Мій особливий рецепт печені з курки в пиві вперше з'явився на сторінках українського листопадового випуску журналу "Лиза. Приятного аппетита". А тепер ділюся рецептом і з Вами. Така печеня з курки в пиві - це те що потрібно, щоб зігрітися холодним днем і насолодитися почуттям домашнього комфорту, яке дарують страви приготовлені з душею, на повну. Крім того, приготування печені не вимагає багато сил і часу, так як після того, як все вже у каструлі, можна забути про печеню на деякий час і зайнятися улюбленою справою, поки страва ніжно побулькує на плиті. Навіть гарнір не потрібно готувати окремо. А мені, як любителю картоплі, навіть важко відповісти, що смачніше: м'ясо курки в пиві чи ніжна картопля, просочена ароматом м'яса, грибів і спецій ... Пиво є відмінною рідиною для приготування страв, воно додасть особливий присмак і глибину смаку як м'ясним, так і рибним стравам. Вибираючи пиво для печені, використовуйте те, що м'яке на смак, в якому не відчувається гірчинка, інакше вона обов'язково потрапить в страву і не всім це може сподобається. Не ігноруйте стадію "відпочинку" м'яса. Навіть якщо воно тушкується, а не запікається чи смажиться, - це не менш важливо для соковитості м'яса і повноти смаку страви. При бажанні, печериці можна замінити будь-якими лісовими грибами (враховуючи, що деякі з них слід відварювати перед додаванням в страви). Тоді аромат печені з курки в пиві буде ще цікавішим і інтенсивнішим. Таку печеню з курки в пиві можна спокійно подавати і дітям. Весь алкоголь, в процесі тривалого приготування страви, випаровується.
Про запіканку з квашеної капусти, рису та м'яса Ця запіканка для мене відкриття в угорській кухні. Зізнаюсь, я доволі байдужа до перкельтів, гуляшів та бограчів, а от ця запіканка з кислинкою, це любов з першої проби. Це казково смачно й дуже ситно. А ще, її виходить дуже багато і запіканка відмінно заморожується. А після розморожування та повторного розігрівання, на відміну від картопляних запіканок, ця запіканка з квашеної капусти, м'яса та рису, не менш смачна аніж в день приготування. І на жаль, не можу написати багато про неї, оскільки не змогла знайти жодного опису цієї чудової страви на зрозумілій мені мові. Одного разу я побачила рецепт запіканки з квашеної капусти, рису та м'яса в польському кулінарному журналі, до інтерв'ю з відомою угорською кулінаркою, але опису самої страви не було. А потім рецепт запіканки знайшла й у дуже хорошій книзі угорської кухні на англійській, але теж без опису цієї страви. Саме з цієї книги я й адаптувала рецепт угорської запіканки з квашеної капусти, рису та м'яса. Книга називається "Culinaria Hungary. A Celebration of Food and Tradition" by Anikó Gergely. Ця книга - це найкращий посібник угорської кухні з тих, що мені траплялись. А сама запіканка з квашеної капусти рису та м'яса неймовірна! Про ковбасу з паприкою В рецепті запіканки використовується ковбаса з паприкою. В оригіналі вона має бути угорською. Можна використати пікантну або лагідну. А взагалі, її можна замінити будь якою ковбасою, чи то іспанською чорізо з великою кількістю паприки чи навіть українською копченою ковбасою. Так чи інакше буде дуже смачно! Про заморожування страви Хоч для початку біля цієї запіканки потрібно напрацюватись трохи, оскільки приготування розпочинається з обсмажування та тушкування інгредієнтів по черзі, потім у вас виходить величезна ситна страва, яку можна вдало заморожувати після вистигання. Й вона настільки смачна після розігрівання, що можна сміливо її готувати з запасом і в робочі будні просто діставати з морозильної камери й розігрівати. Про рис для запіканки Не обов'язково відварювати свіжий рис до запіканки. Якщо у вас залишився рис з вечері чи від іншої страви, можна сміливо використати його. Приготування запіканки з квашеної капусти, рису та м'яса
Таку запіканку з баклажанів, можна назвати баклажанною лазаньєю, оскільки пластинки баклажанів викладаються шарами, перекладаються м'ясним фаршем і заливаються соусом, який в процесі запікання пов'язує всі інгредієнти, завдяки чому, її легко різати і накладати і вона не розпадається. За умови, що баклажани добре спеклися. А щоб баклажани були готові, на момент коли соус вже загус і сир підрум'яниться, пластинки овоча потрібно попередньо підпекти на деку, до напівготовності. Тоді, вже в запіканці, баклажан дійде до потрібної консистенції. Якщо цей крок пропустити, баклажани будуть буквально "гумовими", через свою неготовність. Таку запіканку з баклажанів можна готувати і з іншими видами м'яса. Вроджена для союзу з баклажанами баранина, пісна яловичина, і ніжна телятина, також добре впишуться в загальну смакову гаму страви. Що стосується сиру, не рекомендую його міняти. Сулугуні крім того, що добре тягнеться, і дарує не лише дітям, а й дорослим дитячу радість, добре рум'яниться і прекрасно інтегрується з соусом.
Рецепт цієї лазаньї повстав дуже спонтанно. Після цілого дня приготування домашніх ковбас та копченостей (зазвичай ми з чоловіком це робимо раз у пів року, восени та навесні), так хотілось чогось не м'ясного. (Коли вже другий день тільки м'ясом і займаєшся, попри неймовірний аромат копчених виробів дома та відмінний смак домашніх ковбас, шинок, бекону, тощо, дуже швидко приходить момент коли вже дивитись не можеш на них). І от така лазанья зі шпинатом, домашнім сиром та бринзою - це те, "що лікар приписав". А для зайнятих господинь - це взагалі благословення, оскільки її дуже швидко готувати, це поживно і підходить для всієї сім'ї. А ще, її виходить доволі багато й можна лазанью зі шпинатом заморожувати без втрати якості й насолоджуватись домашньою їжею за лічені хвилини у ще один день. Нам вона смакувала так, що з радістю її їли навіть на сніданок. Я б сказала у цієї лазаньї зі шпинатом, домашнім сиром та бринзою універсальний смак та консистенція і підходить вона для будь-якої трапези. А ще можна легко видозмінювати рецепт, про що більше у продовжені передмови до рецепта. При бажанні, таку лазанью зі шпинатом можна приготувати лише з одним видом сиру, домашнім. Але тоді, потрібно начинку та соус добре підсолити, оскільки із самим домашнім сиром лазанья може здатись надто прісною. Я завжди надаю перевагу додаванню хоч невеликої кількості бринзи до несолодких страв з домашнім сиром. Сиру Грана Падано можна взагалі не додавати й ним не посипати. Можна замінити його будь-яким напівтвердим дрібно тертим сиром, але з Грана Падано краща консистенція соусу та й більш рум'яна та якісніша шкірочка зверху, не кажучи про особливий аромат страви. А ще можна готувати страву не лише зі шпинатом, а й і з відвареною, дрібно різаною капустою броколі. Використання панірувальних сухарів створює на поверхні лазаньї зі шпинатом неймовірно апетитну шкірочку. Можна використовувати їх й при інших запіканках. Якщо будете заморожувати частину лазаньї, її потрібно спочатку повністю остудити, далі загорнути у фольгу і потім у харчову плівку. Я одразу заморожую подібні запіканки у формі в якій вони запікаються, оскільки маю вдосталь місця в морозильній камері. Потім розморожую на полиці холодильника, далі вставляю у холодну духовку і включаю розігрів. За 20 пасивних хвилин очікування, в які роблю салат або займаюсь іншими справами, повноцінна сімейна трапеза готова. Якщо місця в морозильній камері в обмаль, після вистигання, лазанья зі шпинатом та домашнім сиром дуже добре тримає форму і її легко можна перекласти в іншу місткість для зберігання. А можна, після вистигання, порізати лазанью на порції й заморожувати кожну порцію окремо. Як Вам зручно. А якщо у Вас є час та бажання, можна приготувати свіжі листи для лазаньї зі стандартного макаронного тіста. Рецепт його Ви знайдете у статті "Як робити макарони дома".
Курка з нутом та чорізо — це ситна страва, яка містить у собі як м'ясо, так і гарнір до нього. А ще це дуже ароматно, завдяки чорізо, та по-іспанськи смачно. І як кожну страву повільного приготування, цю печеню також можна приготувати завчасно, а потім, лиш розігріти перед тим, як подати. Хоч заморожувати її не раджу, адже там є картопля, яка втрачає свою структуру після розморожування. Але печеня виходить такою смачною, що швидко все з'їдається! У цій печені два види гарнірних вуглеводів — нут та картопля. Вперше поєднання нута та картоплі я продегустувала в іспанському косідо, де крім них ще й дрібні макарони є. І це дуже смачно й напрочуд доречно. Такий гарнір точно внесе різноманітність у щоденне меню. Щодо самого нуту, то в рецепті я не писала детально як його варити. Надто часто писала це в інших рецептах, а це дуже просто. Замочити на 8 годин, можна зі щіпкою соди, щоб були м'якшими шкірки, й відварити у чистій не соленій воді до готовності. А можна використати й консервований нут, що продають у нас теж. Він вже готовий до вживання. До речі, варений чи консервований нут можна заморожувати з відмінним результатом. Тому можете не вагатись й відварювати його більше ніж потрібно, а якщо не використаєте весь консервований, теж не вагайтесь й заморожуйте рештки для наступних страв. Для супів, салатів, хумусу, гарнірів, тощо. У цьому рецепті можна використати домашню ковбасу чорізо. Я тут використала магазинну, суху, оскільки домашньої не було на той момент, але знайте, що не з сушеною, домашньою чорізо усі печені виходять смачнішими. Вона більше підходить для тушкування чи термічної обробки. В Іспанії без проблем можна купити свіжу й сушену паприкову ковбасу чорізо. У нас я бачила лиш сушену. Зате дома не складно зробити свіжу й заморозити решту для подальших приготувань іспанських страв і не тільки.