Обліпихова олія — натуральний косметичний та лікарський засіб, який легко приготувати в домашніх умовах. Його можна використовувати як для прийому всередину, так і для зовнішнього застосування.
Така олія відмінно доповнить звичайну заправку, надаючи особливу ароматну нотку давно знайомому салату. А як смачний малосольний оселедець заправлений олією з хроном! А ще печена або відварна картопля, салат з буряка і квашеного огірка, або навіть простий салат з білокачанної капусти з цибулею і лимонним соком. Це моя відповідь ароматним, настояним на травах, оливкових оліях в середземноморському стилі. Це слов'янська олія, зі слов'янським темпераментом! Не хочу повторюватися про особливості технології приготування мною ароматної олії, так як раніше вже писала про це в передмові до рецепту: Оливкова олія з ароматом лимону, розмарину і запашного перцю. Перед тим як візьметесь компонувати свої ароматні композиції або повторювати цю, раджу почитати. Для мєї ароматної олії я брала в рівних частинах рафіновану та нерафіновану соняшникову олію, оскільки нерафінована настільки ароматна, що перебиває аромат хрону та інших ароматних інгредієнтів. Хоч аромат чистої необробленої соняшникової олії я дуже люблю! Ви ж вибирайте олію на свій розсуд.
Зараз напевно почнеться полеміка, чому олію доводити майже до кипіння, чому не можна просто залити все холодною олією. А тому, щоб по-перше, запобігти розвитку токсичного ботулізму, а ризик існує додаючи в олію для настоювання вологі інгредієнти, такі як цедра, трави, і особливо часник. Термічна обробка є профілактикою від можливого ризику і такий метод обробки ароматної олії рекомендується в харчовій промисловості. По-друге, олія буде ароматніша після теплової обробки. Поки не почали писати про шкідливість олії, в якій щось готувалося, так от, олія стає шкідливою після активного кипіння, при надто високих температурах, коли починає горіти. Після такої, ніжної і делікатної термічної обробки, можете сміливо смажити на такій ароматизованій олії і заправляти нею страви, без будь-яких зайвих думок. Зберігати будь-яку олію, ароматизовану або просту найкраще в прохолодному темному місці. З цим методом, можете сміливо експериментувати без шкоди для здоров'я для Вас і Ваших близьких.
Свій домашній майонез я готую завжди на цільному яйці. Так він виходить легшим смаком, пухкішим, і навіть білішим. Я не додаю гірчиці, так як мені не подобається гірчинка в майонезі, яку вона дає. І завжди готую майонез виключно на домашніх яйцях. Ще й не дописала, але вже уявляю ті дебати про сирі яйця, які зараз почнуться. Я вірю в те, що домашні яйця несуть менше ризику для зараження сальмонельозом, ніж яйця з птахоферми. Просто через умови їх утримування (мало місця, рідкі прибирання приміщення) і, у великій мірі через те, чим годують бідних пташок (кістково-мясним борошном із загиблих товаришів, що несе найбільшу загрозу зараження здорових птахів сальмонельозом). Будучи дитиною, яка проводила літо в селі, я навіть не чула про сальмонельоз, а моя бабуся і тим більше. Тепер, будучи дорослою жінкою, купую яйця у знайомих бабусь і насолоджуюся домашнім майонезом і навіть доньці даю, так як в ньому впевнена. Вірю також, що якщо чогось дуже боїшся, це з тобою обов'язково трапиться:-) Ось я вже з незапам'ятних часів насолоджуюся різними тартарами, карпаччо, суші і домашнім майонезом, і мені навіть в голову не приходять всілякі дурниці. І як бачите, я, Слава Богу, здорова!:-) І Вам того ж бажаю! Живіть легше! Не дайте всяким страхам заважати Вам жити! У світі і так повно негативу, навіть без різних фобій!
На замовлення читачів ділюсь своїм рецептом м'ясної солянки. Мій чоловік, який вперше спробував солянку у Литві і дуже її полюбив, сказав що смачнішої солянки ще не їв, прямуючи по наступну порцію. І скажу Вам, заглибившись в тематику м'ясної солянки, що смачнішою ніж дома, вона бути і не може! Смак м'ясної солянки повністю залежить від якості та кількості м'яса у ній та якості солоностей які додасте. В жодному ресторані Вам не покладуть стільки м'яса та й відмінної якості, щоб зробити смак солянки неповторним, оскільки всі хочуть заробляти. А якби й поклали, то ціна солянки була б такою, що ніхто її б не купував. Історія походження солянки дуже розмита та спірна. Багато хто приписує назву "селянка" до цього супу, мов би суп селянського походження, що з огляду на кількість м'ясних виробів у ньому, просто безглуздо. В жодні часи сільське населення, в жодній країні, не мало такої кількості м'яса в буденній кухні. Крім того, оливки та лимони теж далеко не всім були доступні. Тож суп, попри безліч писанини в Інтернеті, виразно аристократичного походження. Крім того, назва "солянка" могла бути вжита від того, що в супі використовуються солоності, а ще, коли не було холодильників, м'ясо, після різання худоби солили. А щоб позбавити його надлишку солі, його варили. От і те, що залишалось, було такою собі "солянкою". Те саме стосується риби й грибів. Польська назва бульйону "росул" (Rosół) має теж походження саме від назви процесу позбавляння м'яса зайвої солі. На жаль, на відміну від європейської та азіатської кухні, немає авторитетних друкованих енциклопедичних джерел про українську, білоруську чи російську кухню. А з огляду на кількість брехні на офіційному рівні всюди, в радянські часи, навіть якщо щось і було надруковане в ті часи, ту писанину і так не можна вважати за вірогідну. Навіть роботи пана Похльобкіна, в яких, попри критику комуністичних часів за негативний вплив на кулінарію та відносну прогресивність, з огляду на комуністичні сірі будні, в рецептах та текстах надто сильно відчувається наліт радянських їдалень. Повертаючись до процесу приготування солянки, в деяких рецептах зустрічається використання тих чи інших субпродуктів. Я вважаю, при такій різноманітності копченостей та інтенсивного смаку квашених огірків й томатної пасти, а потім і додатків, вони просто зайві. В російському розсольнику, вони, у вигляді нирок, може і доречні, але не в солянці. Хоч робіть, як вважаєте за потрібне. Перед приготуванням бульйону для м'ясної солянки, м'ясо попередньо обсмажується. Це потрібно для того, щоб надати бульйону, а потім і солянці, приємного аромату смаженого м'яса. Можна використовувати й інші види м'яса. Але чим різноманітніший буде їх набір, тим смачніше. Замість шинки можна використати улюблені ковбаски. Не раджу оливки класти безпосередньо в каструлю з м'ясною солянкою. При варінні смак їх стає гіршим. Краще викладати їх безпосередньо у тарілку. Щодо солоностей, то огірки обов'язково повинні бути квашені, не мариновані. Й повинні бути достатньо кислими. Якщо вони виявляться надто кислими, залежить від пори року, в якій будете варити солянку (чим квашені огірки довше зберігаються, тим більше ферментують, відповідно тим вони кисліші), можна додати до супу трохи цукру і це виправить смак.