Хоч багато хто боїться братись за приготування еклерів, насправді все дуже просто і такі тістечка приготувати набагато легше, чим найпростіший торт. Потрібно лиш дотримуватись загальних правил випікання заварного тіста. Про них я писала в рецепті основного заварного тіста. І, при формуванні тістечок, використовувати або наконечник "зірочка" або просто зробити борозни на поверхні виделкою. Це не для краси, а для того, щоб еклери краще підросли та менше тріскались. З цією ж метою, перед випіканням, слід скропити сформовані еклери водою, краще всього з розпилювача, такого який використовується для зволоження рослин та в перукарнях. Хоч тріщини на поверхні тістечок теж не біда, оскільки еклери завжди покривають глазур'ю. Головне щоб гарно виросли та не впали під час вистигання. Саме через ризик опадання не можна відкривати духовку перші 15 хвилин випікання, коли тісто починає рости. Та пропікати їх слід ретельно, не виймати раніше ніж слід. З них має вийти вся волога. Саме тому, після випікання, еклери слід залишити до повного вистигання в виключеній духовці, з привідкритими дверцятами. Можна цього не робити, але це вбереже Вас від розчарування, якщо трішки не допекли.
Я дуже люблю коктейлі, особливо ті, які вважаються чоловічими. Хоч я не захоплююсь феміністичними ідеями, може тому, що мої свободи, як жінки, ніколи не були обмежені та й в житті відношу себе до щасливих жінок, але такий розподіл в напоях мені не подобаються. Та й вираз слабкої статі, стосовно жінок теж. Я абсолютно не маю слабості до солодкого, але от втриматись від чогось солоного, з кислинкою та гірчинкою, часом не в моїх силах! Саме такий цей коктейль. Зізнаюсь, класична версія кривавої Мері з домінуючим смаком селери мені не дуже подобається. А от хрін я люблю практично у всьому. До кривавої Мері свіжо натертий хрін дуже пасує. А суміш соку лайму та лимону, у свою чергу, додають особливого смаку.
Грог - напій моряків, в своїй початковій версії, до непристойності простий. Ром з гарячою водою. Лише згодом до нього почали додавати чай, а ще пізніше й спеції та цитрусові. Це не класична версія грогу. Хоч напевно найсмачніша, яку до цього часу доводилось куштувати. Аромат такий п'янкий та пряний, що просто не терпиться скуштувати вже на етапі початкового заварювання. Апельсини, які залишаються після заварювання, можна потім з'їсти. Кількість цукру для апельсинового грогу вказана лише приблизна. У кожного своє сприйняття солодкого. Комусь потрібно буде його більше, комусь може й менше. При бажанні, можна експериментувати з версіями напою, тестуючи поєднання з різними сортами чаю.
Зігріваючий слабоалкогольний і дуже ароматний напій, який зігріє холодними вечорами й ідеально підійде для дружніх вечірок. Люблю пунші за порівняно низький вміст алкоголю, адже як правило і так порывняно слабоалкогольне вино, у більшості випадків, доповнюється фруктами та й соками. Відповідно пунш приносить смакове задоволення, розслаблює, але не розморює і не задурманює. Хоч все напевно залежить від спожитої кількості. А такого пуншу можна спожити більше ніж звичайного глінтвейну. Любителі міцніших напоїв можуть додати до яблучного пуншу трохи коньяку чи іншого бренді, наприклад яблучного кальвадосу.
Дуже яскравий смаком, цікавий напій, такий собі коктейльний глінтвейн, для приємного святкування чи розкішного завершення вечора. Зізнаюсь, ідея приготувати «Зимовий Апероль» мене таки переслідувала. Вже роки два напевно. І от нарешті прийшов час його приготування. Скажу Вам, зимова версія смакує не гірше літньої, а може навіть краще. Й це один з найсмачніших глінтвейнів на сайті. А ще, він такий вишуканий і дуже не стандартний смаком. Біле вино, сік та цедра апельсинів, пряна кориця, зухвала журавлина й освіжаюча гірчинка Аперолю. Ну хіба це може бути не смачно? Зазвичай, лікер Апероль поєднують з ігристим вином, але я вважаю, що для нагрівання використовувати хороше ігристе це просто святотатство. Й так майже всі бульбашки вийдуть. Але звісно, ніхто Вам цього не заборонить. Єдина моя рекомендація, - це використовувати хороше біле вино, таке, яке б із задоволенням пили б охолодженим. І це стосується будь-якого глінтвейну. Це власне те, що найбільше відрізняє хороший глінтвейн від посереднього.
Як же я люблю ці всі глінтвейни, гроги, пунші та подібні зігріваючі напої. Для мене, це один з найулюбленіших елементів холодної пори року. І щороку хочеться спробувати чогось нового. Цього разу вирішила поєднати класичні поєднання інгредієнтів в глінтвейні: вино-спеції, смородина - апельсин. Вийшло так як і хотіла: смак фруктовий, з пряним післясмаком, напій зігріває і налаштовує на позитивний лад. Смородиновий лікер можна замінити апельсиновим. А можна просто додати ще трохи цукру і влити хороший коньяк і також буде смачно:-).
ПРО ГЛІНТВЕЙН НА БІЛОМУ ВИНІ З ГРУШАМИЯкщо класичний глінтвейн на червоному вині асоціюється з Різдвом, зимовими ярмарками й насиченими пряними ароматами, то білий глінтвейн це щось делікатніше, легше й витонченіше. Він нагадує про вечори, коли за вікном тихо падає сніг, а Ви сидите у теплій кімнаті, насолоджуючись тонким ароматом груш, кориці та меду. У цій варіації напою головну роль відіграє саме поєднання білого вина та стиглих груш. Біле сухе вино створює м’яку основу, не перебиваючи фруктової солодкості, а груші надають напою ніжності, аромату й легкого карамельного присмаку. Мед, особливо гречаний, робить смак більш гармонійним, а спеції усе глибоким і святковим. Це той глінтвейн, який хочеться пити повільно, насолоджуючись кожним ковтком, і який прикрасить будь-яку зимову зустріч із близькими чи затишний вечір для двох. Спробуйте! Цей напій зробить особливим навіть найтемніший, найхолодніший вечір!НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ГРУШЕВОГО ГЛІНТВЕЙНУ НА БІЛОМУ ВИНІЩоб глінтвейн з білого вина вийшов по-справжньому смачним, варто пам’ятати кілька важливих моментів.По-перше, не кип’ятіть вино. Алкоголь швидко випарується, а у смаку з’явиться гірчинка. Найкраще довести напій до стану, коли на поверхні почнуть з’являтися перші бульбашки саме тоді треба знімати з вогню. Потім дайте вину настоятися хвилин п’ять, щоб спеції розкрили свій аромат і груші мали час зм’якнути й пустити сік, і лише тоді знову злегка підігрійте. Такий подвійний підігрів дозволяє напою стати більш насиченим, значно ароматнішим і збалансованішим.По-друге, вибір вина має значення. Для глінтвейну з білого вина краще використовувати сухі або напівсухі сорти без вираженої кислотності. І це обов’язково має бути якісне вино, таке, яке Ви пили б і холодним, з келиха. Мед та спеції не зроблять погане, несмачне вино кращим. Ще один секрет підбір спецій. У цьому рецепті використовується класичне поєднання кориці, бодяну та кардамону. Кожна з них має свою роль: кориця додає тепла, бодян легких анісових ноток, а кардамон глибини та затишку. Не варто замінювати ці спеції готовими сумішами для глінтвейну, адже їхній аромат часто штучний і надто інтенсивний. А ще, з готовими сумішами спецій для глінтвейну усі Ваші гарячі напої стають одноманітними.І кілька слів про груші. Вибирайте стиглі, ароматні, але не надто м’які плоди. Такі, щоб вони зберегли форму при нагріванні. Нарізані тонкими скибочками груші не лише віддають свій смак напою, а й стають приємним фруктовим доповненням у горнятку. Цей глінтвейн з білого вина з грушами чудово підходить для неспішних вечорів, коли хочеться відчути тепло й спокій, попри усі незгоди зовні. Його аромат та смак наповнять дім затишком, а душу спокоєм. Це саме той напій, який зігріває не лише тіло, а й душу.ПРИГОТУВАННЯ ГЛІНТВЕНА З БІЛОГО ВИНА З ГРУШАМИ:
Хоч коктейлі з легендарної родини дайкірі й класифікуються як "аперетиви", дайкірі з фруктами чи ягодами настільки багаті та кремові, що я все ж таки раджу подавати їх після трапези, а не як стандартний аперитив, перед. Чи то під впливом бабусиних забобонів, про те, що не можна споживати солодке перед основною трапезою, бо апетиту не буде, чи то від того, що я не надто полюбляю солодке, мені важко уявити задоволення від солодкого, напою чи десерту, коли я голодна. А в кінці трапези, це саме те, що потрібне для мозку, щоб сигналізувати завершення трапези та подарувати тривалий післясмак у роті й п'янке задоволення. Особливо, якщо це такий смачний, кремовий та релаксуючий дайкірі з манго. Правильна консистенція дайкірі з манго повинна бути чимось між гранітою та коктейлем. А досягти її можна завдяки достатній кількості льоду, що мелеться з рештою інгредієнтів. Для цього також потрібен потужний блендер який без проблем та перегріву справився б з меленням льоду. А коли вже все змололи, дайкірі з манго потрібно швиденько подавати, поки лід ще остаточно не розтанув. Це казкове задоволення, тому випивається він швидко:-)
Ви напевно вже помітили мою слабкість до різного роду наливок, лікерів і тому подібному ... Промислових лікерів терпіти не можу, за винятком Cointreau та амаретто які часто зустрічається в моїх рецептах. А ось домашні наливки, з біскотті на додаток... це я люблю ... дуже ... 1 чарочка хорошого домашнього лікеру чи наливки і звичайний вечір стає особливим ... Така ананасова наливка також чудесне доповнення до десерту. Наливку можна зробити і на горілці і на коньяку, тільки від коньяку колір буде вже трохи не такий світлий. Але найшляхетніше, що Ви можете зробити з ананасом в наливці, - це залити його ромом. І боронь Вас Боже, заливати цей чудовий фрукт найдешевшим алкоголем. Ви більше ніколи не захочете робити наливки. І не з моєї вини. Чим заллєте, то і вип'єте! Це, я думаю, і дитині зрозуміло ...
ПРО КОКТЕЙЛЬ «ПРЯНИЙ 75». ЩО СЛУГУВАЛО НАТХНЕННЯМ ДЛЯ СТВОРЕННЯ КОКТЕЙЛЮ?Коктейль «Пряний 75» це варіація на тему легендарного класичного коктейлю French 75, який з’явився на початку ХХ століття й вважається одним із символів епохи джазу, паризьких кафе та післявоєнного оптимізму. Назву коктейль отримав на честь французької 75-мм польової гармати часів Першої світової війни, - швидкої, точної й потужної. Саме так описували й ефект напою: легкий на смак, але з характером й такий, що добре «б’є у голову», мов гармата. Класичний French 75 поєднує ігристе вино, цитрусову кислинку та міцну основу, найчастіше джин, створюючи витончений, свіжий і водночас святковий коктейль. Його подавали у фешенебельних барах Парижа, Лондона й Нью-Йорка, а згодом він став справжньою класикою, яка пережила десятиліття, зміну моди та смакових трендів.Версія коктейлю «Пряний 75» зберігає елегантність класичного ігристого коктейлю, але додає до нього сезонного характеру. Пряний сироп із теплою сумішшю спецій надає напою глибини та святкового смаку. Тут з’являються нотки затишку, асоціації з різдвяною випічкою, ароматами кухні, де щось тихо булькотить на вогні і з відчуттям дому, де завжди чекають.Цей коктейль ідеально вписується у зимове меню, різдвяний чи новорічний стіл, святкові посиденьки або камерну вечерю. Це напій для неспішних тостів, для вечорів, коли хочеться трохи тепла навіть у холодному келиху і для тих моментів, коли прості радощі стають особливо цінними.ПОРАДИ ЩОДО ПРИГОТУВАННЯ КОКТЕЙЛЮ «ПРЯНИЙ 75». ЯК ПРИГОТУВАТИ БЕЗДОГАННИЙ КОКТЕЙЛЬ?Коктейль «Пряний 75» найкраще розкривається тоді, коли увага приділяється деталям і загальному відчуттю балансу. Для подачі варто обирати класичні келихи для ігристого вина. Вони підкреслюють легкість коктейлю, елегантність та дозволяють ароматам розкриватися поступово. Температура також має значення: добре охолоджені складові допомагають зберегти свіжість і чіткість смаку, не приглушуючи пряні нотки. Тож оскільки коктейль готується без льоду, самі складові повинні бути добре охолодженими на момент змішування. Подавайте коктейль одразу після приготування, щоб зберегти його живий характер і гру бульбашок. ПРИГОТУВАННЯ КОКТЕЙЛЮ «ПРЯНИЙ 75»:
Для моїх постійних читачів уже давно не секрет, як я люблю розмарин. Він надає шляхетності стільком стравам, а тепер, впевнено скажу, що і напоям. Після вдалого коктейлю з полуницею і розмарином, захотілося спробувати приготувати ще один напій. Цього разу, відповідно до сезону, гарячий і з вином. Вийшло чудово !!! Відкрила для себе що в поєднанні з лимоном і перцем, розмарин має якісь імбирні нотки. А підказав мені це чоловік, який звик вгадувати інгредієнти в ій чи іншій страві або напої. Він наполегливо запитував чи не додала я імбир в глінтвейн, бо він виразно його відчував, хоч його там не було:-) І я з ним згідна!
Який напій може бути більш святковим аніж грайливе ігристе? Ну хіба що коктейль з ігристим вином. Цей святковий коктейль буде ідеальним доповненням свята, особливо жіночого. Хоч я і не схильна ділити коктейлі на жіночі та чоловічі й сама більше люблю ті останні (не солодкі, часто пікантні), але цей у «Ігристий гранат» викликав у мене саме такі асоціації! Він легкий, гранатово-апельсиновий, ніжний, не надто міцний, а ще такий яскравий! Без штучних барвників. Тож готуйте й святкуйте з нами! До речі, для запальних романтичних вечорів він теж дуже підходить. Щодо приготування коктейлю, то як завжди все просто. Замість апельсинового лікеру можна використати інший фруктовий чи ягідний лікер або ж наливку. До речі, лікери та наливки з кулінарної книги «Знаю, що споживаю» будуть дуже достойною заміною. Особливо абрикосовий чи персиковий. Пробуйте, експериментуйте!
Я і раніше читала етикетки на баночках, упаковках, пакетиках, але тепер це роблю ще ретельніше. Добралася я і до лікерів. Можна сказати, чим більше зростає моя впевненість у собі як кулінара, тим більше мені хочеться все зробити вдома, самостійно. Принаймні, в рамках розумного. Домашній лікер "Бейліс" приготувати дуже просто. Було б нерозумно цього не зробити. Щодо назви лікеру «Бейліз», або краще його називати «Ірландський крем», так як перша назва - це бренд, а друга саме лікер. Домашній лікер також ніжний і вишуканий на смак, тільки без дози емульгаторів (тому краще перед вживанням збовтати), без дози консервантів (відповідно, краще протягом місяця випити) і без дози штучних ароматизаторів (тому смак може здаватися не таким інтенсивним). Все це Ви робите вдома, самі, тому ціна набагато приємніша. Хоч багато залежить від виду використаного віскі. Ірландський крем готується виключно на віскі. На горілці - це російський молочний лікер, але ні в якому разі не ірландський крем. Найдорожче віскі брати не варто, не відчуєте всю тонкість аромату, і продукт «переведете», але найдешевше також зіпсує задоволення.Рецепт адаптований з книги "Wielka księga nalewek», Jan Rogala.
У Бразилії цей напій гаряче люблять, купити його можна в кожному барі, на пляжі або просто у людному місці. Часто роблять кайпірінью з іншими фруктами, маракуйєю, ананасом, ківі ... Мій фаворит - це кайпірінья з маракуйєю. Можна приготувати цей напій з горілкою, натомість кашаси (горілки з цукрової тростини). Тоді це вже буде кайпіровска. А якщо з ромом, тоді кайпіріссіма. Ось така градація. Щодо води: у більшості випадків кайпірінью роблять дуже міцною і води не додають, але іноді додають, щоб зробити смак м'якшим. Я віддаю перевагу коктейлю кайпірінья саме з додаванням води. Ви ж вирішуйте самі.
Безалкогольний глінтвейн з чаєм каркаде: рецепт для всієї родини На численні прохання читачів, ділюсь рецептом безалкогольного "глінтвейну". Не зовсім правильно називати цей напій саме "глінтвейном", оскільки він, перед усім, базується на вині. Але ця імітація настільки вдала, що не досвідчена душа навіть не здогадається з чого він. Чудовий чай з суданської троянди, каркаде, надає не тільки насичений червоний колір, а й кислинку яка є у вині. Яблучний сік додає насиченості та є основним підсолоджувачем напою. А спеції роблять своє, вдало маскуючи ті інгредієнти, які лиш імітують вино:-). Напій не лише дуже смачний, а й корисний. Усі напевно не раз чули про корисні властивості чаю каркаде. Збагачений гарячим яблучним соком і спеціями, він у цьому безалкогольному глінтвейні грає по новому. Тепер, і водії, вагітні та годуючі мами, а також ті, хто принципово не вживає алкоголю, і навіть діти, зможуть насолоджуватись ароматним, зігріваючим, зимовим напоєм! Дивіться відео як готувати безалкогольний глінтвейн:Інгредієнти для безалкогольного глінтвейну
ПРО БІЛИЙ ГЛЬОГ9 років тому на кулінарному сайті Picante Cooking я опублікувала рецепт неймовірно смачного гльогу. Класичного скандинавського пряного гарячого вина, на основі червоного вина з родзинками та спеціями. Це дуже смачний, я б сказала незабутній напій. Тепер же ж хочу ознайомити Вас з дещо іншим, але не менш смачним білим гльогом, з білим вином та ромом. Він теж поширений в багатьох країнах Скандинавії, але однозначно є більш сучасним. І скажу Вам, такий гльог – це чи не найчудовіший спосіб швидко і смачно зігрітись. А ці набряклі у вині родзинки і мигдаль є чи не більшою принадою цього напою, окрім розкішного смаку, звісно. Випробуйте й цей рецепт і я впевнена, Вас здивує білий гльог. Напій не щоденний, напій святковий, дуже зігріваючий, особливий.ПРО ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ БІЛОГО ГЛЬОГУЗагалом, як з будь-якими глінтвейнами і подібними напоями, і з цим рецептом білого гльогу все просто. Головне не кип’ятити алкоголь, а лиш доводити до кипіння. Бо у цьому є різниця. Потрібно усе добре прогріти. Але, щоб видобути зі спецій максимум смаку, вони варяться у яблучному соці, невеликій його кількості. І сік кип’ятити можна та треба. І в самому кінці приготування, вино з родзинками та мигдалем, відціджений, ароматизований прянощами сік та зміцнювач (ром, шнапс чи горілка), для кращого ефекту зігрівання, поєднуються, вимішуються і вже тоді розливаються по горнятках чи келихах. Це дуже смачно!Якщо є охота, можна одразу брати напівсухе чи напівсолодке вино і не використовувати цукор. Можна змінювати кількість спецій до смаку, як і вид сухофруктів. Буде менш традиційно, але смачно звісно буде. ПРИГОТУВАННЯ БІЛОГО ГЛЬОГУ
ПРО ШОКОЛАДНИЙ ЛІКЕРНіжний, оксамитний, ароматний шоколадний лікер, що грайливо пестить уста та горлянку, огортаючи теплом та насолодою, Вас здивує. І однозначно потішить. І смаком, і тим, що готувати його вдома так просто і легко. Це навіть трішки небезпечно, бо може з’явитись залежність:-). Залежність від зігріваючого душу та тіло ароматного напою. Але якщо в міру, то можна. А часом навіть треба:-). До речі, таким шоколадним лікером можна тішити не лише себе, а й рідних та близьких. Його можна і треба дарувати, ділячись цією радістю та турботою. Впевнена, Вам він сподобається. Спочатку Ви будете ним повільно насолоджуватись, а далі захочеться експериментів:-). А в продовжені передмови я Вам дам кілька ідей для них, що заберуть сон і розбудять цікавість:-). Смачного Вам лікеру та релаксуючої насолоди!НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ШОКОЛАДНОГО ЛІКЕРУЯкщо є бажання поекспериментувати, цей лікер можна дуже гарно урізноманітнити. Частину міцного алкоголю замінити апельсиновим лікером. Або ж додати дрібно терту цедру до молока та вершків, чи трішки м’яти. Або м’ятний екстракт чи будь-який інший екстракт чи есенцію. Для більш солодкої версії й шоколад може бути молочним або білим.Тобто місця для експериментів чимало. Але що важливо, це уважно готувати цей шоколадний лікер і дбайливо. Передусім, прогріваючи молочні продукти з цукром та какао, не переставати помішувати, аби на дні не формувалась плівка, яка буде пригоряти і псувати аромат лікеру. Далі, після додавання шоколаду добре і ретельно вимішувати. І на завершення, ОБОВ’ЯЗКОВО проціджувати лікер крізь мілке сито. Адже різні грудочки нерозчиненого какао чи шоколаду таки будуть псувати задоволення від напою. УВАГА! Оскільки в лікері немає штучних емульгаторів, якщо він довше стоятиме, можливе осідання осаду (це залежить теж від якості шоколаду) і це нормально. Просто перед наливанням збовтуйте пляшку.Консервантів, окрім алкоголю та цукру, в лікері теж нема. Тому тримати його не довше 2-х тижнів при кімнатній температурі чи 3-х місяців в холодильнику.Більше рецептів приготування лікерів та наливок дивіться у моїй першій кулінарній книзі «Знаю, що споживаю», яка тепер доступна і в елекронній версії PDF+EPUB.ПРИГОТУВАННЯ ШОКОЛАДНОГО ЛІКЕРУ
Пунш належить до родини коктейлів. Вони бувають як холодні так і гарячі і часто містять в собі сік цитрусових та кілька видів алкоголів. Подають пунш в глибокому посуді у великій кількості, розливаючи по спеціальних (як у мене), або звичайних келихах чи горнятках. Пропоную Вам приготувати святковий холодний цитрусовий пунш за моїм рецептом. В цьому цитрусовому пунші є все: апельсини, сидр, коньяк і шалено ароматний лікер Cointreau. Потіште друзів і близьких цим неймовірно смачним напоєм для веселого товариства. В сезон цитрусових, можна і навіть потрібно насолодитися прохолодним і розважальним пуншем :-)
Ну от і у мене "дійшли руки" до ег-ногу. Для декого це буде алкогольний, пряний гоголь-моголь, хоч останній зазвичай готується без молока і це швидше десерт, ніж напій. Ег-ног - це слабоалкогольний молочно-яєчний напій з виразним ароматом мускатного горіха, з корицею та гвоздикою на другому плані. Вид алкоголю залежить від смакових вподобань. Мені найбільше подобається в цій смаковій композиції ром, хоч з коньяком теж було б не погано. Багато хто, за океаном, готує ег-ног з віскі чи американською версією останнього, бурбоном. Або ж мішаючи кілька видів алкоголю. Можна, звичайно ж, зробити його безалкогольним і смак його тоді буде зовсім дитячим, але у кожного свій смак та вподобання. Зазвичай, ег-ног готують на сирих яйцях. Я якось не люблю смаку сирих яєць ні в десертних напоях, ні в самих десертах. Крім того, оскільки це зимовий напій, а до магазинних яєць я якось не маю довіри, навіть тих "екологічних", а домашні яйця в цю пору важко купити, і страх заразитись сальмонельозом при використанні магазинних яєць досить великий, то заливання їх киплячим молоком, пастеризує яйця й знімає будь-який ризик щось підхопити. Перевіряла з кулінарним термометром. Такий ег-ног повністю безпечний. І термін придатності його довший. По смаку він навіть чимось нагадує легенький яєчний лікер з прянощами. Після охолодження, зберігати ег-ног в холодильнику, якщо зроблений він з ультрапастеризованого молока до 3-х тижнів, якщо з пастеризованого 1 тиждень. Він чудово смакує з додаванням кави. При тому, що традиційно ег-ног подається холодним, багато кому він і в теплому вигляді сподобається.
Хоч якісне ігристе вино самодостатнє саме по собі, інколи все одно хочеться різноманіття. І тоді, класичні коктейлі з ігристим вином як ніколи доречні. Вони прикрасять кожне свято та створять атмосферу вишуканості. Я хочу запропонувати Вашій увазі вишуканий коктейль Кір-Рояль, з лікером зі смородини, тонізуючий й навіть трохи зухвалий, коктейль Мімоза з апельсиновим соком та розкішний, мій найулюбленіший Белліні з персиковим соком та не зовсім класичним, але дуже смачним, додатком у вигляді малинового сиропу. Хоч все у цих коктейлях з ігристим вином доволі просто, є кілька нюансів які можуть все звести нанівець. Перше, це якість соку в тих коктейлях, де він використовується. Купіть найякісніший, найкращий можливий сік. Тоді коктейль буде Вас тішити. І краще використовувати магазинний сік, а не фреш, оскільки фреш може виявитись надто кислим. А ще, усі без виключення інгредієнти повинні бути добре охолодженими інакше коктейлі будуть на смак як п'янкий дитячий сік. Ігристе вино та коктейлі з ним подаються добре охолодженими. Класичний коктейль Белліні дуже часто готується з персиковим пюре. З печеного або припущеного у сиропі персика. Але як на мене, хороший густий персиковий сік чи нектар, краща альтернатива, як по консистенції так і по зручності приготування. Не класичний додаток малинового лікеру, подарує додаткове смакове задоволення й зробить коктейль Белліні ще цікавішим, отже, рекомендую.
ПРО ГЛІНТВЕЙН З СУХОФРУКТАМИ В цьому рецепті навіть невідомо, що смачніше, вино чи сухофрукти томлені у ньому. Усе разом повільно проварюється з курагою, ароматним копченим чорносливом, родзинками тощо, в товаристві прянощів, таких як кардамон, кориця, гвоздика, бодян… Це дуже смачно! Сам же набір сухофруктів може бути абсолютно різним: від геть екзотичних сушених манго з кокосом, до наших, неймовірних українських в’ялених груш та яблук. Спеції теж можна урізноманітнити, в залежності від того, що є у Вас вдома. Я ж подаю ті пропорції і поєднання, які найбільше смакують мені. Аби якнайкраще насолодитись глінтвейном, склянки чи горнятка для нього краще за все скропити окропом. Тоді вони не будуть охолоджувати напій і глінтвейн довше залишатиметься гарячим. А ще, якщо плануєте подавати глінтвейн компанії друзів, зручно мати великий термос для таких випадків. Сухофрукти розкласти по горнятках, а зверху, вже біля гостей, залити їх гарячим глінтвейном. ПРИГОТУВАННЯ ГЛІНТВЕЙНУ З СУХОФРУКТАМИ:
Дуже розкішно, ніжно і красиво. Цим напоєм можна навіть зізнаватися в коханні:-) Може хтось скаже, що багато ванілі, але саме ваніль з малиною роблять все таким чуттєвим!
Мій чоловік вже «охрестив» цей пунш моїм коронним. Несподівано, склавши його з того, що було, плюс щіпка натхнення, щіпка настрою, і вийшов такий ось пунш. Це один з тих напоїв який можна пити як компот, а потім ставши на ноги, відмітити що в ньому і алкоголь є:-) Смак настільки несподівано приємний (хоча, як іноді говорить моя мама про їжу: «якщо в ньому стільки всього хорошого, воно не може бути поганим»:-)), що його хочеться пити і пити, поїдаючи сегменти апельсину і, розморожені до того часу , вишеньки. Відмінний напій для компанії! Якщо захочете приготувати більше вишневого пуншу, на велику компанію, збільшуйте кількість інгредієнтів пропорційно.
З таким гарячим шоколадом оживають мої спогади з прекрасних студентських часів. Коли між парами ми приходили до однієї студентської піцерії з псевдо мексиканською тематикою, недалеко від університету, де можна було зустріти всіх знайомих, погомоніти, перекусити і перечекати, якщо пари нема. І там подавали в маленьких горнятках такий справжній гарячий шоколад з таким мигдалем зверху. Кухня там була практично відкрита і можна було подивитись як і що робив обслуговуючий персонал. І все було так просто і так смачно! Той простий, але якісний і неймовірно смачний, гарячий шоколад на все життя змінив моє уявлення яким має бути гарячий шоколад. Так от, для цього потрібен лише шоколад та молоко, й може кілька цікавих додатків і все! Більшість сумішей для гарячого шоколаду, це ніщо інше як суміш какао, цукру та крохмалю. Раз купивши, навіть порівняно дуже дорогу суміш для гарячого шоколаду, спокусившись на британську якість, більше ніколи такої дурниці не повторю. Приготовлену рідину вилила сьорбнувши лиш раз, а решту суміші викинула. Ніщо не може замінити справжнього шоколаду! Гарячий шоколад - це задоволення досить калорійне. І так має бути! Це ж шоколад! Якщо хочеться чогось справжнього, потрібно рахуватись із наслідками! Раз на якийсь час можна собі дозволити таку розкіш. Гарячий шоколад - це не напій який можна вживати щоденно. І не потрібно! Втратиться вся магія та атмосфера споживання цього чудо-напою! Якщо гарячий шоколад буде здаватись надто густим, а він має бути трішки рідшим ніж густий соус й мигдаль викладений на поверхні повинен не тонути, можна додати трішки підігрітого молока. Якщо ж навпаки, напій буде Вам здаватись надто рідким, все залежить від шоколаду, можна додати ще трішки шоколаду.