Рецепт цієї печеної гуски з капустою, підійде навіть для новачків в запіканні гусей, качок чи індиків. (Не згадую про курку, оскільки її добре спекти простіше простого). Щоб вдало приготувати гуску по цьому рецепту, навіть особливої інтуїції чи великого кулінарного досвіду не потрібно. Навіть вік птиці не грає визначальної ролі. Фарширована тушкованою капустою гуска, спочатку ніжно, та відносно довго, печеться при помірній температурі. А потім, після часткового вистигання, гарненько рум'яниться. І шкірочка буде хрусткою і м'ясо ніжним. Тільки не чекайте, що гусячі грудки будуть надзвичайно соковитими. Хоч смачними вони звичайно будуть. При запіканні такої птиці цілою, це неможливо. Щоб вони були соковитими, й ніжки пропеклись як слід, грудки потрібно було б відрізати та приготувати окремо, значно коротший час та при інших температурах. Але це не зовсім естетично і якось не по-святковому. Тому просто краще не зважати на цей нюанс і насолоджуватись урочистим та апетитним виглядом золотистої, запеченої цілою, гуски. При бажанні, під час тушкування квашеної капусти для фарширування гуски, до неї можна додати кілька порізаних, попередньо відмочених сушених білих грибів, тоді смак страви буде глибшим. Оскільки гуска запікається фаршированою капустою, у Вас уже практично є гарнір. Ще якась страва з картоплі, в ідеалі хрустка запечена картопля або картопляне пюре, на додаток домашні соління з овочів і у Вас вже є комплексна вечеря.
Такі перепілки з прянощами та апельсином просто ідеальна святкова страва. Готувати їх дуже швидко, не враховуючи часу маринування (можна все зробити заздалегідь), це не банально, вишукано й зіпсувати таку страву важко:-). Також, запечені перепілки прекрасно підходять й для романтичної вечері. Це вишукано, корисно й легко. При такій головній страві, буде місце й для десерту.Загалом, нюансів приготування дуже мало. Головне, щоб перепілки були свіжими (можуть бути й мороженими, попередньо розмороженими, аби заморожували їх свіжими). Загалом, рекомендую, вибратись на ринок, бажано той, де продають не перекупники, а самі фермери чи господарі, такий повинен бути в кожному місті. Зараз просто бум на вирощування перепілок й без проблем по суботах та неділях можна знайти свіжих перепілок від годівників. І ціна в них приємніша і птиця свіжа.Важливо також не перепекти перепелів, якщо тримати цю ніжну птицю в духовці надто довго, м'ясо буде сухим, попри натирання вершковим маслом з прянощами. До речі, перепілки - одні з не багатьох серед вже свійської птиці, в яких немає сальмонельозу в принципі через природну високу температуру тіла.І ще одне, пам'ятайте, цедра цитрусових - це та кольорова частина шкірки. Якщо зітрете надто багато, то вона буде гірчити. Вам потрібно стерти лиш помаранчеву частину апельсина.
ПРО СВИНИНУ З ГРУШЕЮ ТА ЖУРАВЛИНОЮЦей рецепт смачної та вишуканої свинини виник не випадково. З огляду на останні події в моїй країні та на те, що у більшості домогосподарств електричні духовки, що важче виправити, аніж з електричною плитою (туристичний газовий примус швидко і не надто дорого розв'язує цю проблему), хотілось показати, що в таких умовах теж можна готувати вишукано. І от Вам швидка у приготуванні, вишукана свинина ресторанного рівня. Приготовлена повністю на плиті в менш ніж 20 хвилин. Звісно, дехто захоче потушкувати свинину довше, але я не раджу:-), адже бажано, щоб вона була соковита. І нагадую, що не кожен шмат м’яса підходить для тушкування. Отож, пропоную Вам приготувати соковиті стейки зі свинини в кисло-солодкому винному соусі з грушами та журавлиною. Картопляне пюре, розсипчастий кускус (швидко запарюється), булгур чи навіть гречана каша чудово доповнять страву, як і якийсь не складний салат. Якщо алкоголь в рецепті (він тут виварюється) – це проблема, тоді десертне вино можна у цьому рецепті замінити виноградним чи яблучним соком. А коли проблема з журавлиною, то в пригоді стануть порічки чи смородина, теж буде смачно! Експериментуйте! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ СВИНИНИ З ЖУРАВЛИНОЮЗагалом, як писала вище, це проста і швидка в приготуванні страва. Від початку до кінця приготування заледве 20 хвилин, ну хіба що хтось усе робить вкрай повільно. Але і так це швидко. Про що ж важливо пам’ятати: - Правильний шмат м’яса: мають це бути стейки з товстого краю або ж раптом з шиї. І все. - Потрібно уважно карамелізувати цукор. Він швидко може згоріти. Вважайте на це і перед активним приготуванням тримайте усе порізаним та підготовленим; - Не перетримайте м’ясо на плиті. Стейкам насправді потрібно геть мало часу, щоб дійти до готовності. Якщо довго тримати їх на плиті, вони будуть сухими і Ви зіпсуєте собі вечерю. Якщо вже геть параноя заважає жити, придбайте собі кулінарний термометр і звіряйте безпечну температуру готовності. Для свинини це 65ᵒС всередині. Ну ніби все. До речі, так само можна приготувати качині чи гусячі грудки й буде теж неймовірно смачно. (Але важливо, щоб птиця була не надто старою, у неї м’ясо туге навіть на грудках). ПРИГОТУВАННЯ СВИНИНИ З ЖУРАВЛИНОЮ
ПРО ПЕРЕПІЛКИ У ВЕРШКОВОМУ СОУСІКолись, важко було уявити цю геть незвичайну птицю рангу дичини на звичайному столі чи на прилавку супермаркеті. Тепер, завдяки буму вирощування перепілок, ця птиця вже не асоціюється з чимось геть винятковим, хоч і далі має той «святковий» ореол. Може тому, що дрібна, і нею «не наїсися» як сказали б бабусі, а може й тому, що вона надзвичайно смачна! Напевно одне і друге. Так чи інакше, все менше домашніх кулінарів бояться готувати перепілок, а досвідчені кулінари шукають все нових та нових рецептів. Ось Вам черговий варіант як можна смачно приготувати перепілок, а тут ще й без зайвої мороки. Вершково-часниковий соус в якому запікається птиця доволі універсальний смаком, сподобається більшості і можна ще експериментувати, додаючи туди улюблені спеції чи трави. Спробуйте, це дуже смачно і не складно.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ПЕРЕПІЛОК У ВЕРШКОВОМУ СОУСІУспішне приготування перепілок зводиться до 2-х елементів. Перший з них, - це знайти найсвіжіших перепілок. В процесі вилежування у м’яса цієї птиці з’являється неприємний аромат. Воно не дозріває, а старіє. І якщо Вам колись траплялись перепілки з дивним, надто інтенсивним ароматом (не зіпсованого м’яса, а скоріш специфічного аромату дичини), то Ваші перепілки були не надто свіжими коли Ви їх готували. А другий елемент – це не перетримати м’ясо при термічній обробці. Майже усі перепілки, що потрапляють на широкий споживацький ринок вирощені на фермерських домогосподарствах й цикл життя у них короткий. Відповідно м’ясо ніжне й не потребує тривалої термічної обробки, щоб його ще пом’якшити. Навпаки, тривале смаження, запікання чи тушкування зробить м’ясо перепілок жорстким. Краще за все пекти чи смажити їх доволі швидко, доки перестане витікати кров’яний сік і все, а внутрішня температура сягне максимум 70 ᵒС.Щодо цього рецепту, то перепілки спочатку розрізаються навпіл, аби вони рівномірно просмажувались та запікались і більшість туші була вкрита соусом. А потім, оскільки до готовності вони доходять вкриті соусом, попередньо туша птиці обсмажується на сковорідці. Потрібно це аби видобути з м’яса більше смаку (того що з’являється при смажені) та отримати апетитний рум’янець. Адже під соусом нічого цього не буде. ПРИГОТУВАННЯ ПЕРЕПІЛОК У ВЕРШКОВОМУ СОУСІ:
ПРО ЛИМОННУ КУРКУ З КАРТОПЛЕЮ Печена курка – це щось дуже домашнє і святкове водночас. З цим не можна помилитись і вона завжди тішить всю родину. А лимонна курка запечена з картоплею ще й здивує своїм ароматом та посмаком шкірочки та картоплі, яка печеться разом з птицею. Це дуже смачно й нескладно у приготуванні. А ще, таку курку можна запекти навіть спонтанно, без значних попередніх приготувань й вона смакуватиме розкішно. Тому якщо не знаєте, що готувати на свята аби не напрацюватись і всім догодити, печіть курку з картоплею. Буде смачно та радісно усім! Бо приготування запеченої курки з картоплею займає небагато активного часу й птиця печеться одразу з гарніром. Тому, плануйте, готуйте та смакуйте! Вам сподобається! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ПЕЧЕНОЇ КУРКИ З КАРТОПЛЕЮ Зазвичай, я наполягаю на тому аби м’ясо та птицю солити завчасно. Це дуже хороша практика, яку важко ввести в реальне життя. В життя, коли десь вічно біжиш, спішиш і просто по-людськи щось так неважливе в загальних життєвих пріоритетах, як посолити курку, забуваєш. І це нормально. І нехай печена птиця буде трішки менш рівномірно посолено, може навіть трішечки не такою соковитою, як могло б бути з усім чаруванням над нею. Але і так буде однозначно смачно. Аби печена курка була особливою, потрібно ще правильно її пекти, при правильній температурі і бажано з термометром. Коли придбаєте кулінарний термометр закінчиться епоха сухого м’яса та птиці:-). А ще, як натрете її такою ароматною сумішшю з нотками лимону, все решта перестане бути важливим, так смачно буде. Тож готуйте, але не нехтуйте температурним режимом. А якщо маєте час та натхнення трішки погратись, подивіться технологію замочування в соляному розчині в рецепті печеної курки з естрагоновим соусом, що є на сайті. Така курка виходить найсоковитішою у світі, при бажанні, можна так і цю курку так приготувати, добре обсушивши перед натиранням. А суміш для натирання птиці зробити без солі. Буде так само смачно ще й неперевершено соковито. РЕЦЕПТ ЛИМОННОЇ КУРКИ З КАРТОПЛЕЮ
Страва хоч дуже проста у приготуванні, настільки, що навіть у робочі будні можна її швиденько приготувати, якщо завчасно зробити тісто, вона й на святковому столі справлятиме неабияке враження. При бажанні, замість телячої вирізки, можна взяти й свинячу вирізку, солодке м'ясо як її називають в народі. Вони мають однаковий розмір. Буде так само смачно. Хрустке тісто є чудовим доповненням соковитої печеної телятини. А густий сирний соус вдало поєднує все в одну вишукану та дуже смачну страву. На жаль, в Україні, або ж у нас в Хмельницькому, дуже важко купити телятину правильного розділення на шматки. Якщо в магазинах яловичину чи свинину ще можна знайти правильно розроблену, то телятину або домашню свинину практично неможливо. Часом складається таке враження, що народні м'ясники просто бездумно рубають туші на довільні шматки. Часто навіть не можуть відповісти з якої частини туші той чи інший шматок, якщо це не товстий край, вирізка чи ребра. Решта все - це просто "м'ясо". Аж хочеться по руках їм "надавати" за таку "м'ясну творчість". Мені, наприклад, ще жодного разу не вдавалось купити телячу вирізку одним шматком. Постійно у всіх, хто продає телятину, вона розрізана на дві частини. А ще часто, не розрізана до кінця, а глибоко надрізана й згорнута зрізом назовні, щоб зробити враження, що вирізка товстіша ніж вона є насправді. В Західних країнах нікому в голову не прийде так псувати елітний шматок туші. Прикро, оскільки в Україні свинина та телятина непорівнянно кращої якості аніж в інших країнах, а от розділяти її на частини в нас не вміють:-(. Якщо Вам пощастило більше ніж мені й у Вас теляча вирізка одним шматком, тоді так її і запікайте. Так буде краще. Просто швидко обсмажуєте та загортаєте у тісто. Лиш якщо вирізка одним шматком, то може залишитись трохи зайвого тіста. Його можна розкатати, порізати квадратиками, змастити яйцем та посипати кунжутом. І запекти на деку одночасно з м'ясом. Буде у Вас майже крекер до сиру. Якщо є бажання поекспериментувати, можна перед запіканням, загорнути обсмажену телячу вирізку у тонкі смужки копченого бекону. З успіхом можна використати й листкове тісто. А ще, посипати тісто зверху кунжутом, а не маком.
Мене вже не раз просили, дослівно, хоч якийсь рецепт осетра. Вперше спробувала цю рибу в Польщі, випадково, як результат риболовлі мого батька з моїм свекром. Вони зловили осетра і свекруха його просто посмажила. Зізнаюся, весь цей слиз і желе-подібні залишки на сковорідці, вбили всяку можливість адекватно насолодитися ніжною м'якоттю, яка вважається делікатесом. І щоб приготувати цю рибу, мені довелося переступити через себе. Але якщо читачі просять, значить треба, а читачів своїх я люблю і поважаю! Тому довелося! Перше, що вирішила зробити, це добре відмочити цю рибу. Вино підійшло ідеально. Воно трохи пом'якшило специфічний аромат осетра і витягнуло зайвий слиз. Відносно швидке запікання при високій температурі, зберегло соковитість риби, а вино з овочами, на яких запікався осетр, створили ідеальну ароматну основу для кремового соусу до риби. І скажу я Вам, це хоч і перший раз я готувала осетра, але вже точно не останній! Все вийшло як треба, навіть якщо готуючи цю рибу перший раз, самовпевнено підійшла до процесу: творчо, не читаючи "перевірених" рецептів в книгах або мережі. І про обробку, у багатьох джерелах рекомендують обшпарити рибу, ножем видалити у напрямку до від хвоста до голови, нарости або ж "жучки", як їх називають. Але як на мене, це нічого не вносить у страву, лише спотворює осетра, позбавляючи естетики самої страви. (Інша справа, якщо наприклад збираєтеся варити з осетром юшку або тушкувати його якось (для мене тушкована риба, у чому і як би це не було, взагалі кулінарне табу)). Інша справа визига, жила в центральному хрящі риб родини осетрових, який у них замінює хребет. Жила яка є токсичною в первозданному вигляді без очищення. У стародавній російській кухні цю визигу осетрових риб чистили (як це робити не знаю), сушили, мололи і додавали в начинки для пирогів. Я цього робити не збираюся, тому просто видаляю і викидаю. Отже, щоб запекти осетра цілим, треба видалити нутрощі, видалити візігу (як це робити, читайте в рецепті) і гарненько помити рибу.
ПРО ЗАПЕЧЕНУ З ЯБЛУКАМИ ГУСКУЗапечена гуска – це квінтесенція святкової кухні, страва, яка асоціюється з найважливішими моментами року: Різдвом, Новим роком, великими родинними зібраннями. В різних куточках Європи ця страва має свої особливості, але незмінним залишається одне – поєднання соковитого гусячого м'яса з солодкістю печених яблук. Ця страва - це символ достатку, гостинності та родинних традицій. Коли з духовки лине аромат запеченої птиці, приправленої прянощами з духмяними яблуками – неможливо встояти перед бажанням швидше сісти за святковий стіл. Цей рецепт печеної гуски - це результат багатовікових кулінарних традицій, адаптованих до сучасних реалій.Гусяче м'ясо має насичений, глибокий смак, який відрізняється від курятини чи качки. Воно більш щільне, соковите, з тонким прошарком жиру, що робить його особливо ніжним після тривалого запікання. Приготована за цим рецептом гуска буквально тане в роті, а її золотиста, хрустка шкірка створює ідеальний контраст з м'якою, ніжною серединкою. Усе завдяки двоетапному запіканню.Яблука та цибуля в цьому рецепті виконують подвійну роль. По-перше, вони є начинкою, яка ароматизує птицю зсередини, наповнюючи м'ясо фруктовими та пряними нотками. По-друге, вони самі перетворюються на чудовий гарнір, просочуючись гусячим жиром та соками й набуваючи неймовірного смаку. А особливістю цього рецепта є ароматний соус, приготований на основі м'ясних соків із запікання птиці та простого домашнього бульйону з обрізків гуски. Це не просто підлива, а концентрат смаку, який об'єднує всі елементи страви в гармонійну композицію. Додавання смородинового або порічкового желе надає соусу тієї самої кисло-солодкої ноти, яка так чудово балансує жирність гусячого м'яса.ПОРАДИ З ПРИГОТУВАННЯ ЗАПЕЧЕНОЇ ГУСКИ З ЯБЛУКАМИ ТА ЦИБУЛЕЮЗапікання гуски є справою не складною, але вдячною. Воно вимагає часу, проте нагороджує Вас результатом, який завжди перевершує очікування. Ось кілька порад, які допоможуть зробити цю страву по-справжньому ідеальною.Перш за все, дайте начинці повністю охолонути перед тим, як фарширувати птицю. Тепла начинка може передчасно розтопити жир під шкірою, а нам потрібно, щоб він вивільнявся поступово, роблячи м’ясо ніжним та соковитим протягом кількох годин. Та й з гігієнічної точки зору, холодна начинка не сприятиме інтенсивному множенню бактерій, доки температура в середині дійде до такої, при якій останні гинуть. Суміш солі, перцю та ялівцю - це важлива частина смаку цієї печеної гуски з яблуками. Ялівець чудово поєднується з птицею інтенсивним ароматом та з дичиною, додаючи лісового аромату і глибини смаку. Якщо маєте можливість, розітріть спеції у ступці перед натиранням. Так вони максимально розкриються.Важливо пекти гуску саме під кришкою упродовж основного часу приготування. Власні соки птиці та пара під кришкою створюють ідеальні умови для ніжного, рівномірного пропікання. Лише в кінці слід перекласти гуску на відкрите деко, суттєво збільшити температуру духовки та дати їй підрум’янитись. Саме це і сформує ту золотисту, апетитну скоринку.До речі, спекти гуску під кришкою можна завчасно. Навіть добу наперед. А потім, перед подачею підрум’янити в добряче розігрітій до 200 °С, бажано в режимі конвекції, духовці. Соус - це серце цієї страви. Готується він на двох основах: увареному бульйоні з гусячих обрізків (довгої шиї, кострубатих кінців крилець, котрі варто зрізати перед запіканням) та м’ясних соках, що накопичилися під час запікання. Важливо ретельно зняти жир з тих м’ясних соків, щоб соус залишився легким, ароматним і шовковистим. Зручно це робити у спеціальному глечику сегрегаторі. Ягідне желе надає соусу потрібної густини та вишуканої кислинки, яка чудово балансує багатий смак гуски. Не бійтесь цього солодкого додатку. Якщо немає у Вас желе зі смородини чи порічок, можна також використати апельсиновий джем. Здається усе. Запечена гуска це про щедрість, про аромат свята й справжню домашню кулінарію. Готуйте із задоволенням і нехай Ваш святковий стіл буде наповнений теплом, смаками та моментами, які хочеться повторювати.ПРИГОТУВАННЯ ЗАПЕЧЕНОЇ ГУСКИ З ЯБЛУКАМИ ТА ЦИБУЛЕЮ З АРОМАТНИМ СОУСОМ:
Така фарширована гуска - це дуже смачна та святкова комплексна страва з простих інгредієнтів, в якій поєднується головна м'ясна страва та ароматний гарнір. Повірте, у святковій метушні, готування страв 2 в 1 суттєво заощаджує час та місце на плиті чи духовці. А ще, такі гарніри, печені чи варені з чимось, надзвичайно ароматні та дуже дуже смачні, адже вбирають в себе то все найсмачніше зі стікаючих м'ясних чи рибних соків. В залежності від того, що готуєте. Крім того, технологія запікання цієї птиці перевірена часом та настільки проста, що з нею легко буде запікати цю шляхетну птицю навіть початкуючим господиням. Тому, якщо Ви ще самі не пекли гуски, це чудовий рецепт, щоб розпочати! Ця печена до ніжної м'якості гуска з рум'яною шкірочкою та сповненою смаком гречкою з беконом, соковитою цибулею та грибами, що запікались всередині птиці, нікого не залишить байдужим. А як додатковий бонус, коли здається, що смачніше бути вже не може, в пригоді стає простий сметанний соус, який поєднує всі ці чудові смаки й вдало їх підкреслює. В рецепті вказаний сушений майоран, його можна упустити, а можна замінити меленим коріандром, який теж чудово вписується в смакову гаму як начинки, так і гуся. При бажанні, в такий же спосіб можна запекти теж качку. Але тоді кількість начинки потрібно зменшити приблизно на 1/3, хоч все залежить від розміру Вашої качки. Зверніть увагу, що зрілому, вгодованому, домашньому гусаку може знадобитись трохи довше часу ніж фермерському, з магазину. Тому, не панікуйте, якщо минули вже 2,5 години, а гуска тверда, просто продовжуйте пекти під кришкою. А як тільки м'ясо почне м'якнути, при чому перевіряєте це на стегні, а не на грудці, знімаєте кришку та рум'яните. Взагалі, домашні качки та гуси, з виразним акцентом на слово "домашні" - це птиця, до якої не раціонально використовувати кулінарний термометр, адже внутрішня температура аж ніяк тут не є показником готовності. Тут має значення ще й час, оскільки колаген, якого вдосталь у цієї птиці, повинен піддаватись температурній обробці доволі тривалий час, щоб він розм'як, перейшов у іншу форму й тішив нас соковитістю та посилював смак м'яса. І збільшення температури запікання, на етапі коли м'ясо ще далеко від готовності, нічого не прискорить, а лиш зробить м'ясо цієї домашньої птиці тугим як підошва й сприятиме пересушенню м'яса загалом (Високі температури пришвидшують виштовхування "води" з м'язових волокон, чим вища температура, тим активніший цей процес). Тому, дотримуйтесь технології і передусім температурного режиму запікання. Плануйте свій час та розпочинайте запікання завчасно. І наостанок, кілька слів про соус. В кінці приготування він заправляється сметаною. Справжня домашня сметана зробить соус оксамитовим та додасть приємної кислинки. Магазинна сметана ж звернеться й буде він весь в неапетитні грудочки. Щоб такого не сталось, якщо нема можливості купити домашню сметану, використайте вершки 30% жирності чи жирніші, або до вибраної магазинної сметани додати 1/2 ст.л. борошна, вимішати, додати 2-3 ст.л. окропу й ще раз вимішати. Лиш тоді додавати до томленої цибулі й великі шанси у тому, що вона не звернеться.
ПРО СВИНИНУ КОРДОН БЛЮ З СИРНИМ СОУСОМКордон блю, це класична страва, що є нічим іншим, як загорнуті у телячий шніцель шинка та сир, усе це панірується й обсмажується. Інколи зустрічається страва зі свининою, а в 60-х роках ХХ століття, в газеті Нью-Йорк Таймс було вперше опубліковано перероблений рецепт кордон блю з курки. Батьківщиною цієї страви вважається Швейцарія. З французької мови «кордон блю» дослівно означає «блакитна стрічка». Одна з найвагоміших державних відзнак в королівській Франції. Подейкують, що вперше Людовик XV нагородив блакитною стрічкою кухарку своєї коханки, фаворитки мадам Дюбарі. З того часу нагорода прийнялась в кулінарних колах і особливо вишукані страви часом почали так називати. До однієї з них ця приставка стала усталеною назвою. А в сучасний світовій кулінарії приставка «кордон блю» означає начинку з шинки та сиру. Я ж Вам пропоную приготувати смачний святковий рулет зі свинини з шинкою та сиром і ароматним та кремовим сирним соусом. Це красиво, святково і безумовно смачно! Спробуйте!НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ РУЛЕТУ ЗІ СВИНИНИ КОРДОН БЛЮ З СИРНИМ СОУСОМЯкщо є бажання, таку страву можна готувати з індичої грудки. Розрізати її так само, лиш пекти до 70° С. Все решта так само. Частина сиру при запіканні витопиться, і це нормально, частина залишиться де треба. А те, що витече, так добре смакує з картоплею, тож ніщо не марнується. Але по можливості беріть зрілий сир. Чим він зріліший, тим менше витікає. Тож усілякі сири з дописом «зрілий», «дозріваючий», це найкращий вибір.Шинка у цій страві має бути виразною смаком, добре копченою. В ідеалі домашньою. Така шинка зазвичай не лише смачніша, а й ароматніша. Я використовувала свою домашню, приготовлену за рецептом кулінарної книги «Знаю, що споживаю». В цій книзі Ви знайдете як закоптити свою ідеальну шинку навіть в домашніх умовах без класичної коптильні.Ну і про обсмажування, його слід робити обов’язково. Цим кроком Ви формуєте один з шарів смаку для цієї страви. М’ясу набуває рум’яного відтінку і смаку смаженого м’яса. При не дуже тривалому запіканні в духовці, як у цьому випадку, і відтінок і смак були б менш виразними, блідими. Ну і в сковорідці після обсмажування Ви робите соус з тим, що пристало до дна сковорідки при обсмажуванні свинини. Навіть не думайте, щоб мити її після обсмажування. Ті частинки, що поприлипали сповнені м’ясного смаку.Щодо решти приготувань, то все доволі просто. Головне все завчасно перечитати, уявити весь процес, зробити планування й взятись за приготування підготувавшись як слід. ПРИГОТУВАННЯ СВИНИНИ КОРДОН БЛЮ З СИРНИМ СОУСОМ
Хоча м'ясо виходить на відмінно і при 2-х годинному маринуванні, якщо сплануєте приготування заздалегідь - не полінуйтесь і замаринуєте м'ясо напередодні й залишите на ніч, печеня віддячить Вам глибоким ароматом і більш насиченим смаком. У зв'язку з наявністю в маринаді меду, скоринка швидко почорніє при запіканні. Не лякайтесь - так треба, і вона зовсім не гірчить, навпаки, у неї такий смак, що може викликати сімейні баталії: кому перепаде її більше:-).
По печеню зі свинини у сливовому соусіТака печеня зі свинини в сливовому соусі - це моя інтерпретація старопольської класики. Свинини зі сливами, або свинини з соусом зі сливовим повидлом. Різні є назви соусів й безліч рецептів подібної страви. Я пропоную вам свою авторську інтерпретацію приготування цієї святкової і дуже незвичайної печені зі свинини, яка готується на плиті. Попри нескладне приготування, печеня виходить соковитою, ароматною та вишуканою, а соус, що готується разом з м'ясом, настільки смачний, що його хочеться їсти ложкою. Дивіться відео-рецепт приготування печені зі свинини:Про повидло для печеніДля приготування цієї печені зі свинини я використовувала своє повидло зі слив. Можна використовувати магазинне повидло. При бажанні, можна використати навіть інші види повидла чи джемів. Дуже вдало буде з яблучним повидлом або ж з джемом зі смородини або желе з порічок. Не бійтесь цього солодкого додатку до печені, до свинини дуже пасують солодко-фруктові нотки повидла. І його не так багато, у порівнянні з бульйоном. Все залежить від кількості. Та й червоне вино, в кінці приготування соусу, дуже вдало балансує солодкість. А сама печеня виходить несолодкою, але дуже ароматною. Крім того, це класика польської кухні, а класика не може бути несмачною. Я знаю це з мого кулінарного досвіду, адже страви не дарма стають класикою, їх є за що цінувати! Про температурний режимДуже важливо, щоб печеня зі свинини готувалась на найменшому вогні. Якщо соус, з м'ясом в ньому, буде інтенсивно кипіти, то свинина буде жорсткою, і навіть довгий "відпочинок" після приготування не врятує страву. Й дуже смачний соус цього також не замаскує. В ідеалі, добре, щоб посуд, в якому будете готувати печеню, мав товсте дно, тоді печеня буде тушкуватись рівномірніше й сам процес приготування буде контрольованішим, без чітких теплих та холодних зон. Про підпікання м'яса у духовціЯкщо є таке бажання чи потреба, після поєднання м'яса з рідиною, можна таки вставити печеню до духовки й готувати там, при 160ᵒС, але в цьому нема потреби, особливо, якщо Ваш посуд з товстим дном. Про консистенцію соусуПри бажанні, можна спростити приготування соусу й не збивати його блендером, а просто відцідити крізь сито, щоб затримати цибулю та цілі спеції в ситі.Приготування печені зі свинини в сливовому соусі
Ця страва завжди викликає непідробний захват близьких і створює чарівну атмосферу свята. Головне тут не перепекти м'ясо. Що може бути гірше сухого, перепеченного м'яса, що просто розпадається на нитки? У питаннях м'яса, я повністю згодна з шановною, Ю. Висоцькою: м'ясо пересмажене, а саме well done, це м'ясо позбавлене смаку. Щоб вловити всю гаму смакових відчуттів, спробуйте приготувати м'ясо так, щоб не перетримати його в духовці. Але баранчик повинен бути молодий. Нога старого барана, як самі розумієте, не буде так ніжна і ще буде специфічним сильним присмаком віддавати. Але весна, це якраз сезон молодих баранчиків.
Таку печену качку зі смородиновим соусом відносно легко готувати. Є лиш кілька нюансів запікання, про які я напишу далі в передмові. Птиця по цьому рецепту виходить соковитою з дуже хрусткою шкірочкою. А кисло-солодкий соус зі смородиною задовольнить навіть найвибагливіших гурманів. Він так чудово доповнює інтенсивний смак качки. Золотиста печена качка з яскравим соусом одразу створить атмосферу свята за столом. Перед запіканням, качка поливається окропом з усіх сторін. Це метод приготування запозичений в китайській кухні. Де птицю не рідко перед запіканням поливають окропом або занурюють у ньому. Вперше я використала цей метод для приготування качки по-пекінськи. Таке поливання окропом допомагає утворитись дуже хрусткій шкірці. Тільки я Вас прошу, після поливання качки окропом, не зводьте все нанівець, запихаючи птицю в огидний пакет для запікання. Де качка більше готується у власному парі, ніж запікається. Можна спекти птицю до ідеальної консистенції без пакета й шкірка буде хрустка і колір гарний. Для цього спочатку птиця рум'яниться при високій температурі, а потім повільно доходить до готовності при значно нижчій. Домашній качці потрібно більше часу щоб зм'якнути, ніж качці магазинній. Візьміть це до уваги. Але не треба нічим її накривати. Якщо качка у Вас зріла, щоб не написати інакше, добряче підрум'янилась зверху, а ще твердувата, потрібно включити лиш нижній підігрів, виключаючи конвекцію, якщо її використовували,й ще трішки зменшити температуру запікання та потримати птицю додаткових 20 хвилин у духовці. Качка не буде зверху рум'янитись, але м'ясо продовжить запікатись. Щодо соусу, то він майже повністю готується окремо від качки, але після того, як вона спечена. Для соусу потрібно трішки качиного жиру, що стік при запіканні й трохи м'ясних соків з качки. Рештки качиного жиру нізащо не виливайте. На ньому буде дуже смачна печена картопля. Та й інші страви можна готувати на ньому, як на смальці. Будьте уважними карамелізуючи цукор, від золотистого відтінку карамелі, до чорного кольору паленого цукру кілька секунд. Тримайте цибулю та качиний жир напоготові, щоб в потрібний момент вчасно їх додати й різко знизити температуру цукру. Карамель при цьому візьметься грудочками і це нормально, в процесі прогрівання, вона знову розчиниться. Кислота вина та смородини дуже вдало балансують смак соусу. При бажанні, соус можна приготувати й з іншими ягодами, наприклад з малиною чи порічками або навіть із журавлиною. Вишні мають дещо іншу консистенцію і не надто підходять для такого соусу. Крім того, на сайті є інший рецепт для качки з вишнями і соус пристосований саме до вишні, яка зберігає свою пружність при тепловій обробці.
ПРО КАЧКУ ЗАПЕЧЕНУ З ГРУШАМИ Запечена качка чи гуска на столі – це вже свято саме в собі. Як королева столу, що вабить своїм рум’янцем та ароматом. Багато хто боїться братись за приготування цієї птиці, боячись що качка чи гуска будуть твердими чи взагалі не знають з якого боку до них підійти, але дарма. Цей простий рецепт качки з грушами не залишить Вас байдужими. Готувати легко, а птиця виходить дуже ароматною, ніжною всередині й хрусткою зовні. А груші з цибулею та розмарином, що запікаються в качці і з качкою, становлять чудовий додаток до запеченої птиці. Й соки із запікання з вином настільки ароматні, що не потрібно готувати соус окремо, лиш злити їх після запікання й ними поливати качку та гарнір з яким її подасте. А в моєму рецепті приготування птиці так розписано, що все вийде відмінно, навіть якщо Ви лиш початківець на кухні. Бо це дійсно хороший рецепт запеченої качки, без підводних каменів. Тому зробіть собі свято й насолодіться розкішною стравою вдома! ТЕХНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИГОТУВАННЯ ЗАПЕЧЕНОЇ КАЧКИ З ГРУШАМИ Передусім, завчасно перед приготуванням качки потрібно її натерти сіллю та перцем. Соління заздалегідь робить м’ясо рівномірніше просоленішим, а ще, під час запікання, м’ясо яке посолили завчасно, не так швидко випускає м’ясні соки й залишається соковитішим. Тож надумали пекти качку чи іншу птицю чи м’ясо, незалежно від того, яким рецептом користуєтесь, посоліть печеню суттєво наперед. Ба навіть більше, посолене м’ясо чи птиця можуть чекати свого часу навіть 2-3 дні в холодильнику, без втрати якості. Увага! Для цього рецепту груші та цибуля дещо соляться та приправляються перцем. І повірте, це важливо. Адже завдяки цьому цей цікавий додаток до качки стає смачнішим і прянішим. Далі ними вже наповнюється черевна порожнина птиці й решта, що залишиться, просто викладається збоку. При бажанні, десертне вино можна замінити яблучним соком або солодким сидром, але смаковий відтінок буде дещо іншим. Груші та десертне вино надають цій страві особливого смакового ансамблю й запечена качка смакує особливо вишукано. (Читайте більше в статті «Алкоголь в кулінарії») Але можливість заміни інгредієнтів у рецепті є. СКІЛЬКИ ПЕКТИ КАЧКУ Зверніть увагу, приготування запеченої качки розпочинається з доволі високої температури, аж 200 ᵒС. Для птиці тривалого запікання – це багато. Але так качка печеться лиш 20 хвилин, далі потрібно температуру духовки зменшити до 160ᵒС. І вже при таких показниках пекти птицю ще 1,5-2 години, доки вона стане настільки м’яка, що м’ясо качки, при натисканні, почне відставати від кісток. Але, скільки пекти качку, насправді залежить від її віку та розміру і якщо птиця велика та зріла, може бути так, що Вам знадобиться ще пів години. Тобто тут передусім перевіряєте м'якість м'яса птиці при натисканні. Час приготування качки може дещо відрізнятись від стандартного. Крім того, поки печете качку, не забувайте час від часу, приблизно раз в пів години, поливати птицю соками та вином на дні посуду. Вони мають просто запаморочливий аромат. І поливання зробить саму шкірку запеченої качки смачнішою й просто ароматнішою. ПРИГОТУВАННЯ КАЧКИ З ГРУШАМИ:
Я, як пристрасний прихильник баранини, просто обожнюю всі ці «куріні», «корони» та інші страви з баранячої корейки. Це надійний спосіб приготування м'яса так, щоб верх був підпеченим, а серединка - ніжною, доведеною як раз до середньої стадії готовності. І це ідеальний відріз м'яса, для смакування ніжної м'якоттю баранини, трохи рожевої всередині. Тільки не перепікайте м'ясо! Інакше забудьте про те, що я вище описувала: про соковитість, ніжність і смак ... Будете жувати гумовий шматок м'яса і на мене обурюватись!:-) (Боже бережи!:-)) Все дуже просто, тільки дотримуйтесь температурного режиму і не забувайте дати м'ясу «відпочити» перед нарізкою і подачею, які б голодні Ви і Ваші гості не були! Якщо поквапитесь - поплатитесь тим, що м'ясні соки витечуть занадто швидко з цього, такого цінного шматка м'яса, яке до того ж буде жорсткішим.
Я полюбляю фаршировану птицю і не тільки, оскільки для неї потрібно мінімум приготувань і у Вас практично дві страви: соковите м'ясо та неймовірно ароматна та смачна, просочена м'ясними соками, начинка. Така печена фарширована курка виглядає ефектно і смакує відмінно. Спеції та сухофрукти надають страві приємних орієнтальних ноток. Рис, родзинки та курага загалом дуже добре підходять до курки. Курка фарширується начинкою вже готовою до вживання. В курці вона лиш добряче прогрівається та просочується м'ясними соками. При бажанні, до начинки можна додати грамів 50 улюблених горіхів чи зернят. Можна також урізноманітнити спеції, чи взагалі їх не використовувати, хоч без них смак як курки, так і начинки буде вбогим. Хоч є такі чоловіки (про жінок не чула), що виросли на маминих варениках, яких немає краще в світі і якщо щось, хоч трішки, десь пахне екзотикою, то навіть не показуй. Я б з таким не зжилась, оскільки це було б джерело постійного роздратування. Але якщо впізнаєте когось близького для кого готуєте, спеції можете упустити, оскільки вони надають екзотичний аромат, здавалось би простій страві. Курку для цієї страви краще перев'язати, тоді вона і гарну форму після запікання буде тримати й зашивати не потрібно, щоб начинка не вилетіла. В якості додатку ідеальним буде соковитий салат з капусти з яблуками.
Нарешті прийшов сезон на печені, коли дома стоїть запах смачної їжі, коли за вікном вже не так яскраво світить сонце, а дома тепло і затишно, що навіть нікуди не хочеться йти. Ось це запечене м'ясо і викликає саме такі асоціації. У цій страві свіжий часник я замінила сушеним, оскільки свіжий пригорів би занадто швидко. Зверніть увагу на температурний режим запікання, це дуже важливо!
Перед усім, розпочну з пояснення назв, що і як. Особуко - з італійської означає "порожниста кістка", саме така яка розташована по центру гомілки й містить в собі кістковий мозок, який є невід'ємною частиною страви. Тому, готувати особуко слід виключно з гомілок, інакше це буде просто тушкована телятина. Стара та оригінальна версія страви не містила помідор, готувалась із додатком кориці і називалась особуко б'янко (Ossobuco bianco), а сучасна версія страви містить помідори, значно рідше зустрічається кориця, і я б сказала, вона дещо багатша смаком і це саме така страва, яку найчастіше Ви знайдете в Італії під назвою Особуко. Традиційним додатком до страви є різотто Міланезе (Risotto Milanese), рецепт якого я вже публікувала. Інколи, за межами Мілану, звідки власне походить страва, особуко подають з полентою, картопляним пюре, а часом навіть з макаронами. Також, традиційним додатком до особуко є гремолата - подрібнена зелень петрушки і цедра лимону, до яких часто додають часник, інколи анчоуси, сир Пекоріно чи навіть в'ялену ікру тунця чи кефалі під назвою ботарга. Для особуко, зазвичай це поєднання зелені петрушки, цедри лимону та часника, без інших додатків. Даної кількості інгредієнтів для соусу вистачає на приготування 3-6 гомілок, тому така кількість їх вказана і в переліку інгредієнтів. Сама страва в приготуванні дуже проста! Є лиш кілька нюансів щоб вона була вдалою:1) Добре обсмажуйте гомілки перед приготуванням! Нема рум'янцю на м'ясі - не буде смаку в страві!2) Слідкуйте за тим, щоб під час обсмажування борошно не підгоріло, оскільки це надасть гіркоту страві!3) Тушкуйте все довго та ніжно, на повільному вогні. Тоді м'ясо буде ніжним і соус буде ароматним! Щодо решток страви, на основі ароматного соусу від особуко можна зварити чудовий суп! Слід лиш додати воду чи бульйон до рідкої консистенції, та кілька, порізаних кубиками, картоплин. Варити до готовності картоплі й подавати зі свіжою зеленню петрушки та тертим сиром Пармезан або Грана Падано.
Правильно приготовлена індичка завжди викликає захоплення і зворушення. Це завжди виграшний варіант якщо гостей буде багато, бо ні для кого не секрет, що , скажімо, качкою або навіть гускою багатьох не нагодуєш. Рецепт рисового фаршу наш родинний. Моя мама приготувала його вперше, я вже потім трішки змінила рецепт. І ми завжди індичку фаршируємо подібним чином. Це вже традиція, чи що ... Подібним чином можна фарширувати і гуску. До фаршу, іноді, я також люблю додавати подрібнений корінь селери. Перед приготуванням, уважно почитайте рецепт, уявіть собі весь процес, зберіть інгредієнти і тільки тоді розпочинайте.ВАЖЛИВО:1) Індичка, перед тим як потрапить в духовку, повинна бути вже кімнатної температури.2) Духовка, перед тим як в неї потрапить індичка, повинна бути добре розігріта.3) Не забувайте, що і птахові і м'ясу потрібен "відпочинок" після приготування. Перші 20 хвилин після виймання з духовки до індички з ножем і виделкою не підходити !!!
Бажання приготувати яловичину з кавою, з кавовим соусом чи маринадом, переслідувало мене давно, але все якось не наважувалась, то часу не було на експерименти, то приводу, або якісної яловичини не було в наявності. Загалом, ростбіф варто робити лиш тоді, коли є можливість купити хорошу яловичину, якісне м'ясо і правильну частину туші, щоб пригода з приготуванням цієї шляхетної страви не закінчилась розчаруванням. І от нарешті, як кажуть, "дійшли руки" й до ростбіфу в каві. Результат мене потішив, адже печеня вийшла дуже цікавою та не звичайною смаком, а аромат кави вдало доповнив, але не перебив глибокий смак яловичини. А ті, хто ласували ростбіфом, відчули, що він не звичайний, дуже смачний, але не здогадались у чому справа. І от, як майже кожним успішним рецептом, ділюсь з Вами рецептом ростбіфу маринованого в каві. Чому майже, тому, що готую я значно частіше ніж маю змогу виставляти рецепти і багато чого залишається поза Вашою увагою. Про основи приготування ростбіфу, будь-якого, я вже писала в передмові до рецепта відмінного ростбіфу, тому не буду повторюватись. Перечитайте, якщо беретесь за приготування вперше або якщо не впевненні в своїх навичках приготування ростбіфів. Свій ростбіф я маринувала в маринаді з кавою 24 години. Можна маринувати й 8 годин. Чим довше маринувати, тим інтенсивніше буде відчуватись аромат кави. Хоч й після 24 годин маринування він не був надто інтенсивним.
З огляду на те, що у цьому році у мене чималі запаси заморожених вишень, рецептів з вишнями буде теж чимало. Цей мій авторський рулет зі свинини не найлегша у приготуванні страва, але я додала до рецепта відео які допоможуть зробити найважче і намагалась робити детальні покрокові фото приготування, щоб навіть у тих, хто вважає себе новачком на кухні, все вдалося. Такий свиний рулет однозначно вразить того, для кого Ви готуєте. Він має яскравий, вишуканий вигляд та насичений смак. Вишневий соус з цілими вишнями вдало доповнює таку свинину. Ця страва буде доречна як і на святковому столі, так і для романтичної вечері з коханою людиною.Найважче у приготуванні такого рулету зі свинини - це його акуратно скрутити з начинкою, щоб не вичавити її на боки. Головне все робити впевнено, але обережно. Й залишити на м'ясі вільним край, на який зайде трохи вишневої начинки при скручуванні.Соус до свиного рулету готується поки м'ясо допікається в духовці. Готування його займає приблизно хвилин 10. Його можна приготувати одразу ж після відправляння свинини в духовку, а потім лиш підігріти. Але соус може трохи розшаруватись. Можна його поправити, додаючи ще трохи дуже холодного вершкового масла і постійно помішуючи, але потрібно мати трохи вправи з приготуванням соусів. Тому, якщо Ваш кулінарний досвід не надто великий, краще готувати вишневий соус вже тоді, коли Ви дістали рулет з духовки і м'ясо відпочиває.І ще кілька слів щодо подачі. Краще презентується м'ясо, якщо соус налити на тарілку, посередині розмістити гарнір (картопляне пюре буде ідеальним додатком), а зверху викласти рулет з гарним зрізом. Якщо викладете м'ясо і просто полиєте зверху соусом, буде може навіть смачніше, але не буде видно вишневого "орнаменту" й вигляд страви буде менш вишуканим.
Ця страва не зовсім легка у приготуванні, але й не важка. І однозначно справляє враження своїм виглядом та смаком. Такий рулет зі свинини з грибами підійде як для романтичної вечері та і для прийому гостей. Головне все спланувати й продумати завчасно. Для приготування начинки для свинячого рулету я використовувала виразні смаком сушені зморшки, які досить делікатесні. Але їх успішно можна замінити, не менш смачними, сушеними білими грибами або ж сушеними грибами шиїтаке, які знайдете у супермаркетах у відділі з азіатськими продуктами. Оскільки товстий край, як і вирізка, шматок туші досить сухий, хоч і ніжний, легко його пересушити, ще й в рулеті, коли, через начинку, його слід готувати дещо довше ніж м'ясо без начинки, оскільки одразу збільшується товщина продукту, що запікається. Тому, для приготування цього рулету з грибами, я вибрала метод більш лагідний. Запікання в фользі при відносно низькій температурі. Але, щоб м'ясо не було позбавлене звабливої шкірочки, я добряче підрум'янила рулет вже після запікання та відпочинку. Так теж можна. І як результат, м'ясо просто розпливалось у роті. Воно було ніжним і сповненим смаку. Якщо бажаєте приготувати гарнір такий як на фото, картоплю крохмалистих сортів (таку, яка розварюється) слід порізати тонкими пластівцями. Викласти на деко, накладаючи пластівці один на один, солячи їх між шарами. А поверхню усієї конструкції змастити рослинною олією. Запікати приблизно 15-20 хвилин при 220ᵒС. Потім обережно, щоб не пошкодити цілісності, перекласти картоплю на сервірувальну тарілку. Вдалих Вам кулінарних експериментів!
ПРО ФЛАМАНДСЬКИЙ КАРБОНАДТут пропоную Вам рецепт однієї з найцікавіших та найсмачніших печень яку мені доводилось куштувати. Печені з інтригуючою назвою «Фламандський карбонад». Це страва, в якій тепло домашньої кухні переплітається з багатовіковими кулінарними традиціями Північної Франції та Бельгії. У цих регіонах варити м’ясо в пиві є давньою справою й майже сакральною. Тут, серед старовинних міст із брукованими вуличками та гостроверхими будинками, саме пиво завжди було не просто напоєм, а повноцінним кулінарним інгредієнтом. Тому й не дивно, що одна з найвідоміших регіональних печень «Фламандський карбонад» (carbonnade flamande) народилася саме тут.Це страва, яка поєднує ніжність довго тушкованої яловичини та солодкаву глибину карамелізованої цибулі, а також легку гірчинку доброго темного пива. До речі, не на правах реклами, саме львівське різдвяне пиво є для мене найкращим для усіляких приготувань з пивом. І всю цю, апетитну й без того, суміш довершують шматочки пряного хліба (pain d’epices), який я спеціально для цієї страви пекла, щедро змащені гірчицею. І вони під час довгого тушкування перетворюється на частину густого, ароматного соусу. Незабутнього соусу!Слід зауважити, що у різних регіонах карбонади бувають різними. Десь готують виключно з яловичини, десь додають шматочки бекону чи копченостей, дехто кладе моркву або взагалі готує страву на основі свинини. У деяких варіаціях використовують трішки оцту або яблучного сидру для кислинки, а в інших навпаки додають 1-2 ложки коричневого цукру чи навіть шматочок шоколаду для балансу смаку. Але незмінним лишається головне – повільне тривале тушкування, завдяки якому м’ясо виходить дивовижно ніжним, а соус насиченим і глибоким. Це одна з тих страв, що створюють у домі атмосферу тепла та затишку. Вона наче запрошує сісти за великий стіл, розділити вечерю з близькими та насолодитися кожною ложкою ароматної печені. Своїм ароматом вона скликає усіх за стіл ще до того, як Ви його накриєте. ПОРАДИ З ПРИГОТУВАННЯ ФЛАМАНДСЬКОГО КАРБОНАДУЩоб фламандський карбонад вдався таким, яким задумували його фламандські господині багато століть тому, варто дотриматися кількох важливих нюансів.По-перше, вибір м’яса. Для цієї страви ідеально підходять частини туші, які люблять тривале томління. І якщо мова про яловичину, то це гомілка, лопатка або шия. Саме вони дають найкращу текстуру: м’ясо стає надзвичайно м’яким, але не розпадається на волокна до повної втрати структури.Більше про ідеальне приготування м’яса за кожним разом та різними техніками, дізнавайтесь на моєму КУЛІНАРНОМУ КУРСІ ПРО М’ЯСО. По-друге, ретельне обсмаження. І м’ясо, і цибуля повинні гарно підрум’янитися — це основа смаку страви. Карамелізація дає той глибокий, майже солодовий аромат, який так добре підкреслює темне пиво. Не поспішайте: золотистий колір важливий.По-третє, пиво. Обирайте темне, але не надто гірке. Перед тим як лити пиво до м’яса, обов’язково спробуйте його! Якщо пиво буде гірким, м’ясо теж буде гірким, адже та гіркота ніде не дінеться! Я люблю наше українське, хоч і сезонне, львівське різдвяне. Ви пробуйте та шукайте те своє улюблене. І, звісно, хліб з гірчицею. Цей елемент не варто пропускати, бо саме він утворює природний загусник. Французький пряний хліб із нотками спецій чудово працює в цій страві. Гірчиця ж додає виразності й делікатної пікантності, яка з часом повністю інтегрується у соус.Не відкривайте кришку каструлі під час тушкування — страва готується у власному ароматному середовищі. А останній етап у духовці робить карбонад ще ніжнішим і збалансованішим смаком.Традиційно подають фламандський карбонад з картоплею фрі, просто смаженою картоплею чи навіть зі шматком свіжого хрумкого. Добре доповнюють страву мариновані огірочки або корнішони. Як робити справжні французькі корнішони читайте в кулінарній книзі «Знаю, що споживаю».Фламандський карбонад, - це чудовий приклад того, як прості інгредієнти, правильна техніка і час можуть створити справжній кулінарний шедевр. Нехай і у Вашій кухні він стане стравою, до якої хочеться повертатися знову і знову. Смачного!ПРИГОТУВАННЯ ФЛАМАНДСЬКОГО КАРБОНАДУ: