Мексиканський зелений соус (Salsa verde)

Мексиканський зелений соус, що в оригіналі готується з екзотичних томатільйос, родича фізалісу з родини пасльонових, роль яких дуже вдало виконують звичайні зелені помідори. Це мій найулюбленіший мексиканський соус. З ним я могла б з'їсти будь-яку страву, може навіть холодець:-)), якого не люблю. Для приготування мексиканського зеленого соусу, я привезла з США томатільйос й приготувала його таким, яким він повинен бути в оригіналі. А потім, для гастрономічної цікавості та щоб спростити життя моїм читачам, приготувала цей соус з дрібних зелених помідорів з маминого городу. І Ви знаєте, соуси вийшли майже ідентичні смаком! Тому, не морочте собі голову і сміливо готуйте соус з зелених помідорів та насолоджуйтесь мексиканським смаком дома!:-) А якщо Ви маєте можливість придбати томатільйос, звичайно, спробуйте готувати мексиканський зелений соус і з ними. Для мексиканського зеленого соусу потрібно вибирати дрібні, розміром з куряче яйце, зелені помідори, що змінили свою барву з яскравої зеленої, на зелено-жовтий колір, але ще не почали достигати. На цьому етапі дозрівання вони найсмачніші. А дрібний розмір необхідний для рівномірного запікання помідорів перед основним приготуванням. В оригінальних рецептах, томатільйос спочатку обсмажуються на сковорідці з товстим дном до потемніння шкірок. Але запікання в духовці технічно простіше і дає рівномірніший результат. Тому його і рекомендую. Обсмажування або запікання томатільйос чи зелених помідорів, перед основним приготуванням мексиканського зеленого соусу, робить їх смак інтенсивнішим та цікавішим. Зберігати такий мексиканський зелений соус можна навіть місяць в холодильнику, за умови, що його гарячим налили в чистий посуд. А можна, при бажанні, приготувати його на зиму. Для цього, потрібно гарячий соус розлити по 250-300 мл стерилізованих банках, закрити стерилізованими кришками й пастеризувати у воді 15 хвилин від моменту закипання.