ПРО МОЛОДУ КАРТОПЛЮ ПО-СКАНДИНАВСЬКИПодібні рецепти приготування молодої картоплі, з невеликими відмінностями, зустрічаються в книгах про шведську кухню, фінську кухню і навіть норвезьку. Подібну картоплю я пробувала і в Данії, під час сімейної подорожі. Тому і назвала я її скандинавською, бо неможливо приписати її лиш до однієї з цих країн спокою та мінімалізму. Ледь солодкава, ніжна молода картопля з ароматним рум’яним маслом, з його запаморочливим горіховим ароматом, з хрумкими додатками та свіжим кропом. Це так просто і так смачно! А якщо до такої картоплі ще додати шматочки соленого чи копченого лосося, чи скумбрії гарячого копчення або ж навіть підрум’яненого бекону чи шинки, - така картопля одразу стає комплексним салатом. Тож готуйте, експериментуйте поки сезон!ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ МОЛОДОЇ КАРТОПЛІ ПО-СКАНДИНАВСЬКИДля приготування цієї картоплі потрібно використовувати якісне, цільне масло. Ніякого топленого гхі, котре позбавлене молочних білків (так мов би вони були шкідливими, окрім тих, у кого дійсно медично підтверджена не толеранція лактози) та аромату. Адже тут масло рум’яниться доти, доки ті молочні білки осядуть на дно і почнуть красиво рум’янитись і набувати глибокого аромату. І ці ароматні частинки тут у головній ролі. Лиш не відходьте від масла, воно дійсно швидко горить і аромат буде вже не горіховим, а паленим й смак стане гірким. Щодо картоплі, то бажано обирати дрібну чи середню картоплю і не різати та не чистити її, лиш добре помити. Навіть не надто терти. Тоді така молода картопля має найбільше смаку. ПРИГОТУВАННЯ МОЛОДОЇ КАРТОПЛІ ПО-СКАНДИНАВСЬКИ:
Такий салат з печінкою та картоплею у мене повстав випадково. У мене було 150 грамів печінки, які потрібно було використати. Для окремої страви з печінки замало, а для яскравого салату в сам раз. І мені та моїм домашнім він так сподобався, що я вирішила віднести його до святкових, хоч всі інгредієнти в ньому дуже прості. Хрустка картопля, яку, якщо не хочете смажити, можна запекти, соковита печінка та підрум'янені печериці, солодкава цибуля й яскравий кріп так вдало поєднуються з кисло-солодкою, виразно гірчичною заправкою. При бажанні, салат можна перемішувати вже за столом, або накладати кожному по трішки усього і вже кожен на свої тарілці перемішає. Не раджу все змішувати одразу перед подачею, адже такий спосіб викладання інгредієнтів у салаті дуже ефектний та святковий. Як я і написала, картоплю для салату можна не смажити, а запекти. Для цього після відварювання її слід щедро змастити олією, розкласти в один шар у жаротривкому посуді й запекти у духовці розігрітій до 220ᵒС. Картоплю можна відварити до напівготовності завчасно. Й завчасно можна посмажити печериці, цибулю й навіть печінку. Потім просто все, на сухій сковорідці, на сильному вогні, швидко підігріти. При бажанні, замість маринованих огірків можна використати квашені або свіжі. І ті й інші туди підходять. А якщо хочеться ще більш урізноманітнити салат, можна використати зернисту гірчицю, замість звичайної. І дуже важливо! Не пересмажте печінки. Вона має бути рожева всередині! Не сіра! Смажити швидко й не довго.
Черговий рецепт від дружини брата мого чоловіка. Такі пікулі з великих, насіннєвих огірків, як називала їх моя бабуся, швагрова робить кожного року. Свекор, для якого віддушиною є можливість попрацювати на своїй невеликій грядці, щороку має чимало огірків які потім потрібно переробляти. А у всіх хто має свої огірки, нехай і не багато, завжди має й ті великі, які сховались під листям і переросли. Їх ніхто не хоче їсти й викидати їх також шкода. Навіть у мене з моїх 4-х кущів огірків на клумбі, час від часу назбирується перерісших огірків на кілька банок пікулів. Такі кисло-солодкі, дещо пряні пікулі - це чудовий спосіб цікаво використати ті огірки. Робити такі пікулі дуже просто і практично не можливо зіпсувати:-). При бажанні, в кожну банку можна покласти і по свіжому чи сушеному перчику чілі. Тоді вони будуть ще й пікантними. Кількість огірків, що потрібна для страви, я не вказувала. Скільки буде. Головне, це правильні пропорції маринаду. Зазначеної кількості маринаду вистачає приблизно на дві літрові банки. Огірки можна розкладати в 0,5 л, 0,75 л чи 1 л банки. В залежності від довжини огірків. Кількість решти інгредієнтів не обов'язково зменшувати чи збільшувати відповідно до розміру банок. Якщо у Вас залишиться маринад, його можна злити в банку, закрити кришкою і потім використати при наступому консервуванні, доливаючи його до свіжого і доводячи до кипіння.
Я собі просто не уявляю польського великоднього столу без цього соусу. Вже й українського великоднього столу собі не уявляю без нього, адже спробувавши перший раз татарський соус у свекрухи, внесла його й до свого кулінарного репертуару. А до великоднього столу він просто незамінний! І проблема з чим з'їсти крашанку, яку за традицією, освячену в церкві, обов'язково і в першу чергу, має з'їсти кожен. Зварені напередодні яйця в круту, самі по собі, страва далека від особливих. Але з татарським соусом, цей такий важливий символ Великодня, стає таким смачним та бажаним! Тому рекомендую! Загалом, класичну версію цього соусу називають соус тартар і в ній рідко зустрічаються мариновані печериці й практично завжди є зелень, петрушка або естрагон. Це поширена польська версія соусу під назвою татарський соус. Крім того, в татарському соусі можна маринувати малосольного оселедця. Лиш філетувати та порізати рибу на порційні шматки. Далі скласти в банку з соусом та маринувати 2-3 доби. Подавати разом з соусом. Такий соус ідеально підходить до яєць та риби.
Цей малосольний оселедець в кисло-солодкому маринаді з маринованими огірками та цибулею настільки смачний, що в нашій сімейній ієрархії маринованих оселедців, він навіть посунув місцем недавнього фаворита - польського оселедця в сметані. Це щось середнє між просто маринованим оселедцем в дуже смачному соусі та салатом з оселедця. Хрусткі невеликі мариновані огірки, трішки більші ніж корнішони, та велика кількість цибулі, яка маринується разом з оселедцем, додають особливої принади страві. І при цьому, все так по-дитячому просто в приготуванні! Цей оселедець можна подати як до святкового столу, так і до буденного як додаток до простої печеної в лушпинні картоплі. А до картоплі печеної в солі чи картоплі печеної в житньому борошні - це буде взагалі надзвичайно вдало та смачно. Найкращим оселедець стає на 2-3-тю добу. Він тоді добре промариновується, цибуля набирає потрібної кислинки й усе гармонійно поєднується. Тому завчасно плануйте приготування, щоб риба встигла промаринуватись. А загалом, оселедець в кисло-солодкому соусі може стояти в холодильнику до 2-х тижнів. Після першого тижня він стає дещо жорсткішим, під впливом кислоти в маринаді, але він не менш смачний. Для цього кисло-солодкого маринаду краще використовувати магазинний кетчуп. З ним консистенція маринаду буде одноріднішою. При бажанні, якщо любите аромат нерафінованої соняшникової олії, можете використати її, вона додасть цікавий аромат як оселедцям, так і цибулі.
ПРО САЛАТ ЛІСОРУБАЦей польський салат, котрий вже встиг стати сучасною класикою, недарма має таку промовисту назву. Він ситний, насичений, щедрий на смаки та текстури, він нагадує страву, яка здатна нагодувати після довгого дня на свіжому повітрі. У ньому поєднується соковита підсмажена курка, ароматний хрумкий бекон, свіжість салату айсберг та помідорів, пікантність маринованих огірків і ніжність сиру. Особливу роль відіграють грінки, що вбирають у себе частину соусу, залишаючись водночас приємно хрумкими. І заправка тут не просто доповнення, а елемент, що об’єднує всі складові: легка кислинка маринаду, кремовість сметани та насиченість майонезу з кетчупом створюють знайомий, але водночас дуже гармонійний смак, який вдало поєднує всі інгредієнти у смачному салаті. Сама ж назва «Салат лісоруба» або ж “Sałatka Drwala” є типовим прикладом кулінарного маркетингу: вона одразу натякає на щось поживне, калорійне й «чоловіче», страву, яка добре насичує. Подібні назви в польській кухні часто використовуються для опису страв із великою кількістю м’яса, бекону, сиру та майонезних соусів. Та важливу роль у популяризації цієї назви відіграли також масова культура та фастфуд. У Польщі добре відомий бургер “Drwala”, який сезонно пропонує McDonald's. Саме він закріпив асоціацію слова «drwal» із насиченою, багатокомпонентною їжею. Після цього подібні за складом салати почали отримувати таку ж назву, хоча вони й не мають прямого зв’язку з бургером. Так чи інакше, цей смачний та ситний салат вартий уваги й він однаково добре пасуватиме як до святкового столу, так і до ситного сімейного обіду.ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ТА ПОРАДИ ЯК ПРИГОТУВАТИ САЛАТ ЛІСОРУБАДля найкращого результату важливо правильно приготувати кожен компонент окремо. Куряче філе варто обсмажувати на добре розігрітій сковорідці, не перевантажуючи її, щоб м’ясо саме підрум’янилось, а не тушкувалось. Так воно залишиться соковитим всередині й матиме приємну рум’яну скоринку.Бекон слід смажити без додавання жиру, на середньому вогні, даючи йому поступово витопити власний жир і стати хрумким. Обов’язково перекладіть його на паперовий рушник аби позбутись зайвого жиру і зберегти текстуру.Грінки найкраще готувати саме у жирі, що залишився після бекону. Це додасть їм особливого аромату та глибини смаку. Водночас важливо не пересушити їх, щоб вони залишались хрумкими зовні, але не надто твердими.Щодо заправки, то не ігноруйте маринад з огірків. Саме він додає характерної пікантної нотки, яка «оживляє» весь салат, а також робить саму заправку легшою. Перед додаванням обов’язково скуштуйте соус і за потреби відрегулюйте баланс солі та кислинки.І нарешті, збирайте салат безпосередньо перед подачею. Так листя салату залишиться свіжим та хрумким, грінки не розмокнуть, а всі текстури збережуть свою виразність. ЯК ПРИГОТУВАТИ САЛАТ ЛІСОРУБА?ІНГРЕДІЄНТИ ДЛЯ САЛАТУ ЛІСОРУБА:
Не складно у приготуванні, не банально, смачно, ще й соусу багато для поливання гарніру. Впевнена, що курка в соусі з маринованими огірками Вас здивує, хоч може і звучить це дивно. А прийшло натхнення приготувати так курку з польської кухні. Моя свекруха інколи робить зрази й в м'ясо загортає смужки бекону і мариновані огірки. Для мене це раніше було дивиною, але смак м'яса настільки цікавий, що захотілось і далі експериментувати і я зробила страву, можна сказати у своєму стилі:-). Хто зі мною довго готує, той знає:-). Тож пропоную Вашій увазі рецепт дуже ніжної курочки, запеченої у густому соусі з маринованими огірками та вершками. Страва, яку не складно готувати у будні. Якийсь простий гарнір до неї, як картопляне пюре, відварена гречка, пшоно чи булгур й цікава та пам'ятна страва на вашому столі. Щодо маринованих огірків, я використовувала свої домашні, універсальні мариновані огірки з кулінарної книги "Знаю, що споживаю". При бажанні, любителі виразних смаків, можуть спробувати замінити половину маринованих огірків, справжніми корнішонами за рецептом теж з книги. Хто не знає, справжні корнішони відрізняються від класичних маринованих огірків не лише розміром, а й різким оцтовим маринадом. В Європі та в США то взагалі звична справа. Повністю з корнішонами готувати я б не рекомендувала, буде надто різко, а от половинку замінити можна. І щодо курки. Не обов'язково брати по 2 стегенця і 2 гомілки, можна використати лише стегна або лише гомілки, а можна і грудки курячі. Тобто те, що маєте. Приготування від цього не змінюється. Увага! Вкрай важливо використовувати вершки правильної жирності. Меншої жирності вершки просто згорнуться, візьмуться грудками й надто розрідять страву. Саме відповідна жирність вершків дає як результат густий, однорідно-вершковий, соус.