Як бачите, соєва паста місо, загалом дуже корисний продукт натуральної ферментації, годиться не лише для приготувань простенького супу місо. Можна додавати її в печені, маринади та інші супи й використовувати по суті як приправу. Вона дуже інтенсивна смаком, сповнена умамі (5-й смак окрім солоного, кислого, солодкого та гіркого) і дуже вдало доповнить будь-яку страву, м’ясну чи рибну, а вегетаріанську та веганську страву зробить просто розкішною і багатою смаком. Саме веганським стравам часом бракує виразності смаку і такий інгредієнт як натуральна паста місо, дуже відчутно їх покращує. Тож не дарма з поширенням вегетаріанства та веганства у світі (на Заході цей тренд таки домінує в гастрономії), зросла і популярність таких продуктів як паста місо, різноманітні дріжджові екстракти, соєві продукти, тощо. Я хоч і далека від ідей тотального вегетаріанства, в нашій родині споживання м’яса все ж зменшила (це наше загальне сімейне внутрішнє відчуття) і в нашій сім’ї з’явились деякі вегетаріанські дні тижня. А цей морквяний суп-пюре з пастою місо – ідеальний приклад того, що навіть веганські, вони ж пісні страви, можуть бути цікавими, дуже смачними і яскравими. Спробуйте! Використовуючи у стравах пасту місо, вважайте на те, що вона доволі солона, тож солити потрібно дуже обережно. Пасти місо бувають різними: жовта, червона і навіть біла. Чим вона темніша, тим інтенсивніша смаком. І вони по суті взаємозамінні, але часто змішуються у стравах, оскільки мають ще й дещо інший відтінок смаку. Паста місо це доволі густий продукт і її важко рівномірно розподілити у страві, тому пасту слід спочатку вимішати до повного розчинення з гарячим бульйоном і лиш потім додавати до загальної страви. Щоб зберегти корисність цього продукту, страви з пастою місо варто не кип’ятити надто довго. Лиш довести до кипіння і все. Дехто зовсім не кип’ятить, але це не критично.
Неймовірно ароматний та смачний томатний суп, який до того ж, мало калорійний й поживний. Такий суп я однозначно буду готувати й після закінчення фітнес-марафону. Аромат імбиру та лайму, що в ньому домінують, в доповненні з кінзою, створюють казкову смакову гамму. Дуже рекомендую усім любителям азіатської кухні. Хоч томатний суп навряд чи можна віднести до азіатської кухні, але можна відповідно його ароматизувати. Оскільки суп доволі простий за складом, то краще його готувати на бульйоні. Можна на овочевому або на курячому, не жирному. Чим простіший суп, тим важливіше щоб його основа була якомога смачнішою, тоді все буде збалансовано й не буде відчуття, що в страві чогось бракує. А щоб знежирити курячий бульйон, його просто потрібно поставити в холодильник на 8-12 годин, а потім зібрати застиглий жир, що сплив на поверхні. Я використовувала домашні помідори у власному соку. Якщо будете купувати магазинні, купуйте помідори чищенні від шкірки, оскільки потім шкірка дуже відчутна у вже подрібненому томатному супі-пюре.
Помідори для цього супу я попередньо в'ялю в духовці, при порівняно низькій температурі. Подібним чином, Ви можете заготовлювати в'ялені помідори на зиму, складаючи їх в стерилізовані банки і заливаючи доверху оливковою олією. Зберігаються такі помідори в холодильнику, при дотриманні всіх правил гігієни, до 3-х місяців. У мене лежали і довше, нічого не трапилося. При в'яленні, можна додатково посипати помідори улюбленими травами: орегано, базилік або навіть розмарин, зроблять смак різноманітнішим. Можна просто в'ялити помідори, без олії і без часнику. Просто посипати сіллю і цукром. Так теж дуже смачно. Але для супу, я віддаю перевагу саме тому методу в'ялення помідорів,що описаний мною нижче.
Ще один суп-пюре з буряка для справжніх гурманів. Цього разу збагаченого ароматом та кислинкою апельсина, в компанії з кремовим солоним сиром Фета та підрум'яненим фундуком. Мало калорій, корисно та вишукано. Суп для усіх, кому сподобалась перша версія супу-пюре з буряка, з яблуками та вершками з хроном. Версія супу, що була опублікована раніше на сайті. Такий суп подарує велику кількість вітамінів й корисних мікроелементів та смакове задоволення. І хоч я не люблю розподіляти страви за гендерною ознакою, цей суп, за його склад, я таки назвала б трішки жіночим:-) При бажанні зробити суп менш солодким, а більш нейтральним, можна не використовувати соку та цедри апельсина, додати цедру лимона й замінити 1 буряк 1-2-ма картоплинами. Тоді буде більш солона версія, до якої також будуть доречними як сир Фета так і підрум'янений фундук. Замість запікання, буряк можна й відварити не чистячи, але запікання робить смак буряка більш концентрованим та ароматним. Заодно, запікаючи буряк для приготування супу пюре, можна запекти кілька додаткових штук для приготування салату чи польського тушкованого буряка, тощо. Якщо немає свіжого розмарину, його можна замінити у цьому супі свіжим тим'яном або взагалі його не використовувати. Сушений розмарин має різкий та дещо інший аромат, тому його я не раджу використовувати.
Суп-пюре з буряка з вершками з хроном - це страва ресторанного класу. При бажанні її можна було б назвати дуже по-гурманськи, як наприклад "теплий крем з буряка з хроновим мусом" чи якось та й подавати в ресторанах за чималі гроші. Незвичайний смак та яскравий, навіть може зухвалий вигляд, не поставлять під сумнів, що страва варта тих грошей, хоч готувати її по-дитячому просто й інгредієнти у складі супу-пюре з буряка та яблука дуже прості. Кулінарний сайт - це не ресторан і я не люблю грати в "хованки" з моїми читачами, тому називаю все як є, щоб було максимально зрозуміло чого очікувати. Хоч суп і дійсно особливий. Але, потрібно підходити до нього без стереотипів. З першої ложки мій чоловік не зрозумів смаку цього супу-пюре, адже на його питання який сьогодні суп, я йому відповіла польською, що буряковий (zupa buraczkowa). А в польській кухні під цією назвою є інший, смачний, але дуже банальний суп або можна сказати, перероблений польський борщик. Коли моя польська свекруха наварить забагато борщику, то вона додає до решток сметану, відварює картоплю й туди кидає і в неї новий свіженький суп, буряковий:-). І от мій чоловік, налаштувавшись на "зупу бурячкову" спочатку не зрозумів смаку супу-пюре, але коли сказала йому, щоб не сприймав цей суп як домашню бурячкову, а просто нову страву, то навіть взяв собі ще. Й сказав, що вершки з хроном - це не альтернативний, а обов'язковий додаток. І я з ним згідна, вони дуже вдало балансують натуральну солодкість буряка та надають ще один яскравий елемент у страву. В залежності від сорту буряка, суп-пюре може бути більше або менше солодкавим. Якщо Вам здається Ваш суп-пюре надто солодким, додати трохи лимонного соку та трішки солі, це збалансує смак. Але суп повинен бути трішки солодкавим. Врешті решт, такий буряк на смак! І не потрібно це надто маскувати! При бажанні, можна готувати суп і на воді, але тоді смак супу-пюре з буряка буде більш вбогим й менш цікавим. Тому, краще все-таки, варити на овочевому бульйоні. Буряк можна не запікати, а варити. Але смак печеного більш виразний ніж вареного. Любителі кулінарних експериментів до супу можуть додати жменьку вишень без кісточок чи трохи соку, що стік із заморожених вишень при розморожуванні. Ті, хто готувати цвіклі з вишнями, знають як це смачно!
Запікання овочів для їх подальшого використання у стравах, робить їх смак глибшим, значно більш виразним та особливим. Солодкий перець не належить до моїх улюблених інгредієнтів. В сирому вигляді я його взагалі не вживаю, але намагаюсь витягнути з нього максимум різними техніками приготування і зробити його смак та аромат цікавішим. Тому з впевненістю кажу, що цей суп пюре з печеного солодкого перцю сподобається навіть тим, хто солодкого перцю не любить. А якщо Ви ще й любите солодкий перець, тоді тим більше. Але раджу готувати разом з вершковою заправкою з базиліком. Тоді він набагато цікавіший смаком і однозначно вишуканіший. Для смаку та аромату супу пюре з печеного солодкого перцю не обов'язково використовувати червоний солодкий перець. Але з перцем інших кольорів суп не буде таким апетитним на вигляд. В переліку інгредієнтів для супу з печеного солодкого перцю вказаний бульйон, овочевий чи курячий. Обов'язково використовуйте бульйон, той чи інший. З водою суп не буде таким самим й смак його буде більш вбогим, попри те, що солодкий перець запікається. Можна трішки розбавити суп водою після збивання, якщо здасться, що він загустий, але за основу взяти бульйон. Й не упускайте винний оцет. Він балансує смакову гамму супу й робить смак печеного солодкого перцю шляхетнішим.
Про американський томатний суп Наваристий американський томатний суп з виразним смаком помідорів відрізняється від дещо простішого італійського томатного супу, та дещо складнішого, польського. До італійського томатного супу не додають пасерованих овочів, а польський томатний суп, або ж помідорова, як його називають, готують з додаванням вершків і не завжди збивають до однорідності. Американський томатний суп готують з великої кількості помідорів на основі пасерованої овочевої "святої трійці" французької кухні, яка мала великий вплив на формування американської кухні, а саме цибулі, моркви та стеблової селери. Сучасний американський томатний суп збивають до однорідності, а раніше помідори просто додавали до звичайного овочевого супу. Невіддільним атрибутом кожного американського томатного супу є сендвіч з сиром. І це дуже смачний додаток, який вдало доповнює цей ароматний суп з помідорами. Обов'язкового готуйте сирні сендвічі, щоб подати їх разом із томатним супом. Це ж так просто, а страва суттєво збагачується. Про базилікову заправку до супу У моєму рецепті є не зовсім традиційний додаток до американського томатного супу, який часом таки зустрічається в американських рецептах і швидше за все, запозичений з італійської кухні. А саме базилікова заправка, тобто базилік збитий з сіллю та оливковою олією до однорідності. Можна заправку не готувати, але вона робить смак томатного супу яскравішим. А ще, при бажанні, можна додати до заправки 1-2 зубці часнику. Про помідори у власному соку Поза сезоном, томатний суп можна готувати з помідорів у власному соку. Для цього потрібно буде приблизно 1,5 л помідорів у власному соку. В такому випадку, суп звариться швидше, адже помідори вже термічно оброблені. Про сендвічі з сиром Щодо сендвічів з сиром, то найчастіше для них використовується тостовий хліб, який, якщо магазинний, доволі вбогий смаком. А щоб було смачно і коли не хочеться пекти тостовий хліб дома, можна взяти будь-який інший улюблений світлий хліб. Про сир для сендвічів Щодо сиру, то це може бути будь-який напівтвердий сир. Дуже смачно виходять сирні сендвічі з сиром Чеддер, напівтвердою моцареллою чи з італійським сиром асьяго. Приготування американського томатного супу