Варений сирник з обліпиховим курдом

Цей сирник настільки ніжний, але попри те виразним смаком, що він одразу попадає у фаворити. Його починаєш любити з першого шматочка. Вже як будете його нарізати, знатимете, яка насолода Вас чекає. Це осінній сирник, медово-обліпиховий. Варений медовий сирник на медовому брауні з обліпиховим курдом. Так, Ви все вірно зрозуміли і в назві немає друкарської помилки. Сирник не печений і не сирий, а варений. І це благословіння усім любителям печених сирників, яких капризність цього десерту у випіканні, відбиває бажання пробувати. Цей сирник завжди виходить рівний та ніжним як манна небесна. Й звісно ж, можна його робити з будь-яким покриттям, лимонний курд буде не менш доречним, як і томлена журавлина. Це просто казково смачно і легко! До речі, медові брауні, рецепт для яких я адаптувала з рецепта з сайту американського бджоляра Nature Nates, смачні самі по собі, дуже інтенсивні смаком і вологі. Тож можна збільшувати кількість тіста і пекти їх як класичні брауні. А тепер, після такої натхненної прелюдії, про нюанси приготування. А вони є. А саме, готувати сирник легко, не потрібно водяної бані, хоч звісно, можна, якщо у Вас багато часу та Ви любите якісь пів години чи годину не відходити від плити, постійно помішуючи щось. Тоді це Ваш варіант. Для всіх інших, напишу просто, посуд в якому будете варити сирник, повинен бути з товстим дном. Краще за все якісна каструля з нержавіючої сталі з потовщеним дном. У посуді з тонким дном маса не буде рівномірно прогріватись. Ба навіть більше, буде підгоряти з дна. А це нікому не потрібне. Крім того, потрібно його доварити і не переварити. Якщо масу не доварити (увага всім, хто хронічно щось не доварює, бо так боїться зіпсувати), то сирник буде надто рідким й не триматиме форму. Й буде скоріше сирним пудингом, аніж сирником. Тобто, варити масу потрібно доти, доки вона набуде повної однорідності і буде доволі активно булькати. В ідеалі мати кулінарний термометр, тоді взагалі нема ніяких питань. Варити до температури 70-75ᵒС. Але надто довго варити сирну масу теж не слід, щоб вона не взялась грудками. Сироватка виділятись не буде, омлету теж не буде, адже, як і в заварному кремі, крохмаль цьому всьому запобігає, але результат може бути й так невтішним. Себто, маса для вареного сирника, в певній мірі, це такий собі дуже густий, сирний, заварний крем. Отже, знайте міру. Й щоб прогрівання відбувалось рівномірніше, краще щоб усі інгредієнти для сирника були кімнатної температури. І ще одне, після застигання сирної маси на брауні, знизу форми може виступити трішки рідини, що смакує як мед. Нічого страшного, все нормально. Просто витріть її, перед зніманням боків форми. Ну здається і все. Смачних і вдалих Вам кулінарних експериментів з новими знаннями!