Сир халумі - це популярний сир для смаження кіпріотсько-грецького походження, який під іншою назвою можна знайти і в Туреччині, і в Балканських країнах і навіть в Фінляндії. На Кіпрі він робиться з козячого молока змішаного з овечим і, досить рідко, але буває, з коров'ячим. Він має високу температуру плавлення, тому ідеально підходить для смаження на сковорідці чи грилі. У нас же, вітчизняного виробництва, звичайно ж з коров'ячого молока, він просто і скромно називається "сир для смаження". Цей сир має прекрасні властивості: при смажені на ньому утворюється рум'яна та хрустка шкірочка, а всередині він стає м'яким та ніжним. При цьому, він має приємний молочний смак, який чудово поєднується з усіма продуктами з кислинкою і не тільки. Мій чоловік полюбляє такий смажений сир з джемом і це теж прекрасне поєднання. Так подібний халумі сир їдять у Фінляндії. При бажанні, за відсутності можливості купити подібний сир, можна використати в салаті адигейський сир. Він трохи подібний до халумі. Або, трохи видозмінити салат і просто на просто посипати його подрібненою вітчизняною бринзою.
Печені яйця - це чи не найсмачніша страва з яєць, яку так просто готувати. Й додатки можуть бути абсолютно різними. Це вже другий рецепт печених яєць на сайті. Технологія приготування така сама, лиш комбінації додатків інші. Перший варіант яєць - яйця зі шпинатом, козячим сиром та кедровими зернятами. Неймовірна смакота. А можна козячий сир замінити сиром Фета чи навіть бринзою, а кедрові горішки зернятами гарбуза чи іншими горіхами. Другий варіант - яйця з помідорами, петрушкою, твердим сиром та в'яленою шинкою. Останньої там зовсім трішки, лиш для смаку, але шинку, при бажанні, можна замінити печеним м'ясом або взагалі її упустити. Головне у приготуванні печених яєць, - це їх не перепекти та не надто шаленіти з додатками. Додатки повинні бути або вже готові до вживання якщо м'ясо чи морепродукти, то варені чи печені, якщо овочі, то такі, що не потребують тривалої термічної обробки або вже зварені чи печені. Після того, як вставили яйця в духовку, через 8-10 хвилин, їх потрібно ретельно пильнувати. Адже від ніжного рідкого жовтка, до твердого перепеченого, приблизно пів хвилини. Їх потрібно вчасно дістати.
Соус песто, родом з Генуї, і майже всі страви з соусом песто в Італії носять приставку цього міста, називаючись по-генуезьки. Соус песто - це незамінне доповнення до італійського овочевого супу мінестроне. Усього одна чайна ложка цього диво соусу здатна перетворити тривіальний, нічим не примітний овочевий суп в незвичайну страву! Дивіться відео-рецепт приготування соусу песто: Основою соусу є базилік, кедрові горішки і сир, що надають консистенцію, часник надає присмак, а оливкова олія масу. Колись, соус робили в ступці, ретельно і довго перемелюючи інгредієнти до пастоподібного стану. Але я, зізнаюся, волію соус приготовлений в блендері. Це швидше і колір його яскравіший, так як листя не встигає окислятися. Відмінний соус виходить також з петрушки, з волоськими горіхами на олії з волоських горіхів. Можна також готувати такий соус з руколи з волоськими горіхами або з мигдалем. Я також половину олії беру Extra Virgin, тобто холодного віджиму, а частину рафінованого. Так як аромат олії холодного віджиму настільки інтенсивний, що мені здається, він частково перебиває аромат базиліку. Для приготування класичного соусу песто, не завжди обсмажують горіхи, але я волію їх все-таки обсмажити, смак соусу від цього стає цікавішим. На жаль, цей соус важко зберегти на зиму. У холодильнику, під плівкою з оливкової олії соус песто буде зберігається не довше 2-3-х тижнів. Можна соус заморожувати, також виходить не погано. Тоді зберігати можна практично цілу зиму, але потрібно мати місце в морозильній камері. Можна також пастеризувати заповнені соусом баночки, але після такої процедури смак соусу песто помітно погіршується, як і колір.
Дуже мало є продуктів, які при правильному приготуванні і подачі залишаються несмачними. Хоча, я особисто вважаю, що несмачних продуктів не існує, просто смаки різні ... Якщо Ви не любите руколи, обходите стороною цикорій і косо дивитеся на радіккіо і все, що пов'язано з салатною зеленню з гірчинкою, спробуйте приправити все це кисло-солодким соусом, і дуже може бути, що таку зелень Ви полюбите! Коли роблю салат з такою заправкою, я ніколи не додаю солі, так як заправка вже досить яскрава смаком.
Чудовий та не звичайний рецепт приготування цвітної капусти, яка смачна сама по собі і буде ідеальним гарніром як для м'яса так і для риби. При бажанні, замість сиру Пармезан чи Грана Падано, можна використовувати майже будь-який сир, хоч смак буде менш насиченим. А замість кедрових горішків можна використати чищений мигдаль, грубо подрібнений. Цікавий смак буде також, якщо використовувати зернята соняшника в такий самий спосіб. Таким чином можна також приготувати капусту броколі чи романеско. При приготуванні цих овочів в духовці, смак їх стає більш виразний, а вигляд більш апетитним. А саме приготування не ме менш корисне ніж відварювання на пару. Щодо використання олії в рецепті, жири, врешті решт, нам теж потрібні для нормального функціонування нашого організму.
Така теляча вирізка з винним соусом - це вишукана та розкішна страва, яка гідна особливої нагоди та особливого товариства. Вона ідеально підійде для романтичної вечері чи просто для вечері для особливих святкувань. Хоч страва доволі ресторанна, її не складно приготувати дома. Головне якісні інгредієнти та хороше планування й таку вечерю може приготувати навіть аматор-початківець. Загалом, більшість сучасних ресторанних страв готувати не надто складно, просто кількість окремо приготовлених інгредієнтів на тарілці зазвичай значно більша ніж середньо статистична кількість усілякої дрібноти на тарілці з домашніми стравами. Саме це створює відлякуюче враження. Звичайно, кожного дня так готувати дома не практично й не реально з заклопотаними буднями та сімейними бюджетами. Але для особливих святкувань, варто постаратись. Дуже важливо, щоб перед обсмажуванням м'ясо було кімнатної температури, щоб воно одразу почало рівномірно рум'янитись, а не тушкуватись. Й сковорідка повинна бути добре розігрітою! Це критично важливо. Найкраще смажити м'ясо на сковорідка з нержавіючої сталі з товстим дном. Багато хто їх боїться тому, що при неправильному смаженні все до них прилипає. А насправді, секрет приготування в них полягає у тому, що перед тим як будь-що у них покласти чи налити вона повинна бути добряче розігрітою. Це пов'язано з фізико-хімічними процесами, що відбуваються з металом під час підігріву. Не буду вдаватись в подробиці, лиш підкреслю, що це надзвичайно важливо й обіцяю, що зніму відео як правильно смажити у таких сковорідках. Смажене в них м'ясо має найапетитнішу шкірочку й соус, приготовлений у сковорідці після смаження, методом деглазування, виходить найбагатшим смаком, оскільки на дні осідає багато ароматних частинок. Якщо такої сковорідки нема чи впевненість у власних силах Вас підводить, то можна смажити на чавунній сковорідці або на найменш любимих мною, антипригарних. Знову напишу про телячу вирізку. У мене вона розрізана на 2 частини, не тому що мені так хотілось, а тому, що у нас вирізку фермерської телятини завжди так розрізають для продажу. Я вже писала про своє обурення таким самочинством, кому цікаво, можете почитати у передмові до рецепта телячої вирізки в тісті. Люди які вирощують чудових молочних телят, не мають достатньо кваліфікованих знань, щоб розробляти тушу так, як належить. Немає сенсу писати про це ще раз. Просто якщо Вам щастить більше і Ви купили вирізку одним шматком, не розрізайте її, а готуйте так, як є. Час приготування від цього практично не міняється, оскільки більше значення має сама товщина вирізки. Я готувала телячу вирізку дл стадії готовності "Medium rare", тобто пів сирою в середині. Якщо любите більш просмажене м'ясо, не виключайте духовку одразу, а печіть м'ясо хвилин 5, лиш тоді вимикайте духовку й слідуйте рецепту далі. З приготуванням соус все дуже просто, потрібно лиш слідувати вказівкам в рецепті. Я готувала телячу вирізку з винним соусом з розрахунку на 4 порції. Якщо Вам потрібні 2 порції, зменшіть кількість м'яса, цибулі та горішків у 2 рази, а рідин для соусу, включаючи мед, в півтора раза, тобто беручи не 200 мл бульйону, а 150 мл і так далі. Оскільки менша кількість рідини буде надто швидко випаровуватись й важче контролювати процес приготування. Краще нехай у Вас потім буде більше смачного соусу.
Ця легка, але сповнена смаку та аромату риба на пару з базиліковим соусом, переконає усіх скептиків приготування їжі на пару, що це смачно і не нудно. Головне підійти до справи з фантазією та смаком. Секрет вдалого приготування страв на пару - це передусім, щедре приправлення страви й бажано цікавий соус. Повірте, можна вигадати багато не калорійних, але яскравих смаком соусів. Цей базиліковий соус один з них. А риба на пару виходить такою соковитою й смачною, що це аж захоплює! При бажанні чи відсутності відповідної пароварки, можна запекти рибу в духовці при 220ᵒС. Буде не менш смачно (хтозна, може навіть смачніше:-)), але не так соковито. Навіть мій чоловік, який дещо скептично настроєний на весь цей фітнес-марафон (Ще б пак! 2 місяці без улюбленої випічки!:-)), із великим задоволенням рибу їв, як і старша донька, яка постійно стверджує, що рибу не любить, але завжди її їсть і каже, що було дуже смачно:-)). Приготування риби на пару дуже просте. Найважливіше, щоб риба була якнайсвіжіша. Може бути морожена, але приготовлена одразу після розморожування. При приготуванні на пару, будь які зайві аромати риби одразу відчуваються. А ще, якщо у Вас, як і у мене двохярусна пароварка, в середині приготування потрібно поміняти кошики місцями, адже у тому ярусі, що нижче, приготування відбувається значно інтенсивніше. Тоді обидві риби готуються рівномірніше.
Як у випадку з кожною класичною стравою, є безліч рецептів приготування капонати. Ця капоната має в складі родзинки і кедрові горішки які надають такий цікавий нюанс страві! Зізнаюся, перед тим як готувати, я довго сумнівалася: "Баклажани і родзинки! Маячня якась!". Але спробувала і мені так сподобалося, що відставила на бік усі свої кулінарні упередження. Не лякайтеся того, що більшу частину овочів треба смажити у фритюрі, на оливковій олії. Зате потім страву, не потрібно заправляти олією. Овочі вбирають рівно стільки олії, скільки потрібно, якщо звичайно смажити правильно. Просто дотримуйтесь рецепту, а ще краще, почитайте також про те, як правильно смажити у великій кількості олії ТУТ. І ще одне, я від себе, додала б часник. Як на мене, він просто "проситься" туди, але моїм обов'язком, так як представляю на сайті рецепти славетного Джорджіо Локателлі, викласти оригінальний рецепт його капонати.