Такий десерт легкий, невагомий і не створює відчуття тяжкості після ласування ним. Якраз те, що потрібно після хорошого застілля! Це оновлена версія, добре знайомого всім, італійського десерту Тірамісу. Тому й ф'южн, оскільки східні інгредієнти гармонійно поєднуються із західними. Я здогадувалася, що чай матча буде добре поєднуватися з вишнями, але щоб так !! Апельсиновий лікер вносить свою особливу смакову ноту. А маскарпоне і яєчна піна (пастеризована на водяній бані) надають таку легкість і невагомість цьому хмільному звеселяючому десерту. До речі, просочення, для десерту ф'южн Тірамісу, можна також зробити з міцного чаю Earl Grey (той що з бергамотом), також буде цікаво, хоч і колір буде іншим. Домашній сир маскарпоне, домашні вишні в алкоголі, шкода що своїх перепілок для яєць немає і кущик чаю на клумбі біля дому не росте :-)).
Цей японський сирник один з найбільш незвичайних сирників які доводилось мені пекти чи навіть куштувати. Сирник консистенції ніжного суфле, на що він більше схожий, ніж на сирник. І складається він всього на всього з 3-х інгредієнтів: яйця, домашній сир та білий шоколад. Й більше нічого не потрібно. Й саме консистенція, а не смак, робить його особливим. Хоч мого чоловіка, палкого поціновувача сирників, він не надто вразив, може тому, що сиру в ньому мало й смак його більш ніжно-яєчний. Я давно придивлялась до різних рецептів подібного японського сирника в Інтернеті, де їх чимало і є кілька варіантів пропорцій трьох основних інгредієнтів. І в більшості рецептів використовується вершковий сир, а не домашній. Але з вершковим сиром не було б того приємного кисло-молочного присмаку, тої кислинки, яка робить смак сирника з простих інгредієнтів цікавим. Але домашній сир тут більш ніж обов'язково добре змолоти, оскільки при такій ніжній консистенції, кожна грудка як кісточка у вишневому пирозі. При бажанні, до сирника можна додати подрібнену цедру цитрусових, чи трішки улюбленого екстракту чи есенції. Я посипала сирник зеленим чаєм матча, який, як на мене, чудово балансує солодкість сирника. При тому, що чистого цукру в сирнику нема, лиш білий шоколад, він виходить досить солодким. Щоб такий суфлейний сирник мав рівну поверхню, потрібно: 1) Не перевзбити білки. Як збивати білки читайте в статті як правильно збивати білки. Якщо їх перезбити, до етапу коли з'явиться зернистість, вони не будуть в стані тримати конструкцію сирника; 2) Яйця та сир повинні бути кімнатної температури, щоб не було різкого перепаду температури; 3) Сирник слід випікати на водяній бані, яка створює вологе середовище і пом'якшує вплив тепла на поверхню сирника, а також, вода рівномірніше проводить тепло до середини сирника. 4) Випікати слід при відносно не високих температурах. Тоді, сирник не буде надто швидко рости, а потім опускатись. 5) Дозволити сирнику повністю охолонути в привідкритій духовці, знову ж таки, щоб уникнути різких перепадів температури і щоб шляхом залишкового тепла продовжився термічний процес в більш лагідній його формі, закріплюючи конструкцію сирника. Ну от ніби все... Вдалих Вам кулінарних експериментів!
Я і моя сім'я настільки полюбили маракуйю, що коли тільки потрапляю в Європу чи Азію, усюди шукаю цей фрукт і обов'язково купую із запасом додому. Божественний аромат і кисло-солодкий присмак маракуйи відмінно підходять для смакового наповнення вершково-масляного крему з сиром маскарпоне, який за консистенцією більше нагадує повітряний ніжний мус. Все це в м'якому світлому рулетное бісквіті, посипаною освіжаючим і злегка терпким чаєм матчу. Тонке напилення цього вишуканого японського чаю вносить якийсь драматичний ефект в загальну смакову гаму. Дуже хочу і буду далі експериментувати з поєднанням чай матчу - маракуйя. Чай матчу по суті можна замінити також терпким, але трохи гіркуватим какао, що має свої принади. Але думаю, що той хто знайде маракуйю, знайде і чай матчу.
Матча - це зелений, порошковий, ритуальний японський чай. Його заварюють, гарненько збиваючи спеціальним вінчиком, лише при особливих випадках. Продукт досить дорогий, але дуже ароматний. Вже гурмани в усьому світі, далеко за межами Японії, оцінили смакові якості цього чаю як належне, додаючи його в різні десерти і напої. І я не залишилася байдужою до цього напою. На мій погляд, у випічці, тонкий аромат чаю трохи втрачається. Тому вважаю за краще чай матча в напоях, холодних десертних мусах та парфе, і звичайно ж в морозиві. Морозиво і холодний зелений чай на основі молока, мої улюблені ласощі з чаєм матча. Сьогодні поділюся з Вами рецептом морозива.