Неймовірно смачна, дещо зефірна глазур на желатині для паски, яка протягом 12 годин застигає, стає гладкою, не кришиться й має приємний смак. Порятунок для усіх, хто хоче білосніжну глазур, але без сирих білків. Вона стане справжнім відкриттям для багатьох господинь: виглядає розкішно, має ніжну, злегка зефірну текстуру та приємний солодко-лимонний смак. На відміну від традиційної білкової, така глазур не потребує сирих яєць, легко готується та дарує бездоганно гладке покриття.Желатинова глазур рівномірно вкриває паску, красиво стікає м’якими хвилями й після застигання залишається еластичною та охайною. Вона не кришиться під ножем, не осипається під час нарізання й довго зберігає привабливий вигляд випічки. Це ідеальний варіант для тих, хто прагне святкової естетики без зайвих клопотів і хоче отримати стабільний результат щоразу.ПОРАДИ ЩОДО ПРИГОТУВАННЯ ГЛАЗУРІ З ЖЕЛАТИНОМ НА ПАСКУЩоб зробити глазур ідеальною, важливо дотримуватись кількох технічних нюансів. Желатин має повністю набрякнути у воді і це забезпечить правильну текстуру та рівномірне застигання. Гарячий цукровий сироп слід вливати тонкою цівкою під час збивання: так маса стане пишною, блискучою та набуде характерний білий колір.Наносити глазур потрібно на повністю вистиглі пасочки, коли маса ще не загусла, а є текуча й слухняна. Саме в цей момент вона красиво розподіляється по поверхні. Якщо зволікати із прикрашанням, глазур почне тягнутися цукровими нитками і працювати з нею стане значно складніше.Після нанесення прикрашайте паски одразу, адже глазур починає схоплюватися досить швидко. Для повного застигання залиште випічку при кімнатній температурі приблизно на 12 годин. За цей час поверхня стане гладкою, сухою на дотик і збереже ніжну, еластичну структуру.ІНГРЕДІЄНТИ ДЛЯ ЖЕЛАТИНОВОЇ ГЛАЗУРІ:
Хоч в давні часи, на польському великодньому столі були виключно дріжджові бабки, сучасні великодні традиції допускають бабки бездріжджові, на радість господинь, які бояться працювати з дріжджовим тістом. Хоч я однозначно віддаю перевагу дріжджовим великоднім бабкам, нічого не маю проти урізноманітнення меню і доповнення його бездріжджовою випічкою. Така бабка на майонезі, з суміші пшеничного борошна з крохмалем, надзвичайно ніжна й потішить усіх любителів кексової випічки. Готувати таку бабку дуже легко. Звичайно ж, легше ніж дріжджову й легше ніж бісквітну випічку. Як на мене, така випічка повинна бути обов'язково збагачена додатковим ароматом, чи то цедри цитрусових, чи трояндової води, мигдалю чи то старої доброї ванілі. Оскільки сама по собі, вона має лиш спокусливо ніжну консистенцію й самий звичайний смак, якому бракує виразних акцентів. Я випікала бабку на майонезі з цедрою лимону й до глазурі додала лимонний екстракт. Результат мені дуже сподобався. Нехай Вас не лякає наявність майонезу в бабці, оскільки, якісний майонез - це ніщо інше ніж олія, яйця, оцет або лимонний сік й часом, гірчиця. В цьому рецепті можна використовувати майонез домашнього приготування.
Глазур готувати дуже просто, головне не перевзбити білки і вчасно, коли піки ще м'які (не дуже добре тримають форму), почати вводити цукрову пудру. І ще один дуже важливий нюанс, паски покривати глазур'ю можна лише після охолодження, інакше "потече" глазур. А готувати білкову глазур тут же перед прикрасою. Якщо будете прикрашати паску ще чимось зверху крім глазурі (горіхи, сухофрукти, сушені квіти і т.д.) треба це робити відразу після нанесення білкової глазурі, так як вона досить швидко застигає.
ПРО ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКУ ПАСКУПаска без глазурі у свій час була поширена по всій Україні. Та й взагалі, якщо говорити про якісь давні часи, то цукор, до винайдення бурячного цукру, що значно здешевило цукор в Європі, був ще тим делікатесом. Згодом увійшла мода на паски вриті глазур’ю, біленькі, дуже святкові. Але в багатьох домогосподарствах, найбільше на Заході України, тому у мене така назва, залишилась традиція випікання паски голенької, без глазурі, часто вкритої буклями різними, хрестами з тіста та птахами. Виглядає усе цікаво, смакує не завжди. Бо і тісто має бути доволі витривалим (забудьте про пухкі паски мов ті подушечки з тіста), щоб ті «шапки» людських фантазій втримати. І після довгих експериментів, як зробити старосвітську паску таки ніжною, дійшла до компромісного рішення – мінімум декору, але дуже ніжна, волога, пухка мов вата, паска. Без глазурі. Але увага, паска без глазурі, - це паска на якій видно все:-). Всі погрішності кулінара та вміння. Але не хвилюйтесь, чималу роботу за Вас я зробила і ділюсь готовим робочим рецептом паски без глазурі з Вами, але добре вичитувати передмову та технологію таки прийдеться. А ще, оскільки паска дуже здобна, у ній чимало масла і ще є олія, завдяки їй вона пухка і волога навіть на холоді, то потрібні дуже хороші дріжджі. У мене звісно свіжі дріжджі ТМ Духмяна Хата, котрі я завжди тримаю у себе в холодильнику. Вони мій вірний союзник в усіх дріжджових експериментів, навіть тих найскладніших. І тут дріжджі ТМ Духмяна Хата теж справились на відмінно. Паска гарно підходить і ніяких сторонніх ароматів. Тож Вам їх і рекомендую, аби випікання пасок було в радість!ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ПАСКИТут вкрай важливий правильний заміс тіста. Зверніть увагу на це й все продумайте. Місити таке тісто потрібно довго. Це запорука аби воно тримало форму, паска не тріскала, не розлазилась і аби тісто як слід взяло масло і щоб воно не витікало при випіканні.Отож, спочатку замішуєте усі інгредієнти без масла, з половиною цукру. І коли тісто стало дуже однорідним в руках, не липне ні до рук, ні до миски й взагалі стінки миски залишаються чистими. Лиш тоді час вливати потрішки розтоплене, остуджене масло й додавати, по черзі з маслом, по ложці решту цукру. Й знову таки місити, доки тісто вбере у себе все до останнього грама й миска залишатиметься ідеально чистою.І нарешті після додавання родзинок разом з тим алкоголем в якому замочувались вони, знову ж таки місити доки миска залишатиметься чистою, а тісто набуде легкого блиску, посвітліє й тягнутиметься, не рвучись. І щодо прикрас. Попри величезне бажання згадати поклик предків й накрутити різних буклів, виховайте мінімаліста в собі. Чим менше, тим краще. Це не така паска, щоб з неї коників ліпити. Але зате, Ви нею з гордістю пригощатимете близьких. Якщо буде надто багато прикрас, вони обтяжуватимуть паску, вони тягнутимуть її навсібіч, вона рватиметься та гірше роситиме. Невелика кількість буклів якраз те що треба. І викладати те все вже тоді, коли паска підійшла до випікання. Чи змащувати візерунки яйцем, - Ваша справа. Можна взагалі цього не робити. Функція змащування тут – це блиск. І все. Саму паску змащувати потрібно, щоб прикраси не поспадали.Ну і щодо додатків. Замість родзинок вони можуть бути будь-які. Навіть шоколад чи горіхи. Але тоді з 20 мл алкоголю потрібно влити в кінці першого підходження, коли додаватимете той додаток. Та невелика кількість потрібна тісту. Тож набирайтесь натхнення й смачних та красивих Вам пасок!ПРИГОТУВАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ПАСКИ:
Ця Великодня паска за старим рецептом, який випадково знайшла в старій польській кулінарній книзі. Мене зачепилоа назва, така як регіон України в якому я проживаю, який називається Поділлям. А так як найкрасивіші будинки в моєму рідному м.Хмельницькому (тоді називалося місто Плоскирів), яскраво нагадують про часи коли в наших краях були поляки (чого не можу сказати про радянську владу, дивлячись на всі жахи архітектури від Росії по Східну Німеччину, часом здається що в усьому Союзі був один архітектор фантазії і розуміння прекрасного), може бути так, що рецепт цей зберігся з тих часів і має деякі регіональні риси. І не помилилася, так як він в деякій мірі нагадує за смаком ту паску яку пекла моя бабуся по лінії мами, хоч сама була родом з Сходу України, але готувати навчилася вже точно вже в тутешніх місцях, адже приїхала на Поділля ще зовсім молодою. Тільки зізнаюся, вона ще смачніша! Ця паска настільки сповнена смаку і має таку приємну консистенцію, що її хочеться їсти самостійно і взагалі не залишається залишків. З нею треба трохи повозитися, тісто липке (воно має бути таким, нехай рука не підніметься борошна підсипати !!), але якщо все робити правильно і продумати весь процес заздалегідь, все обов'язково вийде!
Це якраз та форма польської випічки, перекрутивши яку французи створили свої алкогольні кекси (при всій повазі до французької кухні, не можу назвати їх інакше, так далеко вони відійшли від ідеї "баба"), які носять горде, не зовсім заслужене звання "baba au rum". Деякі безглузді легенди свідчать, що в XVIIIму столітті польський король Станіслав Лещинський перебуваючи на околицях Ельзасу та Лотарингії, пригощався місцевою випічкою kugelhopf, подібною до традиційної польської баби, і ця випічка здалася йому сухою от король і занурював шматочки дріжджового виробу в десертне вино, і ось французи, натхненні побаченим, створюють ромову бабу в їх розумінні. Є ще безліч подібних легенд, ніхто звичайно не знає насправді як усе було. Та традиція пекти бабки існувала в Польщі ще до Лещинського, а засохлі бабки просто іноді просочували сиропом, щоб "освіжити". Однак французам потрібна романтика! Нехай так! Автентична випічка не надто солодка і не спливає сиропом. Хоча, можливо колись, й з΄явиться бажання поекспериментувати й з французькими "бабками" та зробити цілком пристойний варіант! Знову ж, пекла за старою пошарпаною польською кулінарною книгою. Ця паска чи баба, сама пухка з того, що в мене коли небудь виходило з дріжджів, при досить простому процесі приготування й випікання. За консистенцією вона нагадує італійську випічку пандоро (не плутати з панеттоне), до просочування звісно. Ви можете брати традиційну форму для пасок, а можете використовувати, як у мене, форму з трубкою. Мені просто хотілося чогось не зовсім традиційного до свят от і форму також надала нетрадиційну. Я пекла ще маленькі пасочки, тіста виходить чимало, та вони відразу ж були з'їдені навіть не охолонувши як треба, так принадно пухкими вони були. Прикрашала я улюбленою білковою глазурою, посипаючи подрібненими апельсиновими цукатами й сушеними фіалками. З даної кількості тіста отримаєте 2 середні паски або 3 менші, залежить від форми в якій будете випікати.
Приготувати особливу паску з готового домашнього сиру без випікання мені хотілось дуже давно. Усі рецепти які попадались на очі, були такими, за які навіть братись не хотілось (За винятком паски для якої сир потрібно варити з нуля). Такий собі солодкий домашній сир до сніданку в формі паски. Тому, створила сама таку, яку б хотілось не тільки готувати, а й ласувати нею. І вийшла ця сирна паска надзвичайно вдалою, дуже ніжною й сповненою смаку, з приємними шматочками мигдалю у сирі, з яскравими сухофруктами і ароматними цукатами та цедрою. Чоловік не міг натішитись і на інші десерти не звертав належної уваги, а було їх по-великодньому не мало, поки не закінчилась сирна паска. Жовтки для паски готуються на водяній бані з білим десертним вином. Практично, готується класичний соус сабайон і в такій формі жовтки додаються до домашнього сиру. Це надає просто фантастичного смаку сирній пасці. Від смаку вина, навіть якщо його не багато, залежить смак паски. В ідеалі використовувати десертний херес або мадеру, вони мають розкішний смак. Але можна використовувати й простіші вина. Майже весь алкоголь випаровує під час приготування, але все ж таки його трішки залишається, а якщо ще порівняти його кількість до загальної кількості інгредієнтів, то вона зовсім мізерна. Але чи давати таку паску дітям, Вам вирішувати. Я своїй старшій донці давала, адже алкоголю там не більше ніж у квасі, не кажучи вже про деякі ліки для дітей від 6-ти років. Випереджу питання. Можна не використовувати вина, готувати жовтки на воді, але смак буде зовсім не той. Краще вже інший рецепт взяти! Щодо решти процесу приготування, все досить просто. Головне - це якість інгредієнтів. І борони Боже Вам брати дієтичний знежирений домашній сир! Це майже святотатство в великодніх приготуваннях! Краще за все, використовувати сільський, натуральний домашній сир, і лиш в крайньому випадку магазинний, найжирніший який знайдете. А щоб консистенція сирної паски була оксамитною, не лінуйтесь і змеліть сир три рази на м'ясорубці.Інгредієнти для сирної паски
Така мусова паска з домашнього сиру — це неймовірно смачний десерт, можна навіть сказати "їжа ангелів", адже вона така ніжна, просто розпливається у роті. Це десерт, який обов'язково сподобається усім, а Ваші гості проситимуть ще і ще. А своїй незвичайній консистенції, ця мусова паска завдячує вершкам, емульсії з загущених на водяній бані жовтків та універсальному желатину Dr.Oeteker, з яким все вдається. Щодо желатину, то можна використати як порошковий, так і листовий желатин. Щоб використати листовий желатин, замість 9 грамів порошкового, потрібно взяти 5 листів желатину листового й замочити їх у великій кількості холодної води. Відтиснути й помістити у злегка підігрітий апельсиновий сык. Далі слідувати рецепту. І порошковий і листовий желатин ТМ Dr.Oetker має однакову кількість блюм (220), що дозволяє з відмінним результатом замінювати один вид желатину на інший. Для цієї паски з домашнього сиру можна використати як магазинний, так і фермерський домашній сир. При бажанні мати надзвичайно кремову консистенцію, можна використати найжирніший сир який лиш знайдете. Я для своєї паски використовувала магазинний 5% домашній сир і було відмінно. Слід не забувати, що там є ще й вершки, які додають ніжності, кремовості та калорійності. До речі, пам'ятайте, що вершки слід дуже добре охолодити перед збиванням. Щодо інших нюансів приготування сирної паски, то слід кілька слів написати про яєчні жовтки, а саме, що потрібно бути вкрай уважним, прогріваючи їх на водяній бані, потрібно постійно помішувати, аж поки вони загуснуть до консистенції майонезу. Якщо відволіктись, замість кремової ароматної маси, у Вас в мисці буде омлет. Тому уважно пильнуйте весь процес. І про алкоголь. У переліку інгредієнтів є апельсиновий лікер який надає неймовірний аромат та посмак десерту. Але, при бажанні, алкоголь можна взагалі не використовувати, замінивши його просто апельсиновим соком у тій же кількості. А можна використати ром чи коньяк, якщо хочеться таки додати особливу нотку пасці з домашнього сиру. Також, до паски можна додати замочені у лікері, ромі чи просто гарячому чаї сухофрукти, але не більше 150 грамів і бажано, щоб вони були дрібними, щоб паску можна було легко нарізати.
Ця паска так красиво пахне шафраном, а мигдальний післясмак марципану так і манить пригоститися ще раз!:-) Якщо шафрану немає, або просто не любите, можна звичайно не використовувати:-) Марципан можна також не використовувати, замінюючи такою ж кількістю, за вагою, цукатами або сухофруктами. Зазвичай, особливо якщо мова йде про випічку, у мене довга передмова з настановами, що можна, а що не можна ... Але в цьому випадку, все досить просто, потрібно лише точно слідувати рецепту. Тісто для Великодньої паски, фактично на кожному етапі досить липке. Так треба! Ще раз повторю істину «Вологе тісто-щасливе тісто! Дірчастий пухкий виріб як результат». Глазур тут також досить липка, але красива, і найсмачніша з усіх глазурей які знаю! :-) Самі знаєте, глазур далеко не завжди смачна буває!:-)) Одне тільки повчання! Не забувайте, Великодню паску треба пекти в хорошому настрої і зі світлими думками!Приємного Вам процесу приготування!
Зізнаюсь, до цього, не те щоб не готувала сирну паску, я навіть її не пробувала. Традиції в наших краях такої немає. А пасками називають паски, яких бабусі до Великодня пекли по 12 штук, від кількості апостолів. Але ось, вже вкотре моя майстер з манікюру, Ірина, розповідала про свою особливу сирну паску. Як вся її сім'я з нетерпінням чекає цього десерту. І ось, я попросила поділитись рецептом, який був одного разу опублікований в старому номері журналу «Единственная». Я зважилася приготувати цей десерт, вносячи деякі корективи в рецепт. Сердечно дякую Вам Ірино, за такий чудовий рецепт! Тепер я щороку буду робити сирну паску! І обов'язково таку! Сухофрукти можна взяти будь-які, та й у саму суміш можна, при бажанні, додати цукати, родзинки і навіть шматочки шоколаду. Шкодую тільки через те, що зменшила кількість інгредієнтів вдвічі, тому що не знала, як мої домашні поставляться до такої паски, якщо до домашнього сиру у них змінна любов ... Сирна паска перевершила всі очікування! Сміливо подвоюйте кількість вказану в рецепті для нормального розміру паски. У мене версія міні:-) Обережно: молочна суміш при згортанні може «вивергатись», навіть можна сказати «плюватись»! І то так, що гасить вогонь конфорки одним «плювком». Краще візьміть каструлю побільше (мені довелось навіть поміняти її в процесі приготування, після першого шоку) і як тільки молоко почне згортатись, «від біди подалі», накрийте цю темпераментну суміш кришкою і тільки обережно заглядайте, що там коїться. Хоч це не обов'язково має статись. Фрукти, в якості додатку до сирної паски, можна використовувати будь-які. Успіху Вам!:-)Інгредієнти
Не буду приховувати, я дуже люблю польські рецепти дріжджового тіста, особливо бабок або ж пасок. Вони виходять надзвичайно смачними і пухкими. Хоч технологія їх приготування має свої нюанси. Рецепт розкішної великодньої паски адаптовано з польського кулінарного журналу "Kuchnia". Ця великодня паска або ж бабка настільки пухка, що збільшує свій об'єм більше ніж в 3 рази. Після випікання, вона легка як пух й жовта від жовтків, як весняне сонце. А смак ніжний, ненав'язливий, з приємним присмаком цукатів з цитрусових. Приготування цієї паски не легке, якщо немає в наявності планетарного міксера. Якщо його немає, потрібно багато запалу та сил, витривалість і хороша, велика дерев'яна ложка, яка буде імітувати гак планетарного міксера. Саме так! Тісто потрібно інтенсивно мішати ложкою, хвилин 8-10, аж тісто буде добряче тягнутись і набуде однорідної консистенції. Можна мішати й руками, але тісто рідке, значно рідше ніж стандартне дріжджове здобне тісто. Що повністю суперечить настановам бабусь чи мам, більшість з яких свято вірять, що до здобного дріжджового тіста потрібно додавати стільки борошна, щоб воно не клеїлось до рук. Але чим більше борошна в такому тісті, тим більше збитою і важкою буде така паска. Тому, готуючи таку паску, забудьте про додаткове борошно і запасіться терпінням. Результат буде того вартий! Але, з таким тістом потрібно бути більш обережним, добре вимісити, щоб достатньо виробився глютен, завданням якого є утримування пухкої конструкції паски і повністю уникати протягів, а ще, вкладати до духовки форми з підійшовшим тістом ніжно, як спляче немовля в ліжко, оскільки від постукування та трясіння формами, тісто впаде і вже не підніметься. Також, не відкривати духовку перші 15 хвилин, щоб не було перепадів температури. В старі часи, жінки в Польщі, які пекли бабки на Великдень, закривались в кухні на ключ, щоб ніхто туди не вскочив і не наробив протягу та галасу й між собою розмовляли шепотом, щоб не дай Боже "не потривожити" бабки, які підростають. Адже не було більшої біди та сорому для польської господині на Великдень, як бабки які не підійшли або впали в духовці. Якщо у Вас дома є розпилювач для води, для зволоження рослин або волосся (як в перукарнях), можете допомогти своїм паскам краще вирости та не потріскатись в духовці, щедро скропивши стінки розігрітої духовки при вкладанні пасок для випікання. Ці паски або ж бабки я декорувала масляною глазур'ю і цукровою пудрою ту, що з мигдалем, щоб було його видно. Цим разом, у мене на білки були інші плани. Але якщо надаєте перевагу білковій глазурі, її рецепт знайдете ТУТ.
Панеттоне — це не просто випічка, це справжній кулінарний виклик та символ італійського Різдва, який в Україні став надзвичайно популярною альтернативою традиційній пасці. Його неймовірно пухка, волога та волокниста структура закохує з першого шматочка. Приготування справжнього італійського панеттоне вдома вимагає часу та терпіння, але результат вартий кожної хвилини очікування. У цьому покроковому рецепті я поділюся досвідом, як приборкати примхливе вологе тісто та створити шедевр, що прикрасить ваш стіл до Великодня. Італійська паска Панеттоне: секрети успіху та важливі настанови Щоб Ваш панеттоне вдався ідеальним, я проаналізувала різні рецепти і зібрала всі критично важливі технічні нюанси в одному розділі. Рекомендую уважно ознайомитися з ними, перш ніж переходити до інгредієнтів. Про мій авторський рецепт панеттоне та технікуСвій рецепт я створила, опрацювавши десятки італійських та англомовних джерел і адаптувавши їх під власну кулінарну практику. Результат перевершив сподівання — такої легкої та повітряної випічки в мене ще не було! Нехай Вас не бентежать «професорські» зауваження про єдину правильну версію: справжня класика завжди має сотні варіацій. Головне — Ваш настрій та дотримання базової технології.Робота з дуже вологим тістомТут важливо не лякатися: тісто для панеттоне настільки рідке та клейке, що його доводиться накладати у форми ложкою. У жодному разі не додавайте зайвого борошна, щоб не «забити» структуру. Пам’ятайте про обережність: після того, як ви розклали тісто у форми, уникайте будь-яких струсів чи протягів. Випічка настільки ніжна, що може осісти від різкого звуку чи удару деком.Чому важливо використовувати сильне борошно Зверніть увагу на важливий нюанс в рецептурі тіста, де для основного замісу використовується сильне борошно з більшим вмістом глютену, про що каже на пакеті з борошном вміст білка. З ним панеттоне краще будуть тримати форму. І варто його пошукати. У нас я знайшла фінську марку Nordic, що випускає борошно з вмістом білку аж 13 грамів, проти стандартних 10 грамів у нашому борошні. Таке борошно ідеально підходить. Але якщо такого борошна не знайдете, можна пекти зі звичайного, може лиш панеттоне не будуть аж так виростати, хоч рости все одно будуть. У випадку використання звичайного борошна, потрібно зменшити кількість молока в тісті на 50 мл, оскільки сильне борошно вбирає більше вологи. Охолодження Панеттоне «догори ногами»Остуджувати панеттоне дійсно краще догори ногами. В Італії, в пекарнях, для цього навіть є спеціальні форми та інші пристосування, вдома це можна зробити за допомогою довгих дерев'яних шпажок, якими потрібно проштрикнути дно панеттоне навхрест, одразу після діставання перевернути їх і підвісити так до повного вистигання. Я підвішувала на зведених стінках двох стільців. І щоб це було можливо, раджу випікати панеттоне ВИКЛЮЧНО в паперових формах. Я не уявляю, як діставати так м'яке, спечене тісто зі звичайних форм та, як його остуджувати, щоб воно не осіло при вистиганні. До речі, не лякайтесь, навіть коли ви перевірите готовність випічки шпажкою, глибоко всередині панеттоне й вона виходитиме сухою, на дотик, вони будуть далі здаватись м'якими. Все нормально, такий вже цей панеттоне. Після вистигання, він вже буде не таким м'яким, але далі буде дуже пухким. Для тих хто сумнівається в подібній практиці, напишу, що я теж сумнівалась, провела експеримент, залишивши один з панеттоне вистигати на решітці, як зазвичай. Й попри те, що панеттоне випікався в паперовій формі і його увесь час підтримував каркас з паперових стінок, середина і так просіла при вистиганні, на відміну від тих, що вистигали догори ногами. Було смачно, але сама здоба була більш збитою (Дивіться фото нижче). Тому варто цей крок теж передбачити й не пропускати. Бігá: запорука шляхетного смаку Зверніть увагу, що панеттоне — це випічка, що довго ферментує, розраховуйте свій час. Приготування італійського зрілого тіста, так званої біги — обов'язкове. В бізі дріжджі ще активніші, а от аромат їх слабший й сама здоба має дещо шляхетніший посмак та той же аромат. Для багатьох кулінарів така технологія нагадує звичну опару, проте тривале визрівання в холодильнику кардинально змінює готову випічку. Саме цей процес дозволяє досягти тієї самої легендарної текстури та багатошарового смаку.Покривання верхівки панеттонеЩодо покривання панеттоне, то найчастіше його взагалі нічим не покривають, часом змащують яйцем, але рідко, інколи посипають мигдалем. А ще, я знайшла цікаве покриття панеттоне перед випіканням в італійського пекаря-кондитера Андреа Тортора, яке дещо адаптувала для зручності використання. Й це покриття дає дуже цікаву, хрустку мигдальну шкірочку на поверхні панеттоне. Дуже рекомендую. Але покривати панеттоне нею краще одразу після викладання тіста у форми, щоб потім зайвий раз не тривожити ніжне тісто що підійшло. Для любителів глазурі ж, я пропоную ще варіант шоколадної глазурі, яку потрібно наносити вже на вистигле панеттоне. Вона дуже смачна, на відміну від стандартної глазурі з какао, але не застигає твердою шкірочкою, залишаючись трішки м'якою. Інгредієнти:
Молоко (1 склянку) доведіть до кипіння. Всипте 0,5 склянки борошна. Варіть 1-2 хвилини, постійно помішуючи. Зніміть масу з вогню і трохи охолодіть.
Готуємо так: 1. Сир змішати зі сметаною і збити блендером. 2. Шоколад потерти на дрібній тертці, додати цукрову пудру і перемішати. Додати шоколад до сирної маси, покласти цедру, перемішати. 3. Сирну масу викладіть у форму для сирної паски, накрити марлею, зверху поставити гніт. Поставити до холодильника на 6-8 годин. 5. Дістати паску з форми. За бажанням можна полити її розтопленим шоколадом.
Готуємо так: 1. З лимона зняти цедру, вичавити сік. Цукати дрібно нарізати. Покласти цукати і цедру в невелику миску. Влити лимонний сік, перемішати. Сир протерти через сито (або блендером), збити разом з маслом і сметаною. Додати цукрову пудру, мед і цукати з цедрою. Ретельно перемішати.
Дріжджі розведіть у теплому молоці, додайте половину борошна, розмішайте, щоб не було грудок. Накрийте миску рушником, поставте в тепле місце для підйому приблизно на годину-півтори.
Традиційна українська морквяна паска — солодкий дріжджовий хліб з натертою морквою, ідеальний для великоднього столу.