Салат який дуже добре відтіняє страви країн Леванту чи навіть страви кавказької кухні. Він чудово підійде до баранини, риби чи навіть птиці. Соковиті овочі, кисло-солоний квашений лимон, ароматна кінза та солонава бринза створюють унікальну смакову гамму. Бринза додаток не надто левантійський, але у більшості арабських країн використовують подібний сир, лиш дещо твердіший та солоніший, але і бринза буває різною. А квашений лимон чи солоний, як його ще називають, грає там, разом з кінзою, основну смакову роль, навіть якщо його там не багато. Як квасити або ж солити лимони, Ви можете також дізнатись на моєму сайті. Я люблю все кисло-солоне, тож квашу банку лимонів щороку і її дуже на довго вистачає. Дуже важливо, щоб не солити цей салат. Оскільки до його складу входить бринза, квашені лимони, а до заправки додається ще й солянка, він вже буде достатньо солоним без додаткової солі. Пам'ятайте про це. А щодо бринзи, то для цього салату найкраще підходить не кремова, типу болгарської, а сухіша, крихка, українського типу. Хоч біди не буде, якщо сир буде м'якшим.
Солоні лимони за своїми характеристиками більше можна назвати приправою ніж заготівлею, в класичному розумінні цього слова. Шкірочка стає м'якою, від гіркоти не залишається й сліду, а аромат та присмак просто неймовірні. Навіть важко з чимось порівняти. Додати невелику кількість таких лимонів до печені чи до овочевого рагу і страва просто виходить на інший рівень. А я, зізнаюсь Вам, як любитель кисло-солоного смаку, просто обожнюю поласувати невеликим шматочком такого лимону. Ті, хто любить сіль та все кисле мене зрозуміє. Через те, що солоні лимони дуже ароматні і дуже дуже солоні, в стравах використовуються в невеликих кількостях. Звичайно ж, є різні рецепти і менш солоні, тоді можна додати й трішки більше. Солоні лимони я вже роблю кілька років під ряд і випробувала чимало рецептів. Адже їх безліч. Менш солоні, більш солоні. В соляному розчині, з приправами і без, в оливковій олії, тощо. Випробувавши велику кількість рецептів, публікую той, який дає найкращий результат, як на мене. Всі менш солоні версії, як на мене, давали менш виразний смак і менш цікаву консистенцію. При солінні, можна також додавати улюблені трави, спеції, часник, перець чілі. Але як на мене, чистий смак лимонів найкращий! Приготувати такі лимони досить швидко, а от чекати поки проявиться їх смак та з'явиться потрібна консистенція, потрібно значно довше. Але потішу Вас, однієї банки з 4-5-х солоних лимонів вистачить дуже на довго. В основному використовується шкірка, хоч м'якоть також підходить для різноманітних рагу та салатних заправок. Солоні лимони можна: 1) Додавати до страв з м'яса, при тушкуванні чи запіканні; 2) Додавати до овочевих рагу; 3) Додавати до зернових та бобових салатів; 4) Додавати до різноманітних соусів та сальс; Солянку, яка залишається після лимонів, я використовую в заправках для салатів та для приправляння інших страв замість солі. А якщо Вам потрібно, щоб для страви лимони були менш солоні, замочіть їх завчасно на кілька годин у воді. Інколи рекомендують їх бланшувати, але як на мене, з бланшуванням втрачається частина аромату.
Страва шакшука існує практично у кожній арабській країні, а також в Ізраїлі, і навіть до Туреччини ця страва забрела, хоча вже під іншим видом, і страва схожа на шакшуку, там називається Менемен. Хоча, вважається що страва має туніське походження. Всі рецепти які мені траплялися до цього, були настільки вбогими (не в образу представникам цих націй), що особливого бажання готувати готувати не виникало ... Та й коли пробувала цю страву у Тунісі, особливого захоплення вона в мене не викликала. Але раптом, випадково на YouTube, побачила відео одного відомого єврейського кулінара Йотама Оттоленгі, який готував цю страву у своїй чудовій інтерпретації, практично з копченими баклажанами (їх треба смажити на відкритому вогні, можна на вогні з газової конфорки). Не бійтеся, вони взагалі не згоряють, у них обгорає лише шкурка, яку і так видаляємо, а м'якоть набуває такого божественного і стійкого аромату диму! Це щось! Відразу ж побігла за інгредієнтами і приготувала цю незвичайну шакшуку. І мені все одно, що вона далеко втекла від класики, так як смак її просто дивовижний. Однозначно буду готувати шакшуку Оттоленгі багато багато разів!
Хоч виглядають фаршировані кальмари вишукано та незвичайно, робити їх простіше ніж навіть просту запіканку. Найдовше часу триває саме тушкування кальмарів, до їх повторного зм'якшення. Фарширувати кальмари можна багато чим, а я захотіла начинити їх салатом з булгуру, з часником, петрушкою, невеликою кількістю сиру та квашеним лимоном. Останній, при бажанні, можна замінити дрібно тертою цедрою, але з квашеним лимоном цікавіше й незвичайніше. Загалом, це комплексна страва, яка не займає надто багато часу в приготуванні й не вимагає додаткового гарніру чи соусу. Дуже ароматний соус вже є, той в якому тушкуються кальмари. А Ваші рідні, яким Ви приготуєте фаршировані кальмари, будуть Вас вважати неабияким кулінаром:-). Специфіка кальмарів така, що щоб вони були ніжними, їх потрібно готувати або дуже коротко, або довго, доки вони знову зм'якнуть. У цій страві той другий варіант, тому терпеливо чекайте, пробуйте кальмари на м'якість і тушкуйте доки, доки вони знову будуть м'якими. В разі потреби, коли соус став надто густим, а кальмари ще досі не м'які, то можна додатково долити бульйону. Щодо булгуру, то його краще варити на бульйоні у співвідношенні 1:2 як у рецепті булгуру з морквою.
Бабагануш або ж бабаганудж, а часом пишеться й окремо як баба гануш, - страва східної кухні, яка здобула найбільше поширення в арабських країнах. Як у кожної класичної страви з широкою географією поширення, є безліч версій приготування. А також від регіону до регіону відрізняється як склад так і спосіб приготування баклажанів. Спільним є лиш те, що основою страви є печені, в той чи інший спосіб, баклажани та кунжутна паста тахіні. І все збивається або ж перетирається разом. Пропоную Вашій увазі мою інтерпретацію бабагануш. В тій версії, в якій найбільше люблю його я. Перед усім, баклажан для страви я печу на вогні, над газовою конфоркою. Після того як вперше спробувала так запекти цей овоч для приготування яловичої шакшуки, для цієї страви я запікаю його аналогічно. Печений таким чином баклажан має приємний і виразний аромат диму. Й не бійтесь добряче обвуглити шкірку, в м'якуш це не перейде, а саме обвуглення надає баклажанам той казковий аромат. Для приготування бабагануш я використовую також солені лимони. Вони додають водночас і вишукану кислинку і солоність. Тому додатково солити страву не потрібно. А якщо діп буде здаватись недосоленим чи маловиразним, під кінець можна збалансувати смак невеликою кількістю солянки з тих же лимонів. Вона являється одночасно солоною і кислою.