ПРО МАКАРОНИ З БРОКОЛІ ТА САЛЯМІТакі макарони з броколі та салямі – це справжня втіха для прохолодного вечора тяжкого дня. Вони одразу ж подарують відчуття домашнього комфорту, потішаться смаком та ароматом. Не пошкодуйте для цієї страви справжньої, якісної сиров’яленої салямі, адже від неї залежить смак усієї страви. Краще менше чогось з’їсти, але їсти смачно, їжу приготовлену з якісних продуктів. Тут яскрава та ще дещо хрумка (якщо не переварите:-)), броколі поєднується з ароматною салямі, солодкавою тушкованою цибулею з часником та ніжними вершками. Це смачно, доволі швидко і ситно! Впевнена, ця страва для робочих буднів сподобається усій родині! І навіть діти їстимуть броколі!ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ МАКАРОНІВ З БРОКОЛІ ТА САЛЯМІЗагалом, це дуже проста страва, є лиш 2 нюанси. Передусім не переварити макарони, вони мають бути навіть дещо більше ніж просто аль денте, адже потім ще прогріваються з соусом і ще трішки зм’якнуть. І не забудьте зберегти трохи води від відварювання макаронів, без неї страва буде здаватись сухою, а якщо підливати більше вершків, а не води, то буде вона надто тяжкою, жирною. Тож зберігайте ту крохмалисту, підсолену воду з макаронів.Також не менш важливо не переварити броколі, лиш бланшувати її. Якщо її переварити, з’явиться не дуже приємний аромат й вона буде розлазитись. Це не надто апетитно і псуватиме смакове задоволення. Ну і кілька слів про салямі. Вкрай важливо аби вона була якісною. В ідеалі італійська сиров’ялена або ж крафтова українська, а не якість там сервілати невідомого походження. Якщо немає якісної салямі, то краще використати улюблену шинку замість неї.ПРИГОТУВАННЯ МАКАРОНІВ З БРОКОЛІ ТА САЛЯМІ:
ПРО САЛАТ «ЛА СКАЛА»Салат «Ла Скала» – це сучасний відомий американо-італійський салат, створений шеф-кухарем Жаном Леоном, власником італійського ресторану «Ла Скала» (за назвою легендарного міланського оперного) в Беверлі-Гіллз, ЛА, Каліфорнія. Цей відомий салат подають голлівудським зіркам з 1950-х років. Та він став популярним лиш нещодавно й усе завдяки відомій тим, що вона відома, Кім Кардаш'ян та TikTok, де часто він позиціювався салатом Кім Кардашян. Все тому, що вона його полюбляє, як начебто і решта відомих відомістю сестер Кардашян. Я не належу до фанатів цієї родини та я люблю цікаві салати. І салат «Ла Скала» точно один з них. І якщо дякуючи цим сестрам люди почнуть більше їсти салати, - це вже буде чимось хорошим, що вони роблять на цій планеті:-). А салат доволі простий та дуже ситний! Багато хрумкої салатної зелені, нут, салямі та тертий сир й усе заправлено дуже виразною сирно-гірчичною заправкою. Цікаво, незвично та смачно! НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ «ЛА СКАЛА»Щодо салату, то єдина рекомендація – це готувати салат «Ла Склала» перед самим подаванням до столу. І сміливо його збагачуйте тим, що у сезоні. Чого мені у ньому бракує, так це свіжих овочів: помідорів, огірків, цибулі. До речі, у цьому салаті вдало смакуватимуть будь-які мариновані огірки чи маринований гострий перчик. І щодо салатної зелені. Оскільки у салаті «Ла Скала» та салатна зелень є основою, бажано аби вона була хрумкою. В ідеалі використовувати салат айсберг, він найсоковитіший, в поєднанні з більш виразним римським салатом. Тим самим, що є в основі салату «Цезар». Або ж один з цих найхрумкіших видів салату. Більше про види салатної зелені та її обирати для того чи іншого салату дізнавайтесь у моєму кулінарному курсі «Основи та салати».ПРИГОТУВАННЯ САЛАТУ «ЛА СКАЛА»:
Про піцу пеппероні Пеппероні - це напевно наша з чоловіком найулюбленіша піца. Ми страшенно любимо гостре і любимо всюди, піца не виключення. Піца пеппероні пікантна, проста і водночас сповнена смаку! В Італії споживають піцу дьявола, майже ідентичну, американській паппероні, що отримала свою назву від гострої ковбаси салямі, яку вигадали італійські іммігранти в США. Спробуйте пошукати в Італії ковбасу пеппероні:-). Хоч зараз, в час всебічної глобалізації, може й це можливо, тому не буду зарікатись:-)). Так чи інакше, італійська піца дьявола та американська піца пеппероні практично однакові, лиш американська дещо грубша. А ще, в Італії, інколи можуть зробити піцу дьявола не з пікантною салямі, а з самою звичайною салямі і до піци пеппероні подати олію з перцем чілі для поливання, щоб гість міг сам собі регулювати пікантність. Два рази мені таке зустрічалось в піцеріях в Італії. В Штатах вам вже все подадуть доправленим. Що, по суті, мені більше подобається. Те саме можна зробити й дома. Про салямі Щоб ковбаса підрум'янилась, її викладають салямі на сир, а не під ним, як більшість інших інгредієнтів в піці. Якщо не можете знайти гострої ковбаси салямі, а піци пеппероні дуже хочеться, то можна соус зробити гострим, а салямі додати ту, яка є. Для цього вистачить основний томатний соус змішати з будь-яким гострим соусом в пропорції 1:1. Про температуру випікання піци Не нехтуйте попереднім розігріванням духовки для випікання піци. Те наскільки розігрітою буде Ваша духовка, впливає на те, яку консистенцію та аромат матиме ваша піца пеппероні. Піцу потрібно пекти швидко та агресивно, при максимальній температурі. Але для цього слід не розкатувати її надто тонко і не викладати зверху на неї надто багато. Приготування піци пеппероні
Це не швидкий сніданок, а сніданок на ті дні, коли з простих інгредієнтів хочеться приготувати вишукану та особливу страву до сніданку. Це також ідеальна страва для подачі сніданку в ліжко або ж просто для неспішної насолоди суботнім чи недільним ранком. Ніжна, кремова яєчня, з беконом, сиром та цибулею-скорода, вона ж різанець (та дрібна зелена цибулька з особливим смаком), запечена в булочці, під хрусткою соломкою з салямі. Від одного вигляду цієї страви починає бурчати в животі, навіть якщо нещодавно поїв:-). Адже це дійсно дуже смачно! А ще доволі просто! Щодо булочок, то я використовувала свої домашні, булочки для хот-догів, які роблю з такого самого тіста як для гамбургерів. Потім заморожую й дістаю, тоді коли мені треба. Можна використати будь-які булочки, але в м'яких, трішки здобних, несолодких булочках, найзручніше їсти. Хоч вони можуть бути навіть житні. Як Вам більше смакує. Й не скупіться на салямі, її потрібно небагато, але нехай це буде якісна італійська салямі, з особливим смаком, не хімії, а зрілого м'яса. Хто любить салямі так як і я, знає про що я. Повірте, на жаль, вітчизняні салямі чи сервелати, навіть близько не стояли. А в наш час, з експансією магазинів з товарами з Європи, можна за нормальну вартість купити дуже достойну салямі, тим більше, повторюсь, її не потрібно багато, а смаку та задоволення вона принесе чимало. Адже краще менше, але якісно. Чи не так?
Сама назва "Стромболі", аж ніяк не пов'язана з характеристиками страви. Це також назва одного італійського острова з діючим вулканом, а ще, славетного фільму з Інгрід Бергман, який з'явився в той же час, що і страва, з гучним скандалом навколо любовної пригоди вищезгаданої актриси, тоді одруженої, та режисера фільму, відомого Росселіні, також одруженого. Пристрасті таки вулканічні. І що саме стало в основі назви цього завиванця, невідомо. Відомо лиш, що вигадали таку рулетну піцу, швидше за все, в штаті Філадельфія. А в якому місті і хто саме, є надто багато версій, щоб про них тут писати. Дуже часто, зустрічається стромболі, зберігаючи назву, у вигляді кальцоне. Хоч автентично, стромболі має вигляд рулету. Тісто з начинкою можна скручувати, як налисник і тоді запікати, або ж заплести, як показано в цьому рецепті. Обидві версії правильні і це лиш справа особистих вподобань. Я не надто люблю тісто в середині начинки тому, одразу ж вибрала для себе спосіб заплітання. Щодо випікання стромболі, то все досить просто. Тісто таке ж як для звичайної піци. А от випікати потрібно дещо довше й в духовці не так гарячій, як для класичної піци. Адже потрібно пам'ятати про товщину й про те, що все має як слід пропектись.
Кальцоне (дослівно з італійської "панчоха") - це закрита піца родом з Неаполя й найбіль поширена в центральних та південних регіонах Італії. Хоч по всій Італії також, в піцеріях завжди можна знайти в меню кальцоне, як і відкриту піцу. Практично в кожній піцерії буде на вибір 1-2 види кальцоне. В деяких регіонах кальцоне можна зустріти під іншими назвами, але суть страви залишається тією ж, з невеликими відмінностями, як панцертотті з Апулії чи куддуруні з Сицилії. Пропоную Вашій увазі кальцоне з однією з класичних начинок, а саме з салямі, рікоттою та моцареллою. Для цього рецепту я використовувала домашню рікотту. І вийшло просто чудово! Хоч в італійських піцеріях кальцоне випікають в тих самих печах і при тих самих температурах, що й відкриту піцу, в домашніх умовах раджу температуру випікання дещо знизити. А саме випікати при 220 ᵒС (відкриту піцу рекомендую випікати при найвищій можливій температурі Вашої духовки) з огляду на начинку, щоб вона встигла пропектись. Дуже важливо при випіканні кальцоне, це добре защіпати краї, якщо вони не склеяться разом і будуть щілини, сирна начинка буде витікати. Це дещо попсує естетичне і смакове задоволення від страви. Я перестраховуюсь за допомогою яйця. Італійці ж далеко не завжди використовують яйце для змащування країв, але мені так спокійніше і страви це не псує. А от поверхню яйцем змащувати не потрібно. Слід пам'ятати, що це італійське кальцоне, а не слов'янський пиріжок. Виблискувати рум'янцем воно не повинно. Якщо будете використовувати рікотту магазинну, тоді, перед додаванням до начинки її слід добре відтиснути у марлі, щоб видалити зайву вологу, яка потенційно могла б розмочити тісто під начинкою і тоді низ не був би таким хрустким. При бажанні, замість салямі можна використовувати улюблену шинку.
Про італійську великодню піцу Італійська рустикальна великодня піца - це ніщо інше, як велика кількість сиру з салямі та яйцями запечені разом в тісті для піци. Написати, що це смачно - майже нічого не написати. Така великодня піца відмінно смакує одразу, й наступного дня, при розігріванні в духовці не менш смачно! І хоч про великодню піцу я знала давно, рецептів її є не так вже й багато. Рецепти італійської великодньої піци відрізняються здебільшого тістом, а щодо начинки, то вона дуже подібна у всіх рецептах, які мені довелось знайти в друкованих та інтернет-виданнях. На жаль, я не знайшла нічого про історію цієї страви, лиш те, що наявність у складі яєць промовляє про відношення піци до Великодня. Дехто, окрім сирих яєць у начинці, кладе чищені варені яйця всередину, що гарно виглядає при нарізанні. А щодо тіста для піци, то зустрічаються версії здобні й прісні, я ж вирішила зробити цю великодню піцу прісною, використавши свій улюблений, давній рецепт основного тіста для піци тривалої ферментації. Вийшло неймовірно! Про сир В рецепті великодньої піци використовується 3 види сиру: рікотта, якої найбільше, моцарелла та Грана Падано чи Пармезан. Щодо рікотти, то я використовувала свою домашню псевдорікотту. Так можна зробити, добре її відцідивши. Моцарелла у мене тверда, українська. Я не раджу використовувати м'яку моцареллу кульками, вона надто волога, а у начинці цієї піци і так вже більш ніж достатньо вологи. Ну й останній сир - Грана Падано. В ідеалі використати оригінал, та насправді, можна замінити його будь-яким твердим, зрілим сиром. Є чимало українських аналогів, які, щоправда, мають геть іншу якість. Якщо з іншими європейськими сирами, що роблять в Україні не так сумно, як камамбер, та ж моцарелла, знаю навіть відмінний український чедер, а от твердий сир на зразок Пармезану, задовільної якості знайти важко... Про салямі Звісно, італійська салямі - це ідеальний варіант для піци, але можна використати й вітчизняну. АЛЕ!! Вона має бути натурально в'ялена. Це не якийсь там сервелат чи рожева, подібна до московської, ковбаса. На щастя, зараз чимало крафтових ковбасних виробів. Тобто шукаєте салямі тривалого в'ялення, власне вона має той неповторний смак та аромат, що у цій італійській піці так доречні. Про яйця І щодо яєць для змащування. Коли поверхня невелика, мені завжди шкода цілого яйця, ну що потім з рештою робити? Не люблю я марнувати продукти. І тут ідеальним є перепелине яйце. Оскільки моя менша донька їх дуже любить і це чудовий та корисний додаток до салатів, у холодильнику в мене вони є майже завжди. Тому його і використала, й одного яйця якраз вистачає, щоб щедро змастити поверхню італійської віеликодньої піци. Ну здається все. Загалом, у процесі приготування італійської великодньої піци нема нічого складного. В роз'ємній формі все вкрай просто. А вже як все зробили, поласували й залишилось ще, розігрійте її в духовці, буде не менш смачна ніж першого дня! Перевірено на собі:-). Приготування італійської великодньої піци