднести до класики американської кухні. Він настільки простий пиріг, що його можна досить швидко і без особливих турбот приготувати навіть після робочого дня. Щось середнє між кексом і пирогом — ідеальний варіант для творчості з дітьми, які з радістю допоможуть викладати шар ягід у тісто. Цього разу наш ароматний десерт майже самостійно пекла моя дочка: вона вже майстерно керує технікою, тож результат, як бачите на фото, вийшов чудовим! :-)Дивіться відео-рецепт, як готується цей популярний пиріг: 40 грам борошна можна замінити какао і тоді вийде шоколадний кекс-пиріг. А замість ванільного екстракту, можна додати корицю (з полуницею вона не менш добре поєднується ніж з яблуками). Все настільки просто, що особливих нюансів приготування немає, треба лише, після додавання борошна, мішати не довго, як у випадку практично з усіма кексами і бісквітами, щоб випічка була ніжнішою. Мені особисто, до таких смачних десертів не вистачає крему. Тому я подаю таку випічку зі збитими з цукром і ваніллю вершками (він же крем Шантільї), це якщо пиріг охолов. А ось до теплого пирога буде дуже доречною кулька ванільного морозива! Це один із тих рецептів, які стають улюбленими в родині. Ось мабуть і все що хочеться сказати з приводу цього дивовижного і простого полуничного пирога.Інгредієнти
Дехто може назвати такий бісквітний яблучний пиріг шарлоткою, але для мене це все ж таки пиріг. В моєму розумінні, шарлотка, це французька випічка, яка навіть не нагадує цей пиріг, з рецептом якої Ви також можете ознайомитись на моєму кулінарному сайті. Або ж польська шарлотка, яка також не нагадує цей пиріг з яблуками, ревенем та горіхами й Ви теж зможете знайти рецепт польської шарлотки у мене на сайті. А повертаючись до цього пирога, то пекла я його ще весною, з першим домашнім ревенем та старими яблуками. А восени цей пиріг можна пекти зі старим ревенем та молодими яблуками:-). Буде все одно смачно. До речі, це саме той пиріг, яким я "згрішила", під час фітнес-марафону на кулінарному сайті Picantecooking. Після 2-х тижнів уникання солодкого, калорійного та жирного, мені так хотілось солодкого, що я не втрималась. З'їла я один шматочок, потім відпрацювала подвійним тренуванням й заспокоїлась:-). І це було варте того! Адже дуже смачно й дуже ніжно! Й Вам рекомендую!:-) Якщо немає ревеню, такий пиріг можна спекти й виключно з яблук. Просто взяти додатково стільки ж по вазі, скільки ревеню. Й горіхи можуть бути різними. Лиш арахіс не рекомендую використовувати за специфічний, не десертний смак. Зверніть увагу, що вага ревеню та яблук в рецепті вже чищених та порізаних. Це важливо. А загалом, цей яблучний пиріг дуже простий в приготуванні й немає якихось особливих труднощів. Головне зберегти правильну поетапність приготування та пекти, перевіряючи готовність зубочисткою, а не дивитись лиш на час. Не буду в котрий раз писати про всі нюанси, що впливають на змінність часу приготування будь-якої страви.
З клафуті все настільки просто, що навіть той, хто нічого в житті не пік, справиться з ним з легкістю. Тісто подібне як для налисників, яке потрібно збити до однорідності, бажано не перезбити, лише стільки скільки потрібно, щоб всі інгредієнти добре змішались. Всі інгредієнти додаються разом, лише потрібно збити все разом. Не потрібно нічого окремо збивати чи розтирати. Навіть кісточки з черешень не обов'язково видаляти! Хоч я і видаляла, потім їсти приємніше. Хоч найкласичніша версія цього пирога - це клафуті з темними черешнями, пекти його можна й зі світлими черешнями, з вишнями та з іншими ягодами і фруктами. Для себе, я до класичного тіста додала ще цедру лайму. Мені дуже подобається поєднання лайму й черешні. Але, звичайно ж, цедру можна і не використовувати. І ще одне, клафуті завжди гарно піднімається, роздувається, але потім, за законами фізики, так само гарно опускається. Це нормальне явище і так має бути. Це не бісквіт.
ПРО ГРУШЕВИЙ ТАРТ З МИГДАЛЕВИМ ФРАНЖИПАНОМРецепт приготування цього тарта з грушами та ароматною пастою франжипан здивує Вас своєю простотою та швидкістю. А смак просто закохає у себе, що до кінця сезону груш захочеться повторити його не раз. Хрумке тісто, ароматна, майже мигдалева паста, соковиті груші з вкрапленнями рум’яного мигдалю. Це дуже смачно, без замороки та не банально. І це здається найпростіший спосіб створити казково затишну атмосферу вдома: спекти фруктовий пиріг, аромат якого заполонив усю домівку, заварити чаю, запалити свічки, позвати рідну душу на чай і насолоджуватись! Ви ще тут??ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ГРУШЕВОГО ТАРТУ З МИГДАЛЕВИМ ФРАНЖИПАНОМЗагалом, у цьому рецепті тарта, він же ж низький пиріг з грушами, мені хотілось не ускладнювати й мати чудовий результат. І це можливо, бо все просто: там збив, там змішав, розмастив, розклав й пекти. Але все ж напишу Вам кілька застережень:Перше. Після чищення, груші дуже швидко темніють. А після нарізання ще швидше. І це псує естетику навіть після випікання. Тож одразу скроплюйте груші лимонним соком. Це таки рятує ситуацію і груші не потемніють ще до того, як Ви викладете їх на тісто. Друге. Тісто для цього пирога класифікується як пісочне. Заміна частини борошна горіхами робить його більш стійким до різних чинників і окрім запаморочливого аромату та смаку, з таким тістом простіше працювати. Але як і з будь-яким пісочним тістом, важливо його не перегріти. Тож коли викладаєте його у форму й талуєте руками, робіть це швидко і не надто вже мнучи. Розкачувати таке тісто теж можна, але воно буде більш рвучким, а ще, вбере в себе зайве борошно, що зробить його не таким ніжним. Майте це на увазі. І це здається все у так простій та смачній випічці! ПРИГОТУВАННЯ ГРУШЕВОГО ТАРТУ З МИГДАЛЕВИМ ФРАНЖИПАНОМ:
Емма була під таким враженням від нашого спільного приготування цього простого пирога, що ще довго «пекла» його на своїй іграшковій кухні і годувала ним ляльок :-) Клафуті - цезонний і простий десерт. В оригіналі, цей французький десерт готується з черешнями або вишнями, при чому з кісточкою! А на справді, готувати його можна з будь-якими сезонними фруктами та ягодами. Ідеальний для кухонних радощів з дітьми :-)
ПРО ГАЛЕТУ З ПОЛУНИЦЕЮОсобисто для мене полунична галета — це один із тих спонтанних десертів, які готуєш, коли є якісні сезонні ягоди або Ви трішки припасли фруктів і хочеться чогось без мороки. Вершкове масло, яйця, борошно, сіль та цукор завжди є вдома — це база, з якої готується ідеальне тісто, а ось начинка щоразу може бути іншою. Швиденько вимісила, сформувала, відправила в духовку — і все!Саме так з’явилася і ця сирна галета з полуницею. Мінімум зусиль, а результат — фантастичний: хрумке тісто, яскравий шар ягід та ніжний сирний прошарок. Пластівці мигдалю зверху надають цій буденній випічці святкового вигляду. Цей літній десерт точно стане вашим улюбленим! Тож печіть, надсилайте власні фото та діліться відгуками!ТРІШКИ СМІШНИХ СПОГАДІВ ПРО ВИПІЧКУ З ПОЛУНИЦЯМИКожного разу, переглядаючи подібні рецепти, я згадую найгірший полуничний пиріг у своєму житті. Це сталося в США, у поселенні амішів. Ми спокусилися на їхню репутацію ідеальних господарів, але десерт виявився катастрофою: прісне ніяке тісто та начинка, схожа на безсмачний густий кисіль.Тоді я зробила висновок: ніколи не їжте у аскетів! Щоб створити шедевр, потрібна пристрасть і любов до їжі. Я постійно думаю, як вдосконалити склад кожного рецепта, що ще додати, аби смак став досконалим. Моя колекція рецептів — це про насолоду життям, тому печіть сміливо!ГАЛЕТА З ПОЛУНИЦЕЮ: ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯЯк вже розписувала абзацом вище, рецепт галети з полуницями доволі простий і нюансів доволі мало. Тісто за цим рецептом виходить легким в роботі і не вимагає охолодження перед формуванням. 10 хвилин відпочинку йому вистачить. Лиш раджу одразу розкачувати на пергаменті й на ньому формувати галету, адже так буде легше і працювати, і переносити її на деко.Сирний шар, з додаванням крохмалю, тут обов’язковий. Він гарно загущується і не дає полуничним сокам промочити тісто. Без нього потрібно було б змішувати полуниці з крохмалем, що б зробило начинку більш кисільною. І обов’язково, після випікання, дати галеті вистоятись хоч би 20-30 хвилин, аби застиг полуничний сік, перед тим, як будете нарізати випічку. Коли дістанете полуничну галету, побачите на поверхні геть вологі ягоди. Повірте, десерт постоїть і все мине. Інгредієнти:
Вперше рецепт цього яблучного пирога з'явився у моїй рубриці в журналі "Сучасна кухня" видавництва "Бурда Україна", саме для них я розробляла цей рецепт. Але оскільки час іде, а рецепт дуже вдалий, ділюсь ним і на своєму сайті. Цей пиріг зовсім не складний у приготуванні, попри те, його вишуканий смак та духмяний аромат полонить всіх навколо. Він ідеальний для холодних днів, приємного чаювання чи кавування. Такий пряний яблучний пиріг закарбовується в пам'яті як той, що дарує так цінне відчуття затишку й того, що ви вдома, а ще він наповнює домівку ароматом спецій та яблук, так приємним, що не зрівняються з ним жодні дифузори та олійки для ароматизації. Тож не вагайтесь, обов'язково печіть його і нехай радісне, невимушене відчуття щастя чаювання зі свіжою, домашньою випічкою охоплює Вас та Ваших рідних! Нехай дім буде місцем ще більшої радості! Для цього яблучного пирога найкраще брати стиглі, доволі м'які яблука, що добре пропікаються й тоді їх консистенція буде така ж м'яка як у тіста і вони разом утворять симбіоз, що дарує неабияку насолоду. Ідеальним сортом будуть яблука сорту антонівка чи Грені Сміт, тощо. Та й взагалі можна використати яблука які вже залежались і викинути шкода і їсти не хочеться. Споживати такий пиріг краще за все кімнатної температури і це стосується всієї випічки з вершковим маслом, яке при охолодженні твердіє, то твердітиме і випічка. Просто за пів години до бажаного пригощання дістаньте пиріг з холодильника. Ну і щодо спецій, при бажанні, замість суміші різних спецій можна використати саму мелену корицю. Буде менш цікаво та пряно, але смачно буде. І не поспішайте, повільно усе збивайте, спочатку саме масло з цукром, а потім і масу з додаванням яєць. Чим пухкішою маса буде, тим краще. Лиш після додаванням борошна краще все мішати лопаткою і не довго, лиш доки все поєднається, щоб не надто виробився глютен, який зробить пиріг жорсткішим.
ПРО СЛИВОВИЙ ПИРІГ З ГОРІХАМИ ТА ШОКОЛАДОМ Є рецепти, що народжуються не стільки з кулінарної потреби, скільки з настрою. Цей пиріг саме такий. Він народився у серпні, одного грозового дня, коли сливи вже достигли, але ще не встигли перетворитись на повидло. Пухке тісто з корицею, соковиті сливи з легкою кислинкою, шматочки шоколаду, що тануть у роті і хрумкі горіхи… Здається, цей пиріг створений для спокійного вечора вдома.Кислинка слив, солодкість шоколаду, тепла пряність кориці, хрумкість горіхів і м’яке, злегка вологе тісто. Все поєднується разом аби дарувати розкіш смаку. І водночас тут все просто: готувати тісто, викладати сливи, пекти. Цей рецепт не вимагає особливої кулінарної вправності, лише уважності до деталей і бажання подарувати собі та близьким трохи затишку та насолоди. Тож печіть обов’язково, зберігайте, бо я впевнена, проста його приготування та розкішний смак Вас здивують, й діліться враженнями!ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ВИПІКАННЯ СЛИВОВОГО ПИРОГА З ГОРІХАМИ ТА ШОКОЛАДОМПопри простоту приготування, варто все ж звернути увагу на кілька нюансів під час приготування цього пирога зі сливами. Сливи краще брати щільні, не надто переспілі — такі збережуть форму після випікання і не пустять надмірного соку. Найкращі пироги звісно ж виходять зі слив сорту «угорка», але вони не завжди в наявності. Тож печіть з тими, які маєте та майте це на увазі, якщо раптом десь побачити сливи «угорка». Знайте, - це знак долі!:-)Шоколад можна обирати на свій смак: темний додасть глибини, молочний - ніжності, а білий приємну солодкість та маслянистість. Я на ньому і зупинилась, адже цукру в пирозі зовсім небагато.Щодо горіхів, то їх краще підрум’янити перед додаванням, щоб вони стали ще ароматнішими й хрумкішими. Волоські або фундук пасуватимуть найкраще, але й мигдаль подарує цікавий відтінок, який дуже пасує до слив. Та зізнаюсь, я найбільше люблю поєднання фундука та слив, тож його й обрала для свого смакового експерименту. ВИПІКАННЯ ПИРОГА ЗІ СЛИВАМИ З ГОРІХАМИ ТА ШОКОЛАДОМ:
Ніжний та ароматний пиріг з малиною, - це ідеальна випічка для приготування з дітьми. Все просто, мало місця на помилку і смачно. А завдяки комбінації малина-кардамон, це ще й незвично. Цим разом, під моїм керівництвом, від початку до кінця, його спекла моя старша донька, яка все більше цікавиться кулінарією та випічкою зокрема. А я не нав’язую їй кулінарії і не відмовляю, просто навчаю, коли у неї виникає бажання. Бо й сама отримую чимало задоволення від такого часу разом, коли і погомоніли та ще щось смачне разом зробили, як ось цей пиріг на сметані з малиною. Хоч насправді, цей нескладний у приготуванні пиріг можна пекти з абсолютно будь-якими ягодами. Аби вони були свіжі, адже морожені ягоди пускають сік, що не завжди можна збалансувати, не змінюючи рецептури. Приготування цієї випічки не займе багато часу і це чудовий спосіб використати сезонну малину. Тож робіть, печіть, насолоджуйтесь! При бажанні, сметану в тісті можна замінити густим натуральним йогуртом. Жирність сметани чи йогурту тут значення не мають, аби вони були густі. Саме приготування доволі стандартне: спочатку збиваєте майже всі вологі інгредієнти, окрім топленого масла, а потім вводити сухі. На вологе тісто викладаються ягоди, а на них ароматна хрустка посипка, або ж штройзель. Лісові горіхи можна замінити будь-якими іншими. Але зверніть увагу, що лісові горіхи чищені. Такі можна без проблем знайти в магазинах та на ринках. Якщо у Вас горіхи не чищені, тоді їх слід спочатку спекти, аж поки потріскається тонка луска на поверхні й гарячими перекласти на сухий, чистий рушник. Добре ним потерти горіхи, намагаючись стерти якомога більше луски. Так їх і використовувати. Таким самим чином можна чистити волоські горіхи. А щоб почистити мигдаль, його потрібно на кілька хвилин залити окропом. Далі відцідити й знімати розм’яклу шкірку з кожного горіха вручну. Якщо будете використовувати мигдаль для цього пирога, рум’янити його слід після чищення, або і взагалі без чищення. На відміну від волоських та лісових горіхів, шкірочка мигдалю не відлущується при сухій термічній обробці і немає гіркоти. Ну здається усе. Лиш пильнуйте стадію випікання пирога. Вкотре наголошу, що слід звертати увагу не так на час випікання, як на об’єктивні показники готовності: рум’яність поверхні й чиста зубочистка передусім.
Рецепт цього німецького яблучного пирога от вже кілька років, в сезон яблук, попадався мені на очі в різних іноземних інтернет джерелах. Аж якось переглядаючи старі кулінарні журнали, це для мене як своєрідна медитація:-), я побачила рецепт німецького яблучного пирога з мигдалем у журналі "Лиза. Приятного аппетита" ще 2008 року. Тоді я вже не встояла й спекла його, вносячи деякі корективи у рецепт. Й німецький яблучний пиріг з мигдалем та родзинками настільки смачний, що важко встояти, щоб не з'їсти ще шматочок і ще шматочок, а згодом ще один. Тонке пісочне тісто, велика кількість яблук і карамелізований мигдаль з родзинками зверху, так і манять насолодитись пирогом. А смак його такий домашній, що з горнятком хорошого чаю чи кави можна навіть уявити себе в гостях у німецької бабусі... Я пекла цей пиріг на невеликому деку 30х35 см. Можна його пекти у великій прямокутній жаротривкій формі наближеного розміру, або розділити кількість тіста на два невеличкі пироги по 20 см в діаметрі, тощо. Але традиційно, такий німецький яблучний пиріг з мигдалем випікається великим. Для посипання поверхні цього пирога, готується особлива маса з цукру, масла, меду та невеликої кількості молока. Вона огортає кожен шматочок мигдалю та кожну родзинку і в процесі запікання вона карамелізується. Це неймовірно смачно! Загалом, німецький яблучний пиріг простий у приготуванні, хоч і незвичайний. Головне не місити пісочного тіста, а лише змішати всі інгредієнти разом, замісити. Тоді воно буде по-справжньому пісочним. А вся решта кроків, проста.
Про ревінь Зізнаюсь, у мене знайомство з ревенем розпочалось доволі пізно, вже у подружній період, як перебувала в сезон ревеню у Польщі. А потім вже, привезла звідти розсаду шляхетного ревеню й посадила у дворі й сама почала готувати з ним аж коли він трішки розрісся. В той час, для мого чоловіка - це був смак дитинства, особливо компот з ревеню, згадуючи про який, він аж очі примружує:-). Хоч, чесно кажучи, не один ревінь чи як його ще називають рубарбар, рамбамбар, барбар, румбамбар) через нищівну радянську владу в Україні став екзотикою: цибуля порей, цвітна капуста, корінь селери, тощо, які були поширені на нашій території до комуністичної влади, геть виелімінувались в злиденні та вбогі, як практично так і морально, роки комунізму. Лиш Західна Україна, завдяки своєму непохитному патріотизму та глибокому шануванню своєї культури, в тому числі й гастрономічної, якось не була так спустошена, там ці продукти й не зникали, а далі культивувались на теренах особистих малих господарств. На щастя, це все вже позаду, а українська гастрономія поволі, але відроджується всюди. Тепер не рідко можна зустріти навіть у Центральній Україні бабусь із ревенем на ринку та й помічаю, як з року в рік, рецепти з румбамбаром все популярніші на сайті. Тож як маєте свій ревінь, або маєте де його купити, рекомендую його спробувати, особливо у випічці! А цей солодкий шведський пиріг, може правильніше було б називати його скандинавським пирогом, чудово підходить для першого знайомства і не тільки для першого:-). Це так просто і так смачно! Приємна кислинка ревеню повністю балансує солодкість практично бісквітного тіста, а кардамон робить смак пирога вишуканим і таким особливим! Про тісто для шведського пирога Тісто для цього пирога є практично бісквітним, тільки значно простішим. Не потрібно окремо збивати білки та жовтки, оскільки основа для пирога має бути дещо "забитіша" ніж класичний бісквіт. Нюанси приготування пирога І ще одне, будьте уважні, вершкове масло додається не до тіста, а зверху розкладається по поверхні пирога, перед тим, як ставити його в духовку. Це робить верхівку з печеного ревеню з мигдалем особливо принадною та смачною. До речі, при бажанні, половину ревеню в шведському бісквітному пирозі можна замінити яблуками. І кардамон можна не додавати, але саме він робить смак цього солодкого пирога таким скандинавським! Приготування шведського пирога з ревенем
Вже багато років тому, ще перед початком створення цього кулінарного сайту, ми з чоловіком поїхали до Мексики на весілля наших друзів, Мелісси та Хав'єра, друзів, які попри відстань, є ближчі ніж багато хто з родини. Але навіть до створення сайту я захоплювалась кулінарією і все ходила та випитувала рецепти в жінок з якими знайомилась:-). Саме тоді, мама Мелісси, надзвичайно приємна, сердечна жінка, поділилась зі мною рецептом пирога, який вже тоді був улюбленим пирогом її зятя Хав'єра. А сам рецепт вона отримала по секрету від подруги по колишній роботі. Історія заплутана, а тарт з манго смачний. Після повернення додому я вже не раз його готувала. Це слово краще підходить для визначення кулінарного процесу, оскільки його не потрібно пекти. Він виходить дуже смачним, вишуканим, навіть якщо приготування його дуже просте та швидке. При бажанні, в сезон, манго можна замінити персиками. Вони мають подібну консистенцію до м'якоті манго. Цей рецепт я трішки змінила. В оригінальному рецепті використовується пакетик готової суміші для желе з манго. По-перше, в нас такого желе не знайти, по-друге, я вже давно не використовую всілякі готові суміші для желе. Й щоб зробити тарт смачним, але без штучних барвників та покращувачів смаку, я потрібну кількість рідини для розчинення желе, замінила персиковим соком, який відмінно поєднується смаком з манго та використала звичайний чистий желатин.
Це напевно найцікавіша випічка яку я пекла з черешнями. Зізнаюсь, я недолюблюю її в печених десертах, саме через брак кислинки та невиразний аромат. Але у цьому перевернутому пирозі черешня однозначно "заграла" по-новому. Все ніби так просто, а як смачно! Пиріг виходить вологим, дуже ароматним, з приємними нотками карамелі та мигдалю. А ще, це одна з тих випічок з якою мало мороки й все настільки не складно, що справиться і новачок. Й звісно ж, такий пиріг можна робити і з вишнями. Буде не менш смачно! До речі, такого типу перевернуті пироги - це частина американської кухні. В жодній іншій нема такої кількості видів перевернутих пирогів та й взагалі ніде більше так не шанують пироги у цілому, як в США. Це так для відома, якщо хтось досі вважає, що американська кухня - це лиш бургери та картопля фрі. Аж ніяк! Це одна з найцікавіших кухонь світу. Щодо приготування, то тут нема нічого складного. Головне мати хорошу сковорідку відповідного розміру, яку можна ставити в духовку. Або ж мати форму для запікання 24 см діаметром, яку можна ставити і на плиту, адже складання пирога розпочинається з приготування карамелі у посуді в якому будете пекти. Й дуже важливо, після того як пиріг спікся, потрібно дістати його з духовки й залишити на 10-15 хвилин "відпочити", щоб спав жар й трішки застигла карамель. Але не довше ніж хвилин 15, бо якщо вона застигне, дістати пиріг цілим буде важко. А якщо перевернете пиріг одразу після діставання з духовки, все може потекти. Тож потрібна золота середина. При бажанні, мигдаль можна замінити будь-якими горіхами або ж мигдалевим борошном. Але з борошном буде значно менш ароматно. Цілий, не чищений, підрум'янений мигдаль дає найкращий результат.
Цей незвичайний пляцок з домашнього сиру з абрикосами - це щось поміж сирником та французькимклафуті. Консистенція його дуже ніжна, як у клафуті, але більш сирна. Та й об'ємніший цей пляцок, хоч і не пухкий. Пекти його так просто, що навіть після робочого дня це буде не складно. А велика кількість фруктів та те, що половина тіста це домашній сир, суттєво зменшує почуття провини при споживанні такої солодкої випічки у тих, хто слідкує за фігурою:-). Як на мене, сирний пляцок з абрикосами найсмачніший ледь теплим, тоді він нагадує ніжну запіканку, або сирний пудинг. Хоч в холодному вигляді дуже добре смакує він до кави. Цей пляцок з домашнього сиру з абрикосами помірно солодкий, а абрикоси по своїй природі доволі кислі фрукти. Тому, якщо у Вашій родині люблять солодкувату випічку, можете додати до тіста додаткові 50 грамів цукру і трохи більшою кількістю цукру посипати пляцок зверху. А ще, замість половинок абрикосів можна використати половинки сливи чи четвертинки персиків. Щодо випікання, то нехай Вас не дивує, що цей сирний пляцок дуже гарно піднімається при випіканні, а потім частково опускається, як сирник. Так має бути.
Смачний яблучний пиріг з простим складом, який не важко готувати, а враження як від особливого вишуканого десерту, хоч для мене пиріг так чи сяк має більше шарму ніж скажімо торт. Пироги - це дім, це стильний десерт, якого не торкнувся час, це смак який з легкістю збирає усіх домашніх за спільним чаюванням, навіть бунтівних підлітків. Й цей ніжний смаком, яблучний пиріг на сирному тісті, з пудингом з ароматом мигдалю, зрештою Ви легко зможете надати йому свого якогось аромату, не виняток. Він сподобається як шукаючим нового у житті підліткам, так і консервативним традиціоналістам дорослим. Тож печіть його, не вагайтесь й тіште себе та своїх рідних, зігрівайтесь зсередини й нехай його казковий аромат, наповнює Ваш дім, сповнюючи оселю затишком та радісним передчуттям смакування... Для приготування цього пирога я використала своє улюблене тісто на основі домашнього сиру, лиш дещо підсолодивши його, роблячи версію десертну. Завдяки цукру у тісті, пиріг краще рум'яниться й тісто більш стійке до вологої начинки. До речі, останнє моє відкриття у випіканні пирогів, це зміна режиму випікання. Спочатку розігріваєте духовку з верхнім підігрівом і з конвекцією (90% усього печу з конвекцією, люблю її страшенно!), а вже коли вставляєте пиріг в духовку, змінюєте підігрів на нижній, тож того тепла зверху вистачить, щоб підрум'янився верх, але не згорів, доки низ пропечеться й оскільки підігрів здійснюється знизу доверху, то дно пирога теж гарно рум'яниться, не вбираючи вологу начинки. (Тільки не смійте мені писати, що Ви духовку наперед не розігріваєте! В куток би за таке ставила, на пів дня, а то й на цілий!:-)) Не переживайте, що основа для пирога не підпікається і начинка начебто рідка. Все гаразд! У складі рідини з якої в процесі випікання повстає пудинг, є кукурудзяний крохмаль, я використовую крохмаль ТМ Dr. Oetker, він відмінно загущує начинки, десерти, але не робить їх "забитими". Тобто пудинг зберігає свою ніжність після випікання. Щодо ароматизування пирога. Я використала натуральний екстракт з мигдалю, можна теж використати кілька крапель мигдальної есенції, у того ж Dr. Oetker вони якісні і кількох крапель достатньо для усієї випічки. Можна взагалі додати замість них мелену корицю чи улюблену суміш спецій для випікання, тощо. Тобто тут маєте можливість експериментувати!
Шалений успіх на сайті ванільно-полуничного пирога, який спекла просто величезна кількість людей, якщо йдеться про тих, від кого я отримала якийсь відгук (насправді я не знаю скільки ще осіб його спекло, оскільки як показує досвід, більшість читачів відгуків не залишають), надихнув мене на подальші експерименти зі швидкими ягідними пирогами. Цим разом, це вишнево-шоколадний пиріг. Готувати його по дитячому просто. Мінімум зусиль та нюансів приготування, а смак такий насичений! Ну майже як брауні з вишнями, лиш менш калорійно ніж брауні. І цей пиріг також можна пекти з дітьми. Вашим потіхам сподобається розкладати вишеньки по тісту і легенько їх занурювати. Після змішування може здаватись що тіста замало і що шар сирого тіста перед викладанням вишень надто тонкий. Так має бути. Воно дуже добре піднімається і не падає. Шоколадно-вишневий пиріг чудово смакує в гарячому вигляді з кулькою шоколадного або ванільного морозива. В холодному вигляді він також дуже смачний, а вишні та шоколад утримують його злегка вологим всередині навіть після вистигання.
Як писала вже раніше, пєрнік - це особливий вид польської різдвяної ароматної випічки з медом та прянощами, без якої немає справжнього Різдва в жодному польському домі. Щось між кексом та тортом, а найвірніше назвати його пляцком. Хтось пече сам, а хтось, як знак нашого часу, купує. Хоч купування пєрніка, це в якійсь мірі, як купування Великодньої паски. Можна, але душі та тепла рук в ній не буде. Так само й з пєрніком. Не плутати пляцок пєрнік з невеличкими пряниками, які мають подібну назву "пєрнічкі", тобто маленькі пєрніки, хоч насправді це пряники.Цей рецепт не звичайний, а старовинний. Що цікаво, що я знайшла цей рецепт і у двох старих польських книгах рецептів, які отримала від родини чоловіка (одна така стара й пошарпана, що навіть палітурки немає, одні сторінки:-)) й у чималій кількості інтернет-ресурсів в абсолютно незмінних пропорціях, навіть на сайті польського музею пєрніка:-). Тобто його геть не торкнувся час:-). А що ще цікаво, з огляду на його поширеність, випікаючи такий пєрнік на Різдво, можете бути впевнені, що у багатьох польських домівках хтось ласує абсолютно такою ж випічкою. Звісно є певна "рука" господині, тим не менш склад у всіх такий самий і це заворожує!Такий пєрнік пекли у давнину. Завчасно, 4-8 тижнів наперед. Кому як вдавалось. Загалом, пєрнік можна й спекти одразу та не лишати дозрівати ні тіста, ні спечених коржів, але аромат і консистенція суттєво кращі у витриманого пєрніка. Після замішування, тісто повинно дозрівати принаймні 2 тижні, а ще краще 3-4. А потім, після випікання і вистигання, вже коржі повинні дозрівати 2-3 дні, а ще краще тиждень. А потім й після змащування, ще 2-3 дні, щоб пєрнік добре просочився смаком сливового повидла, традиційного для пєрніка. Для нетерпеливих, на сайті є інший рецепт пєрніка, суттєво швидший у приготуванні, менш глибокий смаком та ароматом, більш сучасний, але також дуже смачний. А цей старопольський, по рецепту зі старої потріпаної книги, на якій вчилась готувати ще моя свекруха, вимагає попереднього планування та організації, але результат того вартий! Загалом, в польській кухні є чимало рецептів пєрніків, як дозріваючих, так і швидкого приготування. По цьому рецепту виходять два великі пєрніки. Зменшити кількість було практично не можливо, оскільки важко поділити 3 яйця, а якщо робити 1/3 кількості інгредієнтів, він був би замалим, а 2/3 це було б і не туди і не сюди. Але він настільки смачний, що довго не залежиться, хоч як кожен пєрнік, завернутий у фольгу, в холодильнику, може зберігатись навіть місяць і ставати смачнішим з кожним днем. Але у свята, я впевнена, у кожного знайдеться кого ним пригостити. Також, це ж саме тісто можна використовувати для тонких пряників, просто тонше його розкачавши. UPD: Кількість цукру була зменшена на 100 грамів, на скільки дозволяє зменшити рецепт, щоб трішки опанувати солодкість випічки. (Оригінальна кількість цукру 400 грамів).
В цій галеті прекрасне усе: рустикальний вигляд, простота приготування, соковита начинка з нотками марципану й розкішно хрустка оболонка з пісочного тіста. Вона настільки смачна, незвичайна та цікава, що не соромно її подати навіть до вишуканого святкового столу. Й геть усе: тісто, начинка та марципан готується швидко власноруч, на кухні. І цей рецепт я підготувала для Вас разом із ТМ Dr.Oetker, яку без перебільшення люблю й амбасадором котрої я є. Експериментувати з їх продуктами для мене суцільне задоволення, адже я завжди впевнена у результаті. Так тут я використала їх кукурудзяний крохмаль для тіста та начинки, мигдалеву есенцію для домашнього марципана і їхній розкішний натуральний ванільний цукор ТМ Dr.Oetker для тіста. Годі й писати, що результат як завжди вдалий (адже коли вихідні продукти якісні та рецепт правильний, інакше бути не може), а галета зберігала хрускіт, соковитість та свіжість і два наступних дні після випікання. А тепер трішки розповім про кожен елемент галети з вишнями. Щодо тіста, то воно майже класично пісочне, в якому частина борошна замінюється крохмалем. Завдяки йому тісто виходить більш хрустким, розсипчастим. Зверніть увагу, що для посипання тіста зверху (а пізніше і марципану), при розкачуванні, використовується крохмаль. Завдяки цьому, качалка не липне, а тісто виходить не «забитим», хрустким та пісочним так, як і потрібно. В тісто я також кладу і ванільний цукор ТМ Dr.Oetker з натуральною ваніллю бурбон. Це повністю натуральний продукт, без синтетичних ароматизаторів, з розкішним ароматом. Він має коричневий колір, котрого набуває від розтирання з ваніллю. Такий цукор дешевший ніж купування самої ванілі, навіть для приготування якісного домашнього ванільного екстракту, адже дешевої натуральної ванілі у нас нема, але цей цукор це прекрасна готова альтернатива. Він надає глибокий, дуже шляхетний, приємний ванільний аромат випічці та десертам. Тож щиро рекомендую! Щодо марципана, то його я робила з нуля, використовуючи рецепт ідеального марципана, котрий давно є на сайті. Для його приготування я використала мигдальну есенцію ТМ Dr.Oetker, кількох її крапель вистачить для відмінного результату. Марципан слугує певним буфером між тістом та вологою начинкою. Тож він не лише надає казковий смак та аромат галеті, а є також запорукою повного пропікання тіста, котре запікається до хрускоту навіть знизу. Завдяки шару з марципану, галета залишається такою хрусткою й кілька днів після випікання, тобто поки не з’їсте її. Зверніть увагу, для приготування марципану використовується 1 білок, а жовтком, що залишився, слід змастити краї тіста. Якщо ж будете використовувати магазинний марципан, то можна змащувати краї цілим яйцем. Тут і 1-2 перепелиних яєць вистачить, аби не марнувати половину курячого. Ну і кілька слів про начинку. Вага вишень без кісточок. Після видаляння їх, потрібно вишні відцідити аби не було зайвого соку, а потім ретельно вимішати з рештою інгредієнтів для начинки. Крохмаль вимішаний з вишнями не буде давати вишневому соку розтікатись та витікати крізь шпарини в тісті, й завдяки йому начинка буде соковитою і геть уся залишиться на місці. Оскільки марципан вже солодкий, цукру до вишень я клала геть трішки. Але якщо любите дуже солодкі пироги, тоді можна кількість цукру збільшити до 50-80 грамів. Здається про усе найважливіше, щодо приготування вишневої галети, я розповіла. Готуйте з любов’ю та радістю і все у Вас вийде!
ПРО ПИРІГ З АБРИКОСАМИ ТА ХРУМКОЮ ПОСИПКОЮДля мене пиріг з абрикосами — це смак середини літа, коли плоди вже сповнені сонця, надзвичайно ароматні й настільки соковиті, що хочеться готувати з ними знову й знову. Абрикоси належать до тих фруктів, які після випікання чи готування набувають ще глибшого смаку: легка кислинка стає м'якшою, природна солодкість виразнішою, а кухня наповнюється ароматом, який важко сплутати з будь-яким іншим. З тієї ж причини для мене абрикосовий джем з коньяком (з кулінарної книги «Знаю, що споживаю») та абрикоси у ванільному сиропі – це найважливіші літні солодкі заготівлі.Цей абрикосовий пиріг належить до тих рецептів, які хочеться пекти щороку. Основа виходить дуже ніжною завдяки вершковому маслу та сметані, абрикоси під час випікання просочують тісто своїм соком, а зверху все вкриває хрумка посипка з легкими мигдалевими нотками. Саме вона створює приємний контраст текстур і робить пиріг особливо апетитним.Мені подобається, що цей пиріг однаково доречний і до родинного чаювання, і як десерт для гостей. Він не потребує складних прикрас, адже найкращою окрасою залишаються золотаві абрикоси та рум'яна посипка. Лиш трішки цукрової пудри зверху і він стає урочистим:-). А ще цей абрикосовий пиріг чудово смакує не лише теплим, а й наступного дня, коли тісто остаточно стабілізується, а всі смаки ще краще поєднаються між собою.ТЕХНІЧНІ ПОРАДИ ТА НЮАНСИ ЯК ПРИГОТУВАТИ ПИРІГ З АБРИКОСАМИЯ люблю використовувати для цього пирога абрикоси, які вже повністю достигли, але ще тримають форму. Саме тоді вони стають особливо ароматними, але не перетворюються на пюре під час випікання. Якщо плоди надто м'які та перестиглі, вони виділять значно більше соку, і пиріг може вийти вологішим.Мигдалеве борошно перед використанням я тут злегка підрум'янюю на сухій сковорідці. Це займає лише кілька хвилин, зате горіховий аромат мигдалю стає значно насиченішим і чудово поєднується з абрикосами. Якщо ж мигдалевого борошна немає, його можна замінити такою самою кількістю пшеничного. Пиріг усе одно вийде дуже смачним, хоча мигдальні нотки будуть менш вираженими.Після випікання дайте пирогу постояти хоча б 10–15 хвилин. За цей час соки абрикосів рівномірно розподіляться, структура тіста стабілізується, і його буде значно легше нарізати красивими рівними шматочками.ЯК ПРИГОТУВАТИ ПИРІГ З АБРИКОСАМИ:ІНГРЕДІЄНТИ ДЛЯ ПИРОГА З АБРИКОСАМИ ТА ХРУМКОЮ ПОСИПКОЮ:
Таким, простим у приготуванні тартом, можна не лише спокушати, а й в'їдатись у пам'ять на довгі роки. Я як його згадаю, досі мурашки по тілі від цього неймовірного, багатого і такого шляхетного смаку. Шоколад і багато малини! Хіба може бути не смачно? Це як подарунок собі, як нагорода за добру справу, гору виконаної роботи, регулярні тренування, чи будь-що інше, що можна покопатись та знайти в собі для очищення совісті за таку смакоту:-). Навіть не віриться, що все настільки, банально просто: хрустке, пісочне тісто з какао, багатий шоколадний ганаш та свіжа малина! І так вдало! Ну а тепер настанови. Використовуйте для цього тарта найкращий шоколад який знайдете, адже від його смаку залежить смак ганашу. Шоколаду там багато й він має величезне значення!! Якоюсь дешевою плиткою "Оленкою", де цукру більше ніж какао-маси, можна зовсім не сприйняти цього десерту (Чи лише у мене якісь страшні спогади з дитинства, коли існував шоколад і таємнича субстанція "плитка", що мала більше спільного з глиною, аніж з шоколадом?). Це не обов'язково мусить бути бельгійський шоколад, просто читайте склад й шукайте максимально якісний продукт. І як в більшості страв та десертів, вибирайте такі інгредієнти, які б Ви хотіли їсти самостійно. І увага! Не перегрійте ганаш. Прогріваючи, його потрібно постійно помішувати, і як тільки маса стане однорідною, відразу ж зняти з вогню! Якщо ганаш перегріти, його вже не врятувати, маса буде розшаровуватися, матиме негарний неоднорідний вигляд і тьмяний смак. Те саме стосується малини. Вона повинна бути свіжою, не прим'ятою. А ще, найкраще брати дрібні ягоди, щоб не надто виступали в першому шарі. В другому можна й більші використати, аби вони були більш менш однаковими, щоб була гармонія у зовнішньому вигляді. Замороженою малиною, у цьому десерті, свіжу ягоду замінити не можна. Розморожена малина пускає сік і геть не тримає форму.
ПРО ТАРТ З РЕВЕНЕМ ТА ФРАНЖИПАНОМТарт з ревенем та франжипаном це любов. Хрумке тісто, ніжний консистенцією, але інтенсивний смаком крем франжипан на основі фундука та соковитий кисленький ревінь. Ідеальне поєднання як на мене. Він чудовий як для сімейного чаювання, так і до частування гостей. Вишукане в ньому все: смак, вигляд і навіть назва. А готувати його насправді просто. Чудове солодке пісочне тісто, що легко розкачується, повний покроковий рецепт приготування якого знайдете також за посиланням на кулінарному сайті Picante Cooking, легкий та швидкий у приготуванні крем та ревінь який вистачить лиш порізати. Все скласти разом і спекти. Спробуйте! Впевнена Вам сподобається і захочеться спекти його знову і знову, вже змінюючи горіхи на волоські, мигдаль, кешью, тощо. В сезон можна робити цю красу з різними ягодами та фруктами. Ви маєте основу, досконале полотно для творчих гастрономічних експериментів, тож не стримуйте себе! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ТАРТУ З РЕВЕНЕМПриготування тарту з ревенем не складне, як я писала вже раніше, лиш поясню що і чому роблю так і не інакше. Спочатку про тісто. Те випробуване за рецептом Джорджіо Локателлі моє одне з найулюбленіших. Гарні пропорції і воно легко розкачується. Це те тісто з яким можна не заморочуватись, мати гарний виріб, що триматиме форму й відмінно смакуватиме. Але, як і пан Джорджіо, так і більшість кондитерів, догматично вказують що потрібно охолодити тісто перед використанням (щоб краще тримало форму, щоб вберегло свою розсипчасту консистенцію після розкачування). Проте, мій досвід вказує на те, що ту потребу в охолодженні суттєво переоцінюють. Так, може попередньо охолоджене тісто трішечки, геть трішечки десь там розсипчатіше та ніжніше, що Ви здатні помітити лиш знаючи що шукати та пробуючи одне, одразу після другого. Але ті муки розкачування між двома листами пергаменту чи рясно всипаючи все борошном і нервово товчучи ту брилу качалкою, варті такого компромісу. Ну хіба що Ви отримуєте задоволення від такого мазохістського акту, як розкачування холодного розсипчастого тіста:-). Якщо так, то не стримуйте себе і звісно ж охолоджуйте!:-) Я ж охолоджую тісто вже в формі. Це не тяжко і це сприяє тому, що воно дещо краще тримає форму при випіканні і не сильно збігається.А тепер про франжипан. Це крем на основі масла, цукру, яєць і горіхового борошна, воно ж практично те саме, що дрібно мелені горіхи. Класичний варіант франжипану з мигдалевим борошном. Часто до нього додають ще есенцію чи екстракт мигдалю, аби смак крему був виразнішим. В сучасній кондитерській справі немає обмеження з чим має бути франжипан. Я до речі, найбільш люблю його з фундука (біль шляхетна версія лісового горіха) та з волоським горіхом. Вони найбільш виразні і мають неймовірний смак та аромат. Можна горіхи самостійно змолоти в м’ясорубці чи чаші блендера (обережно з останньою, бо можна зробити горіхову пасту замість горіхового борошна). А можна, в спеціальних кондитерських інтернет-магазинах придбати вже готове горіхове борошно. Тільки не купуйте його там, де продають олію з тих горіхів. Там це ще те сміття, без смаку та аромату, що ще впарюють за чималі гроші. Кілька раз і до мене таке попадало. Купуючи готовий продукт, запитуйте про його походження.Ну і про ревінь. Часто отримую запитання, чи потрібно ревінь чистити. Молодий, весняний, свіжий ревінь можна не чистити, лиш освіжити зріз. Ревінь літній, зрілий або що довго у Вас полежав, варто таки почистити, бо зовнішні волокна стають жорсткими.ПРИГОТУВАННЯ ТАРТУ З РЕВЕНЕМ ТА ФРАНЖИПАНОМ З ФУНДУКА