Концентрат для приготування лимонаду можна приготувати наперед і тримати в холодильнику до подачі, максимум 3-4 дні. Такий лимодан добре втамовує спрагу і бажання сьорбнути чогось не зовсім здорового, як колу або спрайт наприклад:-)) Якщо Вам заважає гірчинка лимонної шкірки, тоді, перед вичавлюванням соку, зніміть з лимонів цедру (лише тонку жовту частину) та використовуйте лише її.
Я вже давно придивлялась до печива з яблуками. Воно і виглядає цікаво і смакує дуже добре. Рецептів такого печива є дуже багато, я вирішила спробувати свої сили, а використала я для цього улюблене сирне тісто, адже домашній сир та яблука - це дуже вдале поєднання. Печиво з яблуками виходить хрустким, з соковитою яблучною начинкою та ароматною хрусткою шкірочкою з цукру зі спеціями. Воно обов'язково сподобається дітям, а здивує навіть дорослих! Печиво з яблуками дуже просте в приготуванні. Навіть нема особливих нюансів приготування. Лиш потрібно тісто тонко розкатувати, адже тісто трохи підростає в процесі випікання. При бажанні, можна занурювати печиво в цукор без спецій або ж цукор просто з корицею. Я використала ще гвоздику, адже як знаю з приготування вишуканого яблучного чаю, гвоздика підкреслює смак яблук, роблячи смак усього виробу таким витонченим й особливим. З поданої кількості інгредієнтів виходить чимало сирного печива з яблуками, але його дуже просто та легко робити. В залежності від товщини розкатування та діаметру Ваших яблук, може таке бути, що Вам потрібно буде ще одне яблуко чи може кілька сегментів вже приготовлених яблук будуть зайвими.
Виникнення піци Маргарити пов'язують з пекарем Раффаеле Еспозіто, який працював в "Піцерія ді П'єтро". Піца Маргарита була створена 1889-му році, 28 років після об'єднання Італії, коли Еспозіто спік три різних піци до відвідування короля Умберто I й королеви Маргарити Савойської. Королеві найбільш припала до душі піца з зухвалими кольорами італійського прапора: зеленого (листя базиліка), білого (моцарелла) і червоного (помідори). За легендою, після цього, піца Маргарита була названа на честь королеви. Ця піца являється однією з найпростіших піц, а також, однією з найсмачніших. Простий томатний соус, помідори (дехто пече й без них, оскільки вважає, що й соусу достатньо), сир моцарелла та ароматний базилік. Щоб більше насолодитись барвами смаку базиліку в піці Маргарита, рекомендую частину листя викласти перед випіканням, а частину потім. Про тонкощі випікання вдалої піци загалом я вже писала у вступі до рецепта піци Чотири сири. Рекомендую перечитати, якщо з піцою Ви маєте мало досвіду.
Торт настільки ніжний, майже невагомий, що не помічаєш як за хвилину поглинаєш немалий шматок, з відчуттям легкості, яке не покидає й після ласування та якимсь чудовим відчуттям гедоністичної радості. При тому, що за складністю він досить легкий у виконанні, головне уважно слідувати рецепту і охолоджувати все гарненько. Та й прикрашати не складно. Зізнаюся Вам, я взагалі не люблю метушні з прикрасою тортів. Я люблю коли торт виглядає красиво, але це годинне вирівнювання поверхні, видавлювання розочок та інших фігурок, мене, з моїм темпераментом, просто зводить з розуму. А мастики як такої взагалі не переношу. Мені вона настільки противна, що я навряд чи змушу себе спробувати торт під нею. Тому з моїми тортами все завжди просто. А кращу прикрасу ніж свіжі ягоди і трави взагалі важко придумати. Мені ще подобаються різні форми для шоколаду, заливаючи в них розтоплений шоколад, можна отримати красиві метелики, квіточки або листочки. У кондитерських відділах великих посудних магазинів можна іноді такі зустріти. Мені мої у великій кількості дісталися в наборі фондюшниці для шоколаду, разом з іншими кондитерськими аксесуарами. Ось і користуюся! Торт можна скласти днем раніше, але так як в ньому свіжі ягоди, не раджу тримати його довше 3-х днів. Нарізати цей неймовірно ніжний полуничний торт мус слід гарячим ножем, він тоді красиво і плавно ковзає, рівно розрізаючи торт на шматочки, не завалюючи його цілого і не здавлюючи.
Fish&chips (Фіш енд чіпс) - це класика британської кухні і одна з найпопулярніших страв у світі. А це просто напросто риба смажена в клярі зі смаженою картоплею, в основному картоплею фрі. Про картоплю я писала в попередньому пості, а от цей пост про основну частину славного дуету, рибу в клярі. При чому, пивний кляр для цієї страви найбільш вдалий. Оболонка риби виходить дуже хрусткою з приємним присмаком, що теж має значення. Дуже важливо, щоб на момент змішування, пиво було холодним та й змішувати потрібно перед самим смаженням, інакше кляр не буде гарно роздуватись на створювати таку легку і хрустку оболонку. Пиво по суті, брати можна будь-яке. А перед тим як занурювати в кляр рибу, потрібно обкатати шматочки в борошні, щоб кляр краще прилягав. Якщо готуєте на 2-3 особи, можете спокійно готувати кляр з половини інгредієнтів для пивного кляру, оскільки його виходить досить багато. Щодо риби, в Британії це звичайно буде морська риба. А по суті, можна брати будь-яку рибу. Що стосується соусу, - це майже класичний соус тартар. Тільки як кожна класична страва і цей соус має безліч варіантів. Навіть я сама урізноманітнюю його в залежності від того, до якої страви буду його подавати. Ця версія соусу тартар краще всього підходить до риби!
Цей яблучний сирник напевно один з найкорисніших десертів, якщо можна так сказати взагалі про будь-який з десертів, а також відмінний спосіб використовувати підів'ялі яблука, які вже не дуже хочеться їсти. Готувати його просто, практично все як в звичайному сирнику. Дуже важливо добре змолоти сир бо чим краще змолоти, тим ніжнішою і делікатнішою буде випічка. Яблука раджу чистити і натирати вже безпосередньо перед додаванням в сирну масу, щоб не треба було викладати в підкислене середовище, щоб не темніли. Природньої кислоти домашнього сиру та й самих яблук у сирнику вже і так достатньо. Цей сирник практично не зростає, навіть навпаки трохи осідає під час запікання. Я збиваю білки окремо, це додає якусь додаткову пористість виробу, але ніяк не об'єм. Яблука дуже обтяжують сирну масу щоб її могли втримати білки, так що можете, при бажанні, білки додавати разом з жовтками відразу.
ПРО СУШІ-ЧОВНИКИ В ОГІРКАХ З КРЕВЕТКАМИНатхненницею цієї простої у приготуванні страви була моя менша доня Стелла. Вона часто має якісь гастрономічні ідеї та побажання і я їх втілюю. А особливо цікаві рецепти публікую тут. Так сталось і з цими суші-човниками в огірках, - це легкий, водночас насичений смаком варіант домашніх суші, який чудово підходить для святкових застіль, літніх вечірок чи фуршетів. Завдяки огіркам страва залишається легкою, а ніжні креветки додають вишуканості. Проте замість креветок може бути лосось, тунець чи копчений вугор або навіть ікра, для особливо святкових випадків. Це прекрасна альтернатива доставці. Усе робиться швидко й без зайвої мороки, а різноманітність начинки немає меж. Такі суші не потребують спеціального кухонного обладнання: жодних бамбукових килимків чи складних технік згортання. Все, що Вам необхідно, - це свіжі огірки, якісні креветки, правильно зварений рис та кілька додатків. Цей рецепт дозволяє подати суші дещо інакше, зазвичай, але так і цікаво і не банально. ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ТА ПОРАДИ ЩОДО ПРИГОТУВАННЯ СУШІ-ЧОВНИКІВ З КРЕВЕТКАМИЩоб суші в огірках вийшли максимально вдалими, варто звернути увагу на кілька важливих деталей. Перш за все, обирайте щільні, свіжі огірки з мінімальною кількістю насіння. Вони найкращі для таких «човників» й гарно триматимуть начинку. Також бажано, щоб стінки були досить товстими. Невелике підрізання нижньої частини огірка допоможе човникам стояти на тарілці набагато стабільніше. Рис зварений для суші має повністю охолонути перед додаванням у човники, інакше вершковий сир розтане, а текстура страви зміниться. Сам соус на основі вершкового сиру, соєвого соусу та рисового оцту додає начинці кремовості й солонуватої глибини, поєднуючи всі компоненти між собою.Креветки важливо не переварити: вони готові відразу після зміни кольору на рожевий. Тоді вони залишаються соковитими та ніжними, а не гумовими. Для пікантної версії завжди можна додати кілька крапель гострого соусу шрірача або будь-якого іншого, який любите. Або взагалі не використовувати гострий соус. Не забувайте про кунжут. Він дарує легкий горіховий відтінок, відчутний аромат та завершений вигляд, проте його обов’язково слід підрум’янити. Зелена цибуля у цій страві, - це барвистий акцент, без якого страва виглядає менш «живою».Така проста у виконанні, але елегантна страва стане Вашою улюбленою в добірці домашніх суші. Вона дозволяє експериментувати, легко змінювати начинку та соуси, але при цьому залишається гармонійною та яскравою незалежно від варіацій. Готуйте із задоволенням і насолоджуйтесь кожним шматочком!ПРИГОТУВАННЯ СУШІ-ЧОВНИКІВ З КРЕВЕТКАМИ:
Цей полунично-кокосовий десерт немов хмаринка у роті. А ще, його по-дитячому просто готувати. Спочатку на деку випікається ароматний та хрумкий штрейзель з кокосовою стружкою та мигдалем. Потім швидко змішується сирно-вершкова маса зі згущеним молоком та кокосом, домішуються шматочки свіжої, соковитої полуниці й перекладається усе разом у формі. Далі трішки чекаєте, поки все охолоне та застигне і насолоджуєтесь цією смаковою розпустою. Це однозначно легше ніж спекти сирник чи зібрати торт й варте кожної хвилини присвяченої на його приготування. Косово-полуничний смак Вас захопить своєю вишуканістю та легкістю. Чудовий спосіб насолодитись сезоном полуниць цікаво! При бажанні, для штрейзеля можна використати будь-які горіхи, окрім арахісу. Його смак пасує не до усіх десертів й тут він буде перебивати кокос та полуниці своєю інтенсивністю. Але які горіхи Ви б не обрали, найважливіше дочекатись доки штрейзель повністю вистигне. Також, замість домашнього сиру можна використати рікоту або псевдорікотту або вершковий сир. З останнім у Вас буде майже чізкейк без випікання. Для цього ідеально підійде домашній вершковий сир з кулінарної книги «Знаю, що споживаю» ст. 170. Він виходить дуже кремовим, попри те, що менш жирний ніж магазинні аналоги й ціною він теж вигідніший. В сезон такі десерти можна готувати абсолютно з усіма ягодами та літніми фруктами. Дрібні ягоди для нього нарізати не потрібно. Й увага! Оскільки десерт дуже ніжний, краще за все нарізати його тонким, гострим ножем. Й щоб процес був легшим, можна перед нарізанням нагріти ніж, поливши його окропом.
При бажанні, кокосове молоко можна замінити більшою кількістю натурального йогурту, який також є у складі. Буде інакше, але смачно буде! Якщо любите страви та напої з кислинкою, то до такого смузі з малиною можна вичавити ще сік 1-го лайму. Він буде доречним і гарно впишеться в загальну смакову гамму. А загалом, такі смузі можна готувати з будь-яких сезонних ягід. М'ята та кокосове молоко з йогуртом настільки універсальні, що підійдуть до всіх можливих ягід.
Про цукрове печивоТаке просте, хрустке, цукрове печиво ідеально підходить для сімейного випікання і потішить усіх тих, хто не надто полюбляє медові пряники та пряну випічку. Таке пісочне печиво зустрічається в рецептах багатьох країн, хтось назве його американським, хтось польським, а хтось навіть французьким сабле. Так чи інакше, це цукрове печиво дуже вдале та смачне, особливо, якщо смак тіста урізноманітнити якимсь екстрактом чи есенцією. Я використала натуральний мигдалевий екстракт. Навіть, на моє здивування, коли їх пекла, мій чоловік тішився як дитина:-), навіть сказав, що він так любить цукрове печиво! Що стало для мене відкриттям, після стількох років разом. А ще, пекла я його зі своїми дівчатами та подружкою старшої доньки й діти теж були у захваті й поки печиво до кінця розмалювали, суттєво скоротили об'єм робіт виїдаючи чималу його частину:-). Отже, це пісочне цукрове печиво однозначно смачне і варте уваги. А попри назву, воно ще й в міру солодке. Про тісто для печиваДуже важливо, після замішування тіста його добре охолодити. Чим холодніше тісто, тим менше борошна Вам потрібно буде підсипати. Але якщо пісочне тісто буде надто холодним, то й розкатувати його буде дуже важко, тому потрібно шукати золоту середину. Цукрове печиво можна пекти доки воно лиш схопиться, а можна пекти до легкої золотистості. Спочатку я діставала печиво ще геть бліденьким, але спеченим, воно тверділо вже при вистигання, а потім, поки я відволіклась на капризи меншої донечки, в другому деко печиво почало рум'янитись. Потім, зі здивуванням, я та усі хто був на кухні, виявили, що для нас те підрум'янене цукрове печиво смачніше. Тому пробуйте та визначайте в процесі, що смакує Вам! Про розмальовування печиваЩодо розмальовування, то я використала свою перевірену часом білкову глазур для печива. В рецепті тіста використовується 1 яйце й 1 жовток і білок від цього жовтка йде саме на глазур. Не хочете використовувати білкову глазур з огляду на малих дітей (у мене були яйця з надійного джерела), я це добре розумію. Можна розмальовувати печиво топленим шоколадом.Приготування цукрового печива
Хумус - це добре приправлене пюре з нуту, діп або соус, якщо хочете. Це дуже популярна страва Близького Сходу, зокрема у таких країн як Ізраїль, Туреччина, Йорданія, Греція, навіть Кіпр. Подається хумус до овочів, з чіпсами, пітою або лавашем. Найбільше я люблю з молодими овочами. Готуючи за основним рецептом, можете також підмішати, до цього діпу, волоські або кедрові горіхи, дрібно порізані оливки, в'ялені помідори, смажену цибулю або те, до чого душа лежить. Не в кожному рецепті є йогурт, але я обов'язково його додаю, він додає гладкість масі та додаткову кислинку. Цедру лимону також не зустріти у класичних рецептах, а я собі не уявляю смачного хумуса без такої цитрусової ноти. Іноді, для здобуття потрібної консистенції, додають воду відціджену після приготування нуту, я віддаю перевагу простій воді. Мені так більше подобається. Про тахіні з Вікіпедії: "Тахін, тахіна або тхіна (також відома як сезамова паста) - поширена на Середньому Сході, густа паста з меленого кунжутного насіння, її додають до багатьох страв, наприклад до фалафелю, до хумусу, крім того, вона служить основою для багатьох соусів. до складу тахіні входять: насіння кунжуту, лимонний сік, сіль та часник, та у різних регіонах до основи додаються різні сиропи або інші добавки. Можливе вживання в їжу і без додатків. " Дивіться відео рецепт приготування хумусу:
Зізнаюсь, я не дуже люблю молочні коктейлі, як і моя дитина і мій чоловік. Але прохання все повторювались і повторювались. Пішла я в дитяче кафе з донечкою і замовила собі молочний коктейль, простий, ванільний. Донька ж пити його відмовилась, воліла простий чай з тістечком. Смак коктейлю був не поганий, але сильно віддавав економією (якісного морозива повинно бути більше). Прийшла додому і приготувала свій коктейль. Якраз дома був дуже стиглий банан, який можна віднести до категорії "гидко їсти, шкода викинути". Він надав коктейлю, можна сказати "тіло", приємну тягучість і натуральну солодкість. На мій подив і донька спокусилася скуштувати коктейль. І навіть чоловік почастувався:-)
Цей овочевий салат з американськими мотивами, підходить, як доповнення, майже до кожної страви. Соковита молода капуста особливо добре підходить для салату колслоу, але при бажанні можна зробити його і зі звичайною капустою. А любителі кореневої селери можуть і її додати, натерши на терці і додавши вітамінів до страви. Якщо салат постоїть, він стає ще смачніши, тому, можна брати його з собою на пікнік.
Чи то доросле чи дитяче свято, такі фрикадельки однаково радісно сприймаються гостями. А хто не любить соковитих фрикадельок, ще й таких, для яких особливо не потрібні прибори? Такі м'ясні запечені фрикадельки не займуть багато активного часу приготування. Їх навіть смажити не потрібно, все готується в духовці, що суттєво заощаджує час. А кисло-солодка глазур запечена на поверхні - це просто вибух смаку у роті. Як на мене, до них і соусу не потрібно, оскільки вони такі соковиті й сповнені смаку. Але під рецептом я навела приклади соусів які можна до них подати, якщо є таке бажання. При приготуванні котлет чи фрикадельок, у всіх, хто готує, не рідко повстає питання, щоб таке додати, щоб вони були соковитими. Хтось булку розмочену в молоці додає, хтось додає стільки сала, що сумлінний кардіолог би зомлів, дивлячись на таке, а хтось ще якось чаклує. Звичайно, має значення не лише, що додати, але як робити, тобто техніка, а з того що додати, скажу, що цибуля - це незамінний зволожувач фаршу. Потрібно додати велику її кількість стосовно м'яса й Ваші котлети та фрикадельки будуть завжди тішити Вас. Дуже важливо, щоб перед запіканням, фарш та й решта інгредієнтів для нього були кімнатної температури, тоді вони будуть рівномірно рум'янитись та пропікатись й з них витече менше м'ясних соків та жиру. Крім того, використовуючи м'ясо птиці для фрикадельок, краще робити фарш самостійно зі стегнового м'яса. Воно набагато ароматніше та трішки жирніше. А ще, відкрию Вам свій секрет приготування фаршів з птиці, я завжди додаю шкірку птиці до фаршу. Перемелюю її разом з м'ясом. Вироби з такого фаршу набагато ароматніші, соковитіші і, як додатковий бонус, сповнені колагену, який так потрібен нашим суглобам. Щодо соусу барбекю, то можна використовувати як домашній, так і магазинний соус. Можна використати навіть кетчуп, якщо не можете знайти чи не хочете готувати свій соус барбекю, хоч з останнім набагато смачніше. І ще одне, у версії для дорослих, до фаршу можна додати 1 ч.л. меленого перцю чілі для пікантності й до глазурі можна додати також 1/2 ч.л. меленого перцю чілі.
Без зайвої скромності скажу, що це найсмачніші курячі нагетси, які доводилось мені куштувати! Мариновані шматочки м'яса стають такими ніжними і ароматними. А хрускіт кокосового панірування просто вражає! Після "Баунті", це, напевно, найкраще, що можна зробити з кокосовою стружкою. Так приготувати можна і рибу. Візьміть філе будь-якої білої морської риби (хек, минтай, тріска), але маринуйте лише 20-30 хвилин. Рибі цього буде досить! І далі дотримуйтесь рецепта. Курячі нагетси - це просто ідеальна страва для галасливої вечірки або ж тихого перегляду фільму з коханим.
Хоч для мене це був доволі складний рецепт у розробці, в результаті вийшло все просто в роботі й так, як треба й можна приготувати цей чудо-торт, самий справжнісінький торт-морозиво, в короткий термін, не перенавантажуючи мороженицю або ж взагалі без неї! А почалось все з того, що я захотіла зробити на сайті тиждень несподіваних рецептів "страв навпаки" до дня захисту дитини. Що насправді не зовсім звичайні, такі, яких не очікуєш, як пиріг зі спагетті замість тіста чи суші-бургери з "булками" з рису, тощо. Й бракувало мені чогось солодкого до трійці. І тут ми почали з моєю Феєю Picante Cooking Оленою Чекалюк гадати, що б то могло бути, щоб так навпаки було:-). Якось поступово дійшли до того, що то мав бути торт-морозиво й вже наступного дня я вислала Олені нарис, яким його бачу. Їй ідея дуже сподобалась! Хоч я ще помучила і чоловіка і Олену уточненнями, своїми ваганнями, як краще. Й найскладніше було продумати все так, щоб основа була тонка, але не занадто, щоб не тверділа при заморожуванні й щоб всі три шари морозива можна було приготувати в короткий термін зі звичайнісінькою домашньою мороженицею, а при бажанні і без неї, не перетворюючи приготування цього торту у тижневий процес. Й щоб ще, при цьому всьому, якість морозива була відмінною. І вдалося! Тож ділюсь цим дитячим щастям, тортом-морозивом "Три смаки" з Вами! Але, УВАГА! перед приготуванням обов'язково читайте всю передмову до кінця й продумайте весь процес! Тоді все вдасться! Щоб більше зрозуміти чого у того чи іншого шару цього торта-морозива такий, а не інший склад, потрібно трішки заглибитись в приготування домашнього морозива, яке зводиться до того, щоб у чудової та смачної маси, з якої хочете зробити морозива, була як найніжніша консистенція, а саме, як найменші кристали льоду, що дають відчуття шорсткості. Так от, чим жирніша та солодша маса, тим кристали льоду менші. Чим швидше заморожується маса до мінусових температур, знову ж таки, ті кристали льоду менші. Крім того, мед, желатин та алкоголь також обмежують утворення кристалів льоду. І якщо з останнім (найефективнішим засобом від утворення кристалів льоду, через те, що алкоголь не замерзає при температурах домашніх морозильних камер) для дитячого торту не розженешся, максимум ложку на всю масу, то мед і желатин я до вершкового та полуничного шару додала. І так, почнемо з основи. Її я зробила з медового брауні, подібного, що використала для свого "вареного" сирника з обліпихою, але, зробила її з олією замість вершкового масла, а все для того, щоб корж не твердів надмірно при заморожуванні. Олія та мед у складі цьому сприяють. Як мед, так і олія, можуть бути будь-якими. Зверніть увагу, що як мед, так і олія мають доволі таки інтенсивний смак й мають вагомий вплив на те, як смакуватиме корж. Я використовувала оливкову олію, можна використати будь-яку горіхову олію, вони також чудово підходять. В Україні є чимало чудових сирочавлених олій. Саме ж приготування коржа доволі просте, простіше ніж приготування будь-якого бісквіту. Полуничний шар. Це по суті і є полуничне семіфредо, рецепт якого публікувала раніше, тільки у меншій кількості й з медом замість цукру, щоб ще більше обмежити формування кристалів. Тож перечитайте ще передмову до семіфредо, про нюанси приготування. Все майже так само. Вершковий шар. Це класичне вершкове морозиво, але з додаванням меду замість цукру, з желатином (що частіше використовується в сорбетах, аніж у вершкових морозивах) та зі збиванням вершків, щоб надати пухкішу консистенцію масі, аби якось компенсувати те, що заморожуватись маса буде без морожениці. По суті, маса робиться майже по принципу семіфредо. Увага! У всіх елементах цього торту, мед можна замінити цукром (зменшуючи його кількість по вазі на 20%), у випадку якщо у Вас алергія на мед. У всіх інших випадках, робити цього не раджу. В крайньому разі, у двох шарах морозива використати інвертний сироп. Й щодо останнього шару. Там вже класичне шоколадне морозиво. Воно готується стандартним методом, в морожениці. Ідеально для верхівки підходить шоколадне морозиво просте або шоколадне морозиво з праліне. Я використовувала найулюбленіше морозиво нашої сім'ї, найкраще шоколадне морозиво з моєї кулінарної книги "Знаю, що споживаю". Таке морозиво можна приготувати 1-2 дні наперед. Головне, перед тим як набирати кульки морозива спеціальною ложкою, дістати його з холодильника й залишити хвилин на 20 при кімнатній температурі, а далі діяти якомога швидше:-). Це все ж таки морозиво. Можна зробити ще інакше, якщо маєте місце в морозильній камері. Завчасно поформувати з шоколадного морозива кульки й викласти їх на невелике деко застелене пергаментом й добре заморозити в морозильній камері, окремо від торта. А вже перед подачею, дістати торт, викласти не поспішаючи готові кульки й прикрасити за власним вподобанням. А поки все це робитимете, торт дійде до ідеальної температури подачі. І увага! Торт з морозильної камери буде одразу надто твердим, дайте йому 10-12 хвилин постояти при кімнатній температурі й він набуде ідеальної консистенції! Здається все. Але якщо є якісь питання, не вагайтесь, пишіть!
Ці пампушки з домашнього сиру так просто й швидко готувати, що можна собі дозволити таке задоволення навіть на сніданок. Я впевнена, родина не буде противитись :-). Пухкенькі пампухи, хрусткі ззовні, м'які зсередини, з ніжною кисломолочною кислинкою, притрушені цукровою пудрою, немов вкриті легким інеєм, просто тануть у роті! Ну хто відмовиться від такого? Рецептом цих пампушків з домашнього сиру поділилась зі мною мамина близька подруга. Борошна в них, як у кожному майже народному рецепті, як завжди, було "на око". Звісно ж, я вирахувала оптимальну його кількість, адже сама не люблю нічого "на око, склянки чи ложки" (останні за невеликими винятками). І результат дуже потішив мені. Вони неймовірно пухкі та ніжні, й навіть не віриться, що пампухи без дріжджів. Однозначно рекомендую! Тісто для цих пампушків з домашнього сиру виходить трішки липким, хоч багато залежить від самого сиру. Особливо, якщо купуєте сир не у магазині, а на базарі, у людей, то домашній сир кожен раз інший за консистенцією, жирністю, вологістю тощо. Але не раджу досипати борошна до самого тіста для пампухів, бо вони будуть тугими. Краще щедріше посипати борошном поверхню для розкочування тіста, але й з тим потрібно знати міру. Обов'язково дочекайтесь поки олія почне потріскувати. А ще, її має бути по-справжньому багато, щоб смаження почалось належним чином. Якщо олію добре розігріти та підтримувати стабільну температуру під час смаження (для цього потрібна велика кількість олії, щоб вона не надто охолоджувалась після опускання пампухів, а також смаження партіями, по тій же причині), то пампушки не будуть вбирати зайвої олії. При бажанні, до тіста для пампухів з домашнього сиру можна додати цедру цитрусових, зернята ванілі чи кардамону, тощо. А посипати пампушки можна цукровою пудрою змішаною з невеликою кількістю меленої кориці.
Пиріг із полуницею - це той вид випічки, який можна віднести до класики американської кухні. Він настільки простий пиріг, що його можна досить швидко і без особливих турбот приготувати навіть після робочого дня. Щось середнє між кексом і пирогом — ідеальний варіант для творчості з дітьми, які з радістю допоможуть викладати шар ягід у тісто. Цього разу наш ароматний десерт майже самостійно пекла моя дочка: вона вже майстерно керує технікою, тож результат, як бачите на фото, вийшов чудовим! :-)Дивіться відео-рецепт, як готується цей популярний пиріг: 40 грам борошна можна замінити какао і тоді вийде шоколадний кекс-пиріг. А замість ванільного екстракту, можна додати корицю (з полуницею вона не менш добре поєднується ніж з яблуками). Все настільки просто, що особливих нюансів приготування немає, треба лише, після додавання борошна, мішати не довго, як у випадку практично з усіма кексами і бісквітами, щоб випічка була ніжнішою. Мені особисто, до таких смачних десертів не вистачає крему. Тому я подаю таку випічку зі збитими з цукром і ваніллю вершками (він же крем Шантільї), це якщо пиріг охолов. А ось до теплого пирога буде дуже доречною кулька ванільного морозива! Це один із тих рецептів, які стають улюбленими в родині. Ось мабуть і все що хочеться сказати з приводу цього дивовижного і простого полуничного пирога.Інгредієнти
Чудовий домашній попкорн, правильно зроблений, не поступається смаком магазинному та тому, що купуємо в кінотеатрах. Це просто чудовий додаток до домашнього кіносеансу і так для перекусу, навіть в дорогу. А завдяки тонкому шару карамелі, що вкриває зерна, попкорн залишається свіжим та дуже хрустким тривалий час! Смак його неймовірний, а готувати такий домашній фастфуд просто та швидко. Напишу навіть більше, я не люблю купований карамельний попкорн, через власне надмірну солодкість, недостатню хрусткість, а домашній, за рецептом з кулінарної книги "Знаю, що споживаю" - це зовсім інша справа. У нього один недолік - не можливо зупинитись його їсти:-), так можна й до перегляду фільму нічого й не донести:-). Щоб попкорн був надзвичайно хрустким, що являється основною проблемою домашнього попкорну, його слід підсушити в духовці. Тоді Ви позбудетесь зайвої вологи. Хоч для карамельного попкорну це не критично, оскільки карамельна хрусткість все компенсує. Це більш важливо для інших видів попкорну у моїй кулінарній книзі. До речі, коли ми з сім'єю відвідували Cirque du Soleil, що гастролював в Домініканській Республіці під час нашої відпустки там, діти попросили попкорн й ми купили солоний (який був самий звичайний) й карамельний. І той карамельний попкорн був з корицею й поєднання кориці та карамелі настільки вдале, що рука сама тягнулась до того дитячого попкорну:-). Дома теж можна так зробити, посипавши корицею попкорн, після того як він в більшості розкрився, перед додаванням карамелі з содою.
ПРО ЙОГУРТОВИЙ ДЕСЕРТ З ЯГОДАМИЦей йогуртовий десерт я створила нашвидкуруч одразу ж після повернення з Польщі. Завдяки дистанційним сервісам доставки продуктів, можна робити замовлення прямо з дороги й потім швидше повертатись до щоденної рутини. Так і було. Печиво у мене вже було, йогурт та ще чого бракувало, довезли, ягоди заморожені також були, маракую привезла з Польщі. Але можна і без неї й просто взяти більше ягід. Вийшло як завжди дуже смачно й легко. Зізнаюсь, що я обожнюю такі десерти і люблю їх значно більше ніж будь-які торти. Проста основа з печива, легкий та ніжний йогуртовий шар, лиш трішки розпушений вершками і багато ягід. Важко втриматись після першого шматочка. Неодмінно хочеться докладки. А ще, як верх посипати підрум’яненою кокосовою стружкою, взагалі виходить якась неземна невагома насолода. Хто не знає, підрум’янення робить смак кокосової стружки суттєво інтенсивнішим.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ДЕСЕРТУЩодо технічних нюансів приготування такого простого десерту з йогурту, то їх геть мало. Вершки повинні бути добряче охолоджені, щоб добре збитись. А щоб вони були щільнішими й краще тримали форму, додається сухе молоко. Будьте уважними при додаванні желатину розчиненого в молоці до холодного йогурту. Потрібно дуже інтенсивно мішати масу і не ловити гав, інакше желатин не рівномірно розподілиться.А додаючи вершки, то слід спочатку додати невелику кількість і швидко та інтенсивно вимішати, а далі решту вже вимішувати ніжно, мов загортаючи їх в йогурт.Ну і про експерименти. Оскільки йогуртовий шар доволі простий, то все ж радила б Вам брати дещо цікавіше печиво ніж просто галетне. Звісно, можна і його, але тоді я б радила крихти печива, перед змішуванням з маслом, підрум’янити на сухій сковорідці. Крихти не будуть такими блідими і вони будуть значно ароматніші. Хоч найкраще використовувати печиво типу Грехема, з цільнозерновим борошном та корицею, про яке я писала у своїй третій кулінарній книзі «Класика з історією». В крайньому разі замінити якимись медовими пряниками, тощо.Ну і щодо ароматизаторів, то можуть вони бути будь-якими, не лише цедра цитрусових, а й кориця, кардамон, ваніль, тощо. Як і ягоди. У мене смородина, бо інших ягід заморожених в цю пору не мала, але можуть бути абсолютно будь-які ягоди. І чим різноманітніші вони, тим яскравішим буде десерт.Тож вдалих Вам, яскравих кулінарних експериментів й смачного!ПРИГОТУВАННЯ ЙОГУРТОВОГО ДЕСЕРТУ З ЯГОДАМИ:
У цій страві взагалі лиш 3 основні інгредієнти: спаржа, бекон та сир, якщо не рахувати солі. Й робити її лічені хвилини, а скільки задоволення вона приносить! Це один з найвдаліших рецептів зеленої спаржі на сайті, хоч абсолютно до всіх з них повертаюсь в сезон цього корисного та такого смачного овочу. А на сезон спаржі ми в сім'ї дуже палко чекаємо, від найменшої, до найстаршого:-) і ці неповні 2 місяці короткотривалого сезону, намагаюсь вводити її в сімейний раціон. Зелена спаржа запечена з беконом під сиром моцарелла — це страва для сімейних трапез, швидка і, попри свою простоту, до непристойності смачна. Ну хто не любить топленого тягучого сиру з вкрапленнями бекону, а до цього ще й спаржа:-), щоб совість не мучила, що аж так смачно! У цій страві бекон відіграє не лише роль додаткового інгредієнта та збагачувача смаку, а є ще й джерелом жиру, яким змащується спаржа для рівномірного запікання. Якщо Ваш бекон не був надто жирним й майже нічого не витопилось, тоді просто змастіть спаржу 1 ст.л. оливкової чи іншої рослинної олії. Щодо сиру, то в рецепті вказана тверда версія сиру моцарелла. Якщо м'які білосніжні кульки безперечно найкращі для салатів, то для запікання, я віддаю перевагу твердішій їх версії, яка, до речі, дуже близька до ріднішого нам сиру сулугуні. Така моцарелла теж відмінно плавиться, але не пускає зайву воду, не створює в духовці пару й краще рум'яниться. Саме тому, для приготування страв у духовці, для різноманітних начинок, я рекомендую використовувати саме той вид сиру.
Такі кокосові трюфелі приготувати простіше простого і інгредієнти для їх приготування, також знайомі кожному. Кокосова стружка і згущене молоко є основою трюфелів, хрусткий мигдальний горіх - приємною несподіванкою, а чорний шоколад - красивою оболонкою, яка доповнює і балансує смак цукерок. Як на мене, вони навіть набагато смачніші за всім відомі батончики з кокосовою начинкою. Важко зупинитися і не з'їсти цукерки одну за одною. Такий подарунок оцінять усі ласуни і не тільки. Подарунки приготовані своїми руками завжди приємно отримувати, адже знаєш, що в них вкладена частинка душі того хто дарує. А якщо подарунок ще й смачний, тоді подвійно приємно. Цей рецепт кокосових трюфелів також з'явився в українському виданні лютневого номера журналу "Лиза. Приятного аппетита" 02/2016. Готуючи з кокосовою стружкою, підрум'яньте частину її на сухій сковороді. Це додасть кокосовим трюфелям більш інтенсивний аромат. А охолодження маси перед формуванням, а потім і після формування, полегшує весь процес роботи. Тому не нехтуйте ним.
Холодний чай - це просто благословіння в спекотний день. Мій рецепт холодного чаю з лимоном базується на приготуванні двох концентратів: лимонного і чайного. З ними в потрібний Вам час, додавши ще трішки охолодженої води і льоду, можна приготувати чудовий холодний чай з лимоном. До чайного концентрату я додала м'яту. Можна її не додавати, це вже відступ від класики. Можна м'яту замінити мелісою чи кулінарною вербеною, цікавий смак також буде з лимонним тим'яном чи розмарином. Та з двома останніми видами трав слід бути обережними, вистачить не пучок, а лише кілька гілочок, оскільки вони доволі інтенсивні. А ще, залишки чайного і лимонного концентрату можна заморозити у вигляді кубиків і додавати їх у вигляді льоду до основного напою, тоді лід не розчинить смаку холодного чаю з лимоном. Заморозити можна і самі кружечки лимону і використати їх для охолодження напоїв, замість льоду.
Хоч все вкрай просто й рецептів чіа-пудингів є хоч греблю гати, причому всюди, у мене він вийшов таким як треба, таким яким я собі уявляю ідеальний пудинг, аж з третього разу. Все це через пропорції. І нарешті мені вдалось вивести ідеальне співвідношення дивовижного насіння чіа та рідини. Так для цікавості, насіння чіа (воно ж насіння шавлії іспанської) - це доступний суперфуд, що давно підкорив своєю популярністю шанувальників здорового харчування та фітнесу. Це насіння має просто рекордні кількості різних корисних мікроелементів, електролітів і не тільки. Допомагає схуднути, начебто нормалізує рівень цукру у крові та холестерин. А ще, це просто цікаво і не звичайно. Мої діти не знають про всю користь, але з радістю розжовують набряклі, хрусткі зернятка. Чіа-пудинг це вкрай простий десерт й сьогодні я пропоную Вам одну зі своїх інтерпретацій з ідеальними пропорціями, цим разом на суміші двох видів молока, з малиною та домашньою гранолою. Для приготування цього десерту, по суті, можна використати абсолютно будь-яку рідину, навіть не обов'язково коров'яче чи рослинне молоко. Я використала суміш кокосового та мигдалевого молока, бо мені подобається поєднання їх ароматів. Звісно можна використати й одну з них. Ще часом у мене запитують про жирність кокосового молока яке я використовую. Зазвичай вона сягає 17% і є доволі стандартною. В деяких країнах є розподіл на кокосові вершки і кокосове молоко, тоді таке молоко менш жирне, а вершки значно жирніші, але їх у нас знайти важко та чи потрібно? Коли купуєте стандартне кокосове молоко, найчастіше тайське, як воно постоїть в холодильнику, то розшаровується. Верхній шар це якраз ті жирні вершки, а нижній, - молоко. Для усього що я готую з кокосовим молоком, я використовую саме такий продукт, добре бовтаючи перед використанням, щоб усе змішалось. Щодо насіння чіа, то воно є практично в кожному магазині здорової їжі, а останнім часом бачила їх і в супермаркеті і навіть у колоритних кавказців на ринку в їх лавках з сухофруктами. Тож просто свідомо шукайте, запитуйте. Дехто пише, що наш льон дає не гірший результат, я б сказала дещо гірший, він має слабші згущувальні властивості й не має того приємного, злегка горіхового посмаку, що має чіа. Я не прихильник різних суперфудів (це багатомільйонний бізнес за яким стоїть добрий маркетинг), але тестую з професійної цікавості усе. Насіння чіа мені подобається, у нього доступна ціна, на відміну від кіноа, з ним не пов'язані різні гуманітарні катастрофи (хто не знає, то завдяки шаленій популярності кіноа у світі та вправному маркетингу, ціна на неї так зросла, що вона стала недоступною етносам Південної Америки, які сотнями років нею харчувались), то чому б і ні? І кілька слів про консистенцію. В більшості рецептів які Ви зустрінете, співвідношення насіння до рідини буде трішки іншим. Я волію дещо більшу кількість насіння щодо рідини й подані в рецепті пропорції власне дають ту необхідну пудингу консистенції. Коли використовувала дещо менше співвідношення насіння, то навіть після 18 годин пудинг виходив надто рідким.