Сирні кулі – це чудова та невимушена товариська закуска для дружніх посиденьок чи вечірок. Таку страву легко готувати, вона завжди викликає захват, а залишки слугують чудовою помазанкою до канапок, вже після свята. Тож варто ближче розглянути цей американський винахід. А цим разом я пропоную Вам ознайомитись з сирною кулею по мотивах відомого соусу «Ренч» з додаванням бекону. Вершковий та напівтвердий сир приправлені гранульованим часником та цибулею, збагачені хрустким беконом та освіжаючою зеленою цибулею, - це таки дуже смачно! В стилізації «Гарбуз» до свята Хелловін чи без неї, просто подана як куля, така закуска не залишить байдужим нікого! Якщо є бажання, можна поекспериментувати з видами напівтвердого сиру, але не змінювати пропорції й кількість вершкового сиру, того, що зв’язує усе разом, має бути незмінною. Я використовувала свій домашній вершковий сир за рецептом з кулінарної книги «Знаю, що споживаю». Це один з тих рецептів які готую найчастіше з книги. Він виходить таким неймовірно ніжним і не надто жирним. Тож якщо ще не пробували, спробуйте. Для урізноманітнення смаку, можна додати різні види трав, не лише цибулю. Кріп та петрушка теж будуть тут доречними. Щодо декорування, то я використовувала магазинний сир пластинками, той вид сиру який навряд чи коли придбала б просто для споживання. Натуральності у ньому дуже мало, але раз в року, для декорації можна щось таке собі дозволити. Я подавала сирну кулю з чипсами начос. Дуже смачно буде теж з різноманітними домашніми крекерами, грісіні, тощо.
Розкішний та яскравий смаком глінтвейн «Приворотне зілля» з грушами, білим сухим вином та десертним хересом, з нотками імбиру, кориці та меду, - це те чим можна закохувати у себе. П’янкий, зігріваючий напій, з прянощами та соковитими грушами, які, до речі, не менш смачні ніж сам глінтвейн. Він зачарує навіть тих, хто не особливо захоплюється гарячими винами. А додаткові спецефекти у вигляді тліючої лаванди теж створюють особливу атмосферу, святкуєте Ви Хелловін, чи просто вирішили розважити друзів. Варіть, чаруйте, зачаровуйте та насолоджуйтесь!! У складі глінтвейну використано два види вина. Біле сухе й воно може бути будь-яким та десертний херес. Останній можна замінити якісним мускатним чи просто кріпленим білим вином. Але саме херес має найказковіший аромат серед них. До речі, деякі українські винарні роблять відмінні аналоги іспанському шляхетному хересу і до глінтвейнів – це те, що треба. Аби напій був міцнішим, в кінці приготування додається трішки коньяку. Звісно ж, можна його не використовувати, але він додає неймовірного аромату та веселості усім, хто глінтвейном насолоджується. Аби зробити ефект тління, я до довгих паличок кориці прив’язала жмуток гілочок сушеної лаванди і підпалила. Це створило не лише містичний дим, а й приємний, димно-лавандовий аромат у домі.
Химерне печиво - це найпростіший спосіб зробити маленьке свято. І це одне з тих печив яке просто випікати й можна це робити навіть з дітьми поруч. Навіть я, попри те, що не часто готую з дітьми, бо це моя робота і якісно її виконувати і бути хорошою мамою важко, пекла це печиво з меншою донею. Старша вже або не має часу на це, через навчання, або ж нема бажання, бо ту малу кількість вільного часу воліє присвячувати друзям, інстаграму чи малюванню:-). Тож з меншою крутили ми кульки, а потім їх чавили великими пальцями. Пекли і в очікуванні заглядали, що там твориться по той бік дверцят духовки. Вийшло дуже смачне, вкрай розсипчасте печиво (люблю таке найбільше), з горіховим посмаком, огорнуте шоколадом. Дарма, що воно "дивиться" на того, хто його їсть. Можна одразу відкусити з "очей" і не мучитись сумнівами:-)). Печіть, смійтесь, тіштесь, пригощайтесь! І веселої Вам забави! Щодо технічних нюансів приготування, то є їх кілька, попри відносну простоту. Одразу після замішування тісто трішки липке. Потрібно не досипати борошна, а просто вставити його холодильника. Згорнути усе в харчову плівку й вставити на хвилин 15-30 охолоджуватись. Воно затвердне і вже можна буде скручувати кульки. Але робити це потрібно відносно швидко, щоб тісто не дуже грілось. І УВАГА! Дайте печиву вистигнути перед тим, як його перекладати, чи щось з ним робити. Воно тоді буде твердішим. Адже воно крихке, це печиво що ніжно просто тане у роті, або ж розсипається в руках від необережної, зайвої метушні. І кілька слів про шоколад. Якщо любите поєднання консистенції ганашу та печива, можете використати 100 грамів шоколаду, додавши до нього при топленні 30 грамів масла й 2 ст.л. вершків 30%, але тут я волію таки шоколад, чистий, чорний, 80%. Це відмінний контраст солодкості печива.
Такі капкейки можна зробити й у класичному вигляді, але оскільки наближалось свято Хелловін, ми зі старшою донькою вирішили зробити такі веселі тістечка. До появи дітей, західного свята Хелловін я не святкувала. Й сказати, що святкую зараз, теж важко, оскільки усе святкування полягає в кількох сімейних традиціях. А саме: вирізання з гарбуза смішно-страхітливої мармизи й вставляння в нього свічку, приготування кумедних і трохи моторошних страв й сімейного перегляду дитячих та сімейних фільмів з хелловінською тематикою, на зразок "Каспера", "Родини Адамсів", тощо. Для нас це ще один привід цікаво провести час в родинному колі. Й я не розумію тих палких дискусій, як не повинні ми святкувати це свято! Я вважаю, що життя і так складне і коротке, і будь-яке свято, чи то Китайський Новий Рік, чи День Незалежності якоїсь держави, чи світовий день піци чи Хелловін - це лиш привід для того, щоб урізноманітнити буденність, приготувати цікаві страви і приємно провести час! Таким чином, ми вчимо дітей толерантності й поваги до чужої культури та самобутності, а ще зароджуємо цікавість до світу і культурного різноманіття, яке він нам дарує. Під час таких трапез обов'язково повстають питання про народ, традиції та історію і це чудовий спосіб обдарувати дітей додатковими знаннями. Щодо приготування цих капкейків, все дуже просто у приготуванні тіста й у приготуванні крему також. Лиш потрібно бути терпеливим і дочекатись поки повністю вистигнуть тістечка перед тим як наносити на них крем. А при приготуванні самого крему, слідкувати щоб інгредієнти були однакової, в ідеалі кімнатної, температури. Кумедні їстівні цукрові очка для капкейків я купувала в Польщі, в інтернет-магазині. Можна їх замінити бусинками, які легко знайти і у нас, або часточками шоколаду.
Оскільки в нашій сім'ї ми полюбляємо капкейки, то минулого року, на свято "Хелловін" ми не обмежувались лиш одним їх видом. Крім капкейків "Монстрів", зі старшою донькою ми спекли ще й капкейки "Мумії". Ці кокосові капкейки мають дуже незвичайну консистенцію, завдяки кокосовій стружці в тісті й дуже смачний, один з моїх найулюбленіших, крем з білим шоколадом. Діти будуть аж пищати від радості від таких моторошних, але дуже смачних "капкейків". Багато дорослих будуть ними тішитись не менше. Викладати смужки з крему для створення "мумій" простіше простого, головне, мати відповідну кінцівку для кондитерського мішка. Зізнаюсь, після того, як чоловік подарував мені розкішний набір з кінцівок до кондитерського мішка, прикрашаю я випічку значно охочіше. Попри те, що прикрашання кондитерських виробів - це напевно моє найслабше місце в кулінарії в цілому. Якщо у Вас немає потрібної кінцівки для "мумій", все одно варто зробити такі капкейки. Можна оформити їх як капкейки "Привиди", що прикрашаються найстандартнішою кінцівкою. Кокосову олію в тісті можна замінити вершковим маслом. Хоч кокосова олія додає аромат кокосу випічці. І слідкуйте за тим, щоб кокосова стружка була якісною, а не січкою без смаку яку продають в більшості випадків. Ніколи не купуйте кокосову стружку на вагу! Лиш оригінально запаковану. Аромат з неї вивітрюється як зі спецій, а ще, не щільно запакована вона швидше старіє і через присутні в ній натуральні олії, жовтіє і набуває неприємного аромату. Щодо техніки приготування, то все дуже просто. Навіть не потрібно нічого окремо змішувати чи збивати. Лиш все разом змішати. Але, важливо, щоб після замішування тіста, вставити якнайшвидше капкейки пектись, як у випадку з будь-яким тістом де є сода чи розпушувач. Одразу після змішування з вологими інгредієнтами, вони активуються. Ще повторю текст про цукрові очі у "мумій". Такі можна купити в лавках з прикрасами для тортів. У нас на базарі є одне місце, де я такі бачила у продажі. Або ж в інтернет-магазинах шукати.
Подібного роду сирні кулі придумали американці. Нація яка вигадує просто геніальні страви і поєднання, завдяки своїй відкритості, інтернаціональності і свободі духу в усьому. Як і фруктові Маргарити, безліч американських сандвічів, каліфорнійські суші, пироги печені догори дном і багато чого іншого - ця закуска також знайшла багатьох шанувальників, люблячих приймати гостей, в усьому світі. Я і сама до них належу, бо подібні закуски завжди дуже радо сприймаються гостями, та й покажіть мені того, хто не любить сиру ?? А ще приправленого чимось і на хрусткому крекері? От і я про те ж! Тому мені подобається експериментувати з видами сирних куль і придумувати все нові поєднання. Така закуска знайде своє місце як на простих дружніх посиденьках, так і на святкових столах. Відмінно підходить до білого сухого вина, грайливі Рислінг або Трамінер я найбільше люблю з подібного виду закусок. Крім того, сирну масу не обов'язково формувати у кулю, можна робити з неї бутерброди. На підрум'янених скибочках хлібу ця сирна закуска грає по іншому ніж на крекері і може служити відмінним сніданком.
Продовжуючи традицію, цьогоріч ділюсь рецептами тих ласощів, які ми смакували минулого року на Хелловін. В нашій сім'ї ми не дотримуємось традиції святкування Хелловіну в повному значенні цього поняття. Ніхто не перевдягається й не ходить просити ласощі у сусідів, ми не робимо гучних костюмованих вечірок, але обов'язково вирізаємо сім'єю з гарбуза страшилку та готуємо якісь смаколики. А коли ще не було меншої доньки, то дивились разом якийсь сімейний фільм з моторошною тематикою, як "Сімейка Адамсів" чи "Каспер". Тепер з меншою донькою нема як вгору глянути, не те, щоб цілий фільм дивитись. Але, сподіваюсь, згодом ми повернемось до цієї чудової традиції у повному складі. А поки що, обмежуємося ласощами. Капкейки "Монстри" - це чудовий спосіб приготуватись до моторошного, але водночас веселого свята Хелловін. Діти точно будуть у захваті! Все готується доволі просто. Я взагалі люблю капкейки за те, що їх дуже просто пекти, значно легше ніж найлегший торт, а радості від них напевно більше ніж від будь-якого торта. Принаймні у моїй родині. Й 1 капкейк - це ідеальна порція солодощів. Щоб бананові основи для капкейків були ароматними та в них виразно відчувався смак бананів, краще за все використовувати дуже стиглі банани. Це, до речі, хороший спосіб "утилізації" залежаних бананів, яких вже ніхто не хоче їсти, але вони ще не погані. Щоб банани рівномірніше розподілились в тісті, перед додаванням до тіста банани потрібно добряче пом'яти виделкою. Далі, при збиванні всього разом, вони ще більше подрібняться. Крем, який використовується у цих капкейках, класичний американський сирно-масляний крем. Щоправда, зі значно меншою кількістю цукру ніж використовується в оригінальних американських рецептах. Для мене в них неприйнятна кількість цукру. Тому я її зменшила в два рази. Консистенція крему від цього не змінилась. Я часто використовую такий крем для прикрашання капкейків. Він не погано тримає форму й чудово смакує. Для прикрашання капкейків я використала кондитерський мішок з кінцівкою подібною до сита. Вичавлювала з крему таку от "локшину", викладаючи її довільним способом. Деякі з "монстрів" зроблені кінцівкою з однією тонкою дірочкою. Взагалі, маючи стандартний набір кінцівок з кондитерським мішком можна добряче поекспериментувати. Очі у "монстрів" цукрові. Такі можна купити в лавках з прикрасами для тортів. У нас на базарі є одне місце, де я такі бачила у продажі. Або ж у інтернет-магазинах шукати.
Я Вам скажу, що це не перша моя пригода з "муміями", але перша вдала:-). До цього були ковбаски, і ще щось, не пам'ятаю вже що, бо лиш раз в рік таким займаюсь, але якось чи то тіста було забагато, чи то "очі" не так ефектні були, але вигляду моторошного ті страви не мали:-). Хоч цей камамбер у тісті, теж замість того, щоб налякати, насмішив моїх дітей. Менша реготала пів вечора і перше, що сказала мені, це: "Мамо, а можна я з'їм її очі?":-)). Любов до оливок у моїх дівчат змалечку (ще б гарбуз так любили!:-)). Так от, закуска ця проста у приготуванні, швидка і це не лише гарно та ефектно, а й смачно. Може не зовсім по-дитячому, але старшим дітям точно сподобається, як і дорослим. Важливо для цієї страви знайти гарний величенький камамбер. Якщо камамбер малий (крафтові лише такі), то ефект буде не надто виразний. В ідеалі камамбер вагою 250 грам, тоді виразні будуть стрічки з тіста, буде місце їх ефектно розташувати. І вже як знайдете гарну голівку сиру, то перед приготуванням, дістаньте її на годинку з холодильника, щоб вона не була надто холодною, тоді все рівномірніше пропечеться. А решта все просто. І щодо посипання. Можна посипати тісто на камамбері кунжутом, маком, тощо. Але ефекту "мумії" від цього вже не буде. Тіста виходить більше ніж потрібно лише для сиру, тож з обрізків можна сформувати крекер і його вже посипати чим завгодно:-).
Це те, чим займалися вчора з донькою. Малютка тріхшки прихворіла, але не на стільки, щоб утримати її в ліжку. Ось і треба було чимось зайняти. За її ініціативою спекли "страшне" печиво :-). Не могла подумати, що буду відзначати Хелловін (Halloween), так далеке мені по натурі свято (я і фільмів жахів на дух не переношу і марення всілякі про не чисті силі тим більше). Але поява дітей багато чого в житті змінює. І це теж! :-) Навіть гарбуз сьогодні вирізали :-). Адже вже завтра свято нечистої ... :-) Перед Днем Всіх Святих. Якщо не хочете пекти пальці, печіть щось інше, але печиво настільки смачне, що спробувати його однозначно варто. Часто беру його за основу для вирізання фігурного печива. Якщо не поспішати (що не можливо з 5-ти річною дитиною збоку), можна поставити сформоване печиво в холодильник хвилин на 30. Тоді воно набагато краще тримає форму. А замість мигдалю в тісті, можна використовувати мигдалеве борошно, тоді взагалі треба лише змішати всі інгредієнти для тіста разом.
Зберігаючи пропорції твердих-м'яких сирів, можете створити свої поєднання. Це моя улюблена сирна куля. Іноді, додаю до неї дрібно порізану шинку. В результаті отримаємо вже більш ситне блюдо. Подавайте сирну кулю з крекерами, гріссіні або просто сухариками. Мій вибір - це цільнозерновий крекер з пармезаном. Він має багатий смак і цікаву консистенцію. А також він чудово хрустить.
ПРО ІРЛАНДСЬКИЙ СВЯТКОВИЙ ХЛІБ БАРМБРЕК ТА ТРАДИЦІЇБармбрек (ірл. Báirín Breac, що буквально ірландською мовою означає “крапчастий хліб”) вважають випічкою, що знаменує осінь. Тією однією з найбільш автентичних ірландських. Його запаморочливий аромат поєднує прянощі, віскі та сухофрукти, які огортають дім теплом у прохолодні дні. У кожному шматочку бармбреку – затишок та тепло. Адже ірландський бармбрек — це не просто солодкий дріжджовий хліб з сухофруктами. Це справжній символ ірландського Хелловіну, свята, що колись мало зовсім інший зміст, ніж сучасні костюми та гарбузи з ліхтариками. У давні часи, випікаючи бармбрек до Хелловіну, клали у нього дрібні символічні предмети: монетку, перстень, ґудзик, горох чи клаптик тканини. Кожен із них ніс своє передбачення на найближчий рік. Монета віщувала достаток, перстень - швидке весілля, а ґудзик – самотність, клаптик тканини – бідність, а горох те, що весілля у цьому році годі чекати. І хоч сьогодні ці традиції збереглися радше як кумедна забава, дух свята залишається тим самим: домашнім, затишним і трохи магічним. Я й сама сховала монетку у тісто, яку знайшов чоловік:-). А в Ірландії досі, перед Хелловіном, продають бармбрек зі схованим всередині штучним перснем. До Хелловіну чи просто так, цей м’який, пряний та солодкавий хліб, що дуже подібний до кексу, вартий Вашої уваги. Він незабутній та урочистий своїм смаком. Печіть й насолоджуйтесь! Він зігріє Вашу душу навіть у найхолодніший, найтемніший день. ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ВИПІКАННЯ ІРЛАНДСЬКОГО БАРМБРЕКУБармбрек,- це дріжджовий хліб, який за текстурою нагадує щось середнє між хлібом, паскою та кексом. Його м’якуш — помірно щільний, ароматний, вологий від щедрої кількості сухофруктів, які попередньо просочуються чаєм та віскі. Саме цей етап не варто пропускати, адже він визначає не лише смак, а й ніжність готової випічки.Для замішування тіста важливо, щоб усі інгредієнти були кімнатної температури, а дріжджі свіжими й активними. Тісто слід добре вимісити, щоб воно стало еластичним, дати йому підійти й лиш після цього додавати сухофрукти. Після того як тісто вибродило. Якщо Ви їх додасте одразу після замішування тіста, вони можуть порвати клейковинну структуру тіста при замісі. Тому спершу треба як слід вимісити саме тісто, дати йому підійти, а вже потім обережно вмішати набряклі сухофрукти.Випікається бармбрек у круглій або кексовій формі, доки верх стане глибоко золотистим, а при легкому постукуванні хліб звучатиме «порожньо». Дайте йому охолонути. Аромат прянощів розкривається повністю лише після вистигання й вистиглим він не кришитиметься. М’якуш хліба стабілізується. І, звісно, якщо Ви хочете дотриматися традиції, не забудьте про монетку чи інші атрибути. Те, що додаєте слід добре вимити, можна ще ошпарити окропом й сховати в тісто перед самим формуванням. Це дрібна деталь, але вона робить випікання бармбреку по-справжньому святковим і символічним, а ще веселим. Вашим рідним напевно сподобається це полювання на «скарби».ПРИГОТУВАННЯ ІРЛАНДСЬКОГО БАРМБРЕКУ:
Брауні – це один з найшоколадніших видів випічки, де є какао, топлений шоколад у складі тіста, а часто і шматочками зверху та всередині. Тут, ці химерні брауні до свята Хелловін, ще й политі білим шоколадом зверху та посипані шоколадною посипкою. Справжнє свято для шокоголіка, незалежно від того, святкуєте Ви Хелловін чи ні. Й одразу скажу, що вони не надто солодкі, а ідеальні. Помірна кількість цукру, чорний шоколад та якісне какао ТМ Dr. Oetker балансують солодкість. Вони виходять ідеально ніжними, шоколадно багатими й у міру солодкими. І какао відіграє тут значну роль, воно має бути темним, з глибоким ароматом шоколаду. Якісне какао відповідає у випічці за звабливий шоколадний аромат, гарний колір і навіть правильну консистенцію виробу, адже воно є не лише барвником та ароматизатором, а й емульгатором у тісті. З какао ТМ Dr. Oetker можна бути спокійним за усе це, бо воно без перебільшення, найякісніше какао на українському ринку. Саме його обираю я для своєї випічки, його я раджу і Вам. З ним результат завжди тішитиме. Тож печіть та насолоджуйтесь багатогранною шоколадністю брауні «Химери». При бажанні, якщо совість таки дуже мучить, то можна не використовувати молочний шоколад. Без нього буде менш солодко, хоч тут солодкість доречна, бо какао та чорний шоколад дають гірчинку, але так теж можна і на консистенцію виробу ця зміна не вплине. Викладаючи тісто у форму, Вам може здатись, що тіста мало або ж воно лягло надто тонким шаром. Все гаразд, так і має бути. Брауні – це не кекс чи бісквіт, товщина має бути помірною, а сама випічка ще підростає в процесі випікання. Тому без паніки. Якщо не маєте бажання покривати брауні ще білим шоколадом, замість нього можна використати просту цукрову глазур, як у маковому рулеті чи як для різдвяних пряників. Але глазур солодша за шоколад і тут може вже бути засолодко. А всюди важливий баланс.
ПРО ШОКОЛАДНІ КАПКЕЙКИ «МЕТЕЛИКИ» Ці шоколадні капкейки «Метелики» я пекла своїй донці Стеллі на День Народження. Окрім торту звісно. Вона попросила, бо хотіла більше солодкого на своєму святі, а я виконала прохання і це виявилось хорошою ідеєю. Оскільки іменинний торт зазвичай розрізають в кінці свята, капкейками можна було ласувати одразу. Дітям вони страшенно смакували. Їх розібрали швиденько, ледь встигла собі одного на пробу скубнути:-). Вологі, ніжні, з полуничною несподіванкою всередині і оксамитним, не надто солодким кремом. Вийшли вони дуже смачними і красивими! До речі, ідею оформлення я підгледіла на Пінтерест і довго її «носила» в голові, все не було приводу випробувати. Час прийшов і вони таки прекрасні. Іменинниця була щаслива і гадаю, що тепер у нас будуть капкейки окрім торту на всі більші сімейні свята. Тож ділюсь рецептом і технологією з Вами і в продовженні передмови до рецепта таки напишу трішки про технічні нюанси приготування цих солодощів. ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ШОКОЛАДНИХ КАПКЕЙКІВ Отож, про капкейки. Це старосвітські, вологі, багаті консистенцією кексики, які виходять вологими та ніжними навіть без просочування. Одразу напишу, що зменшувати кількість цукру не можна в них. І завдяки високому вмісту какао вони виходять дуже помірно солодкими, а комусь може захочеться зробити їх більш солодкими (можна додати до 50 грамів цукру додатково). От чим можна регулювати солодкість, так це крем і начинка. Можна їх робити навіть зовсім без цукру, або ж збільшити його кількість там навіть в 3 рази. Якщо є бажання, то до тіста для капкейків можна додати цедру апельсина, лимону, тощо. А можна урізноманітнити їх улюбленими спеціями: кориця, кардамон, бодян. Те саме можна зробити з кремом. І для начинки можна використовувати будь-які ягоди, головне в такій самій кількості по вазі. В ідеалі, як практично для кожної випічки, так і для капкейків, бажано, щоб температура усіх інгредієнтів для тіста була кімнатної температури. Що ж до крему, то тут все навпаки. І сир і вершки слід добре охолодити, щоб усе збилось в стійкий крем. А цукрової пудри там так мало, що її температура значення немає. До речі, вершковий сир може бути домашнім. Як його робити читайте в кулінарній книзі «Знаю, що споживаю». Він дуже смачний і повністю натуральний. А ще, економічно вигідніший. І ще одне, щодо наповнення. Ці капкейки гарно підростають і наповнювати їх потрібно майже доверху, але не більше. Безпечною кількістю тіста буде така, щоб кілька міліметрів доверху форми були вільними. Ну начебто і все. Уважно читайте рецепт та насолоджуйтесь процесом. Смачних та красивих Вам шоколадних капкейків «Метеликів»! ПРИГОТУВАННЯ ШОКОЛАДНИХ КАПКЕЙКІВ «МЕТЕЛИКИ»
Цей пиріг до Хелловіну буде чудовою розвагою для усієї сім'ї, простий у приготуванні, ситний і таки страшненький, стилізований на ліхтар Джека, саме так називають вирізані гарбузи з лячними мармизами зі свічкою усередині. Як на мене, вийшло цікаво і навіть доволі вірогідно. І може у когось і будуть якісь заперечення, що не наше свято, не християнське і т.д., я просто раджу більше дізнатись про нього, про легенди та мораль, здивуєтесь. Наші Івана Купала та свято Маланки зі своїми легендами, моралями та суттю, значно менш християнські і навіть може страшніші, особливо те останнє. Тож абсолютно не бачу нічого поганого, щоб розважитись ще одного вечора, обклавшись красивими гарбузами, що мерехтять навколо, запаливши ще свічок, та приготувавши щось смачненьке для усієї сім'ї, розповідаючи дітям що це за день, як його святкують у світі, які легенди ходять. Для загального розвитку навіть багатьом дорослим не зашкодить. Вибачте, може гостро, але з року в рік те саме невігластво. А пиріг-"ліхтарик" Джека таки гарним вийшов і смачним. Чому саме Джека? Тому, що за легендою, ліхтар символізує блукаючу душу дотепного коваля Джека, що кілька раз обдурив та провчив самого диявола, обкладаючи його хрестами. Ось Вам в певному сенсі і перемога добра над злом й навіть якась християнська мораль, гонити диявола від себе. Щоправда, історія має дещо сумний кінець, бо коваль Джек був не лише дотепником, а й пияком та скнарою, тож на Небеса його теж не пустили. От і блукає його душа, а ліхтарі Джека (Jack-o’-lantern) мають на меті відлякувати усіляку нечисть від людських домівок. Щодо приготування пирога, то процес не складний. Я вибрала легке в роботі тісто на вершковому маслі та сметані. Його легко розкачувати та вирізати з нього що завгодно. Тут, оскільки начинка готується якийсь час, я надала перевагу розкачувати його без охолодження, це тісто таке, що дуже добре розкачується й з ним легко працювати. А охолоджувала я вже тісто викладене у форму. Так теж можна. До речі, саме охолодження має на меті запобігти надмірному збіганню тіста при випіканні. Пісочні види тіста для пирогів і не тільки, мають таку властивість. Охолодження дещо стримує цей процес, хоч і не повністю. Пласт тіста з вирізаною мармизою раджу перекладати на пергамент та також охолоджувати. Можна пергамент викласти на кухонну дошку чи плоску тарілку для зручності, щоб тісто не прогинати. Щодо форми, то у мене дещо висока форма для пирогів 22 см діаметром зі знімним дном (купила колись випадково в польському Tesco, одразу 2 гарні форми зі знімним дном (хто що везе з поїздок:-)!)). Рецепт підходить для форми до 24 см і тіста і начинки вистачить. Можна зробити високий пиріг й використати тортівницю 20 см діаметром. Так буде ще цікавіше! Тим паче якщо нема форми зі знімним дном, то роз'ємна тортівниця буде хорошим варіантом. Але звісно ж, не обов'язково пиріг виймати, можна пекти і подавати його у звичайній, стандартній формі для пирога 24 см діаметром. В керамічній формі буде дуже навіть красиво. І кілька слів про начинку. Це така собі класика англосакських м'ясних пирогів, насичена у смаку, ситна яловича начинка. Можна використати будь-яке темне м'ясо, свинину, телятину і навіть баранину. Щодо вина, краще його використовувати, начинка з ним ефектніше виглядає у пирозі й має приємний посмак, при тому, що воно практично все випаровує. Але звісно ж, можна його просто замінити бульйоном, сама начинка тоді буде трішки світлішою. Так само можна не використовувати вустерський соус, тільки з ним таки цікавіше, а смак особливіший.