Сочевиця в доповнені ароматної петрушки, хрусткого мигдалю, освіжаючої цедри лимону, соковитої цибулі та пряного кумину не залишать байдужими навіть тих, хто сочевицю не дуже любить. Взагалі, сочевиця це той дуже корисний продукт, який, на жаль, не цікаво вживати в самостійному вигляді. Вона просто потребує цікавих доповнень які б маскували б її природну сухість та збагатили б незвичайним смаком, адже природній смак сочевиці в чистому, відвареному вигляді доволі вбогий. У цьому арабському салаті є все, що потрібно. В країнах де розвинена культура споживання цих бобових, вміють гарно подавати та приправляти сочевицю. Хоч при бажанні, до цього салату можна додати ще дуже багато чого і він вже буде не гарнірним, а комплексним, таким який може слугувати самостійною стравою. Сочевицю під час варіння не солити, інакше буде жорсткою. Солити тільки тоді, коли вже вона буде готова. Дуже важливо також використовувати відповідний її сорт. Для салатів найкраще використовувати коричневу чи зелену сочевицю. Вони не розварюються як помаранчева чи жовта сочевиця та ще деякі інші сорти. Замочувати сочевицю перед відварюванням не потрібно. Якщо є бажання цей гарнірний салат перетворити на комплексний, можна додати до нього родзинки або порізану курагу, чорні оливки, а ще якийсь солоний сир, як от наприклад Фета. Можна й шматочки печеної курки додати або навіть малосольну рибу. Петрушку можна замінити кінзою й крім кумину додати ще мелений коріандр. Сподіваюсь, мені вдалось розбудити Вашу фантазію:-).
Кислинка тушкованної капусти відмінно компенсує жирність страв, а смак її гармонійно доповнює свинину та різноманітні ковбаски. Багато що залежить від якості капусти. Квашена капуста повинна бути достатньо зрілою для цієї страви. Капуста, яку нещодавно заквасили, у якої лише з'явилася кислинка, не підійде. Та невиражена кислинка випарується, і залишиться тільки не приємний запах, який без кислоти не сприймається як нормальний. Інша справа хороша кисла капусточка. Приправивши її ягодами ялівцю, лавром і кмином, Ви отримаєте ароматну страву! Вино додавати обов'язково! Від алкоголю не залишиться ні сліду, але воно підтримає потрібну кислинку і збалансує смак капусти. А аромат зробить благороднішим!
Fish&chips (Фіш енд чіпс) - це класика британської кухні і одна з найпопулярніших страв у світі. А це просто напросто риба смажена в клярі зі смаженою картоплею, в основному картоплею фрі. Про картоплю я писала в попередньому пості, а от цей пост про основну частину славного дуету, рибу в клярі. При чому, пивний кляр для цієї страви найбільш вдалий. Оболонка риби виходить дуже хрусткою з приємним присмаком, що теж має значення. Дуже важливо, щоб на момент змішування, пиво було холодним та й змішувати потрібно перед самим смаженням, інакше кляр не буде гарно роздуватись на створювати таку легку і хрустку оболонку. Пиво по суті, брати можна будь-яке. А перед тим як занурювати в кляр рибу, потрібно обкатати шматочки в борошні, щоб кляр краще прилягав. Якщо готуєте на 2-3 особи, можете спокійно готувати кляр з половини інгредієнтів для пивного кляру, оскільки його виходить досить багато. Щодо риби, в Британії це звичайно буде морська риба. А по суті, можна брати будь-яку рибу. Що стосується соусу, - це майже класичний соус тартар. Тільки як кожна класична страва і цей соус має безліч варіантів. Навіть я сама урізноманітнюю його в залежності від того, до якої страви буду його подавати. Ця версія соусу тартар краще всього підходить до риби!
Ахобланко входить в трійцю найпопулярніших іспанських супів разом з гаспачо і сальморехо, і він також, як ті два, родом із сонячної Андалусії. Коли іспанська "мама" вперше подала мені цей суп, я навіть зрозуміти не могла з чого ця кремова, ситна, але водночас легка страва. Цей холодний суп відразу ж став моїм фаворитом. Виразний, але ніжний смак з горіховим післясмаком, така обволікаюча консистенція просто не дають про нього забути. Якщо ви любите холодні супи, він однозначно повинен сподобатися Вам! А половинки винограду надають особливий шарм, підкреслюючи найтонший смак мигдалю. Холодний суп ахобланко, назва якого в перекладі означає "білий часник", з'явився в Іспанії дуже давно, ще в середньовіччі, в період правління маврів в Південній Іспанії, коли про гаспачо і мови бути не могло, оскільки іспанські колонізатори ще не привезли з плавань помідори, а сама Іспанія була, в якійсь мірі, частиною ісламського світу. Та й сам склад дає підстави приписувати страву арабській кухні, мигдаль і часник дуже часто присутні в кухнях арабських народів. У самій Іспанії існує два види подачі цього холодного супу: в Малазі ахобланко Вам подадуть так як я, з виноградом. А ось в Гранаді з печеною "в мундирі" картоплею, а часом і з філе анчоуса. Я віддаю перевагу першу версію, вона і є більш популярною в Іспанії, а Ви вирішуйте як Вам більше до душі!
Як вже раніше писала, риба - це символ християнства. У перших літерах грецького слова "риба" зашифровані слова "Ісус Христос", "Спаситель", "Син Божий". Тому на пісному столі на Святий Вечір страви з риби доречні у будь-якій кількості. До товариства традиційному оселедцю, пропоную приготувати такого простого у приготуванні, але незвичайного смаком, смаженого коропа з кисло-солодкою цибулею з лимоном та медом. Цей короп настільки простий у приготуванні, що підійде навіть для тих, хто не любить готувати. Страва дійсно дивує смаком, попри всю простоту приготування. Попереднє маринування коропа в цибулі з лимонним соком та сіллю, частково позбавляє цю рибу неприємного аромату мулу. А потім, та ж цибуля, в якій маринувався короп, обсмажується з медом до золотистості і стає чи не найкращим, кисло-солодким додатком до коропа, який собі тільки можна уявити. Навіть чоловік, який не припадає за коропом, через запах мулу та специфічний смак, з великим задоволенням насолоджувався ним приготовленим по цьому рецепту. Для зручності споживання, я філетувала коропа й розрізала на порційні шматки. Це не принципово. Можна порізати рибу іншим способом, лиш посмажити як слід, до готовності.
Попри свою простоту, цей салат дуже смачний та універсальний, а ще, він стає все смачнішим та смачнішим, якщо любите малосольні та злегка підмариновані огірки. Все завдяки медово-гірчичній заправці з часником та кропу, які надають салату з огірків незвичайний смак. Це салат який відмінно підкреслить смак страв української, польської чи навіть чеської кухні. Він підійде до свинини, просто приготовленої риби, птиці, чи навіть просто до печеної, вареної чи смаженої картоплі. Це щоденний салат з цікавим смаком до буденного столу. Якщо аромат часнику та посмак після нього для Вас не критичні (якщо поїсти такого салату зі свіжим часником та піти на роботу, не всі біля Вас почуватимуться комфортно), то робіть його зі свіжим часником. Я його готую з сушеним часником, або ж гранульованим, як його ще називають. У нього і смак м'якший і аромат не такий різкий. Та й для травлення він легший, якщо у когось нетолерантність сирого часнику. Цей салат можна приготувати завчасно, можна навіть скласти в банку, щоб не обвітрювався, тримати в холодильнику й спожити протягом 2-х діб. Його смак дещо змінюється від свіжого, до злегка маринованого. І той і той має свої смакові принади.
Запечена до рум'яної шкірочки картопля, солодкувата печена цибуля та соковиті печериці приготовлені разом з мінімумом потраченого часу на приготування. Аромат цедри лимона та часнику збагачують смак овочів та грибів. Страва повноцінна і смачна й можна подавати її самостійно з легким салатом чи домашніми соленостями, а для не пісної трапези, можна подати картоплю запечену з цибулею та грибами в якості гарніру до м'яса чи риби. На прохання читачів, на сайті буде з'являтись більше пісних, вегетаріанських та веганських страв. Хоч я далека від ідеї вегетаріанства, а веганства й поготів, і потреби в пості не маю, так як намагаюсь дотримуватись чистоти душі, думок та вчинків весь час, а не в якийсь період і спокутування вини чи вдавання з себе праведника шляхом харчування по правилах написаних людьми, що вважають себе святішими за інших, мені незрозуміле (не кажучи про потребу з'їсти щось дуже смачне і пісне). Тим не менш, я поважаю тих людей які з якихось чистих міркувань та особистих переконань, не нав'язуючи свої ідеї іншим, дотримуються певних обмежень в харчуванні. Мені та моєму чоловіку теж не рідко хочеться мати день чи два без м'яса, просто так, бо того вимагає організм та потреба в різноманітності харчування. І для таких випадків і створюю рецепти, з якими можна було б смачно поїсти й без використання інгредієнтів тваринного походження. При бажанні і якщо для Вас не принципово щоб страва була виключно рослинного походження, можна посипати картоплю з цибулею та грибами після запікання м'якою бриндзою. Буде ще смачніше!
Як я вже писала у вступних частинах до попередніх пісних різдвяних рецептів, на різдвяному столі, капуста - це символ поєднання навколо однієї основи, тобто Бога, а гриби символізують плодовитість та продовження роду. Тому така пісна квашена капуста з грибами, приготовлена тим чи іншим способом, знайде своє місце на столі у багатьох домівках на Святий Вечір. Я пропоную Вам приготувати тушковану квашену капусту з грибами моїм способом. Завдяки деяким нюансам приготування, ця проста страва стає вийнятковою. В більшості рецептів тушкованої квашеної капусти, капуста спочатку відварюється у воді, а потім тушкується. Це потрібно щоб вона як слід зм'якла і це вірно. Але аромат такої капусти посередній й такий розкішний інгредієнт як сушені білі гриби, просто губиться. Я Вам рекомендую спочатку відварити до готовності сушені гриби, а потім відварювати квашену капусту у воді з концентрованим грибним ароматом, що залишилась від відварювання грибів. Так капуста вбирає в себе повністю неймовірний, святковий аромат сушених грибів. Крім того, до страви я додаю обсмажену цибулю. Вона надає страві додаткової соковитості та солодкості. А ще трішки цукру. Не лякайтесь додавати його в невеликих кількостях до не солодких страв. Цукор дуже добре балансує смак і не менше ніж сіль робить смак більшості інгредієнтів більш виразним. Зізнаюсь, не хотіла б я сидіти за столом зі стравами без солі та цукру (як зараз дуже модно). Страви набагато більш виразні з ними, а кількість цих інгредієнтів настільки мала, що нехай не повертається язик у прихильників всіляких псевдокорисних дієт, говорити про шкоду солі та цукру.
ПРО САЛАТ З ЧЕРВОНОЇ КАПУСТИ З БУРЯКОМСалат з червоної капусти з буряком та гранатом буде чудовим доповненням майже до будь-якої страви. Підійде він і до птиці, і до риби чи навіть простих пирогів. Хрустка капуста, солодкавий та ніжний буряк, пікантна цибуля та соковиті зернята гранату. Усе поєднане кисло-солодкою заправкою. Справжня гарнірна насолода. Цей салат з червоної капусти настільки смачний, що може бути самостійною пісною стравою. Окрім того, можна доповнити його Фетою чи Бринзою, волоськими горіхами чи зернятами соняшника, тоді салат з капусти буде більш ситним та комплексним, цілком самостійним.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ З ЧЕРВОНОЇ КАПУСТИОскільки червона капуста дещо жорсткіша за звичайну білокачанну, не кажучи вже про молоду чи пекінську капусту, перед додаванням решти інгредієнтів для салату, капусту потрібно посолити й добре пом’яти. Лише після доброго та пристрасного «масажу», можна додавати решту усього для салату з червоної капусти. Такі маніпуляції суттєво зм’якшують її. Щодо буряка, то краще за все його запекти, оскільки він солодший та більш концентрований смаком. Але звісно можна і відварити. Простіше за все пекти в більших кількостях, коли щось печете в духовці чи тушкуєте. Можна на дно закинути кілька буряків у фользі й пекти разом з іншими стравами. Печені буряки тримаються в холодильнику до 2-х тижнів, без розмотування. До речі, цей салат також буде дуже смачним з маринованими буряками в польському стилі. Сімейний рецепт маринованих буряків Ви найдете в моїй першій кулінарній книзі «Знаю, що споживаю».ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ З ЧЕРВОНОЇ КАПУСТИ
Індійські пласкі хлібці чапаті дуже нагадують мексиканські тортільї, з тією різницею, що завдяки цільнозерновому борошну, чапаті мають більш виразний смак й аромат та завдяки маслу, м'якшу консистенцію. Вони просто чудово смакують в теплому вигляді з різноманітними індійськими каррі з великою кількістю соусу. В оригіналі, існує спеціальне борошно для приготування чапаті, яке власне на половину складається з цільнозерногового пшеничного борошна. Тому ці хлібці можна без перешкод готувати дома й без спеціального борошна.
Це один з найуніверсальніших салатів, адже він підійде як до м’яса та птиці, так і до великої кількості страв з риби. Я навіть не знаю як часто я роблю його у сезон. А як додаток до качки чи гуски він таки незамінний. Солодкість печеного буряка та фруктові нотки яблука дуже доречні до цієї ароматної домашньої птиці, як і до страв зі свинини. А ще, його люблять діти. Ну і робити такий салат з буряка з яблуком дуже просто, а якщо спекти буряк завчасно, то ще й дуже швидко. Як я вже не раз писала, не обов’язково пекти буряк окремо. Його можна спекти разом з будь-якою запіканкою до вечері чи навіть солодкою випічкою, просто докинувши його у духовку, загорнутим у фольгу, на якусь годинку чи менше, в залежності від розміру буряка. Й тримати охолодженим аж до тижня часу в холодильнику. А тоді використовувати в різноманітних рецептах та стравах. При бажанні урізноманітнити салат, можна додати до нього трішки підрум’яненого маку чи насіння льону. Яблуко можна замінити грушами або ж додати до салату дрібно різаний чорнослив.
Сіль є відмінним провідником тепла, і такий метод запікання, завдяки дуже рівномірному розповсюдженню цього ж тепла, дає приголомшливий результат! Головне не поспішати і дати картоплі добре пропектися. Сіль, після такого запікання, можна і далі використовувати за призначенням. Пробувала також мішати сіль з двома яєчними білками. Результат мені сподобався менше. Зробився «соляний панцир». Хоча картопля і була більш кремовою, але скоринки, яку я так люблю, у картоплі не було ... Та й сіль довелося викинути. Але як альтернативний метод приготування, можете спробувати.
Назва сальси "pico de gallo" має досить смішний переклад "дзьоб півня". Існує версія що таке називання сальса отримала тому, що спочатку її їли руками, за допомогою трьох пальців (тих же якими берете щіпку того і сього), які комусь і нагадували дзьоб цього птаха. Часто цей соус називають "Salsa Mexicana" або "Salsa bandera" так як кольори цієї сальси відповідають мексиканському прапору. Найчастіше, в сальсі використовують свіжий гострий перець халапеньйо або серрано зеленого кольору, у нас знайти їх проблема. Тому, можна використовувати ті перці чілі, які є в наявності. В залежності від регіону, в сальсі піко-де-гайо можуть з'являтися інші інгредієнти, такі як манго, редька і т.д. Але це найголовніша і поширена версія. Подають сальсу піко-де-гайо майже до кожної трапези, принаймні там, де була я. Можна все відразу змішати і подавати, але якщо сальса помаринуєтся трішки, смак стає кращим!
Сокка або ж фаріната належить до тієї ж групи виробів з нутового борошна що й хрусткі палички паніс, лиш тут це тонкі, хоч часом бувають трішки товстіші, млинці, підрум’янені на сковорідці на плиті або в печі. Батьківщиною їх вважається місто Ніцца, проте вони поширені і в сусідній Італії, зокрема в Генуї. За легендою, рецепт соки був винайдений, коли турки напали на місто Ніццу в 1543 році. У міста закінчилися боєприпаси для оборони й міщани змішали гарячу олію з нутовим супом і вилили з верхньої частини стін на голови загарбників. Очевидно, це зупинило вторгнення турків на їхньому шляху й найвірогідніше, хтось вирішив спробувати ту масу на смак й вона виявилась смачною. Проте, пік популярності сокки перепав на початок XX ст., коли її почали продавати на Провансі як швидку закуску, й продавали її просто з переносних плит. Такий собі корисний фастфуд. А тепер, в часи коли глютен попав в немилість (навіть якщо далеко не всі хто його боїться в принципі розуміють що це і де він є), коли здорове харчування черговий раз в історії почало набирати популярність, повертається й слава до дієтичної сокки. І це чудово, бо це значно цікавіше й навіть поживніше ніж усілякі вівсянко-млинці чи ніяка кіноа. Тут і смак є і консистенція чудова й можна збагатити млинці додатками. А ще, ці нутові млинці прекрасні для наповнення різноманітними печеними овочами і не тільки. Отож, по приготуванню. Дуже дуже важливо, щоб після змішування тіста нутове борошно настоялось і набрякло. Враховуйте цей час вистоювання. Одразу буде здаватись, що маса надто рідка, що там ще щось треба додати, але повірне, не треба. Просто залиште як є. Далі, коли будете смажити млинці, є три можливості: смажити поки вони підсохнуть, але будуть ще доволі м’якими, смажити поки вони підрум’яняться й зробляться хрусткими, вилити масу на сковорідку, посипати пряною зеленню та улюбленим сиром і так смажити з обох боків. Усі три варіанти чудові. Просто 2 остатні самодостатні, а в першому варіанті можна в них щось завернути. Хоч звісно, можна поливати сокку медом чи іншим улюбленим підсолоджувачем, як на мене, вони найцікавіші в несолодкому варіанті.
Дуже проста у приготуванні риба запечена в конверті з пікантним та ароматним томатним соусом. Це і смачно і дієтично. Мова йде не про лікувальні дієти, а про мало-калорійне, збалансоване харчування. Камбала, спочатку маринована в суміші часнику та імбиру, а потім запечена без зайвого жиру в конверті. Таким чином можна приготувати будь-яку середнього розміру рибу. Але краще за все морську. Тоді й дієтичний, пікантний, томатний соус буде так само доречним. Я дуже люблю камбалу, адже її легко патрошити й у неї смачне, не жирне м'ясо. Вона відмінно смакує як печеною, так і смаженою на грилі чи на звичайній сковорідці. У нашій сім'ї вона смакує усім. Хоч таку страву можна готувати практично з будь-якою рибою. Запікання в конверті робить рибу особливо соковитою й вона залишається дієтичною. А щоб риба рівномірно запікалась, я її виклала на кружальця цибулі. Можна під рибу покласти інші овочі. Якщо рибу покласти безпосередньо на пергамент на деку, знизу вона спечеться значно швидше ніж зверху. Хоч це і не суттєва вада приготування. При бажанні, якщо не любите гострого, соус можна зробити не пікантним, просто упустивши перчик чілі. Буде теж дуже смачно. На гарнір до такої риби можна подати запечені овочі чи розсипчастий нечищений рис. А можна просто овочевий салат, як у мене.
Рецепт квасолевих котлет створений на прохання постійної читачки Оксани Джуман, яка вже приготувала таку кількість рецептів з кулінарного сайту Picantecooking, що її вже можна назвати професійною тестувальницею. Звичайно, мені дуже приємно і я дуже ціную таку довіру моїх читачів та намагаюсь втілювати їх побажання на своєму сайті. Квасолевих котлет на моєму кулінарному сайті не було й на прохання Оксани, після довгих роздумів про те, якими вони мають бути, збирання теоретичних матеріалів, я їх створила. І як результат, ці котлети з квасолі, попри те, що вони пісні, мають дуже ніжну, майже кремову консистенцію, хрустку шкірочку та незвичайний смак завдяки прянощам та топленій цибулі. Квасоля для котлет замочується у воді з додаванням соди. Це потрібно для того, щоб стінки квасолі розм'якшились й після відварювання, зовнішня оболонка квасолі була настільки м'яка, щоб не відчувалась після подрібнення, а котлети з квасолі мали однорідну консистенцію. Картопля необхідна для того, щоб котлети мали ніжну консистенцію. Без неї вони здавались би сухими та жорсткими. Цибуля теж додає соковитості, а ще солодкавий смак. Тому смачних просто котлет з квасолі без нічого теж не зробиш. У фарші навіть м'ясних котлет, щоб ті були соковитими, міститься багато цибулі. Але й так, попри різноманітні додатки, смак квасолі домінує в цих котлетах і це головне. Під час приготування цих котлет у мене виникла дилема. Додавати борошно чи ні. Без борошна котлети виходили дуже-дуже ніжними, але їх майже неможливо було смажити. Звичайно, досвідчена господиня собі порадить зі смаженням, зуміє їх зграбно перевертати й може все було б гаразд. Але я створюю рецепти, з якими комфортно повинен почуватись кожен. Тому все-таки я додала борошно, хоч і в невеликій кількості й смажити квасолеві котлети стало набагато легше. Консистенція стала трішки менш ніжною, але форма стала красивішою і їх можна перевертати без страху їх розвалити, хоч потрібно вважати й так робити це обережно. Й при формуванні, спочатку в руках потрібно сформувати кульку, а вже остаточної форми надати їм при обкачуванні в борошні, оскільки маса липне до рук і це нормально. Тим не менш, котлети з квасолі залишились ніжними. Але якщо Вам відчайдушно хочеться квасолевих котлет без борошна, можете спробувати, запасшись терпінням для смаження. До котлет я додала невелику кількість прянощів та гранульований часник. Вони так органічно вписались в загальну смакову гамму, що важко уявити ці квасолеві котлети без них. Смак самої квасолі доволі простий, тому варто трохи збагатити його. Хоч, звичайно ж, можна й не додавати їх. Основна цінність цих пісних котлет з квасолі в пропорціях основних інгредієнтів. Дуже добре підходить до котлет з квасолі соус песто з петрушки. Я давала його рецепт раніше в рамках рецепта запечених курячих ніжок з квасолею. Але соус песто не є пісним через наявність сиру. Можна його зробити дещо рідшим, без сиру або замість сиру додати більшу кількість горіхів. Буде теж дуже смачно.
Коли старша донька попросила тушкованої капусти, я просто не могла їй відмовити. Але зрадити собі я теж не могла, не вмію я готувати просто страви. Мені життєво необхідно поміркувати над технікою приготування, смаковими поєднаннями та тим, як зробити їх особливими. І в результаті, від великої любові доньки до страв зі шкільної їдальні, перед тим як робити зі звичайної тушкованої капусти особливу, довелось частину відбирати для неї, щоб не зіпсувати "цнотливий смак" простої страви. В результаті й так донька сказала, що дома тушкована капуста смачніша, навіть та проста. Що приємно!:-). Родина та знайомі, які знають які страви щодня готуються у нас дома, мене постійно питали щодо старшої доньки: "А що вона буде їсти в садочку чи в шкільній їдальні?". А виявилось, що в садочку, у свій час, а тепер в шкільній їдальні, моя Емма насолоджується їжею не менше ніж вдома. Лиш картопляного пюре не їсть ні там, ні дома. І час від часу просить таких страв як тушкована капуста, таку як в школі:-). Але Вам я цього пропонувати не буду, а ділюсь рецептом незвичайної тушкованої капусти. Авторської. Загалом, в приготуванні все дуже просто. Є кілька етапів приготування й інгредієнти додаються не всі разом, а в свою чергу. Це важливо, щоб і консистенція і аромат були яскравими. Важливе значення має якісний чорнослив. В рецепті я вказала вагу чищеного чорносливу. Хоч купую я завжди чорнослив з кісточкою в бабусь. Він найароматніший і його не поливають цукровим сиропом для блиску, як це роблять недобросовісні продавці на базарах, що продають великі кількості його. Не кажучи вже про птахів, які часто сідають на такий товар. Сама не один раз бачила й аж гидко. Тому краще купувати чорнослив у бабусь, розкладений у пакетики. І бабусям допоможете і чорнослив смачний у Вас буде. По суті, його чистити не обов'язково для тушкування з капустою, але я люблю, коли можна їсти страву й не перейматись, що на зуби попаде кісточка. Коли я вже приправляла капусту для подачі, її смак здавався мені все не тим, що треба, якимось мало виразним, попри те, що я мала дуже ароматний чорнослив, баланс солі та цукру ідеальний й навіть прянощі там є. І тоді, я зробила те, що часто роблю з іншими стравами, особливо з десертами, щоб зробити їх смак більш виразним. Я додала сік з половини лимона і все стало на свої місця. Тому не дивуйтесь цьому інгредієнту, а просто додавайте його. Якщо страва здасться Вам кислуватою, а цього не повинно бути, бо соку небагато, то можна додати трішечки цукру.
Хоч все вкрай просто й рецептів чіа-пудингів є хоч греблю гати, причому всюди, у мене він вийшов таким як треба, таким яким я собі уявляю ідеальний пудинг, аж з третього разу. Все це через пропорції. І нарешті мені вдалось вивести ідеальне співвідношення дивовижного насіння чіа та рідини. Так для цікавості, насіння чіа (воно ж насіння шавлії іспанської) - це доступний суперфуд, що давно підкорив своєю популярністю шанувальників здорового харчування та фітнесу. Це насіння має просто рекордні кількості різних корисних мікроелементів, електролітів і не тільки. Допомагає схуднути, начебто нормалізує рівень цукру у крові та холестерин. А ще, це просто цікаво і не звичайно. Мої діти не знають про всю користь, але з радістю розжовують набряклі, хрусткі зернятка. Чіа-пудинг це вкрай простий десерт й сьогодні я пропоную Вам одну зі своїх інтерпретацій з ідеальними пропорціями, цим разом на суміші двох видів молока, з малиною та домашньою гранолою. Для приготування цього десерту, по суті, можна використати абсолютно будь-яку рідину, навіть не обов'язково коров'яче чи рослинне молоко. Я використала суміш кокосового та мигдалевого молока, бо мені подобається поєднання їх ароматів. Звісно можна використати й одну з них. Ще часом у мене запитують про жирність кокосового молока яке я використовую. Зазвичай вона сягає 17% і є доволі стандартною. В деяких країнах є розподіл на кокосові вершки і кокосове молоко, тоді таке молоко менш жирне, а вершки значно жирніші, але їх у нас знайти важко та чи потрібно? Коли купуєте стандартне кокосове молоко, найчастіше тайське, як воно постоїть в холодильнику, то розшаровується. Верхній шар це якраз ті жирні вершки, а нижній, - молоко. Для усього що я готую з кокосовим молоком, я використовую саме такий продукт, добре бовтаючи перед використанням, щоб усе змішалось. Щодо насіння чіа, то воно є практично в кожному магазині здорової їжі, а останнім часом бачила їх і в супермаркеті і навіть у колоритних кавказців на ринку в їх лавках з сухофруктами. Тож просто свідомо шукайте, запитуйте. Дехто пише, що наш льон дає не гірший результат, я б сказала дещо гірший, він має слабші згущувальні властивості й не має того приємного, злегка горіхового посмаку, що має чіа. Я не прихильник різних суперфудів (це багатомільйонний бізнес за яким стоїть добрий маркетинг), але тестую з професійної цікавості усе. Насіння чіа мені подобається, у нього доступна ціна, на відміну від кіноа, з ним не пов'язані різні гуманітарні катастрофи (хто не знає, то завдяки шаленій популярності кіноа у світі та вправному маркетингу, ціна на неї так зросла, що вона стала недоступною етносам Південної Америки, які сотнями років нею харчувались), то чому б і ні? І кілька слів про консистенцію. В більшості рецептів які Ви зустрінете, співвідношення насіння до рідини буде трішки іншим. Я волію дещо більшу кількість насіння щодо рідини й подані в рецепті пропорції власне дають ту необхідну пудингу консистенції. Коли використовувала дещо менше співвідношення насіння, то навіть після 18 годин пудинг виходив надто рідким.
Сезонна страва з баклажанів так легка в приготуванні. А якщо посипати сиром зверху, або покласти по шматочку сиру моцарелла між баклажанами, вийде ще одна дуже цікава страва. Але так як запечені баклажани готувала на гарнір, я не хотіла надмірно насичувати страву калоріями та додатковими і інгредієнтами.
У Польщі, з любові до чистих бульйонів та польського борщику, який кардинально відрізняється від українського борщу, передусім тим, що залишається в ньому тільки юшка, вигадали до супів маленькі пиріжки. Й називаються вони у них паштечікі (Pasztecziki), не плутати з паштетом. Для мене етимологія назви не зовсім зрозуміла. Може назва походить від знайомого усім паштету. В французькій кухні паштети часто запікаються в тісті, а з огляду на те, якого поширення ця кухня набула, не дивує, що й існує назва пиріжків така, як маленькі паштетики. А можуть бути такі пиріжки з капустою, з грибами, можуть бути просто з печерицями, а ще з м'ясом. У Польщі це дуже популярний спосіб позбуватись залишків вчорашньої печені чи м'яса з бульйону, якого ніхто не хоче їсти. Дуже часто такі булочки з'являються на польському різдвяному столі, до пісного борщику. Рецепт борщику на бурячній заквасці знайдете на сайті. Без нього мені важко уявити Різдво у свекрухи в Польщі. На перший день Різдва, коли вживати м'ясо вже можна, на столі з'являються й м'ясні булочки, до того ж борщику або до бульйону. Пізніше я опублікую ще рецепт пиріжків з м'ясом, а зараз ознайомтесь з рецептом чудових пісних пиріжків з пряною квашеною капустою та солодкими родзинками. Для приготування цих пісних пиріжків з капустою використовується пісне дріжджове тісто, що готується днем раніше. Начинку теж можна приготувати завчасно, навіть за два дні наперед. Головне, щоб начинка повністю вистигла перед формуванням пиріжків. Інакше, гаряча чи тепла начинка розм'якшить дріжджове тісто й буде важко формувати пиріжки. Оскільки я хотіла втримати пиріжки пісними за православними мірками (в католицькому пості можна їсти все крім м'яса), то змащувала булочки рослинною олією й тоді посипала маком. Звичайно, мак значно гірше тримається на поверхні змащеній рослинною олією. Тому, якщо для Вас не принципово, змащуйте поверхню пиріжків яйцем, тоді поверхня булочок буде більш блискучою, а мак буде добре триматись. Після формування рулетів з капустою всередині, виріб нарізається на невеличкі пиріжки, але відокремлювати їх від себе не потрібно. Після випікання вони дуже гарно будуть відламуватись один від одного. А на краях пиріжків буде апетитний зріз. Коли вже пісні пиріжки з капустою сформовані, не потрібно чекати аж вони добре підростуть. Тісто не повинно надто вирости, 25 хвилин, поки духовка добре розігріється, повністю достатньо. Вони ще підростуть в духовці. Якщо після формування залишити пиріжки на надто довго підростати, вони будуть безформними й після випікання, буде здаватись, що начинки надто багато, стосовно тіста.
Для тих, хто не уявляє святкової трапези без особливого супу, пропоную приготувати на Святий Вечір такий ароматний пісний капусняк з сушеними грибами та квасолею, що додає ситості. Капуста символізує єдність навколо однієї основи, а саме Бога, міць, сукупність, гриби - продовження роду, а квасоля - здоров'я та довголіття. Тому пісний капусняк гармонійно займе роль першої страви серед 12 сакральних різдвяних страв. Якщо не любите капусняків, тоді в якості першої страви можна приготувати й грибну юшку в пісному варіанті, рецепт якої я публікувала кілька років тому, навіть з відео. Хоч я дуже люблю капусняк з копченостями, цей капусняк з сушеними грибами, в якості основної скрипки, одразу після квашеної капусти, не поступається йому інтенсивністю смаку. А що ще дуже зручно і важливо у святкові дні, такий капусняк можна і навіть варто зварити 2-3 дні наперед і тримати в холодильнику. На наступний день його смак стає інтенсивнішим, а ще через один, він стає шляхетнішим, глибоким. В переліку інгредієнтів є цукор. Не дивуйтесь, він дуже важливий, навіть в такій невеликій кількості, оскільки балансує смак кислої капусти. Цей капусняк доволі кислий, інтенсивний смаком. Я і мій чоловік дуже любимо, щоб було виразно відчутно, що приготовлений він з квашеної капусти. Якщо не любите кислих капусняків, тоді, перед додаванням до супу, квашену капусту слід відварити хвилин 10 у великій кількості води, відцідити і тоді вже додавати до супу.
У вигляді теплого салату чи гарніру до м'яса чи риби, цей особливий, багато приправлений кускус з гранатом та огірком, справляє незабутнє смакове враження. Ідею його приготування я виношувала давно, обдумувала складові та чекала нагоди. Й не дарма. Він вийшов настільки смачним, що можна було його їсти без основної страви і не нарікати. Навіть чоловік, який не надто полюбляє кускус і будь-які крупи в принципі, їв його навіть охочіше ніж відмінно приготовлене м'ясо. Я готувала його як гарнір до баранини. Хоч такий особливо вдало підійде й до свинини чи птиці, й навіть до риби, як наприклад до коропа чи лососевих. Такий гарячий салат чи гарнір можна готувати й з булгуру чи з рису. Хоч з рисом смак буде менш яскравим. Крім того, можна використовувати кілька видів горіхів або доповнити, чи взагалі замінити зернятами.
Простий, але сповнений смаку та незвичайних ароматів квасолевий салат в арабському стилі. Такий салат - це чудове джерело рослинного білка, а ще, це просто ситна та корисна страва. Пряні спеції, ароматний лимон, соковита та хрустка цибуля й освіжаюча кінза одразу відносять подумки до екзотичних берегів країн Леванту. Квасолевий салат в арабському стилі можна подавати як самостійну страву або як гарнір до м'яса чи риби. Або ж з печеними овочами. При бажанні, салат можна приготувати дуже швидко, використовуючи замість сушеної квасолі 500 грамів консервованої. Тоді все активне приготування зводиться до мінімуму. Також, до салату можна додати порізаний кубиками огірок, для соковитості, а ще, шматочки курки для ситності і це вже буде комплексний салат, який буде чудовим обідом чи вечерею. Після додавання кумину, соку та цедри лимона й оливкової олії, я квасолю залишаю маринуватись принаймні на пів години, тоді смаки й аромати краще проникають в кожну квасолинку й салат стає ще смачнішим. Але звичайно цього можна не робити.
В Кореї, рис – це основа кухні. Напевно як картопля в Україні. Й готують та їдять його там кожного дня. І хоч у нас дуже чітко існує поділ на сорти рису, в Кореї ж, найчастіше, якщо мова про рис, то це круглозернистий, дещо клейкий рис, точно такий як використовується для суші. І використовують його до усього. Й до корейських суші також. Тільки на відміну від японського рису для суші, його не приправляють оцтом. Але майже завжди посипають приправою з хрустких водоростей з кунжутом. В Кореї таку приправу можна купити готовою, але можна зробити її і дома. Я покажу як. Часто, до деяких страв, на тарілку з таким простим рисом кладуть просте смажене яйце. Яке господиня вправними рухами рук, вміло керуючи тонкими паличками, дробить і змішує з іншими інгредієнтами. Корейський рис завжди подають до супів, але ніколи не кладуть в тарілку з супом, лиш поруч. І їдять вони його набираючи ложку того і ложку того. Щодо приправи, то готувати її просто. Потрібно лиш мати кунжут, водорості норі, точно такі як для загортання суші, сіль та кунжутову олію. Морока лиш з єдиним, тонко нарізати водорості смужками. Але ножиці та хороший фільм допоможуть зробити це заняття приємним.