Польська кутя (Kutia)

Польську кутю готувала перший раз, почитавши польські кулінарні книги наявні в моїй великій кулінарної бібліотеці, "погулявши" по Інтернету, поговоривши зі свекрухою, яка цього разу разом зі свекром приїхали до нас на Різдво, і згадавши все, що пробувала в Польщі раніше, під назвою кутя, приготувала свою версію. Вийшло на стільки вдало, що свекруха, яка куті не любить, захоплювалась, а свекра взагалі не можна було відірвати.       Це зовсім інша кутя до якої я звикла, так як і одна і інша моя бабуся, як і мама тепер, готують кутю з халвою, волоськими горіхами, звичайно ж пшеницею, медом і маком, тільки консистенція куті більше схожа на суп, так як вся ця маса розводиться водою. Кутю своєї мами я люблю, але вона зовсім інша. У Польщі вона завжди "суха".         Традиційно, в польську кутю додають набагато більше пшениці, істотно менше родзинок, та й в ромі ніхто його не мочить. Може тому майже ніхто й не любить кутю за цю прісність і просто ніякий смак ні то каші, ні то десерту. Готувати страву яку потім би довелося викинути, бо ніхто не хоче їсти, а тільки як належить у Святий Вечір по ложці спробує, мені не хотілося, ось і приготувала таке, що й сама з радістю їла. А так як знала, що як би не просила, донька такого в рот не візьме (з 4-х років як підмінили, того не їм, того навіть не спробую і т.д.), замочила родзинки в ромі. Для тих у кого діти менш вибагливі, і кутю їдять, в ромі звичайно ж не мочити, а окропом залити варто. Родзинки будуть м'якшими.          Що стосується пшениці, я купувала спеціальну для куті. На ринку продають перед святами. Вони так і називають її - кутя. Це вже чищена, просушена, тобто оброблена пшениця, яка вариться істотно швидше звичайної. Якщо ж будете використовувати звичайну, треба попередньо на 8 годин замочити і варити не так як я 40 хвилин, а 1,5-2 години ...