Давно хотіла приготувати що-небудь з артишоків. Так як на свіжі зараз не сезон, то консервовані, з ледь відчутною кислинкою підійшли у сам раз. Кремовий і дуже сирний діп. Калорійно, але дуже цікаво. Вельми підходить для легкого романтичного перекусу під час домашнього кіносеансу:-)
Мені подобається смакове поєднання соєвого соусу та авокадо, яке вперше спробувала у суші. Настільки подобається, що я навіть вирішила поєднати все разом у чудовому діпі, щоб сповна насолодитись цим смаком. Васабі робить цю смакову комбінацію ще цікавішою, навіть живішою. При бажанні, діп можна подавати, щедро посипавши поверхню підрум'яненими зернятами кунжуту.
Хумус - це добре приправлене пюре з нуту, діп або соус, якщо хочете. Це дуже популярна страва Близького Сходу, зокрема у таких країн як Ізраїль, Туреччина, Йорданія, Греція, навіть Кіпр. Подається хумус до овочів, з чіпсами, пітою або лавашем. Найбільше я люблю з молодими овочами. Готуючи за основним рецептом, можете також підмішати, до цього діпу, волоські або кедрові горіхи, дрібно порізані оливки, в'ялені помідори, смажену цибулю або те, до чого душа лежить. Не в кожному рецепті є йогурт, але я обов'язково його додаю, він додає гладкість масі та додаткову кислинку. Цедру лимону також не зустріти у класичних рецептах, а я собі не уявляю смачного хумуса без такої цитрусової ноти. Іноді, для здобуття потрібної консистенції, додають воду відціджену після приготування нуту, я віддаю перевагу простій воді. Мені так більше подобається. Про тахіні з Вікіпедії: "Тахін, тахіна або тхіна (також відома як сезамова паста) - поширена на Середньому Сході, густа паста з меленого кунжутного насіння, її додають до багатьох страв, наприклад до фалафелю, до хумусу, крім того, вона служить основою для багатьох соусів. до складу тахіні входять: насіння кунжуту, лимонний сік, сіль та часник, та у різних регіонах до основи додаються різні сиропи або інші добавки. Можливе вживання в їжу і без додатків. " Дивіться відео рецепт приготування хумусу:
Цей діп - це гастрономічна мрія всіх любителів сиру. Так як цей діп або густий соус, як хочете так і називайте, дуже дуже сирний. Відкрию Вам невеликий кулінарний секрет: крохмаль і вино безпосередньо впливають на консистенцію цього сирного діпа. Той же секрет криється за рецептом сирного фондю. Якщо у Вашій компанії немає дітей, можна додати дрібно порізаний, маринований, гострий перець чілі. Особливо добре смакує у цій ролі маринований перець халапеньйо.
Діп приготовлений за мотивами польського кулінара Роберта Сови. Я трохи змінила рецепт, додавши сметану, для більш кремової консистенції. Якщо хочете зробити оригінальну версію, тоді просто не додавайте її. Такий діп з нуту - це чудова альтернатива класичному хумусу. Він дуже добре поєднується з різними сухариками або ж бланшованими овочами (швидко відвареними в киплячій воді). Відмінна ідея для компанійських посиденьок. Чіпси до діпу я робила з залишків хліба піти, просто розрізавши кожну паляничку по товщині навпіл, а далі порізала трикутниками. Підсушила в духовці при 180°С і подавала ще теплими.
Карамелізована цибуля це універсальний додаток до м'яса, супу та випічки. Вона мені так до вподоби, що я готую з неї навіть діп. З тостами, крекером, грісіні, ця страва стане головною закускою на столі. Якщо маєте багато весняної пророслої цибулі - це чудовий спосіб використати їі. На якість діпу це не вплине. Тільки, якщо використовуєте пророслу цибулю, зважувати для рецепту їі треба після відрізання зелених паростків.
Я просто обожнюю хумус і не тільки в класичній його версії. Хумус це чудова основа для експериментів, оскільки можна видозмінювати його смак в залежності від додатків. Ця версія хумусу з італійськими мотивами. Сир маскарпоне, я використовувала свій домашній, та гранульований часник вносять солодкі нотки в страву, які чудово балансуються кислинкою в'ялених помідорів. Подавати такий ф'южн хумус можна з крекерами чи улюбленими чіпсами. Я подавала з домашніми чіпсами з тортільї, приправленими гранульованим часником та паприкою. А можна подавати просто зі свіжим, пухким світлим хлібом, з багетом чи чіабаттою. А кого цікавить класична версія хумусу, також можуть знайти рецепт його приготування на сайті. ОСЬ ТУТ. Такий діп з додатками точно зробить яскравішими дружні посиденьки чи вечір перегляду фільму з близькими людьми.
Бабагануш або ж бабаганудж, а часом пишеться й окремо як баба гануш, - страва східної кухні, яка здобула найбільше поширення в арабських країнах. Як у кожної класичної страви з широкою географією поширення, є безліч версій приготування. А також від регіону до регіону відрізняється як склад так і спосіб приготування баклажанів. Спільним є лиш те, що основою страви є печені, в той чи інший спосіб, баклажани та кунжутна паста тахіні. І все збивається або ж перетирається разом. Пропоную Вашій увазі мою інтерпретацію бабагануш. В тій версії, в якій найбільше люблю його я. Перед усім, баклажан для страви я печу на вогні, над газовою конфоркою. Після того як вперше спробувала так запекти цей овоч для приготування яловичої шакшуки, для цієї страви я запікаю його аналогічно. Печений таким чином баклажан має приємний і виразний аромат диму. Й не бійтесь добряче обвуглити шкірку, в м'якуш це не перейде, а саме обвуглення надає баклажанам той казковий аромат. Для приготування бабагануш я використовую також солені лимони. Вони додають водночас і вишукану кислинку і солоність. Тому додатково солити страву не потрібно. А якщо діп буде здаватись недосоленим чи маловиразним, під кінець можна збалансувати смак невеликою кількістю солянки з тих же лимонів. Вона являється одночасно солоною і кислою.