Я вже давно придивлялась до печива з яблуками. Воно і виглядає цікаво і смакує дуже добре. Рецептів такого печива є дуже багато, я вирішила спробувати свої сили, а використала я для цього улюблене сирне тісто, адже домашній сир та яблука - це дуже вдале поєднання. Печиво з яблуками виходить хрустким, з соковитою яблучною начинкою та ароматною хрусткою шкірочкою з цукру зі спеціями. Воно обов'язково сподобається дітям, а здивує навіть дорослих! Печиво з яблуками дуже просте в приготуванні. Навіть нема особливих нюансів приготування. Лиш потрібно тісто тонко розкатувати, адже тісто трохи підростає в процесі випікання. При бажанні, можна занурювати печиво в цукор без спецій або ж цукор просто з корицею. Я використала ще гвоздику, адже як знаю з приготування вишуканого яблучного чаю, гвоздика підкреслює смак яблук, роблячи смак усього виробу таким витонченим й особливим. З поданої кількості інгредієнтів виходить чимало сирного печива з яблуками, але його дуже просто та легко робити. В залежності від товщини розкатування та діаметру Ваших яблук, може таке бути, що Вам потрібно буде ще одне яблуко чи може кілька сегментів вже приготовлених яблук будуть зайвими.
Хоча в рецепті і вказано 1 ст.л. солі, маринована цибуля буде зовсім не солоною. Так як після соління, Ви майже всю сіль змиваєте. Вона тут пом'якшує цибулю, завдяки чому вона виходить ніжним, а вся пекучість відійде.
Зізнаюсь, після приїзду з Мексики я довго намагалася знайти відповідний рецепт тортілляс, який можна було використовувати вдома. Так як хороші тортіляс у нас знайти майже не можливо, і в найгіршому випаду й тонкий лаваш підійде, але хотілося навчитися їх готувати дома. Відразу скажу, не плутайте з іспанською тортильєю, це зовсім різні речі. В Іспанії це грубо кажучи омлет з картоплею, в Мексиці це хлібці. За іронією долі з Мексики привезла два рецепти приготування тортильяс. Я приїхала додому сповнена впевненості себе, взяла наше борошно і почала готувати тортілльяс. І нічого у мене вдома не вийшло! Продукти інші! У Мексиці для тортильяс існує спеціальна борошно Masa Harina називається. Є пшеничне, є кукурудзяне. Воно має спеціальну обробку і особливий помол ... Сумно, але я не впадала у відчай ... Почала експерименти! І ось, два роки потому, мені до рук потрапив прекрасний рецепт, з книги одного британського пекаря. Я про нього вже писала. Книга "River Cottage Handbook # 3 Bread" by Daniel Stevens. Ці тортільї на смак і по консистенції такі як в Мексиці! Виходять завжди відмінно! Сміливо готуйте, робіть такос, загортаючи в тортільяс улюблені начинки. Відкрию Вам, далеко не секрет, такос це ні що інше, як страва з тортільї з будь-якою начинкою. Такос бувають настільки різними, як суші. Що загорнете, такі і будуть такос. Мене страшенно дратує коли хтось розумними словами пише рецепт «автентичних такос», це як би сказати, що бутерброд - це виключно хліб з маслом і ковбасою. Ось такий великий вступ вийшов! Розписалась я сьогодні! Це завжди так, коли в хід йдуть емоції. Один дуже важливий момент: Тортільяс, відразу після випікання на сковорідці, потрібно відразу накрити кухонним рушником. І складати одну на іншу, як млинці. Інакше засохнуть і затвердіють. У Мексиці для цього, жінки вишивають спеціальні рушники та мішечки з грубого полотна.
Така картопляна запіканка з бринзою дуже проста, але з незвичайним смаком. Її приготування займає мало часу, тому вона чудово підійде як для робочих буднів у якості основної страви, так і в якості гарніру до печені, при більших застіллях. Бринза та сметана у цій запіканці переносять думками на карпатські пагорби, а зелена цибуля додає свіжості та яскравості страві. Картопляна запіканка виходить соковитою, з приємною кислинкою сметани та солонуватістю бринзи.Перед складанням та запіканням будь-якої запіканки з картоплею, я практично завжди, за винятком гратену з картоплі, спочатку готую картоплю до напівготовності і лиш тоді викладаю шарами. Тоді картопля виходить ніжнішою в кінцевій страві й готується рівномірніше, разом з рештою інгредієнтів. Тому не раджу все спрощувати, це не займе багато часу, а результат того вартий.При бажанні, крім зеленої цибулі, можна додати ще зелень петрушки та кропу. А ще, дуже цікавою запіканка буде з карпатськими копченими сирами. Спробуйте, якщо будете мати таку можливість.
Ідея соусу до курячої печінки запозичена з відомої угорської страви під назвою паприкаш. Паприкаш в основному готують з курки й пропорції м'яса, чи іншого продукту, до соусу та цибулі дещо інша, й готується паприкаш суттєво довше. Таким самим чином можна приготувати печінку будь-якої птиці. Ідеально підійде також і теляча печінка. Ця страва ситна та поживна. Якщо до неї приготувати не менш ситний гарнір, як картоплю чи яєчну локшину, вона послужить ситною вечерею, а якщо подати просто зі свіжим пухким хлібом та овочевим салатом, страва буде помірним обідом чи легкою вечерею. Загалом, будь-яку печінку потрібно готувати коротко, щоб не пересмажити. Більшість тих, хто печінки не люблять, власне мають цю неприязнь через те, що не пробували її правильно приготовленою. Так як більшість бабусь та мам будуть готувати печінку доки останні соки з неї не витечуть й будуть дуже пишатись собою, що вона не сира!:-) Не сирою вона являється й рожевою у середині, так як при цій консистенції вже досягаються безпечні температури. Інша справа витікаюча кров. Але це різні речі. Моя настанова для Вас: не пересмажуйте печінку і вона Вам "віддячить" ніжністю консистенції та багатством смаку і ніякої гірчинки! Не лінуйтесь й не поспішайте, і добре підрум'яньте цибулю до глибокого золотистого відтінку. Смак страви буде тоді більш глибоким та вишуканим.
Курячі крильця гриль напевно люблять усі. Загалом, крильця - це чи не найсмачніша частина птиці. Й не дарма! Адже м'ясо при кістці найбільш ароматне! А у домашньої птиці те, що на крильцях, ще й дуже ніжне. Все що потрібно для них, це цікавий маринад і можливо соус, хоч для багатьох останній не є обов'язковим. Основу цього надзвичайного, по дитячому простого і дуже смачного маринаду для курячих крилець становить маринад з маринованих овочів. Я використовувала пряний маринад з маринованого солодкого перцю, можна використовувати маринад з будь-яких маринованих огірків чи помідорів. Від смаку маринаду буде залежати смак крилець. Ідея приготування маринаду на основі пряного маринаду з консервованих овочів "ходила" за мною дуже довго. Як правило, усі маринади для домашніх заготівель пряні і добре приправлені сіллю та цукром. Маринад для м'яса на їх основі просто не може бути не смачним. Я лиш збагатила його великою кількістю свіжого часнику, аромат якого дуже люблю, і додала рослинну олію, щоб маринад не діяв надто агресивно на м'ясо й аромат маринаду краще проникав у середину. Загалом, у цьому маринаді можна маринувати й свинину для шашлику. Яловичині чи баранині він не надто підійде, не кажучи вже про телятину та інші види м'яса. Також, не обов'язково смажити курячі крильця на грилі. Після маринування їх можна запекти в духовці. Але, як би Ви їх не готували, обов'язково потрібно ретельно обсушити крильця паперовим рушником, щоб краще рум'янились, і видалити рештки часнику з поверхні крилець, оскільки часник швидко обгоряє й буде гірчити.
Молода картопля - це ідеальна основа для салатів. Вона дуже ніжна, але при цьому ідеально тримає форму. А ще, це просто красиво! Маленькі бульбочки з додатками. А цей салат з молодої картоплі, можна навіть сказати, дещо в німецькому стилі, може бути як легким та швидким обідом чи вечерею, так і гарніром до якоїсь основної страви з м'яса чи риби. А можна і на святковий стіл його подати, як закуску. Відварена молода картопля, ароматна шинка та хрусткі корнішони з кисло-солодкою гірчичною заправкою, прикрашені духмяною петрушкою та дещо пряною червоною цибулею. Смакота ще та! При бажанні, до салату можна додати підрум'янені зернята та горіхи, можна зробити його ситнішим, додавши відварені перепелині яйця, розрізавши кожне навпіл, або й додати твердого сирку, дрібно порізавши чи натерши сир на тертці з великими дірочками. Й увага, оскільки пряна зелень, включаючи петрушку, під дією кислоти поступово втрачає свою свіжість, додавати її у салати краще в самому кінці, перед подачею до столу. А от сам салат варто змішати з заправкою трішки раніше, щоб картопля ввібрала в себе аромати заправки та інших додатків.
Миска різноманіття на основі домашнього сиру - це дуже смачний сніданок або перекус. Хоч тут я дещо відхилилась від тематики фітнес-рецептів, оскільки, як то кажуть "згрішила". Додала до сиру домашню шинку, зі свинини:-). Але шинку я роблю сама, знаю що в ній і роблю з не жирних шматків туші, а саме з товстого краю. А в процесі коптіння та запікання витоплюється більша частина жиру, що в ньому. Тому, за калорійністю вона не страшніша ніж хороший яловичий стейк. Але якщо Вам та шинка дуже сильно мучить совість, можна її замінити копченою курячою грудкою, яловичою шинкою або взагалі упустити. А мені особисто, після тривалого режиму харчування фітнес, так захотілось копченої шинки, своєї домашньої, що я не втрималась. Та й кількості там не були великі, а це чи не головне правило здорового чи дієтичного харчування, контролювати кількості. Якщо у Вас немає натурального йогурту, звичайно можна взяти сметану. Краще за все 15%. А замість зернят льону, можна посипати все підрум'яненим маком. Буде дуже дуже ароматично та незвичайно. Якщо хочете, щоб огірок був дуже хрустким, то опустіть кубики огірка на 5-15 хвилин у воду з льодом. А потім відцідіть.
Кислинка тушкованної капусти відмінно компенсує жирність страв, а смак її гармонійно доповнює свинину та різноманітні ковбаски. Багато що залежить від якості капусти. Квашена капуста повинна бути достатньо зрілою для цієї страви. Капуста, яку нещодавно заквасили, у якої лише з'явилася кислинка, не підійде. Та невиражена кислинка випарується, і залишиться тільки не приємний запах, який без кислоти не сприймається як нормальний. Інша справа хороша кисла капусточка. Приправивши її ягодами ялівцю, лавром і кмином, Ви отримаєте ароматну страву! Вино додавати обов'язково! Від алкоголю не залишиться ні сліду, але воно підтримає потрібну кислинку і збалансує смак капусти. А аромат зробить благороднішим!
Про млинець "Голландська крихітка" Млинець на всю сковорідку під пустотливою назвою "Голландська крихітка" не залишить нікого байдужим. Його так легко готувати, й він надзвичайно ніжний, просто тане у роті. В поєднанні з традиційним доповненням у вигляді лимонного соку та цукрової пудри - це неземне задоволення з мінімумом затрачених сил. Цей млинець - це щось середнє між британськими йоркширськими пудингами та голландськими млинцями Pannekoek, про які я писала в статті про кулінарну подорож до Голландії. Вигаданий в США, найбільш ймовірно у кафе Manca's у Сіетлі. Лиш сама назва його залишається спірною. Часом в Штатах називають цей млинець німецьким або ж "Бісмарк", хоч найпоширеніша назва "Голландська крихітка" чи "Голландський малюк". І швидше за все тому, що американці грішать невіглаством щодо інших країн та націй, на жаль так і є, і для них чи Dutch (англійською "голландський") чи Deutsch (німецькою мовою "німецький"), при великій кількості діалектів та народностей в самій країні, звучать так само й вказують майже на те саме походження. Так чи інакше, цей пухкий та надзвичайно ніжний млинець дуже смачний. Однозначно вартий того, щоб готувати його знову та знову. Про посуд для випікання Дуже важливо, щоб духовка та посуд в якому будете пекти такий млинець були добре розігрітими. Це важливо для того, щоб млинець "Голландська крихітка" добре піднявся. А коли покладете масло до гарячої сковорідки, перед виливанням в неї тіста, важливо, щоб добре його розпровадити по всій поверхні сковорідки, по дну та по стінках. Кілька слів про чугунні сковорідки Найкращими сковорідками для такої страви є чавунні сковорідки з литими ручками. Немає значення чи глазуровані чи ні. Вони добре нагріваються й рівномірно проводять тепло. Взагалі такі сковорідки одні з найулюбленіших у мене. Про подачу млинця І потрібно усвідомлювати, що за законами фізики, "Голландська крихітка" хоч і піднімається дуже гарно, все одно швидко опадає. Але через це млинець не стає менш смачним. Лиш якщо хочете вразити рідних, то після того, як вилили тісто в сковорідку, скликайте їх на кухню:-), щоб всі були за столом коли ви будете виймати свою "Голландську крихітку" величезного розміру:-). До речі, на сім'ю з 4-х осіб краще робити одразу подвійну порцію. Тобто у Вас повинні бути 2 сковорідки в духовці, або між запіканням чекати, поки сковорідка знову розігріється перед виливанням чергової партії тіста для голландського млинця. Приготування млинця "Голландська крихітка"
Історія походження соусу бешамель Соус бешамель - входить до групи, так званих, материнських соусів у французькій кухні. Адже на його основі готується ще ряд інших соусів, про які я напишу нижче. Існує кілька версій походження цього соусу. За однією легендою, славетний соус бешамель вигадав найвідоміший кухар своїх часів, Франсуа Де Ла Варенн, придворний кухар короля "Сонце", Людовика XIV. Саме Ла Варенна вважають основоположником французької високої кухні і саме він був натхненником не менш славетного Огюста Ескоф'є. А названий цей соус в честь гофмейстера при дворі того ж короля, Луї де Бешамеля. А за іншою легендою, вигадав його сам Луї де Бешамель, а Ла Варенн лиш опублікував рецепт соусу бешамель у своїй книзі про французьку кухню. А як було насправді, залишається лиш здогадуватись. Я пропоную вашій увазі мою просту інтерпретацію класичного соусу бешамель. Про техніки приготування соусу Є чимало рецептів та технік приготування класичного соусу бешамель. Дехто, перед тим, як почати основне приготування, вварює молоко з цілою цибулиною, прянощами та лавровим листом, дехто додає більше молока по співвідношенню до масла та борошна, щоб довше поварити соус і виварити смак борошна, який, як на мене, після обсмажування і так практично не відчувається. Хтось дотримується теорій, що молоко потрібно додавати тільки гарячим до масла з борошном, а хтось, що тільки холодним. Але насправді, технічно, це немає абсолютно ніякого значення. Лиш додаючи холодне молоко, потрібно трохи довше чекати на загустіння соусу бешамель. Кілька слів про ру Що має значення, так це ступінь обсмажування борошна з вершковим маслом, так званого ру. Чим рум'янішим воно буде, тим інтенсивніший смак буде у соусу бешамель, але тим і меншу зв'язувальну силу буде мати таке ру. Це потрібно взяти до уваги. Тобто, якщо досмажите ру до виразного бронзового відтінку та легкого горіхового аромату, то молока потрібно буде менше, оскільки сила загущування його менша ніж просто у золотистого. Про консистенцію соусу Відповідно до того, для чого вам потрібен соус бешамель, можна змінювати пропорції молока та ру. Чим рідший соус вам потрібен, тим менше потрібно борошна та вершкового масла. Подані нижче пропорції створюють соус бешамель ідеальний для запіканок, приготування лазаньї та інших подібних страв. Якщо ж його використовувати у ролі власне соусу до основних страв, можна зробити бешамель дещо рідшим, взявши, скажімо, по 40 грамів борошна та масла на 500 мл молока. Соуси, які походять від соусу бешамель: Соус морне: до гарячого соусу бешамель потрібно додати приблизно 100 грамів улюбленого сиру (в оригіналі сир Грюєр, інколи змішаний з сиром Пармезан) та 30 грамів вершкового масла. Соус гірчичний: у соус разом з молоком потрібно додати приблизно 1 ст.л. сухої меленої гірчиці або вже в готовий соус 2 ст.л. діжонської гірчиці. Петрушковий соус: до гарячого соусу бешамель потрібно додати приблизно 15 грамів подрібненої петрушки. Соус нантуа: до гарячого соусу бешамель потрібно додати приблизно 60 мл вершків, 80 грамів ракового масла й щедру щіпку меленої паприки. Соус субіс: приготування соусу бешамель потрібно розпочати з тушкування в маслі 1-ї цибулини порізаної кубиками, далі додати борошно та молоко, а в кінці приготування додати ще 125 мл вершків і щіпку цукру. Існує ще чимало соусів, які походять від соусу бешамель, значно складніших ніж ті, що перечислені вище, але для них вже потрібно публікувати окремі рецепти, щоб зберегти автентичність та передати технологію приготування. Дивіться відео-рецепт приготування соусу бешамель: Приготування соусу бешамель
Готувати їх елементарно, і краще це робити відразу з запасом, якось занадто швидко їх «змітають». Такі ніжки їдять облизуючись, навіть ті, хто не особливо полюбляють курятину. Ще одна страва, на яку хочеться поставити тавро «фірмова». Авторська вже точно, а фірмова тому, що так називаю лише самі вдалі авторські страви. Так як глазур винайшла шляхом експериментів, додавши трохи того, трохи цього, ретельно занотовуючи всі наступні модифікації. Якщо Вам не до смаку гостре, приберіть весь перець чілі і далі дотримуйтесь рецепту. Але прихильники всього гострішого напевно оцінять смак цієї футбольної закуски (асоціації у мене саме такі), за оригінальним рецептом.
Рис по-мексиканськи - це доволі відома страва. Це спосіб як готують мексиканці рис дома. А ресторанні версії містять в собі часом й кукурудзу, шматочки перчика чілі чи солодкого перцю, тощо. Це базовий рецепт такого рису, який вперше я спробувала в гостях у мексиканських друзів. Хав'єр, так має на ім'я мексиканський товариш, швиденько на кухні його сам приготував в якості гарніру до курки в пікантному соусі. Тоді мене здивувало, що приготування рису починається з подрібнення у стаціонарному блендері помідорів з цибулею та часником. Блендер на мексиканській кухні використовується мало не щодня, а часом кілька разів на день. Далі все пішло дуже швидко, обсмажився рис, залився ароматною рідиною й дійшов на повільному вогні до готовності. Рис Хав'єра був таким смачним, що можна було його їсти й без основної страви. Техніка приготування рису по-мексиканськи - це щось середнє між технікою приготування плову та технікою приготування іспанської паельї. Спочатку рис смажиться, а потім доходить до готовності у відносному спокої, під кришкою на малесенькому вогні. Якщо хочете додати додаткові інгредієнти до рису по-мексиканськи, такі як кукурудза, перець чілі чи солодкий перець, їх потрібно додати при обсмажуванні рису. Рис перед приготуванням не мити, як і для італійського різотто, оскільки він не просмажиться як слід. Якщо вже дуже хочеться помити, тоді це потрібно робити день наперед, щоб рис встиг висохнути. При бажанні, перед споживанням, можна скропити рис по-мексиканськи соком половини лайма, це зробить смак рису більш виразним і надасть страві доречну кислинку.
Цей суп, на відміну від попереднього квасолевого супу з ковбасками, носить смакові нотки так званої кухні текс-мекс. Кумин, кислинка помідор та пікантність перцю чілі доповнюються та згладжуються тертим або дробленим сиром. Чому тертим або дробленим, тому, що цей суп чудовий як і з виразним чеддером та іншими напівтвердими сирами, які натирають, так і з хорошою бринзою, яку дроблять руками. За допомогою сиру можна змінювати смак і характер супу. А ще, чудово підходить сир, який відносно недавно для себе відкрила, український сир Тенеро (не на правах реклами, а власні спостереження, про чудовий продукт). Він має чудові смакові якості й чудово плавиться. Він, щоправда менш виразний ніж чеддер і менш зрілий, але має свої характерні смакові нотки й чудово плавиться, що робить його достойною заміною чеддеру. Якщо будете подавати квасолевий суп з чеддером або іншим напівтвердим сиром, при подачі можна посипати суп подрібненою зеленню петрушки, а якщо будете подавати з бринзою, чудово доповнить страву кінза. Якщо не любите гострого, всеодно можете приготувати цей квасолевий суп, просто не додаючи перцю чілі. Він і без нього буде багатим смаком!
Відмінне, освіжаюче смакові рецептори, доповнення до м'яса. Такий хрін особливо добре пасує до свинини.
Як вже раніше писала, риба - це символ християнства. У перших літерах грецького слова "риба" зашифровані слова "Ісус Христос", "Спаситель", "Син Божий". Тому на пісному столі на Святий Вечір страви з риби доречні у будь-якій кількості. До товариства традиційному оселедцю, пропоную приготувати такого простого у приготуванні, але незвичайного смаком, смаженого коропа з кисло-солодкою цибулею з лимоном та медом. Цей короп настільки простий у приготуванні, що підійде навіть для тих, хто не любить готувати. Страва дійсно дивує смаком, попри всю простоту приготування. Попереднє маринування коропа в цибулі з лимонним соком та сіллю, частково позбавляє цю рибу неприємного аромату мулу. А потім, та ж цибуля, в якій маринувався короп, обсмажується з медом до золотистості і стає чи не найкращим, кисло-солодким додатком до коропа, який собі тільки можна уявити. Навіть чоловік, який не припадає за коропом, через запах мулу та специфічний смак, з великим задоволенням насолоджувався ним приготовленим по цьому рецепту. Для зручності споживання, я філетувала коропа й розрізала на порційні шматки. Це не принципово. Можна порізати рибу іншим способом, лиш посмажити як слід, до готовності.
Начос, тобто чіпси з тортільї, вже давно встигли завоювати прихильників по всьому світі, але найбільше їх цінують в Мексиці та на Півдні США, де надзвичайно популярна кухня Текс-Мекс. В промисловому масштабі начос готують не з тортільї, а маси подібної до тіста як для тортільї. Але виникли вони саме з потреби утилізації пляцків тортільї не першої свіжості. В Мексиці, в ресторанах часто після того, як клієнт зробив замовлення, принесуть невелику корзинку з начос, щоб очікування на замовлену страву було приємнішим. Саме приготування домашніх начос займає дуже мало часу. Для приготування можна використовувати магазинні тортільї або грубший вид лавашу, чи приготувати домашні тортільї до якоїсь латино-амриканської страви, а з залишків зробити начос. При бажанні, після розкладання трикутничків на деку, можна посипати їх улюбленим сиром. Також, частину паприки можна замінити перцем чілі. А можна взагалі не використовувати паприки, тоді начос не будуть чорніти.
Попри свою простоту, цей салат дуже смачний та універсальний, а ще, він стає все смачнішим та смачнішим, якщо любите малосольні та злегка підмариновані огірки. Все завдяки медово-гірчичній заправці з часником та кропу, які надають салату з огірків незвичайний смак. Це салат який відмінно підкреслить смак страв української, польської чи навіть чеської кухні. Він підійде до свинини, просто приготовленої риби, птиці, чи навіть просто до печеної, вареної чи смаженої картоплі. Це щоденний салат з цікавим смаком до буденного столу. Якщо аромат часнику та посмак після нього для Вас не критичні (якщо поїсти такого салату зі свіжим часником та піти на роботу, не всі біля Вас почуватимуться комфортно), то робіть його зі свіжим часником. Я його готую з сушеним часником, або ж гранульованим, як його ще називають. У нього і смак м'якший і аромат не такий різкий. Та й для травлення він легший, якщо у когось нетолерантність сирого часнику. Цей салат можна приготувати завчасно, можна навіть скласти в банку, щоб не обвітрювався, тримати в холодильнику й спожити протягом 2-х діб. Його смак дещо змінюється від свіжого, до злегка маринованого. І той і той має свої смакові принади.
Запечена до рум'яної шкірочки картопля, солодкувата печена цибуля та соковиті печериці приготовлені разом з мінімумом потраченого часу на приготування. Аромат цедри лимона та часнику збагачують смак овочів та грибів. Страва повноцінна і смачна й можна подавати її самостійно з легким салатом чи домашніми соленостями, а для не пісної трапези, можна подати картоплю запечену з цибулею та грибами в якості гарніру до м'яса чи риби. На прохання читачів, на сайті буде з'являтись більше пісних, вегетаріанських та веганських страв. Хоч я далека від ідеї вегетаріанства, а веганства й поготів, і потреби в пості не маю, так як намагаюсь дотримуватись чистоти душі, думок та вчинків весь час, а не в якийсь період і спокутування вини чи вдавання з себе праведника шляхом харчування по правилах написаних людьми, що вважають себе святішими за інших, мені незрозуміле (не кажучи про потребу з'їсти щось дуже смачне і пісне). Тим не менш, я поважаю тих людей які з якихось чистих міркувань та особистих переконань, не нав'язуючи свої ідеї іншим, дотримуються певних обмежень в харчуванні. Мені та моєму чоловіку теж не рідко хочеться мати день чи два без м'яса, просто так, бо того вимагає організм та потреба в різноманітності харчування. І для таких випадків і створюю рецепти, з якими можна було б смачно поїсти й без використання інгредієнтів тваринного походження. При бажанні і якщо для Вас не принципово щоб страва була виключно рослинного походження, можна посипати картоплю з цибулею та грибами після запікання м'якою бриндзою. Буде ще смачніше!
Як я вже писала у вступних частинах до попередніх пісних різдвяних рецептів, на різдвяному столі, капуста - це символ поєднання навколо однієї основи, тобто Бога, а гриби символізують плодовитість та продовження роду. Тому така пісна квашена капуста з грибами, приготовлена тим чи іншим способом, знайде своє місце на столі у багатьох домівках на Святий Вечір. Я пропоную Вам приготувати тушковану квашену капусту з грибами моїм способом. Завдяки деяким нюансам приготування, ця проста страва стає вийнятковою. В більшості рецептів тушкованої квашеної капусти, капуста спочатку відварюється у воді, а потім тушкується. Це потрібно щоб вона як слід зм'якла і це вірно. Але аромат такої капусти посередній й такий розкішний інгредієнт як сушені білі гриби, просто губиться. Я Вам рекомендую спочатку відварити до готовності сушені гриби, а потім відварювати квашену капусту у воді з концентрованим грибним ароматом, що залишилась від відварювання грибів. Так капуста вбирає в себе повністю неймовірний, святковий аромат сушених грибів. Крім того, до страви я додаю обсмажену цибулю. Вона надає страві додаткової соковитості та солодкості. А ще трішки цукру. Не лякайтесь додавати його в невеликих кількостях до не солодких страв. Цукор дуже добре балансує смак і не менше ніж сіль робить смак більшості інгредієнтів більш виразним. Зізнаюсь, не хотіла б я сидіти за столом зі стравами без солі та цукру (як зараз дуже модно). Страви набагато більш виразні з ними, а кількість цих інгредієнтів настільки мала, що нехай не повертається язик у прихильників всіляких псевдокорисних дієт, говорити про шкоду солі та цукру.
Індійські пласкі хлібці чапаті дуже нагадують мексиканські тортільї, з тією різницею, що завдяки цільнозерновому борошну, чапаті мають більш виразний смак й аромат та завдяки маслу, м'якшу консистенцію. Вони просто чудово смакують в теплому вигляді з різноманітними індійськими каррі з великою кількістю соусу. В оригіналі, існує спеціальне борошно для приготування чапаті, яке власне на половину складається з цільнозерногового пшеничного борошна. Тому ці хлібці можна без перешкод готувати дома й без спеціального борошна.
Часом, не зважаючи на холод та похмуру погоду, і в холодну пору року, хочеться легких для організму, корисних страв. Після споживання яких, хочеться бігати, скакати, щось творити, а не відлежувати боки, як часто буває після споживання ситних, жирних, м'ясних або надто мучнистих, хоч і дуже смачних страв. Це якраз така запіканка, після якої легко як на душі (після переїдання не зовсім корисних страв, не надто легко і чисто на душі, погодьтесь!:-)), так і фізично. Крім того, приготування не займе багато часу і це чудовий спосіб використати залишки попередньо-звареної гречки. При бажанні, можна додати трішки попередньо-обсмажених печериць. Сирі дали б занадто багато вологи запіканці. А зернята, наприклад, замінити соняшниковими. Завдяки бринзі, я використовувала нашу чудову українську карпатську бринзу, у страві достатньо білків, тому її можна спокійно подавати в якості основної страви, додавши лиш улюблений овочевий салат чи квашенину.
Сіль є відмінним провідником тепла, і такий метод запікання, завдяки дуже рівномірному розповсюдженню цього ж тепла, дає приголомшливий результат! Головне не поспішати і дати картоплі добре пропектися. Сіль, після такого запікання, можна і далі використовувати за призначенням. Пробувала також мішати сіль з двома яєчними білками. Результат мені сподобався менше. Зробився «соляний панцир». Хоча картопля і була більш кремовою, але скоринки, яку я так люблю, у картоплі не було ... Та й сіль довелося викинути. Але як альтернативний метод приготування, можете спробувати.
Смажений рис, в тій чи іншій версії, присутній практично в кожній азіатській кухні. В основному, використовуються залишки рису того, що є в холодильнику або коморі, як би страва із залишків. Це основна, досить скромна версія, китайського смаженого рису. По суті, до такого рису, на початку приготування, можна додати шматочки будь-якого м'яса, роблячи страву ситнішою, розширити асортимент овочів, також додати подрібнену зелену цибулю та / або кінзу. Головне пам'ятати, що м'ясо повинно бути з тих частин туші, які вимагають лише швидкої теплової обробки (вирізка, куряча грудка і т.д.) і те ж саме стосується овочів. Адже рис готується в воці і всі процеси відбуваються швидко. Відмінно, в такій страві, також проявляють себе морепродукти, які також дуже добре вписуються в загальну концепцію страви. Я готувала смажений рис як гарнір до свинини чар сіу і моєю метою було не ускладнювати страву, щоб все-таки, свинина була головною на столі. Ви ж не бійтеся експериментувати з доповненнями використовуючи як основу цей рецепт! І ще одне, рис для такої страви треба зварити напередодні або принаймні 8 годин раніше і поставити в холодильник. Тоді він буде розсипатися й не збиватися в грудку при смаженні.