ПРО МАФФІНИ. ІСТОРІЯ ТА ПОХОДЖЕННЯ Попри те, що маффіни у наш час передусім асоціюються з американською кухнею, і не дарма, насправді виникли вони в Британії і це була скоріш хлібна випічка, аніж десертна. Про це нагадують зрештою й англійські маффіни, котрі є скоріш булочками, що печуться на сковорідці, аніж маффінами у сучасному розумінні слова. Й такими їх завезли переселенці з туманного Альбіону до американських берегів. Тривалий час маффіни були такими собі порційними хлібцями, аж до кінця XVIII ст., до відкриття карбонату калію з попелу, аналога розпушувача в ті часи. Ще до відкриття соди. І це був той переломний момент, коли для того, щоб процес був ще швидшим, дріжджі замінили нововідкритим розпушувачем минулих століть. Згодом додали ще й здоби трішки у ту випічку. Так і з’явились американські маффіни, котрі й досі є в несолодкій версії, але все ж, найпопулярніші таки солодкі їх варіанти. А стараннями американських харчових концернів, що зацікавлені були у створенні швидких сумішей для випічки, у 50-х роках XX ст. стався справжній бум на маффіни як такі. Напрацювались відповідні маркетингові стратегії, маффіни стали популярним та зручним доповленням до кави. Американські домогосподарки, в накрохмалених фартушках, масово пекли своїм запрацьованим чоловікам та червонощоким дітям маффіни з готових сумішей з різними додатками, маючи ще час попліткувати з сусідками. Й попри те, що у наш час, маффіни, як і ці бананові з шоколадом, практично є повноцінною десертною випічкою, досі, в офіційній пекарській класифікації США вони належать до «швидких хлібів» (quick breads). Ще одне цікаве явище американської кухні. (Всім слід перестати зводити її лиш до фастфуду, ця кухня дуже цікава та багатогранна). Якщо любите історію кулінарії, історії страв, читайте більше в моїй третій кулінарній книзі «Класика з історією» про класичні рецепти світової кухні та їх історії. ПРО БАНАНОВІ МАФФІНИ З ШОКОЛАДОМ Щодо цих бананових маффінів з шоколадом, то пекти їх вкрай просто та швидко. Все зводиться до формули: змішав, змішав та спік. Вони смачні, дуже ароматні, в міру солодкі, а ще, це прекрасний спосіб використати залежані банани. Й ці маффіни точно не гірші за маффіни Томаса Келлера зі штрейзелем, з якими таки більше забави. Тож печіть і нехай смаколики приносять Вам радість. ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ МАФФІНІВ З БАНАНАМИ Приготування мафінів не є складне. Тут не потрібно нічого збивати до стійких піків чи побіління, не потрібно заморочуватись з великим переліком етапів. Все просто. Спочатку збиваються вологі інгредієнти і то стільки, аби вони лиш добре змішались. А потім, додаються попередньо змішані сухі. Й навіть зі змащуванням та миття форм можна не бавитись, бо існують папільйотки, паперові форми-обгортки маффінів, які вистачить лиш розкласти у форми. І все. При бажанні, маффіни можна пекти без шоколаду зовсім, або ж замінити його улюбленими горіхами чи сухофруктами у такій же ж кількості по вазі. До речі, щоб зробити бананові маффіни ще більш десертними, можна після часткового вистигання, посипати їх цукровою пудрою змішаною з корицею. ПРИГОТУВАННЯ БАНАНОВИХ МАФФІНІВ
Напрочуд вдалі мафіни з легким посмаком кукурудзяної крупи, сиру та шпинату й приємною консистенцією. Такі вологі, смачні та прості у приготуванні. Ці мафіни можуть бути як сніданком, так і перекусом в дорозі чи бути основною стравою у шкільному чи робочому ланч-боксі. Якщо є охота, можна їх урізноманітнювати: замість шпинату додати солодкий перець (якщо любите), кукурудзу або зелений горошок. Сир взагалі може бути будь-яким, а можна зробити ну дуже екстравагантні мафіни: з блакитним сиром та кубиками груші. Головне зберігати пропорції додатків та тіста й політ фантазії може бути дуже стрімким! Мафіни з кукурудзяною крупою та шпинатом можна заморожувати. Після вистигання, ту частину мафінів, що залишились і хочете заморозити, загорнути у фольгу, я пакую одразу по кілька штук, й покласти у пакетик. Так заморожувати. А розморожувати на полиці холодильника. Перед вживанням підігріти в духовці при 180 ᵒС. Ці мафіни смачні й холодними, але після заморожування краще їх освіжити таким чином. Загалом у приготуванні мафінів нема нічого складного. Все доволі стандартно, але потрібно дотримуватись поетапності приготування. Для полегшення собі життя, такі мафіни можна пекти в спеціальних папільйотках. Тоді не треба змащувати форму. Але я особисто, несолодкі мафіни не сприймаю в них.
Прекрасні не солодкі, практично омлетні маффіни до сніданку з пухкою консистенцію та насиченим смаком сиру. Готувати їх дуже просто і швидко, потім лиш потрібно почекати трішки поки спечуться. В робочі дні, можна приготувати всі інгредієнти крім білків завчасно, а рано лиш збити білки і додати решту інгредієнтів. Розкласти по змащених рослинною олієї формах, поставити їх в духовку і піти робити свої ранкові справи, поки сніданок готується. Ідею приготування таких маффінів на білках я підгледіла на сайтах, що спеціалізуються на спортивному харчуванні. Як відомо, люди які переймаються виглядом своїх м'язів, час від часу перебувають на так званій "сушці", тобто їдять переважно білкові продукти. Знаю навіть деяких осіб, які на такій дієті перебувають більшу частину часу. Я противник будь-яких радикальних обмежень в харчуванні, але білкові рецепти збираю по тій простій причині, що не рідко у мене в холодильнику нагромаджується чимала їх кількість. Особливо після Великодня та в літній період, коли активно готую домашнє морозиво для своїх рідних. І не завжди хочеться чогось солодкого. А з таким рецептом, один сніданок і 10 білків як не було:-). Хоч ідея була не моя, рецептуру я склала з нуля і виходячи з мого досвіду, додала до білків крохмаль. Завдяки ньому і сиру в складі, маффіни, після випікання, не опустились так, як могли б вироби з білків. Крохмаль не відчувається в тісті, його там небагато, але він суттєво впливає на консистенцію. Тому не оминайте його, намагаючись зробити страву зовсім білковою.
Ці овочево-сирні мафіни або вежі, сама дотепер вагаюсь як їх краще називати, з картоплі, цвітної капусти та сиру, дуже смачні як гарячими (важко зупинитись на одному й не поїсти принаймні половину приготовленого одразу з духовки), так і холодними. А зі сметаною вони створюють дует від якого неможливо відмовитись навіть після вечері. Так я і пекла ці мафіни, щоб наступного дня спакувати їх старшій донці до ланч-боксу для шкільного обіду. Важко було, щоб не перетворити дегустування на об'їдання на ніч:-). У будь-якому разі, готувати їх дуже просто, це смачно та й корисно. Й однозначно здоровіше за всілякі сухарики та батончики які часто діти купують в школі, коли батьки дають гроші, щоб "купив собі щось поїсти". Крім того, такі мафіни зручні й для сніданку. Швидко все змішали, а вони печуться, доки ви займаєтесь ранковими справами. Такі мафіни можна по суті пекти з будь-якими не надто соковитими овочами. Картоплю я все ж би радила залишити в їх основі, оскільки борошна в них зовсім мало і крохмаль в картоплі додатково допомагає тримати все разом, додаючи ситності страві. А от цвітну капусту можна замінити броколі, тертим і відтиснутим кабачком чи навіть дрібно тертою морквою. Просто потрібно брати ідентичну кількість вибраного овоча по вазі.
Маффіни - це ще одна культова випічка, так популярна в Америці. Хотілося спробувати які вони за рецептом американського перфекціоніста. Вибір впав на бананові, оскільки також, саме в тих краях придумали бананові хлібці. І скажу я Вам, мені ці маффіни подобаються більше, ніж будь-який банановий хліб, який пробувала до цієї пори. У приготуванні все не складно, але як завжди у Келлера, без особливих проблем бути не може :-) Починайте готувати маффіни за добу до того, як бажаєте отримати ці маффіни. І це вже якесь правило виходить з цією книгою. Знову у Келлера зазначено вихід виробів 6 маффінів, а у мене вийшло 12 нормальних, не малих бананових маффінів. Чи то помилка в книзі, чи то у нього гігантські мафіни :-) Одним словом, американський розмір у всьому.