Старосвітський медівник

Про старосвітський медівник Така собі ностальгічна медова випічка. Дуже український духом, трішки пряний, в міру солодкий медівник, настільки в міру, що багатьом захочеться збільшити кількість цукру. Справжній, український, старосвітський медівник. Може не такий яскравий та виразний як польські святкові пєрніки, але однозначно смачний. А ще, цей медівник можна назвати, дорадянсько-українським. Адже у ньому є прянощі, а до страшних радянських часів, що своєю ідеологією нівелювали та паплюжили кухні усіх країн, кого торкнувся жорсткий батіг СРСР, в українській кухні використовували прянощі. Називали їх заморськими й у помірних кількостях вживали. А щодо меду, то до появи в Україні цукрових буряків у XVIII ст. він був основним підсолоджувачем, адже тростинний цукор був надто дорогий й мало хто міг собі його дозволити. Тож у цьому медовому кексі чимала частка меду. Хоч і цукор вже теж є, як і розпушувач, оскільки, попри велику любов до історії кухні, я не вважаю старі рецепти досконалими. Це так, як збивати вінчиком замість міксера, чи прасувати вугільною праскою, а не електричною. Рецепти теж потрібно шліфувати відповідно до реалій. Тож це старосвітський медівник, сучасного зразка. Технічні нюанси приготування медівника А тепер по приготуванню. В рецепті медівника використовується і сода, і розпушувач. Й це не помилка. Тільки тут розпушувач має бути магазинним, оскільки сода вступає в реакцію миттєво, а розпушувач після зволоження і під дією високих температур, діють вони по різному, й для рівномірного випікання, краще щоб було й одне, і друге. Те саме з цукром та медом. Можна замість цукру використати мед, тобто, щоб увесь медівник був лиш з медом, але така випічка буде суттєво сухішою, оскільки мед так змінюється після випікання. Тобто, як завжди я пишу, змінюйте рецепти на свій смак, але завжди це робіть з розумінням, що Ви робите і з якою метою. Приготування старосвітського медівника