Трохи менше року тому, в Дубаї, в готелі в якому ми зупинилися, я спробувала гратен з фенхеля. Я як людина, яка не розуміла італійську пристрасть до цього овочу, поставилася скептично до задоволеного виразу обличчя чоловіка, який з таким апетитом наминав той гратен. Але попробувши, я сама розтанула! Потім були спроби, читання, експерименти. І ось до чого я дійшла! Такий гратен я готова їсти на сніданок, обід і вечерю, ну принаймні, тиждень під ряд! Той дубайський гратен був без грибів, але гриби так красиво зливаються з легким анісовим ароматом фенхеля! І ще одне, аромат фенхелю стає менш нав'язливим після швидкого його обварювання в киплячій воді. Вся різкість пропадає. І про гратени. Відкрию Вам секрет: гратен не терпить поспіху. Як для таких розмірів, потрібно запікати його довго і болісно (вдихати такі аромати і не скушктувати). Тоді вершки з молоком випаровуються, а концентрація молочного, дещо сирного смаку, залишається в овочах. Це правило для всіх гратенів! Будь-то з картоплі, моркви або цвітної капусти ...