Такос, - це одна з найдемократичніших страв в Мексиці. Їх дозволити собі може кожен. Мексиканські такос мають мало спільного з розрекламованими такос текс- мекс у твердій чіпсоподібній оболонці (Taco shells). Ці такос, такі, якими їх можна зустріти на звичайному мексиканському столі або в якійсь такерії (Taqueria) за рогом в Мехіко або Монтеррей, тобто в закусочній, яка спеціалізується на такос. Ви можете приготувати такос з будь-яким наповненням, видом м'яса або взагалі без м'яса. Часто в такос кладуть варену товчену чорну квасолю, яку після відварювання ще й обсмажують, щоб прибрати якомога більше вологи й збагатити додатковим ароматом. Гуакамоле, соус з авокадо, також дуже часто додають в такос і не тільки. І звичайно ж гострі перчики халапеньйо (jalapeño), які мають особливий аромат і присмак. Я їх бачила вже і на полицях наших супермаркетів. Якщо не знайдете, можна замінити іншими гострими маринованими перчиками, але їх смак буде трохи іншим. Що стосується сиру, в оригіналі, в такос дуже часто додають сир під назвою "Монтеррей Джек", який дуже схожий на сулугуні. Можете сміливо замінювати його. Іноді, особливо коли такос подають з чорною квасолею, додають сир Queso Fresco або сир Oaxaca які схожі на не надто солону бринзу. Ніколи б не подумала, що бринза може так добре поєднуватися з квасолею. Експериментуйте і насолоджуйтеся! Головне в процесі - це гарний настрій, який переслідував мене всюди, коли я подорожувала по Мексиці, оскільки люди там дуже приємні, усміхнені, які дійсно насолоджуються смачною їжею.
Чілакілес - це проста у приготуванні мексиканська страва, яку у Мексиці найчастіше подають до сніданку. Це улюблений сніданок моєї мексиканської подруги Мелісси. В домі її мами я вперше спробувала чілакілес і саме її мама навчила мене їх готувати. Ця страва - це квінтесенція мексиканської філософії приготування їжі. Ніщо не повинно марнуватись, але смачно повинно бути завжди. Залишки мексиканських тортільяс, які вже втратили свою свіжість, обсмажуються до золотистості й подаються з пікантним томатним мексиканським соусом, який є на кожній мексиканській кухні, напевно як на більшості українських кухонь майонез, та з залишками курки, печеної чи з бульйону. Чілакілес - це дуже смачний спосіб використати рештки! В залежності від регіону Мексики, трикутнички обсмажених тортільяс можуть бути хрусткими, тобто їх лише встромляють у теплий соус, але не занурюють, або повністю м'якими, як у місті Гвадалахара, що на північному заході Мексики. Трикутнички тушкують у соусі, поки вони набрякнуть і мало не розваряться. Ця версія чілакілес щось середнє між двома способами приготування, родом з міста Монтерей, звідки родом моя мексиканська подруга. Хоч чілакілес і заведено готувати до сніданку, це чудова страва для дружніх посиденьок. Особливо, якщо не заливати всі підрум'янені трикутнички тортільї соусом, а частину залишити для набирання ними соусу з куркою та сиром, немов ложкою. Не варто використовувати магазинні тортільяс для цієї страви. Ті готові тортільяс які можна зустріти у нас, мало нагадують справжні мексиканські тортільяс. Вони надто м'які, в них багато цукру (у справжніх тортільяс взагалі нема цукру) й вони просто на просто горять швидше ніж зробляться хрусткими. Потрібно використовувати або залишки домашніх тортіляс, пшеничних чи кукурудзяних, чи купити перський лаваш, він круглий і дещо грубший ніж вірменський й використати його. Вірменський лаваш надто тонкий щоб витримати вагу соусу та курки після підрум'янювання.
Зізнаюсь, після приїзду з Мексики я довго намагалася знайти відповідний рецепт тортілляс, який можна було використовувати вдома. Так як хороші тортіляс у нас знайти майже не можливо, і в найгіршому випаду й тонкий лаваш підійде, але хотілося навчитися їх готувати дома. Відразу скажу, не плутайте з іспанською тортильєю, це зовсім різні речі. В Іспанії це грубо кажучи омлет з картоплею, в Мексиці це хлібці. За іронією долі з Мексики привезла два рецепти приготування тортильяс. Я приїхала додому сповнена впевненості себе, взяла наше борошно і почала готувати тортілльяс. І нічого у мене вдома не вийшло! Продукти інші! У Мексиці для тортильяс існує спеціальна борошно Masa Harina називається. Є пшеничне, є кукурудзяне. Воно має спеціальну обробку і особливий помол ... Сумно, але я не впадала у відчай ... Почала експерименти! І ось, два роки потому, мені до рук потрапив прекрасний рецепт, з книги одного британського пекаря. Я про нього вже писала. Книга "River Cottage Handbook # 3 Bread" by Daniel Stevens. Ці тортільї на смак і по консистенції такі як в Мексиці! Виходять завжди відмінно! Сміливо готуйте, робіть такос, загортаючи в тортільяс улюблені начинки. Відкрию Вам, далеко не секрет, такос це ні що інше, як страва з тортільї з будь-якою начинкою. Такос бувають настільки різними, як суші. Що загорнете, такі і будуть такос. Мене страшенно дратує коли хтось розумними словами пише рецепт «автентичних такос», це як би сказати, що бутерброд - це виключно хліб з маслом і ковбасою. Ось такий великий вступ вийшов! Розписалась я сьогодні! Це завжди так, коли в хід йдуть емоції. Один дуже важливий момент: Тортільяс, відразу після випікання на сковорідці, потрібно відразу накрити кухонним рушником. І складати одну на іншу, як млинці. Інакше засохнуть і затвердіють. У Мексиці для цього, жінки вишивають спеціальні рушники та мішечки з грубого полотна.
Начос, тобто чіпси з тортільї, вже давно встигли завоювати прихильників по всьому світі, але найбільше їх цінують в Мексиці та на Півдні США, де надзвичайно популярна кухня Текс-Мекс. В промисловому масштабі начос готують не з тортільї, а маси подібної до тіста як для тортільї. Але виникли вони саме з потреби утилізації пляцків тортільї не першої свіжості. В Мексиці, в ресторанах часто після того, як клієнт зробив замовлення, принесуть невелику корзинку з начос, щоб очікування на замовлену страву було приємнішим. Саме приготування домашніх начос займає дуже мало часу. Для приготування можна використовувати магазинні тортільї або грубший вид лавашу, чи приготувати домашні тортільї до якоїсь латино-амриканської страви, а з залишків зробити начос. При бажанні, після розкладання трикутничків на деку, можна посипати їх улюбленим сиром. Також, частину паприки можна замінити перцем чілі. А можна взагалі не використовувати паприки, тоді начос не будуть чорніти.
Ці такос з креветками та лаймовим соусом з кінзою такі легкі в приготуванні й такі смачні! В нашій сім'ї такос викликають більше ентузіазму аніж піца, домашні гамбургери чи ще якийсь фастфуд. При тому, що насправді, такос набагато корисніші та дієтичніші ніж будь-який гамбургер чи піца. Особливо, якщо тортільяс зроблені з нікстамалізованого кукурудзяного борошна (так звана Masa Harina), що отримується шляхом попереднього відварювання кукурудзяного зерна з невеликою кількістю вапна, а потім мелення на борошно. Саме з такого борошна в Мексиці роблять тортільяс і я шалено тішусь, що його можна купити у нас. Коли я писала рецепт тортільяс для сайту, Masa Harina не можна було купити навіть в Польщі. Тому й адаптовувала рецепт кукурудзяних тортільяс до звичайного кукурудзяного борошна, а ще додала варіант пшеничних тортільяс, які теж існують й доволі популярні. Тепер вже Masa Harina є в Україні інтернет-магазини з нікстамілізованим кукурудзяним борошном, що краще в роботі ніж звичайне кукурудзяне, має приємний специфічний смак, а що найважливіше, воно дуже корисне. З такого борошна та виробів з нього набагато краще засвоюються важливі амінокислоти та мінерали, що робить цей продукт значно поживнішим та кориснішим ніж звичайна кукурудза. Вчені вважають саме нікстамалізацію причиною хорошого здоров'я індійців ще у доколумбові часи, при дуже обмеженому раціоні. І от, як нарешті я купила таке борошно й звичайно ж зробила тортільяс і ще буду робити багато чого, наприклад колумбійсько-венесуельскі арепас чи сальвадорські папусас. Тобто, латиноамериканської кухні на сайті буде значно більше!:-) Щодо цих такос, то для них краще вибирати дрібні креветки. Зручніше їсти та й аромат у них дещо "креветковіший". А ще, як правило, у нас вони кращої якості аніж великі. Дуже важливо, при нагріванні не перегріти креветки, бо вони зробляться жорсткими. Чищені дрібні креветки вже варені, їх потрібно лиш трішки прогріти в спеціях, і все! Щодо решти, то дуже просто. Ще хочу написати про тортільяс. Якщо Ви їх печете самі, потрібно одразу ж загортати їх у кухонний рушник, як це роблять в Мексиці. Вони будуть зберігати тепло та зробляться трішки м'якшими, такими як і мають бути. А якщо купите готові пшеничні тортільяс, невеличкі пшеничні тортільяс, дуже хорошої якості продають вже навіть у нас в місті, тоді можна їх загорнути у кухонний рушник, усі разом і вставити на 5-8 хвилин у розігріту до 200ᵒС і виключену духовку. Вони рівномірно розігріються.
Кесадільяс, мексиканська страва так популярна навіть за межами Мексики, повстала з потреби використати тортільяс не першої свіжості. І це один з найсмачніших способів їх використати. Інший спосіб використати не свіжі тортільяс - це приготування чіпсів начос. Начинка в кесадільяс може бути будь-яка, головне знати міру і щоб у ній був сир. Сама назва кесадільяс походить від слова сир (ісп. queso). Хрусткі тортільяс з соковитою начинкою не залишать нікого байдужим. І не дивно, чому ця страва стала така популярна. Традиційно, кесадільяс смажаться на пательні і дуже часто з чималою кількістю жиру, але я надаю перевагу смаженню на сухій пательні, а якщо начинки є чимало, що має свої принади, пекти в духовці, щоб не потрібно було перевертати. При бажанні, при випіканні кесадільяс в духовці, можна змастити поверхню верхньої тортільї тонким шаром олії або жиру витопленого з бекону, тоді буде ще хрусткіше
Назва класичної мексиканської страви енчілада - дослівно означає "в чілі" або ж "в соусі чілі" і являють собою мексиканські тортільї, в які загорнена начинка, найчастіше м'ясна, запечені під гострим соусом. Пропоную Вашій увазі рецепт, який легко відтворити дома, далеко від Мексики, при тому, насолоджуючись воістину оригінальним смаком страви. Вперше цей рецепт був представлений мною в липневому номері українського видання журналу "Лиза. Приятного аппетита" (№07/2015). На відміну від усяких бурітос з чілі кон карне, енчіладас автентична мексиканська страва. В самій Мексиці її можна легко знайти як в ресторанах так і на домашньому столі. Сири які використовуються у страві, я замінила вітчизняними аналогами, керуючись смаковими спогадами з Мексики і намагаючись максимально наблизити їх смак. Решта інгредієнтів, нічим не відрізняються від мексиканських. Хіба що соус для енчіладас у кожної господині свій і не рідко в ньому можна зустріти одразу кілька, а часом й кільканадцять, видів перцю чілі, що майже не можливо відтворити в наших краях. Сир бринза дуже схожий на регіональний мексиканський сир Котіха, а сулугуні є відмінним замінником сиру Оахака. Всі інші інгредієнти можна легко знайти у нас. Якщо в наявності немає тортільяс, можна їх приготувати дома, а якщо зовсім ніколи чи немає бажання довше стояти на кухні, можна замінити їх лавашем, який трохи товщий звичайного і носить у нас назву "перський". Порада: Хто не любить гострого, може замінити, повністю або частково, мелений перець чилі паприкою в тій же кількості.
Тортільяс - мексиканські хлібці. Невід'ємний інгредієнт справжніх такос (tacos), найпопулярнішої мексиканської "вуличної страви". (Тверді чіпсоподібні taco shells, це ніщо інше як американська вигадка, як і буріто) Щоб більше дізнатися про ці пласкі хлібці, прочитайте передмову до пшеничних тортільяс. Якщо з рецептом пшеничних тортільяс проблем було не багато і не довго експерименти тривали, крім того, мені потрапив до рук хороший рецепт, так з кукурудзяними все було складніше. Навіть мексиканські друзі не змогли нічого підказати, так як в Мексиці для тортильяс існує спеціальне борошно Masa Harina називається. Є пшеничне, є кукурудзяне. Воно має спеціальну обробку і особливий помол ... Крім того, самі мексиканці, в більшості своїй, тортільяс купують, а не печуть. Коли я намагалась зробити тортільяс тільки з кукурудзяного борошна, виходило якось зовсім не по-мексиканськи. Тверді коржі, та й тісто з яким дуже важко працювати, навіть додавши смалець або рослинну олію, все із за відсутності глютену, який є в пшеничному борошні, який і "тримає" тісто однорідним, робить його еластичним, тягучим і легким у розкачуванні, відповідно. Але ось, захопившись гречаним млинцями та оладками, борошном в якому як і в кукурудзяному, глютеном і не пахне, зрозуміла, що треба просто напросто взяти за основу пшеничне борошно і додати кукурудзяне. Співвідношення 2: 1 дало той самий потрібний результат! Тортільяс зі смаком як в Мексиці! Адже в самій Мексиці та сама кукурудзяна Masa Harina не з чистого кукурудзяного борошна ...