ПРО ПРОСТИЙ ЯБЛУЧНИЙ ТАРТТарти та пироги – це ті десерти, які мають зазвичай виглядають значно складнішими, ніж вони є насправді. І цей простий яблучний тарт (невисокий пиріг) дозволить Вам створити справжню кулінарну красу без зайвої мороки. У цьому десерті поєднується ніжна крихкість простого, класичного пісочного тіста, тонкі скибочки ароматних яблук і легка пряність кориці, яка робить смак ще глибшим і теплішим. А якщо подати його з кулькою домашнього морозива, то навіть найзвичайніший день перетворюється на маленьке свято. А ще, цей простий яблучний тарт на пісочному тісті можна готувати хоч щотижня. Настільки він невибагливий у виконанні, але водночас завжди дарує відчуття домашнього затишку й свята. Й завдяки способу викладання яблук, він ще й вишукано красивий. До нього пасує чашка чаю чи кави, а ще краще кулька домашнього пломбіру. І повірте, навіть найдосвідченіші гурмани будуть у захваті від такої простої, але досконалої комбінації. Це один з найкращих десертів у світі!ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ЯБЛУЧНОГО ТАРТУОсновна вимога у випіканні тартів та пирогів - це правильне поводження з тістом. Пісочне тісто любить холод. Чим холодніше масло й вода, тим краща структура вийде на виході. Тому раджу заздалегідь підготувати всі інгредієнти й навіть охолодити миску для замісу та качалку, якщо на кухні надто тепло. Ще один нюанс не потрібно довго місити тісто руками. Взагалі краще торкатись його теплими руками якомога менше. Важливо зберегти крупинки масла всередині маси: саме вони дадуть ту характерну шаруватість і хрумкість, притаманну пісочному тісту, після випікання.Не менш важливим є й підготовчий етап із яблуками. Для пирогів обирайте соковиті, але щільні плоди з тонкою шкіркою, які добре тримають форму. Тонке нарізання – це запорука елегантного вигляду Вашого тарту. Й аби яблука не потемніли, варто одразу складати їх у воду з лимонним соком. Ця проста техніка рятує світлий колір скибочок яблук.Ще одна маленька хитрість: посипати дно тіста цукром із корицею. Це не лише підсилює аромат, а й створює ароматну підкладку, яка чудово поєднується з яблуками. А вже перед відправленням у духовку яблука варто щедро змастити сумішшю вершкового масла та меду: так вони отримають блискучу золотаву скоринку й апетитний карамельний присмак.Випікаючи тарт, орієнтуйтеся не лише на час, а й на вигляд. Кожна духовка має свій характер, тож дивіться, щоб яблука дещо підрум’янилися, а тісто пропеклось і стало хрумким. Після випікання обов’язково дайте тарту кілька хвилин «перепочити», аби він трішки стабілізувався, і вже тоді подавайте до столу.Тож нічого складного! Беріть та й печіть! І насолоджуйтесь! Адже сезон найсмачніших яблук теж не вічний! ПОКРОКОВЕ ПРИГОТУВАННЯ ПРОСТОГО ЯБЛУЧНОГО ТАРТУ:
Смородина має величезний природний вміст пектину й ідеально підходить для приготування різноманітних желе та джемів. Не потрібно ні довгого варіння, ні великої кількості цукру, ні додаткового пектину. Джеми зі смородини й так чудово загусають. Пектину в смородині стільки, що навіть сироп з неї, якщо довше поварити, загусає до консистенції желе. Й природній аромат цих ягід настільки насичений, а приємна натуральна кислинка, повністю балансує солодкість, яка й так помірна. Сік та цедра апельсину додають приємний відтінок смаку цьому джему зі смородини. А для особливої "родзинки", до джему додаю ще й трішки відмінного апельсинового лікеру. Але це вже моя забаганка і лікер можна не додавати. Джем і без нього буде смачним. Якщо з іншими ягодами, я ще можу зрозуміти чим мотивуються господині даючи величезні кількості цукру й варячи годинами, а навіть днями, бідні ягоди, романтично вовтузячись по кухні, бо справжні джеми та повидла так "слід" готувати. То зі смородиною, яка загусає з мінімальною кількістю цукру та мінімальною термічною обробкою, я взагалі не розумію. Я не бачу романтики в варінню джемів в літній спекотній кухні, остаточно виварюючи з ягід весь смак, аромат та вітаміни. Й зберігаються такі джеми чудово. Головне щоб посуд був ідеально чистим, джем розливати киплячим, одразу ж закручуючи кришками і потім загортаючи у ковдру, щоб ще трішки продовжилась ніжна термічна обробка, вже в банці. За всі роки приготування джемів з низьким вмістом цукру (значно нижчим ніж рекомендований бабусями-експертами), ще жодна банка з джемом не здулась і ще жоден джем не сферментував.
Я вже давно придивлялась до печива з яблуками. Воно і виглядає цікаво і смакує дуже добре. Рецептів такого печива є дуже багато, я вирішила спробувати свої сили, а використала я для цього улюблене сирне тісто, адже домашній сир та яблука - це дуже вдале поєднання. Печиво з яблуками виходить хрустким, з соковитою яблучною начинкою та ароматною хрусткою шкірочкою з цукру зі спеціями. Воно обов'язково сподобається дітям, а здивує навіть дорослих! Печиво з яблуками дуже просте в приготуванні. Навіть нема особливих нюансів приготування. Лиш потрібно тісто тонко розкатувати, адже тісто трохи підростає в процесі випікання. При бажанні, можна занурювати печиво в цукор без спецій або ж цукор просто з корицею. Я використала ще гвоздику, адже як знаю з приготування вишуканого яблучного чаю, гвоздика підкреслює смак яблук, роблячи смак усього виробу таким витонченим й особливим. З поданої кількості інгредієнтів виходить чимало сирного печива з яблуками, але його дуже просто та легко робити. В залежності від товщини розкатування та діаметру Ваших яблук, може таке бути, що Вам потрібно буде ще одне яблуко чи може кілька сегментів вже приготовлених яблук будуть зайвими.
Ті, хто слідкують за моєю кулінарною творчістю довше, знають, як я люблю не звичайні поєднання в салатах та канапках. Як і салати так і канапки я дуже люблю, але не банальні, а цікаві, в яких грають між собою різні текстури, різні смакові відтінки зливаються у чудові поєднання, яких хочеться спробувати ще і ще. Ця канапка саме така, як і більшість тих, які виставляю на своєму кулінарному сайті. Манго чудово відтіняє смак сиров'яленої шинки, а сир, вносить свою ніжну смакову ноту, надаючи канапці "тіла", базилік та бальзамічний оцет бадьорять весь смаковий ансамбль. І коли б здавалось, що можна ще хотіти, відчувається чудовий присмак зернового, насиченого смаком житнього хліба, який поєднує все разом. Смачного Вам перекусу!;-)
Про мексиканське морозиво палетас Особливістю мексиканського морозива палетас, яке в Мексиці можна купити майже на кожному кроці, є те, що воно складається з самих фруктів з цукром, й поєднує у собі як різані, так і мелені фрукти та ягоди, що дає дуже цікаву консистенцію. Таке морозиво дуже освіжає та й воно корисне і смачне. Навіть цукру можна дати стільки, скільки побажаєте. Не обов'язково класти весь. В самій Мексиці, від різноманіття фруктового морозива палетас розбігаються очі, є й ананасові, з маракуї, з кавуна, з манго з перцем чілі, з різними екзотичними фруктами назви яких важко запам'ятати. Й часто, роблять це морозиво одразу там, де продають. А дома його робити взагалі простіше простого. Про фрукти для морозива У випадку цих палетас, замість манго можна використати для морозива спілі персики, нектарини чи навіть банани. А замість полуниць, довільні ягоди до смаку. Головне дотримуватись пропорцій та технології. Технічні нюанси приготування палетас Не нехтуйте етапом охолодженням маси перед викладанням у форми. Так само не надто захоплюйтесь зменшенням цукру, адже це все впливає на консистенцію. Адже, чим холодніша маса перед заморожуванням, тим ніжніше морозиво, тим менші кристали льоду у ньому. Чим більше цукру, тим фруктове морозиво м'якше. Приготування мексиканського морозива палетас
Коблер - вид англійської та американської випічки у якій начинка знаходиться знизу, а тісто зверху, при тому, що сама назва походить від вигляду поверхні коблера, який нагадує бруківку й тісто викладається у формі "камінців-кругляків", тих, з яких викладають бруківку (cobble). Коблери бувають як солодкі, так і не солодкі з м'ясною начинкою чи овочевою. Щодо солодких, то найпопулярніші коблери зі слив, персиків, нектаринок, тощо. Пропоную Вашій увазі коблер з персиками та сливами. Поєднання слив та персиків дуже вдало, начинка виходить ароматною з приємною кислинкою слив. Готувати коблер з персиками та сливами дуже просто. Набагато простіше ніж звичайний пиріг. Приготування тіста починається так як для пісочного тіста, а потім, додаються холодні вершки і все змішується разом у досить клейку масу. Особливих технічних нюансів нема, лиш після змішування тіста, потрібно його якнайшвидше викласти на фрукти і вставити пектись, адже з додаванням вологих вершків активується розпушувач для тіста. Взагалі, коблер можна спекти і з яблуками та грушами, але з кислих фруктів вони смачніші.
Цей салат з персиками, шинкою та базиліком ходив за мною досить давно. Поєднання персиків з в'яленою шинкою - це по суті класика. Базилік і персик - сучасна класика. Потім додала ще кілька збагачуючих інгредієнтів і вийшов прекрасний, гармонійний та вишуканий салат. Сам салат, на відміну від більшості комплексних рецептів салатів представлених на сайті, досить легкий і його спокійно можна подавати як закуску після якої ще хочеться їсти. Або ж подавати його зі свіжою, смачною хлібною випічкою. Чи так, чи інакше, салат з персиками та в'яленою шинкою однозначно потішить всіх любителів цікавих смакових поєднань. Щоб огірки були хрусткішими, занурте їх на кілька хвилин в холодну воду з льодом. Вони будуть смачніші ніж навіть свіжо зірвані. Для салату вибирайте якомога ароматніші й солодші персики. Салат буде контрастнішим і цікавішим.
Як напевно багато хто здогадався, це морозиво палетас натхненне смаковим поєднанням з десерту "Персик Мельба", який я так люблю. Хоч техніка та стиль приготування мексиканські, смакове поєднання європейське. Когось може здивувати, що попри всю різноманітність фруктів в Мексиці, ягід там не так вже багато й малина справжня рідкість та розкіш. Й коли наші мексиканські друзі одного разу гостювали у нас влітку, подруга Мелісса зізналась, що вперше спробувала свіжу малину. До цього вона смакувала її лиш в якості наповнювача в різних десертах, але не свіжу. Не кажучи про смородину чи аґрус. А мені було цікаво, що й для них є деякі екзотичні ягоди та фрукти, бо в Мексиці аж може розвинутись якийсь комплекс неповноцінності від кольорового попурі на полицях рядової фруктової лавки. Тож пропоную Вам менш екзотичний варіант такого смачного, здорового, яскравого морозива по мексиканській техніці приготування, з європейським смаком. Звісно ж, для приготування цих палетас можна використати й інші фрукти, як і інші ягоди. Можна зменшувати кількість цукру за смаком, тощо. А ще, для швидкості подачі та зручності зберігання, палетас можна дістати з форм й загорнути у пергамент чи харчову плівку, як це роблять в Мексиці. Тоді можна швидко діставати з холодильника та зручніше їх так зберігати.
Відмінне, освіжаюче смакові рецептори, доповнення до м'яса. Такий хрін особливо добре пасує до свинини.
Шоколадний мус - це розкішний десерт, не лише для шокоголіків, що ще й до непристойності простий у приготуванні. Коли будете ним пригощати рідних та друзів, не розповідайте, що готувати його так легко. Це просто зведе нанівець всю ілюзію вишуканості цього десерту:-). Шоколадний мус виходить дуже смачним, таким пухким, але водночас інтенсивним смаком, з приємним посмаком апельсину та п'янкого лікеру. Можна, звичайно ж, і без лікеру, теж буде смачно, але для дорослих раджу не обмежувати це задоволення, бо воно того варте:-). Приготувати шоколадний мус можна як за годину до подачі, так і за день до свята. А ще, скажу Вам, не застиглий мус теж дуже смачний. Ті, хто облизували миски з вимішування мусу, були дуже задоволенні:-). Тому, якщо дуже хочеться, то можна готувати його собі так, щоб насолодитись одразу:-). Отже, хоч усе дуже просто, все ж таки є декілька нюансів, щоб шоколадний мус вийшов досконалим: 1) Обов'язково пильнуйте правил прогрівання маси на водяній бані. А саме, щоб дно посуду з інгредієнтами, не торкалось води. Пишу це не дарма, адже якщо буде торкатись, то дуже легко перегріти спочатку жовтки, а потім і шоколад. 2) Не відходьте від жовтків на водяній бані. Спочатку довго здається що вони не гуснуть, що ніщо не відбувається, але вже як почнуть гуснути, то перетворення від дещо загустілого крему до солодкого омлету, триває менше ніж пів хвилини. І як тільки почала маса густіти, додавайте шоколад. Готування на водяній бані потрібне для того, щоб пастеризувати жовтки та зробити мус дещо густішим. Не потрібно чекати аж маса сильно загустіє. 3) Не перегрівайте шоколад. Як тільки розтанув й маса стала доволі м'яка й однорідна, знімайте з вогню й збивайте вершки. 4) Правильно змішуйте шоколадну масу з вершками. Спочатку потрібно додати трішки збитих вершків до шоколаду, добре вимішати, щоб зробити масу більш легкою та ще більш охолодити, а далі, вже ту полегшену масу додавати до вершків. І не навпаки. Це все потрібно, щоб не перегріти вершки (вони просто осядуть) й зробити масу легшою, щоб з меншими втратами вимішати шоколад з вершками. 5) На останньому етапі змішування шоколаду з вершками, мішати слід лопаткою, а не вінчиком, щоб зберегти якомога більше повітря в вершках. Ну от і все. Як почитала правила, то здається все складнішим, ніж є насправді. Але все просто, головне почати, а пишу, усі нюанси, щоб Ви робити все обізнано та свідомо й щоб не залишити місця на промах. Адже Ваша радість з приготовленої страви чи десерту, це й моя радість, тому, як мама-квочка, нав'язую Вам оці усі настанови:-). При бажанні урізноманітнити шоколадний мус, його можна зробити з цедрою будь-яких цитрусових (головне, щоб це була цедра, а не шкірка), з будь-яким алкоголем, не лише апельсиновим лікером, а можна, наприклад, використати Амаретто, ром, особливо темний, чи навіть м'ятний лікер. На етапі прогрівання жовтків, можна додати улюблені спеції й зробити цей мус винятковим. А ще, можна змінювати й сам шоколад. Любителі солодших десертів оцінять мус з молочним шоколадом або навіть білим, а ті, що надають перевагу гіркому шоколаду, оцінять мус з шоколаду з 80-90% какао маси. А я вже зовсім скоро поекспериментую з четвертим видом шоколаду, рубіновим. Він неймовірно смачний, дещо фруктовий й дає красивий, натуральний, рожевий колір. Отже, поле для експерименту безмежне. Успіху Вам у цьому!
Цей яблучний сирник напевно один з найкорисніших десертів, якщо можна так сказати взагалі про будь-який з десертів, а також відмінний спосіб використовувати підів'ялі яблука, які вже не дуже хочеться їсти. Готувати його просто, практично все як в звичайному сирнику. Дуже важливо добре змолоти сир бо чим краще змолоти, тим ніжнішою і делікатнішою буде випічка. Яблука раджу чистити і натирати вже безпосередньо перед додаванням в сирну масу, щоб не треба було викладати в підкислене середовище, щоб не темніли. Природньої кислоти домашнього сиру та й самих яблук у сирнику вже і так достатньо. Цей сирник практично не зростає, навіть навпаки трохи осідає під час запікання. Я збиваю білки окремо, це додає якусь додаткову пористість виробу, але ніяк не об'єм. Яблука дуже обтяжують сирну масу щоб її могли втримати білки, так що можете, при бажанні, білки додавати разом з жовтками відразу.
ПРО САЛАТ З ЧЕРВОНОЇ КАПУСТИ З БУРЯКОМСалат з червоної капусти з буряком та гранатом буде чудовим доповненням майже до будь-якої страви. Підійде він і до птиці, і до риби чи навіть простих пирогів. Хрустка капуста, солодкавий та ніжний буряк, пікантна цибуля та соковиті зернята гранату. Усе поєднане кисло-солодкою заправкою. Справжня гарнірна насолода. Цей салат з червоної капусти настільки смачний, що може бути самостійною пісною стравою. Окрім того, можна доповнити його Фетою чи Бринзою, волоськими горіхами чи зернятами соняшника, тоді салат з капусти буде більш ситним та комплексним, цілком самостійним.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ З ЧЕРВОНОЇ КАПУСТИОскільки червона капуста дещо жорсткіша за звичайну білокачанну, не кажучи вже про молоду чи пекінську капусту, перед додаванням решти інгредієнтів для салату, капусту потрібно посолити й добре пом’яти. Лише після доброго та пристрасного «масажу», можна додавати решту усього для салату з червоної капусти. Такі маніпуляції суттєво зм’якшують її. Щодо буряка, то краще за все його запекти, оскільки він солодший та більш концентрований смаком. Але звісно можна і відварити. Простіше за все пекти в більших кількостях, коли щось печете в духовці чи тушкуєте. Можна на дно закинути кілька буряків у фользі й пекти разом з іншими стравами. Печені буряки тримаються в холодильнику до 2-х тижнів, без розмотування. До речі, цей салат також буде дуже смачним з маринованими буряками в польському стилі. Сімейний рецепт маринованих буряків Ви найдете в моїй першій кулінарній книзі «Знаю, що споживаю».ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ З ЧЕРВОНОЇ КАПУСТИ
Грог - напій моряків, в своїй початковій версії, до непристойності простий. Ром з гарячою водою. Лише згодом до нього почали додавати чай, а ще пізніше й спеції та цитрусові. Це не класична версія грогу. Хоч напевно найсмачніша, яку до цього часу доводилось куштувати. Аромат такий п'янкий та пряний, що просто не терпиться скуштувати вже на етапі початкового заварювання. Апельсини, які залишаються після заварювання, можна потім з'їсти. Кількість цукру для апельсинового грогу вказана лише приблизна. У кожного своє сприйняття солодкого. Комусь потрібно буде його більше, комусь може й менше. При бажанні, можна експериментувати з версіями напою, тестуючи поєднання з різними сортами чаю.
Зізнаюсь, я не дуже люблю молочні коктейлі, як і моя дитина і мій чоловік. Але прохання все повторювались і повторювались. Пішла я в дитяче кафе з донечкою і замовила собі молочний коктейль, простий, ванільний. Донька ж пити його відмовилась, воліла простий чай з тістечком. Смак коктейлю був не поганий, але сильно віддавав економією (якісного морозива повинно бути більше). Прийшла додому і приготувала свій коктейль. Якраз дома був дуже стиглий банан, який можна віднести до категорії "гидко їсти, шкода викинути". Він надав коктейлю, можна сказати "тіло", приємну тягучість і натуральну солодкість. На мій подив і донька спокусилася скуштувати коктейль. І навіть чоловік почастувався:-)
Це один з найуніверсальніших салатів, адже він підійде як до м’яса та птиці, так і до великої кількості страв з риби. Я навіть не знаю як часто я роблю його у сезон. А як додаток до качки чи гуски він таки незамінний. Солодкість печеного буряка та фруктові нотки яблука дуже доречні до цієї ароматної домашньої птиці, як і до страв зі свинини. А ще, його люблять діти. Ну і робити такий салат з буряка з яблуком дуже просто, а якщо спекти буряк завчасно, то ще й дуже швидко. Як я вже не раз писала, не обов’язково пекти буряк окремо. Його можна спекти разом з будь-якою запіканкою до вечері чи навіть солодкою випічкою, просто докинувши його у духовку, загорнутим у фольгу, на якусь годинку чи менше, в залежності від розміру буряка. Й тримати охолодженим аж до тижня часу в холодильнику. А тоді використовувати в різноманітних рецептах та стравах. При бажанні урізноманітнити салат, можна додати до нього трішки підрум’яненого маку чи насіння льону. Яблуко можна замінити грушами або ж додати до салату дрібно різаний чорнослив.
Цей рецепт лимонного печива з маком результат тривалого обмірковування та виношування в голові ідеї зробити якесь макове печиво з лимоном. Адже мак і лимон – це взагалі класичне вдале поєднання і несмачно бути не може. Тільки довго не доходили руки реалізувати ідею і взагалі вирішити чи робити його пісочним та розчипчастим чи ніжним всередині, м’яким. І врешті, зупинилась я на другому варіанті. Результат перевершив очікування. Печиво з маком вийшло ніжним, дуже ароматним і з такою приємною кислинкою лимону, котра повністю балансує солодкість випічки. Тож якщо шукаєте рецепт небанального, цікавого печива – ось воно! Макове печиво з ароматом лимону Вас здивує і впевнена, що й потішить! А ще, його по-дитячому просто та швидко робити. Оскільки печиво готується дуже просто, особливих нюансів приготування тут мінімум. Найважливішим є лиш поетапність введення інгредієнтів. Спочатку збити вологі інгредієнти, а потім додати змішані сухі. А ще, дуже важливо, аби перед змішуванням, мак був повністю вистиглий. Спочатку його потрібно підрум’янити, а потім залишити вистигати. Якщо він буде теплим, тісто «попливе», бо масло почне підтоплюватись. Тож вважайте на це. Якщо маєте час та бажання, дуже цікавий смак був би у цього печива з маком, якщо його не просто притрусити цукровою пудрою, а вкрити топленим чорним шоколадом. Окрім того, при бажанні експериментувати, замість лимону можна використати лайм або апельсин, але з останнім не буде виразної кислинки.
Поживна та легка у приготуванні страва, яку важко віднести до будь-якої категорії, оскільки це не зовсім десерт, хоч і подається з солодким соусом. Такі кнедлі як правило подаються з солодкими додатками, чи то соусами чи просто припущеними фруктами чи ягодами. А інколи просто їх поливають топленим вершковим маслом і посипають цукром та підрум'яненими панірувальними сухарями. Існує дуже багато видів кнедлів. І поширені вони не тільки в чеській та словацькій кухнях, а й в німецькій, польській й навіть в українській. Ці кнедлі бездріжджові, а тому не пухкі, як їхні дріжджові побратими, і являють собою щось середнє між галушками та варениками, чи навіть лінивими варениками. З самого тіста можна сформувати не кульки, а скажімо "пальчики", й після відварювання, обсмажити на смальці чи маслі й подавати зі шкварками та смаженою цибулею. Буде геть по-українськи, такий собі приклад сільських кнедлів, які будуть не менш смачні ніж в солодкій версії. Щодо горіхів та м'яти, рекомендую їх використовувати. Хоч це лише додаток, але горіхи надають контраст консистенції страви своєю хрусткістю, а м'ята вносить виразні свіжі смакові нотки, які дуже доречні. Вважайте на розмір кнедлів, щоб вони не були завеликими, оскільки не проваряться. Вони в середині повинні бути ніжні та вологі, за рахунок сиру, але не сирі.
Одразу після вишневого джему з амаретто, усілякі джеми з абрикосами мої улюблені. В них є приємна кислинка і насичений фруктовий аромат. Для мене це як "літо у банці": сонячно, смачно і яскраво. Фруктовий аромат абрикосів дуже вдало доповнюють такі інтенсивні трави як розмарин та тим'ян. І от той перший я й вирішила додати до свого абрикосового джему з кислинкою апельсину. Вийшло дуже смачно і незвичайно водночас. Через те, що до складу цього абрикосового джему входить апельсиновий сік, який сприяє збереженню яскравого кольору джему та доповнює його цитрусовим смаком, варити його слід трішки довше, ніж решту джемів на сайті. Але пам'ятайте про те, що джеми з абрикосів особливо швидко пригоряють, тому обов'язково готуйте джем у посуді з товстим дном і часто мішайте. Хвилин 5 неуваги і джем може пригоріти і вся партія набуде не надто приємної гірчинки та паленого аромату. Будьте пильні! До того як джем дійде до потрібної густини та температури кипіння (104ᵒС для джемів), абрикоси майже повністю розварюються і консистенція стає практично однорідною. Шкірки в цьому джемі ледь відчуваються і являються принадою, а не вадою, адже в них сконцентровано найбільше смаку. Абрикосовий джем - рецептНезвичайний, неймовірно смачний і ароматний абрикосовий джем з розмарином та свіжим апельсиновим соком. Це ідеальний рецепт для тих, хто шукає особливі рецепти заготовок на зиму та цінує насичений смак і яскравий аромат свіжих фруктів.Такий джем з абрикосів чудово підходить як начинка для пирогів, десертів, до млинців, тостів або як додаток до вишуканих сирів. Якщо ви шукали смачний рецепт, як приготувати абрикосовий джем або зварити густий джем, цей варіант обов'язково стане вашим улюбленим рецептом.
Такий десерт просто створений для лінивих господинь або ж просто тих, хто не любить вовтузитись на кухні, але любить смачно їсти:-). Нічого не потрібно випікати, головне мати хороші персики в сиропі. В ідеалі, домашні персики в сиропі з коньяком, але можна використати будь-які магазинні в сиропі, а їх сироп, для подальших приготувань, зміцнити невеликою кількістю коньяку. Основою для цього йогуртового десерту з персиками є просочене сиропом печиво савоярді або ж дамські пальчики, такі як для десерту "Тірамісу". Найбільший шар десерту - це, так звана, йогуртова "пінка" з густого натурального йогурту та невеликої кількості збитих вершків з додаванням порізаних консервованих персиків, а зверху просте желе з того ж сиропу і хрустке дроблене печиво зверху. Все по-дитячому просто та швидко, а ще дуже смачно! Для приготування цього десерту я використовувала свої консервовані персики у сиропі з коньяком. Але я розумію, що не у всіх є бажання займатись консервацією, тому подала кількості персика та сиропу у грамах та мілілітрах, щоб можна було використовувати й магазинні персики. Якщо будете використовувати магазинні персики, то сироп з них можна трішки розвести водою, щоб не був надто солодким й додати трішки коньяку, для шляхетності та аромату. Щодо основної частини десерту, йогуртової "пінки", то її потрібно робити з густого натурального йогурту типу "грецького". З жодного іншого! В крайньому випадку, можна використати сметану 10% магазину, обов'язково густу, щоправда, буде у десерта дещо інший смак. Але в жодному разі не використовуйте рідкі питні йогурти чи йогурти до салатних заправок, тощо. І про вершки, хоч вже не раз писала, але це постійний проблемний пункт в господинь, що з ними мало працювали, перед збиванням їх потрібно добряче охолодити. Можна охолодити навіть посуд в якому будете збивати та інструмент збивання, тобто вінчики від міксера. В вершках об'єм дають жири і об'єм створюється лише тоді, коли ті жири дуже холодні і їх достатньо. Тобто, чим жирніші вершки, тим краще вони збиваються. 30% жирності це найнижча межа жирності для збивання вершків. З меншою жирністю вершки просто не зіб'ються. Пам'ятайте про це все перед збиванням. І ще трішки кулінарної "хімії" чи секретів, або ж лайфхаків, як тепер модно казати: цукрова пудра (точніше невелика кількістю крохмалю у ній) та кислота (наприклад лимонний сік, тощо), загущують вершки і вони тоді краще збиваються. Якщо не лад з вершками, можна додати трішечки лимонного соку й далі збивати. Але потрібно знати міру. Також, замість цукру, для підсолоджування вершків краще використовувати цукрову пудру. Вона краще розчиняється у вершках і трішки загущує їх. Напишу ще кілька слів про печиво зверху. Можна просто завершити десерт чистим желе, можна зверху повикладати ще пластинки персиків чи інших фруктів і залити їх желе. А можна зробити хрустке завершення з дробленого печива. Отже, вдалих та смачних Вам приготувань!
Цей салат з виноградом має виразні солодкі нотки. Моєму чоловікові салат здався навіть надто солодким через горіхи, мені ж ця солодкість була до вподоби в контрасті з сиром та солоною в'яленою шинкою. Але у кожного свої смакові вподобання і якщо Вам не до вподоби солодкі смакові акценти в не десертних страва, тоді просто не карамелізуйте горіхи, а додайте їх до салату в натуральному вигляді. Щодо винограду, то вибираючи той чи інший його сорт можна змінювати смак салату та, знову ж таки, регулювати його солодкість. Тому сміливо експериментуйте! Можете поєднати навіть кілька сортів в одному салаті. Горіхи теж можуть бути різними: фісташки, мигдаль, лісовий горіх... Є з чого вибирати!
ПРО СЕНДВІЧІ З ГРУШАМИ ТА СИРОМ Це одні з найнезвичайніших сендвічів які я готувала. Вони соковиті, сповнені геть незвичайного, цікавого смаку і точно залишаються в пам’яті. А ще, їх швидко готувати й вони точно здивують тих, кого захочете ними пригостити. Хрусткий хліб, кульки гірчиці в кисло-солодкій заправці, що приємно тріскають на зубах, соковиті ароматні груші, ніжний сир та виразна шинка. Це як поезія. До сніданку чи денного перекусу. Можна до них приготувати простий салат із салатної зелені, огірка та якихось підрум’янених зернят й такі сендвічі стануть легким обідом. ПРО РІЗНИЦЮ МІЖ СЕНДВІЧАМИ ТА ПРОСТИМИ КАНАПКАМИ До речі, хто не знає, сендвічі відрізняються від простих канапок, вони ж бутерброди (спокійно, саме слово це запозичене з німецької мови, а не російської), тим, що це завжди канапка з двома шматками хліба, знизу та зверху. Лиш такі канапки звуться сендвічами й жодні інші. Вигадав їх колись давно в Англії, граф Сендвіч, коли був голодний і не хотів переривати картярську гру. Прислуга створила для нього ситну канапку з м’ясом між двома шматками хліба, щоб аристократ раптом не забруднив рученята, а потім і карти:-). Винахід швидко набув популярності, а канапки стали називати прізвищем графа Сендвіча. Така от історія та різниця:-). ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ СЕНДВІЧІВ З ГРУШАМИ ТА СИРОМ Щодо приготування, то все доволі просто, особливо якщо є кухонний гриль. Але й без нього можна. Якщо готуєте у грилі, то й настанов нема, лише та, що притискаючи сендвічі кришкою гриля, трішки притримуйте верхню скибку, щоб вона не зсунулась і далі спокійно, не підглядаючи, не шарпаючи тим грилем, чекаєте хвилин 5-7, щоб перевірити готовність канапок. Хлібу потрібен час, щоб як слід підрум’янитись. Якщо ж гриля нема, тоді найкраще це робити у сковорідці з товстим дном, можна й на сковорідці гриль. Для цього, сковорідку все ж краще змастити тонесеньким шаром олій й викласти сендвічі. А зверху на них покласти щось важке (можна накрити їх тарілкою і на тарілку покласти банку з водою тощо). Так смажити з одного боку, 3-4 хвилини. А потім стільки ж з іншого, але вже можна не притискати, бо сендвічі будуть вже сформованими. От здається і все. Терпіння Вам і смачного! ПРИГОТУВАННЯ СЕНДВІЧІВ З ГРУШАМИ ТА СИРОМ:
Хоч вже і писала раніше про чудесний бразильський коктейль кайпірінью, який в оригіналі готується на основі лайма. Але не в образу класиці, я вважаю, кайпиринью на основі маракуї найсмачнішою версією. Може тому, що так люблю цей райський фрукт, що разом з ним з'їла б навіть ненависне мені безе. Ось і не втрималася, щоб не поділитися рецептом напою, яким так часто насолоджувалася в Бразилії. І який залишив у мене спогади куди яскравіші ніж славетна бразильська кава, при тому, що я кавоман. Шкода лиш, що маракуйю в наших краях можна купити лише у великих містах. Але добре те, що вона дуже добре зберігається. Такщо якщо потрапите в теплі краї чи в одне з великих міст країн ЄС, не лінуйтеся пошукати чудо-фрукт на місцевому ринку або в супермаркеті. Крім дороги, ці фрукти можуть зберігатися в холодильнику довше місяця. Поверхня починає морщитсьи, але це ніяк не впливає на якість ароматної м'якоті. Яку, до речі, можна заморожувати, в герметичній ємності.
Салат з куркою, ананасом та сиром горгонзола потішить усіх любителів сиру з пліснявою та незвичайних поєднань з ним. Солодкий ананас та кисло-солодка заправка вдало доповнюють пікантний смак сиру горгонзола, горіхи надають приємний хрускіт, а курятина, легку ситність, вдало доповнюючи загальну смакову гаму. Дуже важливо, щоб ананас був солодким. Я використовувала свіжий ананас, мала щастя купити солодким, але можна використати й консервований. Тут краще буде з солодким консервованим, ніж з не зрілим свіжим. А як вибирати ананас читайте далі у тексті. Ананас, після того як його зрізали, на відміну від авокадо, манго, персиків чи бананів, далі не дозріває, лиш з часом починає псуватись. Й основною ознакою стиглості ананасів є їх аромат. Чим він інтенсивніший, тим смачнішим буде вибраний Вами фрукт. На вигляд важко вгадати, він буде мати більш коричнево-жовте забарвлення, аніж зелене, але аромат ананасу є ключовим фактором який говорить про те чи зрілий фрукт чи ні. Тому, не соромтесь й активно нюхайте фрукт який збираєтесь придбати. Загалом, для приготування цього салату можна використати і інші частини курячої туші. Я використовувала рештки печеної курки і традиційно, в моїй сім'ї ми надаємо перевагу крильцям та ніжкам. Грудки, через найменш виразний смак, завжди залишаються для приготування салатів та канапок, де смак надається заправками чи соусами. Не менш смачно і вдало салат вийде з рештками печеної качки чи гуски.
ПРО ГЛІНТВЕЙН НА БІЛОМУ ВИНІ З ГРУШАМИЯкщо класичний глінтвейн на червоному вині асоціюється з Різдвом, зимовими ярмарками й насиченими пряними ароматами, то білий глінтвейн це щось делікатніше, легше й витонченіше. Він нагадує про вечори, коли за вікном тихо падає сніг, а Ви сидите у теплій кімнаті, насолоджуючись тонким ароматом груш, кориці та меду. У цій варіації напою головну роль відіграє саме поєднання білого вина та стиглих груш. Біле сухе вино створює м’яку основу, не перебиваючи фруктової солодкості, а груші надають напою ніжності, аромату й легкого карамельного присмаку. Мед, особливо гречаний, робить смак більш гармонійним, а спеції усе глибоким і святковим. Це той глінтвейн, який хочеться пити повільно, насолоджуючись кожним ковтком, і який прикрасить будь-яку зимову зустріч із близькими чи затишний вечір для двох. Спробуйте! Цей напій зробить особливим навіть найтемніший, найхолодніший вечір!НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ГРУШЕВОГО ГЛІНТВЕЙНУ НА БІЛОМУ ВИНІЩоб глінтвейн з білого вина вийшов по-справжньому смачним, варто пам’ятати кілька важливих моментів.По-перше, не кип’ятіть вино. Алкоголь швидко випарується, а у смаку з’явиться гірчинка. Найкраще довести напій до стану, коли на поверхні почнуть з’являтися перші бульбашки саме тоді треба знімати з вогню. Потім дайте вину настоятися хвилин п’ять, щоб спеції розкрили свій аромат і груші мали час зм’якнути й пустити сік, і лише тоді знову злегка підігрійте. Такий подвійний підігрів дозволяє напою стати більш насиченим, значно ароматнішим і збалансованішим.По-друге, вибір вина має значення. Для глінтвейну з білого вина краще використовувати сухі або напівсухі сорти без вираженої кислотності. І це обов’язково має бути якісне вино, таке, яке Ви пили б і холодним, з келиха. Мед та спеції не зроблять погане, несмачне вино кращим. Ще один секрет підбір спецій. У цьому рецепті використовується класичне поєднання кориці, бодяну та кардамону. Кожна з них має свою роль: кориця додає тепла, бодян легких анісових ноток, а кардамон глибини та затишку. Не варто замінювати ці спеції готовими сумішами для глінтвейну, адже їхній аромат часто штучний і надто інтенсивний. А ще, з готовими сумішами спецій для глінтвейну усі Ваші гарячі напої стають одноманітними.І кілька слів про груші. Вибирайте стиглі, ароматні, але не надто м’які плоди. Такі, щоб вони зберегли форму при нагріванні. Нарізані тонкими скибочками груші не лише віддають свій смак напою, а й стають приємним фруктовим доповненням у горнятку. Цей глінтвейн з білого вина з грушами чудово підходить для неспішних вечорів, коли хочеться відчути тепло й спокій, попри усі незгоди зовні. Його аромат та смак наповнять дім затишком, а душу спокоєм. Це саме той напій, який зігріває не лише тіло, а й душу.ПРИГОТУВАННЯ ГЛІНТВЕНА З БІЛОГО ВИНА З ГРУШАМИ: