Тісто зроблене по рецепту Марти Сюарт з книги : " Кулінарна Школа Марти Стюарт: уроки та рецепти для домашніх кулінарів " ("Martha's Stewart Cooking School: Lessons and Recipes for the Home Cook"). Це шпинатне тісто для пасти має ніжний смак і звабливий яскравий колір. Діти будуть у захваті, та й дорослі теж! З ним працювати легше ніж з класичним тістом для пасти. Воно дещо м'якше і більш податливе для вимішування. Є лиш один нюанс, мені знадобилось більше борошна ніж було вказано в рецепті. Хоч шпинат був дуже добре віджатий, тісто було геть м'яке і клеїлось до рук, чого абсолютно не повинно бути у випадку з тістом для пасти. Тому, орієнтуйтесь на консистенцію. В рецепті я вписала оригінальні пропорції, а в дужках написала скільки борошна я використала. Можна використовувати заморожений шпинат замість свіжого, беручи половину по вазі вказаній в рецепті, головне як один так і інший добре віджати.
Рецепт цієї лазаньї повстав дуже спонтанно. Після цілого дня приготування домашніх ковбас та копченостей (зазвичай ми з чоловіком це робимо раз у пів року, восени та навесні), так хотілось чогось не м'ясного. (Коли вже другий день тільки м'ясом і займаєшся, попри неймовірний аромат копчених виробів дома та відмінний смак домашніх ковбас, шинок, бекону, тощо, дуже швидко приходить момент коли вже дивитись не можеш на них). І от така лазанья зі шпинатом, домашнім сиром та бринзою - це те, "що лікар приписав". А для зайнятих господинь - це взагалі благословення, оскільки її дуже швидко готувати, це поживно і підходить для всієї сім'ї. А ще, її виходить доволі багато й можна лазанью зі шпинатом заморожувати без втрати якості й насолоджуватись домашньою їжею за лічені хвилини у ще один день. Нам вона смакувала так, що з радістю її їли навіть на сніданок. Я б сказала у цієї лазаньї зі шпинатом, домашнім сиром та бринзою універсальний смак та консистенція і підходить вона для будь-якої трапези. А ще можна легко видозмінювати рецепт, про що більше у продовжені передмови до рецепта. При бажанні, таку лазанью зі шпинатом можна приготувати лише з одним видом сиру, домашнім. Але тоді, потрібно начинку та соус добре підсолити, оскільки із самим домашнім сиром лазанья може здатись надто прісною. Я завжди надаю перевагу додаванню хоч невеликої кількості бринзи до несолодких страв з домашнім сиром. Сиру Грана Падано можна взагалі не додавати й ним не посипати. Можна замінити його будь-яким напівтвердим дрібно тертим сиром, але з Грана Падано краща консистенція соусу та й більш рум'яна та якісніша шкірочка зверху, не кажучи про особливий аромат страви. А ще можна готувати страву не лише зі шпинатом, а й і з відвареною, дрібно різаною капустою броколі. Використання панірувальних сухарів створює на поверхні лазаньї зі шпинатом неймовірно апетитну шкірочку. Можна використовувати їх й при інших запіканках. Якщо будете заморожувати частину лазаньї, її потрібно спочатку повністю остудити, далі загорнути у фольгу і потім у харчову плівку. Я одразу заморожую подібні запіканки у формі в якій вони запікаються, оскільки маю вдосталь місця в морозильній камері. Потім розморожую на полиці холодильника, далі вставляю у холодну духовку і включаю розігрів. За 20 пасивних хвилин очікування, в які роблю салат або займаюсь іншими справами, повноцінна сімейна трапеза готова. Якщо місця в морозильній камері в обмаль, після вистигання, лазанья зі шпинатом та домашнім сиром дуже добре тримає форму і її легко можна перекласти в іншу місткість для зберігання. А можна, після вистигання, порізати лазанью на порції й заморожувати кожну порцію окремо. Як Вам зручно. А якщо у Вас є час та бажання, можна приготувати свіжі листи для лазаньї зі стандартного макаронного тіста. Рецепт його Ви знайдете у статті "Як робити макарони дома".
Смачна та соковита лазанья з неймовірним сирним смаком приготовлена по рецепту Марти Стюарт з книги: : " Кулінарна Школа Марти Стюарт: уроки та рецепти для домашніх кулінарів " ("Martha's Stewart Cooking School: Lessons and Recipes for the Home Cook").. Завдяки томатному соусу, шпинатному тісту для пасти та сиру, можна навіть переконати себе, що страва дуже корисна!:-) В приготуванні все дуже просто, головне приготувати наперед тісто, щоб воно відпочило перед розкатуванням. При бажанні, рікотту можна замінити домашнім сиром, або як і я, використовувати домашню рікотту. Як її приготувати, дивіться ТУТ. З залишків соусу можна приготувати повноцінну пасту з томатним соусом, при бажанні додавши порізані оливки, каперси, подрібнені анчоуси чи тунця у власному соку. Щодо залишків шпинатного тіста, Вам потрібна буде лише половина партії, можна приготувати наприклад домашні равіолі або порізати пласти тіста на довгі макаронні вироби як тальятелле чи паппарделле. Готові, розкачані та порізані, відповідно до потреб подальшого приготування, макаронні вироби, можна заморожувати. Розпочинати готувати їх можна без розморожування.
Лазанья – це одна з тих страв яка актуальна у будь-яку пору року, лиш начинка змінюється в залежності від сезону. І аби страва була вдала, важливе значення має правильний посуд. В ідеалі – це має бути прямокутна форма з товстої кераміки (у мене 26х20 см), в якій тепло помірно проникає у страву та рівномірно розподіляється під час приготування. Й сьогодні я Вам хочу розповісти про виробника кераміки, який повільно але впевнено здобув моє абсолютне захоплення. Це «Декор-Кераміка», сімейне підприємство з виготовлення порцелянового посуду з моєї рідної Хмельницької області. Посуд виготовляється методом лиття, вручну, вручну вона також розмальовується та глазурується. Власник виробництва живе своєю справою й особисто займається геть усім найважливішим: від приготування маси для посуду аж по розробку дизайну та контроль за його втіленням. І це відчувається у кожній тарілці, формі чи горнятку. Усе досконале, таке приємне на дотик, солідно важке у руках й дуже стійке. Доки дійшло до нашої співпраці, я мала можливість тестувати посуд, випробовувати в дії. І це не лише гарно, а й практично. Адже до посуду при запіканні нічого не пригоряє. Крім того, я спокійна за свою родину, бо посуд "Декор-Кераміка"повністю сертифікований, не містить в собі шкідливих речовин, таких як свинець чи камідь, тощо. І це все за так приємними цінами, що Вас вони точно здивують! І саме цей посуд Ви бачите на фото й у прямокутній формі я запікала смачну та духмяну лазанью з культивованих грибів (вирощених на фермах, а не у лісі). А щодо нюансів приготування лазаньї, читайте усе в продовженні передмови до рецепта. Для цієї лазаньї у якості начинки я вибрала культивовані гриби, оскільки ми в сім’ї майже не споживаємо лісових грибів. Я на них не знаюсь, вони потенційно небезпечні, тому свою жагу до приготування чогось з грибами, за незначними винятками, втамовую з безпечними культивованими грибами. Аби смак страви був багатшим, я взяла кілька видів грибів: шиїтаке, ерінге та королівські печериці. Можна готувати лазанью лише зі звичайними печерицями. А можна використати і бланшовані лісові гриби. Зверніть увагу, сухі листи для лазаньї не потрібно попередньо відварювати. У соусі та грибах достатньо вологи. В кінці приготування вони будуть ідеальної консистенції. Відварювання листів для лазаньї не лише займає час, воно несе ризик того, що макаронний виріб в кінці приготування буде надто м’яким. При бажанні, гриби можна обсмажити з копченим беконом. Тоді смак буде ще багатшим. Для цього слід спочатку на олії з маслом обсмажити бекон, витопити з нього якомога більше жиру і лиш тоді додавати цибулю та гриби.
Ніжний баклажан та кабачок і ароматний соус - все це в соковитій, ситній італійській лазаньї. Як звучить, так і виглядає: романтично. До цього келих охолодженого білого сухого вина і романтична вечеря готова. На замовлення моїх, закоханих в Італію, як і я, подруг, рецепт чогось особливого, італійського ... :-) Згідна, що потрібно трохи повозитися, але хіба особливий випадок або вечір не варті того?